Бербе́ра (сом. Barbara, араб. بربرة) — місто в Сомалі, у де-факто державі Сомаліленд; порт на узбережжі Аденської затоки.
Координати H G O
Бербера у Вікісховищі |
Бербера — вузол караванних шляхів. Через неї відбувається вся зовнішня торгівля країни: експорт худоби, шкір, смоли, риби; імпорт продуктів харчування, текстилю тощо. Розвинуте рибальство.
В місті є аеропорт. Цивільні пасажирські польоти здійснюються авіакомпаніями з ОАЕ, Кенії та Ефіопії.
Географія
Місто і порт Бербера розташовані на північному заході Сомалі на узбережжі Аденської затоки.
Найближчий морський порт — Аден на протилежному (північному) березі протоки (255 км від Барбери). Відстань до найближчих континентальних міст: Харгейса — 150 км, Бурао — 120 км. До столиці Ефіопії Аддис-Абеби — 790 км.
Місто оточене пустелями і напівпустелями Сомалійської прибережної низовини. В Бербері збереглися низка архітектурних пам'яток епохи османського завоювання, однак значна частина з них ушкоджена в період громадянської війни в Сомалі.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних пустель. Найтепліший місяць — червень із середньою температурою 36.1 °C (97 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 26.7 °С (80 °F).
Клімат Бербери | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 30 | 30 | 32 | 33 | 42 | 46 | 46 | 42 | 42 | 37 | 33 | 30 | 46 |
Середній максимум, °C | 26 | 27 | 28 | 30 | 33 | 37 | 37 | 37 | 36 | 31 | 29 | 27 | 32 |
Середня температура, °C | 26 | 27 | 28 | 30 | 32 | 36 | 36 | 36 | 35 | 31 | 28 | 27 | 31 |
Середній мінімум, °C | 26 | 27 | 28 | 30 | 32 | 35 | 35 | 35 | 34 | 31 | 28 | 27 | 30 |
Абсолютний мінімум, °C | 22 | 21 | 25 | 24 | 21 | 25 | 26 | 23 | 25 | 25 | 21 | 25 | 21 |
Днів з опадами | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 3 |
Днів з дощем | 0 | 1 | 0 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 3 |
Джерело: Weatherbase |
Історія
Назва міста Бербера походить від давньої назви африканського узбережжю вздовж південного берега Аденської затоки. Вважається, що тут було стародавнє місто Малао, яке за описом у восьмому розділі «Періпл Еритрейського моря», написаним в перші вікі нашої ери грецьким купцем, знаходилося у 800 стадіях від міста Аваліт. В періплі воно описується як «Відкритий рейд, захищеному від моря косою на сході. Тут тубільці більш мирні. Продаються в цьому місці … багато тунік, плащів, фарбованого одягу, посуду, небагато листової м'якої міді, заліза. Золотих і срібних монет не так багато. Експортується з цих місць мирра, трохи ладан, інколи кориця … і раби, але рідко».
У XIII столітті місто було вже описане арабськими географами і мандрівниками і Ібн Батута, які відзначили, що місто, яке вони побачили, було не тільки центром великої торгівлі, тут ще активно торгували рабами, займалися обробкою слонової кістки.
Стратегічне розташування міста на берегах Червоного моря зацікавило турків, які у 1546 році захопили північно-західну частину Сомалі разом з Берберою. Відомості Бербері принесло те, що в наступні століття вона стала місцем щорічного ярмарку, який відбувався в період з жовтня по квітень. Всі ці роки вона залишалася містом інтенсивної торгівлі, куди, однак, не допускали європейських купців.
Європейцям місто відкрилося в XIX столітті, коли сюди були організовані перші експедиції британських дослідників. Одна з таких поїздок дослідника у 1855 році закінчилася кривавою різаниною: вночі 19 квітня на його табір напало декілька сотень сомалійських списоносців. Бертону вдалося втекти до Адена, хоча багато хто з його соратників були вбиті. Однак це не завадило Бертону написати пізніше, що «Бербера — це дійсно ключ від Червоного моря. Розташована в центрі Східно-Африканського руху, вона єдиним безпечним місцем для судноплавства на західному узбережжі Еритреї від Суецу до Гвардафую, гавань, на землях придатних для рослинництва, оточена пагорбами, порослими соснами та іншими цінними породами дерев, у порівняно помірному кліматі, завжди була бажаною багатьом іноземним завойовникам. Обставини кинули її до наших рук і якщо ми відмовимося від цього шансу, інші конкуруючі нації будуть не такі сліпі».
Британці сприйняли цю інформацію як керівництво до дії: з 1884 до 1941 року місто було адміністративним центром Британського Сомалі і головним морським портом колонії. У 1940–1941 роках Британський Сомаліленд був окупований італійцями і входив до складу Італійської Східної Африки. Колоніальна влада оголосила про готовність надати Сомаліленду незалежність влітку 1960 року. У тому ж році на референдумі було прийнято рішення про об'єднання колишнього Британського Сомалі з Італійським Сомалі в державу Сомалі.
11 вересня 1960 року були встановлені дипломатичні відносини між Сомалі і СРСР, а у 1962 році відбулися перші військово-дипломатичні контакти між двома державами. Згідно з міжурядовою угодою наприкінці 1962 року розпочалися роботи з підготовки до будівництва СРСР порту в Бербері: наприкінці року в Берберу прибула експедиція НДІ «Союзморнііпроект». У 1964 році проведені гідрографічні дослідження акваторії. Будівництво порту за участі радянських фахівців розпочалося 15 січня 1965 року. Перший причал порту був зданий в експлуатацію 1 травня 1968 року.
У лютому 1972 року Сомалі у складі урядової делегації відвідав міністр оборони СРСР маршал Радянського Союзу А. А. Гречко. Під час цього візиту була досягнута угода про заходи радянських кораблів у порти Сомалі і створення пункту матеріально-технічного забезпечення для обслуговування радянських підводних човнів в порту Бербера. Крім того, у тому ж році була підписана угода про періодичне базування на аеродромі Бербера літаків розвідувальної і протичовнової авіації Ту-95РЦ і Іл-38.
ПМТЗ ВМФ СРСР проіснував у Бербері до 1977 року: під час першої ефіопсько-сомалійської війни Радянський Союз надав значну підтримку Ефіопії. В результаті 13 листопада 1977 року президент Сомалі Мохамед Сіад Барре оголосив про припинення дії радянсько-сомалійського договору від 11 липня 1974 року. 20 листопада, під прикриттям кораблів радянська військово-морська база була евакуйована. Після евакуації радянської військово-морської і авіаційної бази з Бербери, у серпні 1980 року уряд Сомалі підписав угоду з США, згідно з якою надав право американським бойовим кораблям користуватися сомалійськими портами, а американським військово-повітряним силам — авіабазами у Бербері, Могадишо і Кісмайо. Американські бази проіснували до початку 1990-х.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 1 квітня 2016. Процитовано 4 серпня 2020.
- The Periplus of the Erythraean Sea [ 14 серпня 2014 у Wayback Machine.], ch. 8 (англ.)
- I. M. Lewis, «The Somali Conquest of the Horn of Africa», Journal of African History [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.], 1 (1960), p. 217 (англ.)
- Abir, Mordechai (1968). Ethiopia: The Era of the Princes; The Challenge of Islam and the Re-unification of the Christian Empire (1769–1855). (англ.)
- Richard Burton, First Footsteps in East Africa, Preface (англ.)
- Розін, Олександр. Советское присутствие в Сомали, сотрудничество и разрыв. http://alerozin.narod.ru/. Архів оригіналу за 25 липня 2013. Процитовано 20 липня 2013. (рос.)
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Berbe ra som Barbara arab بربرة misto v Somali u de fakto derzhavi Somalilend port na uzberezhzhi Adenskoyi zatoki Berbera som Barbara arab بربرة Prapor Pechatka Koordinati 10 26 pn sh 45 00 sh d H G O Krayina Somalilend SomalilendRegion SomalilendPlosha 5 km Visota centru 3 mOficijna mova arabskaNaselennya 232 5 tis chol 2011 Chasovij poyas UTC 2 vlitku UTC 3GeoNames 64435 BerberaBerbera Somalilend Berbera u Vikishovishi Berbera vuzol karavannih shlyahiv Cherez neyi vidbuvayetsya vsya zovnishnya torgivlya krayini eksport hudobi shkir smoli ribi import produktiv harchuvannya tekstilyu tosho Rozvinute ribalstvo V misti ye aeroport Civilni pasazhirski poloti zdijsnyuyutsya aviakompaniyami z OAE Keniyi ta Efiopiyi GeografiyaMisto i port Berbera roztashovani na pivnichnomu zahodi Somali na uzberezhzhi Adenskoyi zatoki Najblizhchij morskij port Aden na protilezhnomu pivnichnomu berezi protoki 255 km vid Barberi Vidstan do najblizhchih kontinentalnih mist Hargejsa 150 km Burao 120 km Do stolici Efiopiyi Addis Abebi 790 km Misto otochene pustelyami i napivpustelyami Somalijskoyi priberezhnoyi nizovini V Berberi zbereglisya nizka arhitekturnih pam yatok epohi osmanskogo zavoyuvannya odnak znachna chastina z nih ushkodzhena v period gromadyanskoyi vijni v Somali Klimat Misto znahoditsya u zoni kotra harakterizuyetsya klimatom tropichnih pustel Najteplishij misyac cherven iz serednoyu temperaturoyu 36 1 C 97 F Najholodnishij misyac sichen iz serednoyu temperaturoyu 26 7 S 80 F Klimat Berberi Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 30 30 32 33 42 46 46 42 42 37 33 30 46 Serednij maksimum C 26 27 28 30 33 37 37 37 36 31 29 27 32 Serednya temperatura C 26 27 28 30 32 36 36 36 35 31 28 27 31 Serednij minimum C 26 27 28 30 32 35 35 35 34 31 28 27 30 Absolyutnij minimum C 22 21 25 24 21 25 26 23 25 25 21 25 21 Dniv z opadami 0 1 0 1 1 0 0 0 0 0 0 0 3 Dniv z doshem 0 1 0 1 1 0 0 0 0 0 0 0 3 Dzherelo WeatherbaseIstoriyaNazva mista Berbera pohodit vid davnoyi nazvi afrikanskogo uzberezhzhyu vzdovzh pivdennogo berega Adenskoyi zatoki Vvazhayetsya sho tut bulo starodavnye misto Malao yake za opisom u vosmomu rozdili Peripl Eritrejskogo morya napisanim v pershi viki nashoyi eri greckim kupcem znahodilosya u 800 stadiyah vid mista Avalit V peripli vono opisuyetsya yak Vidkritij rejd zahishenomu vid morya kosoyu na shodi Tut tubilci bilsh mirni Prodayutsya v comu misci bagato tunik plashiv farbovanogo odyagu posudu nebagato listovoyi m yakoyi midi zaliza Zolotih i sribnih monet ne tak bagato Eksportuyetsya z cih misc mirra trohi ladan inkoli koricya i rabi ale ridko U XIII stolitti misto bulo vzhe opisane arabskimi geografami i mandrivnikami i Ibn Batuta yaki vidznachili sho misto yake voni pobachili bulo ne tilki centrom velikoyi torgivli tut she aktivno torguvali rabami zajmalisya obrobkoyu slonovoyi kistki Strategichne roztashuvannya mista na beregah Chervonogo morya zacikavilo turkiv yaki u 1546 roci zahopili pivnichno zahidnu chastinu Somali razom z Berberoyu Vidomosti Berberi prineslo te sho v nastupni stolittya vona stala miscem shorichnogo yarmarku yakij vidbuvavsya v period z zhovtnya po kviten Vsi ci roki vona zalishalasya mistom intensivnoyi torgivli kudi odnak ne dopuskali yevropejskih kupciv Berbera 1896 Yevropejcyam misto vidkrilosya v XIX stolitti koli syudi buli organizovani pershi ekspediciyi britanskih doslidnikiv Odna z takih poyizdok doslidnika u 1855 roci zakinchilasya krivavoyu rizaninoyu vnochi 19 kvitnya na jogo tabir napalo dekilka soten somalijskih spisonosciv Bertonu vdalosya vtekti do Adena hocha bagato hto z jogo soratnikiv buli vbiti Odnak ce ne zavadilo Bertonu napisati piznishe sho Berbera ce dijsno klyuch vid Chervonogo morya Roztashovana v centri Shidno Afrikanskogo ruhu vona yedinim bezpechnim miscem dlya sudnoplavstva na zahidnomu uzberezhzhi Eritreyi vid Suecu do Gvardafuyu gavan na zemlyah pridatnih dlya roslinnictva otochena pagorbami poroslimi sosnami ta inshimi cinnimi porodami derev u porivnyano pomirnomu klimati zavzhdi bula bazhanoyu bagatom inozemnim zavojovnikam Obstavini kinuli yiyi do nashih ruk i yaksho mi vidmovimosya vid cogo shansu inshi konkuruyuchi naciyi budut ne taki slipi Britanci sprijnyali cyu informaciyu yak kerivnictvo do diyi z 1884 do 1941 roku misto bulo administrativnim centrom Britanskogo Somali i golovnim morskim portom koloniyi U 1940 1941 rokah Britanskij Somalilend buv okupovanij italijcyami i vhodiv do skladu Italijskoyi Shidnoyi Afriki Kolonialna vlada ogolosila pro gotovnist nadati Somalilendu nezalezhnist vlitku 1960 roku U tomu zh roci na referendumi bulo prijnyato rishennya pro ob yednannya kolishnogo Britanskogo Somali z Italijskim Somali v derzhavu Somali 11 veresnya 1960 roku buli vstanovleni diplomatichni vidnosini mizh Somali i SRSR a u 1962 roci vidbulisya pershi vijskovo diplomatichni kontakti mizh dvoma derzhavami Zgidno z mizhuryadovoyu ugodoyu naprikinci 1962 roku rozpochalisya roboti z pidgotovki do budivnictva SRSR portu v Berberi naprikinci roku v Berberu pribula ekspediciya NDI Soyuzmorniiproekt U 1964 roci provedeni gidrografichni doslidzhennya akvatoriyi Budivnictvo portu za uchasti radyanskih fahivciv rozpochalosya 15 sichnya 1965 roku Pershij prichal portu buv zdanij v ekspluataciyu 1 travnya 1968 roku source source source source source source source source Berbera sogodni 2011 U lyutomu 1972 roku Somali u skladi uryadovoyi delegaciyi vidvidav ministr oboroni SRSR marshal Radyanskogo Soyuzu A A Grechko Pid chas cogo vizitu bula dosyagnuta ugoda pro zahodi radyanskih korabliv u porti Somali i stvorennya punktu materialno tehnichnogo zabezpechennya dlya obslugovuvannya radyanskih pidvodnih chovniv v portu Berbera Krim togo u tomu zh roci bula pidpisana ugoda pro periodichne bazuvannya na aerodromi Berbera litakiv rozviduvalnoyi i protichovnovoyi aviaciyi Tu 95RC i Il 38 PMTZ VMF SRSR proisnuvav u Berberi do 1977 roku pid chas pershoyi efiopsko somalijskoyi vijni Radyanskij Soyuz nadav znachnu pidtrimku Efiopiyi V rezultati 13 listopada 1977 roku prezident Somali Mohamed Siad Barre ogolosiv pro pripinennya diyi radyansko somalijskogo dogovoru vid 11 lipnya 1974 roku 20 listopada pid prikrittyam korabliv radyanska vijskovo morska baza bula evakujovana Pislya evakuaciyi radyanskoyi vijskovo morskoyi i aviacijnoyi bazi z Berberi u serpni 1980 roku uryad Somali pidpisav ugodu z SShA zgidno z yakoyu nadav pravo amerikanskim bojovim korablyam koristuvatisya somalijskimi portami a amerikanskim vijskovo povitryanim silam aviabazami u Berberi Mogadisho i Kismajo Amerikanski bazi proisnuvali do pochatku 1990 h Div takozh527 j punkt materialno tehnichnogo zabezpechennya VMF SRSRPrimitki Arhiv originalu za 1 kvitnya 2016 Procitovano 4 serpnya 2020 The Periplus of the Erythraean Sea 14 serpnya 2014 u Wayback Machine ch 8 angl I M Lewis The Somali Conquest of the Horn of Africa Journal of African History 5 bereznya 2016 u Wayback Machine 1 1960 p 217 angl Abir Mordechai 1968 Ethiopia The Era of the Princes The Challenge of Islam and the Re unification of the Christian Empire 1769 1855 angl Richard Burton First Footsteps in East Africa Preface angl Rozin Oleksandr Sovetskoe prisutstvie v Somali sotrudnichestvo i razryv http alerozin narod ru Arhiv originalu za 25 lipnya 2013 Procitovano 20 lipnya 2013 ros LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985