Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гірські ліси та луки Анголи або Мозаїка гірських лісів та луків Анголи (ідентифікатор WWF: AT1001) — афротропічний екорегіон гірських луків та чагарників, розташований в горах на заході Центральної Анголи.
 Ландшафт гори [en] | |
| Екозона | Афротропіка |
|---|---|
| Біом | Гірські луки та чагарники |
| Статус збереження | критичний/зникаючий |
| WWF | AT1001 |
| Межі | Ангольські міомбові рідколісся Савани та рідколісся Ангольського уступу Ангольські мопанові рідколісся |
| Площа, км² | 17 254 |
| Країни | Ангола |
| Охороняється | 0 км² (0 %) |
 Розташування екорегіону (зеленим) | |
Географія
Екорегіон гірських лісів та луків Анголи охоплює високогірні анклави, що простягаються вздовж внутрішнього краю Ангольського уступу, на території провінцій Уамбо, Південна Кванза, Бенгела та Уїла. Ці анклави перемежовуються глибокими ущелинами та долинами. Найвищими вершинами регіону є гора [en], найвища гора Анголи висотою 2620 м, гора Мепо висотою 2582 м, гора Лубанге висотою 2554 м, гора Намба висотою 2582 м, а також гірський масив Серра-да-Чела висотою 2306 м.
З геологічної точки зору гори регіону є частиною докембрійського фундаменту, в них переважають гнейси, гнейсові граніти та метаморфізовані відклади. Грунти глибокі, сильно вивітрені.
Найвища густота населення в Анголі поза межами Луанди спостерігається у високогір'ях цього екорегіону, де вона перевищує 30 осіб/км², а також в прилеглих частинах екорегіону ангольських міомбових рідколісь, що пояснюється високим сільськогосподарським потенціалом території.
Клімат
Середньорічна кількість опадів в екорегіоні коливається від 1200 до 1600 мм, збільшуючись з висотою. Більшість опадів випадають влітку, хоча тумани, які формуються, коли холодна прибережна Бенгельська течія зустрічаються з теплими тропічними водами, є частими протягом всього року. Середньорічні температури коливаються від 17 до 20 °C. Найхолоднішими місяцями є липень та серпень, коли у високогір'ях часто фіксуються мінусові температури.
Флора
Основними рослинними угрупованнями екорегіону є відкриті луки та ізольовані анклави високогірних лісів, які збереглися у важкодоступних ділянках. Флора екорегіону є ближчою до флори інших афромонтанських регіонів, ніж до флори навколишніх рівнин.
Лісові масиви збереглися переважно у глибоких вологих ущелинах та на окремих вершинах на висоті понад 1800 м над рівнем моря. Площа цих лісів коливається від 1 до 20 га, а лісовий намет в них розташований на висоті від 8 до 15 м над землею. У високогірних лісах регіону домінує широколистий ногоплідник (Podocarpus latifolius). Також в них ростуть [en] (Polyscias fulva), [en] (Apodytes dimidiata), [en] (Pittosporum viridiflorum), [en] (Syzygium guineense ssp. afromontanum), [en] (Halleria lucida), [en] (Ilex mitis) та [en] (Olea capensis). У цих тінистих лісах трав'янистий підлісок майже відсутній, і в них зустрічається менше епіфітів, ніж в подібних лісах в інших частинах Африки. Лісовий намет в них, як правило, дуже нерівномірний через стрімкі, кам'янисті схили, на яких росте більшість лісів регіону.
Відкриті луки, по яким місцями розкидані дерева та кущі, займають великі території високогірного плато на висоті понад 1600 м над рівнем моря і складають більшу частину екорегіону. Рослини, що ростуть в цих добре дренованих районах, як правило, є стійкими до пожеж, які часто трапляються тут в посушливий період року. Серед поширених на луках чагарників слід відзначити [sv] (Erica benguelensis), [sv] (Protea micans ssp. trichophylla) та [vi] (Seriphium plumosum), а також різні види еріки (Erica spp.) та [en] (Cliffortia spp.). Серед трав, що ростуть на луках, слід відзначити тритичинкову темеду (Themeda triandra), [sv] (Zonotriche inamoena), [sv] (Tristachya bequaertii), [sv] (Hyparrhenia andongensis), [sv] (Hyparrhenia quarrei), [sv] (Monocymbium ceresiiforme) та різні види костриці (Festuca spp.). На заболочених ділянках зустрічаються [en] (Parinari capensis), [en] (Myrsine africana), [en] (Protea welwitschii), [ceb] (Argyrella canescens), а також різні види ціатей (Cyathea spp.), [en] (Loudetia spp.), [en] (Fimbristylis spp.) та [en] (Xyris spp.).
Фауна
Серед поширених в екорегіоні ссавців слід відзначити бабуїна (Papio cynocephalus), п'ятипалу смугасту білку (Funisciurus pyrropus), звичайного дуїкера (Sylvicapra grimmia), блакитного дуїкера (Philantomba monticola) та чагарникову свиню (Potamochoerus larvatus). Раніше на гірських луках паслися великі тварини, зокрема [en] (Equus quagga boehmi), звичайні канни (Taurotragus oryx), великі редунки (Redunca arundinum), орібі (Ourebia ourebi) та кінські антилопи (Hippotragus equinus), однак наразі їх популяції в регіоні значно скоротилися або повністю вимерли. Два види дрібних ссавців, [en] (Crocidura erica) та [en] (Crocidura nigricans), є майже ендемічними.
В екорегіоні зустрічаються понад 360 видів птахів, з яких п'ять видів є ендемічними або майже ендемічними. Ендеміками регіону є ангольські приріти (Batis margaritae), ангольські турачі (Pternistis swierstrai), західні турачі (Pternistis griseostriatus), строкаті золотокоси (Xenocopsychus ansorgei) та ангольські мухарки (Melaenornis brunneus). Крім того, ендемічними або майже ендемічними представниками регіону є деякі підвиди різних видів птахів. Серед них слід відзначити підвид довгодзьобого щеврика Anthus similis moco, підвид білокрилого смолярика Myrmecocichla monticola nigricauda, підвид гірського дрімлюги Caprimulgus poliocephalus koesteri, підвид жовтоголового барбіона Pogoniulus coryphaeus angolensis, підвид східного куцокрила Bradypterus lopezi boultoni, підвид абісинської тимелії Sylvia abyssinica ansorgei та підвид товстодзьобого щедрика Crithagra burtoni tanganjicae. Серед інших птахів, поширених в екорегіоні, слід відзначити смугастохвостого трогона (Apaloderma vittatum), помаранчевого квічаля (Geokichla gurneyi), зімбабвійського серпокрильця (Schoutedenapus myoptilus) та ангольського серпокрильця (Apus sladeniae).
Герпетофауна регіону недостатньо досліджена. Ендеміками регіону є [fr] (Psammophis ansorgii) та великолускаті ящірки Маркса (Ichnotropis microlepidota).
Збереження
Високогір'я екорегіону є однією з найбільш густонаселених частин Анголи, через що лісам загрожує вирубка, а луки, за винятком дуже заболочених, розчищаються для ведення сільського господарства. Крім того, гори регіону були місцем збройних конфліктів під час тривалої громадянської війни, і, як наслідок, природа регіону є недостатньо досліджена. Природоохоронні території в регіоні відсутні.
Примітки
- Dinerstein, Eric; Olson, David; Joshi, Anup; Vynne, Carly; Burgess, Neil D.; Wikramanayake, Eric; Hahn, Nathan; Palminteri, Suzanne; Hedao, Prashant; Noss, Reed; Hansen, Matt; Locke, Harvey; Ellis, Erle C; Jones, Benjamin; Barber, Charles Victor; Hayes, Randy; Kormos, Cyril; Martin, Vance; Crist, Eileen; Sechrest, Wes та ін. (2017). An Ecoregion-Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm. BioScience. 67 (6): 534—545. doi:10.1093/biosci/bix014.
- Map of Ecoregions 2017 (англ.). Resolve, using WWF data. Процитовано 07 жовтня 2023.
Посилання
- «Angolan montane forest–grassland mosaic». Terrestrial Ecoregions. World Wildlife Fund.
- «Angolan Montane Forest-Grassland» — One Earth.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Girski lisi ta luki Angoli abo Mozayika girskih lisiv ta lukiv Angoli identifikator WWF AT1001 afrotropichnij ekoregion girskih lukiv ta chagarnikiv roztashovanij v gorah na zahodi Centralnoyi Angoli Girski lisi ta luki Angoli Landshaft gori en Ekozona Afrotropika Biom Girski luki ta chagarniki Status zberezhennya kritichnij znikayuchij WWF AT1001 Mezhi Angolski miombovi ridkolissya Savani ta ridkolissya Angolskogo ustupu Angolski mopanovi ridkolissya Plosha km 17 254 Krayini Angola Ohoronyayetsya 0 km 0 Roztashuvannya ekoregionu zelenim GeografiyaEkoregion girskih lisiv ta lukiv Angoli ohoplyuye visokogirni anklavi sho prostyagayutsya vzdovzh vnutrishnogo krayu Angolskogo ustupu na teritoriyi provincij Uambo Pivdenna Kvanza Bengela ta Uyila Ci anklavi peremezhovuyutsya glibokimi ushelinami ta dolinami Najvishimi vershinami regionu ye gora en najvisha gora Angoli visotoyu 2620 m gora Mepo visotoyu 2582 m gora Lubange visotoyu 2554 m gora Namba visotoyu 2582 m a takozh girskij masiv Serra da Chela visotoyu 2306 m Z geologichnoyi tochki zoru gori regionu ye chastinoyu dokembrijskogo fundamentu v nih perevazhayut gnejsi gnejsovi graniti ta metamorfizovani vidkladi Grunti gliboki silno vivitreni Najvisha gustota naselennya v Angoli poza mezhami Luandi sposterigayetsya u visokogir yah cogo ekoregionu de vona perevishuye 30 osib km a takozh v prileglih chastinah ekoregionu angolskih miombovih ridkolis sho poyasnyuyetsya visokim silskogospodarskim potencialom teritoriyi KlimatSerednorichna kilkist opadiv v ekoregioni kolivayetsya vid 1200 do 1600 mm zbilshuyuchis z visotoyu Bilshist opadiv vipadayut vlitku hocha tumani yaki formuyutsya koli holodna priberezhna Bengelska techiya zustrichayutsya z teplimi tropichnimi vodami ye chastimi protyagom vsogo roku Serednorichni temperaturi kolivayutsya vid 17 do 20 C Najholodnishimi misyacyami ye lipen ta serpen koli u visokogir yah chasto fiksuyutsya minusovi temperaturi FloraOsnovnimi roslinnimi ugrupovannyami ekoregionu ye vidkriti luki ta izolovani anklavi visokogirnih lisiv yaki zbereglisya u vazhkodostupnih dilyankah Flora ekoregionu ye blizhchoyu do flori inshih afromontanskih regioniv nizh do flori navkolishnih rivnin Lisovi masivi zbereglisya perevazhno u glibokih vologih ushelinah ta na okremih vershinah na visoti ponad 1800 m nad rivnem morya Plosha cih lisiv kolivayetsya vid 1 do 20 ga a lisovij namet v nih roztashovanij na visoti vid 8 do 15 m nad zemleyu U visokogirnih lisah regionu dominuye shirokolistij nogoplidnik Podocarpus latifolius Takozh v nih rostut en Polyscias fulva en Apodytes dimidiata en Pittosporum viridiflorum en Syzygium guineense ssp afromontanum en Halleria lucida en Ilex mitis ta en Olea capensis U cih tinistih lisah trav yanistij pidlisok majzhe vidsutnij i v nih zustrichayetsya menshe epifitiv nizh v podibnih lisah v inshih chastinah Afriki Lisovij namet v nih yak pravilo duzhe nerivnomirnij cherez strimki kam yanisti shili na yakih roste bilshist lisiv regionu Vidkriti luki po yakim miscyami rozkidani dereva ta kushi zajmayut veliki teritoriyi visokogirnogo plato na visoti ponad 1600 m nad rivnem morya i skladayut bilshu chastinu ekoregionu Roslini sho rostut v cih dobre drenovanih rajonah yak pravilo ye stijkimi do pozhezh yaki chasto traplyayutsya tut v posushlivij period roku Sered poshirenih na lukah chagarnikiv slid vidznachiti sv Erica benguelensis sv Protea micans ssp trichophylla ta vi Seriphium plumosum a takozh rizni vidi eriki Erica spp ta en Cliffortia spp Sered trav sho rostut na lukah slid vidznachiti tritichinkovu temedu Themeda triandra sv Zonotriche inamoena sv Tristachya bequaertii sv Hyparrhenia andongensis sv Hyparrhenia quarrei sv Monocymbium ceresiiforme ta rizni vidi kostrici Festuca spp Na zabolochenih dilyankah zustrichayutsya en Parinari capensis en Myrsine africana en Protea welwitschii ceb Argyrella canescens a takozh rizni vidi ciatej Cyathea spp en Loudetia spp en Fimbristylis spp ta en Xyris spp FaunaSered poshirenih v ekoregioni ssavciv slid vidznachiti babuyina Papio cynocephalus p yatipalu smugastu bilku Funisciurus pyrropus zvichajnogo duyikera Sylvicapra grimmia blakitnogo duyikera Philantomba monticola ta chagarnikovu svinyu Potamochoerus larvatus Ranishe na girskih lukah paslisya veliki tvarini zokrema en Equus quagga boehmi zvichajni kanni Taurotragus oryx veliki redunki Redunca arundinum oribi Ourebia ourebi ta kinski antilopi Hippotragus equinus odnak narazi yih populyaciyi v regioni znachno skorotilisya abo povnistyu vimerli Dva vidi dribnih ssavciv en Crocidura erica ta en Crocidura nigricans ye majzhe endemichnimi V ekoregioni zustrichayutsya ponad 360 vidiv ptahiv z yakih p yat vidiv ye endemichnimi abo majzhe endemichnimi Endemikami regionu ye angolski pririti Batis margaritae angolski turachi Pternistis swierstrai zahidni turachi Pternistis griseostriatus strokati zolotokosi Xenocopsychus ansorgei ta angolski muharki Melaenornis brunneus Krim togo endemichnimi abo majzhe endemichnimi predstavnikami regionu ye deyaki pidvidi riznih vidiv ptahiv Sered nih slid vidznachiti pidvid dovgodzobogo shevrika Anthus similis moco pidvid bilokrilogo smolyarika Myrmecocichla monticola nigricauda pidvid girskogo drimlyugi Caprimulgus poliocephalus koesteri pidvid zhovtogolovogo barbiona Pogoniulus coryphaeus angolensis pidvid shidnogo kucokrila Bradypterus lopezi boultoni pidvid abisinskoyi timeliyi Sylvia abyssinica ansorgei ta pidvid tovstodzobogo shedrika Crithagra burtoni tanganjicae Sered inshih ptahiv poshirenih v ekoregioni slid vidznachiti smugastohvostogo trogona Apaloderma vittatum pomaranchevogo kvichalya Geokichla gurneyi zimbabvijskogo serpokrilcya Schoutedenapus myoptilus ta angolskogo serpokrilcya Apus sladeniae Gerpetofauna regionu nedostatno doslidzhena Endemikami regionu ye fr Psammophis ansorgii ta velikoluskati yashirki Marksa Ichnotropis microlepidota ZberezhennyaVisokogir ya ekoregionu ye odniyeyu z najbilsh gustonaselenih chastin Angoli cherez sho lisam zagrozhuye virubka a luki za vinyatkom duzhe zabolochenih rozchishayutsya dlya vedennya silskogo gospodarstva Krim togo gori regionu buli miscem zbrojnih konfliktiv pid chas trivaloyi gromadyanskoyi vijni i yak naslidok priroda regionu ye nedostatno doslidzhena Prirodoohoronni teritoriyi v regioni vidsutni PrimitkiDinerstein Eric Olson David Joshi Anup Vynne Carly Burgess Neil D Wikramanayake Eric Hahn Nathan Palminteri Suzanne Hedao Prashant Noss Reed Hansen Matt Locke Harvey Ellis Erle C Jones Benjamin Barber Charles Victor Hayes Randy Kormos Cyril Martin Vance Crist Eileen Sechrest Wes ta in 2017 An Ecoregion Based Approach to Protecting Half the Terrestrial Realm BioScience 67 6 534 545 doi 10 1093 biosci bix014 Map of Ecoregions 2017 angl Resolve using WWF data Procitovano 07 zhovtnya 2023 Posilannya Angolan montane forest grassland mosaic Terrestrial Ecoregions World Wildlife Fund Angolan Montane Forest Grassland One Earth