Будера́ж — село у Рівненському районі Рівненської області. Розташоване на півдні Рівненського району на річці Збитинка. На півдні межує з селом Святе, на сході з селом Буща, на півночі з селом Новий Світ та на заході з селом Суйми. Раніше село було центром Будеразької сільської ради.
село Будераж | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район | Рівненський район |
Громада | Мізоцька селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA56060410050070605 |
Облікова картка | Будераж |
Основні дані | |
Засноване | 1322 |
Населення | 668 |
Площа | 37,3 км² |
Густота населення | 17,91 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35752 |
Телефонний код | +380 3652 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°19′38″ пн. ш. 26°09′11″ сх. д. / 50.32722° пн. ш. 26.15306° сх. д.Координати: 50°19′38″ пн. ш. 26°09′11″ сх. д. / 50.32722° пн. ш. 26.15306° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 257 м |
Водойми | Річка Збитинка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35752, Рівненська область, Здолбунівський район, село Будераж, вул. Центральна, 90 |
Карта | |
Будераж | |
Будераж | |
Мапа | |
Будераж у Вікісховищі |
Історія
Уперше Будераж засвідчений у 1322 році. Тоді 8 грудня князь Любарт Гедимінович подарував Луцькій церкві Іоана Богослова маєтності кількох сіл, серед котрих називається «Будорозк», а в іншому записі «Будораже», «Будорожское имение».
У грамоті 1478 року при описі «лесных владений» згадується «будорожское дворище», попри яке проходила «грань» (межа) «пригорной дубравы». Очевидно, на той час село мало кілька «дворищ», розміщених серед лукових «займ» неподалік озерець. Донесення 1572 року звинувачує «будорожских крестьян» за невиконані шарваркові повинності через що став неможливим вивіз «тартачного» лісу. Тоді дощовими зливами були зруйновані дороги, преходи, греблі 3 1585 року «двор й село Будорож» стає власністю Луцько-Острізького єпископату, очолюваного Кирилом Терленьким, котрий дещо зменшив повинності «будоражских подданных» за «вальні колеса» (млин), лісові лови та пасіки. Восени 1598 року «Будорожское имение» перевіряла повітова комісія по нагляду казенного майна — лісів, гаївок, звіриних заповідників. У 1628 році «на дороге близ Будоража» побито й пограбовано місцевого шинкаря, а через рік в «Будеражском лесу на Лисице» схоплено й взято під варту мізоцьких конокрадів Максима Рудого та Івана Гриня. З 1639 року «Будорож» починає занепадати. Напади ординців, сваволя польської шляхти, епідемії спричинили руйнування села, котре з кінця 1648 року нараховувало лише 10 розорених дворів. Так тривало аж по 1709 рік. За дарчою грамотою 1753 року, «Будераж» відійшов до князя Станіслава Любомирського, управителі котрого розширили для села посівні «займи», випаси, сінокоси, зміцнили ставкове та деревообробне господарство, збільшили лісове «бортництво», укріпили давні й нові шляхи.
На початку 1866 року Будераж стає волосним центром, приміщення котрого зберігається і зараз та використовується сільською адміністрацією. За даними 1889 року, «село Будераж при рч. Збытнике (Збитенці) волости Будеражской» мало 70 дворів, 578 мешканців, основане у 1881 році однокласне народне училище, церковно-приходську школу, млин, корчму, крамничку.
Наприкінці листопада 1943 року в селі Будераж з ініціативи революційної ОУН в підпільних умовах було скликано конференцію представників поневолених Москвою народів для вироблення спільної стратегії боротьби і спільного антиімперського фронту. У її роботі взяли участь 39 делегатів від 13 національностей, представники яких боролися з окупантами разом з українськими повстанцями. Серед делегатів конференції були азербайджанці, башкири, білоруси, вірмени, грузини, кабардинці, казахи, осетини, татари, узбеки, українці, черкеси та чуваші. Ця конференція прийняла ряд важливих постанов і стала початком формування Антибільшовицького блоку народів (АБН).
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 837 осіб, з яких 371 чоловік та 466 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 671 особа.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,25 % |
російська | 0,45 % |
білоруська | 0,30 % |
Походження назви
Назва Будераж належить до старовинних типу Вітораж, Збараж, Кураж, де кінцеве «ж» утворилось з «д» внаслідок давньої специфіки формування присвійних прикметників. Тому Будераж — це первісний прикметник, oj відповідає на питання «чий» (населений пункт). Він утворений з імені людини Будерад, де початкове (компонентне) «Буд» розвинулось з дієслова будити, а «рад» — із радіти, що в комплексі могло виражати побажання народженому: «Хай буде радісним, нехай стане бадьорим!» Давні імена зразка Будерад, Собірад, Милорад засвідчені з кінця XI століття і вживаються подекуди й зараз.
Отже, Будераж приховує значення «Будерадів» (населений пункт, заснований, привласнений, фундований Будерадом), а документоване «Будорож» з «о», де зараз «е», «а», — результат говіркових звукозмін через чергування «е»-«о» (вести-водити), взаємодію звуків: вплив «о» на «а» відповідно до інших місцевих назв. Народне осмислення назви Будераж різне. То вона приховує змінений вислів «буде раз», бо, мовляв, тут після розгрому татаромонголів казали «Ще війна буде раз»; то від того, що у лісових гущавинах було багато хижих звірів, котрі «будоражили» (тривожили) людей, то ніби тут, при Збитенці в околиці городища, майстри будоражили (ладили, видовбували) «будари» (човни), бджолині вулики, корита.
Пам'ятки історії та культури
Село має збудовану в 1830 р. церкву Пресвятої Богородиці (Покрови), де зберігаються цінні стародруки, рукописи, копії метричних книг з 1850 р., опис церковних земель близько 45 десятин.
Біля приміщення школи, у якій наприкінці листопада 1943 року проходила Перша Конференція представників поневолених Москвою народів, відкрито пам'ятний знак.
Археологія
Сліди заселення околиці Будеража зринають з епохи ранньої бронзи, тобто від 3-го тисячоліття до нашої ери, коли починало формуватись рабовласницьке суспільство, стало розвиватись скотарство, землеробство.
Новіші сторінки Будеразької землі символізують реалії предметні знахідки староруської доби й середньовіччя: легендарне городище, наконечники стріл, списів, уламки мечів, знарядь праці місця ливарної та гончарної «індустрії».
У південно-західній околиці Будеража є окутана з 3-ох боків водами Збитенки, Глибокого рову взята під охорону держави висота (на жаль, тут зараз орють і сіють!) під назвою Городище (Городисько), де у XII-XIII столітті було давньоруське селище, котре мало захисні вали, частокіл, стрільниці, таємні виходи, житлово-господарські забудови. Існує здогад, ніби у новіші часи на Будеразькому городищі був зруйнований татарами замок, котрий мав підземний хід до сусідньої гори під назвою Городнє, де, кажуть, розміщувалась фортечна дільниця. Після скасування панщини в околиці цих висот давали так звані «сервітути», тобто земельні наділи для утримання сиріт.
Свідками далекого минулого Будеража є ще кургани:
- Загуменський, бо розміщений за «гумнами» (господарськими забудовами селян);
- Мачулянський, котрий висипаний в урочищі Мачулянка, назва якого від слова манула, що має кілька значень: «саджалка, де мочать коноплі, льон, луб»; «кругле старорічище». Але відоме теж прізвище Мачула, котре походить від імені Мач, тобто Матвій. Воно теж могло породити, як це засвідчено в інших регіонах, відповідну місцеву назву.
Природа і місцеві топоніми
Будераж має іменовані дільниці. Це передовсім Новий Світ — колишній хутір-колонія, що за 1 кілометр на північний схід від села, де зараз 20 садиб, 50 мешканців. Його назва (в Україні таких близько 20) приховує значення «новостворене чужинцями поселення». Петраківщина — колишній хутір-фільварок, розміщений у східній околиці при дорозі на Бунту, названий по імені власника цієї маєтності Петрака (Петра). У цей ряд можна би віднести хуторянську осілість Будки, котру започаткували поляки, виселені за участь у повстанні 1863 року; її назва символізує «нову лісову осаду, мешканці якої виготовляють дьоготь, поташ, клепки», а, за іншою версією, — тут першими осіли лісоруби, котрі жили в «будках» (шалашах).
Крім того, відомі:
- Вільхава — середлісся при зарослях вільшини, де не так давно було 5 садиб;
- Гора — куток при довгастій висоті;
- Залуки [Заловки] — забудови по другому боці сінокосу Луки (по-польськи — Лонки);
- Зарічка — вуличка за лівим берегом Збитенки;
- Йосипівна — квартал першого поселенця Йосипа;
- Коршемщина — старовинний куток в околиці колишньої корчми;
- Ляхове — місце, де ніби осів поляк з прізвищем Лях;
- Микитівщина — забудови на колишній маєтності Микити;
- Міжчехи — осілість між колишніми садибами, нивками чеських колоністів;
- Осередок — центр села;
- Паненська — вулиця, де ніби проживали волосні чиновники, багатії;
- Хитрий ринок — надбережне місце, де проводили купівлю, продаж та обмін усяких товарів.
До сказаного можна би ще приєднати куточки за множинними назвами людей: Брочі, Корнійчуки, Наумчуки, Патлаті, Павлюки, Рудики, Філонюки та інші, що від прізвищ, прізвиськ, імен поселенців.
Крім річки Збитенки, про яку окремо мовиться у нарисі «Буща», у Будеражі є струмок (колись річечка) Глибокий рів, що витікає з околиць Петраківщини й пробігає вздовж центральної вулиці, примикаючи на заході села до Збитинки. Це й струмок Гусаків рів, назва якого пов'язана з прізвищем (прізвиськом) Гусак. Це й зникаючий потічок Чухавка, де ніби під час відпочинкової стоянки біля дерев тварини «вичухувались», а пастухи засідали на гойдалки. Сюди примикає Бродок — місце купання, переправа через річку Збитинку; Рудка — канава з «рудою водою». А ось ще кілька іменованих місць Будеража:
- Бірки — нивки, чагарники серед бору;
- Боравина — урочище, приховуюче у назві однозвучне слово кількох значень: «чистий сосновий ліс», «випас у хвойному ліз», «піщане неврожайне угіддя, заросле сосновими деревцями»;
- Велика діброва — великих розмірів поле на місці діброви;
- Видумка — новий культивований ґрунт, оснований ніби незвичною затією («видумкою») селянина;
- Вируб — посівний ґрунт на місці колишнього зрубу;
- Гребелька — колишня осілість поляків в однойменному урочищі неподалік ставкової греблі;
- Загуменок — город, розміщений за «гумнами» (господарськими забудовами);
- Займисько — пасовисько в однойменному колишньому чагарнику, привласненому за правом «першого зайняття»;
- Клин — посівна земля в околиці Петраківщини за формою «клина» (трикутника);
- Коло Возницького — нива колишнього пана Возницького;
- Коло Штундира — ґрунт неподалік маєтності Штундира;
- Кремінне [Крамінне] — поле, всіяне камінцями, дрібним кременем;
- Кругляк — середболітгя у вигляді круглого острівка;
- Лисиця — старовинне урочище з горбом, при якому, за переказами, ловили лисиць;
- Лящукове — поле, котре належало Лящукові;
- Мала діброва — малий сосновий ліс;
- На Обицькому — сінокіс, чагарник в урочищі Обицьк, назва якого могла приховати поняття «відчужена земля з двох боків дороги»;
- На Суємщині — орні ґрунти в околиці села Суйми;
- На Черняві — поле, сінокіс у напрямку колишньої колонії Черняви (Чернявки), що при однойменному струмку;
- Окопи — пасовище на окопах з часів першої світової війни;
- Шкотова гора — висота на маєтності Піхоти;
- Помірки — невеликі «домірювані» наділи землі;
- Протеребське — озеро в урочищі Протереби;
- Ренче — пасовисько, за яке ніби платили «ренту»;
- Розкок — видовжений горб за формою рога;
- Хомове — озеро на маєтності Хоми.
Побут
В селі є сільрада, середня школа, дитячий садок, будинок культури, бібліотека, лікарня, аптека, 3 крамниці, млин, споживче товариство, майстерні.
Уроженці села
народився 1 березня 1921 року в селі Будераж Здолбунівського району Рівненської області. Закінчив 3 класи початкової церковно-приходської школи. В березні 1944 року був призваний на військову службу. Брав участь у боях, воював у складі ІІ Білоруського фронту. Дійшов до Берліна. У квітні 1945 року був важко поранений в руку. Нагороджений медаллю "За відвагу", "За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр." Після закінчення війни повернувся в рідне село. Працював в колгоспі ковалем, згодом, мотористом. З 1966 року працював електриком. Неодноразово був нагороджений грамотами та медалями за хорошу працю. Окрім роботи любив музику і пісню. Грав та керував духовим оркестром. Володимир Оксентійович був конструктором від природи. Не маючи відповідної освіти сконструював трактор, млин (жорна), вітряк. Помер 25 травня 2007 року.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 8 січня 2016.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Джерела
- Buderaż 1.) w dok. Budoroż // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 259. (пол.) — S. 259.
Посилання
- Сайт Центральної виборчої комісії [ 3 грудня 2010 у Wayback Machine.]
- Карта України [ 15 лютого 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Budera zh selo u Rivnenskomu rajoni Rivnenskoyi oblasti Roztashovane na pivdni Rivnenskogo rajonu na richci Zbitinka Na pivdni mezhuye z selom Svyate na shodi z selom Busha na pivnochi z selom Novij Svit ta na zahodi z selom Sujmi Ranishe selo bulo centrom Buderazkoyi silskoyi radi selo Buderazh Krayina Ukrayina Oblast Rivnenska oblast Rajon Rivnenskij rajon Gromada Mizocka selishna gromada Kod KATOTTG UA56060410050070605 Oblikova kartka Buderazh Osnovni dani Zasnovane 1322 Naselennya 668 Plosha 37 3 km Gustota naselennya 17 91 osib km Poshtovij indeks 35752 Telefonnij kod 380 3652 Geografichni dani Geografichni koordinati 50 19 38 pn sh 26 09 11 sh d 50 32722 pn sh 26 15306 sh d 50 32722 26 15306 Koordinati 50 19 38 pn sh 26 09 11 sh d 50 32722 pn sh 26 15306 sh d 50 32722 26 15306 Serednya visota nad rivnem morya 257 m Vodojmi Richka Zbitinka Misceva vlada Adresa radi 35752 Rivnenska oblast Zdolbunivskij rajon selo Buderazh vul Centralna 90 Karta Buderazh Buderazh Mapa Buderazh u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Buderazh IstoriyaUpershe Buderazh zasvidchenij u 1322 roci Todi 8 grudnya knyaz Lyubart Gediminovich podaruvav Luckij cerkvi Ioana Bogoslova mayetnosti kilkoh sil sered kotrih nazivayetsya Budorozk a v inshomu zapisi Budorazhe Budorozhskoe imenie U gramoti 1478 roku pri opisi lesnyh vladenij zgaduyetsya budorozhskoe dvorishe popri yake prohodila gran mezha prigornoj dubravy Ochevidno na toj chas selo malo kilka dvorish rozmishenih sered lukovih zajm nepodalik ozerec Donesennya 1572 roku zvinuvachuye budorozhskih krestyan za nevikonani sharvarkovi povinnosti cherez sho stav nemozhlivim viviz tartachnogo lisu Todi doshovimi zlivami buli zrujnovani dorogi prehodi grebli 3 1585 roku dvor j selo Budorozh staye vlasnistyu Lucko Ostrizkogo yepiskopatu ocholyuvanogo Kirilom Terlenkim kotrij desho zmenshiv povinnosti budorazhskih poddannyh za valni kolesa mlin lisovi lovi ta pasiki Voseni 1598 roku Budorozhskoe imenie pereviryala povitova komisiya po naglyadu kazennogo majna lisiv gayivok zvirinih zapovidnikiv U 1628 roci na doroge bliz Budorazha pobito j pograbovano miscevogo shinkarya a cherez rik v Buderazhskom lesu na Lisice shopleno j vzyato pid vartu mizockih konokradiv Maksima Rudogo ta Ivana Grinya Z 1639 roku Budorozh pochinaye zanepadati Napadi ordinciv svavolya polskoyi shlyahti epidemiyi sprichinili rujnuvannya sela kotre z kincya 1648 roku narahovuvalo lishe 10 rozorenih dvoriv Tak trivalo azh po 1709 rik Za darchoyu gramotoyu 1753 roku Buderazh vidijshov do knyazya Stanislava Lyubomirskogo upraviteli kotrogo rozshirili dlya sela posivni zajmi vipasi sinokosi zmicnili stavkove ta derevoobrobne gospodarstvo zbilshili lisove bortnictvo ukripili davni j novi shlyahi Komanduvannya VO Bogun razom z pribulimi gostyami Nizhnij ryad zliva napravo shef rozviduvalnogo viddilu ShRV Nemo Andrij Kisil chlen provodu OUN b Ivaniv Omelyan Logush kerivnik ugorskoyi misiyi do UPA pidpolkovnik Ferenc Marton komendant zapillya UPA Pivnich Gorbenko Rostislav Voloshin komandir grupi Enej Petro Olijnik kerivnik ohoroni delegaciyi Kropiva Vasil Procyuk Verhnij ryad zastupnik ShRV Palij Vasil Korenyuk gospodarchij referent UPA Pivnich Zubatij Vasil Moroz shef shtabu grupi Chernik Dmitro Kazvan Na pochatku 1866 roku Buderazh staye volosnim centrom primishennya kotrogo zberigayetsya i zaraz ta vikoristovuyetsya silskoyu administraciyeyu Za danimi 1889 roku selo Buderazh pri rch Zbytnike Zbitenci volosti Buderazhskoj malo 70 dvoriv 578 meshkanciv osnovane u 1881 roci odnoklasne narodne uchilishe cerkovno prihodsku shkolu mlin korchmu kramnichku Naprikinci listopada 1943 roku v seli Buderazh z iniciativi revolyucijnoyi OUN v pidpilnih umovah bulo sklikano konferenciyu predstavnikiv ponevolenih Moskvoyu narodiv dlya viroblennya spilnoyi strategiyi borotbi i spilnogo antiimperskogo frontu U yiyi roboti vzyali uchast 39 delegativ vid 13 nacionalnostej predstavniki yakih borolisya z okupantami razom z ukrayinskimi povstancyami Sered delegativ konferenciyi buli azerbajdzhanci bashkiri bilorusi virmeni gruzini kabardinci kazahi osetini tatari uzbeki ukrayinci cherkesi ta chuvashi Cya konferenciya prijnyala ryad vazhlivih postanov i stala pochatkom formuvannya Antibilshovickogo bloku narodiv ABN NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 837 osib z yakih 371 cholovik ta 466 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkala 671 osoba Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 25 rosijska 0 45 biloruska 0 30 Pohodzhennya nazviNazva Buderazh nalezhit do starovinnih tipu Vitorazh Zbarazh Kurazh de kinceve zh utvorilos z d vnaslidok davnoyi specifiki formuvannya prisvijnih prikmetnikiv Tomu Buderazh ce pervisnij prikmetnik oj vidpovidaye na pitannya chij naselenij punkt Vin utvorenij z imeni lyudini Buderad de pochatkove komponentne Bud rozvinulos z diyeslova buditi a rad iz raditi sho v kompleksi moglo virazhati pobazhannya narodzhenomu Haj bude radisnim nehaj stane badorim Davni imena zrazka Buderad Sobirad Milorad zasvidcheni z kincya XI stolittya i vzhivayutsya podekudi j zaraz Otzhe Buderazh prihovuye znachennya Buderadiv naselenij punkt zasnovanij privlasnenij fundovanij Buderadom a dokumentovane Budorozh z o de zaraz e a rezultat govirkovih zvukozmin cherez cherguvannya e o vesti voditi vzayemodiyu zvukiv vpliv o na a vidpovidno do inshih miscevih nazv Narodne osmislennya nazvi Buderazh rizne To vona prihovuye zminenij visliv bude raz bo movlyav tut pislya rozgromu tataromongoliv kazali She vijna bude raz to vid togo sho u lisovih gushavinah bulo bagato hizhih zviriv kotri budorazhili trivozhili lyudej to nibi tut pri Zbitenci v okolici gorodisha majstri budorazhili ladili vidovbuvali budari chovni bdzholini vuliki korita Pam yatki istoriyi ta kulturiSelo maye zbudovanu v 1830 r cerkvu Presvyatoyi Bogorodici Pokrovi de zberigayutsya cinni starodruki rukopisi kopiyi metrichnih knig z 1850 r opis cerkovnih zemel blizko 45 desyatin Bilya primishennya shkoli u yakij naprikinci listopada 1943 roku prohodila Persha Konferenciya predstavnikiv ponevolenih Moskvoyu narodiv vidkrito pam yatnij znak ArheologiyaSlidi zaselennya okolici Buderazha zrinayut z epohi rannoyi bronzi tobto vid 3 go tisyacholittya do nashoyi eri koli pochinalo formuvatis rabovlasnicke suspilstvo stalo rozvivatis skotarstvo zemlerobstvo Novishi storinki Buderazkoyi zemli simvolizuyut realiyi predmetni znahidki staroruskoyi dobi j serednovichchya legendarne gorodishe nakonechniki stril spisiv ulamki mechiv znaryad praci miscya livarnoyi ta goncharnoyi industriyi U pivdenno zahidnij okolici Buderazha ye okutana z 3 oh bokiv vodami Zbitenki Glibokogo rovu vzyata pid ohoronu derzhavi visota na zhal tut zaraz oryut i siyut pid nazvoyu Gorodishe Gorodisko de u XII XIII stolitti bulo davnoruske selishe kotre malo zahisni vali chastokil strilnici tayemni vihodi zhitlovo gospodarski zabudovi Isnuye zdogad nibi u novishi chasi na Buderazkomu gorodishi buv zrujnovanij tatarami zamok kotrij mav pidzemnij hid do susidnoyi gori pid nazvoyu Gorodnye de kazhut rozmishuvalas fortechna dilnicya Pislya skasuvannya panshini v okolici cih visot davali tak zvani servituti tobto zemelni nadili dlya utrimannya sirit Svidkami dalekogo minulogo Buderazha ye she kurgani Zagumenskij bo rozmishenij za gumnami gospodarskimi zabudovami selyan Machulyanskij kotrij visipanij v urochishi Machulyanka nazva yakogo vid slova manula sho maye kilka znachen sadzhalka de mochat konopli lon lub krugle starorichishe Ale vidome tezh prizvishe Machula kotre pohodit vid imeni Mach tobto Matvij Vono tezh moglo poroditi yak ce zasvidcheno v inshih regionah vidpovidnu miscevu nazvu Priroda i miscevi toponimiBuderazh maye imenovani dilnici Ce peredovsim Novij Svit kolishnij hutir koloniya sho za 1 kilometr na pivnichnij shid vid sela de zaraz 20 sadib 50 meshkanciv Jogo nazva v Ukrayini takih blizko 20 prihovuye znachennya novostvorene chuzhincyami poselennya Petrakivshina kolishnij hutir filvarok rozmishenij u shidnij okolici pri dorozi na Buntu nazvanij po imeni vlasnika ciyeyi mayetnosti Petraka Petra U cej ryad mozhna bi vidnesti hutoryansku osilist Budki kotru zapochatkuvali polyaki viseleni za uchast u povstanni 1863 roku yiyi nazva simvolizuye novu lisovu osadu meshkanci yakoyi vigotovlyayut dogot potash klepki a za inshoyu versiyeyu tut pershimi osili lisorubi kotri zhili v budkah shalashah Krim togo vidomi Vilhava seredlissya pri zaroslyah vilshini de ne tak davno bulo 5 sadib Gora kutok pri dovgastij visoti Zaluki Zalovki zabudovi po drugomu boci sinokosu Luki po polski Lonki Zarichka vulichka za livim beregom Zbitenki Josipivna kvartal pershogo poselencya Josipa Korshemshina starovinnij kutok v okolici kolishnoyi korchmi Lyahove misce de nibi osiv polyak z prizvishem Lyah Mikitivshina zabudovi na kolishnij mayetnosti Mikiti Mizhchehi osilist mizh kolishnimi sadibami nivkami cheskih kolonistiv Oseredok centr sela Panenska vulicya de nibi prozhivali volosni chinovniki bagatiyi Hitrij rinok nadberezhne misce de provodili kupivlyu prodazh ta obmin usyakih tovariv Do skazanogo mozhna bi she priyednati kutochki za mnozhinnimi nazvami lyudej Brochi Kornijchuki Naumchuki Patlati Pavlyuki Rudiki Filonyuki ta inshi sho vid prizvish prizvisk imen poselenciv Krim richki Zbitenki pro yaku okremo movitsya u narisi Busha u Buderazhi ye strumok kolis richechka Glibokij riv sho vitikaye z okolic Petrakivshini j probigaye vzdovzh centralnoyi vulici primikayuchi na zahodi sela do Zbitinki Ce j strumok Gusakiv riv nazva yakogo pov yazana z prizvishem prizviskom Gusak Ce j znikayuchij potichok Chuhavka de nibi pid chas vidpochinkovoyi stoyanki bilya derev tvarini vichuhuvalis a pastuhi zasidali na gojdalki Syudi primikaye Brodok misce kupannya pereprava cherez richku Zbitinku Rudka kanava z rudoyu vodoyu A os she kilka imenovanih misc Buderazha Birki nivki chagarniki sered boru Boravina urochishe prihovuyuche u nazvi odnozvuchne slovo kilkoh znachen chistij sosnovij lis vipas u hvojnomu liz pishane nevrozhajne ugiddya zarosle sosnovimi derevcyami Velika dibrova velikih rozmiriv pole na misci dibrovi Vidumka novij kultivovanij grunt osnovanij nibi nezvichnoyu zatiyeyu vidumkoyu selyanina Virub posivnij grunt na misci kolishnogo zrubu Grebelka kolishnya osilist polyakiv v odnojmennomu urochishi nepodalik stavkovoyi grebli Zagumenok gorod rozmishenij za gumnami gospodarskimi zabudovami Zajmisko pasovisko v odnojmennomu kolishnomu chagarniku privlasnenomu za pravom pershogo zajnyattya Klin posivna zemlya v okolici Petrakivshini za formoyu klina trikutnika Kolo Voznickogo niva kolishnogo pana Voznickogo Kolo Shtundira grunt nepodalik mayetnosti Shtundira Kreminne Kraminne pole vsiyane kamincyami dribnim kremenem Kruglyak seredbolitgya u viglyadi kruglogo ostrivka Lisicya starovinne urochishe z gorbom pri yakomu za perekazami lovili lisic Lyashukove pole kotre nalezhalo Lyashukovi Mala dibrova malij sosnovij lis Na Obickomu sinokis chagarnik v urochishi Obick nazva yakogo mogla prihovati ponyattya vidchuzhena zemlya z dvoh bokiv dorogi Na Suyemshini orni grunti v okolici sela Sujmi Na Chernyavi pole sinokis u napryamku kolishnoyi koloniyi Chernyavi Chernyavki sho pri odnojmennomu strumku Okopi pasovishe na okopah z chasiv pershoyi svitovoyi vijni Shkotova gora visota na mayetnosti Pihoti Pomirki neveliki domiryuvani nadili zemli Proterebske ozero v urochishi Proterebi Renche pasovisko za yake nibi platili rentu Rozkok vidovzhenij gorb za formoyu roga Homove ozero na mayetnosti Homi PobutV seli ye silrada serednya shkola dityachij sadok budinok kulturi biblioteka likarnya apteka 3 kramnici mlin spozhivche tovaristvo majsterni Urozhenci selanarodivsya 1 bereznya 1921 roku v seli Buderazh Zdolbunivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti Zakinchiv 3 klasi pochatkovoyi cerkovno prihodskoyi shkoli V berezni 1944 roku buv prizvanij na vijskovu sluzhbu Brav uchast u boyah voyuvav u skladi II Biloruskogo frontu Dijshov do Berlina U kvitni 1945 roku buv vazhko poranenij v ruku Nagorodzhenij medallyu Za vidvagu Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr Pislya zakinchennya vijni povernuvsya v ridne selo Pracyuvav v kolgospi kovalem zgodom motoristom Z 1966 roku pracyuvav elektrikom Neodnorazovo buv nagorodzhenij gramotami ta medalyami za horoshu pracyu Okrim roboti lyubiv muziku i pisnyu Grav ta keruvav duhovim orkestrom Volodimir Oksentijovich buv konstruktorom vid prirodi Ne mayuchi vidpovidnoyi osviti skonstruyuvav traktor mlin zhorna vitryak Pomer 25 travnya 2007 roku Div takozhBuderazkij entomologichnij zakaznik Buderazkij lisovij zakaznikPrimitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 8 sichnya 2016 Kilkist nayavnogo ta postijnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik Kategoriya naselennya Stat 1989 12 01 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Kilkist nayavnogo naselennya po kozhnomu silskomu naselenomu punktu Rivnenska oblast osib Region Rik 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu Rivnenska oblast u do zagalnoyi chiselnosti naselennya Region Rik Vkazali u yakosti ridnoyi movu 2001 05 12 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini DzherelaBuderaz 1 w dok Budoroz Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1900 T XV cz 1 S 259 pol S 259 PosilannyaSajt Centralnoyi viborchoyi komisiyi 3 grudnya 2010 u Wayback Machine Karta Ukrayini 15 lyutogo 2016 u Wayback Machine