Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дзісабуро Одзава (яп. 小沢治三郎; 2 жовтня 1886, префектура Міядзакі, Японська імперія — 9 листопада 1966, Токіо, Японія) — японський військовий діяч і флотоводець, віцеадмірал (15 листопада 1940) Імперського флоту Японії, останній головнокомандувач , учасник Другої світової війни. Вважався одним із найбільш перспективних морських офіцерів Японії завдяки власним новаторським поглядам у питанні використання авіаносців під час ведення бойових дій.
| Дзісабуро Одзава | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| яп. 小沢 治三郎 | ||||||||||
 | ||||||||||
| Прізвисько | Гаргуйль | |||||||||
| Народження | 2 жовтня 1886 Префектура Міядзакі, Кюсю, Японська імперія | |||||||||
| Смерть | 9 листопада 1966 (80 років) Токіо, Японіярозсіяний склероз | |||||||||
| Національність | японець | |||||||||
| Країна | Японська імперія Японія | |||||||||
| Приналежність | Японська імперія | |||||||||
| Вид збройних сил |  Імперський флот Японії | |||||||||
| Рід військ | військово-морські сили | |||||||||
| Освіта | Військова академія флоту Японії Військово-морський коледж | |||||||||
| Звання |  Віцеадмірал | |||||||||
| Командування | ||||||||||
| Війни / битви | Друга світова війна • Малайська операція • Голландсько-Ост-Індійська операція • Битва у Філіппінському морі • Битва в затоці Лейте | |||||||||
| Нагороди |
| |||||||||
 Дзісабуро Одзава у Вікісховищі | ||||||||||
Ранні роки та початок кар'єри
Дзісабуро Одзава народився 2 жовтня 1886 року в префектурі Міядзакі, що на острові Косю. Його батьки були селянами і дитинство хлопчик провів у сільській місцевості. Відучившись у початковій і середній школах, він вирішив стати морським офіцером. Задля втілення своєї мрії вступив до Військової академії флоту Японії, яку завершив 1909 року, ставши сорок п'ятим за успішністю з-поміж 179 курсантів.
Далі Одзава служив у званні мічмана на Сойя, лінкорі Мікаса та крейсері Касуга. Наприкінці 1910 року став молодшим лейтенантом, а за два роки — лейтенантом, отримавши призначення на міноносець Араре. Пізніше проходив службу на крейсерах Хіей і Чітозе, допоки не був підвищений й переведений на лінкор Каваті у 1915 році.
Інтербелум
1921 року Одзава завершив навчання у Військово-морському коледжі Японії, отримавши звання капітана ІІІ рангу та ставши командиром есмінця Таке, а пізніше — есмінців Самакадзе та Асакадзе. 1925 року служив старшим торпедним офіцером на лінкорі Конго, а потім увійшов до штабу 1-о флоту. 1 грудня 1926 року став капітаном ІІ рангу.
1927 року Одзава очолив військово-морську базу в місті Йокосука, а надалі обіймав посаду інструктора в торпедній школі та школі для морських артилеристів. 1928 року знову приєднався до команди крейсера Касуга, який було переобладнано в навчальний корабель. 1930 року відвідав США, а 1 грудня цього ж року був підвищений до капітана І рангу. Далі Одзава командував 1-ю, 4-ю та 11-ю групами міноносців. Наприкінці 1934 року він прийняв командування важким крейсером Майя, а за рік — лінкором Харуна.
1 грудня 1936 року отримав звання контрадмірала, того ж року почав викладати у Військово-морському коледжі Японії, паралельно обіймаючи різні штабні посади. 1937 року очолив штаб , вже наприкінці цього року став командиром 8-о дивізіону крейсерів, а вже наприкінці 1939 року — 1-о авіаносного дивізіону, до складу якого увійшли авіаносці Акаґі та Каґа. Розуміючи потенціал авіаносців і морської авіації, Одзава усіляко підтримував нову військово-морську доктрину, що пропонувалася Ісороку Ямамото. Більше того, пізніше Дзісабуро став одним із її розробників. Крім того, саме він ініціював створення 1-о авіаносного флоту, вважаючи, що всі авіаносці імперії повинні бути об'єднані разом, адже лише так зможуть принести справжню користь. Командиром цього новоутвореного з'єднання Ямамото бачив саме Одзаву, проте Генеральний штаб флоту обрав на цю роль віцеадмірала Наґумо, який не мав достатнього досвіду роботи з морською авіацією, через що дане призначення було сприйняте доволі неоднозначно.
Війна в Тихому океані
Початок
1 листопада 1940 року Дзісабуро очолив 3-й дивізіон лінкорів, а вже за два тижні отримав звання віцеадмірала. У червні 1941 року став директором Військово-морського коледжу.
18 жовтня 1941 року Одзава очолив Південний експедиційний флот, що діяв у Південнокитайському морі. Керуючи цим з'єднанням, брав участь у вторгненні Імперської армії до Малаї та Таїланду. Так саме він спланував і успішно втілив висадку десанту в Кота-Бару і Сонгкхла 8 грудня 1941 року, зумівши обдурити британські сили. Наступного дня відправився на перехоплення З'єднання Z, проте зустрів його лише зранку наступного дня. Не воліючи вступати у битву днем, віцеадмірал вирішив відступити. Британські кораблі спробували наздогнати японців, проте були обстріляні їхньою береговою артилерією, внаслідок чого два лінкори пішли на дно, що значно послабило З'єднання і сприяло успіху Імперської армії в Малаї та Сінгапурі.
З січня до березня 1942 року флот Одзави підтримував вторгнення на Яву та Суматру.
У квітні 1942 року займався боротьбою з британськими торговими судами в Бенгальській затоці. Всього за три дні потопив 23 ворожі транспорти, командуючи групою з чотирьох кораблів.
На чолі 3-о флоту
11 листопада 1942 року очолив 3-й флот Японії. Він залишався чи не єдиним з'єднанням, яке не встигло зазнати важких втрат. Тому головним завданням Одзави залишалося берегти його боєздатність. Через це 3-й флот не був повністю задіяний у битві за Гуадалканал, хоча Хіей та Кінугаса, які брали там участь, були потоплені американцями. Натомість головні сили Одзави займалися здебільшого прикриттям евакуації японських сухопутних частин із острова.
З вересня по жовтень 1943 року 3-й флот безуспішно намагався перехопити авіаносні сили американців, які здійснювали масові нальоти на Тараву, Вейк і Маршаллові острови. Проте після масових атак союзників на Рабаул і Чуук Одзава був змушений передислокувати свої кораблі на острови Лінга, що неподалік Сінгапуру.
1-й мобільний флот
На початку 1944 року сформував новий 1-й мобільний флот. 1 березня його очолив віцеадмірал Одзава. До складу нової бойової одиниці увійшло дев'ять авіаносців, що було навіть більше, ніж під час нападу на Перл-Гарбор і битви за Мідвей. Проте ця перевага фактично зводилася нанівець тим, що американський флот мав кращих та більш досвідчених пілотів.
Битва у Філіппінському морі
У червні 1944 року 1-й мобільний флот брав участь у битві за Філіппінське море. Ідея полягала в тому, щоб розбити американський флот, який забезпечував прикриття сухопутним військам, що наступали на Маріанських островах. Проте все трапилося навпаки — союзники завдали удару першими. 11 червня внаслідок нальоту на японські аеродроми на Сайпані, Рові, Тініані та Гуамі більшість літаків, що там розташовувалися, були знищені. 14 червня були атаковані аеродроми на Іодзімі. 18 червня Одзава наказав третині своїх сил почати рух до Філіппін. Вранці 19 червня розпочалася атака японців, що відбувалася шляхом організації двох масових авіанальотів, проте бажаного результату досягнути не вдалося навіть після прибуття основних сил.
Проте далі відбулася атака американських сил. Дві субмарини ударили по авіаносцях 1-о мобільного флоту, внаслідок чого два флагманські кораблі затонули. Крім того, було збито 90% усіх японських літаків. Не вистачало пального. Через це Одзава наказав своїм силам відходити на північний захід, щоб зустрітися зі своїми ж танкерами.
20 червня Одзава, повіривши доповідям вцілілих пілотів про важкі пошкодження американців, почав планувати нову атаку, проте його флот був виявлений авіацією союзників і атакований. Потонув ще один авіаносець, а два були дуже пошкоджені і потребували негайного ремонту. Крім того, було знищено ще 40 японських літаків. Унаслідок цього подальше ведення бойових дій стало неможливим. Одзава відступив на Окінаву, звідки направився до Японських островів. Він негайно подав у відставку, беручи всю провину за страшну поразку на себе. Проте його залишили на посаді.
Битва у затоці Лейте
20 жовтня 1944 року сили Одзави, які складалися з його флагманського авіаносця Дзуйкаку, трьох легких авіаносців, двох лінкорів, трьох легких крейсерів і десяти есмінців, покинули Японське море. Ще одне з'єднання під командуванням віцеадмірала Куріти також невдовзі покинуло стоянку на островах Лінга. Вони вирушили до острова Лейте, де союзники якраз проводили висадку. Сам Одзава розумів, що не зможе розбити американців ні за яких умов. Проте він вирішив максимально послабити центральний сектор ворожого флоту, куди надалі мав завдати удару Куріта, та прорватися до Філіппінського моря, навіть якщо доведеться пожертвувати всіма кораблями. Відтак головною місією самого Дзісабуро було відволікти увагу з'єднання адмірала Голсі, щоб Куріта не зустрів спротиву на своєму шляху.
Спершу 1-й мобільний флот рухався до Енгано та не був помічений ворогом, хоча 23 жовтня японці й порушили радіомовчання. Зранку наступного дня Одзава розташувався приблизно за сто миль від сил контрадмірала Шермана і вирішив атакувати їх, пославши в бій 76 літаків. Пілотам було наказано своєю фінальною точкою і, відповідно, місцем приземлення обирати аеродром Лусона, адже була впевненість, що до завершення нальоту всі кораблі Одзави будуть потоплені.
Надалі віцеадмірал вирушив на південь у пошуках інших американських кораблів, навіть не дочекавшись закінчення нальоту. Невдовзі його флот був помічений. За наказом Марка Мітшера 180 літаків атакували судна Одзави. Два легкі авіаносці зазнали критичних пошкоджень, а на Дзуйкаку зник радіозв'язок, через що Дзісабуро пересів на крейсер Ойодо, щоб мати змогу надалі контактувати з Курітою. Невдовзі Голсі послав свої лінкори та есмінці потопити підбиті кораблі японців. Через це Одзава почав відступати на північ, змушуючи американський флот слідувати за ним. Маневр вдався. Сили Куріти, не зустрівши опору з боку потужним з'єднань Голсі, змогли увійти до моря Сібуян та вступили в бій із набагато менш чисельним з'єднанням союзників. Лише за декілька годин після цього адмірал Голсі, який був втягнутий у бій із Одзавою, повернув свій флот на південь, щоб перехопити Куріту та доручив віцеадміралу Мітшеру розібратися з рештками японських кораблів. Спершу були потоплені решта авіаносців японців, потім менші сили. Залишилися лише декілька транспортів. В один момент Одзава повернув їх проти ворога, бажаючи провести свою останню атаку, проте, не зустрівши нікого, адже американські кораблі через недостачу пального вирушили на базу, повернувся до Японії. Лише по дорозі додому Дзісабуро дізнався про те, що Куріта ледве врятувався, відірвавшись від ворога в морі Самар. Тоді ж він почав думати про самогубство, але його відвадив товариш, який сказав, що Одзава став єдиним адміралом, який зміг виконати поставлену місію, адже все ж таки він відволік на себе увагу Голсі, тобто, виконав своє пряме завдання.
Подальші події
15 листопада 1944 року 3-й і 1-й мобільний флоти були розформовані, а Одзава став заступником начальника Генерального штабу флоту. На цій посаді він займався плануванням операції щодо застосування біологічної зброї проти цивільних громадян США. Її проведення було назначене на грудень 1944 року. Крім того, у розробці плану особисто брав участь генерал-лейтенант Сіро Ісії, очільник Загону 731, який мав великий досвід у розробці хімічної і біологічної зброї. Планувалося задіяти японську авіація та скинути на Лос-Анджелес, Сан-Франциско та інші великі міста США бомби з бактеріями бубонної чуми, тифу тощо. Через сукупність факторів планування трохи затягнулося і повністю завершилося лише 26 березня 1945 року, проте Йосідзіро Умедзу не дозволив втілити цю ідею в життя.
29 травня 1945 року Одзава прийняв командування . Він одразу відмовився від підвищення до адмірала, так і залишившись у своєму званні до самого завершення війни. Фактично він уже не здійснював планування великих операцій із метою знищити ворога, а здебільшого організовував атаки кораблів-камікадзе на судна союзників. Тоді ж вступив у дискусію з віцеадміралом Онісі, який вважав, що війну варто продовжувати до переможного кінця. Онісі говорив, що, якщо пожертвувати життям ще 20 мільйонів японців, то точно вдасться перемогти. Одзава ж сказав, що не буде кому відбудовувати країну, якщо вбити таку кількість населення.
Після капітуляції Японії Одзава до відповідальності не притягався. Надалі жив у Токіо та працював радником при Міністерстві оборони. Помер 9 листопада 1966 року у віці 80 років.
Література
- Ireland, Bernard (2004). Cuirassés du 20e siècle [20th Century Battleships]. Airelles référence (in French). St-Sulpice: Airelles. .
- Lenton, H.T. (1968). American battleships, carriers and cruisers. Navies of the Second World War. Macdonald & Co (Publishers) Ltd. .
- Macintyre, Donald (1975). Famous fighting ships. Hamlyn. .
- Masson, Philippe (1983). Histoire des batailles navales: de la voile aux missiles [History of Naval Battles: From Sail to Missiles] (in French). Paris: Éditions Atlas. .
- Preston, Antony (1980). Histoire des Porte-Avions [History of Aircraft Carriers] (in French). Translated from English. Paris: Fernand Nathan Editeurs. .
- Shuppan Kyodo-sha (1968a). Japanese battleships and cruisers. Navies of the Second World War. Macdonald & Co Publishers Ltd. .
- Shuppan Kyodo-sha (1968b). Japanese aircraft carriers and destroyers. Navies of the Second World War. Macdonald & Co Publishers Ltd. .
- Warner, Oliver; Bennett, Geoffrey; Macyntire, Donald G.F.W.; Uehling, Franck; Wettern, Desmond; Preston, Antony; Mordal, Jacques (1976). Histoire de la guerre sur mer: des premiers cuirassés aux sous-marins nucléaires. Encyclopédie visuelle Elsevier (in French). Translated from English. Paris Bruxelles: Elsevier Séquoia. .
- Watts, Anthony (1971). Japanese Warships of World War II. Ian Allen Ltd. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzisaburo Odzava yap 小沢治三郎 2 zhovtnya 1886 prefektura Miyadzaki Yaponska imperiya 9 listopada 1966 Tokio Yaponiya yaponskij vijskovij diyach i flotovodec viceadmiral 15 listopada 1940 Imperskogo flotu Yaponiyi ostannij golovnokomanduvach uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Vvazhavsya odnim iz najbilsh perspektivnih morskih oficeriv Yaponiyi zavdyaki vlasnim novatorskim poglyadam u pitanni vikoristannya avianosciv pid chas vedennya bojovih dij Dzisaburo Odzavayap 小沢 治三郎PrizviskoGargujlNarodzhennya2 zhovtnya 1886 1886 10 02 Prefektura Miyadzaki Kyusyu Yaponska imperiyaSmert9 listopada 1966 1966 11 09 80 rokiv Tokio Yaponiya rozsiyanij sklerozNacionalnistyaponecKrayinaYaponska imperiya YaponiyaPrinalezhnistYaponska imperiyaVid zbrojnih silImperskij flot YaponiyiRid vijskvijskovo morski siliOsvitaVijskova akademiya flotu Yaponiyi Vijskovo morskij koledzhZvannyaViceadmiralKomanduvannyaVijni bitviDruga svitova vijna Malajska operaciya Gollandsko Ost Indijska operaciya Bitva u Filippinskomu mori Bitva v zatoci LejteNagorodi Dzisaburo Odzava u VikishovishiRanni roki ta pochatok kar yeriDzisaburo Odzava narodivsya 2 zhovtnya 1886 roku v prefekturi Miyadzaki sho na ostrovi Kosyu Jogo batki buli selyanami i ditinstvo hlopchik proviv u silskij miscevosti Viduchivshis u pochatkovij i serednij shkolah vin virishiv stati morskim oficerom Zadlya vtilennya svoyeyi mriyi vstupiv do Vijskovoyi akademiyi flotu Yaponiyi yaku zavershiv 1909 roku stavshi sorok p yatim za uspishnistyu z pomizh 179 kursantiv Dali Odzava sluzhiv u zvanni michmana na Sojya linkori Mikasa ta krejseri Kasuga Naprikinci 1910 roku stav molodshim lejtenantom a za dva roki lejtenantom otrimavshi priznachennya na minonosec Arare Piznishe prohodiv sluzhbu na krejserah Hiej i Chitoze dopoki ne buv pidvishenij j perevedenij na linkor Kavati u 1915 roci Interbelum1921 roku Odzava zavershiv navchannya u Vijskovo morskomu koledzhi Yaponiyi otrimavshi zvannya kapitana III rangu ta stavshi komandirom esmincya Take a piznishe esminciv Samakadze ta Asakadze 1925 roku sluzhiv starshim torpednim oficerom na linkori Kongo a potim uvijshov do shtabu 1 o flotu 1 grudnya 1926 roku stav kapitanom II rangu 1927 roku Odzava ocholiv vijskovo morsku bazu v misti Jokosuka a nadali obijmav posadu instruktora v torpednij shkoli ta shkoli dlya morskih artileristiv 1928 roku znovu priyednavsya do komandi krejsera Kasuga yakij bulo pereobladnano v navchalnij korabel 1930 roku vidvidav SShA a 1 grudnya cogo zh roku buv pidvishenij do kapitana I rangu Dali Odzava komanduvav 1 yu 4 yu ta 11 yu grupami minonosciv Naprikinci 1934 roku vin prijnyav komanduvannya vazhkim krejserom Majya a za rik linkorom Haruna 1 grudnya 1936 roku otrimav zvannya kontradmirala togo zh roku pochav vikladati u Vijskovo morskomu koledzhi Yaponiyi paralelno obijmayuchi rizni shtabni posadi 1937 roku ocholiv shtab vzhe naprikinci cogo roku stav komandirom 8 o divizionu krejseriv a vzhe naprikinci 1939 roku 1 o avianosnogo divizionu do skladu yakogo uvijshli avianosci Akagi ta Kaga Rozumiyuchi potencial avianosciv i morskoyi aviaciyi Odzava usilyako pidtrimuvav novu vijskovo morsku doktrinu sho proponuvalasya Isoroku Yamamoto Bilshe togo piznishe Dzisaburo stav odnim iz yiyi rozrobnikiv Krim togo same vin iniciyuvav stvorennya 1 o avianosnogo flotu vvazhayuchi sho vsi avianosci imperiyi povinni buti ob yednani razom adzhe lishe tak zmozhut prinesti spravzhnyu korist Komandirom cogo novoutvorenogo z yednannya Yamamoto bachiv same Odzavu prote Generalnij shtab flotu obrav na cyu rol viceadmirala Nagumo yakij ne mav dostatnogo dosvidu roboti z morskoyu aviaciyeyu cherez sho dane priznachennya bulo sprijnyate dovoli neodnoznachno Vijna v Tihomu okeaniPochatok 1 listopada 1940 roku Dzisaburo ocholiv 3 j divizion linkoriv a vzhe za dva tizhni otrimav zvannya viceadmirala U chervni 1941 roku stav direktorom Vijskovo morskogo koledzhu Dzisaburo Odzava pid chas komanduvannya Pivdennim ekspedicijnim flotom 1941 rik 18 zhovtnya 1941 roku Odzava ocholiv Pivdennij ekspedicijnij flot sho diyav u Pivdennokitajskomu mori Keruyuchi cim z yednannyam brav uchast u vtorgnenni Imperskoyi armiyi do Malayi ta Tayilandu Tak same vin splanuvav i uspishno vtiliv visadku desantu v Kota Baru i Songkhla 8 grudnya 1941 roku zumivshi obduriti britanski sili Nastupnogo dnya vidpravivsya na perehoplennya Z yednannya Z prote zustriv jogo lishe zranku nastupnogo dnya Ne voliyuchi vstupati u bitvu dnem viceadmiral virishiv vidstupiti Britanski korabli sprobuvali nazdognati yaponciv prote buli obstrilyani yihnoyu beregovoyu artileriyeyu vnaslidok chogo dva linkori pishli na dno sho znachno poslabilo Z yednannya i spriyalo uspihu Imperskoyi armiyi v Malayi ta Singapuri Z sichnya do bereznya 1942 roku flot Odzavi pidtrimuvav vtorgnennya na Yavu ta Sumatru U kvitni 1942 roku zajmavsya borotboyu z britanskimi torgovimi sudami v Bengalskij zatoci Vsogo za tri dni potopiv 23 vorozhi transporti komanduyuchi grupoyu z chotiroh korabliv Na choli 3 o flotu Viceadmiral Dzisaburo Odzava u 1943 roci 11 listopada 1942 roku ocholiv 3 j flot Yaponiyi Vin zalishavsya chi ne yedinim z yednannyam yake ne vstiglo zaznati vazhkih vtrat Tomu golovnim zavdannyam Odzavi zalishalosya beregti jogo boyezdatnist Cherez ce 3 j flot ne buv povnistyu zadiyanij u bitvi za Guadalkanal hocha Hiej ta Kinugasa yaki brali tam uchast buli potopleni amerikancyami Natomist golovni sili Odzavi zajmalisya zdebilshogo prikrittyam evakuaciyi yaponskih suhoputnih chastin iz ostrova Z veresnya po zhovten 1943 roku 3 j flot bezuspishno namagavsya perehopiti avianosni sili amerikanciv yaki zdijsnyuvali masovi naloti na Taravu Vejk i Marshallovi ostrovi Prote pislya masovih atak soyuznikiv na Rabaul i Chuuk Odzava buv zmushenij peredislokuvati svoyi korabli na ostrovi Linga sho nepodalik Singapuru 1 j mobilnij flot Na pochatku 1944 roku sformuvav novij 1 j mobilnij flot 1 bereznya jogo ocholiv viceadmiral Odzava Do skladu novoyi bojovoyi odinici uvijshlo dev yat avianosciv sho bulo navit bilshe nizh pid chas napadu na Perl Garbor i bitvi za Midvej Prote cya perevaga faktichno zvodilasya nanivec tim sho amerikanskij flot mav krashih ta bilsh dosvidchenih pilotiv Bitva u Filippinskomu mori U chervni 1944 roku 1 j mobilnij flot brav uchast u bitvi za Filippinske more Ideya polyagala v tomu shob rozbiti amerikanskij flot yakij zabezpechuvav prikrittya suhoputnim vijskam sho nastupali na Marianskih ostrovah Prote vse trapilosya navpaki soyuzniki zavdali udaru pershimi 11 chervnya vnaslidok nalotu na yaponski aerodromi na Sajpani Rovi Tiniani ta Guami bilshist litakiv sho tam roztashovuvalisya buli znisheni 14 chervnya buli atakovani aerodromi na Iodzimi 18 chervnya Odzava nakazav tretini svoyih sil pochati ruh do Filippin Vranci 19 chervnya rozpochalasya ataka yaponciv sho vidbuvalasya shlyahom organizaciyi dvoh masovih avianalotiv prote bazhanogo rezultatu dosyagnuti ne vdalosya navit pislya pributtya osnovnih sil Dzujkaku ta dva esminci pid udarami amerikanskoyi aviaciyi 20 chervnya 1944 roku Prote dali vidbulasya ataka amerikanskih sil Dvi submarini udarili po avianoscyah 1 o mobilnogo flotu vnaslidok chogo dva flagmanski korabli zatonuli Krim togo bulo zbito 90 usih yaponskih litakiv Ne vistachalo palnogo Cherez ce Odzava nakazav svoyim silam vidhoditi na pivnichnij zahid shob zustritisya zi svoyimi zh tankerami 20 chervnya Odzava povirivshi dopovidyam vcililih pilotiv pro vazhki poshkodzhennya amerikanciv pochav planuvati novu ataku prote jogo flot buv viyavlenij aviaciyeyu soyuznikiv i atakovanij Potonuv she odin avianosec a dva buli duzhe poshkodzheni i potrebuvali negajnogo remontu Krim togo bulo znisheno she 40 yaponskih litakiv Unaslidok cogo podalshe vedennya bojovih dij stalo nemozhlivim Odzava vidstupiv na Okinavu zvidki napravivsya do Yaponskih ostroviv Vin negajno podav u vidstavku beruchi vsyu provinu za strashnu porazku na sebe Prote jogo zalishili na posadi Bitva u zatoci Lejte 20 zhovtnya 1944 roku sili Odzavi yaki skladalisya z jogo flagmanskogo avianoscya Dzujkaku troh legkih avianosciv dvoh linkoriv troh legkih krejseriv i desyati esminciv pokinuli Yaponske more She odne z yednannya pid komanduvannyam viceadmirala Kuriti takozh nevdovzi pokinulo stoyanku na ostrovah Linga Voni virushili do ostrova Lejte de soyuzniki yakraz provodili visadku Sam Odzava rozumiv sho ne zmozhe rozbiti amerikanciv ni za yakih umov Prote vin virishiv maksimalno poslabiti centralnij sektor vorozhogo flotu kudi nadali mav zavdati udaru Kurita ta prorvatisya do Filippinskogo morya navit yaksho dovedetsya pozhertvuvati vsima korablyami Vidtak golovnoyu misiyeyu samogo Dzisaburo bulo vidvolikti uvagu z yednannya admirala Golsi shob Kurita ne zustriv sprotivu na svoyemu shlyahu Spershu 1 j mobilnij flot ruhavsya do Engano ta ne buv pomichenij vorogom hocha 23 zhovtnya yaponci j porushili radiomovchannya Zranku nastupnogo dnya Odzava roztashuvavsya priblizno za sto mil vid sil kontradmirala Shermana i virishiv atakuvati yih poslavshi v bij 76 litakiv Pilotam bulo nakazano svoyeyu finalnoyu tochkoyu i vidpovidno miscem prizemlennya obirati aerodrom Lusona adzhe bula vpevnenist sho do zavershennya nalotu vsi korabli Odzavi budut potopleni Odzava peresidaye iz Dzujkaku na krejser Ojodo pid chas bitviEkipazh Dzujkaku salyutuye pered tim yak pokinuti tonuchij korabel Nadali viceadmiral virushiv na pivden u poshukah inshih amerikanskih korabliv navit ne dochekavshis zakinchennya nalotu Nevdovzi jogo flot buv pomichenij Za nakazom Marka Mitshera 180 litakiv atakuvali sudna Odzavi Dva legki avianosci zaznali kritichnih poshkodzhen a na Dzujkaku znik radiozv yazok cherez sho Dzisaburo peresiv na krejser Ojodo shob mati zmogu nadali kontaktuvati z Kuritoyu Nevdovzi Golsi poslav svoyi linkori ta esminci potopiti pidbiti korabli yaponciv Cherez ce Odzava pochav vidstupati na pivnich zmushuyuchi amerikanskij flot sliduvati za nim Manevr vdavsya Sili Kuriti ne zustrivshi oporu z boku potuzhnim z yednan Golsi zmogli uvijti do morya Sibuyan ta vstupili v bij iz nabagato mensh chiselnim z yednannyam soyuznikiv Lishe za dekilka godin pislya cogo admiral Golsi yakij buv vtyagnutij u bij iz Odzavoyu povernuv svij flot na pivden shob perehopiti Kuritu ta doruchiv viceadmiralu Mitsheru rozibratisya z reshtkami yaponskih korabliv Spershu buli potopleni reshta avianosciv yaponciv potim menshi sili Zalishilisya lishe dekilka transportiv V odin moment Odzava povernuv yih proti voroga bazhayuchi provesti svoyu ostannyu ataku prote ne zustrivshi nikogo adzhe amerikanski korabli cherez nedostachu palnogo virushili na bazu povernuvsya do Yaponiyi Lishe po dorozi dodomu Dzisaburo diznavsya pro te sho Kurita ledve vryatuvavsya vidirvavshis vid voroga v mori Samar Todi zh vin pochav dumati pro samogubstvo ale jogo vidvadiv tovarish yakij skazav sho Odzava stav yedinim admiralom yakij zmig vikonati postavlenu misiyu adzhe vse zh taki vin vidvolik na sebe uvagu Golsi tobto vikonav svoye pryame zavdannya Podalshi podiyi 15 listopada 1944 roku 3 j i 1 j mobilnij floti buli rozformovani a Odzava stav zastupnikom nachalnika Generalnogo shtabu flotu Na cij posadi vin zajmavsya planuvannyam operaciyi shodo zastosuvannya biologichnoyi zbroyi proti civilnih gromadyan SShA Yiyi provedennya bulo naznachene na gruden 1944 roku Krim togo u rozrobci planu osobisto brav uchast general lejtenant Siro Isiyi ochilnik Zagonu 731 yakij mav velikij dosvid u rozrobci himichnoyi i biologichnoyi zbroyi Planuvalosya zadiyati yaponsku aviaciya ta skinuti na Los Andzheles San Francisko ta inshi veliki mista SShA bombi z bakteriyami bubonnoyi chumi tifu tosho Cherez sukupnist faktoriv planuvannya trohi zatyagnulosya i povnistyu zavershilosya lishe 26 bereznya 1945 roku prote Josidziro Umedzu ne dozvoliv vtiliti cyu ideyu v zhittya 29 travnya 1945 roku Odzava prijnyav komanduvannya Vin odrazu vidmovivsya vid pidvishennya do admirala tak i zalishivshis u svoyemu zvanni do samogo zavershennya vijni Faktichno vin uzhe ne zdijsnyuvav planuvannya velikih operacij iz metoyu znishiti voroga a zdebilshogo organizovuvav ataki korabliv kamikadze na sudna soyuznikiv Todi zh vstupiv u diskusiyu z viceadmiralom Onisi yakij vvazhav sho vijnu varto prodovzhuvati do peremozhnogo kincya Onisi govoriv sho yaksho pozhertvuvati zhittyam she 20 miljoniv yaponciv to tochno vdastsya peremogti Odzava zh skazav sho ne bude komu vidbudovuvati krayinu yaksho vbiti taku kilkist naselennya Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi Odzava do vidpovidalnosti ne prityagavsya Nadali zhiv u Tokio ta pracyuvav radnikom pri Ministerstvi oboroni Pomer 9 listopada 1966 roku u vici 80 rokiv LiteraturaIreland Bernard 2004 Cuirasses du 20e siecle 20th Century Battleships Airelles reference in French St Sulpice Airelles ISBN 978 2 88468 038 7 Lenton H T 1968 American battleships carriers and cruisers Navies of the Second World War Macdonald amp Co Publishers Ltd ISBN 0 356 01511 4 Macintyre Donald 1975 Famous fighting ships Hamlyn ISBN 978 0 600 35486 4 Masson Philippe 1983 Histoire des batailles navales de la voile aux missiles History of Naval Battles From Sail to Missiles in French Paris Editions Atlas ISBN 2 7312 0136 3 Preston Antony 1980 Histoire des Porte Avions History of Aircraft Carriers in French Translated from English Paris Fernand Nathan Editeurs ISBN 2 09 292040 5 Shuppan Kyodo sha 1968a Japanese battleships and cruisers Navies of the Second World War Macdonald amp Co Publishers Ltd ISBN 0 356 01475 4 Shuppan Kyodo sha 1968b Japanese aircraft carriers and destroyers Navies of the Second World War Macdonald amp Co Publishers Ltd ISBN 0 356 01475 4 Warner Oliver Bennett Geoffrey Macyntire Donald G F W Uehling Franck Wettern Desmond Preston Antony Mordal Jacques 1976 Histoire de la guerre sur mer des premiers cuirasses aux sous marins nucleaires Encyclopedie visuelle Elsevier in French Translated from English Paris Bruxelles Elsevier Sequoia ISBN 978 2 8003 0148 8 Watts Anthony 1971 Japanese Warships of World War II Ian Allen Ltd ISBN 0 7110 0215 0