Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Савани та рідколісся Ангольського уступу (ідентифікатор WWF: AT1002) — афротропічний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований на північному заході Анголи. Велике біорізноманіття та високий рівень ендемізму екорегіону є наслідком великого різноманіття форм рельєфу, клімату та ґрунтів в ньому.
 Ландшафт ангольської провінції Бенго | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | вразливий |
| WWF | AT1002 |
| Межі | Ангольські міомбові рідколісся Гірські ліси та луки Анголи Центральноафриканські мангри Лісосавана Західного Конго Ангольські мопанові рідколісся Савани та рідколісся Намібії |
| Площа, км² | 136 012 |
| Країни | Ангола |
| Охороняється | 8559 км² (6 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон саван та рідколісь Ангольського уступу охоплює вузьку смугу суходолу, яка простягається з півночі на південь від 6° пд. широти до 14° пд. широти, між узбережжям Атлантичного океану та Центральним плато Анголи. На північний схід від екорегіону поширені західноконголезькі лісосавани, а на південний схід — ангольські міомбові рідколісся. У високогір'ях Великого уступу на південний схід від регіону поширені гірські ліси та луки Анголи. На північ від екорегіону, в гирлі річки Конго, поширені центральноафриканські мангри.
Екорегіон охоплює широкий діапазон висот від рівня моря до приблизно 1000 м над рівнем моря. Він включає два основні геоморфологічні регіони — прибережний пояс і перехідну зону. Ширина прибережної смуги змінюється від 200 км на півночі до менш ніж 40 км на півдні, а її висота не перевищує 300 м над рівнем моря. Перехідна зона охоплює західні схили Ангольського уступу, який простягається паралельно узбережжю. На півдні схили уступу є стрімкими, а на півночі вони є більш пологими і формують каскад уступів. Основними річками, що протікають в межах екорегіону, є [en], [pt], Кванза та [en].
В прибережних районах екорегіону переважають мергелі та вапняки, сформовані морськими відкладами, та молоді піщані відклади, що залягають у різних осадових басейнах. В глибині континенту переважають гнейси, гнейсові граніти та метаморфізовані відклади докембрійського фундаментного комплексу. В екорегіоні існує велике різноманіття типів ґрунтів, деякі з яких є дуже родючими. Їх розподіл визначається геологією та кліматичними факторами. На прибережних рівнинах та на нижніх схилах уступу поширені [en], червоні або червонуваті піщані ґрунти та вапнякові ґрунти, а на вологих схилах уступу — родючі парафералітні та фералітні ґрунти.
На півдні прибережної частини екорегіону густота населення невелика, натомість на родючих схилах уступу, де випадає велика кількість опадів, вона є відносно високою. В гирлі річки Кванза розташоване місто Луанда, столиця Анголи, в якому мешкає понад 3,5 мільйони людей.
Клімат
В межах екорегіону переважає тропічний клімат, на який значно впливає холодна Бенгельська течія, яка проходить вздовж узбережжя. В прибережних районах вологість є високою протягом всього року, часто трапляються тумани, однак середньорічна кількість опадів є відносно низькою і коливається від 400 до 800 мм. У внутрішніх районах середньорічна кількість опадів перевищує 1600 мм і подекуди є найвищою в Анголі. Більшість опадів випадає влітку. Температура в регіоні змінюється залежно від висоти над рівнем моря та широти. Найвищі середньорічні температури спостерігаються вздовж внутрішньої окраїни прибережної смуги на північ від річки Куво, де вони перевищують 25 °C. Найнижчі середньорічні температури спостерігаються на кордоні з екорегіоном гірських лісів та луків Анголи, де вони становлять приблизно 20 °C.
Флора
В межах екорегіону поширені різноманітні рослинні угруповання: дощові ліси, хмарні ліси, луки, мангрові зарості та болота. Їх розподіл залежить від рельєфу, клімату та ґрунтів.
На півночі екорегіону, між річками Конго та Кванза, серед сильно розчленованого рельєфу спостерігається складна рослинна мозаїка. Великі ділянки високотравних луків перемежовуються галерейними лісами, дерева в яких досягають висоти 20-40 м і представлені переважно гвінейсько-конголезькими видами. Серед поширених в цих лісах дерев слід відзначити [en] (Piptadeniastrum africanum), [en] (Milicia excelsa), бавовняні дерева (Ceiba pentandra) та [en] (Musanga cecropioides). На луках ростуть трави, які сягають 2-4 м у висоту, а також деякі вогнестійкі дерева, які витримують інтенсивні щорічні пожежі. Серед таких дерев слід відзначити [en] (Hymenocardia acida), [en] (Erythrina abyssinica), [en] (Piliostigma thonningii) та [sv] (Cussonia angolensis). Мангрова та болотяна рослинність поширюється смугами від узбережжя вглиб континенту вздовж великих річок.
На верхніх схилах уступу, де дощ і туман забезпечують цілорічну вологість, а родючі ґрунти сприяють росту дерев, ростуть хмарні ліси, які формують уривчасту лінію шириною 1-15 км. Загальна площа цих хмарних лісів становить від 1300 до 2000 км², а їх найбільші масиви зустрічаються переважно в околицях [en] та [en]. Ці ліси також є відомими як кавові ліси, оскільки вони широко використовувалися для вирощування кави. В цих напіввічнозелених вологих лісах зустрічаються макрофільні або мезофільні дерева висотою зазвичай до 30 м, багато з яких мають гвінейсько-конголезьке походження, а також велика кількість епіфітів та ліан та багато плодових видів. Серед поширених в хмарних лісах дерев слід відзначити [vi] (Celtis prantlii), [en] (Afromorus mesozygia), [sv] (Albizia glaberrima), [en] (Albizia gummifera), [sv] (Ficus mucuso) та [en] (Ficus exasperata). В підліску цих лісів зустрічаються конголезькі кавові дерева (Coffea canephora).
На південь від річки Кванза, в замбезійській частині екорегіону, вздовж нижніх схилів уступу та в прибережних районах, поширена мозаїка густих лісів, луків та пальмової савани. На розподіл різних рослинних угруповань у цій зоні сильно впливає тип ґрунту. Ліси є флористично багатими, і їх легше визначити за відсутністю домінантів [en] та міомбо, ніж за власним флористичним складом. Незважаючи на їх невелику площу, вони складаються з набагато більшої кількості видів дерев, ніж лісисті савани міомбо або мопане, і включають кілька ендемічних видів. Характерними для цих лісів є густі сухі хащі та чагарники. Серед дерев, що домінують в цих лісах, слід відзначити [en] (Sterculia setigera), [en] (Euphorbia candelabrum), [sv] (Acacia welwitschii), африканські баобаби (Adansonia digitata) та різні види стрихносів (Strychnos spp.). Густі ліси та хащі перемежовуються луками, де домінують [en] (Andropogon gayanus), [en] (Heteropogon contortus) та різні види [en] (Hyparrhenia spp.) або слонової трави. На великих піщаних плато ближче до узбережжя поширені пальмові савани, де домінують [sv] (Hyphaene guineensis), а в трав'янистому ярусі яких переважають [en] (Eragrostis superba), [sv] (Schizachyrium sanguineum) та [sv] (Digitaria milanjiana). На північ і південь від Луанди серед пологих пагорбів, сформованих морськими відкладами, на важких чорних та темно-коричневих ґрунтах ростуть луки, де домінує, фактично витісняючи всі інші види, [sv] (Setaria welwitschii), трава заввишки 1-1,5 м.
Фауна
Фауна галерейних лісів, поширених на півночі екорегіону, є близькою до фауни західноконголезьких лісосаван. Серед ссавців, поширених в цих лісах, слід відзначити [en] (Anomalurus derbianus), [en] (Forest giant squirrel), центральноафриканського потто (Perodicticus edwardsi), ангольського талапоїна (Miopithecus talapoin) та чорноспинного дуїкера (Cephalophus dorsalis).
Серед ссавців, що зустрічаються у хмарних лісах регіону, слід відзначити жовтоспинного дуїкера (Cephalophus silvicultor), чорнолобого дуїкера (Cephalophus nigrifrons), блакитного дуїкера (Philantomba monticola) та білочеревого панголіна (Phataginus tricuspis). Серед поширених в цих лісах птахів слід відзначити ангольського турако (Tauraco erythrolophus), ангольську чепігу (Colius castanotus), плямистоволого голкохвоста (Telacanthura ussheri), ангольського голкохвоста (Neafrapus boehmi), лисого барбікана (Gymnobucco calvus), жовтоволого тирча (Cichladusa ruficauda) та жовточереву прирітку (Platysteira concreta).
В саванах і лісах в південній частині екорегіону мешкають саванні слони (Loxodonta africana), африканські буйволи (Syncerus caffer), кінські антилопи (Hippotragus equinus), великі редунки (Redunca arundinum), північні бушбоки (Tragelaphus scriptus) та звичайні канни (Taurotragus oryx). Під час сухого сезону багато з них мігрують у вологіші місцевості, розташовані вище по схилу. Раніше на прибережних рівнинах зустрічалися великі хижаки — леви (Panthera leo) та гепарди (Acinonyx jubatus), але їх популяції значно скоротилися або були повністю знищені. В саванах і лісах в цій частині екорегіону зустрічаються ендемічні [en] (Galagoides kumbirensis)
В прибережних частинах екорегіону, зокрема в мангрових лісах, зустрічаються мангрові прирітники (Platysteira albifrons). На трав'янистих рівнинах та в галерейних лісах вздовж річок зустрічаються великі популяції [en] (Ciconia microscelis).
Чотирнадцять видів птахів є ендеміками регіону або є майже ендемічними. Серед цих птахів слід відзначити західного турача (Pternistis griseostriatus), ангольського турача (Pternistis swierstrai), ангольського турако (Tauraco erythrolophus), габельського багдаїса (Prionops gabela), мангрового прирітника (Platysteira albifrons), ангольську мухарку (Melaenornis brunneus), білогорлого акалата (Sheppardia gabela), строкатого золотокоса (Xenocopsychus ansorgei), ангольського куцохвостика (Macrosphenus pulitzeri), сан-томейського вайдага (Euplectes aureus), ангольського астрильда (Coccopygia bocagei), ангольського гонолека (Laniarius brauni), габельського гонолека (Laniarius amboimensis) та гірського гладіатора (Malaconotus monteiri). Крім того, ендеміками регіону є деякі підвиди кількох видів птахів, зокрема підвид білобрового червеняка Chamaetylas poliocephala hallae.
Ендеміками екорегіону є два види плазунів — [en] (Hemidactylus bayonii) і луандійські амфісбени (Monopeltis luandae), та три види амфібій — [en] (Leptopelis jordani), [en] (Leptopelis marginatus) і [en] (Amnirana parkeriana). Більшість ендемічних птахів, плазунів та земноводних зустрічаються в лісах регіону, хоча деякі з них обмежені більш посушливими рівнинними районами.
Збереження
Оцінка 2017 року показала, що 8559 км², або 6 % екорегіону, є заповідними територіями. Основною природоохоронною територією екорегіону є Національний парк Кісама.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 07 жовтня 2023.
Посилання
- «Angolan Scarp savanna and woodlands». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Angolan Scarp Savanna and Woodlands» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Savani ta ridkolissya Angolskogo ustupu identifikator WWF AT1002 afrotropichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij na pivnichnomu zahodi Angoli Velike bioriznomanittya ta visokij riven endemizmu ekoregionu ye naslidkom velikogo riznomanittya form relyefu klimatu ta gruntiv v nomu Savani ta ridkolissya Angolskogo ustupu Landshaft angolskoyi provinciyi Bengo Ekozona Afrotropika Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya vrazlivij WWF AT1002 Mezhi Angolski miombovi ridkolissya Girski lisi ta luki Angoli Centralnoafrikanski mangri Lisosavana Zahidnogo Kongo Angolski mopanovi ridkolissya Savani ta ridkolissya Namibiyi Plosha km 136 012 Krayini Angola Ohoronyayetsya 8559 km 6 Roztashuvannya ekoregionu zelenim GeografiyaEkoregion savan ta ridkolis Angolskogo ustupu ohoplyuye vuzku smugu suhodolu yaka prostyagayetsya z pivnochi na pivden vid 6 pd shiroti do 14 pd shiroti mizh uzberezhzhyam Atlantichnogo okeanu ta Centralnim plato Angoli Na pivnichnij shid vid ekoregionu poshireni zahidnokongolezki lisosavani a na pivdennij shid angolski miombovi ridkolissya U visokogir yah Velikogo ustupu na pivdennij shid vid regionu poshireni girski lisi ta luki Angoli Na pivnich vid ekoregionu v girli richki Kongo poshireni centralnoafrikanski mangri Ekoregion ohoplyuye shirokij diapazon visot vid rivnya morya do priblizno 1000 m nad rivnem morya Vin vklyuchaye dva osnovni geomorfologichni regioni priberezhnij poyas i perehidnu zonu Shirina priberezhnoyi smugi zminyuyetsya vid 200 km na pivnochi do mensh nizh 40 km na pivdni a yiyi visota ne perevishuye 300 m nad rivnem morya Perehidna zona ohoplyuye zahidni shili Angolskogo ustupu yakij prostyagayetsya paralelno uzberezhzhyu Na pivdni shili ustupu ye strimkimi a na pivnochi voni ye bilsh pologimi i formuyut kaskad ustupiv Osnovnimi richkami sho protikayut v mezhah ekoregionu ye en pt Kvanza ta en V priberezhnih rajonah ekoregionu perevazhayut mergeli ta vapnyaki sformovani morskimi vidkladami ta molodi pishani vidkladi sho zalyagayut u riznih osadovih basejnah V glibini kontinentu perevazhayut gnejsi gnejsovi graniti ta metamorfizovani vidkladi dokembrijskogo fundamentnogo kompleksu V ekoregioni isnuye velike riznomanittya tipiv gruntiv deyaki z yakih ye duzhe rodyuchimi Yih rozpodil viznachayetsya geologiyeyu ta klimatichnimi faktorami Na priberezhnih rivninah ta na nizhnih shilah ustupu poshireni en chervoni abo chervonuvati pishani grunti ta vapnyakovi grunti a na vologih shilah ustupu rodyuchi paraferalitni ta feralitni grunti Na pivdni priberezhnoyi chastini ekoregionu gustota naselennya nevelika natomist na rodyuchih shilah ustupu de vipadaye velika kilkist opadiv vona ye vidnosno visokoyu V girli richki Kvanza roztashovane misto Luanda stolicya Angoli v yakomu meshkaye ponad 3 5 miljoni lyudej KlimatV mezhah ekoregionu perevazhaye tropichnij klimat na yakij znachno vplivaye holodna Bengelska techiya yaka prohodit vzdovzh uzberezhzhya V priberezhnih rajonah vologist ye visokoyu protyagom vsogo roku chasto traplyayutsya tumani odnak serednorichna kilkist opadiv ye vidnosno nizkoyu i kolivayetsya vid 400 do 800 mm U vnutrishnih rajonah serednorichna kilkist opadiv perevishuye 1600 mm i podekudi ye najvishoyu v Angoli Bilshist opadiv vipadaye vlitku Temperatura v regioni zminyuyetsya zalezhno vid visoti nad rivnem morya ta shiroti Najvishi serednorichni temperaturi sposterigayutsya vzdovzh vnutrishnoyi okrayini priberezhnoyi smugi na pivnich vid richki Kuvo de voni perevishuyut 25 C Najnizhchi serednorichni temperaturi sposterigayutsya na kordoni z ekoregionom girskih lisiv ta lukiv Angoli de voni stanovlyat priblizno 20 C FloraV mezhah ekoregionu poshireni riznomanitni roslinni ugrupovannya doshovi lisi hmarni lisi luki mangrovi zarosti ta bolota Yih rozpodil zalezhit vid relyefu klimatu ta gruntiv Na pivnochi ekoregionu mizh richkami Kongo ta Kvanza sered silno rozchlenovanogo relyefu sposterigayetsya skladna roslinna mozayika Veliki dilyanki visokotravnih lukiv peremezhovuyutsya galerejnimi lisami dereva v yakih dosyagayut visoti 20 40 m i predstavleni perevazhno gvinejsko kongolezkimi vidami Sered poshirenih v cih lisah derev slid vidznachiti en Piptadeniastrum africanum en Milicia excelsa bavovnyani dereva Ceiba pentandra ta en Musanga cecropioides Na lukah rostut travi yaki syagayut 2 4 m u visotu a takozh deyaki vognestijki dereva yaki vitrimuyut intensivni shorichni pozhezhi Sered takih derev slid vidznachiti en Hymenocardia acida en Erythrina abyssinica en Piliostigma thonningii ta sv Cussonia angolensis Mangrova ta bolotyana roslinnist poshiryuyetsya smugami vid uzberezhzhya vglib kontinentu vzdovzh velikih richok Na verhnih shilah ustupu de dosh i tuman zabezpechuyut cilorichnu vologist a rodyuchi grunti spriyayut rostu derev rostut hmarni lisi yaki formuyut urivchastu liniyu shirinoyu 1 15 km Zagalna plosha cih hmarnih lisiv stanovit vid 1300 do 2000 km a yih najbilshi masivi zustrichayutsya perevazhno v okolicyah en ta en Ci lisi takozh ye vidomimi yak kavovi lisi oskilki voni shiroko vikoristovuvalisya dlya viroshuvannya kavi V cih napivvichnozelenih vologih lisah zustrichayutsya makrofilni abo mezofilni dereva visotoyu zazvichaj do 30 m bagato z yakih mayut gvinejsko kongolezke pohodzhennya a takozh velika kilkist epifitiv ta lian ta bagato plodovih vidiv Sered poshirenih v hmarnih lisah derev slid vidznachiti vi Celtis prantlii en Afromorus mesozygia sv Albizia glaberrima en Albizia gummifera sv Ficus mucuso ta en Ficus exasperata V pidlisku cih lisiv zustrichayutsya kongolezki kavovi dereva Coffea canephora Na pivden vid richki Kvanza v zambezijskij chastini ekoregionu vzdovzh nizhnih shiliv ustupu ta v priberezhnih rajonah poshirena mozayika gustih lisiv lukiv ta palmovoyi savani Na rozpodil riznih roslinnih ugrupovan u cij zoni silno vplivaye tip gruntu Lisi ye floristichno bagatimi i yih legshe viznachiti za vidsutnistyu dominantiv en ta miombo nizh za vlasnim floristichnim skladom Nezvazhayuchi na yih neveliku ploshu voni skladayutsya z nabagato bilshoyi kilkosti vidiv derev nizh lisisti savani miombo abo mopane i vklyuchayut kilka endemichnih vidiv Harakternimi dlya cih lisiv ye gusti suhi hashi ta chagarniki Sered derev sho dominuyut v cih lisah slid vidznachiti en Sterculia setigera en Euphorbia candelabrum sv Acacia welwitschii afrikanski baobabi Adansonia digitata ta rizni vidi strihnosiv Strychnos spp Gusti lisi ta hashi peremezhovuyutsya lukami de dominuyut en Andropogon gayanus en Heteropogon contortus ta rizni vidi en Hyparrhenia spp abo slonovoyi travi Na velikih pishanih plato blizhche do uzberezhzhya poshireni palmovi savani de dominuyut sv Hyphaene guineensis a v trav yanistomu yarusi yakih perevazhayut en Eragrostis superba sv Schizachyrium sanguineum ta sv Digitaria milanjiana Na pivnich i pivden vid Luandi sered pologih pagorbiv sformovanih morskimi vidkladami na vazhkih chornih ta temno korichnevih gruntah rostut luki de dominuye faktichno vitisnyayuchi vsi inshi vidi sv Setaria welwitschii trava zavvishki 1 1 5 m FaunaFauna galerejnih lisiv poshirenih na pivnochi ekoregionu ye blizkoyu do fauni zahidnokongolezkih lisosavan Sered ssavciv poshirenih v cih lisah slid vidznachiti en Anomalurus derbianus en Forest giant squirrel centralnoafrikanskogo potto Perodicticus edwardsi angolskogo talapoyina Miopithecus talapoin ta chornospinnogo duyikera Cephalophus dorsalis Sered ssavciv sho zustrichayutsya u hmarnih lisah regionu slid vidznachiti zhovtospinnogo duyikera Cephalophus silvicultor chornolobogo duyikera Cephalophus nigrifrons blakitnogo duyikera Philantomba monticola ta bilocherevogo pangolina Phataginus tricuspis Sered poshirenih v cih lisah ptahiv slid vidznachiti angolskogo turako Tauraco erythrolophus angolsku chepigu Colius castanotus plyamistovologo golkohvosta Telacanthura ussheri angolskogo golkohvosta Neafrapus boehmi lisogo barbikana Gymnobucco calvus zhovtovologo tircha Cichladusa ruficauda ta zhovtocherevu priritku Platysteira concreta V savanah i lisah v pivdennij chastini ekoregionu meshkayut savanni sloni Loxodonta africana afrikanski bujvoli Syncerus caffer kinski antilopi Hippotragus equinus veliki redunki Redunca arundinum pivnichni bushboki Tragelaphus scriptus ta zvichajni kanni Taurotragus oryx Pid chas suhogo sezonu bagato z nih migruyut u vologishi miscevosti roztashovani vishe po shilu Ranishe na priberezhnih rivninah zustrichalisya veliki hizhaki levi Panthera leo ta gepardi Acinonyx jubatus ale yih populyaciyi znachno skorotilisya abo buli povnistyu znisheni V savanah i lisah v cij chastini ekoregionu zustrichayutsya endemichni en Galagoides kumbirensis V priberezhnih chastinah ekoregionu zokrema v mangrovih lisah zustrichayutsya mangrovi priritniki Platysteira albifrons Na trav yanistih rivninah ta v galerejnih lisah vzdovzh richok zustrichayutsya veliki populyaciyi en Ciconia microscelis Chotirnadcyat vidiv ptahiv ye endemikami regionu abo ye majzhe endemichnimi Sered cih ptahiv slid vidznachiti zahidnogo turacha Pternistis griseostriatus angolskogo turacha Pternistis swierstrai angolskogo turako Tauraco erythrolophus gabelskogo bagdayisa Prionops gabela mangrovogo priritnika Platysteira albifrons angolsku muharku Melaenornis brunneus bilogorlogo akalata Sheppardia gabela strokatogo zolotokosa Xenocopsychus ansorgei angolskogo kucohvostika Macrosphenus pulitzeri san tomejskogo vajdaga Euplectes aureus angolskogo astrilda Coccopygia bocagei angolskogo gonoleka Laniarius brauni gabelskogo gonoleka Laniarius amboimensis ta girskogo gladiatora Malaconotus monteiri Krim togo endemikami regionu ye deyaki pidvidi kilkoh vidiv ptahiv zokrema pidvid bilobrovogo chervenyaka Chamaetylas poliocephala hallae Endemikami ekoregionu ye dva vidi plazuniv en Hemidactylus bayonii i luandijski amfisbeni Monopeltis luandae ta tri vidi amfibij en Leptopelis jordani en Leptopelis marginatus i en Amnirana parkeriana Bilshist endemichnih ptahiv plazuniv ta zemnovodnih zustrichayutsya v lisah regionu hocha deyaki z nih obmezheni bilsh posushlivimi rivninnimi rajonami ZberezhennyaOcinka 2017 roku pokazala sho 8559 km abo 6 ekoregionu ye zapovidnimi teritoriyami Osnovnoyu prirodoohoronnoyu teritoriyeyu ekoregionu ye Nacionalnij park Kisama PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 07 zhovtnya 2023 Posilannya Angolan Scarp savanna and woodlands Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Angolan Scarp Savanna and Woodlands One Earth