Йосідзіро Умедзу (яп. 梅津 美治郎; 4 січня 1882, Накацу, Японська імперія — 8 січня 1949, Токіо, Японія) — японський державний і військовий діяч, генерал Імперської армії Японії, генерал-губернатор Квантунської області та командир Квантунської армії, воєнний злочинець. 1944 року змінив Хідекі Тодзьо на посаді начальника Генерального штабу армії. По завершенню Другої світової війни був засуджений Токійським трибуналом до довічного ув'язнення.
Йосідзіро Умедзу яп. 梅津美治郎 | |||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
7 вересня 1939 — 18 липня 1944 | |||||||||||||||||||||||||
Монарх: | Хірохіто | ||||||||||||||||||||||||
Попередник: | |||||||||||||||||||||||||
Наступник: | Ямада Отодзо | ||||||||||||||||||||||||
Народження: | 4 січня 1882 Накацу, префектура Оїта, Кюсю, Японська імперія | ||||||||||||||||||||||||
Смерть: | 8 січня 1949 (67 років) Токіо, Японія | ||||||||||||||||||||||||
Причина смерті: | колоректальний рак | ||||||||||||||||||||||||
Національність: | японець | ||||||||||||||||||||||||
Країна: | Японська імперія | ||||||||||||||||||||||||
Релігія: | католицтво | ||||||||||||||||||||||||
Освіта: | Військова академія армії Вища військова академія армії | ||||||||||||||||||||||||
Партія: | Тосейха | ||||||||||||||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||||||||||||||
Роки служби: | 1903—1945 | ||||||||||||||||||||||||
Приналежність: | Японська імперія | ||||||||||||||||||||||||
Рід військ: | піхота | ||||||||||||||||||||||||
Звання: | Генерал | ||||||||||||||||||||||||
Командував: | 1-а армія Квантунська армія Генеральний штаб Імперської армії Японії | ||||||||||||||||||||||||
Битви: | Російсько-японська війна Інтервенція в Маньчжурію Японсько-китайська війна Друга світова війна | ||||||||||||||||||||||||
Автограф: | |||||||||||||||||||||||||
Нагороди: | |||||||||||||||||||||||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Ранні роки
Йосідзіро Умедзу народився 4 січня 1882 року в місті Накацу (префектура Оїта, що на півночі острова Косю). Його батьки були власниками книгарні. Юний Йосідзіро пішов до середньої школи в Кумамото. Саме тут він вирішив пов'язати своє подальше життя з армією. Задля цього Умедзу вступив до Військової академії армії Японії, яку завершив 30 листопада 1903 року та отримав звання молодшого лейтенанта.
30 червня 1905 року він був підвищений до лейтенанта й вступив до Вищої військової академії армії Японії, у якій навчався до 1911 року. 25 березня 1912 року Умедзу став капітаном і відправився до Європи, де продовжив навчання. Перебуваючи у Данії, обіймав посаду військового аташе при японському посольстві, будучи німим спостерігачем Першої світової війни. 1 червня 1918 року отримав звання майора. З 1919 року до 1921 року працював військовим аташе в посольстві у Швейцарії, після чого повернувся додому.
Продовження кар'єри
8 лютого 1922 Умедзу був підвищений до підполковника, а 15 грудня 1925 року — до полковника.
1923 року Йосідзіро обійняв посаду інспектора у Вищій військовій академії армії Японії, а за рік очолив 3-й піхотний полк.
У серпні 1930 року Умедзу отримав звання генерал-майора й очолив 1-у піхотну бригаду. У серпні 1933 року був переведений до Генерального штабу армії Японії, проте вже у листопаді знову відправився до Швейцарії, де вкотре став військовим аташе. У березня 1934 року він повернувся до Японії та очолив гарнізони в Китаї, вже у листопаді відбив масштабний наступ ворога, який намагався захопити провінцію Рехе.
У червні 1935 року Умедзу підписав угоду з Китаєм, яка була покликана припинити інтенсивні бойові дії між сторонами. Завдяки цьому Японії отримала контроль над десятьма округами провінції Хебей. Вже у серпні став генерал-лейтенантом і тоді ж очолив 2-у дивізію, яка розташовувалася в Сендаї. На чолі цієї частини протистояв спробам державного перевороту, що дало поштовх подальшій кар'єрі Умедзу. У березні 1936 року обійняв посаду заступника міністра армії, перебуваючи на якій організував масові звільнення офіцерів-радикалів із армії.
Війна у Тихому океані
У травні 1938 року Умедзу очолив 1-у армії в Китаї. 7 вересня 1939 року був призначений генерал-губернатором Квантунської області й командувачем Квантунської армії. Перебуваючи на цій посаді, здійснював масові каральні акції та організовував геноцид корейського населення. 1 серпня 1940 року отримав звання генерала.
У липні 1944 року став начальником Генерального штабу армії Японії замість Хідекі Тодзьо, якого було остаточно відправлено у відставку. Надалі здійснював командування японськими військами до самого завершення Другої світової війни. У серпні 1945 року виступив проти ідеї щодо капітуляції Японії. Він вважав, що, якщо продовжити опір і завдати союзникам під час їх спроб висадитися на Японських островах дуже великих втрат, то вдасться домовитися про підписання мирного договору на вигідних для імперії умовах. Проте ця ініціатива, хоч і була підтримана міністром армії та представниками Генерального штабу Імперського флоту Японії, залишилася без задоволення з боку імператора.
2 вересня 1945 року Умедзу за наказом імператора Хірохіто особисто підписав Акт про капітуляції Японії від імені Імперської армії. 30 листопада його офіційно відправили у запас.
Після війни
Після завершення Другої світової війни Умедзу був заарештований американцями та звинувачений у воєнних злочинах, за що й опинився на лаві для підсудних під час Токійського процесу. Його було визнано винним за пунктами 1, 27, 29, 31 і 32 (за розв'язання та ведення агресивної війни, жорстоке поводження з військовополоненими тощо). Вирок був оголошений 12 листопада 1948 року і ним стало довічне ув'язнення.
Генерал перебував у в'язниці до 1949 року, допоки не помер 8 січня від раку прямої кишки. За день до смерті він прийняв католицтво, хоча до цього дотримувався поглядів синтоїзму. Після смерті Йосідзіро Умедзу його донька стала черницею.
Література
- Butow, Robert J. C. (1954). Japan's Decision to Surrender. Stanford University Press. ASIN: B000VFCC14.
- Dupuy, Trevor N. (1992). Encyclopedia of Military Biography. I B Tauris & Co Ltd. .
- Frank, Richard B. (1999). Downfall: the End of the Imperial Japanese Empire. Penguin, non-classics. .
- Fuller, Richard (1992). Shokan: Hirohito's Samurai. London: Arms and Armor. .
- Hayashi, Saburo; Cox, Alvin D (1959). Kogun: The Japanese Army in the Pacific War. Quantico, Virginia: The Marine Corps Association.
- Kase, Toshikazu (1950). Journey to the Missouri.
- Maga, Timothy P. (2001). Judgment at Tokyo: The Japanese War Crimes Trials. University Press of Kentucky. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josidziro Umedzu yap 梅津 美治郎 4 sichnya 1882 Nakacu Yaponska imperiya 8 sichnya 1949 Tokio Yaponiya yaponskij derzhavnij i vijskovij diyach general Imperskoyi armiyi Yaponiyi general gubernator Kvantunskoyi oblasti ta komandir Kvantunskoyi armiyi voyennij zlochinec 1944 roku zminiv Hideki Todzo na posadi nachalnika Generalnogo shtabu armiyi Po zavershennyu Drugoyi svitovoyi vijni buv zasudzhenij Tokijskim tribunalom do dovichnogo uv yaznennya Josidziro Umedzu yap 梅津美治郎Prapor General gubernator Kvantunskoyi oblasti Prapor7 veresnya 1939 18 lipnya 1944Monarh HirohitoPoperednik Nastupnik Yamada Otodzo Narodzhennya 4 sichnya 1882 1882 01 04 Nakacu prefektura Oyita Kyusyu Yaponska imperiyaSmert 8 sichnya 1949 1949 01 08 67 rokiv Tokio YaponiyaPrichina smerti kolorektalnij rakNacionalnist yaponecKrayina Yaponska imperiyaReligiya katolictvoOsvita Vijskova akademiya armiyi Visha vijskova akademiya armiyiPartiya Tosejha Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1903 1945Prinalezhnist Yaponska imperiyaRid vijsk pihotaZvannya GeneralKomanduvav 1 a armiya Kvantunska armiya Generalnij shtab Imperskoyi armiyi YaponiyiBitvi Rosijsko yaponska vijna Intervenciya v Manchzhuriyu Yaponsko kitajska vijna Druga svitova vijnaAvtograf Nagorodi Mediafajli b u VikishovishiRanni rokiJosidziro Umedzu narodivsya 4 sichnya 1882 roku v misti Nakacu prefektura Oyita sho na pivnochi ostrova Kosyu Jogo batki buli vlasnikami knigarni Yunij Josidziro pishov do serednoyi shkoli v Kumamoto Same tut vin virishiv pov yazati svoye podalshe zhittya z armiyeyu Zadlya cogo Umedzu vstupiv do Vijskovoyi akademiyi armiyi Yaponiyi yaku zavershiv 30 listopada 1903 roku ta otrimav zvannya molodshogo lejtenanta Josidziro Umedzu u zvanni kapitana 30 chervnya 1905 roku vin buv pidvishenij do lejtenanta j vstupiv do Vishoyi vijskovoyi akademiyi armiyi Yaponiyi u yakij navchavsya do 1911 roku 25 bereznya 1912 roku Umedzu stav kapitanom i vidpravivsya do Yevropi de prodovzhiv navchannya Perebuvayuchi u Daniyi obijmav posadu vijskovogo atashe pri yaponskomu posolstvi buduchi nimim sposterigachem Pershoyi svitovoyi vijni 1 chervnya 1918 roku otrimav zvannya majora Z 1919 roku do 1921 roku pracyuvav vijskovim atashe v posolstvi u Shvejcariyi pislya chogo povernuvsya dodomu Prodovzhennya kar yeri8 lyutogo 1922 Umedzu buv pidvishenij do pidpolkovnika a 15 grudnya 1925 roku do polkovnika 1923 roku Josidziro obijnyav posadu inspektora u Vishij vijskovij akademiyi armiyi Yaponiyi a za rik ocholiv 3 j pihotnij polk U serpni 1930 roku Umedzu otrimav zvannya general majora j ocholiv 1 u pihotnu brigadu U serpni 1933 roku buv perevedenij do Generalnogo shtabu armiyi Yaponiyi prote vzhe u listopadi znovu vidpravivsya do Shvejcariyi de vkotre stav vijskovim atashe U bereznya 1934 roku vin povernuvsya do Yaponiyi ta ocholiv garnizoni v Kitayi vzhe u listopadi vidbiv masshtabnij nastup voroga yakij namagavsya zahopiti provinciyu Rehe U chervni 1935 roku Umedzu pidpisav ugodu z Kitayem yaka bula poklikana pripiniti intensivni bojovi diyi mizh storonami Zavdyaki comu Yaponiyi otrimala kontrol nad desyatma okrugami provinciyi Hebej Vzhe u serpni stav general lejtenantom i todi zh ocholiv 2 u diviziyu yaka roztashovuvalasya v Sendayi Na choli ciyeyi chastini protistoyav sprobam derzhavnogo perevorotu sho dalo poshtovh podalshij kar yeri Umedzu U berezni 1936 roku obijnyav posadu zastupnika ministra armiyi perebuvayuchi na yakij organizuvav masovi zvilnennya oficeriv radikaliv iz armiyi Vijna u Tihomu okeaniU travni 1938 roku Umedzu ocholiv 1 u armiyi v Kitayi 7 veresnya 1939 roku buv priznachenij general gubernatorom Kvantunskoyi oblasti j komanduvachem Kvantunskoyi armiyi Perebuvayuchi na cij posadi zdijsnyuvav masovi karalni akciyi ta organizovuvav genocid korejskogo naselennya 1 serpnya 1940 roku otrimav zvannya generala Josidziro Umedzu pidpisuye Akt pro kapitulyaciyu Yaponiyi U lipni 1944 roku stav nachalnikom Generalnogo shtabu armiyi Yaponiyi zamist Hideki Todzo yakogo bulo ostatochno vidpravleno u vidstavku Nadali zdijsnyuvav komanduvannya yaponskimi vijskami do samogo zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni U serpni 1945 roku vistupiv proti ideyi shodo kapitulyaciyi Yaponiyi Vin vvazhav sho yaksho prodovzhiti opir i zavdati soyuznikam pid chas yih sprob visaditisya na Yaponskih ostrovah duzhe velikih vtrat to vdastsya domovitisya pro pidpisannya mirnogo dogovoru na vigidnih dlya imperiyi umovah Prote cya iniciativa hoch i bula pidtrimana ministrom armiyi ta predstavnikami Generalnogo shtabu Imperskogo flotu Yaponiyi zalishilasya bez zadovolennya z boku imperatora 2 veresnya 1945 roku Umedzu za nakazom imperatora Hirohito osobisto pidpisav Akt pro kapitulyaciyi Yaponiyi vid imeni Imperskoyi armiyi 30 listopada jogo oficijno vidpravili u zapas Pislya vijniJosidziro Umedzu pid chas Tokijskogo tribunalu Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni Umedzu buv zaareshtovanij amerikancyami ta zvinuvachenij u voyennih zlochinah za sho j opinivsya na lavi dlya pidsudnih pid chas Tokijskogo procesu Jogo bulo viznano vinnim za punktami 1 27 29 31 i 32 za rozv yazannya ta vedennya agresivnoyi vijni zhorstoke povodzhennya z vijskovopolonenimi tosho Virok buv ogoloshenij 12 listopada 1948 roku i nim stalo dovichne uv yaznennya General perebuvav u v yaznici do 1949 roku dopoki ne pomer 8 sichnya vid raku pryamoyi kishki Za den do smerti vin prijnyav katolictvo hocha do cogo dotrimuvavsya poglyadiv sintoyizmu Pislya smerti Josidziro Umedzu jogo donka stala cherniceyu LiteraturaButow Robert J C 1954 Japan s Decision to Surrender Stanford University Press ASIN B000VFCC14 Dupuy Trevor N 1992 Encyclopedia of Military Biography I B Tauris amp Co Ltd ISBN 1 85043 569 3 Frank Richard B 1999 Downfall the End of the Imperial Japanese Empire Penguin non classics ISBN 0 14 100146 1 Fuller Richard 1992 Shokan Hirohito s Samurai London Arms and Armor ISBN 1 85409 151 4 Hayashi Saburo Cox Alvin D 1959 Kogun The Japanese Army in the Pacific War Quantico Virginia The Marine Corps Association Kase Toshikazu 1950 Journey to the Missouri Maga Timothy P 2001 Judgment at Tokyo The Japanese War Crimes Trials University Press of Kentucky ISBN 0 8131 2177 9