Іл 38 по класифікації МО США і НАТО May протичовновий літак розроблений в ДКБ Іллюшина на основі пасажирського Іл 18В Лі

Іл-38 (по класифікації МО США і НАТО: May) — протичовновий літак, розроблений в ДКБ Іллюшина на основі пасажирського Іл-18В. Літак призначений для самостійного або спільного з протичовновими кораблями пошуку і знищення підводних човнів, для морської розвідки, пошуково-рятувальних операцій, постановки мінних загороджень.

Іл-38

Призначення:	протичовновий літак
Перший політ:	27 вересня 1961
Прийнятий на озброєння:	17 січня 1969
Знятий з озброєння:	31 жовтня 2023^[1]
На озброєнні у:	ВМФ СРСР, ВМС Індії
Розробник:	Авіаційний комплекс імені Іллюшина і Q4192911?
Виробник:	Завод № 30 «Знамя труда»
Всього збудовано:	65
Конструктор:	С. В. Ільюшин, ДКБ Ільюшина
Екіпаж:	7 осіб
Двигуни:	4 × ТГД серії 6И
----
Іл-38 у Вікісховищі

Перший політ виконаний 27 вересня 1961 р. Серійне виробництво машини здійснювалося на машинобудівному заводі № 30 (розташованому поблизу Центрального аеродрому на в Москві) з 1967 до середини 1970-х років. Всього побудовано 65 машин.

Конструкція

Іл-38 — чотирьохдвигуневий суцільнометалевий моноплан з низькорозташованим трапецієвидним прямим крилом, традиційним однокільовим оперенням і тристійковим шасі. В порівнянні з Іл-18, на Іл-38 в середній частині фюзеляжу обладнано два вантажних відсіки для засобів пошуку та ураження підводних човнів. Крило зміщене вперед на три метри, під кабіною знаходиться антени РЛС пошуково-прицільного комплексу «Беркут-38». У кормі машини, за хвостовим оперенням розташований обтічник давача магнітометра.

Силова установка — чотири ТГД серії 6И з повітряними гвинтами АВ-64 серії 04А. У хвостовій частині фюзеляжу встановлена турбогенераторного установка (ЗСУ) ТГ-16. Паливна система загальною ємністю 35153 літри авіагасу ТС-1.

Вперше в практиці радянського літакобудування на Іл-38 була застосована «Полум'я-264», у складі пошуково-прицільного комплексу «Беркут-38», розробленого НДІ-131.

Екіпаж

Екіпаж Іл-38 складається з семи осіб: два пілоти (командир корабля, помічник командира корабля), штурман-навігатор, штурман-оператор РЛС, оператор приймального індикаторного пристрою, бортінженер, бортрадист.

Обладнання

Пілотажно-навігаційна система: «Путь-4Б-2К»;
Автопілот: АП-6Е
Навігаційний прилад: АНП-3В
Курсова система: ТКС-П
Радіокомпас: АРК-Б
Пошуково-прицільна система: «Беркут-38»;
Магнітометр: АПМ-60 або АПМ-73.

Частина літаків (близько 12) пройшла модернізацію для використання сучасніших радіогідробуїв РГБ-16. Для цієї мети на літак встановили апаратуру «Ізумруд», у складі якої 68-канальний приймальний пристрій «Волхов», апаратура обробки і відображення інформації, блоки сполучення з ППЗ «Беркут».

Озброєння

Засоби пошуку підводних човнів — спрямовані радіогідролокаціонні буї РГБ-1, пасивні спрямовані РГБ-2, автономні гідроакустичні пасивно-активні станції РГБ-3, РГБ-16 (144 РГБ-1, 10 РГБ-2, 3 РГБ-3).
Засоби ураження підводних човнів — дві протичовнові торпеди АТ-1 або АТ-2 або АПР-1 або АПР-2 .
Протичовнові бомби, морські міни, рятувальні контейнери КАС, морські маркери (орієнтирні морські авіабомби ОМАБ-12Д) тощо.
Оборонне стрілецько-гарматне озброєння — відсутнє.

Модифікації

Іл-38SD — модернізований патрульний та протичовновий літак оснащений новим прицільно-навігаційним комплексом «Морський дракон» виробництва НВО «Ленінець». У рамках робіт з модернізації літаків передбачалося продовження їх технічного ресурсу на 10-15 років. Додаткові вузли підвіски розміщені під центропланом літака (2 вузла)

Іл-38Н («Новела») — варіант модернізації Іл-38 для авіації ВМФ Росії до рівня Іл-38SD (5 березня 2012 один літак поставлений авіабазі Північного флоту).

Оператори

В СРСР першим отримав літаки Іл-38 24 окремий протичовновий авіаційної полк Далекої дії ВПС Північного Флоту (аеродром Сєвєроморськ-1) в 1968 році. В 1969 році — 77 окремий протичовновий авіаційної полк Далекої дії ВПС Тихоокеанського Флоту (аеродром Ніколаєвка) і в 1974 році — 145-а окрема протичовнова авіаційна ескадрилья ВПС Балтійського Флоту (аеродром Скулте).

Росія: (26 машин)
403 Окремий змішаний авіаційний полк (Североморськ-1)
317 Окремий змішаний авіаційний полк (Єлізово)
289-й окремий змішаний протичовновий авіаційний полк (Ніколаєвка)

Восени 2012 р. Росія запропонувала розмістити два Іл-38 на французькій авіабазі в Джибуті () для боротьби з морськими піратами в регіоні Аденської затоки і Африканського рогу.

Колишні:

Індія: Військово-морські сили Індії (5 машин)
У 2001 році підписано контракт вартістю $150 млн на модернізацію п'яти індійських Іл-38 до модифікації Іл-38SD з установкою системи «Морський змій». У 2010 році контракт був виконаний. За непідтвердженими даними, три модернізовані машини вже до 2011 року були втрачені (дві зіткнулися на авіашоу, ще одна розбита). Військово-морські сили Індії 31 жовтня 2023 року провели церемонію списання останніх протичовнових літаків Іл-38SD.

Тактико-технічні характеристики

Джерело: Артемьев, 2002.

Основні характеристики

Екіпаж: 7
Довжина: 40.075
Висота: 10.12 м
Розмах крила: 37.4

Площа крила: 140 м²
: 3,0 м
Колія шасі: 9,0 м
Максимальна злітна маса: 68 000 кг
Максимальна посадочна маса: 52 200 кг
Маса палива у внутрішніх баках: 26 650 кг
Силова установка: 4 × ТГД 4250 ( 3126 кВт (злетна))
Повітряний гвинт: АВ-64 серії 04А
Діаметр гвинта: 4.5 м
Маса двигуна: 1040 кг

Льотні характеристики

Максимальна швидкість: 650 км/год на 6000 м
Бойовий радіус: 2200 км
Технічна дальність: 9500 км
Довжина розгону: 1700 м
Довжина пробігу: 1070 м

Озброєння

Бойове навантаження:
- нормальне: 5430 кг
- максимальне: 8400 кг
Бомби: протичовнові:
- вільнопадаючі: ПЛАБ-250-120, ПЛАБ-50
- кореговані: ПЛ250-120 «Загон»

Торпеди: , , , ,
Гідроакустичні буї: , та
морські міни:

Примітки

https://pib.gov.in/PressReleaseIframePage.aspx?PRID=1973626
. Архів оригіналу за 5 жовтня 2012. Процитовано 1 листопада 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Ил-38 Базовый противолодочный самолет | Российское Оружие, Военные Технологии, Анализ ВС РФ^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Росія хоче розмістити два Іл-38 на французькій базі у Джибуті. УкрІнформ. 31 жовтня 2012. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 1 листопада 2012.
Индийские противолодочные самолёты получили "Морского змея". Лента.Ру. 19.02.2010. Архів оригіналу за 01.03.2012. Процитовано 20 лютого 2010.
Індія списала радянські Ил-38SD після майже 50 років в строю, заміну взяла в США (укр.). 11 листопада 2023. Процитовано 12 листопада 2023.

Див. також

Іл-18

Літаки аналогічного призначення

Література

Артемьев А. (2000). "Тунец" выходит на охоту. О противолодочном самолёте Ил-38. (рос.). М. (10): 1—7. ISSN 0130-2701.
Артемьев А. (2002). Ил-38 против ракетных подводных лодок. Москва: «Майор». с. 60. ISBN . {{}}: Перевірте значення |isbn=: контрольна сума ()

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іл-38

Фотообход Ил-38 [ 21 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)
Ил-38 Патрульный противолодочный самолет [ 17 січня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Ил-38Н Противолодочный самолет [ 20 жовтня 2012 у Wayback Machine.](рос.)

Це незавершена стаття з авіації.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[[https://pib.gov.in/PressReleaseIframePage.aspx?PRID=1973626_https://pib.gov.in/PressReleaseIframePage.aspx?PRID=1973626]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttps://pib.gov.in/PressReleaseIframePage.aspx?PRID=1973626

[2] . Архів оригіналу за 5 жовтня 2012. Процитовано 1 листопада 2012.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[3] Ил-38 Базовый противолодочный самолет | Российское Оружие, Военные Технологии, Анализ ВС РФ^{[недоступне посилання з червня 2019]}

[4] Росія хоче розмістити два Іл-38 на французькій базі у Джибуті. УкрІнформ. 31 жовтня 2012. Архів оригіналу за 22 серпня 2013. Процитовано 1 листопада 2012.

[lenta-SD-5] Индийские противолодочные самолёты получили "Морского змея". Лента.Ру. 19.02.2010. Архів оригіналу за 01.03.2012. Процитовано 20 лютого 2010.

[6] Індія списала радянські Ил-38SD після майже 50 років в строю, заміну взяла в США (укр.). 11 листопада 2023. Процитовано 12 листопада 2023.

[1]