Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фісташка туполиста (Pistacia mutica) — рослина родини сумахових, підвид виду з роду фісташка. Фісташка туполиста занесена до Червоної книги України.
| Фісташка туполиста | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Сапіндоцвіті (Sapindales) |
| Родина: | Фісташкові (Anacardiaceae) |
| Рід: | Фісташка (Pistacia) |
| Вид: | P. atlantica |
| Біноміальна назва | |
| Pistacia atlantica | |
 | |
Область розповсюдження в Криму лежить від Севастополя до Коктебеля, також в районі Бахчисарая, на чорноморському узбережжі Кавказу — від Сукко до хутора , що знаходиться на південь від Геленджика. Рослина поширена в Східному і Південному Закавказзі, в Туреччині, на заході Ірану, на грецьких островах Хіос і Родос.
Охороняється у Ялтинському гірсько-лісовому заповіднику, «Мис Мартьян», Карадазькому природному заповіднику, заказниках загальнодержавного значення «Мис Айя», «Байдарський», «Новий Світ», «Канака», «Аю-Даг», «Мис Фіолент», пам'ятки природи «Гора Кішка» та в ряді заповідних об'єктів місцевого значення.
Екологія
Утворює ліси — рідколісся, утворює ряд угруповань з ялівцем високим, дубом пухнастим, рідко — чисті угруповання. Насіння в значній мірі поїдаються шкідниками.
Біологічний опис
Дерево заввишки 8—12 м, стовбур іноді досягає 1 м у діаметрі; росте повільно — у віці 20 років досягає висоти 1 м, доживає до 1000 років; крона дуже густа, нізка; кора попелясто-сіра, тріщинуватості на старих гілках.
Листя складні, непарноперисті, складаються з 5—7 листочків, черешок у верхній частині крилатий; листочки яйцеподібні, майже сидячі, зверху блискучі, темно-зелені; краю пластинок короткоопушенние, довжина листочків 4-5 см, а ширина — до 3 см; листя розгортаються на початку травня, опадають в листопаді.
Рослини дводомні, квіти одностатеві, дрібні, непоказні, зеленуваті; в лісостанах переважають жіночі особини; тичинкові квітки зібрані в широкі волоті, маточкові — в рідкісніші волоті. у чоловічих квіток чашка маленька, пятіраздельная, тичинок 5; у жіночих квіток чашка трьох-четирехроздільна; зав'язь сидяча з коротким стовпчиків.
Плід: односім'янні сухі кістки, червоніючі при дозріванні; плодоносить з липня по жовтень, починає плодоносити у віці 8—10 років; рясно плодоносить через 2—3 роки.
Корисні властивості
Укріплює ґрунт, придатна для залісення сухих крутих схилів, зсувів. Рослина містить камедь, що вживається як жуйка — кеван (звідки і одна з назв — кевове дерево). Підсушена живиця при спалюванні видає приємний запах, нею користуються при ароматизації приміщень. У релігійних обрядах вона відома під назвою «ладан» (крім використовуваного також ). Смолу в суміші із вершковим маслом, воском у вигляді пластиру застосовують зовнішньо для лікування ран.
Декоративна рослина — може застосовуватися для озеленення чорноморських міст. Насіння їстівне в сирому і сушеному вигляді, містить до 60 % жирів. У Туреччині виготовляють солодощі — фісташки в цукрі. Іноді плоди збирають у незрілому вигляді і їдять їх ядра з кислим молоком.
З плодів вичавлюють олію, що використовується для горіння і миловаріння. Смола придатна для виготовлення спиртових та художніх лаків. Ефірні олії, смоли знаходять застосування в парфумерній промисловості. Листя багате дубильними речовинами (до 20 % ). Гали, що розвиваються на листях, містять підвищений відсоток танидів. Вони служать сировиною для отримання дубильних екстрактів в шкіряній промисловості.
Має важливе ґрунтозахисне та протиерозійне значення. Крім того, зарості фісташки туполистої дають притулок величезній кількості середземноморських рідкісних видів, серед яких чимало рідкісних ендемів.
| Червона книга України | |
 | Цей вид Фісташка туполиста занесений до Червоної книги України. |
Джерела
- Экологическая энциклопедия деревьев и кустарников. Краснодар. Традиция, 2006. С. 314—315.
- Червона книга України. Рослинний світ. 3-тє видання, 2009.
- https://www.webcitation.org/68xLPQQIq?url=http://nature.land.kiev.ua/RB_2009_r/index.htm
- Фісташка туполиста в Червоній книзі України [ 24 квітня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fistashka tupolista Pistacia mutica roslina rodini sumahovih pidvid vidu z rodu fistashka Fistashka tupolista zanesena do Chervonoyi knigi Ukrayini Fistashka tupolistaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Rozidi Rosids Poryadok Sapindocviti Sapindales Rodina Fistashkovi Anacardiaceae Rid Fistashka Pistacia Vid P atlanticaBinomialna nazvaPistacia atlantica Fisch et C A Mey 1799ArealOblast rozpovsyudzhennya v Krimu lezhit vid Sevastopolya do Koktebelya takozh v rajoni Bahchisaraya na chornomorskomu uzberezhzhi Kavkazu vid Sukko do hutora sho znahoditsya na pivden vid Gelendzhika Roslina poshirena v Shidnomu i Pivdennomu Zakavkazzi v Turechchini na zahodi Iranu na greckih ostrovah Hios i Rodos Ohoronyayetsya u Yaltinskomu girsko lisovomu zapovidniku Mis Martyan Karadazkomu prirodnomu zapovidniku zakaznikah zagalnoderzhavnogo znachennya Mis Ajya Bajdarskij Novij Svit Kanaka Ayu Dag Mis Fiolent pam yatki prirodi Gora Kishka ta v ryadi zapovidnih ob yektiv miscevogo znachennya EkologiyaUtvoryuye lisi ridkolissya utvoryuye ryad ugrupovan z yalivcem visokim dubom puhnastim ridko chisti ugrupovannya Nasinnya v znachnij miri poyidayutsya shkidnikami Biologichnij opisOsinnye zabarvlennya listya fistashki tupolistoyi 28 listopada okolici Novorosijska Derevo zavvishki 8 12 m stovbur inodi dosyagaye 1 m u diametri roste povilno u vici 20 rokiv dosyagaye visoti 1 m dozhivaye do 1000 rokiv krona duzhe gusta nizka kora popelyasto sira trishinuvatosti na starih gilkah Listya skladni neparnoperisti skladayutsya z 5 7 listochkiv chereshok u verhnij chastini krilatij listochki yajcepodibni majzhe sidyachi zverhu bliskuchi temno zeleni krayu plastinok korotkoopushennie dovzhina listochkiv 4 5 sm a shirina do 3 sm listya rozgortayutsya na pochatku travnya opadayut v listopadi Roslini dvodomni kviti odnostatevi dribni nepokazni zelenuvati v lisostanah perevazhayut zhinochi osobini tichinkovi kvitki zibrani v shiroki voloti matochkovi v ridkisnishi voloti u cholovichih kvitok chashka malenka pyatirazdelnaya tichinok 5 u zhinochih kvitok chashka troh chetirehrozdilna zav yaz sidyacha z korotkim stovpchikiv Plid odnosim yanni suhi kistki chervoniyuchi pri dozrivanni plodonosit z lipnya po zhovten pochinaye plodonositi u vici 8 10 rokiv ryasno plodonosit cherez 2 3 roki Korisni vlastivostiUkriplyuye grunt pridatna dlya zalisennya suhih krutih shiliv zsuviv Roslina mistit kamed sho vzhivayetsya yak zhujka kevan zvidki i odna z nazv kevove derevo Pidsushena zhivicya pri spalyuvanni vidaye priyemnij zapah neyu koristuyutsya pri aromatizaciyi primishen U religijnih obryadah vona vidoma pid nazvoyu ladan krim vikoristovuvanogo takozh Smolu v sumishi iz vershkovim maslom voskom u viglyadi plastiru zastosovuyut zovnishno dlya likuvannya ran Dekorativna roslina mozhe zastosovuvatisya dlya ozelenennya chornomorskih mist Nasinnya yistivne v siromu i sushenomu viglyadi mistit do 60 zhiriv U Turechchini vigotovlyayut solodoshi fistashki v cukri Inodi plodi zbirayut u nezrilomu viglyadi i yidyat yih yadra z kislim molokom Z plodiv vichavlyuyut oliyu sho vikoristovuyetsya dlya gorinnya i milovarinnya Smola pridatna dlya vigotovlennya spirtovih ta hudozhnih lakiv Efirni oliyi smoli znahodyat zastosuvannya v parfumernij promislovosti Listya bagate dubilnimi rechovinami do 20 Gali sho rozvivayutsya na listyah mistyat pidvishenij vidsotok tanidiv Voni sluzhat sirovinoyu dlya otrimannya dubilnih ekstraktiv v shkiryanij promislovosti Maye vazhlive gruntozahisne ta protierozijne znachennya Krim togo zarosti fistashki tupolistoyi dayut pritulok velicheznij kilkosti seredzemnomorskih ridkisnih vidiv sered yakih chimalo ridkisnih endemiv Chervona kniga UkrayiniCej vidFistashka tupolista zanesenij do Chervonoyi knigi Ukrayini DzherelaEkologicheskaya enciklopediya derevev i kustarnikov Krasnodar Tradiciya 2006 S 314 315 Chervona kniga Ukrayini Roslinnij svit 3 tye vidannya 2009 https www webcitation org 68xLPQQIq url http nature land kiev ua RB 2009 r index htm Fistashka tupolista v Chervonij knizi Ukrayini 24 kvitnya 2014 u Wayback Machine