Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ангольські міомбові рідколісся (ідентифікатор WWF: AT0701) — афротропічний екорегіон тропічних та субтропічних луків, саван і чагарників, розташований в Центральній Анголі та на південному заході Демократичної Республіки Конго.
 Ланшафт в околицях міста [en] (провінція Уамбо, Ангола) | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Тропічні та субтропічні луки, савани і чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | AT0701 |
| Межі | Лісосавана Західного Конго Лісосавана Південного Конго Савани та рідколісся Ангольського уступу Гірські ліси та луки Анголи Савани та рідколісся Намібії Пустеля Каоковельд Ангольські мопанові рідколісся Бейкієві рідколісся Замбезії Луки Західної Замбезії Міомбові рідколісся Центральної Замбезії Сухі вічнозелені ліси Замбезії |
| Площа, км² | 660 100 |
| Країни | Ангола, Демократична Республіка Конго |
| Охороняється | 5,72 % |
 Розташування екорегіону (жовтим) | |
Географія
Екорегіон ангольських міомбових рідколісь охоплює плато та пологі пагорби, розташовані на більшій частині Анголи, а також в провінції Кванго на південному заході ДР Конго. Він утворює найзахіднішу частину великого поясу міомбових рідколісь, поширених на значних територіях Замбезії. На північ і північний схід від регіону поширені західноконголезькі та південноконголезькі лісосавани, а на південь від нього, на сухих калахарійських пісках ростуть бейкієві рідколісся Замбезії. В горах Ангольського уступу екорегіон переходить у савани та рідколісся Ангольського уступу, а на найвищих вершинах — у гірські ліси та луки Анголи. На схід від екорегіону поширені міомбові рідколісся Центральної Замбезії, сухі вічнозелені ліси Замбезії та луки Західної Замбезії.
Більша частина екорегіону розташована на висоті 1000-1500 м над рівнем моря, на території Центрального плато, де беруть початок багато великих річок. Серед них слід відзначити Кубанго, яка тече на південний схід і впадає у безстічний басейн Калахарі, утворюючи велику внутрішню дельту, [en] та Квандо, які течуть на схід і впадають в Замбезі, Касаї та її притоку Кванго, які течуть на північ і впадають в Конго, а також Кванзу та Кунене, які течуть на захід і впадають в Атлантичний океан.
З геологічної точки зору основу екорегіону складають гравелітові пісковики Кару, глибокі еолові піски Калахарі та гнейси, гнейсові граніти і метаморфізовані відклади докембрійського фундаменту. Ґрунти, як правило, добре дреновані, сильно вилуговані та бідні на поживні речовини, мають тенденцію до окислення. У деяких районах, зокрема на сході екорегіону, обмежений дренаж може призвести до сезонного заболочення. Через бідність ґрунтів, які обмежують сільськогосподарський потенціал, а також через широку присутність мухи цеце (Glossina), густота населення в екорегіоні є відносно низькою, за винятком західної частини регіону.
Клімат
На півночі екорегіону переважає саванний клімат (Aw за класифікацією кліматів Кеппена), на півдні — вологий субтропічний клімат (Cwa за класифікацією Кеппена), а в горах — високогірний субтропічний клімат (Cwb за класифікацією Кеппена). Зі зменшенням широти та зі збільшенням висоти над рівнем моря кількість опадів збільшується, а температура знижується. Середня максимальна температура на півдні регіону становить близько 30 °C, на більшій частині екорегіону — 27 °C, а в горах — 24 °C. Мінімальна температура коливається від 15-18 °C у рівнинних районах до 9 °C у більшості високогірних районів у західній і центральній частинах екорегіону. Середньорічна кількість опадів коливається від менш ніж 800 мм на півдні до приблизно 1400 мм на півночі і заході. Влітку спостерігається значне збільшення кількості опадів.
Флора
Рослинний покрив екорегіону представлений рідколіссями міомбо, які перемежовуються едафічними та вторинними луками, а також ділянками більш густих лісів.
Міомбо відрізняються від інших саван, рідколісь та лісів Африки домінуванням в них дерев з підродини цезальпінієвих (Caesalpinioideae), зокрема різних видів [en] (Brachystegia spp.), [en] (Julbernardia spp.) та [en] (Isoberlinia spp.), які рідко зустрічаються поза межами міомбо. Серед найбільш поширених в міомбо дерев слід відзначити [en] (Brachystegia spiciformis), [en] (Julbernardia paniculata) та [es] (Copaifera baumiana). Також в лісистих саванах регіону зустрічаються [es] (Brachystegia floribunda), [en] (Brachystegia boehmii), [es] (Brachystegia gossweileri), [sv] (Brachystegia wangermeeana), [sv] (Brachystegia longifolia), [en] (Brachystegia bakeriana), [en] (Guibourtia coleosperma) та [es] (Isoberlinia angolensis). Крони дерев в міомбо розташовані на висоті 5-10 м над землею, чагарниковий ярус в них рідкісний або відсутній, натомість в підліску поширені різноманітні трави до 2 м заввишки. Серед трав, поширених в міомбо, слід відзначити [sv] (Monocymbium ceresiiforme), а також різні види [en] (Loudetia spp.), [en] (Hyparrhenia spp.) та [en] (Tristachya spp.). Більшість дерев та кущів, поширених в міомбо, скидають листя наприкінці сухого сезону, і стоять голими протягом деякого часу, зазвичай менше трьох місяців. За кілька тижнів до початку дощів на деревах розпускається молоде яскраво-червонувате листя. У деяких видів молоде листя має яскраво-зелене забарвлення. У той самий період безпосередньо перед початком сезону дощів у більшості дерев, поширених в міомбо, починається сезон цвітіння. Серед інших сухих тропічних рідколісь міомбо вирізняються домінуванням ектомікрозових грибів, деякі з яких є їстівними. Внаслідок цього у мешканців регіону є традиція споживання грибів, яка також широко поширена в інших міомбових регіонах, але здебільшого відсутня в інших лісах Тропічної Африки.
На сезонно заболочених ґрунтах поблизу водних потоків рідколісся змінюються луками, де домінують різні види лудетії (Loudetia spp.), [en] (Andropogon spp.) та триколоса (Tristachya spp.). У перехідній зоні між узліссями міомбо та луками поширені відкриті рідколісся, основу яких складають різні види уапак (Uapaca spp.), [en] (Piliostigma spp.), аннонових (Annona spp.), [en] (Entada spp.) та коралових дерев (Erythrina spp.). В центральній та північно-східній частинах екорегіону, вздовж річок, що належать до басейну Конго, поширені галерейні ліси, флора яких подібна до флори гвінейсько-конголезьких лісів. Також в басейні річки Конго трапляються трав'янисті рівнини, по яким розкидані чагарники. На сезонно затоплюваних трав'янистих рівнинах, розташованих в басейні Замбезі, переважає [en] (Loudetia simplex). На північному сході екорегіону зустрічаються невеликі ділянки вічнозелених сухих рідколісь, основу яких складають [sv] (Marquesia acuminata), родезійські копалові дерева (Guibourtia coleosperma) та [en] (Cryptosepalum exfoliatum). У більш сухих південних частинах екорегіону зустрічаються [en] (Colophospermum mopane) та [en] (Baikiaea plurijuga).
Важливим екологічним фактором, який впливає на міомбові рідколісся, є пожежі. Значна сезонність опадів призводить до того, що дерева залишаються сухими протягом кількох місяців у році, а грози на початку сезону дощів можуть легко запалити рослинність. Крім того, що савани регіону від природи вразливі до пожеж, протягом тисячоліть люди навмисно підпалювали їх з метою полювання або розчистки землі під поля та пасовища. Там, де це відбувалося регулярно, рідколісся перетворилися на більш відкриті савани, по яким розкидані вогнетривкі дерева. Загалом флористичне різноманіття екорегіону є високим, хоча різноманіття основних порід дерев є відносно низьким.
Фауна
В межах екорегіону зустрічається понад 170 видів ссавців. Загалом теріофауна екорегіону є біднішою, ніж теріофауна саван, поширених на південь від регіону, або гвінейсько-конголезьких лісів, поширених на північ від нього. Через бідність ґрунтів регіону міомбова рослинність також є бідною на поживні речовини. Це, разом із суворим сухим сезоном і тривалою посухою, обмежує чисельність і біомасу великих травоїдних тварин, а також зміщує їх видовий склад у бік більших видів, таких як саванні слони (Loxodonta africana) та африканські буйволи (Syncerus caffer caffer), які можуть харчуватися низькокалорійною їжею. Також в регіоні поширені великі антилопи, зокрема кінські антилопи (Hippotragus equinus), [en] (Alcelaphus buselaphus lichtensteinii) та ендемічні чорні антилопи (Hippotragus niger variani), які спеціалізуються на поїданні калорійних пагонів високої трави. Копитні тварини, які спеціалізуються на поїданні листя, в міомбо зустрічаються дуже рідко через нестачу корму в сухий сезон, низьку якість листя та високі, недоступні для більшості тварин крони дерев.
На відміну від міомбових рідколісь, інші рослинні угруповання регіону, такі як савани і луки, поширені на річкових терасах та в заплавах, забезпечують чудовий корм і приваблюють велику кількість різноманітних копитних тварин. Так, [en] (Giraffa angolensis) рідко трапляються в міомбо, однак часто зустрічаються в заплавах та саванах на півдні регіону. Південні бушбоки (Tragelaphus sylvaticus), блакитні дуїкери (Philantomba monticola) та жовтоспинні дуїкери (Cephalophus silvicultor) віддають перевагу більш густим лісам, тоді як сітатунги (Tragelaphus spekii selousi), смагляві коби (Kobus ellipsiprymnus), лехве (Kobus leche), пуку (Kobus vardonii) та звичайні бегемоти (Hippopotamus amphibius) трапляються на болотах та інших водно-болотних угіддях. На відкритих, трав'янистих, сезонно затоплюваних луках мешкають антилопи [en] (Damaliscus lunatus lunatus). Також в екорегіоні зустрічаються блакитні гну (Connochaetes taurinus taurinus), звичайні канни (Taurotragus oryx), великі куду (Tragelaphus strepsiceros cottoni) та орібі (Ourebia ourebia). На півдні та сході регіону трапляються рідкісні [en] (Equus quagga chapmani).
Серед великих хижих ссавців, поширених в регіоні, слід відзначити лева (Panthera leo), африканського леопарда (Panthera pardus pardus), смугастого шакала (Lupulella adusta) та плямисту гієну (Crocuta crocuta), а також рідкісних [en] (Acinonyx jubatus jubatus) та гієнових собак (Lycaon pictus). Серед дрібних хижаків слід відзначити степового кота (Felis lybica), сервала (Leptailurus serval), звичайного каракала (Caracal caracal) та ангольську генету (Genetta angolensis), яка мешкає лише у міомбових рідколіссях. В саванах регіону зустрічаються бабуїни (Papio cynocephalus), а в міомбо — панголіни Теммінка (Smutsia temminckii) та африканські трубкозуби (Orycteropus afer), які живляться численними мурахами та термітами. Ендеміками екорегіону є [en] (Dendromus vernayi), [en] (Otomys anchietae) та смугасті кажани Мачадо (Glauconycteris machadoi).
Орнітофауна екорегіону вирізняється високим різноманіттям. Міомбові рідколісся, поширені в басейні Замбезі, зазвичай мають більше спільних видів із Західною Замбією, тоді як рідколісся, поширені в басейні Конго, мають спільні види з півднем ДР Конго. Серед характерних птахів, поширених в ангольських міомбо, слід відзначити замбійську синицю (Melaniparus griseiventris), рудочереву синицю (Melaniparus rufiventris), міомбового сорокопуда (Lanius souzae), ангольського скеляра (Monticola angolensis), рудоголового кромбека (Sylvietta ruficapilla), ангольського ткачика (Ploceus angolensis), краплистоволу мухоловку (Muscicapa boehmi), міомбову альзаколу (Cercotrichas barbata), міомбову зебринку (Calamonastes undosus), чорносмугу жовтобрюшку (Eremomela atricollis) та ендемічну чорнохвосту таміку (Cisticola melanurus). Птахи, що гніздяться в міомбових рідколіссях, зазвичай мають відносно короткий сезон розмноження та починають гніздуватися одразу перед початком або під час сезону дощів. Деякі види, зокрема червононогі бігунці (Rhinoptilus chalcopterus), малі чайки (Vanellus lugubris), міомбові дрімлюги (Caprimulgus pectoralis) та ангольські дрімлюги-прапорокрили (Caprimulgus vexillarius) очікують на сезонні пожежі, які мають забезпечити їм місце для гніздування. Ці птахи гніздяться ранньою весною, після сезону пожеж, який зазвичай триває наприкінці зими.
На водно-болотних угіддях екорегіону зустрічається велика кількість водоплавних птахів. Серед птахів, поширених на болотах регіону, слід відзначити буру очеретянку (Acrocephalus rufescens), темноголового жовтовика (Iduna natalensis), крикливу таміку (Cisticola pipiens), замбійського ткачика (Ploceus temporalis), сенегальського ябіру (Ephippiorhynchus senegalensis), африканського марабу (Leptoptilos crumeniferus), чаплю-велетня (Ardea goliath) та білошийого журавля (Grus carunculata).
Безхребетні (зокрема терміти та гусениці) є важливою складовою фауни міомбових рідколісь. Час від часу в регіоні відбуваються спалахи чисельності гусені, які можуть знищити велику кількість рослинної біомаси. Термітники, які зустрічаються по всьому екорегіону, змінюють властивості ґрунту, створюючи плями, багаті на поживні та органічні речовини, серед бідного на них ландшафту. Це, в свою чергу, призводить до поширення специфічної рослинності, яка помітно відрізняється за структурою та видовим складом від навколишньої флори. Фауна термітників також є характерною, оскількі ці структури забезпечують притулок, оглядові точки та їжу для багатьох видів. Особливі харчові мережі розвиваються як навколо активних, так і навколо покинутих термітників.
Збереження
Близько 5,72 % площі екорегіону є заповідними територіями. Природоохоронні території включають: [en], Національний парк Кангандала, [en], Національний парк Мупа та Інтегральний природний заповідник Луандо.
Примітки
- "Angolan miombo woodlands". DOPA Explorer. [1]
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 12 листопада 2023.
Посилання
- «Angolan miombo woodlands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Angolan Wet Miombo Woodlands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Angolski miombovi ridkolissya identifikator WWF AT0701 afrotropichnij ekoregion tropichnih ta subtropichnih lukiv savan i chagarnikiv roztashovanij v Centralnij Angoli ta na pivdennomu zahodi Demokratichnoyi Respubliki Kongo Angolski miombovi ridkolissya Lanshaft v okolicyah mista en provinciya Uambo Angola Ekozona Afrotropika Biom Tropichni ta subtropichni luki savani i chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF AT0701 Mezhi Lisosavana Zahidnogo Kongo Lisosavana Pivdennogo Kongo Savani ta ridkolissya Angolskogo ustupu Girski lisi ta luki Angoli Savani ta ridkolissya Namibiyi Pustelya Kaokoveld Angolski mopanovi ridkolissya Bejkiyevi ridkolissya Zambeziyi Luki Zahidnoyi Zambeziyi Miombovi ridkolissya Centralnoyi Zambeziyi Suhi vichnozeleni lisi Zambeziyi Plosha km 660 100 Krayini Angola Demokratichna Respublika Kongo Ohoronyayetsya 5 72 Roztashuvannya ekoregionu zhovtim GeografiyaEkoregion angolskih miombovih ridkolis ohoplyuye plato ta pologi pagorbi roztashovani na bilshij chastini Angoli a takozh v provinciyi Kvango na pivdennomu zahodi DR Kongo Vin utvoryuye najzahidnishu chastinu velikogo poyasu miombovih ridkolis poshirenih na znachnih teritoriyah Zambeziyi Na pivnich i pivnichnij shid vid regionu poshireni zahidnokongolezki ta pivdennokongolezki lisosavani a na pivden vid nogo na suhih kalaharijskih piskah rostut bejkiyevi ridkolissya Zambeziyi V gorah Angolskogo ustupu ekoregion perehodit u savani ta ridkolissya Angolskogo ustupu a na najvishih vershinah u girski lisi ta luki Angoli Na shid vid ekoregionu poshireni miombovi ridkolissya Centralnoyi Zambeziyi suhi vichnozeleni lisi Zambeziyi ta luki Zahidnoyi Zambeziyi Bilsha chastina ekoregionu roztashovana na visoti 1000 1500 m nad rivnem morya na teritoriyi Centralnogo plato de berut pochatok bagato velikih richok Sered nih slid vidznachiti Kubango yaka teche na pivdennij shid i vpadaye u bezstichnij basejn Kalahari utvoryuyuchi veliku vnutrishnyu deltu en ta Kvando yaki techut na shid i vpadayut v Zambezi Kasayi ta yiyi pritoku Kvango yaki techut na pivnich i vpadayut v Kongo a takozh Kvanzu ta Kunene yaki techut na zahid i vpadayut v Atlantichnij okean Z geologichnoyi tochki zoru osnovu ekoregionu skladayut gravelitovi piskoviki Karu gliboki eolovi piski Kalahari ta gnejsi gnejsovi graniti i metamorfizovani vidkladi dokembrijskogo fundamentu Grunti yak pravilo dobre drenovani silno vilugovani ta bidni na pozhivni rechovini mayut tendenciyu do okislennya U deyakih rajonah zokrema na shodi ekoregionu obmezhenij drenazh mozhe prizvesti do sezonnogo zabolochennya Cherez bidnist gruntiv yaki obmezhuyut silskogospodarskij potencial a takozh cherez shiroku prisutnist muhi cece Glossina gustota naselennya v ekoregioni ye vidnosno nizkoyu za vinyatkom zahidnoyi chastini regionu KlimatNa pivnochi ekoregionu perevazhaye savannij klimat Aw za klasifikaciyeyu klimativ Keppena na pivdni vologij subtropichnij klimat Cwa za klasifikaciyeyu Keppena a v gorah visokogirnij subtropichnij klimat Cwb za klasifikaciyeyu Keppena Zi zmenshennyam shiroti ta zi zbilshennyam visoti nad rivnem morya kilkist opadiv zbilshuyetsya a temperatura znizhuyetsya Serednya maksimalna temperatura na pivdni regionu stanovit blizko 30 C na bilshij chastini ekoregionu 27 C a v gorah 24 C Minimalna temperatura kolivayetsya vid 15 18 C u rivninnih rajonah do 9 C u bilshosti visokogirnih rajoniv u zahidnij i centralnij chastinah ekoregionu Serednorichna kilkist opadiv kolivayetsya vid mensh nizh 800 mm na pivdni do priblizno 1400 mm na pivnochi i zahodi Vlitku sposterigayetsya znachne zbilshennya kilkosti opadiv FloraRoslinnij pokriv ekoregionu predstavlenij ridkolissyami miombo yaki peremezhovuyutsya edafichnimi ta vtorinnimi lukami a takozh dilyankami bilsh gustih lisiv Miombo vidriznyayutsya vid inshih savan ridkolis ta lisiv Afriki dominuvannyam v nih derev z pidrodini cezalpiniyevih Caesalpinioideae zokrema riznih vidiv en Brachystegia spp en Julbernardia spp ta en Isoberlinia spp yaki ridko zustrichayutsya poza mezhami miombo Sered najbilsh poshirenih v miombo derev slid vidznachiti en Brachystegia spiciformis en Julbernardia paniculata ta es Copaifera baumiana Takozh v lisistih savanah regionu zustrichayutsya es Brachystegia floribunda en Brachystegia boehmii es Brachystegia gossweileri sv Brachystegia wangermeeana sv Brachystegia longifolia en Brachystegia bakeriana en Guibourtia coleosperma ta es Isoberlinia angolensis Kroni derev v miombo roztashovani na visoti 5 10 m nad zemleyu chagarnikovij yarus v nih ridkisnij abo vidsutnij natomist v pidlisku poshireni riznomanitni travi do 2 m zavvishki Sered trav poshirenih v miombo slid vidznachiti sv Monocymbium ceresiiforme a takozh rizni vidi en Loudetia spp en Hyparrhenia spp ta en Tristachya spp Bilshist derev ta kushiv poshirenih v miombo skidayut listya naprikinci suhogo sezonu i stoyat golimi protyagom deyakogo chasu zazvichaj menshe troh misyaciv Za kilka tizhniv do pochatku doshiv na derevah rozpuskayetsya molode yaskravo chervonuvate listya U deyakih vidiv molode listya maye yaskravo zelene zabarvlennya U toj samij period bezposeredno pered pochatkom sezonu doshiv u bilshosti derev poshirenih v miombo pochinayetsya sezon cvitinnya Sered inshih suhih tropichnih ridkolis miombo viriznyayutsya dominuvannyam ektomikrozovih gribiv deyaki z yakih ye yistivnimi Vnaslidok cogo u meshkanciv regionu ye tradiciya spozhivannya gribiv yaka takozh shiroko poshirena v inshih miombovih regionah ale zdebilshogo vidsutnya v inshih lisah Tropichnoyi Afriki Na sezonno zabolochenih gruntah poblizu vodnih potokiv ridkolissya zminyuyutsya lukami de dominuyut rizni vidi ludetiyi Loudetia spp en Andropogon spp ta trikolosa Tristachya spp U perehidnij zoni mizh uzlissyami miombo ta lukami poshireni vidkriti ridkolissya osnovu yakih skladayut rizni vidi uapak Uapaca spp en Piliostigma spp annonovih Annona spp en Entada spp ta koralovih derev Erythrina spp V centralnij ta pivnichno shidnij chastinah ekoregionu vzdovzh richok sho nalezhat do basejnu Kongo poshireni galerejni lisi flora yakih podibna do flori gvinejsko kongolezkih lisiv Takozh v basejni richki Kongo traplyayutsya trav yanisti rivnini po yakim rozkidani chagarniki Na sezonno zatoplyuvanih trav yanistih rivninah roztashovanih v basejni Zambezi perevazhaye en Loudetia simplex Na pivnichnomu shodi ekoregionu zustrichayutsya neveliki dilyanki vichnozelenih suhih ridkolis osnovu yakih skladayut sv Marquesia acuminata rodezijski kopalovi dereva Guibourtia coleosperma ta en Cryptosepalum exfoliatum U bilsh suhih pivdennih chastinah ekoregionu zustrichayutsya en Colophospermum mopane ta en Baikiaea plurijuga Vazhlivim ekologichnim faktorom yakij vplivaye na miombovi ridkolissya ye pozhezhi Znachna sezonnist opadiv prizvodit do togo sho dereva zalishayutsya suhimi protyagom kilkoh misyaciv u roci a grozi na pochatku sezonu doshiv mozhut legko zapaliti roslinnist Krim togo sho savani regionu vid prirodi vrazlivi do pozhezh protyagom tisyacholit lyudi navmisno pidpalyuvali yih z metoyu polyuvannya abo rozchistki zemli pid polya ta pasovisha Tam de ce vidbuvalosya regulyarno ridkolissya peretvorilisya na bilsh vidkriti savani po yakim rozkidani vognetrivki dereva Zagalom floristichne riznomanittya ekoregionu ye visokim hocha riznomanittya osnovnih porid derev ye vidnosno nizkim FaunaV mezhah ekoregionu zustrichayetsya ponad 170 vidiv ssavciv Zagalom teriofauna ekoregionu ye bidnishoyu nizh teriofauna savan poshirenih na pivden vid regionu abo gvinejsko kongolezkih lisiv poshirenih na pivnich vid nogo Cherez bidnist gruntiv regionu miombova roslinnist takozh ye bidnoyu na pozhivni rechovini Ce razom iz suvorim suhim sezonom i trivaloyu posuhoyu obmezhuye chiselnist i biomasu velikih travoyidnih tvarin a takozh zmishuye yih vidovij sklad u bik bilshih vidiv takih yak savanni sloni Loxodonta africana ta afrikanski bujvoli Syncerus caffer caffer yaki mozhut harchuvatisya nizkokalorijnoyu yizheyu Takozh v regioni poshireni veliki antilopi zokrema kinski antilopi Hippotragus equinus en Alcelaphus buselaphus lichtensteinii ta endemichni chorni antilopi Hippotragus niger variani yaki specializuyutsya na poyidanni kalorijnih pagoniv visokoyi travi Kopitni tvarini yaki specializuyutsya na poyidanni listya v miombo zustrichayutsya duzhe ridko cherez nestachu kormu v suhij sezon nizku yakist listya ta visoki nedostupni dlya bilshosti tvarin kroni derev Na vidminu vid miombovih ridkolis inshi roslinni ugrupovannya regionu taki yak savani i luki poshireni na richkovih terasah ta v zaplavah zabezpechuyut chudovij korm i privablyuyut veliku kilkist riznomanitnih kopitnih tvarin Tak en Giraffa angolensis ridko traplyayutsya v miombo odnak chasto zustrichayutsya v zaplavah ta savanah na pivdni regionu Pivdenni bushboki Tragelaphus sylvaticus blakitni duyikeri Philantomba monticola ta zhovtospinni duyikeri Cephalophus silvicultor viddayut perevagu bilsh gustim lisam todi yak sitatungi Tragelaphus spekii selousi smaglyavi kobi Kobus ellipsiprymnus lehve Kobus leche puku Kobus vardonii ta zvichajni begemoti Hippopotamus amphibius traplyayutsya na bolotah ta inshih vodno bolotnih ugiddyah Na vidkritih trav yanistih sezonno zatoplyuvanih lukah meshkayut antilopi en Damaliscus lunatus lunatus Takozh v ekoregioni zustrichayutsya blakitni gnu Connochaetes taurinus taurinus zvichajni kanni Taurotragus oryx veliki kudu Tragelaphus strepsiceros cottoni ta oribi Ourebia ourebia Na pivdni ta shodi regionu traplyayutsya ridkisni en Equus quagga chapmani Sered velikih hizhih ssavciv poshirenih v regioni slid vidznachiti leva Panthera leo afrikanskogo leoparda Panthera pardus pardus smugastogo shakala Lupulella adusta ta plyamistu giyenu Crocuta crocuta a takozh ridkisnih en Acinonyx jubatus jubatus ta giyenovih sobak Lycaon pictus Sered dribnih hizhakiv slid vidznachiti stepovogo kota Felis lybica servala Leptailurus serval zvichajnogo karakala Caracal caracal ta angolsku genetu Genetta angolensis yaka meshkaye lishe u miombovih ridkolissyah V savanah regionu zustrichayutsya babuyini Papio cynocephalus a v miombo pangolini Temminka Smutsia temminckii ta afrikanski trubkozubi Orycteropus afer yaki zhivlyatsya chislennimi murahami ta termitami Endemikami ekoregionu ye en Dendromus vernayi en Otomys anchietae ta smugasti kazhani Machado Glauconycteris machadoi Ornitofauna ekoregionu viriznyayetsya visokim riznomanittyam Miombovi ridkolissya poshireni v basejni Zambezi zazvichaj mayut bilshe spilnih vidiv iz Zahidnoyu Zambiyeyu todi yak ridkolissya poshireni v basejni Kongo mayut spilni vidi z pivdnem DR Kongo Sered harakternih ptahiv poshirenih v angolskih miombo slid vidznachiti zambijsku sinicyu Melaniparus griseiventris rudocherevu sinicyu Melaniparus rufiventris miombovogo sorokopuda Lanius souzae angolskogo skelyara Monticola angolensis rudogolovogo krombeka Sylvietta ruficapilla angolskogo tkachika Ploceus angolensis kraplistovolu muholovku Muscicapa boehmi miombovu alzakolu Cercotrichas barbata miombovu zebrinku Calamonastes undosus chornosmugu zhovtobryushku Eremomela atricollis ta endemichnu chornohvostu tamiku Cisticola melanurus Ptahi sho gnizdyatsya v miombovih ridkolissyah zazvichaj mayut vidnosno korotkij sezon rozmnozhennya ta pochinayut gnizduvatisya odrazu pered pochatkom abo pid chas sezonu doshiv Deyaki vidi zokrema chervononogi bigunci Rhinoptilus chalcopterus mali chajki Vanellus lugubris miombovi drimlyugi Caprimulgus pectoralis ta angolski drimlyugi praporokrili Caprimulgus vexillarius ochikuyut na sezonni pozhezhi yaki mayut zabezpechiti yim misce dlya gnizduvannya Ci ptahi gnizdyatsya rannoyu vesnoyu pislya sezonu pozhezh yakij zazvichaj trivaye naprikinci zimi Na vodno bolotnih ugiddyah ekoregionu zustrichayetsya velika kilkist vodoplavnih ptahiv Sered ptahiv poshirenih na bolotah regionu slid vidznachiti buru ocheretyanku Acrocephalus rufescens temnogolovogo zhovtovika Iduna natalensis kriklivu tamiku Cisticola pipiens zambijskogo tkachika Ploceus temporalis senegalskogo yabiru Ephippiorhynchus senegalensis afrikanskogo marabu Leptoptilos crumeniferus chaplyu veletnya Ardea goliath ta biloshijogo zhuravlya Grus carunculata Bezhrebetni zokrema termiti ta gusenici ye vazhlivoyu skladovoyu fauni miombovih ridkolis Chas vid chasu v regioni vidbuvayutsya spalahi chiselnosti guseni yaki mozhut znishiti veliku kilkist roslinnoyi biomasi Termitniki yaki zustrichayutsya po vsomu ekoregionu zminyuyut vlastivosti gruntu stvoryuyuchi plyami bagati na pozhivni ta organichni rechovini sered bidnogo na nih landshaftu Ce v svoyu chergu prizvodit do poshirennya specifichnoyi roslinnosti yaka pomitno vidriznyayetsya za strukturoyu ta vidovim skladom vid navkolishnoyi flori Fauna termitnikiv takozh ye harakternoyu oskilki ci strukturi zabezpechuyut pritulok oglyadovi tochki ta yizhu dlya bagatoh vidiv Osoblivi harchovi merezhi rozvivayutsya yak navkolo aktivnih tak i navkolo pokinutih termitnikiv ZberezhennyaBlizko 5 72 ploshi ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Prirodoohoronni teritoriyi vklyuchayut en Nacionalnij park Kangandala en Nacionalnij park Mupa ta Integralnij prirodnij zapovidnik Luando Primitki Angolan miombo woodlands DOPA Explorer 1 Dinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 12 listopada 2023 Posilannya Angolan miombo woodlands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Angolan Wet Miombo Woodlands One Earth