Джозеф Бенедикт Чіфлі (англ. Joseph Benedict Chifley; 22 вересня 1885 – 13 червня 1951), австралійський політичний діяч та 16-й Прем'єр-міністр Австралії, був одним з найвпливовіших голів уряду країни. Серед досягнень його уряду були повоєнне імміграційне законодавство, введення австралійського громадянства у 1949, Створення національних авіаліній , введення системи соціального захисту для безробітних та заснування спецслужби Australian Security Intelligence Organisation (). За часів його повноважень було проведено один з декількох успішних референдумів зі змін Австралійської конституції.
Бен Чіфлі | |
---|---|
англ. Ben Chifley | |
Joseph Benedict Chifley | |
Прем'єр-міністр Австралії | |
13 липня 1945 — 19 грудня 1949 | |
Попередник | Френк Форд |
Наступник | Роберт Мензіс |
Народився | 22 вересня 1885 Бетхерст, Новий Південний Уельс, Австралія |
Помер | 13 червня 1951 (65 років) Канберра, Австралія |
Відомий як | політик, дипломат, машиніст локомотива |
Громадянство | Австралії |
Політична партія | Лейбористська партія Австралії |
У шлюбі з | Елізабет Маккензі |
Релігія | католицизм, перейшов до пресвітеріанства |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Ранні роки
Чіфлі народився у Бетхерсті, Новий Південний Уельс , у родині коваля, католика ірландського походження. Він був одним з чотирьох братів та з 5 до 14 років, більшу частину часу ріс у свого діда, який втратив всі заощадження під час банківської кризи 1892: від якого він з ранніх років і на все життя перейняв ворожість до приватних банків. Він навчався у римо-католицьких школах у Бетхерсті, а у 15 років влаштувався на роботу на залізницю Нового Південного Уельсу.
Бен Чіфлі став машиністом. Він був одним з засновників австралійської профспілки залізничників і активним діячем Лейбористської партії. У 1914 році він одружився з Елізабет Маккензі. Вона була пресвітеріанкою; щоб одружитися з нею Чіфлі змушений був назавжди відмовитись від католицтва. 1917 року він став одним з лідерів тривалого страйку, з цієї ж причини його було звільнено. Його було поновлено на роботі у 1920 за лейбористського уряду штату на чолі з Джеком Ленгом. Чіфлі представляв свою профспілку у промисловому трибуналі та самостійно вивчив трудове право.
Початок політичної кар’єри
У 1928, з другої спроби, Чіфлі було обрано до Палати представників. Він був прихильником економічної політики уряду Джеймса Скалліна та у 1931 був призначений міністром оборони. На федеральних виборах 1931 року кабінет Скалліна зазнав поразки, і Чіфлі втратив свій пост. Під час Великої депресії він виживав за рахунок заощаджень сім’ї його дружини, а також за рахунок частки у місцевій газеті Бетхерста National Advocate.
1935 року уряд Джозефа Лайонса призначив його членом Королівської банківської комісії, що займалася предметом, у якому Чіфлі став експертом. На цьому посту він підготував звіт, що рекомендував націоналізувати приватні банки.
Згодом Чіфлі знову було обрано до Палати представників у 1940 і наступного року він став міністром фінансів у лейбористському уряді Джона Кертіна. Хоча заступником Кертіна був Френк Форд міністром став Чіфлі — головна надія Кертіна, і він контролював більшу частину внутрішньої політики поки той був зайнятий військовими зусиллями. Чіфлі здійснював контроль над значним збільшенням урядових видатків та збору податків, що були спричинені війною, та ввів режим економічного регулювання, який створив йому вельми непопулярний образ серед бізнесу та преси.
Прем'єр-міністр
Після смерті Кертіна у липні 1945, на вкрай короткий термін Прем'єр-міністром став Форд, але Чіфлі переміг його на виборах лідера партії та змінив його на посту за 7 днів. Щойно закінчилась війна, було відновлено нормальне політичне життя, і Чіфлі стикнувся з Робертом Мензісом і його новою Ліберальною партією на виборах 1946, на яких Чіфлі здобув переконливу перемогу. У повоєнні роки Чіфлі зберігав воєнний режим управління економікою, в тому числі вкрай непопулярні талони на бензин. Частково, він йшов на такий крок, заради допомоги Великій Британії у її повоєнних економічних труднощах.
Відчуваючи силу своєї влади, Чіфлі вирішив, що прийшов час перейти до реалізації лейбористських принципів демократичного соціалізму. У 1947 він оголосив про наміри уряду націоналізувати банки. Це спровокувало масову опозицію у пресі і лейбористи втратили підтримку середнього класу. У підсумку Високий суд Австралії визнав законопроєкт Чіфлі неконституційним.
Взимку 1949 року стався тривалий масовий страйк шахтарів, що був спричинений безробіттям і тяжкими умовами праці. Чіфлі розцінив цей страйк як спробу Комуністичної партії Австралії зайняти місце лейбористів як робочої партії і використовував армію для придушення страйку. Попри це, Мензіс використовував істерію холодної війни, що зростала, щоб виставити лейбористів як капітулянтів перед комуністами.
Ці події, поряд з відчуттям, що Чіфлі та лейбористи ведуть себе у владі все більш зарозуміло, призвели до перемоги лібералів на виборах 1949. Чіфлі зазнав поразки з розривом у 48 місць, що є найважчою поразкою для партії, що править, на федеральному рівні за всю історію Австралії. Чіфлі виповнилось 64 та він відчував проблеми із здоров’ям (як і Кертін, він був заповзятим курцем), але він відмовлявся здаватись. Лейбористи зберігали контроль над Сенатом, і Чіфлі скористався з цієї переваги, щоб завдати незручностей урядові Мензіса під час внесення кожної законодавчої ініціативи. Мензіс відреагував законом про заборону Комуністичної партії Австралії. Він очікував, що Чіфлі заблокує цей законопроєкт і надасть йому привід для одночасного розпуску верхньої і нижньої палат парламенту і проведення нових виборів. Мензіс, вочевидь, сподівався на повторення своєї успішної кампанії "м’якості перед обличчям комунізму", щоб досягти більшості в обох палатах. Однак, Чіфлі пропустив цей закон (зрештою його було відхилено Високим судом).
Менше з тим, за декілька місяців, коли Чіфлі відхилив законопроєкт Мензіса про банківську діяльність, Мензіс розпустив обидві палати парламенту і призначив нові вибори у квітні 1951, в результаті чого він домігся контролю над обома палатами парламенту.
За декілька тижнів Чіфлі помер від серцевого нападу у своєму номері в готелі Курраджонг у Канберрі (він жив там з тих пір, як став прем'єр-міністром, відмовляючись переїхати до офіційної резиденції Лодж). Мензіс отримав звістку про смерть Чіфлі під час офіційної церемонії у Альберт Холі у Канберрі, на честь 50-річчя утворення Австралійського Союзу. Зазвичай незворушний, "Безжалісний Мінг" (як прозвали його злі язики) опинився у складному становищі; він віддав розпорядження про припинення свята, з поваги до свого попередника і суперника, якого (за всі попередні десятиліття політичної боротьби) він не припинив поважати особисто.
«Легенда Чіфлі»
Як і Кертін, Чіфлі став іконою лейбористського руху, але основа «Легенди Чіфлі» полягає в іншому. Кертін, в основному, запам’ятався своїм керівництвом під час війни та створенням американсько-австралійського альянсу. Чіфлі згадується лівими як єдиний лейбористський Прем'єр-міністр, який намагався домогтись втілення соціалістичних ідей.
Більше ніж за 30 років після його смерті, ім’я Чіфлі все ще підбурювало пристрасті. У 1987 році лейбористський уряд Нового Південного Уельсу вирішив назвати університет, що зводився у західному передмісті Сіднея, Університетом Чіфлі. Коли у 1989 новий ліберальний уряд перейменував його на Університет Західного Сіднея, що викликало бурхливі суперечки.
На честь Бена Чіфлі було названо головну бібліотеку Австралійського Національного Університету; Мережу австралійських готелів, будівлю та сквер у центрі Сіднея, а також два передмістя у Канберрі та Сіднеї; декілька публічних вищих шкіл у Західному Сіднеї мають назву Коледж Чіфлі, а також декілька студентських гуртожитків у Бетхерсті у 2007 отримали назву Чіфлі Хілс. Багато з його реформ продовжують діяти.
Упродовж багатьох років Чіфлі жил окремо зі своєю дружиною: у момент його смерті з ним була його секретарка Філліс Доннелі. Багаторічні підозри, що вони були коханцями, підтвердились у біографії Девіда Дея, що була опублікована 2001 року.
Примітки
- . . Архів оригіналу за 31 серпня 2007. Процитовано 22 жовтня 2010.
- . . Архів оригіналу за 13 жовтня 2007. Процитовано 22 жовтня 2010.
- Chifley, Joseph Benedict (Ben) (1885 - 1951). . Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 22 жовтня 2010.
- . www.afule.org.au. Архів оригіналу за 30 серпня 2007. Процитовано 22 жовтня 2010.
Бібліографія
- Ben Chifley, Things Worth Fighting For (collected speeches), Melbourne University Press, 1952 (англ.)
- L F Crisp, Ben Chifley: A Political Biography, Longman, Green and Co, 1961
- David Day, Chifley, HarperCollins, 2001
- Duncan Waterson, Australian Dictionary of Biography Vol. 13 A-D pp. 412–420, Melbourne University Press, 1993 (англ.)
Посилання
- – Національний архів Австралії
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhozef Benedikt Chifli angl Joseph Benedict Chifley 22 veresnya 1885 13 chervnya 1951 avstralijskij politichnij diyach ta 16 j Prem yer ministr Avstraliyi buv odnim z najvplivovishih goliv uryadu krayini Sered dosyagnen jogo uryadu buli povoyenne immigracijne zakonodavstvo vvedennya avstralijskogo gromadyanstva u 1949 Stvorennya nacionalnih avialinij vvedennya sistemi socialnogo zahistu dlya bezrobitnih ta zasnuvannya specsluzhbi Australian Security Intelligence Organisation Za chasiv jogo povnovazhen bulo provedeno odin z dekilkoh uspishnih referendumiv zi zmin Avstralijskoyi konstituciyi Ben Chifliangl Ben ChifleyBen ChifliJoseph Benedict ChifleyPrem yer ministr Avstraliyi13 lipnya 1945 19 grudnya 1949PoperednikFrenk FordNastupnikRobert MenzisNarodivsya22 veresnya 1885 1885 09 22 Betherst Novij Pivdennij Uels AvstraliyaPomer13 chervnya 1951 1951 06 13 65 rokiv Kanberra AvstraliyaVidomij yakpolitik diplomat mashinist lokomotivaGromadyanstvoAvstraliyiPolitichna partiyaLejboristska partiya AvstraliyiU shlyubi zElizabet MakkenziReligiyakatolicizm perejshov do presviterianstva Mediafajli u VikishovishiRanni rokiChifli narodivsya u Bethersti Novij Pivdennij Uels u rodini kovalya katolika irlandskogo pohodzhennya Vin buv odnim z chotiroh brativ ta z 5 do 14 rokiv bilshu chastinu chasu ris u svogo dida yakij vtrativ vsi zaoshadzhennya pid chas bankivskoyi krizi 1892 vid yakogo vin z rannih rokiv i na vse zhittya perejnyav vorozhist do privatnih bankiv Vin navchavsya u rimo katolickih shkolah u Bethersti a u 15 rokiv vlashtuvavsya na robotu na zaliznicyu Novogo Pivdennogo Uelsu Ben Chifli stav mashinistom Vin buv odnim z zasnovnikiv avstralijskoyi profspilki zaliznichnikiv i aktivnim diyachem Lejboristskoyi partiyi U 1914 roci vin odruzhivsya z Elizabet Makkenzi Vona bula presviteriankoyu shob odruzhitisya z neyu Chifli zmushenij buv nazavzhdi vidmovitis vid katolictva 1917 roku vin stav odnim z lideriv trivalogo strajku z ciyeyi zh prichini jogo bulo zvilneno Jogo bulo ponovleno na roboti u 1920 za lejboristskogo uryadu shtatu na choli z Dzhekom Lengom Chifli predstavlyav svoyu profspilku u promislovomu tribunali ta samostijno vivchiv trudove pravo Pochatok politichnoyi kar yeriChifli u 1930 ti roki U 1928 z drugoyi sprobi Chifli bulo obrano do Palati predstavnikiv Vin buv prihilnikom ekonomichnoyi politiki uryadu Dzhejmsa Skallina ta u 1931 buv priznachenij ministrom oboroni Na federalnih viborah 1931 roku kabinet Skallina zaznav porazki i Chifli vtrativ svij post Pid chas Velikoyi depresiyi vin vizhivav za rahunok zaoshadzhen sim yi jogo druzhini a takozh za rahunok chastki u miscevij gazeti Bethersta National Advocate 1935 roku uryad Dzhozefa Lajonsa priznachiv jogo chlenom Korolivskoyi bankivskoyi komisiyi sho zajmalasya predmetom u yakomu Chifli stav ekspertom Na comu postu vin pidgotuvav zvit sho rekomenduvav nacionalizuvati privatni banki Zgodom Chifli znovu bulo obrano do Palati predstavnikiv u 1940 i nastupnogo roku vin stav ministrom finansiv u lejboristskomu uryadi Dzhona Kertina Hocha zastupnikom Kertina buv Frenk Ford ministrom stav Chifli golovna nadiya Kertina i vin kontrolyuvav bilshu chastinu vnutrishnoyi politiki poki toj buv zajnyatij vijskovimi zusillyami Chifli zdijsnyuvav kontrol nad znachnim zbilshennyam uryadovih vidatkiv ta zboru podatkiv sho buli sprichineni vijnoyu ta vviv rezhim ekonomichnogo regulyuvannya yakij stvoriv jomu velmi nepopulyarnij obraz sered biznesu ta presi Prem yer ministrChifli livoruch zustrichayetsya z prem yerom shtatu Pivdenna Avstraliya Tomom Plejfordom u centri ta gubernatorom shtatu Pivdenna Avstraliya Charlzom Norri pravoruch u 1946Chifli v centri ta livoruch z Klementom Ettli pravoruch na Konferenciyi lideriv dominioniv ta Velikoyi Britaniyi London 1946 Pislya smerti Kertina u lipni 1945 na vkraj korotkij termin Prem yer ministrom stav Ford ale Chifli peremig jogo na viborah lidera partiyi ta zminiv jogo na postu za 7 dniv Shojno zakinchilas vijna bulo vidnovleno normalne politichne zhittya i Chifli stiknuvsya z Robertom Menzisom i jogo novoyu Liberalnoyu partiyeyu na viborah 1946 na yakih Chifli zdobuv perekonlivu peremogu U povoyenni roki Chifli zberigav voyennij rezhim upravlinnya ekonomikoyu v tomu chisli vkraj nepopulyarni taloni na benzin Chastkovo vin jshov na takij krok zaradi dopomogi Velikij Britaniyi u yiyi povoyennih ekonomichnih trudnoshah Vidchuvayuchi silu svoyeyi vladi Chifli virishiv sho prijshov chas perejti do realizaciyi lejboristskih principiv demokratichnogo socializmu U 1947 vin ogolosiv pro namiri uryadu nacionalizuvati banki Ce sprovokuvalo masovu opoziciyu u presi i lejboristi vtratili pidtrimku serednogo klasu U pidsumku Visokij sud Avstraliyi viznav zakonoproyekt Chifli nekonstitucijnim Vzimku 1949 roku stavsya trivalij masovij strajk shahtariv sho buv sprichinenij bezrobittyam i tyazhkimi umovami praci Chifli rozciniv cej strajk yak sprobu Komunistichnoyi partiyi Avstraliyi zajnyati misce lejboristiv yak robochoyi partiyi i vikoristovuvav armiyu dlya pridushennya strajku Popri ce Menzis vikoristovuvav isteriyu holodnoyi vijni sho zrostala shob vistaviti lejboristiv yak kapitulyantiv pered komunistami Ci podiyi poryad z vidchuttyam sho Chifli ta lejboristi vedut sebe u vladi vse bilsh zarozumilo prizveli do peremogi liberaliv na viborah 1949 Chifli zaznav porazki z rozrivom u 48 misc sho ye najvazhchoyu porazkoyu dlya partiyi sho pravit na federalnomu rivni za vsyu istoriyu Avstraliyi Chifli vipovnilos 64 ta vin vidchuvav problemi iz zdorov yam yak i Kertin vin buv zapovzyatim kurcem ale vin vidmovlyavsya zdavatis Lejboristi zberigali kontrol nad Senatom i Chifli skoristavsya z ciyeyi perevagi shob zavdati nezruchnostej uryadovi Menzisa pid chas vnesennya kozhnoyi zakonodavchoyi iniciativi Menzis vidreaguvav zakonom pro zaboronu Komunistichnoyi partiyi Avstraliyi Vin ochikuvav sho Chifli zablokuye cej zakonoproyekt i nadast jomu privid dlya odnochasnogo rozpusku verhnoyi i nizhnoyi palat parlamentu i provedennya novih viboriv Menzis vochevid spodivavsya na povtorennya svoyeyi uspishnoyi kampaniyi m yakosti pered oblichchyam komunizmu shob dosyagti bilshosti v oboh palatah Odnak Chifli propustiv cej zakon zreshtoyu jogo bulo vidhileno Visokim sudom Menshe z tim za dekilka misyaciv koli Chifli vidhiliv zakonoproyekt Menzisa pro bankivsku diyalnist Menzis rozpustiv obidvi palati parlamentu i priznachiv novi vibori u kvitni 1951 v rezultati chogo vin domigsya kontrolyu nad oboma palatami parlamentu Za dekilka tizhniv Chifli pomer vid sercevogo napadu u svoyemu nomeri v goteli Kurradzhong u Kanberri vin zhiv tam z tih pir yak stav prem yer ministrom vidmovlyayuchis pereyihati do oficijnoyi rezidenciyi Lodzh Menzis otrimav zvistku pro smert Chifli pid chas oficijnoyi ceremoniyi u Albert Holi u Kanberri na chest 50 richchya utvorennya Avstralijskogo Soyuzu Zazvichaj nezvorushnij Bezzhalisnij Ming yak prozvali jogo zli yaziki opinivsya u skladnomu stanovishi vin viddav rozporyadzhennya pro pripinennya svyata z povagi do svogo poperednika i supernika yakogo za vsi poperedni desyatilittya politichnoyi borotbi vin ne pripiniv povazhati osobisto Legenda Chifli Chifli u 1940 vi roki Yak i Kertin Chifli stav ikonoyu lejboristskogo ruhu ale osnova Legendi Chifli polyagaye v inshomu Kertin v osnovnomu zapam yatavsya svoyim kerivnictvom pid chas vijni ta stvorennyam amerikansko avstralijskogo alyansu Chifli zgaduyetsya livimi yak yedinij lejboristskij Prem yer ministr yakij namagavsya domogtis vtilennya socialistichnih idej Bilshe nizh za 30 rokiv pislya jogo smerti im ya Chifli vse she pidburyuvalo pristrasti U 1987 roci lejboristskij uryad Novogo Pivdennogo Uelsu virishiv nazvati universitet sho zvodivsya u zahidnomu peredmisti Sidneya Universitetom Chifli Koli u 1989 novij liberalnij uryad perejmenuvav jogo na Universitet Zahidnogo Sidneya sho viklikalo burhlivi superechki Na chest Bena Chifli bulo nazvano golovnu biblioteku Avstralijskogo Nacionalnogo Universitetu Merezhu avstralijskih goteliv budivlyu ta skver u centri Sidneya a takozh dva peredmistya u Kanberri ta Sidneyi dekilka publichnih vishih shkil u Zahidnomu Sidneyi mayut nazvu Koledzh Chifli a takozh dekilka studentskih gurtozhitkiv u Bethersti u 2007 otrimali nazvu Chifli Hils Bagato z jogo reform prodovzhuyut diyati Uprodovzh bagatoh rokiv Chifli zhil okremo zi svoyeyu druzhinoyu u moment jogo smerti z nim bula jogo sekretarka Fillis Donneli Bagatorichni pidozri sho voni buli kohancyami pidtverdilis u biografiyi Devida Deya sho bula opublikovana 2001 roku Byust 16 go Prem yer ministra Avstraliyi Bena Chifli roboti skulptora Kena Palmera na aleyi prem yer ministriv u botanichnomu sadu BallaretuPrimitki Arhiv originalu za 31 serpnya 2007 Procitovano 22 zhovtnya 2010 Arhiv originalu za 13 zhovtnya 2007 Procitovano 22 zhovtnya 2010 Chifley Joseph Benedict Ben 1885 1951 Arhiv originalu za 8 lipnya 2013 Procitovano 22 zhovtnya 2010 www afule org au Arhiv originalu za 30 serpnya 2007 Procitovano 22 zhovtnya 2010 BibliografiyaBen Chifley Things Worth Fighting For collected speeches Melbourne University Press 1952 angl L F Crisp Ben Chifley A Political Biography Longman Green and Co 1961 David Day Chifley HarperCollins 2001 Duncan Waterson Australian Dictionary of Biography Vol 13 A D pp 412 420 Melbourne University Press 1993 angl Posilannya Nacionalnij arhiv Avstraliyi