Тюїті Наґумо (яп. 南雲 忠一; 25 березня 1887, Йонедзава, Японська імперія — 6 липня 1944, Сайпан, Японська імперія) — японський військовий діяч і флотоводець, адмірал (8 липня 1944, посмертно) Імперського флоту Японії. На початку Другої світової війни очолював 1-й авіаносний флот, особисто командував атакою на Перл-Гарбор, бомбардуваннями Дарвіна, рейдами в Індійський океан та серією інших важливих воєнних операцій Японії.
Тюїті Наґумо | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
яп. 南雲忠一 | |||||||||||||||
Народження | 25 березня 1887 Йонедзава, префектура Ямаґата, Тохоку, Японська імперія | ||||||||||||||
Смерть | 6 липня 1944 (57 років) Сайпан, Маріанські острови, Японська імперія вогнепальне поранення | ||||||||||||||
Національність | японець | ||||||||||||||
Країна | Японська імперія | ||||||||||||||
Приналежність | Японська імперія | ||||||||||||||
Вид збройних сил | Імперський флот Японії | ||||||||||||||
Рід військ | військово-морські сили | ||||||||||||||
Освіта | Військова академія флоту Японії Військово-морський коледж США | ||||||||||||||
Роки служби | 1908—1944 | ||||||||||||||
Звання | Адмірал (посмертно) | ||||||||||||||
Командування | 1-й авіаносний флот | ||||||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна | ||||||||||||||
Нагороди | | ||||||||||||||
Тюїті Наґумо у Вікісховищі |
Початок кар'єри
Тюїті Наґумо народився 25 березня 1887 року у місті Йонедзава, що в префектурі Ямаґата у північній частині країни. По завершенню місцевої школи він вступив до Військової академії флоту Японії, увійшовши до складу 36-о класу. 1908 року завершив навчання, ставши восьмим за успішністю з-поміж 191 курсанта. У званні мічмана проходив службу на кораблях Сойя, Ніїтака та броненосному крейсері Ніссін. 1910 року Наґумо був підвищений і переведений на службу на крейсер Асама.
Пізніше Наґумо навчався в школі морської артилерії, по завершенню якої отримав звання молодшого лейтенанта та призначення на лінкор Акі, пізніше проходив службу на міноносці Хацукі. 1914 року Тюїті, підвищений до старшого лейтенанта, служив на лінійному крейсері Кірісіма, а потім на есмінці Сугі. 15 грудня 1917 року він уперше в житті очолив судно, есмінець Кісарагі.
Між світовими війнами
Закінчивши Військово-морський коледж США у 1920 році за спеціальністю стратегії застосування міноносців, Наґумо отримав звання капітана ІІІ рангу.
У період із 1920 року до 1921 року Наґумо був капітаном міноносця Момі, проте невдовзі він отримав направлення до Генерального штабу та наступні декілька років виконував різні доручення вищого військово-морського керівництва країни. Так, наприклад, 1925 року він супроводжував японську місію в Європі, яка займалася вивченням нових стратегій для ведення бойових дій на морі, а вже наступного року виконував ідентичні функції, але вже у США.
Повернувшись додому, Наґумо був переведений до берегової охорони територіальних вод, командуючи спершу канонерським човном Сага, а потім — Удзі. 1927 року він отримав посаду інспектора у Військовій академії флоту Японії. 1929 року Наґумо отримав звання капітана І рангу й прийняв командування легким крейсером Нака, а вже за рік очолив 11-й дивізіон міноносців. 1933 року він став командиром важкого крейсера Такао, а 1935 року очолив лінкор Ямасіро. 1 листопада 1935 року Наґумо було підвищено до контрадмірала та призначено на посаду командира 8-о дивізіону крейсерів із завданням сприяти переправленню сухопутних частин Імперської армії до Китаю із Жовтого моря.
1938 року Наґумо очолив 3-й дивізіон крейсерів, а вже 15 листопада 1939 року отримав звання віцеадмірала. Наступного року він очолив Військову академію флоту Японії.
Друга світова війна
10 квітня 1941 року Наґумо був призначений на посаду командира 1-о авіаносного флоту. Дане рішення вищого командування було доволі неоднозначним, адже адмірал, попри великий досвід служби, не вмів належним чином працювати з авіацією, на яку тоді було зроблено ставку. Так колеги Наґумо характеризували його як повністю непридатного у питанні організації морської авіації, адже адмірал, як і більшість представників старої школи, залишався консерватором, який більше покладався на лінкори, ніж на авіаносці, будучи далеким від нових методів ведення війни на морі. Крім того, ситуація загострювалася тим фактом, що це кадрове призначення ініціювалося Генеральним штабом, а не Ісороку Ямамото, який очолював , до складу якого і входив 1-й авіаносний флот.
Спочатку сам Наґумо виступив проти плану Ямамото щодо атаки на Перл-Гарбор, проте все ж змушений був змиритися із даним рішенням головнокомандувача. Так Тюїті особисто керував даною операцією, зумівши завдати силам США значних втрат, проте пізніше він зіткнувся зі шквалом критики, адже не організував третьої хвилі повітряного нальоту, щоб добити ворога, а також не узяв під контроль атол Мідвей, повертаючись до Японії, що фактично звело нанівець усі старання вищого командування у плануванні остаточно покінчити із Тихоокеанським флотом. Попри це, Наґумо залишився на своїй посаді. Він продовжував здійснювати втілення в життя важливих операцій, досягнувши успіху у бомбардуванні Дарвіна, рейді в Індійський океан тощо.
У червні 1942 року Наґумо брав участь у битві за Мідвей. Саме тут він зазнав фактично першої поразки у своїй кар'єрі флотоводця. Під час бою він перебував на своєму флагманському кораблі, авіаносці Акаґі. Проте один із американських літаків, які атакували судно, не зумівши вийти з піке, упав на палубу корабля, лише трохи розминувшись із командним містком. Цей епізод міг вартувати віцеадміралові Наґумо життя, проте він вижив і продовжив командувати своїм флотом у битві.
Після провалу першої атаки на атол Наґумо вирішив організувати ще одну, проігнорувавши прямий наказ адмірала Ямамото, який вимагав берегти сили для подальших кроків. Тюїті наказав озброїти свою авіацію бомбами, проте невдовзі, дізнавшись про те, що в гавані розташована основна маса американських кораблів, вирішив переозброїти їх торпедами, розраховуючи знищити ворога. Однак американські літаки атакувати авіаносці Наґумо, знищивши їх. Сам адмірал змушений був покинути Акаґі, який пішов на дно. Загалом у цій битві японцями були втрачені чотири авіаносці, усі літаки, які розташовувалися на них, більше сотні досвідчених пілотів та велика кількість здібних морських офіцерів, що призвело до втрати імперією стратегічної ініціативи в Тихому океані.
Після цієї невдачі Наґумо зняли з посади очільника 1-о авіаносного флоту та призначили командиром 3-о флоту. Він командував діями флоту у битвах за Гуадалканал та біля східних Соломонових островів. Проте у цих боях він діяв нерішуче, без колишньої енергії, що призводило до великих втрат серед його підопічних.
11 листопада 1942 року Наґумо повернувся до Японії та очолив військово-морський округ Сасебо. З 21 червня 1943 року переведений на посаду командира округом Куре. З жовтня 1943 року до лютого 1944 року адмірал командував 1-м флотом, проте активної участі у бойових діях не брав, маючи за головну місію зберегти те, що залишилося від даного з'єднання після виснажливих боїв.
У березня 1944 року Наґумо був переведений на Маріанські острови. 15 червня 1944 року почалася битва за Сайпан. Флот на чолі з Дзісабуро Одзавою був розбитий в битві у Філіппінському морі, а тому Наґумо та генерал-лейтенант повинні були власними силами протистояти американцям, без жодної підтримки з моря. Проте уже 6 липня 1944 року Тюїті Наґумо застрелився, не маючи змоги надалі утримувати власні позиції та не бажаючи потрапити до ворожого полону. Посмертно йому було присвоєно звання адмірала.
Література
- D'Albas, Andrieu. Death of a Navy: Japanese Naval Action in World War II. — Devin-Adair Pub, 1965. — .
- Denfeld, D. Colt. Hold the Marianas: The Japanese Defense of the Mariana Islands. — White Mane Pub, 1997. — .
- Goldberg, Harold J. D-day in the Pacific: The Battle of Saipan. — Indiana University Press, 2007. — .
- Jones, Don. Oba, The Last Samurai. — Presidio Press, 1986. — .
- Morison, Samuel Eliot. New Guinea and the Marianas, March 1944–August 1944, vol. 8 of History of United States Naval Operations in World War II. — reissue. — Champaign, Illinois, US : University of Illinois Press, 2001. — .
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tyuyiti Nagumo yap 南雲 忠一 25 bereznya 1887 Jonedzava Yaponska imperiya 6 lipnya 1944 Sajpan Yaponska imperiya yaponskij vijskovij diyach i flotovodec admiral 8 lipnya 1944 posmertno Imperskogo flotu Yaponiyi Na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni ocholyuvav 1 j avianosnij flot osobisto komanduvav atakoyu na Perl Garbor bombarduvannyami Darvina rejdami v Indijskij okean ta seriyeyu inshih vazhlivih voyennih operacij Yaponiyi Tyuyiti Nagumoyap 南雲忠一Narodzhennya 25 bereznya 1887 1887 03 25 Jonedzava prefektura Yamagata Tohoku Yaponska imperiyaSmert 6 lipnya 1944 1944 07 06 57 rokiv Sajpan Marianski ostrovi Yaponska imperiya vognepalne poranennyaNacionalnist yaponecKrayina Yaponska imperiyaPrinalezhnist Yaponska imperiyaVid zbrojnih sil Imperskij flot YaponiyiRid vijsk vijskovo morski siliOsvita Vijskova akademiya flotu Yaponiyi Vijskovo morskij koledzh SShARoki sluzhbi 1908 1944Zvannya Admiral posmertno Komanduvannya 1 j avianosnij flotVijni bitvi Persha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodi Tyuyiti Nagumo u VikishovishiPochatok kar yeriTyuyiti Nagumo u zvanni lejtenanta Tyuyiti Nagumo narodivsya 25 bereznya 1887 roku u misti Jonedzava sho v prefekturi Yamagata u pivnichnij chastini krayini Po zavershennyu miscevoyi shkoli vin vstupiv do Vijskovoyi akademiyi flotu Yaponiyi uvijshovshi do skladu 36 o klasu 1908 roku zavershiv navchannya stavshi vosmim za uspishnistyu z pomizh 191 kursanta U zvanni michmana prohodiv sluzhbu na korablyah Sojya Niyitaka ta bronenosnomu krejseri Nissin 1910 roku Nagumo buv pidvishenij i perevedenij na sluzhbu na krejser Asama Piznishe Nagumo navchavsya v shkoli morskoyi artileriyi po zavershennyu yakoyi otrimav zvannya molodshogo lejtenanta ta priznachennya na linkor Aki piznishe prohodiv sluzhbu na minonosci Hacuki 1914 roku Tyuyiti pidvishenij do starshogo lejtenanta sluzhiv na linijnomu krejseri Kirisima a potim na esminci Sugi 15 grudnya 1917 roku vin upershe v zhitti ocholiv sudno esminec Kisaragi Mizh svitovimi vijnamiZakinchivshi Vijskovo morskij koledzh SShA u 1920 roci za specialnistyu strategiyi zastosuvannya minonosciv Nagumo otrimav zvannya kapitana III rangu U period iz 1920 roku do 1921 roku Nagumo buv kapitanom minonoscya Momi prote nevdovzi vin otrimav napravlennya do Generalnogo shtabu ta nastupni dekilka rokiv vikonuvav rizni doruchennya vishogo vijskovo morskogo kerivnictva krayini Tak napriklad 1925 roku vin suprovodzhuvav yaponsku misiyu v Yevropi yaka zajmalasya vivchennyam novih strategij dlya vedennya bojovih dij na mori a vzhe nastupnogo roku vikonuvav identichni funkciyi ale vzhe u SShA Povernuvshis dodomu Nagumo buv perevedenij do beregovoyi ohoroni teritorialnih vod komanduyuchi spershu kanonerskim chovnom Saga a potim Udzi 1927 roku vin otrimav posadu inspektora u Vijskovij akademiyi flotu Yaponiyi 1929 roku Nagumo otrimav zvannya kapitana I rangu j prijnyav komanduvannya legkim krejserom Naka a vzhe za rik ocholiv 11 j divizion minonosciv 1933 roku vin stav komandirom vazhkogo krejsera Takao a 1935 roku ocholiv linkor Yamasiro 1 listopada 1935 roku Nagumo bulo pidvisheno do kontradmirala ta priznacheno na posadu komandira 8 o divizionu krejseriv iz zavdannyam spriyati perepravlennyu suhoputnih chastin Imperskoyi armiyi do Kitayu iz Zhovtogo morya 1938 roku Nagumo ocholiv 3 j divizion krejseriv a vzhe 15 listopada 1939 roku otrimav zvannya viceadmirala Nastupnogo roku vin ocholiv Vijskovu akademiyu flotu Yaponiyi Druga svitova vijna10 kvitnya 1941 roku Nagumo buv priznachenij na posadu komandira 1 o avianosnogo flotu Dane rishennya vishogo komanduvannya bulo dovoli neodnoznachnim adzhe admiral popri velikij dosvid sluzhbi ne vmiv nalezhnim chinom pracyuvati z aviaciyeyu na yaku todi bulo zrobleno stavku Tak kolegi Nagumo harakterizuvali jogo yak povnistyu nepridatnogo u pitanni organizaciyi morskoyi aviaciyi adzhe admiral yak i bilshist predstavnikiv staroyi shkoli zalishavsya konservatorom yakij bilshe pokladavsya na linkori nizh na avianosci buduchi dalekim vid novih metodiv vedennya vijni na mori Krim togo situaciya zagostryuvalasya tim faktom sho ce kadrove priznachennya iniciyuvalosya Generalnim shtabom a ne Isoroku Yamamoto yakij ocholyuvav do skladu yakogo i vhodiv 1 j avianosnij flot Tyuyiti Nagumo na bortu Akagi pid chas napadu na Perl Garbor Spochatku sam Nagumo vistupiv proti planu Yamamoto shodo ataki na Perl Garbor prote vse zh zmushenij buv zmiritisya iz danim rishennyam golovnokomanduvacha Tak Tyuyiti osobisto keruvav danoyu operaciyeyu zumivshi zavdati silam SShA znachnih vtrat prote piznishe vin zitknuvsya zi shkvalom kritiki adzhe ne organizuvav tretoyi hvili povitryanogo nalotu shob dobiti voroga a takozh ne uzyav pid kontrol atol Midvej povertayuchis do Yaponiyi sho faktichno zvelo nanivec usi starannya vishogo komanduvannya u planuvanni ostatochno pokinchiti iz Tihookeanskim flotom Popri ce Nagumo zalishivsya na svoyij posadi Vin prodovzhuvav zdijsnyuvati vtilennya v zhittya vazhlivih operacij dosyagnuvshi uspihu u bombarduvanni Darvina rejdi v Indijskij okean tosho Tyuyiti Nagumo razom iz oficerami shtabu 1 o avianosnogo flotu U chervni 1942 roku Nagumo brav uchast u bitvi za Midvej Same tut vin zaznav faktichno pershoyi porazki u svoyij kar yeri flotovodcya Pid chas boyu vin perebuvav na svoyemu flagmanskomu korabli avianosci Akagi Prote odin iz amerikanskih litakiv yaki atakuvali sudno ne zumivshi vijti z pike upav na palubu korablya lishe trohi rozminuvshis iz komandnim mistkom Cej epizod mig vartuvati viceadmiralovi Nagumo zhittya prote vin vizhiv i prodovzhiv komanduvati svoyim flotom u bitvi Pislya provalu pershoyi ataki na atol Nagumo virishiv organizuvati she odnu proignoruvavshi pryamij nakaz admirala Yamamoto yakij vimagav beregti sili dlya podalshih krokiv Tyuyiti nakazav ozbroyiti svoyu aviaciyu bombami prote nevdovzi diznavshis pro te sho v gavani roztashovana osnovna masa amerikanskih korabliv virishiv pereozbroyiti yih torpedami rozrahovuyuchi znishiti voroga Odnak amerikanski litaki atakuvati avianosci Nagumo znishivshi yih Sam admiral zmushenij buv pokinuti Akagi yakij pishov na dno Zagalom u cij bitvi yaponcyami buli vtracheni chotiri avianosci usi litaki yaki roztashovuvalisya na nih bilshe sotni dosvidchenih pilotiv ta velika kilkist zdibnih morskih oficeriv sho prizvelo do vtrati imperiyeyu strategichnoyi iniciativi v Tihomu okeani Tyuyiti Nagumo razom zi svoyim shtabom na Sajpani Pislya ciyeyi nevdachi Nagumo znyali z posadi ochilnika 1 o avianosnogo flotu ta priznachili komandirom 3 o flotu Vin komanduvav diyami flotu u bitvah za Guadalkanal ta bilya shidnih Solomonovih ostroviv Prote u cih boyah vin diyav nerishuche bez kolishnoyi energiyi sho prizvodilo do velikih vtrat sered jogo pidopichnih 11 listopada 1942 roku Nagumo povernuvsya do Yaponiyi ta ocholiv vijskovo morskij okrug Sasebo Z 21 chervnya 1943 roku perevedenij na posadu komandira okrugom Kure Z zhovtnya 1943 roku do lyutogo 1944 roku admiral komanduvav 1 m flotom prote aktivnoyi uchasti u bojovih diyah ne brav mayuchi za golovnu misiyu zberegti te sho zalishilosya vid danogo z yednannya pislya visnazhlivih boyiv U bereznya 1944 roku Nagumo buv perevedenij na Marianski ostrovi 15 chervnya 1944 roku pochalasya bitva za Sajpan Flot na choli z Dzisaburo Odzavoyu buv rozbitij v bitvi u Filippinskomu mori a tomu Nagumo ta general lejtenant povinni buli vlasnimi silami protistoyati amerikancyam bez zhodnoyi pidtrimki z morya Prote uzhe 6 lipnya 1944 roku Tyuyiti Nagumo zastrelivsya ne mayuchi zmogi nadali utrimuvati vlasni poziciyi ta ne bazhayuchi potrapiti do vorozhogo polonu Posmertno jomu bulo prisvoyeno zvannya admirala LiteraturaD Albas Andrieu Death of a Navy Japanese Naval Action in World War II Devin Adair Pub 1965 ISBN 0 8159 5302 X Denfeld D Colt Hold the Marianas The Japanese Defense of the Mariana Islands White Mane Pub 1997 ISBN 1 57249 014 4 Goldberg Harold J D day in the Pacific The Battle of Saipan Indiana University Press 2007 ISBN 978 0 253 34869 2 Jones Don Oba The Last Samurai Presidio Press 1986 ISBN 0 89141 245 X Morison Samuel Eliot New Guinea and the Marianas March 1944 August 1944 vol 8 of History of United States Naval Operations in World War II reissue Champaign Illinois US University of Illinois Press 2001 ISBN 0 252 07038 0 Primitki