Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тихоокеанський театр воєнних дій складова Другої світової війни і передуючі їй міжнародні збройні конфлікти які мали міс

Тихоокеанський театр військових дій Другої світової війни

Тихоокеанський театр військових дій Другої світової війни

Тихоокеанський театр воєнних дій — складова Другої світової війни і передуючі їй міжнародні збройні конфлікти, які мали місце у Азійсько-Тихоокеанському регіоні з 7 липня 1937 року по 14 серпня 1945 року. Велася між країнами Осі на чолі з Японською імперією, з однієї сторони та Союзниками на чолі з Республікою Китай, США, Великою Британією та СРСР з іншої сторони.

Війна в Тихому океані
Друга світова війна
image
Межі розширення Японської імперії під час війни

Межі розширення Японської імперії під час війни
Дата: 7 липня 1937 — 9 вересня 1945
Місце: Азія, Тихий океан, його острови і сусідні країни.
Результат: Перемога союзників,
Сторони
image Японська Імперія (1937)
image Німеччина (1941)

image Таїланд (1942)
image Маньчжоу-го

image Республіка Китай (1937)
image Німеччина (1937-38)
image США (1940-)
image Велика Британія (1941)
image Австралія (1941)
image Вільна Франція (1941)
image Нідерланди (1941)
image Нова Зеландія (1941)
image Канада (1941)
image СРСР (1945)
Командувачі
image Хірохіто
image Нобуюкі Абе
image Йонай Міцумаса
image Фумімаро Коное
image Хідекі Тодзьо
image Куніакі Коїсо
image Кантаро Судзукі
image Нарухіко Хіґасікуні
image Ісороку Ямамото †
image Осамі Наґано
image Тюїті Наґумо †
image Мінеїті Кога †
image Дзісабуро Одзава
image Сіґетаро Сімада
image Нобутаке Кондо
image Сейсіро Ітагакі
image Сюнроку Хата
image Томоюкі Ямашіта
image Хісаїті Терауті
image Ясудзі Окамура
image Хадзіме Сугіяма
image Отодзо Ямада
image Пу Ї
image Чжан Цзінхуей
image
image Ван Цзінвей †
image Ба Мо
image Субхаш Бос †
image Плек Пібунсонграм 		image Франклін Рузвельт †
image Гаррі Трумен
image Дуглас Макартур
image Джордж Маршалл
image Честер Німіц
image Джозеф Стілвелл
image Реймонд Спрюенс
image Вільям Голсі
image Джеймс Дуліттл
image Томас Гарт
image Голланд Сміт
image Рой Гейгер
image Вінстон Черчилль
image Клемент Еттлі
image Александер Гаролд
image Клод Окінлек
image Арчибальд Вейвелл
image Брюс Остін Фрезер
image Чан Кай Ші
image Александр Кембридж
image Джон Кертін †
image Френк Форд
image Бен Чіфлі
image
image Йосип Сталін
image Олександр Василевський
image Родіон Малиновський

У японській імперській історіографії війна мала назву «Велика Азійська війна» і сприймалася як визволення країн Азії від західних колонізаторів та прозахідних урядів.

Передумови

Вторгнення Японії в Китай

Докладніше: Японсько-китайська війна

У 1937 році голова Національного уряду Китайської Республіки заявив про об'єднання з китайськими комуністами для боротьби з Японською імперією. У відповідь японська Квантунська армія, не узгоджуючи своїх дій з верховним головнокомандуванням, влаштувала бій 8 липня 1937 року, що призвело до Другої японо-китайської війни. 29 липня японці захопили Пекін.

Бойові дії 1941—1945 років

image
Володіння держав у Тихоокеанському регіоні станом на 1939 рік

Оговтавшись від першого шоку поразок у Перл-Гарборі, на Філіппінах і Сінгапурі наприкінці 1941 — початку 1942 роках Союзники зуміли зупинити натиск імператорських збройних сил в ході морських битв у Кораловому морі і при Мідвеї в травні і червні 1942 року, після піврічного протистояння американської морської піхоти, флоту і авіації зі своїми японськими візаві на Гуадалканалі в 1942—1943 роках.

З червня і до кінця 1943 року союзні війська після запеклих боїв зайняли острови Гілберта, Соломонові (крім острова Бугенвіль, де бої тривали до кінця війни), західну частину острова Нова Британія і південно-східну частину Нової Гвінеї. У північній частині Тихого океану американські війська в травні-серпні 1943 року повернули Алеутські острови. 22 листопада 1943 президент США Франклін Рузвельт, прем'єр-міністр Великої Британії Вінстон Черчилль і лідер Гоміньдану Чан Кайші зустрілися в Каїрі для обговорення подальшого ходу бойових дій.

З 1 по 23 лютого 1944 року американські війська заволоділи Маршалловими островами, з 15 червня по 10 серпня — Маріанськими і з 15 вересня по 12 жовтня — західною частиною Каролінських островів. Боротьба за північну частину Нової Гвінеї тривала з січня по вересень 1944 року. В Бірмі в березні 1944 року японські війська почали наступ на індійський штат Ассам, яке після 4-місячних боїв закінчилося повним провалом, і союзні війська, перейшовши в контрнаступ, до кінця року зайняли велику частину Північної Бірми.

До початку 1945 року військово-політична ситуація на Тихому океані переконливо засвідчила на користь неминучості швидкого і переможного для Союзників завершення військових дій у цьому регіоні. Війна, що почалася в грудні 1941 року з віроломного нападу імперіалістичної Японії на американську військово-морську базу Перл-Гарбор, і наступного вторгнення японських армії і флоту в тихоокеанські володіння США, Великої Британії і Нідерландів, наближалася до логічного кінця. Імператорська японська армія і військово-морський флот підійшли до третьої річниці початку війни на Тихому океані в стані, близькому до катастрофи.

Попередній 1944 рік почався з масштабних наступальних операцій союзників у центральній частині Тихого океану. 1 лютого 1944 року вони після ретельної авіаційної та артилерійської підготовки, яка йшла з 30 січня, збройні сили США атакували атол Кваджалейн — ключовий пункт в гряді Маршаллових островів — найважливішого в стратегічному відношенні архіпелагу в центральній частині Великого океану. До 1918 року архіпелаг був німецьким володінням, він за підсумками Паризької конференції і Версальського договору 1919 року разом з іншими німецькими володіннями в регіоні — Маріанськими і Каролінськими островами, відійшов до Японії — тоді державі-переможниці, яка билася в Першій світовій війні на стороні Антанти. У 1941 році він став одним із плацдармів японської агресії проти тихоокеанських володінь США й Великої Британії. Заволодіння Маршалловими островами повинно було стати важливим етапом на шляху до захоплення Маріанських островів і подальшого визволення Філіппін, що своєю чергою було неодмінною умовою успішного розвитку подальших наступальних операцій проти японської метрополії.

Бої за Кваджелейн тривали до 4 лютого. Ще 2 лютого американці заволодітли островом Вото. 17 лютого почалася атака маневрового авіаносного з'єднання США на острів Трук. За два дні було потоплено 9 бойових кораблів. Японці втратили також 3 спеціальних судна та 31 транспорт. Втрати японської авіації склали 270 літаків, вбито і поранено було 600 японських солдатів і офіцерів. 19 лютого американці після майже цілодобового обстрілу почали висадку на островах Еніветок і Мерірен (Ларрі). 24 лютого вони були повністю захоплені.

Розвиваючи успіх, маневрові з'єднання флоту та авіації США 23 лютого атакували Маріанські острови. У березні 1944 року американці заволоділи островами Адміралтейства, які були сполучною ланкою між Новою Гвінеєю і форпостом японської оборони на південному сході, Рабаулом, з одного боку, і рештою територій японського панування на Тихому океані — з іншого. Протягом квітня 1944 року Союзники продовжували завдавати ударів по японських позиціях на островах Трук.

Визволення Філіппін почалося з висадки десанту на східному філіппінському острові Лейте 20 жовтня 1944 року. Військові дії продовжувалися до серпня 1945 року. Генерал Дуглас Макартур оголосив про визволення Філіппін 5 липня 1945 року.

Примітки

  1. включаючи всі 135 машин, що базувалися безпосередньо на острові Трук

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Tihookeanskij teatr voyennih dij skladova Drugoyi svitovoyi vijni i pereduyuchi yij mizhnarodni zbrojni konflikti yaki mali misce u Azijsko Tihookeanskomu regioni z 7 lipnya 1937 roku po 14 serpnya 1945 roku Velasya mizh krayinami Osi na choli z Yaponskoyu imperiyeyu z odniyeyi storoni ta Soyuznikami na choli z Respublikoyu Kitaj SShA Velikoyu Britaniyeyu ta SRSR z inshoyi storoni Vijna v Tihomu okeaniDruga svitova vijnaMezhi rozshirennya Yaponskoyi imperiyi pid chas vijni Mezhi rozshirennya Yaponskoyi imperiyi pid chas vijniData 7 lipnya 1937 9 veresnya 1945Misce Aziya Tihij okean jogo ostrovi i susidni krayini Rezultat Peremoga soyuznikiv StoroniYaponska Imperiya 1937 Nimechchina 1941 Tayiland 1942 Manchzhou go Respublika Kitaj 1937 Nimechchina 1937 38 SShA 1940 Velika Britaniya 1941 Avstraliya 1941 Vilna Franciya 1941 Niderlandi 1941 Nova Zelandiya 1941 Kanada 1941 SRSR 1945 KomanduvachiHirohito Nobuyuki Abe Jonaj Micumasa Fumimaro Konoe Hideki Todzo Kuniaki Koyiso Kantaro Sudzuki Naruhiko Higasikuni Isoroku Yamamoto Osami Nagano Tyuyiti Nagumo Mineyiti Koga Dzisaburo Odzava Sigetaro Simada Nobutake Kondo Sejsiro Itagaki Syunroku Hata Tomoyuki Yamashita Hisayiti Terauti Yasudzi Okamura Hadzime Sugiyama Otodzo Yamada Pu Yi Chzhan Czinhuej Van Czinvej Ba Mo Subhash Bos Plek Pibunsongram Franklin Ruzvelt Garri Trumen Duglas Makartur Dzhordzh Marshall Chester Nimic Dzhozef Stilvell Rejmond Spryuens Vilyam Golsi Dzhejms Dulittl Tomas Gart Golland Smit Roj Gejger Vinston Cherchill Klement Ettli Aleksander Garold Klod Okinlek Archibald Vejvell Bryus Ostin Frezer Chan Kaj Shi Aleksandr Kembridzh Dzhon Kertin Frenk Ford Ben Chifli Josip Stalin Oleksandr Vasilevskij Rodion Malinovskij U yaponskij imperskij istoriografiyi vijna mala nazvu Velika Azijska vijna i sprijmalasya yak vizvolennya krayin Aziyi vid zahidnih kolonizatoriv ta prozahidnih uryadiv PeredumoviVtorgnennya Yaponiyi v Kitaj Dokladnishe Yaponsko kitajska vijna U 1937 roci golova Nacionalnogo uryadu Kitajskoyi Respubliki zayaviv pro ob yednannya z kitajskimi komunistami dlya borotbi z Yaponskoyu imperiyeyu U vidpovid yaponska Kvantunska armiya ne uzgodzhuyuchi svoyih dij z verhovnim golovnokomanduvannyam vlashtuvala bij 8 lipnya 1937 roku sho prizvelo do Drugoyi yapono kitajskoyi vijni 29 lipnya yaponci zahopili Pekin Bojovi diyi 1941 1945 rokivVolodinnya derzhav u Tihookeanskomu regioni stanom na 1939 rik Ogovtavshis vid pershogo shoku porazok u Perl Garbori na Filippinah i Singapuri naprikinci 1941 pochatku 1942 rokah Soyuzniki zumili zupiniti natisk imperatorskih zbrojnih sil v hodi morskih bitv u Koralovomu mori i pri Midveyi v travni i chervni 1942 roku pislya pivrichnogo protistoyannya amerikanskoyi morskoyi pihoti flotu i aviaciyi zi svoyimi yaponskimi vizavi na Guadalkanali v 1942 1943 rokah Z chervnya i do kincya 1943 roku soyuzni vijska pislya zapeklih boyiv zajnyali ostrovi Gilberta Solomonovi krim ostrova Bugenvil de boyi trivali do kincya vijni zahidnu chastinu ostrova Nova Britaniya i pivdenno shidnu chastinu Novoyi Gvineyi U pivnichnij chastini Tihogo okeanu amerikanski vijska v travni serpni 1943 roku povernuli Aleutski ostrovi 22 listopada 1943 prezident SShA Franklin Ruzvelt prem yer ministr Velikoyi Britaniyi Vinston Cherchill i lider Gomindanu Chan Kajshi zustrilisya v Kayiri dlya obgovorennya podalshogo hodu bojovih dij Z 1 po 23 lyutogo 1944 roku amerikanski vijska zavolodili Marshallovimi ostrovami z 15 chervnya po 10 serpnya Marianskimi i z 15 veresnya po 12 zhovtnya zahidnoyu chastinoyu Karolinskih ostroviv Borotba za pivnichnu chastinu Novoyi Gvineyi trivala z sichnya po veresen 1944 roku V Birmi v berezni 1944 roku yaponski vijska pochali nastup na indijskij shtat Assam yake pislya 4 misyachnih boyiv zakinchilosya povnim provalom i soyuzni vijska perejshovshi v kontrnastup do kincya roku zajnyali veliku chastinu Pivnichnoyi Birmi Do pochatku 1945 roku vijskovo politichna situaciya na Tihomu okeani perekonlivo zasvidchila na korist neminuchosti shvidkogo i peremozhnogo dlya Soyuznikiv zavershennya vijskovih dij u comu regioni Vijna sho pochalasya v grudni 1941 roku z virolomnogo napadu imperialistichnoyi Yaponiyi na amerikansku vijskovo morsku bazu Perl Garbor i nastupnogo vtorgnennya yaponskih armiyi i flotu v tihookeanski volodinnya SShA Velikoyi Britaniyi i Niderlandiv nablizhalasya do logichnogo kincya Imperatorska yaponska armiya i vijskovo morskij flot pidijshli do tretoyi richnici pochatku vijni na Tihomu okeani v stani blizkomu do katastrofi Poperednij 1944 rik pochavsya z masshtabnih nastupalnih operacij soyuznikiv u centralnij chastini Tihogo okeanu 1 lyutogo 1944 roku voni pislya retelnoyi aviacijnoyi ta artilerijskoyi pidgotovki yaka jshla z 30 sichnya zbrojni sili SShA atakuvali atol Kvadzhalejn klyuchovij punkt v gryadi Marshallovih ostroviv najvazhlivishogo v strategichnomu vidnoshenni arhipelagu v centralnij chastini Velikogo okeanu Do 1918 roku arhipelag buv nimeckim volodinnyam vin za pidsumkami Parizkoyi konferenciyi i Versalskogo dogovoru 1919 roku razom z inshimi nimeckimi volodinnyami v regioni Marianskimi i Karolinskimi ostrovami vidijshov do Yaponiyi todi derzhavi peremozhnici yaka bilasya v Pershij svitovij vijni na storoni Antanti U 1941 roci vin stav odnim iz placdarmiv yaponskoyi agresiyi proti tihookeanskih volodin SShA j Velikoyi Britaniyi Zavolodinnya Marshallovimi ostrovami povinno bulo stati vazhlivim etapom na shlyahu do zahoplennya Marianskih ostroviv i podalshogo vizvolennya Filippin sho svoyeyu chergoyu bulo neodminnoyu umovoyu uspishnogo rozvitku podalshih nastupalnih operacij proti yaponskoyi metropoliyi Boyi za Kvadzhelejn trivali do 4 lyutogo She 2 lyutogo amerikanci zavoloditli ostrovom Voto 17 lyutogo pochalasya ataka manevrovogo avianosnogo z yednannya SShA na ostriv Truk Za dva dni bulo potopleno 9 bojovih korabliv Yaponci vtratili takozh 3 specialnih sudna ta 31 transport Vtrati yaponskoyi aviaciyi sklali 270 litakiv vbito i poraneno bulo 600 yaponskih soldativ i oficeriv 19 lyutogo amerikanci pislya majzhe cilodobovogo obstrilu pochali visadku na ostrovah Enivetok i Meriren Larri 24 lyutogo voni buli povnistyu zahopleni Rozvivayuchi uspih manevrovi z yednannya flotu ta aviaciyi SShA 23 lyutogo atakuvali Marianski ostrovi U berezni 1944 roku amerikanci zavolodili ostrovami Admiraltejstva yaki buli spoluchnoyu lankoyu mizh Novoyu Gvineyeyu i forpostom yaponskoyi oboroni na pivdennomu shodi Rabaulom z odnogo boku i reshtoyu teritorij yaponskogo panuvannya na Tihomu okeani z inshogo Protyagom kvitnya 1944 roku Soyuzniki prodovzhuvali zavdavati udariv po yaponskih poziciyah na ostrovah Truk Vizvolennya Filippin pochalosya z visadki desantu na shidnomu filippinskomu ostrovi Lejte 20 zhovtnya 1944 roku Vijskovi diyi prodovzhuvalisya do serpnya 1945 roku General Duglas Makartur ogolosiv pro vizvolennya Filippin 5 lipnya 1945 roku Primitkivklyuchayuchi vsi 135 mashin sho bazuvalisya bezposeredno na ostrovi Truk

Дата публікації:
Топ