Сейсіро Ітагакі (яп. 板垣 征四郎; 21 січня 1885, Моріока, Японська імперія — 23 грудня 1948, Токіо, Японія) — японський військовий і державний діяч, генерал Імперської армії Японії, учасник Другої світової війни. Обіймав посаду міністра армії у першому уряді Фумімаро Коное та кабінеті Хірануми Кійтіро, пізніше командував різними армійськими частинами. Опинився на лаві для підсудних під час Токійського процесу над воєнними злочинцями, за результатами якого був страчений.
Сейсіро Ітагакі яп. 板垣征四郎 | ||||
| ||||
---|---|---|---|---|
3 червня 1938 — 30 серпня 1939 | ||||
Прем'єр-міністр: | Фумімаро Коное Хіранума Кійтіро | |||
Монарх: | Хірохіто | |||
Попередник: | Хадзіме Сугіяма | |||
Наступник: | Сюнроку Хата | |||
Народження: | 21 січня 1885 Моріока, префектура Івате, Тохоку, Японська імперія | |||
Смерть: | 23 грудня 1948 (63 роки) Токіо, Японія | |||
Причина смерті: | повішення | |||
Поховання: | префектура Айчі | |||
Національність: | японець | |||
Країна: | Японська імперія | |||
Освіта: | Військова академія армії Японії | |||
Військова служба | ||||
Роки служби: | 1904—1945 | |||
Приналежність: | Японська імперія | |||
Рід військ: | піхота | |||
Звання: | Генерал | |||
Командував: | 5-а дивізія 7-й фронт | |||
Битви: | Російсько-японська війна Інтервенція в Маньчжурію Японсько-китайська війна Друга світова війна | |||
Нагороди: | ||||
Медіафайли у Вікісховищі |
Молоді роки
Сейсіро Ітагакі народився 21 січня 1885 року в місті Моріока, що в префектурі Івате. Його батько був колишнім самураєм, який служив клану Нанбу з округу Моріока, проте через ліквідацію свого стану 1877 року змушений був працювати директором школи для дівчат, а пізніше — мером повіту Кесен. Спершу Ітагакі відвідував місцеву молодшу школу, а після цього 1899 року перевівся до регіональної військової школи в Сендаї, по завершенню якої вступив до Військової академії армії Японії.
Початок кар'єри в армії
Завершивши навчання в академії 1904 року, Ітагакі брав участь у війні з Російською імперією та був учасником битви за Мукден, де бився пліч-о-пліч зі своїм колишнім наставником Кенкічі Огоші. Після його смерті Сейсіро одружився з донькою колишнього учителя.
У 1924 році Ітагакі відправився до Китаю, де обійняв посаду військового аташе при місцевому посольстві. Додому він повернувся лише 1926 року і надалі обіймав різні посади при Генеральному штабі Імперської армії Японії. З наступного року він змінив роботу в кабінеті на командування фронтовими частинами. Спершу Сейсіро очолював 33-ю піхотну бригаду, яка базувалася в Китаї. Проте невдовзі його частина була приєднана до 10-ї дивізії, а тому Ітагакі отримав призначення на посаду командира 33-о піхотного полку, який входив до складу Квантунської армії. 1931 року він очолив її воєнну розвідку та особисто займався плануванням захоплення Маньчжурії. У новоствореній маріонетковій державі Маньчжоу-Го Ітагакі був особистим військовим радником імператора Пу Ї.
1934 року Ітагакі став заступником начальника штабу Квантунської армії, а через два роки очолив його. 1937 року він прийняв командування 5-ю дивізією й брав із нею участь у боях за Бейпін-Тяньцзінь та Тайюань. Однак у битві при Сюйчжоу його сили були відкинуті китайцями, ідентичне трапилося і під час битви при Тайчжуні, що поблизу Ліньї.
1938 року Ітагакі був відкликаний назад до Японії, де 3 червня обійняв посаду міністра армії у складі першого уряду Фумімаро Коное. 6 грудня 1938 року він запропонував нову національну політику на нараді міністрів. Так було прийняте рішення про заборону виселення євреїв у Японії, Маньчжурії і Китаї. 30 серпня 1939 року він знову вирушив до Китаю та очолив штаб Квантунської армії. Проте поразка у битві на Халхин-Голі доволі сильно вплинула на подальшу долю генерала.
Друга світова війна
7 липня 1941 року Ітагакі очолив , що вважалося непрестижним та навіть ганебним, адже фактично це була тилова частина, яка жодної участі у бойових діях не брала. Проте через постійне погіршення ситуації для Японії на полі бою армія була переформована в окремий фронт, а Ітагакі продовжував керувати нею до 7 квітня 1945 року, коли його призначили командиром 7-о фронту, який діяв на сінгапурському напрямку. Проте невдовзі він здався у полон американським військам, не бажаючи продовжувати опір.
Після завершення Другої світової війни Сейсіро Ітагакі був заарештований та опинився на лаві підсудних під час Токійського процесу над воєнними злочинцями. Його було визнано винним за пунктами 1, 27, 29, 31, 32, 35, 36 та 54 (розв'язання та ведення агресивної війни, жорстоке поводження з військовополоненими тощо), що в сукупності гарантувало засудження до смертної кари. Саме до цього виду покарання він і був засуджений. Генерал Сейсіро Ітагакі був повішений у токійській в'язниці Суґамо 23 грудня 1948 року.
Нагороди
- Орден Вранішнього Сонця
- 6-го класу (1 квітня 1906)
- 2-го класу (29 квітня 1934)
- 1-го класу (7 липня 1937)
- Медаль Російсько-японської війни 1904—1905 (1 квітня 1906)
- Орден Священного скарбу
- 5-го класу (16 травня 1914)
- 4-го класу (25 червня 1920)
- 3-го класу (30 червня 1927)
- 2-го класу (7 лютого 1934)
- 1-го класу (8 травня 1937)
- Військова медаль 1914—1920 (1 листопада 1920)
- Орден Золотого шуліки
- 3-го класу (29 квітня 1934)
- 2-го класу (29 квітня 1940)
- Медаль Китайського інциденту 1931 (29 квітня 1934)
- Медаль Китайського інциденту 1937 (29 квітня 1940)
Інші країни
- Пам'ятна медаль імператорського візиту в Японію (Маньчжурська держава)
- Орден Заслуг німецького орла, великий хрест в золоті (27 лютого 1940)
Література
- ИТАГАКИ Сэйсиро // Япония от А до Я. Популярная иллюстрированная энциклопедия. (CD-ROM). — М.: Directmedia Publishing, «Япония сегодня», 2008. — ISBN 978-5-94865-190-3.
Примітки
Посилання
- Біографія. [ 28 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Нагороди Ітагакі. [ 28 листопада 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sejsiro Itagaki yap 板垣 征四郎 21 sichnya 1885 Morioka Yaponska imperiya 23 grudnya 1948 Tokio Yaponiya yaponskij vijskovij i derzhavnij diyach general Imperskoyi armiyi Yaponiyi uchasnik Drugoyi svitovoyi vijni Obijmav posadu ministra armiyi u pershomu uryadi Fumimaro Konoe ta kabineti Hiranumi Kijtiro piznishe komanduvav riznimi armijskimi chastinami Opinivsya na lavi dlya pidsudnih pid chas Tokijskogo procesu nad voyennimi zlochincyami za rezultatami yakogo buv strachenij Sejsiro Itagaki yap 板垣征四郎Prapor Ministr armiyi Yaponiyi Prapor3 chervnya 1938 30 serpnya 1939Prem yer ministr Fumimaro Konoe Hiranuma KijtiroMonarh HirohitoPoperednik Hadzime SugiyamaNastupnik Syunroku Hata Narodzhennya 21 sichnya 1885 1885 01 21 Morioka prefektura Ivate Tohoku Yaponska imperiyaSmert 23 grudnya 1948 1948 12 23 63 roki Tokio YaponiyaPrichina smerti povishennyaPohovannya prefektura AjchiNacionalnist yaponecKrayina Yaponska imperiyaOsvita Vijskova akademiya armiyi Yaponiyi Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1904 1945Prinalezhnist Yaponska imperiyaRid vijsk pihotaZvannya GeneralKomanduvav 5 a diviziya 7 j frontBitvi Rosijsko yaponska vijna Intervenciya v Manchzhuriyu Yaponsko kitajska vijna Druga svitova vijnaNagorodi Orden nimeckogo orla Mediafajli b u VikishovishiMolodi rokiSejsiro Itagaki narodivsya 21 sichnya 1885 roku v misti Morioka sho v prefekturi Ivate Jogo batko buv kolishnim samurayem yakij sluzhiv klanu Nanbu z okrugu Morioka prote cherez likvidaciyu svogo stanu 1877 roku zmushenij buv pracyuvati direktorom shkoli dlya divchat a piznishe merom povitu Kesen Spershu Itagaki vidviduvav miscevu molodshu shkolu a pislya cogo 1899 roku perevivsya do regionalnoyi vijskovoyi shkoli v Sendayi po zavershennyu yakoyi vstupiv do Vijskovoyi akademiyi armiyi Yaponiyi Pochatok kar yeri v armiyiSejsiro Itagaki u zvanni general lejtenanta Zavershivshi navchannya v akademiyi 1904 roku Itagaki brav uchast u vijni z Rosijskoyu imperiyeyu ta buv uchasnikom bitvi za Mukden de bivsya plich o plich zi svoyim kolishnim nastavnikom Kenkichi Ogoshi Pislya jogo smerti Sejsiro odruzhivsya z donkoyu kolishnogo uchitelya U 1924 roci Itagaki vidpravivsya do Kitayu de obijnyav posadu vijskovogo atashe pri miscevomu posolstvi Dodomu vin povernuvsya lishe 1926 roku i nadali obijmav rizni posadi pri Generalnomu shtabi Imperskoyi armiyi Yaponiyi Z nastupnogo roku vin zminiv robotu v kabineti na komanduvannya frontovimi chastinami Spershu Sejsiro ocholyuvav 33 yu pihotnu brigadu yaka bazuvalasya v Kitayi Prote nevdovzi jogo chastina bula priyednana do 10 yi diviziyi a tomu Itagaki otrimav priznachennya na posadu komandira 33 o pihotnogo polku yakij vhodiv do skladu Kvantunskoyi armiyi 1931 roku vin ocholiv yiyi voyennu rozvidku ta osobisto zajmavsya planuvannyam zahoplennya Manchzhuriyi U novostvorenij marionetkovij derzhavi Manchzhou Go Itagaki buv osobistim vijskovim radnikom imperatora Pu Yi 1934 roku Itagaki stav zastupnikom nachalnika shtabu Kvantunskoyi armiyi a cherez dva roki ocholiv jogo 1937 roku vin prijnyav komanduvannya 5 yu diviziyeyu j brav iz neyu uchast u boyah za Bejpin Tyanczin ta Tajyuan Odnak u bitvi pri Syujchzhou jogo sili buli vidkinuti kitajcyami identichne trapilosya i pid chas bitvi pri Tajchzhuni sho poblizu Linyi Sejsiro Itagaki Jonaj Micumasa ta Hideki Todzo pid chas derzhavnogo svyatkuvannya 1938 roku Itagaki buv vidklikanij nazad do Yaponiyi de 3 chervnya obijnyav posadu ministra armiyi u skladi pershogo uryadu Fumimaro Konoe 6 grudnya 1938 roku vin zaproponuvav novu nacionalnu politiku na naradi ministriv Tak bulo prijnyate rishennya pro zaboronu viselennya yevreyiv u Yaponiyi Manchzhuriyi i Kitayi 30 serpnya 1939 roku vin znovu virushiv do Kitayu ta ocholiv shtab Kvantunskoyi armiyi Prote porazka u bitvi na Halhin Goli dovoli silno vplinula na podalshu dolyu generala Druga svitova vijna7 lipnya 1941 roku Itagaki ocholiv sho vvazhalosya neprestizhnim ta navit ganebnim adzhe faktichno ce bula tilova chastina yaka zhodnoyi uchasti u bojovih diyah ne brala Prote cherez postijne pogirshennya situaciyi dlya Yaponiyi na poli boyu armiya bula pereformovana v okremij front a Itagaki prodovzhuvav keruvati neyu do 7 kvitnya 1945 roku koli jogo priznachili komandirom 7 o frontu yakij diyav na singapurskomu napryamku Prote nevdovzi vin zdavsya u polon amerikanskim vijskam ne bazhayuchi prodovzhuvati opir Pislya zavershennya Drugoyi svitovoyi vijni Sejsiro Itagaki buv zaareshtovanij ta opinivsya na lavi pidsudnih pid chas Tokijskogo procesu nad voyennimi zlochincyami Jogo bulo viznano vinnim za punktami 1 27 29 31 32 35 36 ta 54 rozv yazannya ta vedennya agresivnoyi vijni zhorstoke povodzhennya z vijskovopolonenimi tosho sho v sukupnosti garantuvalo zasudzhennya do smertnoyi kari Same do cogo vidu pokarannya vin i buv zasudzhenij General Sejsiro Itagaki buv povishenij u tokijskij v yaznici Sugamo 23 grudnya 1948 roku NagorodiOrden Vranishnogo Soncya 6 go klasu 1 kvitnya 1906 2 go klasu 29 kvitnya 1934 1 go klasu 7 lipnya 1937 Medal Rosijsko yaponskoyi vijni 1904 1905 1 kvitnya 1906 Orden Svyashennogo skarbu 5 go klasu 16 travnya 1914 4 go klasu 25 chervnya 1920 3 go klasu 30 chervnya 1927 2 go klasu 7 lyutogo 1934 1 go klasu 8 travnya 1937 Vijskova medal 1914 1920 1 listopada 1920 Orden Zolotogo shuliki 3 go klasu 29 kvitnya 1934 2 go klasu 29 kvitnya 1940 Medal Kitajskogo incidentu 1931 29 kvitnya 1934 Medal Kitajskogo incidentu 1937 29 kvitnya 1940 Inshi krayini Pam yatna medal imperatorskogo vizitu v Yaponiyu Manchzhurska derzhava Orden Zaslug nimeckogo orla velikij hrest v zoloti 27 lyutogo 1940 LiteraturaITAGAKI Sejsiro Yaponiya ot A do Ya Populyarnaya illyustrirovannaya enciklopediya CD ROM M Directmedia Publishing Yaponiya segodnya 2008 ISBN 978 5 94865 190 3 PrimitkiPosilannyaBiografiya 28 listopada 2021 u Wayback Machine Nagorodi Itagaki 28 listopada 2021 u Wayback Machine