У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Канака Канака грец Κανάκη дочка Еола онука Девкаліона й Енарети вар

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Канака.

Канака (грец. Κανάκη) — дочка Еола (онука Девкаліона) й Енарети (варіант: дочка бога вітрів Еола), дружина Посейдона, від якого народила синів , , Епопея, Алоея та Тріопа.

Канака
Батько	Еол^[d]
Мати	Енарета
Діти	^d, Тріоп, Алоей і ^d
Персонаж твору	Героїди і Aeolus^[d]

За іншим міфом, Канака стала коханкою рідного брата й народила дитину. Еол убив цю дитину, а Канаці наказав покінчити життя самогубством. У міфі відбито заборону шлюбів між кровними родичами.

Примітки

Любкер Ф. Aeolus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 33–34.
d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q45270738d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210

Література

Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1580166"_data-entity-id="Q45270738"><i_class="wef_low_priority_links">[[:ru:Любкер,_Фридрих|Любкер&nbsp;Ф.]]</i>_[http://dlib.rsl.ru/01003599381_Aeolus]_//_''[[:d:Q30059240|Реальный_словарь_классических_древностей_по_Любкеру]]''<span_class="wef_low_priority_links">_/_под_ред._[[:Зелінський_Тадей_Францович|Ф.&nbsp;Ф.&nbsp;Зелинский]],_[[:ru:Георгиевский,_Александр_Иванович|А.&nbsp;И.&nbsp;Георгиевский]],_[[:ru:Куторга,_Михаил_Семёнович|М.&nbsp;С.&nbsp;Куторга]]_и_др._—_[[:Санкт-Петербург|СПб]]:_[[:ru:Филологическое_общество|Общество_классической_филологии_и_педагогики]],_1885._—_С.&nbsp;33–34.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q4249594]][[d:Track:Q101490]][[d:Track:Q656]][[d:Track:Q694826]][[d:Track:Q4135787]][[d:Track:Q45270738]][[d:Track:Q30059240]][[d:Track:Q24933120]][[d:Track:Q1459210]]</div>-1] Любкер Ф. Aeolus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 33–34.
d:Track:Q4249594d:Track:Q101490d:Track:Q656d:Track:Q694826d:Track:Q4135787d:Track:Q45270738d:Track:Q30059240d:Track:Q24933120d:Track:Q1459210