Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Граф Хісаїті Терауті (яп. 寺内 寿一; 8 серпня 1879, Токіо, Японська імперія — 12 червня 1946, Джохор-Бару, Британська Малая) — японський військовий і державний діяч, маршал Японії (6 червня 1943), міністр армії Японії в уряді Хіроти Кокі. Під час Другої світової війни командував різними фронтовими частинами, залишаючись одним із найвпливовіших представників Імперської армії. Після капітуляції Японії потрапив у полон до союзників, проте за декілька місяців помер від інсульту.
| Хісаїті Терауті яп. 寺内 寿一 | |||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 9 березня 1936 — 2 лютого 1937 | |||||||||||||||||||
| Прем'єр-міністр: | Хірота Кокі | ||||||||||||||||||
| Монарх: | Хірохіто | ||||||||||||||||||
| Попередник: | |||||||||||||||||||
| Наступник: | |||||||||||||||||||
| Народження: | 8 серпня 1879 Токіо, Японська імперія | ||||||||||||||||||
| Смерть: | 12 червня 1946 (66 років) Джохор-Бару, Джохор, Британська Малая | ||||||||||||||||||
| Причина смерті: | інсульт | ||||||||||||||||||
| Національність: | японець | ||||||||||||||||||
| Країна: | Японська імперія | ||||||||||||||||||
| Освіта: | Військова академія армії Вища військова академія армії | ||||||||||||||||||
| Батько: | Масатаке Терауті | ||||||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||||||
| Роки служби: | 1899一1945 | ||||||||||||||||||
| Приналежність: | Японська імперія | ||||||||||||||||||
| Рід військ: | піхота | ||||||||||||||||||
| Звання: |  Маршал Японії | ||||||||||||||||||
| Битви: | Російсько-японська війна Японсько-китайська війна Друга світова війна | ||||||||||||||||||
| Нагороди: |
| ||||||||||||||||||
| | |||||||||||||||||||
Дитинство і початок кар'єри
Хісаїті Терауті народився в Токіо й був старшим сином графа Масатаке Терауті, колишнього прем'єр-міністра Японії та генерал-губернатора Кореї. Коли Хісаїті було лише чотири роки, його батько був змушений відправитися до Франції, а тому надалі хлопчик жив зі своєю тіткою в Ямагуті, де й був офіційно зареєстрований. За декілька років Масатаке Терауті повернувся до Японії і вся родина знову повернулася до столиці.
Закінчивши школу, Терауті вирішив пов'язати своє життя з армією, а тому надалі вступив до Військової академії армії Японії. 1899 року він завершив її, отримавши звання молодшого лейтенанта та своє перше призначення до складу 2-о гвардійського піхотного батальйону, в складі якого служив під час війни з Росією.
Подальші події
Після завершення даного конфлікту Терауті вступив до Вищої військової академії армії Японії і випустився з неї 1909 року. У липні 1912 року його направили до Австро-Угорщини на посаду військового аташе, а в липні 1914 року перевели на ідентичну посаду, але вже при посольстві у Німеччині. У листопаді 1916 року Терауті повернувся до Японії і, отримавши звання підполковника, був призначений до 2-о піхотного полку у вересні 1917 року. У вересні 1918 року почав працювати у Генеральному штабі Імперської армії, обіймаючи в основному адміністративні посади.
У листопаді 1919 року Хісаїті отримав титул графа після смерті батька та був підвищений до полковника. У вересні 1920 року очолив 2-й гвардійський піхотний батальйон, а у вересні 1923 року — штаб гвардія імператора, основним завданням якої було здійснювати охорону монарха.
У лютому 1924 року Терауті став генерал-майором, а в березні 1926 року перевівся до штабу 1-ї дивізії.
У серпні 1927 року граф став начальником штабу Корейської армії, а вже за два роки йому було присвоєно звання генерал-лейтенанта та він прийняв командування 5-ю дивізією, яка базувалася в Хіросімі. У січні 1932 року переведений до складу 4-ї дивізії, яка розташовувалася в Осаці. 1933 року він особисто узяв участь у конфлікті з поліцейськими, які намагалися притягнути до відповідальності його ж підопічних. Результатом цього став масштабний конфлікт між Міністерством внутрішніх справ і Міністерством армії, що завершився компромісом — віднині всі порушення закону військовими повинні були розглядатися винятково військовою поліцією, а цивільні служби не мали на армію жодного впливу, що фактично поставило всіх військових у привілейоване становище.
У серпні 1934 року Терауті був призначений командиром військ на Тайвані, а у жовтні 1935 року отримав звання генерала.
Після бунту офіцерів Терауті недовго обіймав посаду міністра армії в уряді Кокі. Перебуваючи на ній, він розпочав оновлення армії, а також ініціював відсторонення членів Кодохи від усіх важелів влади. Проте генерал володів запальною вдачею, що зрештою його й погубило. Так у січні 1937 року він вступив у словесну перепалку з головою парламенту, звинувачуючи останнього у наклепі на армію. Цей епізод посилив протистояння між військовими та цивільними політиками, що змусило прем'єр-міністра відправити генерала у відставку з метою запобігання виникненню подібних епізодів у майбутньому.
Одразу після звільнення Тераурі став інспектором Генерального штабу армії з питань військової підготовки, а з початком війни в Китаї відправився туди та очолив війська, що діяли на півночі республіки.
Друга світова війна
У листопаді 1941 року він очолив південний фронт, що мав діяти у південно-східній частині Азії. Тут же він активно здійснював координацію своїх дій із діями адмірала Ямамото. Саме Терауті керував захопленням Голландської Ост-Індії, брав участь у Новогвінейській кампанії, битві за Сінгапур (де він пізніше розмістив свій штаб) та інших важливих наступальних операціях японських військ, завдаючи союзникам великих втрат.
За свої успіхи 6 червня 1943 року граф був підвищений до маршала Японії.
Наступного року він переніс свій штаб із Сінгапура на Філіппіни. Коли ж союзники почали відбивати у японців дану територію, Терауті відступив до Французького Індокитаю, зайнявши оборону в Сайгоні. Невдовзі отримав повідомлення про втрату Бірми. 10 травня 1945 року переніс перший інсульт.
Коли ж війна наближалася до свого завершення, а поразка Японії стала очевидною, союзники направили парламентерів до Сайгона, щоб вони особисто переконалися в тому, що маршал Терауті перебуває у госпіталі та не може особисто вести переговори про здачу в полон. Одначе Хісаїті наказав усім підлеглим йому солдатам здатися в полон, а 30 листопада 1945 року й сам зробив це.
12 червня 1946 року граф, перебуваючи в Джохор-Бару, переніс ще один інсульт, унаслідок чого помер.
Література
- Aldous, Christopher (1997), Police in Occupation Japan, CRC Press, p. 41, , retrieved 22 July 2009
- Ammenthorp, Steen (2000). "Terauchi, Hisaichi". The Generals of World War II.
- Boatner, Mark Mayo (1996). Biographical dictionary of World War II. Novato, CA. .
- Budge, Kent (2015). "Terauchi, Hisaichi". Pacific War Online Encyclopedia.
- Drea, Edward J. (2009). Japan's Imperial Army : its rise and fall, 1853-1945. Lawrence, Kan.: University Press of Kansas. .
- Fuller, Richard (1992). Shokan: Hirohito's Samurai. London: Arms and Armor. .
- Harries, Meirion (1991). Soldiers of the sun : the rise and fall of the Imperial Japanese Army, 1868-1945. London: Heinemann. .
- Hayashi, Saburo (1959). Kogun: The Japanese Army in the Pacific War. Translated by Cox, Alvin D. Quantico, VA: The Marine Corps Association. ASIN B000ID3YRK.
- Hollingworth, Will (24 January 2006). "Queen nixed mum's surrender sword slight: book". The Japan Times.
- Tobe, Ryōichi (1998), 日本の近代 (in Japanese), vol. 9, Tokyo: Chūōkōron-sha,
- Toland, John (1970). The Rising sun : the decline and fall of the Japanese Empire, 1936-1945. Toronto: Bantam. .
- Large, Stephen (22 October 1992). Emperor Hirohito and Showa Japan: A Political Biography. London: Routledge. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Graf Hisayiti Terauti yap 寺内 寿一 8 serpnya 1879 Tokio Yaponska imperiya 12 chervnya 1946 Dzhohor Baru Britanska Malaya yaponskij vijskovij i derzhavnij diyach marshal Yaponiyi 6 chervnya 1943 ministr armiyi Yaponiyi v uryadi Hiroti Koki Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni komanduvav riznimi frontovimi chastinami zalishayuchis odnim iz najvplivovishih predstavnikiv Imperskoyi armiyi Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi potrapiv u polon do soyuznikiv prote za dekilka misyaciv pomer vid insultu Hisayiti Terauti yap 寺内 寿一Prapor Ministr armiyi Yaponiyi Prapor9 bereznya 1936 2 lyutogo 1937Prem yer ministr Hirota KokiMonarh HirohitoPoperednik Nastupnik Narodzhennya 8 serpnya 1879 1879 08 08 Tokio Yaponska imperiyaSmert 12 chervnya 1946 1946 06 12 66 rokiv Dzhohor Baru Dzhohor Britanska MalayaPrichina smerti insultNacionalnist yaponecKrayina Yaponska imperiyaOsvita Vijskova akademiya armiyi Visha vijskova akademiya armiyiBatko Masatake Terauti Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1899一1945Prinalezhnist Yaponska imperiyaRid vijsk pihotaZvannya Marshal YaponiyiBitvi Rosijsko yaponska vijna Yaponsko kitajska vijna Druga svitova vijnaNagorodi Mediafajli b u VikishovishiDitinstvo i pochatok kar yeriHisayiti Terauti narodivsya v Tokio j buv starshim sinom grafa Masatake Terauti kolishnogo prem yer ministra Yaponiyi ta general gubernatora Koreyi Koli Hisayiti bulo lishe chotiri roki jogo batko buv zmushenij vidpravitisya do Franciyi a tomu nadali hlopchik zhiv zi svoyeyu titkoyu v Yamaguti de j buv oficijno zareyestrovanij Za dekilka rokiv Masatake Terauti povernuvsya do Yaponiyi i vsya rodina znovu povernulasya do stolici Zakinchivshi shkolu Terauti virishiv pov yazati svoye zhittya z armiyeyu a tomu nadali vstupiv do Vijskovoyi akademiyi armiyi Yaponiyi 1899 roku vin zavershiv yiyi otrimavshi zvannya molodshogo lejtenanta ta svoye pershe priznachennya do skladu 2 o gvardijskogo pihotnogo bataljonu v skladi yakogo sluzhiv pid chas vijni z Rosiyeyu Podalshi podiyiPislya zavershennya danogo konfliktu Terauti vstupiv do Vishoyi vijskovoyi akademiyi armiyi Yaponiyi i vipustivsya z neyi 1909 roku U lipni 1912 roku jogo napravili do Avstro Ugorshini na posadu vijskovogo atashe a v lipni 1914 roku pereveli na identichnu posadu ale vzhe pri posolstvi u Nimechchini U listopadi 1916 roku Terauti povernuvsya do Yaponiyi i otrimavshi zvannya pidpolkovnika buv priznachenij do 2 o pihotnogo polku u veresni 1917 roku U veresni 1918 roku pochav pracyuvati u Generalnomu shtabi Imperskoyi armiyi obijmayuchi v osnovnomu administrativni posadi U listopadi 1919 roku Hisayiti otrimav titul grafa pislya smerti batka ta buv pidvishenij do polkovnika U veresni 1920 roku ocholiv 2 j gvardijskij pihotnij bataljon a u veresni 1923 roku shtab gvardiya imperatora osnovnim zavdannyam yakoyi bulo zdijsnyuvati ohoronu monarha U lyutomu 1924 roku Terauti stav general majorom a v berezni 1926 roku perevivsya do shtabu 1 yi diviziyi Hisayiti Terauti pravoruch i Syunroku Hata 1938 rik U serpni 1927 roku graf stav nachalnikom shtabu Korejskoyi armiyi a vzhe za dva roki jomu bulo prisvoyeno zvannya general lejtenanta ta vin prijnyav komanduvannya 5 yu diviziyeyu yaka bazuvalasya v Hirosimi U sichni 1932 roku perevedenij do skladu 4 yi diviziyi yaka roztashovuvalasya v Osaci 1933 roku vin osobisto uzyav uchast u konflikti z policejskimi yaki namagalisya prityagnuti do vidpovidalnosti jogo zh pidopichnih Rezultatom cogo stav masshtabnij konflikt mizh Ministerstvom vnutrishnih sprav i Ministerstvom armiyi sho zavershivsya kompromisom vidnini vsi porushennya zakonu vijskovimi povinni buli rozglyadatisya vinyatkovo vijskovoyu policiyeyu a civilni sluzhbi ne mali na armiyu zhodnogo vplivu sho faktichno postavilo vsih vijskovih u privilejovane stanovishe U serpni 1934 roku Terauti buv priznachenij komandirom vijsk na Tajvani a u zhovtni 1935 roku otrimav zvannya generala Pislya buntu oficeriv Terauti nedovgo obijmav posadu ministra armiyi v uryadi Koki Perebuvayuchi na nij vin rozpochav onovlennya armiyi a takozh iniciyuvav vidstoronennya chleniv Kodohi vid usih vazheliv vladi Prote general volodiv zapalnoyu vdacheyu sho zreshtoyu jogo j pogubilo Tak u sichni 1937 roku vin vstupiv u slovesnu perepalku z golovoyu parlamentu zvinuvachuyuchi ostannogo u naklepi na armiyu Cej epizod posiliv protistoyannya mizh vijskovimi ta civilnimi politikami sho zmusilo prem yer ministra vidpraviti generala u vidstavku z metoyu zapobigannya viniknennyu podibnih epizodiv u majbutnomu Odrazu pislya zvilnennya Terauri stav inspektorom Generalnogo shtabu armiyi z pitan vijskovoyi pidgotovki a z pochatkom vijni v Kitayi vidpravivsya tudi ta ocholiv vijska sho diyali na pivnochi respubliki Druga svitova vijnaHisayiti Terauti u Singapuri 1942 rik U listopadi 1941 roku vin ocholiv pivdennij front sho mav diyati u pivdenno shidnij chastini Aziyi Tut zhe vin aktivno zdijsnyuvav koordinaciyu svoyih dij iz diyami admirala Yamamoto Same Terauti keruvav zahoplennyam Gollandskoyi Ost Indiyi brav uchast u Novogvinejskij kampaniyi bitvi za Singapur de vin piznishe rozmistiv svij shtab ta inshih vazhlivih nastupalnih operaciyah yaponskih vijsk zavdayuchi soyuznikam velikih vtrat Za svoyi uspihi 6 chervnya 1943 roku graf buv pidvishenij do marshala Yaponiyi Nastupnogo roku vin perenis svij shtab iz Singapura na Filippini Koli zh soyuzniki pochali vidbivati u yaponciv danu teritoriyu Terauti vidstupiv do Francuzkogo Indokitayu zajnyavshi oboronu v Sajgoni Nevdovzi otrimav povidomlennya pro vtratu Birmi 10 travnya 1945 roku perenis pershij insult Koli zh vijna nablizhalasya do svogo zavershennya a porazka Yaponiyi stala ochevidnoyu soyuzniki napravili parlamenteriv do Sajgona shob voni osobisto perekonalisya v tomu sho marshal Terauti perebuvaye u gospitali ta ne mozhe osobisto vesti peregovori pro zdachu v polon Odnache Hisayiti nakazav usim pidleglim jomu soldatam zdatisya v polon a 30 listopada 1945 roku j sam zrobiv ce 12 chervnya 1946 roku graf perebuvayuchi v Dzhohor Baru perenis she odin insult unaslidok chogo pomer LiteraturaAldous Christopher 1997 Police in Occupation Japan CRC Press p 41 ISBN 978 0 203 44014 8 retrieved 22 July 2009 Ammenthorp Steen 2000 Terauchi Hisaichi The Generals of World War II Boatner Mark Mayo 1996 Biographical dictionary of World War II Novato CA ISBN 0 89141 548 3 Budge Kent 2015 Terauchi Hisaichi Pacific War Online Encyclopedia Drea Edward J 2009 Japan s Imperial Army its rise and fall 1853 1945 Lawrence Kan University Press of Kansas ISBN 978 0 7006 1663 3 Fuller Richard 1992 Shokan Hirohito s Samurai London Arms and Armor ISBN 1 85409 151 4 Harries Meirion 1991 Soldiers of the sun the rise and fall of the Imperial Japanese Army 1868 1945 London Heinemann ISBN 9780434313525 Hayashi Saburo 1959 Kogun The Japanese Army in the Pacific War Translated by Cox Alvin D Quantico VA The Marine Corps Association ASIN B000ID3YRK Hollingworth Will 24 January 2006 Queen nixed mum s surrender sword slight book The Japan Times Tobe Ryōichi 1998 日本の近代 in Japanese vol 9 Tokyo Chuōkōron sha ISBN 978 4 12 490109 2 Toland John 1970 The Rising sun the decline and fall of the Japanese Empire 1936 1945 Toronto Bantam ISBN 0 553 20462 9 Large Stephen 22 October 1992 Emperor Hirohito and Showa Japan A Political Biography London Routledge ISBN 0 415 03203 2