Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Мартин Почобут-Одляницький (біл. Марцін Пачобут-Адляніцкі, лит. Martynas Počobutas-Odlianickis, пол. Marcin Poczobutt-Odlanicki; 30 вересня 1728, село Слом'янка Гродненського повіту — 20 лютого 1810, Динабург (нині Даугавпілс)) — польсько-литовський єзуїт, просвітник, астроном, математик, ректор Головної Віленської школи (1780—1803).
| Мартин Почобут-Одляницький | |
|---|---|
| пол. Marcin Poczobutt-Odlanicki | |
 | |
| Народився | 30 вересня 1728 d, Гродненський повіт, Троцьке воєводство, Велике князівство Литовське, Річ Посполита |
| Помер | 20 лютого 1810 (81 рік) Даугавпілс, Двинський повіт, Вітебська губернія, Російська імперія |
| Місце проживання | Вільно |
| Країна | Річ Посполита, Російська імперія |
| Діяльність | математик, астроном |
| Alma mater | Віленська єзуїтська академія і університет |
| Галузь | астрономія, математика |
| Заклад | Головна Віленська школа |
| Вчене звання | професор, ректор |
| Відомі учні | Адам Міцкевич |
| Членство | Лондонське королівське товариство Французька академія наук |
| Відомий завдяки: | встановив координати Вільно і Гродно |
| Рід | d |
| Нагороди | |
 Мартин Почобут-Одляницький у Вікісховищі | |
Біографія
Вчився в гродненській єзуїтській колегії (1740—1743). У 1745 вступив в орден єзуїтів, дворічний новіціат пройшов у Вільні. Потім вчився в Слуцькій педагогічної семінарії і в Полоцькій єзуїтській колегії. У 1753—1754 вивчав філософію у Віленській єзуїтській академії і університеті, зацікавився астрономією і для вдосконалення знань був направлений до Праги. У 1756 повернувся і продовжив заняття теологією і астрономією. Отримавши в 1761 ступінь бакалавра теології, знов виїхав за кордон для вдосконалення знань в астрономічних обсерваторіях Марселя, Авіньйона, Неаполя. Після повернення у Вильну в 1764 здобув ступінь магістра філософії і вільних наук. З того ж 1764 професор Віленської єзуїтської академії і університету, яку в 1780 реорганізував в Головну віленську школу і став її ректором (1780—1803). У 1778 вибраний членом-кореспондентом Французької академії наук. Під час повстання 1794 року Почобут увійшов до складу тимчасового уряду повстанців в Литві.
Після приєднання Польщі до Росії Одляницький, користуючись заступництвом князя Репніна, завжди добивався або нових пільг для вченого товариства, що знаходилося в його веденні, або нових асигнувань на свою обсерваторію.
У 1797 році Одляницький передав завідування обсерваторією Снадецькому, а в 1799 році відмовився і від посади ректора академії. У 1804 Одляницький склав з себе і обов'язку ректора віленського університету. Незабаром після того, маючи вже понад 80 років, він відмовився від всіх почестей і навіть від сану єпископа (для чого йому потрібно було поїхати до Риму) і до 1808 року займався лише астрономічними спостереженнями в обсерваторії, поки різні неприємності і хвороби не примусили його залишати і обсерваторію. Одляницький залишив і Вільно і переїхав на постійне проживання в єзуїтський Динабурзький монастир, де і жив до самої своїй смерті.
Діяльність
Брав участь в діяльності Едукаційної комісії, що реформувала систему освіти в Речі Посполитій. За його ініціативою в Головній школі було установлено два відділення — фізичне, тобто природних наук з факультетами математики, фізики, і медицина, і відділення моральних наук з факультетами логіки і права. За пропозицією Почобута в Головну школу були запрошені , Єронім Стройновський і інші учені.
Завершив будівництво віленської астрономічної обсерваторії, почате Томашем Жебровським, в комплексі університетських будівель і був її першим директором (1765—1807). За його вказівками архітектор Мартин Кнакфус звів прибудову до обсерваторії з двома симетричними бічними баштами, призначеними для астрономічних спостережень.
Почобут піклувався про придбання для обсерваторії новітнього астрономічного устаткування. Під його керівництвом впродовж тридцяти років велися практичні спостереження. Вони відбивалися в спеціальних рукописних журналах, в яких щодня фіксувалися розташування небесних тіл, їхній рух тощо. Після відвідин Мартином Почобутом обсерваторій в Англії, Данії, Німеччині, Голландії, Франції (1768—1769) у віленській обсерваторії були організовані спостереження за сонячними плямами і розробка способів визначення відстані між Землею і Сонцем. З астрономічних робіт особливо заслуговують на увагу спостереження над Меркурієм, що послужили Лаланду матеріалом для складання нових астрономічних таблиць. Спостерігав комети, астероїди, затемнення Сонця і Місяця. У 1773 розрахував положення 16 зірок, розташованих недалеко від сузір'я Щита Собесського. У 1777 сформував з дрібних зірок сузір'я Телець Понятовського, розташоване недалеко від Ерідана і назване на честь останнього польського короля Станіслава Августа Понятовського. Почобут вважав, що група зірок, з якої він сформував нове сузір'я, схоже на астерізм Гіади в Тельці. Сузір'я Телець Понятовського в науці не було прийняте.
Крім астрономії займався також геодезією і картографією. 24 лютого 1766 встановив точні географічні координати Вільни, розрахував географічну довготу, на якій лежить Гродно, і уточнив довготу Вільни. За зауваженням литовського історика Альфредаса Бумблаускаса, 5 серпня 1793 під час засідань сейму в Гродно, який мав скасувати Конституцію 3 травня і схвалити новий договір між Річчю Посполитою і Російською імперією, і тим самим затвердити другий поділ Речі Посполитої, Станіслав Август вирушив разом з Почобутом і російським посланником в розташований неподалік Аугустув спостерігати сонячне затемнення. Під час цих спостережень був отриманий важливий науковий результат — уточнені географічні координати Вільни і встановлені координати Гродно. За іронією історії, з уточненим розташування столиці Великого князівства Литовського на карті з політичної карти Європи зникла сама держава.
Автор низки робіт з астрономії й перекладу праці з геометрії.
На вшанування пам'яті про науковця великий метеоритний кратер на зворотному боці Місяця носить його ім'я.
Твори
- Początki geometryi, dzieło Clairaut, przekład z francuskiego. Wilno, 1772.
- Calculus eclipseos lunaris, quae accidit die 14 Febr. 1766 pro observatorio Academiae Vilnensis. Wilno.
- Cahier des observations astronomiques faites а l'Observatoire royale de Vilno en 1773. Wilno, 1777.
- О dawności Zodyjaku Egipskiego w Denderach. Wilno, 1803.
- Observations ad determinandam Positionen 16 stellarum, e quibus constellalio Viteli Poniatoviani formatur. 1785.
Виноски
- Alfredas Bumblauskas. Senosios Lietuvos istorija. 1009—1795. Vilnius: R. Paknio leidykla, 2005. . P. 416
Посилання
- Марцін Пачобут-Адляніцкі
- Одляницкий, Мартын Кузьмич
Література
- Мысліцелі і асветнікі Беларусі. Энцыклапедычны даведник. Мінск: Белорусская энцыклапедыя, 1995. С. 271—274.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Martin Pochobut Odlyanickij bil Marcin Pachobut Adlyanicki lit Martynas Pocobutas Odlianickis pol Marcin Poczobutt Odlanicki 30 veresnya 1728 selo Slom yanka Grodnenskogo povitu 20 lyutogo 1810 Dinaburg nini Daugavpils polsko litovskij yezuyit prosvitnik astronom matematik rektor Golovnoyi Vilenskoyi shkoli 1780 1803 Martin Pochobut Odlyanickijpol Marcin Poczobutt OdlanickiNarodivsya 30 veresnya 1728 1728 09 30 d Grodnenskij povit Trocke voyevodstvo Velike knyazivstvo Litovske Rich PospolitaPomer 20 lyutogo 1810 1810 02 20 81 rik Daugavpils Dvinskij povit Vitebska guberniya Rosijska imperiyaMisce prozhivannya VilnoKrayina Rich Pospolita Rosijska imperiyaDiyalnist matematik astronomAlma mater Vilenska yezuyitska akademiya i universitetGaluz astronomiya matematikaZaklad Golovna Vilenska shkolaVchene zvannya profesor rektorVidomi uchni Adam MickevichChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Francuzka akademiya naukVidomij zavdyaki vstanoviv koordinati Vilno i GrodnoRid dNagorodi chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Medal Merentibus 1775 Martin Pochobut Odlyanickij u VikishovishiBiografiyaVchivsya v grodnenskij yezuyitskij kolegiyi 1740 1743 U 1745 vstupiv v orden yezuyitiv dvorichnij noviciat projshov u Vilni Potim vchivsya v Sluckij pedagogichnoyi seminariyi i v Polockij yezuyitskij kolegiyi U 1753 1754 vivchav filosofiyu u Vilenskij yezuyitskij akademiyi i universiteti zacikavivsya astronomiyeyu i dlya vdoskonalennya znan buv napravlenij do Pragi U 1756 povernuvsya i prodovzhiv zanyattya teologiyeyu i astronomiyeyu Otrimavshi v 1761 stupin bakalavra teologiyi znov viyihav za kordon dlya vdoskonalennya znan v astronomichnih observatoriyah Marselya Avinjona Neapolya Pislya povernennya u Vilnu v 1764 zdobuv stupin magistra filosofiyi i vilnih nauk Z togo zh 1764 profesor Vilenskoyi yezuyitskoyi akademiyi i universitetu yaku v 1780 reorganizuvav v Golovnu vilensku shkolu i stav yiyi rektorom 1780 1803 U 1778 vibranij chlenom korespondentom Francuzkoyi akademiyi nauk Pid chas povstannya 1794 roku Pochobut uvijshov do skladu timchasovogo uryadu povstanciv v Litvi Pislya priyednannya Polshi do Rosiyi Odlyanickij koristuyuchis zastupnictvom knyazya Repnina zavzhdi dobivavsya abo novih pilg dlya vchenogo tovaristva sho znahodilosya v jogo vedenni abo novih asignuvan na svoyu observatoriyu U 1797 roci Odlyanickij peredav zaviduvannya observatoriyeyu Snadeckomu a v 1799 roci vidmovivsya i vid posadi rektora akademiyi U 1804 Odlyanickij sklav z sebe i obov yazku rektora vilenskogo universitetu Nezabarom pislya togo mayuchi vzhe ponad 80 rokiv vin vidmovivsya vid vsih pochestej i navit vid sanu yepiskopa dlya chogo jomu potribno bulo poyihati do Rimu i do 1808 roku zajmavsya lishe astronomichnimi sposterezhennyami v observatoriyi poki rizni nepriyemnosti i hvorobi ne primusili jogo zalishati i observatoriyu Odlyanickij zalishiv i Vilno i pereyihav na postijne prozhivannya v yezuyitskij Dinaburzkij monastir de i zhiv do samoyi svoyij smerti DiyalnistDvir Observatoriyi Fragment banknoti 100 litiv Brav uchast v diyalnosti Edukacijnoyi komisiyi sho reformuvala sistemu osviti v Rechi Pospolitij Za jogo iniciativoyu v Golovnij shkoli bulo ustanovleno dva viddilennya fizichne tobto prirodnih nauk z fakultetami matematiki fiziki i medicina i viddilennya moralnih nauk z fakultetami logiki i prava Za propoziciyeyu Pochobuta v Golovnu shkolu buli zaprosheni Yeronim Strojnovskij i inshi ucheni Zavershiv budivnictvo vilenskoyi astronomichnoyi observatoriyi pochate Tomashem Zhebrovskim v kompleksi universitetskih budivel i buv yiyi pershim direktorom 1765 1807 Za jogo vkazivkami arhitektor Martin Knakfus zviv pribudovu do observatoriyi z dvoma simetrichnimi bichnimi bashtami priznachenimi dlya astronomichnih sposterezhen Pochobut pikluvavsya pro pridbannya dlya observatoriyi novitnogo astronomichnogo ustatkuvannya Pid jogo kerivnictvom vprodovzh tridcyati rokiv velisya praktichni sposterezhennya Voni vidbivalisya v specialnih rukopisnih zhurnalah v yakih shodnya fiksuvalisya roztashuvannya nebesnih til yihnij ruh tosho Pislya vidvidin Martinom Pochobutom observatorij v Angliyi Daniyi Nimechchini Gollandiyi Franciyi 1768 1769 u vilenskij observatoriyi buli organizovani sposterezhennya za sonyachnimi plyamami i rozrobka sposobiv viznachennya vidstani mizh Zemleyu i Soncem Z astronomichnih robit osoblivo zaslugovuyut na uvagu sposterezhennya nad Merkuriyem sho posluzhili Lalandu materialom dlya skladannya novih astronomichnih tablic Sposterigav kometi asteroyidi zatemnennya Soncya i Misyacya U 1773 rozrahuvav polozhennya 16 zirok roztashovanih nedaleko vid suzir ya Shita Sobesskogo U 1777 sformuvav z dribnih zirok suzir ya Telec Ponyatovskogo roztashovane nedaleko vid Eridana i nazvane na chest ostannogo polskogo korolya Stanislava Avgusta Ponyatovskogo Pochobut vvazhav sho grupa zirok z yakoyi vin sformuvav nove suzir ya shozhe na asterizm Giadi v Telci Suzir ya Telec Ponyatovskogo v nauci ne bulo prijnyate Krim astronomiyi zajmavsya takozh geodeziyeyu i kartografiyeyu 24 lyutogo 1766 vstanoviv tochni geografichni koordinati Vilni rozrahuvav geografichnu dovgotu na yakij lezhit Grodno i utochniv dovgotu Vilni Za zauvazhennyam litovskogo istorika Alfredasa Bumblauskasa 5 serpnya 1793 pid chas zasidan sejmu v Grodno yakij mav skasuvati Konstituciyu 3 travnya i shvaliti novij dogovir mizh Richchyu Pospolitoyu i Rosijskoyu imperiyeyu i tim samim zatverditi drugij podil Rechi Pospolitoyi Stanislav Avgust virushiv razom z Pochobutom i rosijskim poslannikom v roztashovanij nepodalik Augustuv sposterigati sonyachne zatemnennya Pid chas cih sposterezhen buv otrimanij vazhlivij naukovij rezultat utochneni geografichni koordinati Vilni i vstanovleni koordinati Grodno Za ironiyeyu istoriyi z utochnenim roztashuvannya stolici Velikogo knyazivstva Litovskogo na karti z politichnoyi karti Yevropi znikla sama derzhava Avtor nizki robit z astronomiyi j perekladu praci z geometriyi Na vshanuvannya pam yati pro naukovcya velikij meteoritnij krater na zvorotnomu boci Misyacya nosit jogo im ya TvoriPoczatki geometryi dzielo Clairaut przeklad z francuskiego Wilno 1772 Calculus eclipseos lunaris quae accidit die 14 Febr 1766 pro observatorio Academiae Vilnensis Wilno Cahier des observations astronomiques faites a l Observatoire royale de Vilno en 1773 Wilno 1777 O dawnosci Zodyjaku Egipskiego w Denderach Wilno 1803 Observations ad determinandam Positionen 16 stellarum e quibus constellalio Viteli Poniatoviani formatur 1785 VinoskiAlfredas Bumblauskas Senosios Lietuvos istorija 1009 1795 Vilnius R Paknio leidykla 2005 ISBN 9986 830 89 3 P 416PosilannyaMarcin Pachobut Adlyanicki Odlyanickij Martyn KuzmichLiteraturaMysliceli i asvetniki Belarusi Encyklapedychny davednik Minsk Belorusskaya encyklapedyya 1995 S 271 274