Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Полоцький єзуїтський колегіум — середній навчальний заклад єзуїтів у Полоцьку від 1580 року. А з 1812 року — вищий навчальний заклад Полоцька єзуїтська академія.
| Колегіум єзуїтів | |
|---|---|
 | |
| 55°29′09″ пн. ш. 28°45′51″ сх. д. / 55.486100000027775536° пн. ш. 28.76420000002777755° сх. д.Координати: 55°29′09″ пн. ш. 28°45′51″ сх. д. / 55.486100000027775536° пн. ш. 28.76420000002777755° сх. д. | |
| Тип | d |
| Країна | Білорусь |
| Засновано | 1580 |
| Закрито | 1820 |
| Випускники | |
 Jesuit College in Polack у Вікісховищі | |
Історія
Єзуїтський колегіум був заснований в 1580 (або в 1581 році) Петром Скаргою як середній навчальний заклад єзуїтів.
Того ж року на острові Західної Двіни був побудований будинок колегіуму. В 1-й половині XVII ст. після пожежі був побудований дерев'яний костел Святого Стефана і будівлі колегіуму і училища на новому місці між Верхнім замком і посадом. У 1750 році була побудована кам'яна 3-поверхова будівля.
Колегіум поступово розвивався до 1772 року, коли після першого поділу Речі Посполитої східна частина Білорусі була долучена до Російської імперії. У числі приєднаних до Росії міст був і Полоцьк. Через рік після цієї події, в 1773 році, діяльність ордена єзуїтів була заборонена рішенням Папи Римського. Однак Катерина II таке рішення не підтримала і на території імперії єзуїти продовжили свою діяльність. Полоцьк фактично став їх столицею. Більш того, з 1777 року при Полоцькому колегіумі було відкрито єдиний в тогочасній Європі єзуїтський новіціат (установа для підготовки ченців).
При колегіумі створювалася і найбільша бібліотека міста. Бібліотека Полоцького єзуїтського колегіуму стала одним із центрів інтелектуального життя Білорусі, була предметом постійної турботи полоцьких єзуїтів. При колегіумі діяла друкарня.
Перетворення на академію
15 червня 1812 року відбулася урочисте відкриття Полоцької єзуїтській академії, на якому були присутні білоруський генерал-губернатор герцог [ru], греко-католицький архієпископ Іоан Красовський та інші.
У 1812 році колегіум перетворюється в єзуїтську академію наук і прирівнюється до університету.
Полоцька єзуїтська академія була єдиним вищим навчальним закладом на сучасній території Білорусі в першій чверті XIX ст. На час заборони діяльності єзуїтського ордену в Росії (1820) академія налічувала 112 єзуїтів.
При Полоцької академії існував конвікт (інтернат) для малозабезпечених учнів.
Після закриття
У колишньому колегіумі з 1835 року розмістився Полоцький кадетський корпус. До західного крила головної будівлі приєднується нова частина, зведений будинок директора і 6 службових будівель.
Руйнування
У 1944 році, після вигнання німців з Полоцька, який тимчасово був обласним центром, у приміщенні колишнього колегіуму знаходилося кілька адміністративних установ і шпиталь. Тут же в аварійних умовах проживало більше ста сімей полочан. У другій половині 1950-х рр. було здійснено спробу відновити будівлю і пристосувати її під Суворівське військове училище, але безрезультатно. Стан пам'ятки, залишеної без нагляду, надалі погіршувався. До Полоцьку стали навідуватися республіканські і обласні комісії з Мінська і Вітебська. Остання з них, очолювана тодішнім заступником голови Ради Міністрів УРСР В. Г. Каменських і головою Держбуду БРСР архітектором В. А. Королем ухвалила рішення про «недоцільність і неможливість» відновлення комплексу. Будівлі були зняті з обліку пам'яток історії та культури. На їх знищення «цільовим призначенням» з бюджету області було виділено 30 тисяч рублів. У січні 1964 року костел Святого Стефана і частина колегіуму були підірвані. Після руйнування утворилося близько 50 тисяч кубічних метрів «високоякісної цегли і щебеню, які підприємствами і населенням протягом року були використані на благоустрій міста». «За добре виконані роботи по знищенню будівлі кадетського корпусу в місті Полоцьк» учасникам акції було оголошено подяку, двох із них нагороджено почесними грамотами міськвиконкому. Ці документи по реалізації цього акту вандалізму, тривалий час надійно заховані від зацікавлених в Полоцькому архіві, було опубліковано в першому номері історико-літературного журналу .
На місці зруйнованих будівель у 1976—1979 рр. зведений «престижний» дев'ятиповерховий житловий будинок для провінційної еліти. Від колегіуму, прихованого за цією будівлею, збереглися в катастрофічному стані тільки південна частина головного корпусу і західне крило.
Часткове відновлення будівлі
У 2005 році комплекс будівель колишнього колегіуму був реконструйований і переданий Полоцькому державному університету. Сучасний Полоцький університет прагне до наступності з традиціями колегіуму та академії єзуїтів.
Архітектура
Мурований колегіум в Полоцьку вважався найбільшим серед монастирів Білорусі. До величного мурованого костелу прилягали дерев'яні споруди. З 1750 року на місці знищеного вогнем монастиря зведено мурований. Високі ґрунтові води змусили вжити спеціальних заходів при будівництві: в основу головної будівлі були закладені надземні кам'яні водостоки, які дренували ґрунт, в стінах вбудовані вентиляційні ходи, склепіння обладнано водоспусками.
Величезний Е-подібний в плані триповерховий колегіум займав площу 7180 м². Перед його довгим без виступів фасадом відкривався чудовий краєвид: під вікнами, на терасі, утвореної схилом й укріпленою кам'яною підпірною стінкою, був закладений регулярний сад. Нижче текла повноводна Двіна, за нею лежала Зарічна, нижча частина Полоцька і далі — рівні поля і ліси. В сторону саду був орієнтований парадний вхід до колегіуму. Вестибюль з'єднувався з великою парадною (річною) їдальнею, що знаходилась у середньому виступі колегіуму. Виступ досягав по висоті інших триповерхових частин колегіуму. Підлога в їдальні дерев'яна тільки біля стін, посередині була з кахлів і з опалювальними каналами. На стінах висіли картини, амвон праворуч від входу був оброблений стуко.
До їдальні примикала одноповерхова кухня. Над нею знаходився музей з бібліотекою, що в різьблених шафах з позолоченими бюстами містила понад 23 тисяч томів. Решта приміщень поділялися кам'яними стінами й сполучалися коридором, що огинав усю будівлю. Перекриття всіх поверхів — склепінні. Дах критий черепицею. Під цегляними і кахельними підлогами прокладені опалювальні канали. Каміни й печі майже не застосовувалися.
Паралельно поздовжній осі храму, з півдня, через вулицю будується триповерховий, без магазинів, корпус, закінчений до 1778 року. На першому поверсі знаходилася друкарня з книгарнею, на другому — училище, на третьому — театр із вбиральнями для акторів. У зв'язку з дедалі більшою кількістю учнів з північного боку прилаштовується двоповерховий конвікт (гуртожиток), звернений в плані під прямим кутом від костелу до побудованого раніше головної будівлі.
У 1780 р в Полоцьк приїжджала Катерина II. До цієї події відбудовуються в цеглі всі одно- і двоповерхові будівлі господарського двору. Вони розташовуються уздовж рову Нижнього замку, повертають на південь і завершуються двоповерховим флігелем з воротами, що ведуть на міст до Верхнього замку. Близько цього флігеля стояв будинок аптеки з лабораторією та сушильні (на горищі) для трав. У підвалах аптеки знаходився колодязь, з'єднаний системою водопровідних труб з усіма виробничими приміщеннями, що потребували води, та іншими монастирськими колодязями. Крім лямусу, стайні, візників, пекарні, коптильні, броварні тут працювали майстерні (слюсарна, токарні, столярна та ін.), а також суконна фабрика.
У 1785 р в Полоцьк приїжджає архітектор і математик , в подальшому керівник ордена. Театральний і головний корпуси з'єднуються з побудованим за його ініціативою корпусом, в якому розміщуються прикрашені фресками картинна галерея, музей, хімічна лабораторія, обсерваторія і кабінети (архітектурний, фізичний, природно-історичний, мінералогічний, етнографічний і ін.). Поруч з цим корпусом зробили центральний вхід до колегіуму. Останніми будівлями єзуїтів наприкінці XVIII в. стали два флігелі на південь від аптеки: бурса (у 1797 г. на 24 чоловік) і богодільня.
Колегіум і конвікт розчленовувалися зовні тосканськими пілястрами, поставленими в простінках, — це скупий, але виразний декор, особливо для будівлі, що розглядається здалеку. Подібний декор мали цивільні споруди в другій половині XVII ст. і багато монастирських будівель XVIII ст. Побудовані після 1773 року на південь від костелу триповерхові корпуси оброблялися красивими іонічними пілястрами, а вікна були обрамлені трикутними фронтонами.
На відміну від віддалених у глибину території колегіумів XVII ст. тут споруди звернені не тільки до головної площі міста, як у колегіумах XVIII ст., а ядро колегіуму — головний корпус — має план, конфігурація якого випливає з потреби створити грандіозний, видовжений, відкритий пейзажу фасад. Подібні принципи планування можна знайти в низці монастирів XVIII в. інших орденів.
Освіта
Колегіум створювався як середній навчальний заклад класичного, переважно філологічного типу. Він був створений з ініціативи відомого єзуїта-проповідника Петра Скарги, який мав на меті виховання учнів в дусі відданості католицизму і справі ордена єзуїтів. У п'яти класах колегіуму викладалися латинська та грецька мови, риторика і поетика, антична література і Святе Писання. У період Речі Посполитої викладання велося польською мовою, після її поділу — введено російську мову. Відповідно до гнучкої ідеологічної стратегії єзуїтів, вони прагнули поєднувати схоластичну богословську освіту з гуманістичною світською культурою.
У 1620-х роках лекції з риторики, поетики і античної міфології в колегіумі читав поет і мислитель Н. К. Сарбевський. У 1797 р в колегіумі навчалося 336 студентів і 31 молодий чернець, які готувалися стати професорами. Викладанням займалися 24 професора.
У 1811 році бібліотека налічувала понад 40 тисяч томів і була найбагатшою колекцією книг в Білорусі. Основу книжкового фонду становили видання XVI–XVIII ст. польською, латинською, французькою та німецькою мовами, а також література, видана в Білорусі, в тому числі у власній друкарні академії. Серед них підручники з загальної географії та історії Риму, словники, твори письменників Я. Кохановського, П. Скарги, М. Карьцького, Н. Мусницького, А. Нарушевича і інших. У бібліотеці зберігалися також і давні рукописи, королівські грамоти та інші документи, дисертації, енциклопедичні видання і посібники з окремих дисциплін.
Факультети
Полоцька єзуїтська академія мала факультети:
- Богослов'я,
- вільних мистецтв,
- мов (до реорганізації 1815 р.).
Видатні випускники
- Мартин Почобут-Одляницький, астроном і просвітитель
- Владислав Дягілевич, католицький діяч, архітектор
- Валентин Ванькович, художник
- Антоній Фіялковський, римо-католицький діяч
- Ян Цивінський, єпископ, педагог, філантроп
Викладачі
- Петро Скарга, польський релігійний діяч, засновник і ректор колегіуму
- [be] (*1783-†1823) професор
- Бенедикт Дабшевіч, філософ, теолог
- Франтішек Деружинський, білоруський і американський релігійний діяч
- Адам Крупський (*1706-†1748) професор, священик Католицької Церкви, експерт права в законодавстві Великого Князівства Литовського, автор шкільного діалогу.
Див. також
Примітки
- Полацкі дзяржаўны універсітэт: вытокі, гісторыя станаўлення і дзейнасць (да 40-годдзя заснавання). — Наваполацк: ПДУ, 2008. — С.20—24.(біл.)
- (біл.) «Крупскі Адам [Архівовано 19 лютого 2022 у Archive.is]» // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Т. У. Бялова (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2010. — Т. 3: Дадатак. А — Я. — С. 285. — 696 с. — (т. 3), .
Джерела
- Шылькевіч В. Ф., «Полацкая езуіцкая акадэмія» // Беларуская энцыклапедыя: У 18 т. Т.12: Палікрат — Праметэй / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў і інш — Мн.: БелЭн, 2001. — Т. 11. — С. 459. — 560 с. — 10 000 экз. — (Т. 11).(біл.)
- Беларусь: Энцыклапедычны даведнік / Рэдкал.: Б. І. Сачанка і інш — Мн.: БелЭн, 1995. — 800 с. — 5000 экз. — .(біл.)
- Габрусь Т. В., Мураваныя харалы: Сакральная архітэктура беларускага барока / Т. В. Габрусь. Мн.: Ураджай, 2001.— 287 с.: іл. , с.168—167.(біл.)
- Возникновение и становление архитектурного ансамбля Полоцкого коллегиума иезуитов в 1579—1830 гадах / В. И. Матвейчук, Е. М. Орфанова // Труды молодых специалистов Полоцкого государственного университета. — 2008. — Вып.8. — С.6—8. (3ОК13118)(рос.)
- Сапунов А. П., Заметка о коллегии и академии иезуитов в Полоцке / А. П. Сапунов // Иезуиты в Полоцке : 1580—1820 гг.: Часть 2. — Полоцк, издатель А. И. Судник, 2005. — С.7—40.(рос.)
- Блинова Т. Б., Иезуиты в Беларуси (Их роль в организации образования и просвещения) [ 19 лютого 2022 у Wayback Machine.] / Т. Б. Блинова. — Гродно: ГрГУ, 2002. — 425 с. ISBN 985—417В.(рос.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Полоцький єзуїтський колегіум |
- Знімки [ 2 червня 2016 у Wayback Machine.] на Radzima.org(біл.)
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Polockij yezuyitskij kolegium serednij navchalnij zaklad yezuyitiv u Polocku vid 1580 roku A z 1812 roku vishij navchalnij zaklad Polocka yezuyitska akademiya Kolegium yezuyitiv55 29 09 pn sh 28 45 51 sh d 55 486100000027775536 pn sh 28 76420000002777755 sh d 55 486100000027775536 28 76420000002777755 Koordinati 55 29 09 pn sh 28 45 51 sh d 55 486100000027775536 pn sh 28 76420000002777755 sh d 55 486100000027775536 28 76420000002777755TipdKrayinaBilorusZasnovano1580Zakrito1820Vipuskniki Jesuit College in Polack u VikishovishiIstoriyaYezuyitskij kolegium buv zasnovanij v 1580 abo v 1581 roci Petrom Skargoyu yak serednij navchalnij zaklad yezuyitiv Togo zh roku na ostrovi Zahidnoyi Dvini buv pobudovanij budinok kolegiumu V 1 j polovini XVII st pislya pozhezhi buv pobudovanij derev yanij kostel Svyatogo Stefana i budivli kolegiumu i uchilisha na novomu misci mizh Verhnim zamkom i posadom U 1750 roci bula pobudovana kam yana 3 poverhova budivlya Kolegium postupovo rozvivavsya do 1772 roku koli pislya pershogo podilu Rechi Pospolitoyi shidna chastina Bilorusi bula doluchena do Rosijskoyi imperiyi U chisli priyednanih do Rosiyi mist buv i Polock Cherez rik pislya ciyeyi podiyi v 1773 roci diyalnist ordena yezuyitiv bula zaboronena rishennyam Papi Rimskogo Odnak Katerina II take rishennya ne pidtrimala i na teritoriyi imperiyi yezuyiti prodovzhili svoyu diyalnist Polock faktichno stav yih stoliceyu Bilsh togo z 1777 roku pri Polockomu kolegiumi bulo vidkrito yedinij v togochasnij Yevropi yezuyitskij noviciat ustanova dlya pidgotovki chenciv Pri kolegiumi stvoryuvalasya i najbilsha biblioteka mista Biblioteka Polockogo yezuyitskogo kolegiumu stala odnim iz centriv intelektualnogo zhittya Bilorusi bula predmetom postijnoyi turboti polockih yezuyitiv Pri kolegiumi diyala drukarnya Peretvorennya na akademiyu 15 chervnya 1812 roku vidbulasya urochiste vidkrittya Polockoyi yezuyitskij akademiyi na yakomu buli prisutni biloruskij general gubernator gercog ru greko katolickij arhiyepiskop Ioan Krasovskij ta inshi U 1812 roci kolegium peretvoryuyetsya v yezuyitsku akademiyu nauk i pririvnyuyetsya do universitetu Kostel i akademiya yezuyitiv Abmeri 1828 Polocka yezuyitska akademiya bula yedinim vishim navchalnim zakladom na suchasnij teritoriyi Bilorusi v pershij chverti XIX st Na chas zaboroni diyalnosti yezuyitskogo ordenu v Rosiyi 1820 akademiya nalichuvala 112 yezuyitiv Pri Polockoyi akademiyi isnuvav konvikt internat dlya malozabezpechenih uchniv Pislya zakrittya U kolishnomu kolegiumi z 1835 roku rozmistivsya Polockij kadetskij korpus Do zahidnogo krila golovnoyi budivli priyednuyetsya nova chastina zvedenij budinok direktora i 6 sluzhbovih budivel Rujnuvannya U 1944 roci pislya vignannya nimciv z Polocka yakij timchasovo buv oblasnim centrom u primishenni kolishnogo kolegiumu znahodilosya kilka administrativnih ustanov i shpital Tut zhe v avarijnih umovah prozhivalo bilshe sta simej polochan U drugij polovini 1950 h rr bulo zdijsneno sprobu vidnoviti budivlyu i pristosuvati yiyi pid Suvorivske vijskove uchilishe ale bezrezultatno Stan pam yatki zalishenoyi bez naglyadu nadali pogirshuvavsya Do Polocku stali naviduvatisya respublikanski i oblasni komisiyi z Minska i Vitebska Ostannya z nih ocholyuvana todishnim zastupnikom golovi Radi Ministriv URSR V G Kamenskih i golovoyu Derzhbudu BRSR arhitektorom V A Korolem uhvalila rishennya pro nedocilnist i nemozhlivist vidnovlennya kompleksu Budivli buli znyati z obliku pam yatok istoriyi ta kulturi Na yih znishennya cilovim priznachennyam z byudzhetu oblasti bulo vidileno 30 tisyach rubliv U sichni 1964 roku kostel Svyatogo Stefana i chastina kolegiumu buli pidirvani Pislya rujnuvannya utvorilosya blizko 50 tisyach kubichnih metriv visokoyakisnoyi cegli i shebenyu yaki pidpriyemstvami i naselennyam protyagom roku buli vikoristani na blagoustrij mista Za dobre vikonani roboti po znishennyu budivli kadetskogo korpusu v misti Polock uchasnikam akciyi bulo ogolosheno podyaku dvoh iz nih nagorodzheno pochesnimi gramotami miskvikonkomu Ci dokumenti po realizaciyi cogo aktu vandalizmu trivalij chas nadijno zahovani vid zacikavlenih v Polockomu arhivi bulo opublikovano v pershomu nomeri istoriko literaturnogo zhurnalu Na misci zrujnovanih budivel u 1976 1979 rr zvedenij prestizhnij dev yatipoverhovij zhitlovij budinok dlya provincijnoyi eliti Vid kolegiumu prihovanogo za ciyeyu budivleyu zbereglisya v katastrofichnomu stani tilki pivdenna chastina golovnogo korpusu i zahidne krilo Chastkove vidnovlennya budivli Budinok kolishnogo kolegiumu U 2005 roci kompleks budivel kolishnogo kolegiumu buv rekonstrujovanij i peredanij Polockomu derzhavnomu universitetu Suchasnij Polockij universitet pragne do nastupnosti z tradiciyami kolegiumu ta akademiyi yezuyitiv ArhitekturaMurovanij kolegium v Polocku vvazhavsya najbilshim sered monastiriv Bilorusi Do velichnogo murovanogo kostelu prilyagali derev yani sporudi Z 1750 roku na misci znishenogo vognem monastirya zvedeno murovanij Visoki gruntovi vodi zmusili vzhiti specialnih zahodiv pri budivnictvi v osnovu golovnoyi budivli buli zakladeni nadzemni kam yani vodostoki yaki drenuvali grunt v stinah vbudovani ventilyacijni hodi sklepinnya obladnano vodospuskami Velicheznij E podibnij v plani tripoverhovij kolegium zajmav ploshu 7180 m Pered jogo dovgim bez vistupiv fasadom vidkrivavsya chudovij krayevid pid viknami na terasi utvorenoyi shilom j ukriplenoyu kam yanoyu pidpirnoyu stinkoyu buv zakladenij regulyarnij sad Nizhche tekla povnovodna Dvina za neyu lezhala Zarichna nizhcha chastina Polocka i dali rivni polya i lisi V storonu sadu buv oriyentovanij paradnij vhid do kolegiumu Vestibyul z yednuvavsya z velikoyu paradnoyu richnoyu yidalneyu sho znahodilas u serednomu vistupi kolegiumu Vistup dosyagav po visoti inshih tripoverhovih chastin kolegiumu Pidloga v yidalni derev yana tilki bilya stin poseredini bula z kahliv i z opalyuvalnimi kanalami Na stinah visili kartini amvon pravoruch vid vhodu buv obroblenij stuko Do yidalni primikala odnopoverhova kuhnya Nad neyu znahodivsya muzej z bibliotekoyu sho v rizblenih shafah z pozolochenimi byustami mistila ponad 23 tisyach tomiv Reshta primishen podilyalisya kam yanimi stinami j spoluchalisya koridorom sho oginav usyu budivlyu Perekrittya vsih poverhiv sklepinni Dah kritij cherepiceyu Pid ceglyanimi i kahelnimi pidlogami prokladeni opalyuvalni kanali Kamini j pechi majzhe ne zastosovuvalisya Paralelno pozdovzhnij osi hramu z pivdnya cherez vulicyu buduyetsya tripoverhovij bez magaziniv korpus zakinchenij do 1778 roku Na pershomu poversi znahodilasya drukarnya z knigarneyu na drugomu uchilishe na tretomu teatr iz vbiralnyami dlya aktoriv U zv yazku z dedali bilshoyu kilkistyu uchniv z pivnichnogo boku prilashtovuyetsya dvopoverhovij konvikt gurtozhitok zvernenij v plani pid pryamim kutom vid kostelu do pobudovanogo ranishe golovnoyi budivli U 1780 r v Polock priyizhdzhala Katerina II Do ciyeyi podiyi vidbudovuyutsya v cegli vsi odno i dvopoverhovi budivli gospodarskogo dvoru Voni roztashovuyutsya uzdovzh rovu Nizhnogo zamku povertayut na pivden i zavershuyutsya dvopoverhovim fligelem z vorotami sho vedut na mist do Verhnogo zamku Blizko cogo fligelya stoyav budinok apteki z laboratoriyeyu ta sushilni na gorishi dlya trav U pidvalah apteki znahodivsya kolodyaz z yednanij sistemoyu vodoprovidnih trub z usima virobnichimi primishennyami sho potrebuvali vodi ta inshimi monastirskimi kolodyazyami Krim lyamusu stajni viznikiv pekarni koptilni brovarni tut pracyuvali majsterni slyusarna tokarni stolyarna ta in a takozh sukonna fabrika Proyekt rekonstrukciyi Polockoyi akademiyi malyunok G Grubera U 1785 r v Polock priyizhdzhaye arhitektor i matematik v podalshomu kerivnik ordena Teatralnij i golovnij korpusi z yednuyutsya z pobudovanim za jogo iniciativoyu korpusom v yakomu rozmishuyutsya prikrasheni freskami kartinna galereya muzej himichna laboratoriya observatoriya i kabineti arhitekturnij fizichnij prirodno istorichnij mineralogichnij etnografichnij i in Poruch z cim korpusom zrobili centralnij vhid do kolegiumu Ostannimi budivlyami yezuyitiv naprikinci XVIII v stali dva fligeli na pivden vid apteki bursa u 1797 g na 24 cholovik i bogodilnya Kolegium i konvikt rozchlenovuvalisya zovni toskanskimi pilyastrami postavlenimi v prostinkah ce skupij ale viraznij dekor osoblivo dlya budivli sho rozglyadayetsya zdaleku Podibnij dekor mali civilni sporudi v drugij polovini XVII st i bagato monastirskih budivel XVIII st Pobudovani pislya 1773 roku na pivden vid kostelu tripoverhovi korpusi obroblyalisya krasivimi ionichnimi pilyastrami a vikna buli obramleni trikutnimi frontonami Na vidminu vid viddalenih u glibinu teritoriyi kolegiumiv XVII st tut sporudi zverneni ne tilki do golovnoyi ploshi mista yak u kolegiumah XVIII st a yadro kolegiumu golovnij korpus maye plan konfiguraciya yakogo viplivaye z potrebi stvoriti grandioznij vidovzhenij vidkritij pejzazhu fasad Podibni principi planuvannya mozhna znajti v nizci monastiriv XVIII v inshih ordeniv OsvitaKolegium stvoryuvavsya yak serednij navchalnij zaklad klasichnogo perevazhno filologichnogo tipu Vin buv stvorenij z iniciativi vidomogo yezuyita propovidnika Petra Skargi yakij mav na meti vihovannya uchniv v dusi viddanosti katolicizmu i spravi ordena yezuyitiv U p yati klasah kolegiumu vikladalisya latinska ta grecka movi ritorika i poetika antichna literatura i Svyate Pisannya U period Rechi Pospolitoyi vikladannya velosya polskoyu movoyu pislya yiyi podilu vvedeno rosijsku movu Vidpovidno do gnuchkoyi ideologichnoyi strategiyi yezuyitiv voni pragnuli poyednuvati sholastichnu bogoslovsku osvitu z gumanistichnoyu svitskoyu kulturoyu U 1620 h rokah lekciyi z ritoriki poetiki i antichnoyi mifologiyi v kolegiumi chitav poet i mislitel N K Sarbevskij U 1797 r v kolegiumi navchalosya 336 studentiv i 31 molodij chernec yaki gotuvalisya stati profesorami Vikladannyam zajmalisya 24 profesora U 1811 roci biblioteka nalichuvala ponad 40 tisyach tomiv i bula najbagatshoyu kolekciyeyu knig v Bilorusi Osnovu knizhkovogo fondu stanovili vidannya XVI XVIII st polskoyu latinskoyu francuzkoyu ta nimeckoyu movami a takozh literatura vidana v Bilorusi v tomu chisli u vlasnij drukarni akademiyi Sered nih pidruchniki z zagalnoyi geografiyi ta istoriyi Rimu slovniki tvori pismennikiv Ya Kohanovskogo P Skargi M Karckogo N Musnickogo A Narushevicha i inshih U biblioteci zberigalisya takozh i davni rukopisi korolivski gramoti ta inshi dokumenti disertaciyi enciklopedichni vidannya i posibniki z okremih disciplin FakultetiPolocka yezuyitska akademiya mala fakulteti Bogoslov ya vilnih mistectv mov do reorganizaciyi 1815 r Vidatni vipusknikiMartin Pochobut Odlyanickij astronom i prosvititel Vladislav Dyagilevich katolickij diyach arhitektor Valentin Vankovich hudozhnik Antonij Fiyalkovskij rimo katolickij diyach Yan Civinskij yepiskop pedagog filantropVikladachiPetro Skarga polskij religijnij diyach zasnovnik i rektor kolegiumu be 1783 1823 profesor Benedikt Dabshevich filosof teolog Frantishek Deruzhinskij biloruskij i amerikanskij religijnij diyach Adam Krupskij 1706 1748 profesor svyashenik Katolickoyi Cerkvi ekspert prava v zakonodavstvi Velikogo Knyazivstva Litovskogo avtor shkilnogo dialogu Div takozhMstislavskij yezuyitskij kolegiumPrimitkiPolacki dzyarzhayny universitet vytoki gistoryya stanaylennya i dzejnasc da 40 goddzya zasnavannya Navapolack PDU 2008 S 20 24 bil bil Krupski Adam Arhivovano 19 lyutogo 2022 u Archive is Vyalikae knyastva Litoyskae Encyklapedyya U 3 t Redkal T U Byalova gal red i insh mast Z E Gerasimovich Mn Belaruskaya Encyklapedyya 2010 T 3 Dadatak A Ya S 285 696 s ISBN 978 985 11 0487 7 t 3 ISBN 985 11 0315 2 DzherelaShylkevich V F Polackaya ezuickaya akademiya Belaruskaya encyklapedyya U 18 t T 12 Palikrat Prametej Redkal G P Pashkoy i insh Mn BelEn 2001 T 11 S 459 560 s 10 000 ekz ISBN 985 11 0198 2 T 11 bil Belarus Encyklapedychny davednik Redkal B I Sachanka i insh Mn BelEn 1995 800 s 5000 ekz ISBN 985 11 0026 9 bil Gabrus T V Muravanyya haraly Sakralnaya arhitektura belaruskaga baroka T V Gabrus Mn Uradzhaj 2001 287 s il ISBN 985 04 0499 X s 168 167 bil Vozniknovenie i stanovlenie arhitekturnogo ansamblya Polockogo kollegiuma iezuitov v 1579 1830 gadah V I Matvejchuk E M Orfanova Trudy molodyh specialistov Polockogo gosudarstvennogo universiteta 2008 Vyp 8 S 6 8 3OK13118 ros Sapunov A P Zametka o kollegii i akademii iezuitov v Polocke A P Sapunov Iezuity v Polocke 1580 1820 gg Chast 2 Polock izdatel A I Sudnik 2005 S 7 40 ros Blinova T B Iezuity v Belarusi Ih rol v organizacii obrazovaniya i prosvesheniya 19 lyutogo 2022 u Wayback Machine T B Blinova Grodno GrGU 2002 425 s ISBN 985 417V ros PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Polockij yezuyitskij kolegium Znimki 2 chervnya 2016 u Wayback Machine na Radzima org bil ros