Євангелістарій (грец. εύαγγελιστάριον; лат. evangelistarium) — збірка уривків з Євангелій, так званих , або у східнослов'янській традиції — зачал, які розташовані згідно з їхнім читанням протягом літургійного року. В південно- та східнослов'янській візантійській літургійній практиках його аналогом є апракос. Євангелістарії належать до класу лекціонаріїв, книг, які складаються з текстів розташованих у визначеному порядку і для їх богослужбового читання.
Термін та історія
Ще з початку існування християнства читання Біблії уголос та з літургійними цілями грало важливу роль. На кожному богослужінні читалися уривки біблійного, у першу чергу з Нового Заповіту, тексту. Ймовірно структура таких читань у ранні часи відповідала структурі самих текстів, вони прочитувалися від початку до кінця (лат. lectio continua). Таким чином, ранні християни наслідували синагогальну практику, відповідно до якої читання кожного нового уривку з Закону починалося там, де закінчив попередній учасник богослужбових зборів. Але з часом від неперервного читання почали відходити задля відзначення біблійним текстом найбільших свят: Богоявлення, Воскресіння, П'ятидесятниці, Вознесіння. Ця практика набирала силу протягом IV–V століть, раніше за все у близькосхідних церквах, особливо Єрусалимській. Пізніше — на Заході, де найдавніший відомий приклад вибору євангельських уривків, що відповідали б святу, відноситься до Галії V століття. Поступово встановлювався канон читань і чітке поєднання уривків з подіями або таїнствами, до яких прив'язувалось богослужіння та їх місцем у літургійному році. Були створені так звані лекціонарні таблиці або капітуляри (лат. capitulare lectionum), що мали б полегшити знаходження потрібних місць з Євангелій. Ці таблиці додавались до книг з текстом чотирьох Євангелій і такі книги отримали назву . Протягом VI–VII століть тексти Євангелій почали розташовувати у порядку таблиць і євангелістарії перетворились на окремий тип книги, який фактично не використовувався поза межами літургійних потреб, на відміну від інших євангельських рукописів.
Як і євангеліарії, євангелістарії ілюмінувались. Загалом принципи прикрашення богослужбових рукописів не відрізнялись від таких для релігійних рукописів іншого призначення. На Заході найзначнішого рівня досягло мистецтво ілюстрації у євангелістаріях оттонського періоду, серед яких (Трір, Staatsbibl., Ms. 24), (Мюнхен, Bayer. Staatsbibl., Clm 4452). Хоча відомі багато прикрашені євангелістарії іншого часу, як наприклад каролінзький (Париж, BN Ms. nouv. acq. lat. 1203).
Від Візантії також збереглась значна кількість ілюмінованих манускриптів євангелістаріїв. Особливо росте їх питома вага з другої половини одинадцятого-першої половини ХХ століть. Серед них можна відзначити (Dionys. gr. 587), (Vat. gr. 1156), євангелістарій з Історичного музею у Москві (РНБ греч. 519). Одночасно ілюстративні програми візантійських євангелістаріїв мали вплив на розписи у сакральній архітектурі, де при виборі тем для оздоблення використовувалась іконографія, яка відповідала ілюстраціям до євангельського тексту на день, пов'язаний з тим, на честь чого освячувався храм, або його .
Ближче до кінця середньовіччя євангелістарії виходять зі вжитку через розвиток іншої богослужбової літератури, що поєднувала у собі різні типи текстів: від міссалів на Заході і різноманітних служебників та типиконів на Сході.
Примітки
- Або є частиною , коли під ним розуміють книгу, що містить у собі всі необхідні читання.
- The Cambridge History of the Bible, vol. 2, р. 226
- У 561 , серед іншого, заборонив клірикам читати за літургією у церковній провінції в святкові дні відмінні уривки з Євангелія, а лише однакові для всіх (A Dictionary of Christian antiquities, vol. II, p. 952).
- Захарова А. В., Орецкая И. А. Византийска книжная миниатюра//Православная энциклопедия. Т. 8 — М., 2004 — С. 267-277
- Миодраг Марковић. Један пример утицаја јеванђелистара на иконографију средњовековного зидног сликарства//Зборник радова Византолошког института XLIV, 2007, c. 353-368
Див. також
Бібліографія
- Cheetham, Samuel and Smith, William, ed. (1880). A Dictionary of Christian antiquities comprising the history, institutions, and antiquities of the Christian Church, from the time of the apostles to the age of Charlemagne, vol. II. London: John Murray. P. 951-967, 1006-1015 (англ.)
- J.M. Plotzek. Evangeliar: I. Frühchristentum, frühbyzantinische Zeit, Okzident. In: Lexikon des Mittelalters. Bretscher-Gisinger, Charlotte/Meier, Thomas (Hrsg.). J.B. Metzler Verlag, Stuttgart u.a 2000. (нім.)
- Dagmar Thoss. Perikopenbuch. In: Lexikon des Mittelalters. Bretscher-Gisinger, Charlotte/Meier, Thomas (Hrsg.). J.B. Metzler Verlag, Stuttgart u.a 2000. (нім.)
- Захарова А. В., Орецкая И. А. Византийска книжная миниатюра//Православная энциклопедия. Т. 8 — М., 2004 — С. 267-277 (рос.)
- Dijk van, S.J.P., O.F.M., Rev (1969). The exposition and exegesis of Scripture: 4. The Bible in Liturgical Use. In G. W. H. Lampe (Ed.), The Cambridge History of the Bible, Volume 2: The West from the Fathers to the Reformation. Cambridge: Cambridge University Press. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yevangelistarij grec eyaggelistarion lat evangelistarium zbirka urivkiv z Yevangelij tak zvanih abo u shidnoslov yanskij tradiciyi zachal yaki roztashovani zgidno z yihnim chitannyam protyagom liturgijnogo roku V pivdenno ta shidnoslov yanskij vizantijskij liturgijnij praktikah jogo analogom ye aprakos Yevangelistariyi nalezhat do klasu lekcionariyiv knig yaki skladayutsya z tekstiv roztashovanih u viznachenomu poryadku i dlya yih bogosluzhbovogo chitannya Majster Knigi perekop sv Erentrudi Vhid Hrista do Yerusalimu fol 34r Miniatyura z Knigi perekop sv Erentrudi Bayer Staatsbibl Clm 15903 yevangelistariyu stvorenogo u Zalcburzi mizh 1149 i 1155 rokamiTermin ta istoriyaShe z pochatku isnuvannya hristiyanstva chitannya Bibliyi ugolos ta z liturgijnimi cilyami gralo vazhlivu rol Na kozhnomu bogosluzhinni chitalisya urivki biblijnogo u pershu chergu z Novogo Zapovitu tekstu Jmovirno struktura takih chitan u ranni chasi vidpovidala strukturi samih tekstiv voni prochituvalisya vid pochatku do kincya lat lectio continua Takim chinom ranni hristiyani nasliduvali sinagogalnu praktiku vidpovidno do yakoyi chitannya kozhnogo novogo urivku z Zakonu pochinalosya tam de zakinchiv poperednij uchasnik bogosluzhbovih zboriv Ale z chasom vid neperervnogo chitannya pochali vidhoditi zadlya vidznachennya biblijnim tekstom najbilshih svyat Bogoyavlennya Voskresinnya P yatidesyatnici Voznesinnya Cya praktika nabirala silu protyagom IV V stolit ranishe za vse u blizkoshidnih cerkvah osoblivo Yerusalimskij Piznishe na Zahodi de najdavnishij vidomij priklad viboru yevangelskih urivkiv sho vidpovidali b svyatu vidnositsya do Galiyi V stolittya Postupovo vstanovlyuvavsya kanon chitan i chitke poyednannya urivkiv z podiyami abo tayinstvami do yakih priv yazuvalos bogosluzhinnya ta yih miscem u liturgijnomu roci Buli stvoreni tak zvani lekcionarni tablici abo kapitulyari lat capitulare lectionum sho mali b polegshiti znahodzhennya potribnih misc z Yevangelij Ci tablici dodavalis do knig z tekstom chotiroh Yevangelij i taki knigi otrimali nazvu Protyagom VI VII stolit teksti Yevangelij pochali roztashovuvati u poryadku tablic i yevangelistariyi peretvorilis na okremij tip knigi yakij faktichno ne vikoristovuvavsya poza mezhami liturgijnih potreb na vidminu vid inshih yevangelskih rukopisiv Fragment Yevangeliya vid Ivana z greckogo yevangelistariya XI stolittya sho zberigayetsya u monastiri Dionisiat Afon Dionys Cod 587 Yak i yevangeliariyi yevangelistariyi ilyuminuvalis Zagalom principi prikrashennya bogosluzhbovih rukopisiv ne vidriznyalis vid takih dlya religijnih rukopisiv inshogo priznachennya Na Zahodi najznachnishogo rivnya dosyaglo mistectvo ilyustraciyi u yevangelistariyah ottonskogo periodu sered yakih Trir Staatsbibl Ms 24 Myunhen Bayer Staatsbibl Clm 4452 Hocha vidomi bagato prikrasheni yevangelistariyi inshogo chasu yak napriklad karolinzkij Parizh BN Ms nouv acq lat 1203 Vid Vizantiyi takozh zbereglas znachna kilkist ilyuminovanih manuskriptiv yevangelistariyiv Osoblivo roste yih pitoma vaga z drugoyi polovini odinadcyatogo pershoyi polovini HH stolit Sered nih mozhna vidznachiti Dionys gr 587 Vat gr 1156 yevangelistarij z Istorichnogo muzeyu u Moskvi RNB grech 519 Odnochasno ilyustrativni programi vizantijskih yevangelistariyiv mali vpliv na rozpisi u sakralnij arhitekturi de pri vibori tem dlya ozdoblennya vikoristovuvalas ikonografiya yaka vidpovidala ilyustraciyam do yevangelskogo tekstu na den pov yazanij z tim na chest chogo osvyachuvavsya hram abo jogo Blizhche do kincya serednovichchya yevangelistariyi vihodyat zi vzhitku cherez rozvitok inshoyi bogosluzhbovoyi literaturi sho poyednuvala u sobi rizni tipi tekstiv vid missaliv na Zahodi i riznomanitnih sluzhebnikiv ta tipikoniv na Shodi PrimitkiAbo ye chastinoyu koli pid nim rozumiyut knigu sho mistit u sobi vsi neobhidni chitannya The Cambridge History of the Bible vol 2 r 226 U 561 sered inshogo zaboroniv klirikam chitati za liturgiyeyu u cerkovnij provinciyi v svyatkovi dni vidminni urivki z Yevangeliya a lishe odnakovi dlya vsih A Dictionary of Christian antiquities vol II p 952 Zaharova A V Oreckaya I A Vizantijska knizhnaya miniatyura Pravoslavnaya enciklopediya T 8 M 2004 S 267 277 Miodrag Markoviћ Јedan primer uticaјa јevanђelistara na ikonografiјu sredњovekovnogo zidnog slikarstva Zbornik radova Vizantoloshkog instituta XLIV 2007 c 353 368Div takozhKniga perekop svyatoyi Erentrudi AprakosBibliografiyaCheetham Samuel and Smith William ed 1880 A Dictionary of Christian antiquities comprising the history institutions and antiquities of the Christian Church from the time of the apostles to the age of Charlemagne vol II London John Murray P 951 967 1006 1015 angl J M Plotzek Evangeliar I Fruhchristentum fruhbyzantinische Zeit Okzident In Lexikon des Mittelalters Bretscher Gisinger Charlotte Meier Thomas Hrsg J B Metzler Verlag Stuttgart u a 2000 ISBN 3 476 01819 9 nim Dagmar Thoss Perikopenbuch In Lexikon des Mittelalters Bretscher Gisinger Charlotte Meier Thomas Hrsg J B Metzler Verlag Stuttgart u a 2000 ISBN 3 476 01819 9 nim Zaharova A V Oreckaya I A Vizantijska knizhnaya miniatyura Pravoslavnaya enciklopediya T 8 M 2004 S 267 277 ros Dijk van S J P O F M Rev 1969 The exposition and exegesis of Scripture 4 The Bible in Liturgical Use In G W H Lampe Ed The Cambridge History of the Bible Volume 2 The West from the Fathers to the Reformation Cambridge Cambridge University Press ISBN 0 521 04255 0 angl