Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Полоцька єзуїтська академія (біл. Полацкая езуіцкая акадэмія) (1812–1820) — перший і єдиний вищий навчальний заклад на території сучасної Білорусі у першій чверті ХІХ ст. У 1820 році єзуїтів було вигнано з Російської імперії, а Полоцьку академію ліквідували.
| Полацкая езуіцкая акадэмія | |
|---|---|
 | |
| 55°29′10″ пн. ш. 28°45′52″ сх. д. / 55.48629445002777771° пн. ш. 28.76461112002778009° сх. д.Координати: 55°29′10″ пн. ш. 28°45′52″ сх. д. / 55.48629445002777771° пн. ш. 28.76461112002778009° сх. д. | |
| Країна |  Білорусь |
| Засновано | 1812 |
| Випускники | |
 Jesuit College in Polack у Вікісховищі | |
Стан і структура
Академія створена на базі Полоцького єзуїтського колегіуму згідно з наказом імператора Олександра I від 12 січня і 1 березня 1812 р. та отримала права університету. Мала три факультети: теологічний, філософський і вільних мистецтв, а також давні та сучасні мови. Навчальний процес контролювало Міністерство освіти, з усіх інших питань академія мала підпорядковуватися генералу Товариства Ісуса в Росії (на той час це був Тадеуш Бжезовський). Академія фактично очолювала окремий навчальний округ, контролюючи справи інших єзуїтських навчальних закладів Російської імперії — у Полоцьку, Вітебську, Могильові, Орші, Мстиславлі, Дінабурзі, Чечерську, Климовичах, Санкт-Петербурзі (до 1815 р.), Ризі, Одесі, Астраханові, Саратові, Романові (на Волині).
На чолі академії стояв ректор та чотири радники, факультети очолювали декани. Комісія з цензури складалася з трьох цензорів і секретарів. Навчання було неконфесійним і формально позакласним та безкоштовним, але за проживання у гуртожитку студент сплачував гроші. Випускники отримували звання 14-го класу і могли вступити на державну службу. Академія мала право присвоювати наукові ступені магістрів вільних мистецтв і філософії, докторів теології, цивільного та канонічного права.
Основні події і навчальний процес
Відкриття академії відбулося 29 травня 1812 р. Але незабаром Велика армія Наполеона підійшла до кордонів Російської імперії, і через початок війни студенти та викладачі так і не дочекалися початку занять. Студенти поїхали додому, а професори, демонструючи вірність російській владі, вирушили у глиб країни. Урочиста церемонія початку навчального року відбулася у січні 1813 р., але через малу кількість студентів навчання розпочалося лише у березні. Перший звичайний навчальний рік розпочався 2 листопада 1813 р. З наступного року навчальний процес почав повертатися до нормального. Заняття розпочалися 15 вересня 1814 року і тривали до 15 липня 1815 року. Такий час початку та кінця навчання зберігався до кінця існування академії.
На теологічному факультеті вивчали догматичну теологію, моральне богослов'я, святе письмо, канонічне право і історію церкви. На факультеті філософії і вільних наук серед предметів були логіка, метафізика, діалектика, етика, політична економія, геометрія, тригонометрія, фізика, хімія, математика, астрономія, архітектура, ботаніка, зоологія. На факультеті давніх і сучасних мов вивчали російську, французьку, німецьку, італійську, польську, латинську, грецьку, сирійську та івритську мови, а також літературу цими мовами. У академії існували природничі, хімічні, фізичні, мінералогічні, зоологічні кабінети; тут була художня галерея і колекція архітектурних моделей.
Академію очолювали єзуїти з великим досвідом організаційно-педагогічної діяльності. Навчання проводили досвідчені вчені. Відбулося своєрідне злиття амбітної молоді (звичайно, «молоді» за тодішніми академічними мірками) і обізнаних корифеїв. З відомих причин серед викладачів було багато іноземців — Антоніо Калебота, Ігнациа П'етрабоні, Маттео Молінаро, Кайетано Анджеліні, Луїджі Руснаці, Якоб Кандра, Шарль Баландр, Дезидеріус Рішард, Жак Журдан, Франсуа Гаво, Жан Разаві, Бонавентура Віом та багато інших. Працювало також багато єзуїтів, уродженців Білорусі: Францишек Дзержинський, Вінцент Бучинський, Самуїл Рагоса, Казимир Гласько, Юзеф Цитович, Язафат Залеський та інші. Загальна кількість учнів Академії та її підпорядкованих установ постійно збільшувалася: у 1818 р. вона вже перевищувала 500 осіб, а у 1820 р. напередодні її закриття вже наближалась до 700 осіб.
Полоцька академія активно готувала лікарів, магістрів і кандидатів наук. З 15 вересня 1814 р. по 15 вересня 1819 р., тобто протягом п'яти років, різні наукові ступені були присвоєні 123 випускникам. З них 17 чоловік стали докторами теології і канонічного права (наприклад, Йосафат Залеський); 43 — доктори цивільного права; 13 — магістри теології (у тому числі Якуб Кондрау); 10 — магістри філософії; 2 — майстри вільних мистецтв; 5 — кандидати богослов'я; 27 — кандидати філософії (наприклад, майбутній православний єпископ Мінський і Бобруйський Антоній (Зубко)); 3 — кандидати юриспруденції та 1 отримали ступінь кандидата вільних мистецтв.
В академії були бібліотека і друкарня. Наявність коштів дозволила єзуїтам вміло стимулювати наукову та літературну діяльність викладачів і студентів. Значну роль у цьому відіграв перший на території сучасної Білорусі журнал — «Полоцький щомісячник» (Miesięcznik Połocki), засновником і редактором якого був філософ, професор Академії Вінсент Бучинський. Журнал складався з шести розділів: література і вільні науки, морально-філософська, фізико-математична, історична критика і літературні навички. Видання виходило впродовж 1818–1820 рр. (крім 1819 р.). Загалом за час існування журналу світ побачив 14 видань або зошитів, об'єднаних у чотири томи.
Закриття академії
Однак Полоцькій академії не судилося існувати довго. 17 серпня 1814 року Папа Пій VII видав бреве Sollicitudo omnium ecclesiarum («Опікуючись усіма церквами») про легалізацію Товариства Ісуса у всьому світі і відновлення його колишніх привілеїв. Це означало, що російська влада втратила єдиний контроль над єзуїтами і почала ставити під сумнів необхідність терпіти впливову католицьку організацію на своїй території. Православні ієрархи, стривожені успіхом наказу (навіть нащадок російського аристократа князя Дмитра Голіцина став місіонером-єзуїтом!) і налякані подальшими перспективами його розширення, зуміли переконати Олександра I у необхідності активних антиєзуїтських заходів. Спочатку 20 грудня 1815 р. імператорським указом єзуїти були вислані з обох столиць Росії — Петербурга і Москви. На території Білорусі Товариству Ісуса заборонили приймати на навчання дітей православної віри. 13 березня 1820 р. Олександр I видав новий наказ: «1) Иезуитов, как забывших священный долг не только благодарности, но и верноподданнической присяги, и поэтому недостойных пользоваться покровительством Российских законов, выслать под присмотром полиции, за пределы государства и впредь ни под каким видом и наименованием не впускать в Россию; 2) Полоцкую иезуитскую академию и подведомственные ей училища упразднить» .
Деякі студенти були переведені до Петербурзького університету. Бібліотеку, друкарню та інше майно передали навчальним закладам Полоцька, Вітебська і Санкт-Петербурга. Незабаром в академії розмістилося Полоцьке вище піярське училище.
Значення Полоцької єзуїтської академії
У 19 столітті Полоцька єзуїтська академія була найбільшим навчальним центром Білорусі, який став відомим протистоянням Полоцької єзуїтської академії та Вільнюського університету, управління ідеологією якої дотримувалося духу французького Просвітництва. У Полоцькій академії замість польської мови в навчальному процесі стали більш послідовно використовувати російську мову.
Полоцькі єзуїти сприяли зміцненню регіональної білоруської ідентичності місцевої знаті на противагу політиці полонізації Вільнюського університету. Полоцька академія випустила низку громадських, державних і церковних діячів Російської імперії.
Після вигнання єзуїтів з Російської імперії багато викладачів, випускників і студентів продовжували свою викладацьку, дослідницьку та церковну діяльність у Західній Європі та США.
Керівницвто
Ректори Полоцької єзуїтської академії
- Ентоні Люстіг (ректор колегії з 1805 р. по 1 серпня 1814 р.)
- Алеа Ландес (1 серпня 1814 — 1 серпня 1817)
- Раймунд Бжезовський (1 серпня 1817–1820)
Канцлери Академії
- Джузеппе Анджеліні (1813—1814)
- Раймунд Бжезовський (1814—1817)
- Міхал Лесневський (1817—1820)
Секретарі Академії
- Ігнатій Бжезовський (1813—1814)
- Францишек Боровський (1814—1817)
- Францишек Дзержинський (1817—1818)
- Клеменс Петровський (1818—1820)
Відомі випускники
- Ян Баршевський
- Джованні Грассі
- Ян Ротан
- Максиміліан Станіслав Рила
- Костянтин Степанович Сербінович
- Костянтин Пієвич Тишкевич
- Гаудентій Шапялевич
Див. також
- Полоцький єзуїтський колегіум
- Бібліотека Полоцької єзуїтської академії
- Полоцька друкарня
Примітки
- Шалькевіч, В. Ф. Полацкая езуіцкая акадэмія / В. Ф. Шалькевіч // Энцыклапедыя гісторыі Беларусі: У 6 т. Т — Пуд / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд) і інш.; — Мінск: белЭн, 1999. — С. 531.
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси. Роль иезуитов в организации образования и просвещения / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 179.
- Беларусь: Энцыклапедычны даведнік / Рэдкал.: Б. І. Сачанка і інш. — Мн. : БелЭн, 1995. — 800 с. — 5000 прим. — .
- Полоцкая иезуитская академия (1812—1820)[недоступне посилання]
- Серебряков Д. В. Иезуитская академия в Полоцке [ 2 грудня 2008 у Wayback Machine.] — Яндекс. Словари
Література
- Блинова, Т. Б. Иезуиты в Беларуси (Их роль в организации образования и просвещения) / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — 425 с. ISBN 985—417В
- Иезуиты в Полоцке : 1580—1820 гг.: Часть 1 / Сост. Л. Данько. — Полоцк, издатель А. И. Судник, 2005. — 40 с.
- Иезуиты в Полоцке : 1580—1820 гг.: Часть 2 / Сост. Л. Данько. — Полоцк, издатель А. И. Судник, 2005. — 48 с.
- Инглот, М. Общество Иисуса в Российской Империи (1772—1820 гг.) и его роль в повсеместном восстановлении Ордена во всём мире. М., 2004.
- Мараш Я. Н. Очерки истории экспансии католической церкви в Белоруссии XVIII века / Я. Н. Мараш. — Минск: Вышэйшая школа, 1974. — 288 с.
- Сапунов А. П. Заметка о коллегии и академии иезуитов в Полоцке / А. П. Сапунов // Иезуиты в Полоцке : 1580—1820 гг.: Часть 2. — Полоцк, издатель А. И. Судник, 2005. — С. 7-40.
Посилання
- Фотографії на Radzima.org [ 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Дмитро Серабраков. Філософія єзуїтської академії в Полоцьку. — Фрагменти. — 2000. — -43-4. [ 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Стаття «Карти, танці та інші розваги студентів Полоцької академії» на Arche.by [ 15 вересня 2009 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polocka yezuyitska akademiya bil Polackaya ezuickaya akademiya 1812 1820 pershij i yedinij vishij navchalnij zaklad na teritoriyi suchasnoyi Bilorusi u pershij chverti HIH st U 1820 roci yezuyitiv bulo vignano z Rosijskoyi imperiyi a Polocku akademiyu likviduvali Polackaya ezuickaya akademiya55 29 10 pn sh 28 45 52 sh d 55 48629445002777771 pn sh 28 76461112002778009 sh d 55 48629445002777771 28 76461112002778009 Koordinati 55 29 10 pn sh 28 45 52 sh d 55 48629445002777771 pn sh 28 76461112002778009 sh d 55 48629445002777771 28 76461112002778009Krayina BilorusZasnovano1812VipusknikiKategoriya Vipuskniki Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi Jesuit College in Polack u VikishovishiStan i strukturaAkademiya stvorena na bazi Polockogo yezuyitskogo kolegiumu zgidno z nakazom imperatora Oleksandra I vid 12 sichnya i 1 bereznya 1812 r ta otrimala prava universitetu Mala tri fakulteti teologichnij filosofskij i vilnih mistectv a takozh davni ta suchasni movi Navchalnij proces kontrolyuvalo Ministerstvo osviti z usih inshih pitan akademiya mala pidporyadkovuvatisya generalu Tovaristva Isusa v Rosiyi na toj chas ce buv Tadeush Bzhezovskij Akademiya faktichno ocholyuvala okremij navchalnij okrug kontrolyuyuchi spravi inshih yezuyitskih navchalnih zakladiv Rosijskoyi imperiyi u Polocku Vitebsku Mogilovi Orshi Mstislavli Dinaburzi Chechersku Klimovichah Sankt Peterburzi do 1815 r Rizi Odesi Astrahanovi Saratovi Romanovi na Volini Na choli akademiyi stoyav rektor ta chotiri radniki fakulteti ocholyuvali dekani Komisiya z cenzuri skladalasya z troh cenzoriv i sekretariv Navchannya bulo nekonfesijnim i formalno pozaklasnim ta bezkoshtovnim ale za prozhivannya u gurtozhitku student splachuvav groshi Vipuskniki otrimuvali zvannya 14 go klasu i mogli vstupiti na derzhavnu sluzhbu Akademiya mala pravo prisvoyuvati naukovi stupeni magistriv vilnih mistectv i filosofiyi doktoriv teologiyi civilnogo ta kanonichnogo prava Osnovni podiyi i navchalnij procesVidkrittya akademiyi vidbulosya 29 travnya 1812 r Ale nezabarom Velika armiya Napoleona pidijshla do kordoniv Rosijskoyi imperiyi i cherez pochatok vijni studenti ta vikladachi tak i ne dochekalisya pochatku zanyat Studenti poyihali dodomu a profesori demonstruyuchi virnist rosijskij vladi virushili u glib krayini Urochista ceremoniya pochatku navchalnogo roku vidbulasya u sichni 1813 r ale cherez malu kilkist studentiv navchannya rozpochalosya lishe u berezni Pershij zvichajnij navchalnij rik rozpochavsya 2 listopada 1813 r Z nastupnogo roku navchalnij proces pochav povertatisya do normalnogo Zanyattya rozpochalisya 15 veresnya 1814 roku i trivali do 15 lipnya 1815 roku Takij chas pochatku ta kincya navchannya zberigavsya do kincya isnuvannya akademiyi Na teologichnomu fakulteti vivchali dogmatichnu teologiyu moralne bogoslov ya svyate pismo kanonichne pravo i istoriyu cerkvi Na fakulteti filosofiyi i vilnih nauk sered predmetiv buli logika metafizika dialektika etika politichna ekonomiya geometriya trigonometriya fizika himiya matematika astronomiya arhitektura botanika zoologiya Na fakulteti davnih i suchasnih mov vivchali rosijsku francuzku nimecku italijsku polsku latinsku grecku sirijsku ta ivritsku movi a takozh literaturu cimi movami U akademiyi isnuvali prirodnichi himichni fizichni mineralogichni zoologichni kabineti tut bula hudozhnya galereya i kolekciya arhitekturnih modelej Proekt rekonstrukciyi Polockoyi akademiyi malyunok G Grubera Akademiyu ocholyuvali yezuyiti z velikim dosvidom organizacijno pedagogichnoyi diyalnosti Navchannya provodili dosvidcheni vcheni Vidbulosya svoyeridne zlittya ambitnoyi molodi zvichajno molodi za todishnimi akademichnimi mirkami i obiznanih korifeyiv Z vidomih prichin sered vikladachiv bulo bagato inozemciv Antonio Kalebota Ignacia P etraboni Matteo Molinaro Kajetano Andzhelini Luyidzhi Rusnaci Yakob Kandra Sharl Balandr Deziderius Rishard Zhak Zhurdan Fransua Gavo Zhan Razavi Bonaventura Viom ta bagato inshih Pracyuvalo takozh bagato yezuyitiv urodzhenciv Bilorusi Francishek Dzerzhinskij Vincent Buchinskij Samuyil Ragosa Kazimir Glasko Yuzef Citovich Yazafat Zaleskij ta inshi Zagalna kilkist uchniv Akademiyi ta yiyi pidporyadkovanih ustanov postijno zbilshuvalasya u 1818 r vona vzhe perevishuvala 500 osib a u 1820 r naperedodni yiyi zakrittya vzhe nablizhalas do 700 osib Polocka akademiya aktivno gotuvala likariv magistriv i kandidativ nauk Z 15 veresnya 1814 r po 15 veresnya 1819 r tobto protyagom p yati rokiv rizni naukovi stupeni buli prisvoyeni 123 vipusknikam Z nih 17 cholovik stali doktorami teologiyi i kanonichnogo prava napriklad Josafat Zaleskij 43 doktori civilnogo prava 13 magistri teologiyi u tomu chisli Yakub Kondrau 10 magistri filosofiyi 2 majstri vilnih mistectv 5 kandidati bogoslov ya 27 kandidati filosofiyi napriklad majbutnij pravoslavnij yepiskop Minskij i Bobrujskij Antonij Zubko 3 kandidati yurisprudenciyi ta 1 otrimali stupin kandidata vilnih mistectv V akademiyi buli biblioteka i drukarnya Nayavnist koshtiv dozvolila yezuyitam vmilo stimulyuvati naukovu ta literaturnu diyalnist vikladachiv i studentiv Znachnu rol u comu vidigrav pershij na teritoriyi suchasnoyi Bilorusi zhurnal Polockij shomisyachnik Miesiecznik Polocki zasnovnikom i redaktorom yakogo buv filosof profesor Akademiyi Vinsent Buchinskij Zhurnal skladavsya z shesti rozdiliv literatura i vilni nauki moralno filosofska fiziko matematichna istorichna kritika i literaturni navichki Vidannya vihodilo vprodovzh 1818 1820 rr krim 1819 r Zagalom za chas isnuvannya zhurnalu svit pobachiv 14 vidan abo zoshitiv ob yednanih u chotiri tomi Zakrittya akademiyiOdnak Polockij akademiyi ne sudilosya isnuvati dovgo 17 serpnya 1814 roku Papa Pij VII vidav breve Sollicitudo omnium ecclesiarum Opikuyuchis usima cerkvami pro legalizaciyu Tovaristva Isusa u vsomu sviti i vidnovlennya jogo kolishnih privileyiv Ce oznachalo sho rosijska vlada vtratila yedinij kontrol nad yezuyitami i pochala staviti pid sumniv neobhidnist terpiti vplivovu katolicku organizaciyu na svoyij teritoriyi Pravoslavni iyerarhi strivozheni uspihom nakazu navit nashadok rosijskogo aristokrata knyazya Dmitra Golicina stav misionerom yezuyitom i nalyakani podalshimi perspektivami jogo rozshirennya zumili perekonati Oleksandra I u neobhidnosti aktivnih antiyezuyitskih zahodiv Spochatku 20 grudnya 1815 r imperatorskim ukazom yezuyiti buli vislani z oboh stolic Rosiyi Peterburga i Moskvi Na teritoriyi Bilorusi Tovaristvu Isusa zaboronili prijmati na navchannya ditej pravoslavnoyi viri 13 bereznya 1820 r Oleksandr I vidav novij nakaz 1 Iezuitov kak zabyvshih svyashennyj dolg ne tolko blagodarnosti no i vernopoddannicheskoj prisyagi i poetomu nedostojnyh polzovatsya pokrovitelstvom Rossijskih zakonov vyslat pod prismotrom policii za predely gosudarstva i vpred ni pod kakim vidom i naimenovaniem ne vpuskat v Rossiyu 2 Polockuyu iezuitskuyu akademiyu i podvedomstvennye ej uchilisha uprazdnit Deyaki studenti buli perevedeni do Peterburzkogo universitetu Biblioteku drukarnyu ta inshe majno peredali navchalnim zakladam Polocka Vitebska i Sankt Peterburga Nezabarom v akademiyi rozmistilosya Polocke vishe piyarske uchilishe Znachennya Polockoyi yezuyitskoyi akademiyiU 19 stolitti Polocka yezuyitska akademiya bula najbilshim navchalnim centrom Bilorusi yakij stav vidomim protistoyannyam Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi ta Vilnyuskogo universitetu upravlinnya ideologiyeyu yakoyi dotrimuvalosya duhu francuzkogo Prosvitnictva U Polockij akademiyi zamist polskoyi movi v navchalnomu procesi stali bilsh poslidovno vikoristovuvati rosijsku movu Polocki yezuyiti spriyali zmicnennyu regionalnoyi biloruskoyi identichnosti miscevoyi znati na protivagu politici polonizaciyi Vilnyuskogo universitetu Polocka akademiya vipustila nizku gromadskih derzhavnih i cerkovnih diyachiv Rosijskoyi imperiyi Pislya vignannya yezuyitiv z Rosijskoyi imperiyi bagato vikladachiv vipusknikiv i studentiv prodovzhuvali svoyu vikladacku doslidnicku ta cerkovnu diyalnist u Zahidnij Yevropi ta SShA KerivnicvtoRektori Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi Entoni Lyustig rektor kolegiyi z 1805 r po 1 serpnya 1814 r Alea Landes 1 serpnya 1814 1 serpnya 1817 Rajmund Bzhezovskij 1 serpnya 1817 1820 Kancleri Akademiyi Dzhuzeppe Andzhelini 1813 1814 Rajmund Bzhezovskij 1814 1817 Mihal Lesnevskij 1817 1820 Sekretari Akademiyi Ignatij Bzhezovskij 1813 1814 Francishek Borovskij 1814 1817 Francishek Dzerzhinskij 1817 1818 Klemens Petrovskij 1818 1820 Vidomi vipusknikiYan Barshevskij Dzhovanni Grassi Yan Rotan Maksimilian Stanislav Rila Kostyantin Stepanovich Serbinovich Kostyantin Piyevich Tishkevich Gaudentij ShapyalevichDiv takozhPolockij yezuyitskij kolegium Biblioteka Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi Polocka drukarnyaPrimitkiShalkevich V F Polackaya ezuickaya akademiya V F Shalkevich Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T Pud Belarus Encykl Redkal G P Pashkoy galoyny red i insh Minsk belEn 1999 S 531 Blinova T B Iezuity v Belarusi Rol iezuitov v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 179 Belarus Encyklapedychny davednik Redkal B I Sachanka i insh Mn BelEn 1995 800 s 5000 prim ISBN 985 11 0026 9 Polockaya iezuitskaya akademiya 1812 1820 nedostupne posilannya Serebryakov D V Iezuitskaya akademiya v Polocke 2 grudnya 2008 u Wayback Machine Yandeks SlovariLiteraturaBlinova T B Iezuity v Belarusi Ih rol v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya T B Blinova Grodno GrGU 2002 425 s ISBN 985 417V Iezuity v Polocke 1580 1820 gg Chast 1 Sost L Danko Polock izdatel A I Sudnik 2005 40 s Iezuity v Polocke 1580 1820 gg Chast 2 Sost L Danko Polock izdatel A I Sudnik 2005 48 s Inglot M Obshestvo Iisusa v Rossijskoj Imperii 1772 1820 gg i ego rol v povsemestnom vosstanovlenii Ordena vo vsyom mire M 2004 Marash Ya N Ocherki istorii ekspansii katolicheskoj cerkvi v Belorussii XVIII veka Ya N Marash Minsk Vyshejshaya shkola 1974 288 s Sapunov A P Zametka o kollegii i akademii iezuitov v Polocke A P Sapunov Iezuity v Polocke 1580 1820 gg Chast 2 Polock izdatel A I Sudnik 2005 S 7 40 PosilannyaFotografiyi na Radzima org 3 serpnya 2020 u Wayback Machine Dmitro Serabrakov Filosofiya yezuyitskoyi akademiyi v Polocku Fragmenti 2000 43 4 8 travnya 2021 u Wayback Machine Stattya Karti tanci ta inshi rozvagi studentiv Polockoyi akademiyi na Arche by 15 veresnya 2009 u Wayback Machine