Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Югославська демократична партія (сербохорв. Jugoslavenska demokratska stranka), більш відома широкому загалу як просто Демократична партія (сербохорв. Demokratska stranka) — політична партія, що діяла у Першій Югославії, в еміграції під час Другої світової війни і деякий час після встановлення комуністичного режиму Другої Югославії.
Демократична партія Demokratska stranka | |
|---|---|
| Країна |  Королівство Сербів, Хорватів і Словенців і Королівство Югославія |
| Голова партії | Мілан Грол (останній) |
| Засновник | Любомир Давидович |
| Дата заснування | 15 лютого 1919 |
| Дата розпуску | 1946 |
| Штаб-квартира | Белград |
| Ідеологія | югославізм, лібералізм, консервативний лібералізм, югославський етатизм |
1921 року кола, пов'язані з Демократичною партією, заснували рух четників та близьку до нього терористичну Організацію югославських націоналістів (ОРЮНА), яка складалася переважно з етнічних хорватів.
Історія
Заснована на «об'єднавчому зїзді» в Сараєві в травні 1919 р. шляхом злиття багатьох партій та груп із різних частин новоствореної держави — Королівства сербів, хорватів та словенців. Її програмовими засадами стали інтегральний югославізм, централізм і непримиренна боротьба проти «сепаратизму» (насамперед хорватського). Пізніше (з 1924 р.) партія значно пом'якшила свою діяльність, з'явилася готовність до компромісу з партіями федералістського блоку. В 1930-х роках, після встановлення диктатури 6 січня, партія відкинула ідеологію інтегрального югославізму.
Діяла в усіх частинах тодішньої Югославії. На парламентських виборах 1920 і 1923 рр. здобула значну кількість голосів і мандатів у Хорватії та Славонії (хоча її основна увага все ще приділялася Сербії).
1924 року ініціатор її заснування Светозар Прибичевич залишив партію і заснував Самостійну демократичну партію, яка на виборах 1925 і 1927 рр. перехопила у Демократичної партії голоси на території Хорватії, Славонії та Словенії. Таким чином, виборчі успіхи Демократичної партії обмежилися Сербією, Воєводиною та Чорногорією.
Після запровадження «диктатури 6 січня» партію в числі інших було офіційно заборонено. Поступово її діяльність відновилася. Вона схвально поставилася до співпраці з партіями федералістського блоку і на виборах 1935 і 1938 рр. виступала у складі Об'єднаної опозиції, керівником якої був Владко Мачек.
Під час Другої світової війни її представники працювали в еміграційному уряді в Лондоні. Після війни вони відновили свою діяльність у Другій Югославії, але комуністичний терор незабаром перешкодив їхній роботі, і партію було ліквідовано.
1990 року в Белграді було засновано Демократичну партію, яка представляє себе як відновлена колишня партія, а також посилається на ліберальні засади попередньої Демократичної партії, але з самого початку діє виключно в Сербії.
Примітки
- Dragan Subotić (1998). . In-t za političke studije. Архів оригіналу за 3 жовтня 2021. Процитовано 5 листопада 2020.
Література
- Čulinović, Ferdo: Jugoslavija između dva rata, I. i II., Zagreb: Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti, 1961. (хор.)
- Gligorijević, Branislav: Demokratska stranka i politički odnosi u Kraljevini SHS, Beograd, 1970. (сербо-хорв.)
- Horvat, Josip: Politička povijest Hrvatske, 2. dio, Zagreb: August Cesarec, 1990. (2. izdanje) (хор.)
- Koštunica, Vojislav i Čavoški, Kosta: Stranački pluralizam ili monizam. Društveni pokreti i politički sistem u Jugoslaviji 1944-1949., posebno izdanje časopisa Tribuna, Ljubljana, 1987. (сербо-хорв.)
- Matković, Hrvoje: Svetozar Pribićević: ideolog, stranački vođa, emigrant, Zagreb: Hrvatska sveučilišna naklada, 1995. (хор.)
- Pribićević, Svetozar: Izabrani politički spisi, Zagreb: Golden Marketing i Narodne novine, 2000. (Izbor i uvodna studija: Hrvoje Matković.) (хор.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Demokratichna partiya Yugoslavska demokratichna partiya serbohorv Jugoslavenska demokratska stranka bilsh vidoma shirokomu zagalu yak prosto Demokratichna partiya serbohorv Demokratska stranka politichna partiya sho diyala u Pershij Yugoslaviyi v emigraciyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni i deyakij chas pislya vstanovlennya komunistichnogo rezhimu Drugoyi Yugoslaviyi Demokratichna partiya Demokratska strankaKrayina Korolivstvo Serbiv Horvativ i Slovenciv i Korolivstvo YugoslaviyaGolova partiyiMilan Grol ostannij ZasnovnikLyubomir DavidovichData zasnuvannya15 lyutogo 1919Data rozpusku1946Shtab kvartiraBelgradIdeologiyayugoslavizm liberalizm konservativnij liberalizm yugoslavskij etatizm 1921 roku kola pov yazani z Demokratichnoyu partiyeyu zasnuvali ruh chetnikiv ta blizku do nogo teroristichnu Organizaciyu yugoslavskih nacionalistiv ORYuNA yaka skladalasya perevazhno z etnichnih horvativ IstoriyaZasnovana na ob yednavchomu zyizdi v Sarayevi v travni 1919 r shlyahom zlittya bagatoh partij ta grup iz riznih chastin novostvorenoyi derzhavi Korolivstva serbiv horvativ ta slovenciv Yiyi programovimi zasadami stali integralnij yugoslavizm centralizm i neprimirenna borotba proti separatizmu nasampered horvatskogo Piznishe z 1924 r partiya znachno pom yakshila svoyu diyalnist z yavilasya gotovnist do kompromisu z partiyami federalistskogo bloku V 1930 h rokah pislya vstanovlennya diktaturi 6 sichnya partiya vidkinula ideologiyu integralnogo yugoslavizmu Diyala v usih chastinah todishnoyi Yugoslaviyi Na parlamentskih viborah 1920 i 1923 rr zdobula znachnu kilkist golosiv i mandativ u Horvatiyi ta Slavoniyi hocha yiyi osnovna uvaga vse she pridilyalasya Serbiyi 1924 roku iniciator yiyi zasnuvannya Svetozar Pribichevich zalishiv partiyu i zasnuvav Samostijnu demokratichnu partiyu yaka na viborah 1925 i 1927 rr perehopila u Demokratichnoyi partiyi golosi na teritoriyi Horvatiyi Slavoniyi ta Sloveniyi Takim chinom viborchi uspihi Demokratichnoyi partiyi obmezhilisya Serbiyeyu Voyevodinoyu ta Chornogoriyeyu Pislya zaprovadzhennya diktaturi 6 sichnya partiyu v chisli inshih bulo oficijno zaboroneno Postupovo yiyi diyalnist vidnovilasya Vona shvalno postavilasya do spivpraci z partiyami federalistskogo bloku i na viborah 1935 i 1938 rr vistupala u skladi Ob yednanoyi opoziciyi kerivnikom yakoyi buv Vladko Machek Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni yiyi predstavniki pracyuvali v emigracijnomu uryadi v Londoni Pislya vijni voni vidnovili svoyu diyalnist u Drugij Yugoslaviyi ale komunistichnij teror nezabarom pereshkodiv yihnij roboti i partiyu bulo likvidovano 1990 roku v Belgradi bulo zasnovano Demokratichnu partiyu yaka predstavlyaye sebe yak vidnovlena kolishnya partiya a takozh posilayetsya na liberalni zasadi poperednoyi Demokratichnoyi partiyi ale z samogo pochatku diye viklyuchno v Serbiyi PrimitkiDragan Subotic 1998 In t za politicke studije Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 Procitovano 5 listopada 2020 LiteraturaCulinovic Ferdo Jugoslavija između dva rata I i II Zagreb Jugoslavenska akademija znanosti i umjetnosti 1961 hor Gligorijevic Branislav Demokratska stranka i politicki odnosi u Kraljevini SHS Beograd 1970 serbo horv Horvat Josip Politicka povijest Hrvatske 2 dio Zagreb August Cesarec 1990 2 izdanje hor Kostunica Vojislav i Cavoski Kosta Stranacki pluralizam ili monizam Drustveni pokreti i politicki sistem u Jugoslaviji 1944 1949 posebno izdanje casopisa Tribuna Ljubljana 1987 serbo horv Matkovic Hrvoje Svetozar Pribicevic ideolog stranacki vođa emigrant Zagreb Hrvatska sveucilisna naklada 1995 hor Pribicevic Svetozar Izabrani politicki spisi Zagreb Golden Marketing i Narodne novine 2000 Izbor i uvodna studija Hrvoje Matkovic hor