У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бучинський Ві нцент Бучи нський пол Wincenty Buczyński 17 березня 1789

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бучинський.

Ві́нцент Бучи́нський (пол. Wincenty Buczyński; 17 березня 1789, Білорусь — 29 березня 1853, Левен — єзуїт, польський теолог, католицький священник, професор філософії Полоцької єзуїтського колегіуму; об'єктивний ідеаліст і літературний критик. Криптонім — «D. W. A…; X. W. B.».

Вінцент Бучинський
пол. Wincenty Buczyński
Основні відомості
Народження	17 березня 1789(1789-03-17) Білорусь
Країна:	Російська імперія Австрійська імперія
Альма-матер:	Полоцька єзуїтська академія
Заклад:	Полоцька єзуїтська академія, Левенський університет
Конфесія:	католицтво
Смерть:	29 березня 1853(1853-03-29) (64 роки)
Левен
Праці й досягнення
Рід діяльності:	клірик, викладач
Основні інтереси:	теологія
Звання:	професор
Ступінь:	доктор теології

Життєпис

Народився у Білорусі.

Вступив до ордену єзуїтів 20 січня 1805 р. в м. Даугавпілсі (новіціяті до 1807 р.), висвячення на Священство відбулося в м. Полоцьку в 1814 р..

У 1805—1807 рр. вивчав філософію в Полоцькому єзуїтському колегіумі, теологію — у 1815—1818 рр.. Де здобув ступінь магістра філософії i доктора теології. Був в тому ж закладі професором поетики у 1810—1814 рр, риторики — у 1812—1814 рр..

У м. Полоцьку створив перший у Білорусі літературно-науковий журнал «Полоцький щомісячник» (пол. Miesięcznik Połocki). Й був його редактором у 1818—1820 роках.

З 1819 р. викладав в Полоцькій академії право, економіку, політичну історію і статистику. Викладав у єзуїтських закладах Мстиславля, Вітебську, Полоцьку; у 1821—1834 рр. в Тернопільській гімназії ордену єзуїтів як професор філософії (після вигнання єзуїтів з Російської імперії в 1820), моральне і пастирське богослов'я в м. Новий Сонч (1834—1835); у м. Граці (1835—1837 рр.), м. Лінці (1837—1848), 8 років викладав в Інсбруку (Австрійська імперія). Після розпуску єзуїтського ордену в австрійській монархії він був інспектором школи (в 1843 р.) в Малопольщі, в 1848 році він вирушив до Бельгії і викладав філософію в м. Намюр.

З 1848 р. викладав у Лювенському університеті (м. Левен, Бельгія).

Помер у м. Левен.

Праці

Залишив багато рукописів філософського i теологічного змісту, які майже не досліджені. Автор філософських книг польською та латинською мовами.

У 1842—1844 рр. у м. Відні вийшов його 3-томний твір «Філософські роздуми …» латинською мовою: 1-й том включав логіку, 2-й — метафізику, 3-й — етику. Як ілюстративний матеріал використовував приклади з історії Великого князівства Литовського й Польщі.

«Nad uwagami Jana Styczyńskiego o Pułtawie, poemacie bohatyrskim ks. N. Muśnickiego S. J., uwagi», Dziennik Wileński 1817, t. 5, s. 610—648 (podpisano krypt.: X. W. B.); wyd. osobne pt. «Rozbiór wiadomości pomieszczonych w recenzji poematu Pułtawa», Połock 1818 (podpisano krypt.: D. W. A…); na odpowiedź Styczyńskiego ogł.: «Na zarzuty J. Styczyńskiego przeciw obronie poematu ks. N. Muśnickiego pt. Pułtawa», Miesięcznik Połocki 1818, nr 2, s. 113—132
«Rozprawa historyczna o słuszności wyroku, którym zakon templariuszów został zniesiony», Miesięcznik Połocki 1818, nr 9, s. 1-15
Ćwiczenie się w nabożeństwie do Najświętszego Jezusowego Serca, Lwów 1838; wyd. 2 Poznań 1854
Institutiones doctrinae religionis, in quibus principia philosophica ad veritates religionis applicantur conscriptae, Wiedeń 1842
Institutiones philosophicae conscriptae, t. 1-3, Wiedeń 1843—1844.
K. Toul: Nauki tyczące się prawd wiary i powinności chrześcijańskich, wydane w języku francuskim dla pożytku wiernych wszelkiego stanu, na polski język przełożone, Lwów 1842.
Do W. Wielogłowskiego 2 listy z roku 1842, rękopis: Biblioteka PAN Kraków, sygn. 1834 k. 3-6.

Примітки

Mienicki R. Buczyński Wincenty (1789—1853)… — S. 90.(пол.)
Catalogus provinciae Belgicae Societatis Iesu ineunte anno MDCCCLIV [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Bruxellis: Typis Alphonsi Greuse, 1853. — P. 49.
БУЧЫНСКІ Вінцэнцій [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Культурна асветніцкі клуб «Спадчына» (біл.)
Окаринський В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIII до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 308—309. — .
«Бучинский Винцентий» // Биографический справочник — Мн.: «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т.5. — С.94. — 737 с.(рос.)

Джерела

Ткачов С., Ханас В. Бучинський Вінцент // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 213. — .
Mienicki Ryszard. Buczyński Wincenty (1789—1853) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1937. — T. 3. — 480 s. — S. 90. (репринт 1989 р.) . (пол.)

Це незавершена стаття про теолога або теологиню.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Mienicki R. Buczyński Wincenty (1789—1853)… — S. 90.(пол.)

[2] Catalogus provinciae Belgicae Societatis Iesu ineunte anno MDCCCLIV [ 3 червня 2016 у Wayback Machine.]. — Bruxellis: Typis Alphonsi Greuse, 1853. — P. 49.

[spadchyna-3] БУЧЫНСКІ Вінцэнцій [ 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // Культурна асветніцкі клуб «Спадчына» (біл.)

[4] Окаринський В. Тернопіль. Історія міста від кінця XVIII до початку XXI ст. // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 308—309. — .

[БСЭ-5] «Бучинский Винцентий» // Биографический справочник — Мн.: «Белорусская советская энциклопедия» имени Петруся Бровки, 1982. — Т.5. — С.94. — 737 с.(рос.)