Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Мис Мартья́н» — природний заповідник, розташований в Автономній республіці Крим, біля м. Ялта. Заповідник створено з метою збереження у природному стані цінних природних комплексів мису Мартьян, охорони і збереження рідкісних видів рослин і тварин, проведення науково-дослідних робіт.
 | |
| 44°30′24″ пн. ш. 34°15′03″ сх. д. / 44.50687100002777186° пн. ш. 34.250871000027771629° сх. д.Координати: 44°30′24″ пн. ш. 34°15′03″ сх. д. / 44.50687100002777186° пн. ш. 34.250871000027771629° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
|---|---|
| Розташування | Автономна Республіка Крим |
| Найближче місто | Ялта |
| Площа | 240 га |
| Засновано | 20 лютого 1973 |
| Оператор | Українська академія аграрних наук |
  Мис Мартьян (Автономна Республіка Крим) | |
 Мис Мартьян у Вікісховищі | |
Історія
було організовано постановою Ради Міністрів УРСР від 20 лютого 1973 року № 84 на землях Нікітського ботанічного саду. Площа заповідника становить 240,0 га, у тому числі 120,0 га суші і 120,0 га прилеглої акваторії Чорного моря.
Природні умови
Місце розташування заповідника — це район складних і тривалих геологічних процесів, пов'язаних як з відкладенням осадових порід, переважно вапняків, так і з підняттям земної кори. Внаслідок дії останніх від Нікітського хребта відокремилися уламки вапняків, що опустилися до моря і утворили власне мис Мартьян. В орографічному відношенні він являє собою шлейф, розсічений балками, яругами, що тягнеться від Нікітського хребта до моря і обривається, деінде, високими уступами (до 100—200 м) у море. Заповідник займає нижню частину шлейфа до висоти 250 м над рівнем моря.
За схемою фізико-географічного районування територія заповідника відноситься до Кримського гірсько-лісового краю Кримської гірської ландшафтної країни. Рослинність, за геоботанічним районуванням, належить до Гірськокримського округу Кримсько-Новоросійської провінції Середземноморської лісової області.
Клімат заповідника більш теплий і сухий, ніж на сусідніх територіях, оскільки з півночі він захищений від холодних вітрів близько розташованою Головною грядою, висота якої становить 1200—1400 м н.р.м. Літо тут жарке й сухе, а зима м'яка і волога. Середньорічна температура становить +13,3-13,9°С, середня температура липня — +25 °C, лютого — +4 °C, тобто характеризується відносно невисокою амплітудою коливання. Середньорічна кількість опадів становить 560 мм. Ґрунти коричневі, характерні для субтропіків.
Біота
Унікальність і наукова цінність заповідника полягає в тому, що тут зберігаються типові природні ландшафти і багатий генофонд флори та фауни середземноморського типу, що пов'язано з його розташуванням на північній межі Середземноморської флористичної області. Акваторія заповідника — одна з небагатьох ділянок, яка збереглася на Південному березі Криму у природному стані, з типовою донною рослинністю, котра відрізняється високим біорізноманіттям.
Прибережно-аквальний комплекс мису Мартьян — резерват генофонду морської флори та фауни. Тут представлено 129 видів водоростей-макрофітів (62 % видів, що відмічені для узбережжя Південного берега Криму), 59 видів та форм діатомових та 65 видів та форм синьо-зелених водоростей. Рідкісними для флори Чорного моря є 52 види, а 2 види занесено до Червоної книги України. Загалом в акваторії заповідника зустрічається понад 200 видів морських тварин — риб, молюсків, ракоподібних та ін.
Флора
Рослинність заповідника відрізняється від рослинності оточуючих територій тим, що тут трапляються найтиповіші для Криму середземноморські угруповання, котрі добре зберігають риси первинної структури. Загалом рослинність представлена лісами, більшу частину площі яких становлять ліси дуба пухнастого, меншу — рідколісся ялівцю високого і зовсім невелику — сосни кримської. Теплий клімат та достатня кількість опадів сприяють поширенню в них єдиного в Криму вічнозеленого листяного дерева — суничника дрібноплодого та чагарників: чисту кримського, рускусу понтійського, плюща кримського.
Головна цінність заповідника — реліктові ліси з ялівцю високого, які в Україні зустрічаються тільки на Південному березі Криму, де проходить північна межа їх середземноморського ареалу. Ці реліктові угруповання приурочені до нижнього поясу рослинності південного макросхилу Головної гряди. Такі рідколісся піднімаються від узбережжя моря до верхньої межі заповідника і займають типові для них скельні екотопи з погано розвиненими коричневими ґрунтами, непридатними для дуба пухнастого чи . Вік дерев ялівцю сягає 200 і навіть 500 років, зімкненість крон 0,4-0,6, висота — до 15 м, діаметр покручених стовбурів 30-40 см. У складі такого рідколісся часом співдомінує вічнозелений суничник дрібноплодий. Дерева його ростуть поодиноко або групами на крутих південних схилах. Це світлолюбне дерево, що зберегло реліктові риси вічнозеленої субтропічної флори. Листя його живуть протягом кількох років і опадають влітку, як і червона кора дерева, замість якої щорічно наростає молода зелена. Червона кора виконує роль природного світлофільтру, який захищає нижній зелений шар від шкідливої дії сонячного проміння та надмірної транспірації, особливо в зимовий період, і пропускає промені, що сприяють фотосинтезу. Влітку, коли червона кора облітає, зелений шар молодої кори посилює фотосинтез удвічі. Завдяки такому пристосуванню цей релікт зміг вижити в екстремальних умовах. Чагарникового ярусу в таких лісах немає, або його утворюють як вічнозелені (, чист кримський, яловець червоний, жасмин кущовий), так і листопадні (скумпія звичайна, тощо) види. Місцями густі зарості утворює , що був завезений із Середземномор'я і швидко поширюється.
На більш потужних і багатих ґрунтах некрутих (10-20°) схилів та понижень формуються угруповання дуба пухнастого, у яких висота дерев віком 50-60 років сягає 4-8 м, а зімкненість крон — від 0,4 до 0,8. Помітну частку таких угруповань становлять граб східний та фісташка туполиста.
Унікальні угрупування суничника дрібноплодого та фісташки туполистої формують у заповіднику рідкісні рослинні угруповання, що включені до Зеленої книги України.
Флора вищих рослин заповідника налічує 538 видів (понад 19 % флори Криму), з яких 5 видів голонасінних, 530 — покритонасінних і 3 -папоротеподібних. Серед них 40 видів — рідкісні (7 % флори заповідника), у тому числі 38 видів включено до Червоної книги України (ялівець високий, суничник дрібноплодий; фісташка туполиста, , , ремнепелюстник козячий, булатка довголиста, коручка чемерникоподібна, тощо), 6 — у Червону книгу МСОП, 7 — у Європейський червоний список, 10 — ендеміки Криму, 12 — релікти. У наземній флорі нижчих рослин представлено 35 видів мохоподібних, 259 видів лишайників.
Гриби
На території заповідника зареєстровано 230 видів макроскопічних грибів, що становить 1/4 частку біорізноманіття макроміцетів Криму. З них понад 20 видів — рідкісні або регіонально рідкісні, 4 види — боровик королівський, , і гриб-зонтик дівочий включено до Червоної книги України, 3 види — , сироїжки та рекомендовано для включення до її нового, третього, видання.
Фауна
Тваринний світ заповідника, незважаючи на його невелику площу є досить різноманітним. В цілому на мисі Мартьян відзначено майже 1100 видів тварин. Фауна заповідника включає 18 видів ссавців, 7 видів плазунів, 4 види земноводних, 150 видів птахів (52 % орнітофауни Криму), 70 видів риб, 91 вид молюсків, близько 700 видів комах і ін. Із птахів 89 видів включено до різних природоохоронних списків (82 види — до 2 Додатка Бернської конвенції, 28 — до ЄЕС Директиви про охорону птахів, 14 — до Червоної книги України). Серед рептилій рідкісними є леопардовий полоз, жовтопузий полоз, жовтопузик і кримський гекон — представники реліктової фауни Криму, що включені до Червоної книги України. На території заповідника зустрічаються всі 9 ендемічних підвидів птахів, що живуть на Кримському півострові: сойки, костогриза, синиці чорної, волового очка тощо. Звичайними видами для акваторії заповідника є всі три червонокнижні види чорноморських дельфінів — афаліна, азовка та білобочка. Заповідник є одним з опорних пунктів з вивчення і збереження чорноморських китоподібних.
Стан охорони біорізноманіття
Заповідник Мис Мартьян — єдиний природний заповідник України, який не має, в порушення Закону «Про природно-заповідний фонд України» свого юридичного статусу, а також рахунку, печатки, директора, бухгалтера, наукового відділу, служби охорони. Він на правах відділу входить до складу Нікітського ботанічного саду.
Історичне та культурне значення
На території заповідника знаходиться пам'ятник археології місцевого значення «Рускофіль-Кале», який взято під охорону у 1969 році. На прямовисному мисі збереглися залишки кам'яної кладки середньовічної фортеці XIII—XV ст.
Галерея
Ресурси Інтернету
- Інформація на сайті Україна Інкогніта [ 29 січня 2010 у Wayback Machine.]
- Степи України [ 17 травня 2014 у Wayback Machine.]
Виноски
- Борейко В. Е., Паламарчук А. О. Заповедники Украины без гламура. Мониторинг нарушений заповедного режима 2003—2013. / Мат. независимого расследования. — К.: КЭКЦ, 2014. — 128 с.
- Закон України «Про природно-заповідний фонд України»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya pro zapovidnik Pro mis div Martyan mis Mis Martya n prirodnij zapovidnik roztashovanij v Avtonomnij respublici Krim bilya m Yalta Zapovidnik stvoreno z metoyu zberezhennya u prirodnomu stani cinnih prirodnih kompleksiv misu Martyan ohoroni i zberezhennya ridkisnih vidiv roslin i tvarin provedennya naukovo doslidnih robit Prirodnij zapovidnik Mis Martyan 44 30 24 pn sh 34 15 03 sh d 44 50687100002777186 pn sh 34 250871000027771629 sh d 44 50687100002777186 34 250871000027771629 Koordinati 44 30 24 pn sh 34 15 03 sh d 44 50687100002777186 pn sh 34 250871000027771629 sh d 44 50687100002777186 34 250871000027771629Krayina UkrayinaRoztashuvannya Avtonomna Respublika KrimNajblizhche misto YaltaPlosha 240 gaZasnovano 20 lyutogo 1973Operator Ukrayinska akademiya agrarnih naukMis Martyan Avtonomna Respublika Krim Mis Martyan u VikishovishiIstoriyabulo organizovano postanovoyu Radi Ministriv URSR vid 20 lyutogo 1973 roku 84 na zemlyah Nikitskogo botanichnogo sadu Plosha zapovidnika stanovit 240 0 ga u tomu chisli 120 0 ga sushi i 120 0 ga prilegloyi akvatoriyi Chornogo morya Prirodni umoviMisce roztashuvannya zapovidnika ce rajon skladnih i trivalih geologichnih procesiv pov yazanih yak z vidkladennyam osadovih porid perevazhno vapnyakiv tak i z pidnyattyam zemnoyi kori Vnaslidok diyi ostannih vid Nikitskogo hrebta vidokremilisya ulamki vapnyakiv sho opustilisya do morya i utvorili vlasne mis Martyan V orografichnomu vidnoshenni vin yavlyaye soboyu shlejf rozsichenij balkami yarugami sho tyagnetsya vid Nikitskogo hrebta do morya i obrivayetsya deinde visokimi ustupami do 100 200 m u more Zapovidnik zajmaye nizhnyu chastinu shlejfa do visoti 250 m nad rivnem morya Za shemoyu fiziko geografichnogo rajonuvannya teritoriya zapovidnika vidnositsya do Krimskogo girsko lisovogo krayu Krimskoyi girskoyi landshaftnoyi krayini Roslinnist za geobotanichnim rajonuvannyam nalezhit do Girskokrimskogo okrugu Krimsko Novorosijskoyi provinciyi Seredzemnomorskoyi lisovoyi oblasti Klimat zapovidnika bilsh teplij i suhij nizh na susidnih teritoriyah oskilki z pivnochi vin zahishenij vid holodnih vitriv blizko roztashovanoyu Golovnoyu gryadoyu visota yakoyi stanovit 1200 1400 m n r m Lito tut zharke j suhe a zima m yaka i vologa Serednorichna temperatura stanovit 13 3 13 9 S serednya temperatura lipnya 25 C lyutogo 4 C tobto harakterizuyetsya vidnosno nevisokoyu amplitudoyu kolivannya Serednorichna kilkist opadiv stanovit 560 mm Grunti korichnevi harakterni dlya subtropikiv BiotaUnikalnist i naukova cinnist zapovidnika polyagaye v tomu sho tut zberigayutsya tipovi prirodni landshafti i bagatij genofond flori ta fauni seredzemnomorskogo tipu sho pov yazano z jogo roztashuvannyam na pivnichnij mezhi Seredzemnomorskoyi floristichnoyi oblasti Akvatoriya zapovidnika odna z nebagatoh dilyanok yaka zbereglasya na Pivdennomu berezi Krimu u prirodnomu stani z tipovoyu donnoyu roslinnistyu kotra vidriznyayetsya visokim bioriznomanittyam Priberezhno akvalnij kompleks misu Martyan rezervat genofondu morskoyi flori ta fauni Tut predstavleno 129 vidiv vodorostej makrofitiv 62 vidiv sho vidmicheni dlya uzberezhzhya Pivdennogo berega Krimu 59 vidiv ta form diatomovih ta 65 vidiv ta form sino zelenih vodorostej Ridkisnimi dlya flori Chornogo morya ye 52 vidi a 2 vidi zaneseno do Chervonoyi knigi Ukrayini Zagalom v akvatoriyi zapovidnika zustrichayetsya ponad 200 vidiv morskih tvarin rib molyuskiv rakopodibnih ta in Flora Roslinnist zapovidnika vidriznyayetsya vid roslinnosti otochuyuchih teritorij tim sho tut traplyayutsya najtipovishi dlya Krimu seredzemnomorski ugrupovannya kotri dobre zberigayut risi pervinnoyi strukturi Zagalom roslinnist predstavlena lisami bilshu chastinu ploshi yakih stanovlyat lisi duba puhnastogo menshu ridkolissya yalivcyu visokogo i zovsim neveliku sosni krimskoyi Teplij klimat ta dostatnya kilkist opadiv spriyayut poshirennyu v nih yedinogo v Krimu vichnozelenogo listyanogo dereva sunichnika dribnoplodogo ta chagarnikiv chistu krimskogo ruskusu pontijskogo plyusha krimskogo Golovna cinnist zapovidnika reliktovi lisi z yalivcyu visokogo yaki v Ukrayini zustrichayutsya tilki na Pivdennomu berezi Krimu de prohodit pivnichna mezha yih seredzemnomorskogo arealu Ci reliktovi ugrupovannya priurocheni do nizhnogo poyasu roslinnosti pivdennogo makroshilu Golovnoyi gryadi Taki ridkolissya pidnimayutsya vid uzberezhzhya morya do verhnoyi mezhi zapovidnika i zajmayut tipovi dlya nih skelni ekotopi z pogano rozvinenimi korichnevimi gruntami nepridatnimi dlya duba puhnastogo chi Vik derev yalivcyu syagaye 200 i navit 500 rokiv zimknenist kron 0 4 0 6 visota do 15 m diametr pokruchenih stovburiv 30 40 sm U skladi takogo ridkolissya chasom spivdominuye vichnozelenij sunichnik dribnoplodij Dereva jogo rostut poodinoko abo grupami na krutih pivdennih shilah Ce svitlolyubne derevo sho zbereglo reliktovi risi vichnozelenoyi subtropichnoyi flori Listya jogo zhivut protyagom kilkoh rokiv i opadayut vlitku yak i chervona kora dereva zamist yakoyi shorichno narostaye moloda zelena Chervona kora vikonuye rol prirodnogo svitlofiltru yakij zahishaye nizhnij zelenij shar vid shkidlivoyi diyi sonyachnogo prominnya ta nadmirnoyi transpiraciyi osoblivo v zimovij period i propuskaye promeni sho spriyayut fotosintezu Vlitku koli chervona kora oblitaye zelenij shar molodoyi kori posilyuye fotosintez udvichi Zavdyaki takomu pristosuvannyu cej relikt zmig vizhiti v ekstremalnih umovah Chagarnikovogo yarusu v takih lisah nemaye abo jogo utvoryuyut yak vichnozeleni chist krimskij yalovec chervonij zhasmin kushovij tak i listopadni skumpiya zvichajna tosho vidi Miscyami gusti zarosti utvoryuye sho buv zavezenij iz Seredzemnomor ya i shvidko poshiryuyetsya Na bilsh potuzhnih i bagatih gruntah nekrutih 10 20 shiliv ta ponizhen formuyutsya ugrupovannya duba puhnastogo u yakih visota derev vikom 50 60 rokiv syagaye 4 8 m a zimknenist kron vid 0 4 do 0 8 Pomitnu chastku takih ugrupovan stanovlyat grab shidnij ta fistashka tupolista Unikalni ugrupuvannya sunichnika dribnoplodogo ta fistashki tupolistoyi formuyut u zapovidniku ridkisni roslinni ugrupovannya sho vklyucheni do Zelenoyi knigi Ukrayini Flora vishih roslin zapovidnika nalichuye 538 vidiv ponad 19 flori Krimu z yakih 5 vidiv golonasinnih 530 pokritonasinnih i 3 paporotepodibnih Sered nih 40 vidiv ridkisni 7 flori zapovidnika u tomu chisli 38 vidiv vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini yalivec visokij sunichnik dribnoplodij fistashka tupolista remnepelyustnik kozyachij bulatka dovgolista koruchka chemernikopodibna tosho 6 u Chervonu knigu MSOP 7 u Yevropejskij chervonij spisok 10 endemiki Krimu 12 relikti U nazemnij flori nizhchih roslin predstavleno 35 vidiv mohopodibnih 259 vidiv lishajnikiv Gribi Na teritoriyi zapovidnika zareyestrovano 230 vidiv makroskopichnih gribiv sho stanovit 1 4 chastku bioriznomanittya makromicetiv Krimu Z nih ponad 20 vidiv ridkisni abo regionalno ridkisni 4 vidi borovik korolivskij i grib zontik divochij vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 3 vidi siroyizhki ta rekomendovano dlya vklyuchennya do yiyi novogo tretogo vidannya Fauna Tvarinnij svit zapovidnika nezvazhayuchi na jogo neveliku ploshu ye dosit riznomanitnim V cilomu na misi Martyan vidznacheno majzhe 1100 vidiv tvarin Fauna zapovidnika vklyuchaye 18 vidiv ssavciv 7 vidiv plazuniv 4 vidi zemnovodnih 150 vidiv ptahiv 52 ornitofauni Krimu 70 vidiv rib 91 vid molyuskiv blizko 700 vidiv komah i in Iz ptahiv 89 vidiv vklyucheno do riznih prirodoohoronnih spiskiv 82 vidi do 2 Dodatka Bernskoyi konvenciyi 28 do YeES Direktivi pro ohoronu ptahiv 14 do Chervonoyi knigi Ukrayini Sered reptilij ridkisnimi ye leopardovij poloz zhovtopuzij poloz zhovtopuzik i krimskij gekon predstavniki reliktovoyi fauni Krimu sho vklyucheni do Chervonoyi knigi Ukrayini Na teritoriyi zapovidnika zustrichayutsya vsi 9 endemichnih pidvidiv ptahiv sho zhivut na Krimskomu pivostrovi sojki kostogriza sinici chornoyi volovogo ochka tosho Zvichajnimi vidami dlya akvatoriyi zapovidnika ye vsi tri chervonoknizhni vidi chornomorskih delfiniv afalina azovka ta bilobochka Zapovidnik ye odnim z opornih punktiv z vivchennya i zberezhennya chornomorskih kitopodibnih Stan ohoroni bioriznomanittyaZapovidnik Mis Martyan yedinij prirodnij zapovidnik Ukrayini yakij ne maye v porushennya Zakonu Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini svogo yuridichnogo statusu a takozh rahunku pechatki direktora buhgaltera naukovogo viddilu sluzhbi ohoroni Vin na pravah viddilu vhodit do skladu Nikitskogo botanichnogo sadu Istorichne ta kulturne znachennyaNa teritoriyi zapovidnika znahoditsya pam yatnik arheologiyi miscevogo znachennya Ruskofil Kale yakij vzyato pid ohoronu u 1969 roci Na pryamovisnomu misi zbereglisya zalishki kam yanoyi kladki serednovichnoyi forteci XIII XV st GalereyaResursi InternetuInformaciya na sajti Ukrayina Inkognita 29 sichnya 2010 u Wayback Machine Stepi Ukrayini 17 travnya 2014 u Wayback Machine VinoskiBorejko V E Palamarchuk A O Zapovedniki Ukrainy bez glamura Monitoring narushenij zapovednogo rezhima 2003 2013 Mat nezavisimogo rassledovaniya K KEKC 2014 128 s Zakon Ukrayini Pro prirodno zapovidnij fond Ukrayini