Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Оршанський єзуїтський колегіум (біл. Касьцёл Сьвятога Міхала Арханёла і калегіюм езуітаў) — колишній католицький навчальний заклад в Орші, який діяв з 1612 по 1820 рік.
| Оршанський єзуїтський колегіум | |
|---|---|
 | |
| 54°30′26″ пн. ш. 30°25′21″ сх. д. / 54.50722222224977287° пн. ш. 30.42250000002777810° сх. д.Координати: 54°30′26″ пн. ш. 30°25′21″ сх. д. / 54.50722222224977287° пн. ш. 30.42250000002777810° сх. д. | |
| Тип | школа і d |
| Країна | Білорусь |
| Розташування | Орша |
| Засновано | 1612 |
| Закрито | 1820 |
| Випускники | [[:]] |
 Jesuit Collegium in Orsha у Вікісховищі | |
Освітня діяльність
Заснований при фундації короля Речі Посполитої Сигізмунда III Ваза, який разом з канцлером Великого князівства Литовського Л. Сапігою і отцем Лаврентієм у 1609 р. розробив план його створення, а в 1610 -1611 рр. подарував оршанським єзуїтам 210 паїв землі з кріпаками із сіл Князі, Криниця, Ценка, Чабадани, Чально та Черниця; у 1616 р. — маєток Фащівка (понад 2000 селян). Цар надав єзуїтам монополію на виховання знатної молоді в місті та Оршанському повіті. У колегіумі викладали риторику, логіку та філософію. У 1634 р. відкрили дві бурси: музичну та для шляхетної молоді з бідних родин. Під час війни Росії з Річчю Посполитою (1654—1667) колегія припинила свою діяльність на 9 років. Пожежа 1680 року знищила всі будівлі, які через 3 роки відбудовані. У колегіумі написали «Оршанський кодекс» — збірник популярних драм та інтермедій епохи бароко, які були поставлені у Варшаві, Вітебську, Новогрудку, Полоцьку.
Навчальні заклади колегіуму в 1773—1820 роках
Після скасування Товариства Ісуса, бреве Dominus ac Redemptor (1773 р.) і захоплення ордена Катериною II Оршанський колегіум став одним із шести освітніх центрів полоцьких єзуїтів у Російській імперії, до яких від часів першого поділу Речі Посполитої відійшла Орша.
Школа
На початку 70-х років XVIII століття Оршанська єзуїтська школа складалася з п'яти класів (від інфими до риторики). Вчителями були три викладачі духовенства, так звані магістри, а їх очолював префект. Згідно з встановленою єзуїтською шкільною моделлю II та III, а також IV та V класи були пов'язані. Крім того, вчитель поезії та красномовства (IV та V класи) був ще і учителем історії. У початковому класі (інфими) викладав єзуїт, який тільки починав свою викладацьку кар'єру. З II та III класами (граматика та синтаксис) працював магістр зі стажем викладання не менше року, а з IV та V (поезія та риторика) — досвідчені магістри, чий досвід викладання був не менше чотирьох років.
Інформація про діяльність єзуїтської школи в останній чверті XVIII століття не дуже багата. Відомо, наприклад, що в липні 1786 р. його відвідав могилевський митрополит Станіслав Сестранцевич. Шановний гість зазначив, що студенти продемонстрували прогрес у вивченні різних мов і корисних наук. Завдяки документам Вільнюського університету, існує набагато більше інформації про функціонування школи впродовж першого десятиліття ХІХ століття. Відповідно до освітньої реформи Олександра I у 1803 р. імперія була поділена на шість освітніх округів, на чолі кожного з яких стояв університет. Білоруські та литовські навчальні заклади, в тому числі Оршанський єзуїтський колегіум, були підпорядковані Вільнюському університету.
Однак єзуїти саботували виконання приписів світського Вільнюся навіть після того, як Полоцький єзуїтський колегіум у січні 1812 р. отримав статус Академії з усіма правами університету, взяв на себе функції головного закладу для отримання єзуїтських освітніх місць по всій імперії. Оршанський колегіум став органічною частиною цієї освітньої мережі Товариства Ісуса, хоча наступний 1812/1813 навчальний рік був фактично зірваний російською компанією Наполеона.
Музична бурса
Діяльність бурси в Орші почалася в 1610 році. Першим фундатором закладу був парафіяльний священик Орші Якуб Лауренті. У 1634 р. король Речі Посполитої Владислав IV передав єзуїтам для потреб бурси село Дубровка Мінського повіту.
Вихованці жили в окремих кімнатах (у 1786–1788 роках для закладу було збудовано окрему цегляну будівлю) та відвідували державні школи єзуїтів, а в бурсі за допомогою старших колег та випускників вивчали музичну теорію, набували практичних навичок гри на музичних інструментах та співу. Разом вони створили хор, який забезпечував музичний супровід церковних служб у церкві і всесильних заходів у колегіумі. Навчання у бурсі було безкоштовне, а утримання, харчування стипендіатів та забезпечення випускників здійснювалося за рахунок спеціального фонду. Музичну семінарію очолив префект.
Школа-інтернат
Точна дата відкриття гуртожитку для дітей знаті в Орші невідома. Вважається, що він з'явився на початку ХІХ століття. Ще в 1803 р. столичний гість Василь Севергін відзначив його відсутність, а з доповіді графа Плейтера від 1807 р. випливає, що в ньому за рахунок батьківських коштів жили кілька хлопців.
Як окремий заклад із власним префектом гуртожиток в Орші згадується в єзуїтських каталогах лише у 1813 році. Інформація про його функціонування міститься у доповіді 1818 року : "Зважаючи на те, як важко батькам орендувати вигідну квартиру в Орші через те, що місто було сильно пошкоджено під час нападу ворога, колегія відкрила громадський гуртожиток на благо батьків. Того року в гуртожитку було 27 людей … Вони не беруть гроші за навчання гуртожитків, але батьки повинні сплачувати домовлену оплату за харчування, опалення та кімнату " .
Вчительська семінарія (Seminarium Nostrorum)
У колегіумі час від часу діяла спеціальна установа (1649 –1650, 1695 –1699, 1782 –1820), яка мала на меті підготовку вчителів для єзуїтських шкіл провінції ордена. Спочатку майбутніх магістрів набирали для викладання за два місяці до закінчення курсу з риторики. Досвідченому педагогу довелося працювати з ними над методами проведення лекційних занять, перевірки письмових завдань і керування аудиторією. Лише після двомісячної викладацької практики магістр міг поїхати до визначеного для нього місця і самостійно викладати в школі .
В останній період діяльності єзуїтської платформи в Орші учительську семінарію очолювали: Ігнатій Бжезовський (1782—1794)
Раймунд Бжезовський (1794—1798)
Йосиф Мікуловський (1798—1800)
Ентоні Корсак (1800—1805)
Леопольд Хлюдинський (1805—1806)
Станіслав Черський (1806—1811)
Йосип Моралевський (1811—1814)
Ян Ротан (1816—1818)
Ігнатій Хадикевич (1818—1820).
Третє випробування
Одним із навчальних закладів, організованих при білоруському єзуїтському колегіумі, була так звана «Третя пробація» (Tertia probatio). Він був призначений для всіх членів Товариства Ісуса, які вже були висвячені на священиків і пройшли курс богослов'я. Під керівництвом досвідченого батька-єзуїта, інструктора, учасники Третьої пробації впродовж року вивчали орденське право і, вивчаючи листи Ігнатія Лойоли, засновника Товариства Ісуса, щомісяця проводячи зустрічі в тиші, поглиблювали своє знайомство з духовністю Ордена. Вона існувала в Орші лише два роки, коли її інструктором був Ігнацій Бжезовський. У 1807/1808 навчальному році в Третій пробації знаходилися п'ять отців єзуїтів, а в 1808/1809 — чотири. У наступні роки цей заклад діяв у Вітебському єзуїтському колегіумі.
Спадщина колегіума
Після вигнання єзуїтів з Російської імперії (1820 р.) колишні єзуїтські навчальні заклади в Орші були передані місцевим ченцям-домініканам. У 1822 році вони відкрили свою чотирикласну школу. Але це тривало лише до 1829 року. Музична бурса і гуртожиток взагалі не були відновлені і припинили своє існування разом із відходом єзуїтів.
Уряд продав поетичну барокову церкву св. Михайла Архангела, яку у другій половині ХІХ століття розбирали на цеглу. У 1842 році в будівлях колегіуму встановили в'язницю, яка проіснувала до кінця 80-х років ХХ століття. Після його закриття, у 1989–1991 рр. і у 2007–2008 рр. на території колишнього колегіуму були проведені археологічні розкопки. Після їх завершення було проведено часткову реконструкцію поетичного комплексу. З 2014 року в головній будівлі колегіума, оздобленою годинниковою вежею, розміщена дитяча бібліотека, художня галерея та виставковий зал, а в колишніх будівлях музичної бурси знаходиться Будинок ремесел.
Інтер'єри відновленого коледжу
Ректори Оршанського єзуїтського колегіуму
- Геранім Книський (Superior, 1609—1613, 1619—1623)
- Юрій Рава (старший, 1613—1619)
- Станіслав Радомийський (1623—1629)
- Крістоф Залеський (1629—1636)
- Вожинець Гашинський (1636—1641)
- Ян Вишкович (1641—1646)
- Шиман Яблоновський (1646—1654)
- Міхал Комар (старший з 1662; у 1664—1667 — ректор)
- Ян Партанті (1667—1671)
- Даниїл Скажемський (проректор, 1671—1674)
- Мартін Калаковський (1674—1677)
- Шіман Вдековський (1677—1678)
- Міхал Ялжевський (1679—1682)
- Флоріан Решко (1682—1685)
- Міхал Домбровський (1685—1688)
- Якуб Хжанстовський (1688—1691)
- Самуїл Кастюкевич (1691—1692)
- Міхал Вяжховський (1692—1697)
- Максим Плавіц (1697—1700)
- Бенедикт Биковський (1700—1704)
- Крістоф Шульц (1704—1707, 1713—1717)
- Ян Лукашевич (1707—1710)
- Павло Радевич (1710—1713)
- Юрій Шашкевич (1717—1720)
- Казимир Францкевич (1720—1727)
- Ян Іллініч (1727—1738)
- Ян Парецький (1738—1741)
- Степан Гінтила (1741—1744)
- Антоній Хандінський (1744—1748)
- Антоній Биковський (1748—1759)
- Людвік Луп'я (1759—1762)
- Йосиф Новацький (1762—1765)
- Мартін Щепковський (1765—1766)
- Макілай Трабицький (1766—1770)
- Міхал Крушевський (1770—1776)
- Ян Герцик (1777)
- Францішак Карю (1779—1786)
- Геранім Вікерт (1786—1799, 1803—1809)
- Петро Естка (1799—1802)
- Антоній Люстиг (1802—1803)
- Казимир Островський (1809—1814)
- Станіслав Свентаховський (1814—1817, 1819—1820)
- Десідерий Річард (проректор, 1817—1819)
Відомі викладачі
- Францішек Баровський
- Раймунд Бжазовський
- Тадей Бжозовський
- Франсуа Гаво
- Ігнатій Івіцький
- Антоній Люстиг
- Юзеф Маральовський
- Нікодам Мусницький
- Петро Пузина
- Ян Філіп Ротан
- Юзаф Палонський
Відомі випускники
- Францішак Дзеружинський (1779–1850) — білоруський релігійний діяч, один із засновників освітньої системи католицької церкви в США.
- Францішак Карю
- Нікодам Мусніцький
- Францішак Стаховський
Примітки
- : категорія не існує.
- Królikowska, A. Ezuickie seminaria nauczycielskie — pierwsze instytucjonalne formy kształcenia nauczycieli w Polsce / A.Królikowska // Przeglad historyczno-oswiatowy. Kwartalnik Związku Nauczycielstwa Polskiego poświęcony dziejom oświaty i wychowania. — Rok LIX 3–4 (233—234) 2016. — s. 35.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
- . Архів оригіналу за 13 липня 2020. Процитовано 9 липня 2020.
Література
 | Об'єкт Державного списку історико-культурних цінностей Республіки Білорусь, № 212Г000113 |
- Коллегиум иезуитов. Возвращение / К. Дятликович // Мастерская. Современное строительство: белорусский аналитический журнал для практиков строительного дела. ― 2008. ― № 6. — С.62—64. (3ОК13063)
- Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 1: А — Беліца / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: М. В. Біч і інш.; Прадм. М. Ткачов; Маст. Э. Э. Жакевіч . — Мн.: БелЭн, 1993. — 494 с., [8] к.: іл. .
- Bieś, A.P. Jezuickie instytucje edukacyjne w Orszy 1773—1820 / A.P. Bieś // Studia Paedagogica Ignatiana; Vol 19, No 3 (2016): Edukacja na ziemiach polskich na przełomie XIX i XX wieku. Ludzie i instytucje. — Krakow: Akademia Ignatianum w Krakowie, 2016. — s. 15-34.
- Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564—1995 / oprac. L. Grzebień. — Kraków: Wyd-wo WAM, 1996. — 882 s.
- Giżycki, J.M. Materyały do dziejów Akademii Połockiej i szkół odniej zależnych / J.M. Giżycki. — Kraków: Druk. W. Anczyca i spółki, 1905. — 288 s.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Orshanskij yezuyitskij kolegium bil Kascyol Svyatoga Mihala Arhanyola i kalegiyum ezuitay kolishnij katolickij navchalnij zaklad v Orshi yakij diyav z 1612 po 1820 rik Orshanskij yezuyitskij kolegium54 30 26 pn sh 30 25 21 sh d 54 50722222224977287 pn sh 30 42250000002777810 sh d 54 50722222224977287 30 42250000002777810 Koordinati 54 30 26 pn sh 30 25 21 sh d 54 50722222224977287 pn sh 30 42250000002777810 sh d 54 50722222224977287 30 42250000002777810Tipshkola i dKrayinaBilorusRoztashuvannyaOrshaZasnovano1612Zakrito1820Vipuskniki Jesuit Collegium in Orsha u VikishovishiOsvitnya diyalnistZasnovanij pri fundaciyi korolya Rechi Pospolitoyi Sigizmunda III Vaza yakij razom z kanclerom Velikogo knyazivstva Litovskogo L Sapigoyu i otcem Lavrentiyem u 1609 r rozrobiv plan jogo stvorennya a v 1610 1611 rr podaruvav orshanskim yezuyitam 210 payiv zemli z kripakami iz sil Knyazi Krinicya Cenka Chabadani Chalno ta Chernicya u 1616 r mayetok Fashivka ponad 2000 selyan Car nadav yezuyitam monopoliyu na vihovannya znatnoyi molodi v misti ta Orshanskomu poviti U kolegiumi vikladali ritoriku logiku ta filosofiyu U 1634 r vidkrili dvi bursi muzichnu ta dlya shlyahetnoyi molodi z bidnih rodin Pid chas vijni Rosiyi z Richchyu Pospolitoyu 1654 1667 kolegiya pripinila svoyu diyalnist na 9 rokiv Pozhezha 1680 roku znishila vsi budivli yaki cherez 3 roki vidbudovani U kolegiumi napisali Orshanskij kodeks zbirnik populyarnih dram ta intermedij epohi baroko yaki buli postavleni u Varshavi Vitebsku Novogrudku Polocku Navchalni zakladi kolegiumu v 1773 1820 rokahPislya skasuvannya Tovaristva Isusa breve Dominus ac Redemptor 1773 r i zahoplennya ordena Katerinoyu II Orshanskij kolegium stav odnim iz shesti osvitnih centriv polockih yezuyitiv u Rosijskij imperiyi do yakih vid chasiv pershogo podilu Rechi Pospolitoyi vidijshla Orsha Shkola Na pochatku 70 h rokiv XVIII stolittya Orshanska yezuyitska shkola skladalasya z p yati klasiv vid infimi do ritoriki Vchitelyami buli tri vikladachi duhovenstva tak zvani magistri a yih ocholyuvav prefekt Zgidno z vstanovlenoyu yezuyitskoyu shkilnoyu modellyu II ta III a takozh IV ta V klasi buli pov yazani Krim togo vchitel poeziyi ta krasnomovstva IV ta V klasi buv she i uchitelem istoriyi U pochatkovomu klasi infimi vikladav yezuyit yakij tilki pochinav svoyu vikladacku kar yeru Z II ta III klasami gramatika ta sintaksis pracyuvav magistr zi stazhem vikladannya ne menshe roku a z IV ta V poeziya ta ritorika dosvidcheni magistri chij dosvid vikladannya buv ne menshe chotiroh rokiv Informaciya pro diyalnist yezuyitskoyi shkoli v ostannij chverti XVIII stolittya ne duzhe bagata Vidomo napriklad sho v lipni 1786 r jogo vidvidav mogilevskij mitropolit Stanislav Sestrancevich Shanovnij gist zaznachiv sho studenti prodemonstruvali progres u vivchenni riznih mov i korisnih nauk Zavdyaki dokumentam Vilnyuskogo universitetu isnuye nabagato bilshe informaciyi pro funkcionuvannya shkoli vprodovzh pershogo desyatilittya HIH stolittya Vidpovidno do osvitnoyi reformi Oleksandra I u 1803 r imperiya bula podilena na shist osvitnih okrugiv na choli kozhnogo z yakih stoyav universitet Biloruski ta litovski navchalni zakladi v tomu chisli Orshanskij yezuyitskij kolegium buli pidporyadkovani Vilnyuskomu universitetu Odnak yezuyiti sabotuvali vikonannya pripisiv svitskogo Vilnyusya navit pislya togo yak Polockij yezuyitskij kolegium u sichni 1812 r otrimav status Akademiyi z usima pravami universitetu vzyav na sebe funkciyi golovnogo zakladu dlya otrimannya yezuyitskih osvitnih misc po vsij imperiyi Orshanskij kolegium stav organichnoyu chastinoyu ciyeyi osvitnoyi merezhi Tovaristva Isusa hocha nastupnij 1812 1813 navchalnij rik buv faktichno zirvanij rosijskoyu kompaniyeyu Napoleona Muzichna bursa Diyalnist bursi v Orshi pochalasya v 1610 roci Pershim fundatorom zakladu buv parafiyalnij svyashenik Orshi Yakub Laurenti U 1634 r korol Rechi Pospolitoyi Vladislav IV peredav yezuyitam dlya potreb bursi selo Dubrovka Minskogo povitu Vihovanci zhili v okremih kimnatah u 1786 1788 rokah dlya zakladu bulo zbudovano okremu ceglyanu budivlyu ta vidviduvali derzhavni shkoli yezuyitiv a v bursi za dopomogoyu starshih koleg ta vipusknikiv vivchali muzichnu teoriyu nabuvali praktichnih navichok gri na muzichnih instrumentah ta spivu Razom voni stvorili hor yakij zabezpechuvav muzichnij suprovid cerkovnih sluzhb u cerkvi i vsesilnih zahodiv u kolegiumi Navchannya u bursi bulo bezkoshtovne a utrimannya harchuvannya stipendiativ ta zabezpechennya vipusknikiv zdijsnyuvalosya za rahunok specialnogo fondu Muzichnu seminariyu ocholiv prefekt Shkola internat Tochna data vidkrittya gurtozhitku dlya ditej znati v Orshi nevidoma Vvazhayetsya sho vin z yavivsya na pochatku HIH stolittya She v 1803 r stolichnij gist Vasil Severgin vidznachiv jogo vidsutnist a z dopovidi grafa Plejtera vid 1807 r viplivaye sho v nomu za rahunok batkivskih koshtiv zhili kilka hlopciv Yak okremij zaklad iz vlasnim prefektom gurtozhitok v Orshi zgaduyetsya v yezuyitskih katalogah lishe u 1813 roci Informaciya pro jogo funkcionuvannya mistitsya u dopovidi 1818 roku Zvazhayuchi na te yak vazhko batkam orenduvati vigidnu kvartiru v Orshi cherez te sho misto bulo silno poshkodzheno pid chas napadu voroga kolegiya vidkrila gromadskij gurtozhitok na blago batkiv Togo roku v gurtozhitku bulo 27 lyudej Voni ne berut groshi za navchannya gurtozhitkiv ale batki povinni splachuvati domovlenu oplatu za harchuvannya opalennya ta kimnatu Vchitelska seminariya Seminarium Nostrorum U kolegiumi chas vid chasu diyala specialna ustanova 1649 1650 1695 1699 1782 1820 yaka mala na meti pidgotovku vchiteliv dlya yezuyitskih shkil provinciyi ordena Spochatku majbutnih magistriv nabirali dlya vikladannya za dva misyaci do zakinchennya kursu z ritoriki Dosvidchenomu pedagogu dovelosya pracyuvati z nimi nad metodami provedennya lekcijnih zanyat perevirki pismovih zavdan i keruvannya auditoriyeyu Lishe pislya dvomisyachnoyi vikladackoyi praktiki magistr mig poyihati do viznachenogo dlya nogo miscya i samostijno vikladati v shkoli V ostannij period diyalnosti yezuyitskoyi platformi v Orshi uchitelsku seminariyu ocholyuvali Ignatij Bzhezovskij 1782 1794 Rajmund Bzhezovskij 1794 1798 Josif Mikulovskij 1798 1800 Entoni Korsak 1800 1805 Leopold Hlyudinskij 1805 1806 Stanislav Cherskij 1806 1811 Josip Moralevskij 1811 1814 Yan Rotan 1816 1818 Ignatij Hadikevich 1818 1820 Tretye viprobuvannya Odnim iz navchalnih zakladiv organizovanih pri biloruskomu yezuyitskomu kolegiumi bula tak zvana Tretya probaciya Tertia probatio Vin buv priznachenij dlya vsih chleniv Tovaristva Isusa yaki vzhe buli visvyacheni na svyashenikiv i projshli kurs bogoslov ya Pid kerivnictvom dosvidchenogo batka yezuyita instruktora uchasniki Tretoyi probaciyi vprodovzh roku vivchali ordenske pravo i vivchayuchi listi Ignatiya Lojoli zasnovnika Tovaristva Isusa shomisyacya provodyachi zustrichi v tishi pogliblyuvali svoye znajomstvo z duhovnistyu Ordena Vona isnuvala v Orshi lishe dva roki koli yiyi instruktorom buv Ignacij Bzhezovskij U 1807 1808 navchalnomu roci v Tretij probaciyi znahodilisya p yat otciv yezuyitiv a v 1808 1809 chotiri U nastupni roki cej zaklad diyav u Vitebskomu yezuyitskomu kolegiumi Spadshina kolegiumaPislya vignannya yezuyitiv z Rosijskoyi imperiyi 1820 r kolishni yezuyitski navchalni zakladi v Orshi buli peredani miscevim chencyam dominikanam U 1822 roci voni vidkrili svoyu chotiriklasnu shkolu Ale ce trivalo lishe do 1829 roku Muzichna bursa i gurtozhitok vzagali ne buli vidnovleni i pripinili svoye isnuvannya razom iz vidhodom yezuyitiv Uryad prodav poetichnu barokovu cerkvu sv Mihajla Arhangela yaku u drugij polovini HIH stolittya rozbirali na ceglu U 1842 roci v budivlyah kolegiumu vstanovili v yaznicyu yaka proisnuvala do kincya 80 h rokiv HH stolittya Pislya jogo zakrittya u 1989 1991 rr i u 2007 2008 rr na teritoriyi kolishnogo kolegiumu buli provedeni arheologichni rozkopki Pislya yih zavershennya bulo provedeno chastkovu rekonstrukciyu poetichnogo kompleksu Z 2014 roku v golovnij budivli kolegiuma ozdoblenoyu godinnikovoyu vezheyu rozmishena dityacha biblioteka hudozhnya galereya ta vistavkovij zal a v kolishnih budivlyah muzichnoyi bursi znahoditsya Budinok remesel Inter yeri vidnovlenogo koledzhuRektori Orshanskogo yezuyitskogo kolegiumuGeranim Kniskij Superior 1609 1613 1619 1623 Yurij Rava starshij 1613 1619 Stanislav Radomijskij 1623 1629 Kristof Zaleskij 1629 1636 Vozhinec Gashinskij 1636 1641 Yan Vishkovich 1641 1646 Shiman Yablonovskij 1646 1654 Mihal Komar starshij z 1662 u 1664 1667 rektor Yan Partanti 1667 1671 Daniyil Skazhemskij prorektor 1671 1674 Martin Kalakovskij 1674 1677 Shiman Vdekovskij 1677 1678 Mihal Yalzhevskij 1679 1682 Florian Reshko 1682 1685 Mihal Dombrovskij 1685 1688 Yakub Hzhanstovskij 1688 1691 Samuyil Kastyukevich 1691 1692 Mihal Vyazhhovskij 1692 1697 Maksim Plavic 1697 1700 Benedikt Bikovskij 1700 1704 Kristof Shulc 1704 1707 1713 1717 Yan Lukashevich 1707 1710 Pavlo Radevich 1710 1713 Yurij Shashkevich 1717 1720 Kazimir Franckevich 1720 1727 Yan Illinich 1727 1738 Yan Pareckij 1738 1741 Stepan Gintila 1741 1744 Antonij Handinskij 1744 1748 Antonij Bikovskij 1748 1759 Lyudvik Lup ya 1759 1762 Josif Novackij 1762 1765 Martin Shepkovskij 1765 1766 Makilaj Trabickij 1766 1770 Mihal Krushevskij 1770 1776 Yan Gercik 1777 Francishak Karyu 1779 1786 Geranim Vikert 1786 1799 1803 1809 Petro Estka 1799 1802 Antonij Lyustig 1802 1803 Kazimir Ostrovskij 1809 1814 Stanislav Sventahovskij 1814 1817 1819 1820 Desiderij Richard prorektor 1817 1819 Vidomi vikladachiFrancishek Barovskij Rajmund Bzhazovskij Tadej Bzhozovskij Fransua Gavo Ignatij Ivickij Antonij Lyustig Yuzef Maralovskij Nikodam Musnickij Petro Puzina Yan Filip Rotan Yuzaf PalonskijVidomi vipusknikiFrancishak Dzeruzhinskij 1779 1850 biloruskij religijnij diyach odin iz zasnovnikiv osvitnoyi sistemi katolickoyi cerkvi v SShA Francishak Karyu Nikodam Musnickij Francishak StahovskijPrimitkiShablon Universitet kategoriya ne isnuye Krolikowska A Ezuickie seminaria nauczycielskie pierwsze instytucjonalne formy ksztalcenia nauczycieli w Polsce A Krolikowska Przeglad historyczno oswiatowy Kwartalnik Zwiazku Nauczycielstwa Polskiego poswiecony dziejom oswiaty i wychowania Rok LIX 3 4 233 234 2016 s 35 Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 9 lipnya 2020 Arhiv originalu za 9 lipnya 2020 Procitovano 9 lipnya 2020 Arhiv originalu za 13 lipnya 2020 Procitovano 9 lipnya 2020 LiteraturaOb yekt Derzhavnogo spisku istoriko kulturnih cinnostej Respubliki Bilorus 212G000113 Kollegium iezuitov Vozvrashenie K Dyatlikovich Masterskaya Sovremennoe stroitelstvo belorusskij analiticheskij zhurnal dlya praktikov stroitelnogo dela 2008 6 S 62 64 3OK13063 Encyklapedyya gistoryi Belarusi U 6 t T 1 A Belica Belarus Encykl Redkal M V Bich i insh Pradm M Tkachov Mast E E Zhakevich Mn BelEn 1993 494 s 8 k il ISBN 5 85700 074 2 Bies A P Jezuickie instytucje edukacyjne w Orszy 1773 1820 A P Bies Studia Paedagogica Ignatiana Vol 19 No 3 2016 Edukacja na ziemiach polskich na przelomie XIX i XX wieku Ludzie i instytucje Krakow Akademia Ignatianum w Krakowie 2016 s 15 34 Encyklopedia wiedzy o jezuitach na ziemiach Polski i Litwy 1564 1995 oprac L Grzebien Krakow Wyd wo WAM 1996 882 s Gizycki J M Materyaly do dziejow Akademii Polockiej i szkol odniej zaleznych J M Gizycki Krakow Druk W Anczyca i spolki 1905 288 s