Мстисла́вський єзуї́тський коле́гіум — навчальний заклад Товариства Ісуса, який діяв у Мстиславлі у період 1772–1820 рр.
Мстиславський єзуїтський колегіум | |
---|---|
?координати: ↑6722696 ·R (Мстислав) | |
Міжнародна назва | Collegium Mscislaviense Societatis Jesu |
Тип | Колегіум |
Розташування | Мстиславль, Білорусь |
Засновано | 1779 |
Закрито | 1820 |
Ректор | В. Тиванкевич |
Студентів | 160 |
Співробітників | 16 |
Випускники | [[:]] |
Jesuit Collegium in Mscislaŭ у Вікісховищі |
Єзуїти у Мстиславлі
У 1690 р. шляхта на повітовому сеймі схвалила ідею закласти в місті місіонерський будинок і школу єзуїтів. За матеріальної підтримки місцевих посадових осіб і жителів єзуїти розгорнули свою освітню діяльність у 1691 р. Знищена шведами під час Північної війни місія була відновлена у 1711 році і перетворена в резиденцію. Тоді ж з'явилося нове приміщення для бібліотеки. У 1710 року в єзуїтській школі почали викладати риторику. У 1729—1741 рр. викладалася також філософія (для світських учнів), у 1736—1737 рр. — моральне богослов'я (для місцевих семінаристів-єзуїтів), а у 1750–1751 рр. — математика.
У 1764—1779 рр. виникла кам'яна, крита гонтом двоповерхова будівля, яка після отримання резиденцією статусу колегіуму була розширена. На час закриття закладу у 1820 році він був 60 метрів завдовжки і 13 метрів завширшки і складався з 18 кімнат. Головним храмом колегіуму був костел Святого Михайла Архангела, побудований у 1730—1748 рр.
Діяльність колегіуму
Рішення Катерини II зберегти Товариство Ісуса в Російській імперії, в яку у 1772 р. потрапив і Мстиславль, і швидке перетворення її білоруських володінь в центр тяжіння для колишніх єзуїтів сприяли активізації діяльності ордена. Так, у 1779 р. резиденції в Могильові і Мстиславлі зусиллями єпископа Станіслава Богуша-Сестренцевич отримали статус колегіумів.
Середня школа
Зазвичай у Мстиславському колегіумі працювали 10-12 єзуїтів, двоє з яких були проповідниками, а ще четверо викладали у 5-класній школі (класи: інфима, граматика, синтаксис, поетика і риторика). II і III класи (граматика і синтаксис), а також IV і V класи (поетика і риторика) дуже часто об'єднувалися. Середня школа єзуїтів мала популярність. У 1784 р. в школі було 160 учнів , у 1796 р. — 113, у 1802 р. — 142, у 1805 р. — 150. Займалися в ній майже виключно діти шляхтичів: у 1807 р. зі 103 учнів тільки 3 хлопці були з міщан.
Під час французько-російської війни 1812 року колегіум і школа були перетворені французами на шпиталь. Ректор В. Тиванкевич розпустив учнів додому, а майже всіх єзуїтів відправив по місцевих фільварках. Навчальний рік почався тільки в січні 1813 р.
Канвікт
В середині 80-х рр. XVIII ст. був відкритий канвікт (пансіон) для дітей заможної знаті. Він розміщувався в кам'яному будинку, розташованому навпроти колегіуму. 1784 року в канвікті жили 12 учнів , у 1796 — 22, у 1802 — 21, у 1817 — 18, а в 1818 — 15. Причому, зниження кількості канвікторів не було пов'язано з падінням його популярності, позаяк в тому ж 1818 р. канвікт був перебудований, щоб приймати не менше 40 постояльців.
У 1807 р. річна плата за перебування в канвіті становила 100 рублів сріблом. При цьому існував спеціальний фонд родини Сологубів, з якого оплачувалося проживання певної кількості учнів (у 1807 р. таких було 12).
Музична бурса
Також при колегіумі з 1720-х рр. діяла також музична бурса. У 1796 року в ній займалося 14 учнів , у 1802 — 10, в 1807 — 13, в 1817 і 1818 рр. — по 20 учнів, які отримували від колегіуму житло з опаленням, харчування та одяг.
Бібліотека і аптека
Після перетворення резиденції в колегіум і завдяки переїзду із Західної Європи в Білорусь братів-єзуїтів із власними книгозбірнями суттєво поповнилася єзуїтська бібліотека. Відомостей про неї небагато, але в акті візитації за 1816 рік відзначається, що «колегіум має невелику біблітеку, яка задовільняє, проте, всі потреби». Ще з 1740 р. при резиденції діяла власна аптека.
Визначні постаті колегіуму
Ректори
- Ян Шварц (1783)
- Мартін Струсинський (1783—1803)
- Войцех Абрампольський (1803—1806)
- Мацей Алендзький (1806—1810)
- Винцентий Тиванкевіч (1810—1814)
- Винцентий Рипінскі (1814—1819)
- Юзеф Пшисецкі (1819—1820)
Викладачі
- Раймунд Бжозовський, ректор Полоцької єзуїтської академії, асистент генерала Ордена єзуїтів.
- Винцент Бучинський , філософ, професор Полоцької єзуїтської академії і Левенського університету
- Казимир Гласко, професор Полоцької єзуїтської академії і Клонговз Вуд коледжу (Ірландія)
- Франтішек Деружинський, професор і секретар Полоцької єзуїтської академії; суперіор Північноамериканської місії єзуїтів, провінціал Меріленда, віце-президент Джорджтаунського університету (США)
- Вінсент Жолудь, префект Полоцької єзуїтської друкарні
- Норберт Корсак, професор коледжу Стовніхерст (Велика Британія)
- Алоїз Ландес, ректор Полоцької єзуїтської академії і Тернопільського єзуїтського колегіуму
- , білоруський поет; ректор єзуїтських колегіумів в Тинці, Новому Сончі та Старій Весі
- Рафал Маркіянович, ректор Тернопільського єзуїтського колегіуму, провінціал Галицької провінції Чину єзуїтів
- Никодим Мусницький, поет і драматург; професор Полоцького єзуїтського колегіуму
- Петро Естка, вчений-філолог; провінціал Білоруської провінції Чину єзуїтів
Випускники
- Ангел Довгірд, професор Вільнюського університету
- Вінсент Липський, єпископ Тираспольський
Доля єзуїтської спадщини у Мстиславлі
Після вигнання єзуїтів з Російської імперії (1820) уряд передав костел Святого Михайла Ахангела, кам'яні будівлі колегіуму, школи і канвікти, а також господарські будівлі ченцям бернардинів. Нові господарі повинні були продовжити утримання школи, але їх повітова школа проіснувала лише з вересня 1822 по 1829 р. Незабаром храм був перероблений під православну церкву, а в єзуїтських будівлях розмістилася православна духовна семінарія.
Під час Німецько-радянської війни храм сильно постраждав, але після був відремонтований і використовувався як районний Будинок культури. Після того, як в ніч на 21 грудня 2017 р. обвалилася частина стіни, будівля знаходиться під загрозою повного знищення. Було розпочато збір коштів на порятунок костелу. Також збереглися будівлі корпусу колегіуму, аптеки, канвікта, господарських будівель, а також каплиця і цегляна огорожа. Робляться спроби знайти гроші на реставрацію колегіуму через проекти технічної допомоги, що реалізуються за фінансової підтримки ЄС.
Примітки
- Grzebień, L. (Ed.), Encyklopedia Wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i [ 5 квітня 2022 у Wayback Machine.] Litwy +1996. [ 5 квітня 2022 у Wayback Machine.]
- Блінова, Т. Б. Єзуїти в Білорусі. Роль єзуїтів в організації та аналізу і освіти / Т. Б. Блінова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 131.
- Блінова, Т. Б. Єзуїти в Білорусі. Роль єзуїтів в організації та аналізу і освіти / Т. Б. Блінова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 141.
- Załęski, S. Jezuici w Polsce.
- Блінова, Т. Б. Єзуїти в Білорусі. Роль єзуїтів в організації та аналізу і освіти / Т. Б. Блінова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 211.
- Блінова, Т. Б. Єзуїти в Білорусі. Роль єзуїтів в організації та аналізу і освіти / Т. Б. Блінова. — Гродно: ГрГУ, 2002. -. 270.
- Блінова, Т. Б. Єзуїти в Білорусі. Роль єзуїтів в організації та аналізу і освіти / Т. Б. Блінова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — С. 229.
- . Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 3 березня 2019.
- . Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 3 березня 2019.
Література
- Блінова, Т. Б. Єзуїти в Білорусі. Роль єзуїтів в організації та аналізу і освіти [ 19 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Т. Б. Блінова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — 427 с.
- Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995 / oprac. L. Grzebień. — Kraków: Wyd-wo WAM, 1996. — 882 s.
- Giżycki, JM Materyały do dziejów Akademii Połockiej i szkół odniej zależnych / JM Giżycki. — Kraków: Druk. W. Anczyca i spółki, 1905. — 288 s.
- Załęski, S. Jezuici w Polsce. T. 5, Jezuici w Polsce porozbiorowej 1773—1905. Cz. 1 : 1773—1820. — Kraków: WL Anczyc i sp, 1907. — 517 s.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mstisla vskij yezuyi tskij kole gium navchalnij zaklad Tovaristva Isusa yakij diyav u Mstislavli u period 1772 1820 rr Mstislavskij yezuyitskij kolegium akreditaciya zakrito koordinati 6722696 R Mstislav Mizhnarodna nazvaCollegium Mscislaviense Societatis JesuTipKolegiumRoztashuvannyaMstislavl BilorusZasnovano1779Zakrito1820RektorV TivankevichStudentiv160Spivrobitnikiv16Vipuskniki Jesuit Collegium in Mscislaŭ u VikishovishiYezuyiti u MstislavliU 1690 r shlyahta na povitovomu sejmi shvalila ideyu zaklasti v misti misionerskij budinok i shkolu yezuyitiv Za materialnoyi pidtrimki miscevih posadovih osib i zhiteliv yezuyiti rozgornuli svoyu osvitnyu diyalnist u 1691 r Znishena shvedami pid chas Pivnichnoyi vijni misiya bula vidnovlena u 1711 roci i peretvorena v rezidenciyu Todi zh z yavilosya nove primishennya dlya biblioteki U 1710 roku v yezuyitskij shkoli pochali vikladati ritoriku U 1729 1741 rr vikladalasya takozh filosofiya dlya svitskih uchniv u 1736 1737 rr moralne bogoslov ya dlya miscevih seminaristiv yezuyitiv a u 1750 1751 rr matematika U 1764 1779 rr vinikla kam yana krita gontom dvopoverhova budivlya yaka pislya otrimannya rezidenciyeyu statusu kolegiumu bula rozshirena Na chas zakrittya zakladu u 1820 roci vin buv 60 metriv zavdovzhki i 13 metriv zavshirshki i skladavsya z 18 kimnat Golovnim hramom kolegiumu buv kostel Svyatogo Mihajla Arhangela pobudovanij u 1730 1748 rr Diyalnist kolegiumuRishennya Katerini II zberegti Tovaristvo Isusa v Rosijskij imperiyi v yaku u 1772 r potrapiv i Mstislavl i shvidke peretvorennya yiyi biloruskih volodin v centr tyazhinnya dlya kolishnih yezuyitiv spriyali aktivizaciyi diyalnosti ordena Tak u 1779 r rezidenciyi v Mogilovi i Mstislavli zusillyami yepiskopa Stanislava Bogusha Sestrencevich otrimali status kolegiumiv Serednya shkola Zazvichaj u Mstislavskomu kolegiumi pracyuvali 10 12 yezuyitiv dvoye z yakih buli propovidnikami a she chetvero vikladali u 5 klasnij shkoli klasi infima gramatika sintaksis poetika i ritorika II i III klasi gramatika i sintaksis a takozh IV i V klasi poetika i ritorika duzhe chasto ob yednuvalisya Serednya shkola yezuyitiv mala populyarnist U 1784 r v shkoli bulo 160 uchniv u 1796 r 113 u 1802 r 142 u 1805 r 150 Zajmalisya v nij majzhe viklyuchno diti shlyahtichiv u 1807 r zi 103 uchniv tilki 3 hlopci buli z mishan Pid chas francuzko rosijskoyi vijni 1812 roku kolegium i shkola buli peretvoreni francuzami na shpital Rektor V Tivankevich rozpustiv uchniv dodomu a majzhe vsih yezuyitiv vidpraviv po miscevih filvarkah Navchalnij rik pochavsya tilki v sichni 1813 r Kanvikt V seredini 80 h rr XVIII st buv vidkritij kanvikt pansion dlya ditej zamozhnoyi znati Vin rozmishuvavsya v kam yanomu budinku roztashovanomu navproti kolegiumu 1784 roku v kanvikti zhili 12 uchniv u 1796 22 u 1802 21 u 1817 18 a v 1818 15 Prichomu znizhennya kilkosti kanviktoriv ne bulo pov yazano z padinnyam jogo populyarnosti pozayak v tomu zh 1818 r kanvikt buv perebudovanij shob prijmati ne menshe 40 postoyalciv U 1807 r richna plata za perebuvannya v kanviti stanovila 100 rubliv sriblom Pri comu isnuvav specialnij fond rodini Sologubiv z yakogo oplachuvalosya prozhivannya pevnoyi kilkosti uchniv u 1807 r takih bulo 12 Muzichna bursa Takozh pri kolegiumi z 1720 h rr diyala takozh muzichna bursa U 1796 roku v nij zajmalosya 14 uchniv u 1802 10 v 1807 13 v 1817 i 1818 rr po 20 uchniv yaki otrimuvali vid kolegiumu zhitlo z opalennyam harchuvannya ta odyag Biblioteka i apteka Pislya peretvorennya rezidenciyi v kolegium i zavdyaki pereyizdu iz Zahidnoyi Yevropi v Bilorus brativ yezuyitiv iz vlasnimi knigozbirnyami suttyevo popovnilasya yezuyitska biblioteka Vidomostej pro neyi nebagato ale v akti vizitaciyi za 1816 rik vidznachayetsya sho kolegium maye neveliku bibliteku yaka zadovilnyaye prote vsi potrebi She z 1740 r pri rezidenciyi diyala vlasna apteka Viznachni postati kolegiumuRektori Yan Shvarc 1783 Martin Strusinskij 1783 1803 Vojceh Abrampolskij 1803 1806 Macej Alendzkij 1806 1810 Vincentij Tivankevich 1810 1814 Vincentij Ripinski 1814 1819 Yuzef Pshisecki 1819 1820 Vikladachi Rajmund Bzhozovskij rektor Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi asistent generala Ordena yezuyitiv Vincent Buchinskij filosof profesor Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi i Levenskogo universitetu Kazimir Glasko profesor Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi i Klongovz Vud koledzhu Irlandiya Frantishek Deruzhinskij profesor i sekretar Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi superior Pivnichnoamerikanskoyi misiyi yezuyitiv provincial Merilenda vice prezident Dzhordzhtaunskogo universitetu SShA Vinsent Zholud prefekt Polockoyi yezuyitskoyi drukarni Norbert Korsak profesor koledzhu Stovniherst Velika Britaniya Aloyiz Landes rektor Polockoyi yezuyitskoyi akademiyi i Ternopilskogo yezuyitskogo kolegiumu biloruskij poet rektor yezuyitskih kolegiumiv v Tinci Novomu Sonchi ta Starij Vesi Rafal Markiyanovich rektor Ternopilskogo yezuyitskogo kolegiumu provincial Galickoyi provinciyi Chinu yezuyitiv Nikodim Musnickij poet i dramaturg profesor Polockogo yezuyitskogo kolegiumu Petro Estka vchenij filolog provincial Biloruskoyi provinciyi Chinu yezuyitiv Vipuskniki Angel Dovgird profesor Vilnyuskogo universitetu Vinsent Lipskij yepiskop TiraspolskijDolya yezuyitskoyi spadshini u MstislavliPislya vignannya yezuyitiv z Rosijskoyi imperiyi 1820 uryad peredav kostel Svyatogo Mihajla Ahangela kam yani budivli kolegiumu shkoli i kanvikti a takozh gospodarski budivli chencyam bernardiniv Novi gospodari povinni buli prodovzhiti utrimannya shkoli ale yih povitova shkola proisnuvala lishe z veresnya 1822 po 1829 r Nezabarom hram buv pereroblenij pid pravoslavnu cerkvu a v yezuyitskih budivlyah rozmistilasya pravoslavna duhovna seminariya Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni hram silno postrazhdav ale pislya buv vidremontovanij i vikoristovuvavsya yak rajonnij Budinok kulturi Pislya togo yak v nich na 21 grudnya 2017 r obvalilasya chastina stini budivlya znahoditsya pid zagrozoyu povnogo znishennya Bulo rozpochato zbir koshtiv na poryatunok kostelu Takozh zbereglisya budivli korpusu kolegiumu apteki kanvikta gospodarskih budivel a takozh kaplicya i ceglyana ogorozha Roblyatsya sprobi znajti groshi na restavraciyu kolegiumu cherez proekti tehnichnoyi dopomogi sho realizuyutsya za finansovoyi pidtrimki YeS PrimitkiGrzebien L Ed Encyklopedia Wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i 5 kvitnya 2022 u Wayback Machine Litwy 1996 5 kvitnya 2022 u Wayback Machine Blinova T B Yezuyiti v Bilorusi Rol yezuyitiv v organizaciyi ta analizu i osviti T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 131 Blinova T B Yezuyiti v Bilorusi Rol yezuyitiv v organizaciyi ta analizu i osviti T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 141 Zaleski S Jezuici w Polsce Blinova T B Yezuyiti v Bilorusi Rol yezuyitiv v organizaciyi ta analizu i osviti T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 211 Blinova T B Yezuyiti v Bilorusi Rol yezuyitiv v organizaciyi ta analizu i osviti T B Blinova Grodno GrGU 2002 270 Blinova T B Yezuyiti v Bilorusi Rol yezuyitiv v organizaciyi ta analizu i osviti T B Blinova Grodno GrGU 2002 S 229 Arhiv originalu za 6 bereznya 2019 Procitovano 3 bereznya 2019 Arhiv originalu za 3 listopada 2018 Procitovano 3 bereznya 2019 LiteraturaBlinova T B Yezuyiti v Bilorusi Rol yezuyitiv v organizaciyi ta analizu i osviti 19 lyutogo 2022 u Wayback Machine T B Blinova Grodno GrGU 2002 427 s Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564 1995 oprac L Grzebien Krakow Wyd wo WAM 1996 882 s Gizycki JM Materyaly do dziejow Akademii Polockiej i szkol odniej zaleznych JM Gizycki Krakow Druk W Anczyca i spolki 1905 288 s Zaleski S Jezuici w Polsce T 5 Jezuici w Polsce porozbiorowej 1773 1905 Cz 1 1773 1820 Krakow WL Anczyc i sp 1907 517 s