Шкірний лейшманіоз (англ. cutaneous leishmaniasis, хвороба Боровського, каучукова виразка, пендинська виразка, багдадська виразка тощо) — група лейшманіозів, що виявляються ураженнями шкіри, підшкірних тканин і/або слизових оболонок. Ці хвороби спричинюють лейшманії. Поширені переважно в тропіках і субтропіках, передаються через укуси москітів. Є природно-осередковими захворюваннями. Входить до групи лейшманіозів.
Шкірний лейшманіоз | |
---|---|
Шкірний лейшманіоз у хворого з Єрусалиму | |
Спеціальність | інфекційні хвороби |
Симптоми | папула, виразка і рубець |
Причини | Лейшманія, L. tropica, d, d і d |
Метод діагностики | фізикальне обстеження, анамнез, оптичний мікроскоп, РЗК, ІФА і реакція імунофлюоресценції |
Ведення | антибіотик, хірургічна операція і фізіотерапія |
Препарати | d[1], амфотерицин В, пентамідин, флуконазол, кетоконазол, ітраконазол і дапсон |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-11 | 1F54.1 |
МКХ-10 | B55.1 |
DiseasesDB | 3266 |
MeSH | D016773 |
Cutaneous leishmaniasis у Вікісховищі |
Історичні відомості
Хвороба зустрічалася з часів глибокої старовини в Месопотамії, Малій Азії, в країнах узбережжя Середземного моря. Вважається, що легкі випадки хвороби зустрічалися і на територіях узбережжя Чорного моря. У шумерських клинописних текстах 2500 років до нашої ери зустрічаються описи хворих із шкірним лейшманіозом. У 1765 році шкірний лейшманіоз був вперше описаний у хворого в Сирії англійським лікарем О. Расселом. У 1898 році російський військовий лікар П. Ф. Боровський у грануляції хворого на шкірний лейшманіоз («пендинську виразку») виявив збудника, правильно описав його розташування у людських тканинах, відніс його до найпростіших. У 1921 році італійські науковці, брати Едуард та Етьен Серженти з співавторами експериментально довели роль москітів у поширенні лейшманіозів. У 1926 році Х. Монтенегро запропонував ефективний шкірний тест для діагностики лейшманіозів.
Актуальність
Близько 95% випадків шкірного лейшманіозу зустрічаються в Америці, Середземноморському басейні, Близькому Сході та Середній Азії. У 2017 році понад 95% нових випадків виявлено у 6 країнах: Афганістані, Алжирі, Бразилії, Колумбії, Ісламській Республіці Іран, Іраку та Сирійській Арабській Республіці. За підрахунками, щорічно в усьому світі відбувається від 600 000 до 1 млн нових випадків.
Наразі ВООЗ висловлює занепокоєння стосовно можливої епідемії шкірного лейшманіозу в Сирії, де близько 4 млн жителів країни залишилися без медичної допомоги через війну та піддаються укусам переносників
Етіологія
Збудники шкірного лейшманіозу відносяться до найпростіших та мають значну морфологічну схожість. Лейшманії можуть перебувати в двох стадіях — амастигота (а + лат. mastigos ― бич, батіг, тобто «без бича», безджгутикова, внутрішньоклітинна) і промастигота (джгутикова). Амастиготи є паразитами клітин СМФ хребетних. Джгутикова стадія спостерігається в організмі москітів-переносників. Паразитуючи в організмі хребетних, лейшманії піддаються значним морфологічним змінам, набувають форму яйцеподібних або округлих нерухомих амастигот, які розташовані, зазвичай, внутрішньоклітинно, головним чином у макрофагах (до 100), клітинах сполучної тканини. Промастигота має веретеноподібну будову — джгутик відходить від переднього кінця паразита. За допомогою джгутика здійснюється активний рух паразита.
Близько 20 видів лейшманій Старого і Нового Світу можуть спричинити ураження шкіри у людини. За винятком лейшманіозу, який спричинює , що належить до антропонозів, всі інші захворювання з групи шкірного лейшманіозу є зоонозними.
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Лейшманія.
Види шкірного лейшманіозу
Існує два види шкірного лейшманіозу згідно з тим, хто переважно уражається:
- антропонозний;
- зоонозний.
Також вирізняють шкірний лейшманіоз:
- міського типу;
- сільського типу.
Епідеміологічні особливості
Джерело інфекції і резервуар при шкірному лейшманіозі міського типу — хворі люди і собаки. Джерело лейшманіозу сільського типу — різні види гризунів (велика і червонохвоста піщанки, ховрахи, щури тощо). Резервуар лейшманіозів Америки — дрібні лісові гризуни, мавпи, лінивці тощо.
Виділяють осередки щкірного лейшманіозу сільського типу (основне джерело і резервуар — дикі тварини) і міського (основне джерело і резервуар — собаки). Шкірний лейшманіоз зоонозного (сільського) типу зустрічається в Узбекистані, Казахстані, Таджикистані, Туркменістані, також поширений у країнах Африки, Азії, Центральної та Південної Америки. Шкірно-слизовий лейшманіоз — в країнах Америки (Мексика, Гондурас, Гватемала, Венесуела, Бразилія, Перу, Аргентина тощо). Сезонність лейшманіозу пов'язана з біологією переносників. Особливо висока захворюваність серед осіб, які приїхали в ендемічний осередок.
Основним механізмом передавання лейшманіозів є трансмісивний. Специфічними переносниками лейшманіозів Старого Світу є різні види москітів, що відносяться до роду Phlebotomus, у Південній Америці — москіти з роду Lutzomyia. Це невеликі двокрилі комахи завдовжки 1,2-5 мм, що розмножується в норах гризунів, підпіллях житлових приміщень, звалищах сміття, гніздах птахів, тріщинах скель, печер. У тропіках москіти зустрічаються цілий рік, тоді як у Середній Азії теплої пори року починаючи з травня. Кров'ю тварин і людини харчуються тільки самки. Амастиготи, що потрапили в шлунок москіта, за декілька годин перетворюються на промастиготи, які розмножуються в кишечнику і на 4–5-у добу локалізуються у глотці. Заразними москіти стають через 5–8 діб після харчування інфікованою кров'ю. Лейшманії зберігаються в організмі комахи впродовж всього її життя. Захворіла людина не є заразною для здорових в разі відсутності москітів.
В експерименті доведено можливість зараження при втиранні в шкіру розтертих заражених москітів. Тварини можуть заражатися, поїдаючи тушки хворих тварин.
Патогенез
При лейшманіозу шкіри в місці інокуляції промастиготи паразитів швидко проникають у макрофаги, в яких перетворюються на амастиготи, починають активно розмножуватися. Внаслідок активного розмноження лейшманій у місці їхнього проникнення виникають специфічні гранульоми (лейшманіоми), що містять , нейтрофіли, лімфоїдні елементи. При руйнуванні лейшманій продукти їхнього розпаду безпосередньо діють на оточуючі тканини. Кровоносні судини в місці інфільтрату і за його межами розширені, спостерігається набухання і проліферація їхнього ендотелію, іноді — васкуліт з подальшою облітерацією судин. Виникає набряк поверхневого шару шкіри, пошкодження колагену і еластину, а у ряді випадків — їх некроз. У формуванні некрозу велика роль належить імунним комплексам. Надалі відбувається елімінація паразитичних клітин, з'являються епітеліоїдні і гігантські клітки Лангханса. Процес розвитку лейшманіоми складається з трьох стадій: папули, виразки і рубцювання. При шкірному лейшманіозі рано формується клітинна гіперчутливість сповільненого типу, більш поступове наростання її активності сприяє розвитку дифузного шкірного лейшманіозу. У зоні ураження виявляється велика кількість інвазованих макрофагів і незначне число лімфоцитів. Надалі з первинного вогнища можливе поширення збудників гематогенно і лімфогенно з розвитком лімфангітів і лімфаденіту. При потраплянні лейшманій в кров'яне русло пошкодження внутрішніх органів не відбувається, оскільки ці збудники не мають вісцеротропності. Ураження внутрішніх органів пов'язане з приєднанням вторинної інфекції та імунопатологічними процесами.
При шкірно-слизовому лейшманіозі в процес можуть залучатися слизові оболонки носа і носоглотки, що нерідко приводить до пошкодження піднебіння і хрящів носа. Наразі мало вивчене питання, чому, не дивлячись на виражену клітинну гіперчутливість і наявність циркулюючих антитіл, не завжди відбувається самостійне припинення патологічного процесу. Одужання більшою мірою обумовлено клітинним імунітетом, яке закінчується формуванням стійкого імунітету до певного штаму лейшманій. Багато питань імунопатогенезу шкірного та шкірно-слизовому лейшманіозу знаходиться у стадії вивчення. Наприклад, дотепер достеменно невідомо, чи є імунітет, що сформувався, стерильним.
Класифікація
Згідно з МКХ-10 виділяють:
- В55.1 Лейшманіоз шкіри;
- В55.2 Лейшманіоз шкірно–слизовий;
- В55.9 Лейшманіоз неуточнений;
Клінічно виділяють при цьому:
- Перебіг: гострий, підгострий, хронічний, латентний, субклінічний.
- Період: початковий, маніфестний.
- Ступінь тяжкості: легкий, середньої тяжкості, тяжкий.
Клінічні ознаки
Інкубаційний період коливається від 2–4 місяців до 1-2 років, можливо подовження інкубації навіть до 4–5 років. Спостерігаються наступні клінічні зміни:
- первинна лейшманіома: а) стадія папули, б) виразки, в) рубцювання;
- послідовна лейшманіома;
- дифузно-інфільтрируюча лейшманіома;
- туберкулоїдні (люпоїдні) шкірні прояви.
Останні дві форми частіше виникають при антропонозному типі лейшманіозу шкіри.
Починається малопомітною папулою діаметром 2–3 мм, яка практично не підносяться над рівнем здорової шкіри, без видимих запальних змін і може деякий час бути непомітною. При антропонозному лейшманіозі забарвлення папули ледь буре, в центрі можна виявити невелику центральну ямку, яка нерідко заповнена сухою лускою, начебто кіркою. Через 3–6 місяців папула повільно збільшується в розмірах і досягає 5–10 мм, шкіра над нею стає буро-червоною, покривається лусковою кіркою, при видаленні якої видно виразку, що має круглу форму, гладке чи дрібнозернисте дно, покрите гнійним нальотом. Навколо виразки створюється інфільтрат, при розпаді якого розміри виразки поступово збільшуються, виділення незначне, краї підриті, нерівні. За 2-4 місяці розпочинається поступове рубцювання виразки, яке закінчується приблизно через рік від початку хвороби (звідси і народна назва — «годовик»), зрідка затягується до 1,5–2 років (можливо і триваліще в разі при порушенні імунітету). Далі на місці виразки залишається рубець, спочатку рожевий, зрештою стає блідим, атрофічним. Кількість виразок — від 1 до 3 (може бути й до 10), розташовуються вони звичайно на відкритих ділянках шкіри, доступних москітам (обличчя, руки). При абортивному перебігу хвороби папули можуть поступово розсмоктуватися і зникати майже безслідно через декілька місяців від їхньої появи.
При зоонозних варіантах формування виразки та рубцювання лейшманіоми відбувається швидше. Як правило папула в цьому випадку відрізняється значною величиною, яскравостю почервоніння, наявністю набряку в центрі і навкруги нього, швидким збільшенням, іноді нагадуючи фурункул у стадії інфільтрації, на відміну від нього маючи більшу м'якість і меншу болючість. Після появи виразка швидко розширяється за рахунок некротизації інфільтрату по периферії. Одиничні виразки іноді бувають величезними, діаметром 5-15 см і більше. При цьому варіанті число виразок може досягати декількох десятків і сотень (множинні лейшманіоми), при цьому розміри кожної виразки невеликі. Характерним є розвиток звичайно болючого регіонарного лімфаденіту. На 2−3 місяці після формування виразок вони поступово очищаються, розростається грануляція, нагадуючи папілому. Інфільтрат зменшується. Після відторгнення надмірної грануляції залишається характерна шорстка поверхня, на якій з'являються острівці епітелізації, частіше з центру виразки. Не дивлячись на значну відмінність уражень шкіри при антропонозному («суха виразка») і зоонозному («мокра виразка») варіантах лейшманіозу шкіри, клінічно їх важко розмежувати.
Є певні особливості географічних підвидів шкірного лейшманіозу. Так «виразці збирачів каучуку», що зустрічається в лісових районах Мексики, Гватемали, Гондураса, Болівії, Бразилії, Колумбії, Панами, Перу, Еквадору, США, у 50 % хворих уражаються вушні раковини, що потім завершується їх спотворенням. При «амазонському лейшманіозі» хвороба проявляється у вигляді одиничних або нечисленних виразок на нижніх кінцівках, що пояснюється тим, що переносник літає низько над землею (до 1 м).
Іноді розвиваються дифузно-інфільтруючі лейшманіоми з великою зоною ураження, частіше на кистях, стопах, без схильності до виразок і утворення рубців. Їм притаманні крупніші, різко обмежені вогнища, що утворюються через злиття близько розташованих одна до однієї папул. Шкіра на цих ділянках різко інфільтрована і у 3-10 разів товще від нормальної, червона, лущиться, гладка або злегка горбиста. На загальному інфільтраті можуть бути окремі невеликі виразки. Причина розвитку дифузного шкірного лейшманіозу — дефект клітинного імунітету. Після проведеного лікування часто розвиваються рецидиви, що вимагають повторного лікування.
Ймовірно за наявності імунодефіциту в 10 % випадків після перенесеного антропонозного шкірного лейшманіозу розвивається повільний хронічний туберкулоїдний або люпоїдний лейшманіоз шкіри, при якому невеликі папули зливаються, утворюючи велику та нерівну поверхню. Поверхня папул зазвичай гладка, блискуча, іноді її вкривають тонкі луски. Окремі папули на поверхні мають виразки, по краях яких формуються нові папули, а на місці виразок — рубці. Для папули туберкулоїдного лейшманіозу, як для вовчакової люпоми, характерний симптом «печеного яблука». Виявляється при натисненні на папулу скляним шпателем — тоді червоність зникає, а залишається буре забарвлення, що нагадує таке у печеного яблука. Але у більшості випадків папули не покриваються виразками, існують тривало — до 20 років і більш, розсмоктуються, формуючи атрофічний рубець.
Шкірно-слизовий лейшманіоз характеризується схожими з іншими шкірними лейшманіозними ураженнями, але приблизно у 80 % хворих через 1-2 роки після появи виразок на шкірі наступає генералізація інфекції з розвитком деструктивних змін у слизових оболонках носа, глотки, гортані; можуть уражатися не тільки слизові оболонки, але й хрящі. Навіть після загоєння шкірних виразок ураження слизових оболонок можуть прогресувати, супроводжуватися гіперплазією навколишньої тканини, руйнуванням носової перегородки, хрящів гортані та трахеї, приводити до спотворення обличчя, інвалідізації хворого. Часто спостерігається ураження судин і регіонарних лімфовузлів. При типовому перебігу загальний стан залишається відносно задовільним. Неліковані випадки майже завжди зрештою закінчуються летально.
Діагностика
При шкірному та шкірно-слизовому лейшманіозі клінічні критерії:
- факт перебування на ендемічній території;
- характерні специфічні ураженнях шкіри і слизових оболонок (динаміка розвитку, відсутність болю, гарячки, інтоксикації, виражених гематологічних зрушень, вісцеральних уражень).
Загально-лабораторні дослідження неінформативні.
Для специфічної діагностики матеріал для мікроскопічного дослідження слід брати з краю ураження або інфільтрату. Елементи тканини і серозну рідину використовують для приготування мазка, фарбуючи за Романовським-Гімзою або за Браун-Хоппсом. Отриманий матеріал слід культивувати на середовищі NNN або Шнайдера. У деяких випадках лейшманії можуть бути висіяні з крові, пунктату кісткового мозку за відсутності вісцерального ураження. Якщо лейшманії знайти не вдається, допоміжним методом служать серологічні реакції — РЗК, РІФ, ІФА, РЛА, шкірний тест Монтенегро (через 3 місяці від початку хвороби).
Лікування
В Україні для лікування шкірного лейшманіозу дозволений лише амфотерицин В. Він призначається за розрахунком 0,25–1 мг/кг ваги тіла, препарат вводять повільно внутрішньовенно в 5 % розчині глюкози щодня або через день. Курс лікування триває до досягнення курсової дози 20 мг/кг. У світі за рекомендаціями ВООЗ при шкірному лейшманіозі використовуються препарати 5-валентної сурми до клінічного і паразитологічного одужання. Курс — 12-20 днів. Внутрішньовенне введення проводять повільно, впродовж 5-10 хвилин, краще за допомогою помпи. Можливо розведення добової дози в 50-100 мл 5 % розчина глюкози або декстрози для внутрішньовенного крапельного введення. Розрахунок добової дози в середньому складає 20 мг/кг (з розрахунку по сурмі). Ін'єкції здійснюються щодня, курс — до 30 днів. При рецидиві захворювання курс повторюють через 14-добовий інтервал не менше 30 днів. І лише за відсутності ефекту застосовуються амфотеріцин В або пентамідін. При окремих варіантах шкірного лейшманіозу певну ефективність показали флуконазол, кетоконазол, ітраконазол, дапсон, ситамаквін, алопурінол, меглумін. Жоден метод лікування не дає гарантії повного одужання, виникнення рецидивів можливе в різні терміни після закінчення лікування.
Лейшманії нестійкі до високої та низької температури, тож певну ефективність лікування пацієнту при лейшманіозу шкіри надає місцеве прогрівання шкіри (до 40-41°С) у вигляді гарячих ванн упродовж багатьох місяців. При неускладнених поодиноких шкірних ураженнях проводиться кріотерапія сеансами по 15-20 секунд упродовж 1-2 тижнів. Хірургічне лікування вогнищ в розпалі не рекомендується, однак після специфічного лікування виникає іноді необхідність в проведенні корегувального хірургічного втручання (косметичні, пластичні операції).
Профілактика
Загальна профілактика полягає в ранньому виявленні, ізоляції, госпіталізації та лікуванні хворих, контролі якості лікування, захисті людей від нападу москітів і боротьбі з ними. Захист людей від нападу москітів і боротьба з ними досягається знищенням місць їхнього виплоду, застосуванням інсектицидів, сіток тощо. Проводяться заходи ліквідації бродячих собак і контролю захворюваності (санація) домашніх собак та інших інфікованих тварин з використанням серологічних тестів. Ретельне очищення житлових і виробничих будівель та дворів з подальшою дезінфекцією 10% розчином хлорного вапна забезпечує знищення личинок москітів.
При антропонозному типі шкірного лейшманіозу здійснюються ветеринарні заходи: до початку епідемічного сезону собакам проводять профілактичні щеплення живими культурами лейшманій. При зоонозному типі шкірного лейшманіозу проводять дератизаційні заходи, направлені на знищення гризунів, що є джерелом інфекції. Специфічна профілактика розроблена лише відносно шкірного лейшманіозу, спричиненого L. major, в країнах, де були гіперендемічні осередки (середньоазіатські республіки колишнього СРСР, Іран, Ізраїль). Профілактика проводиться живою вакциною з утворенням однієї виразки в місці введення, загоєння якої наступає приблизно за рік. Специфічна профілактика для інших шкірних та шкірно-слизових лейшманіозів не розроблена.
Примітки
- NDF-RT
- WHO addressing leishmaniasis in high-risk areas of the Syrian Arab Republic. 23 July 2019 [1] [ 20 жовтня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Reithinger R. та ін. (2007). Cutaneous leishmaniasis. The Lancet Infectious Diseases. 7 (9): 581—96. doi:10.1016/S1473-3099 (07) 70209-8. PMID 17714672.
{{}}
: Перевірте значення|doi=
(); Явне використання «та ін.» у:|author=
() - Через тривалу приналежність регіонів поширення цієї форми шкірного лейшманіозу до Російської імперії назва цієї форми закріпилась російською.
Джерела
- Інфекційні хвороби (підручник) (за ред. О. А. Голубовської). — Київ: ВСВ «Медицина» (2 видання, доповнене і перероблене). — 2018. — 688 С. + 12 с. кольор. вкл. (О. А. Голубовська, М. А. Андрейчин, А. В. Шкурба та ін.) / С. 472—483
- Інфекційні хвороби: енциклопедичний довідник / за ред. Крамарьова С. О., Голубовської О. А. — К.: ТОВ «Гармонія», 2018. — 592 с. (Крамарьов С. О., Голубовська О. А., Шкурба А. В. та ін.) С. 346—348.
- Craig G Stark, Conjivaram Vidyashankar Leishmaniasis. Updated: Jul 17, 2019 Medscape. Drugs & Diseases. Infectious Diseases (Chief Editor: Pranatharthi Haran Chandrasekar) [2] [ 6 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- WHO. Leishmaniasis 14 March 2019 Key facts [3] [ 26 липня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
Посилання
- Centers for Disease Control and Prevention. Parasites home: leishmaniasis. Resources for health professionals. Available at [4] [ 3 серпня 2019 у Wayback Machine.]. (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shkirnij lejshmanioz angl cutaneous leishmaniasis hvoroba Borovskogo kauchukova virazka pendinska virazka bagdadska virazka tosho grupa lejshmanioziv sho viyavlyayutsya urazhennyami shkiri pidshkirnih tkanin i abo slizovih obolonok Ci hvorobi sprichinyuyut lejshmaniyi Poshireni perevazhno v tropikah i subtropikah peredayutsya cherez ukusi moskitiv Ye prirodno oseredkovimi zahvoryuvannyami Vhodit do grupi lejshmanioziv Shkirnij lejshmaniozShkirnij lejshmanioz u hvorogo z YerusalimuShkirnij lejshmanioz u hvorogo z YerusalimuSpecialnistinfekcijni hvorobiSimptomipapula virazka i rubecPrichiniLejshmaniya L tropica d d i dMetod diagnostikifizikalne obstezhennya anamnez optichnij mikroskop RZK IFA i reakciya imunoflyuorescenciyiVedennyaantibiotik hirurgichna operaciya i fizioterapiyaPreparatid 1 amfotericin V pentamidin flukonazol ketokonazol itrakonazol i dapsonKlasifikaciya ta zovnishni resursiMKH 111F54 1MKH 10B55 1DiseasesDB3266MeSHD016773 Cutaneous leishmaniasis u VikishovishiIstorichni vidomostiHvoroba zustrichalasya z chasiv glibokoyi starovini v Mesopotamiyi Malij Aziyi v krayinah uzberezhzhya Seredzemnogo morya Vvazhayetsya sho legki vipadki hvorobi zustrichalisya i na teritoriyah uzberezhzhya Chornogo morya U shumerskih klinopisnih tekstah 2500 rokiv do nashoyi eri zustrichayutsya opisi hvorih iz shkirnim lejshmaniozom U 1765 roci shkirnij lejshmanioz buv vpershe opisanij u hvorogo v Siriyi anglijskim likarem O Rasselom U 1898 roci rosijskij vijskovij likar P F Borovskij u granulyaciyi hvorogo na shkirnij lejshmanioz pendinsku virazku viyaviv zbudnika pravilno opisav jogo roztashuvannya u lyudskih tkaninah vidnis jogo do najprostishih U 1921 roci italijski naukovci brati Eduard ta Eten Serzhenti z spivavtorami eksperimentalno doveli rol moskitiv u poshirenni lejshmanioziv U 1926 roci H Montenegro zaproponuvav efektivnij shkirnij test dlya diagnostiki lejshmanioziv AktualnistBlizko 95 vipadkiv shkirnogo lejshmaniozu zustrichayutsya v Americi Seredzemnomorskomu basejni Blizkomu Shodi ta Serednij Aziyi U 2017 roci ponad 95 novih vipadkiv viyavleno u 6 krayinah Afganistani Alzhiri Braziliyi Kolumbiyi Islamskij Respublici Iran Iraku ta Sirijskij Arabskij Respublici Za pidrahunkami shorichno v usomu sviti vidbuvayetsya vid 600 000 do 1 mln novih vipadkiv Narazi VOOZ vislovlyuye zanepokoyennya stosovno mozhlivoyi epidemiyi shkirnogo lejshmaniozu v Siriyi de blizko 4 mln zhiteliv krayini zalishilisya bez medichnoyi dopomogi cherez vijnu ta piddayutsya ukusam perenosnikivEtiologiyaZbudniki shkirnogo lejshmaniozu vidnosyatsya do najprostishih ta mayut znachnu morfologichnu shozhist Lejshmaniyi mozhut perebuvati v dvoh stadiyah amastigota a lat mastigos bich batig tobto bez bicha bezdzhgutikova vnutrishnoklitinna i promastigota dzhgutikova Amastigoti ye parazitami klitin SMF hrebetnih Dzhgutikova stadiya sposterigayetsya v organizmi moskitiv perenosnikiv Parazituyuchi v organizmi hrebetnih lejshmaniyi piddayutsya znachnim morfologichnim zminam nabuvayut formu yajcepodibnih abo okruglih neruhomih amastigot yaki roztashovani zazvichaj vnutrishnoklitinno golovnim chinom u makrofagah do 100 klitinah spoluchnoyi tkanini Promastigota maye veretenopodibnu budovu dzhgutik vidhodit vid perednogo kincya parazita Za dopomogoyu dzhgutika zdijsnyuyetsya aktivnij ruh parazita Blizko 20 vidiv lejshmanij Starogo i Novogo Svitu mozhut sprichiniti urazhennya shkiri u lyudini Za vinyatkom lejshmaniozu yakij sprichinyuye sho nalezhit do antroponoziv vsi inshi zahvoryuvannya z grupi shkirnogo lejshmaniozu ye zoonoznimi Detalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Lejshmaniya Vidi shkirnogo lejshmaniozuIsnuye dva vidi shkirnogo lejshmaniozu zgidno z tim hto perevazhno urazhayetsya antroponoznij zoonoznij Takozh viriznyayut shkirnij lejshmanioz miskogo tipu silskogo tipu Epidemiologichni osoblivostiDzherelo infekciyi i rezervuar pri shkirnomu lejshmaniozi miskogo tipu hvori lyudi i sobaki Dzherelo lejshmaniozu silskogo tipu rizni vidi grizuniv velika i chervonohvosta pishanki hovrahi shuri tosho Rezervuar lejshmanioziv Ameriki dribni lisovi grizuni mavpi linivci tosho Vidilyayut oseredki shkirnogo lejshmaniozu silskogo tipu osnovne dzherelo i rezervuar diki tvarini i miskogo osnovne dzherelo i rezervuar sobaki Shkirnij lejshmanioz zoonoznogo silskogo tipu zustrichayetsya v Uzbekistani Kazahstani Tadzhikistani Turkmenistani takozh poshirenij u krayinah Afriki Aziyi Centralnoyi ta Pivdennoyi Ameriki Shkirno slizovij lejshmanioz v krayinah Ameriki Meksika Gonduras Gvatemala Venesuela Braziliya Peru Argentina tosho Sezonnist lejshmaniozu pov yazana z biologiyeyu perenosnikiv Osoblivo visoka zahvoryuvanist sered osib yaki priyihali v endemichnij oseredok Osnovnim mehanizmom peredavannya lejshmanioziv ye transmisivnij Specifichnimi perenosnikami lejshmanioziv Starogo Svitu ye rizni vidi moskitiv sho vidnosyatsya do rodu Phlebotomus u Pivdennij Americi moskiti z rodu Lutzomyia Ce neveliki dvokrili komahi zavdovzhki 1 2 5 mm sho rozmnozhuyetsya v norah grizuniv pidpillyah zhitlovih primishen zvalishah smittya gnizdah ptahiv trishinah skel pecher U tropikah moskiti zustrichayutsya cilij rik todi yak u Serednij Aziyi teployi pori roku pochinayuchi z travnya Krov yu tvarin i lyudini harchuyutsya tilki samki Amastigoti sho potrapili v shlunok moskita za dekilka godin peretvoryuyutsya na promastigoti yaki rozmnozhuyutsya v kishechniku i na 4 5 u dobu lokalizuyutsya u glotci Zaraznimi moskiti stayut cherez 5 8 dib pislya harchuvannya infikovanoyu krov yu Lejshmaniyi zberigayutsya v organizmi komahi vprodovzh vsogo yiyi zhittya Zahvorila lyudina ne ye zaraznoyu dlya zdorovih v razi vidsutnosti moskitiv V eksperimenti dovedeno mozhlivist zarazhennya pri vtiranni v shkiru roztertih zarazhenih moskitiv Tvarini mozhut zarazhatisya poyidayuchi tushki hvorih tvarin PatogenezPri lejshmaniozu shkiri v misci inokulyaciyi promastigoti parazitiv shvidko pronikayut u makrofagi v yakih peretvoryuyutsya na amastigoti pochinayut aktivno rozmnozhuvatisya Vnaslidok aktivnogo rozmnozhennya lejshmanij u misci yihnogo proniknennya vinikayut specifichni granulomi lejshmaniomi sho mistyat nejtrofili limfoyidni elementi Pri rujnuvanni lejshmanij produkti yihnogo rozpadu bezposeredno diyut na otochuyuchi tkanini Krovonosni sudini v misci infiltratu i za jogo mezhami rozshireni sposterigayetsya nabuhannya i proliferaciya yihnogo endoteliyu inodi vaskulit z podalshoyu obliteraciyeyu sudin Vinikaye nabryak poverhnevogo sharu shkiri poshkodzhennya kolagenu i elastinu a u ryadi vipadkiv yih nekroz U formuvanni nekrozu velika rol nalezhit imunnim kompleksam Nadali vidbuvayetsya eliminaciya parazitichnih klitin z yavlyayutsya epitelioyidni i gigantski klitki Langhansa Proces rozvitku lejshmaniomi skladayetsya z troh stadij papuli virazki i rubcyuvannya Pri shkirnomu lejshmaniozi rano formuyetsya klitinna giperchutlivist spovilnenogo tipu bilsh postupove narostannya yiyi aktivnosti spriyaye rozvitku difuznogo shkirnogo lejshmaniozu U zoni urazhennya viyavlyayetsya velika kilkist invazovanih makrofagiv i neznachne chislo limfocitiv Nadali z pervinnogo vognisha mozhlive poshirennya zbudnikiv gematogenno i limfogenno z rozvitkom limfangitiv i limfadenitu Pri potraplyanni lejshmanij v krov yane ruslo poshkodzhennya vnutrishnih organiv ne vidbuvayetsya oskilki ci zbudniki ne mayut viscerotropnosti Urazhennya vnutrishnih organiv pov yazane z priyednannyam vtorinnoyi infekciyi ta imunopatologichnimi procesami Pri shkirno slizovomu lejshmaniozi v proces mozhut zaluchatisya slizovi obolonki nosa i nosoglotki sho neridko privodit do poshkodzhennya pidnebinnya i hryashiv nosa Narazi malo vivchene pitannya chomu ne divlyachis na virazhenu klitinnu giperchutlivist i nayavnist cirkulyuyuchih antitil ne zavzhdi vidbuvayetsya samostijne pripinennya patologichnogo procesu Oduzhannya bilshoyu miroyu obumovleno klitinnim imunitetom yake zakinchuyetsya formuvannyam stijkogo imunitetu do pevnogo shtamu lejshmanij Bagato pitan imunopatogenezu shkirnogo ta shkirno slizovomu lejshmaniozu znahoditsya u stadiyi vivchennya Napriklad doteper dostemenno nevidomo chi ye imunitet sho sformuvavsya sterilnim KlasifikaciyaZgidno z MKH 10 vidilyayut V55 1 Lejshmanioz shkiri V55 2 Lejshmanioz shkirno slizovij V55 9 Lejshmanioz neutochnenij Klinichno vidilyayut pri comu Perebig gostrij pidgostrij hronichnij latentnij subklinichnij Period pochatkovij manifestnij Stupin tyazhkosti legkij serednoyi tyazhkosti tyazhkij Klinichni oznakiInkubacijnij period kolivayetsya vid 2 4 misyaciv do 1 2 rokiv mozhlivo podovzhennya inkubaciyi navit do 4 5 rokiv Sposterigayutsya nastupni klinichni zmini pervinna lejshmanioma a stadiya papuli b virazki v rubcyuvannya poslidovna lejshmanioma difuzno infiltriruyucha lejshmanioma tuberkuloyidni lyupoyidni shkirni proyavi Ostanni dvi formi chastishe vinikayut pri antroponoznomu tipi lejshmaniozu shkiri Pochinayetsya malopomitnoyu papuloyu diametrom 2 3 mm yaka praktichno ne pidnosyatsya nad rivnem zdorovoyi shkiri bez vidimih zapalnih zmin i mozhe deyakij chas buti nepomitnoyu Pri antroponoznomu lejshmaniozi zabarvlennya papuli led bure v centri mozhna viyaviti neveliku centralnu yamku yaka neridko zapovnena suhoyu luskoyu nachebto kirkoyu Cherez 3 6 misyaciv papula povilno zbilshuyetsya v rozmirah i dosyagaye 5 10 mm shkira nad neyu staye buro chervonoyu pokrivayetsya luskovoyu kirkoyu pri vidalenni yakoyi vidno virazku sho maye kruglu formu gladke chi dribnozerniste dno pokrite gnijnim nalotom Navkolo virazki stvoryuyetsya infiltrat pri rozpadi yakogo rozmiri virazki postupovo zbilshuyutsya vidilennya neznachne krayi pidriti nerivni Za 2 4 misyaci rozpochinayetsya postupove rubcyuvannya virazki yake zakinchuyetsya priblizno cherez rik vid pochatku hvorobi zvidsi i narodna nazva godovik zridka zatyaguyetsya do 1 5 2 rokiv mozhlivo i trivalishe v razi pri porushenni imunitetu Dali na misci virazki zalishayetsya rubec spochatku rozhevij zreshtoyu staye blidim atrofichnim Kilkist virazok vid 1 do 3 mozhe buti j do 10 roztashovuyutsya voni zvichajno na vidkritih dilyankah shkiri dostupnih moskitam oblichchya ruki Pri abortivnomu perebigu hvorobi papuli mozhut postupovo rozsmoktuvatisya i znikati majzhe bezslidno cherez dekilka misyaciv vid yihnoyi poyavi Lejshmanoyidna virazka u hvorogo z Centralnoyi Ameriki Pri zoonoznih variantah formuvannya virazki ta rubcyuvannya lejshmaniomi vidbuvayetsya shvidshe Yak pravilo papula v comu vipadku vidriznyayetsya znachnoyu velichinoyu yaskravostyu pochervoninnya nayavnistyu nabryaku v centri i navkrugi nogo shvidkim zbilshennyam inodi nagaduyuchi furunkul u stadiyi infiltraciyi na vidminu vid nogo mayuchi bilshu m yakist i menshu bolyuchist Pislya poyavi virazka shvidko rozshiryayetsya za rahunok nekrotizaciyi infiltratu po periferiyi Odinichni virazki inodi buvayut velicheznimi diametrom 5 15 sm i bilshe Pri comu varianti chislo virazok mozhe dosyagati dekilkoh desyatkiv i soten mnozhinni lejshmaniomi pri comu rozmiri kozhnoyi virazki neveliki Harakternim ye rozvitok zvichajno bolyuchogo regionarnogo limfadenitu Na 2 3 misyaci pislya formuvannya virazok voni postupovo ochishayutsya rozrostayetsya granulyaciya nagaduyuchi papilomu Infiltrat zmenshuyetsya Pislya vidtorgnennya nadmirnoyi granulyaciyi zalishayetsya harakterna shorstka poverhnya na yakij z yavlyayutsya ostrivci epitelizaciyi chastishe z centru virazki Ne divlyachis na znachnu vidminnist urazhen shkiri pri antroponoznomu suha virazka i zoonoznomu mokra virazka variantah lejshmaniozu shkiri klinichno yih vazhko rozmezhuvati Lejshmanoyidna virazka u hvorogo z Francuzkoyi Gviani Ye pevni osoblivosti geografichnih pidvidiv shkirnogo lejshmaniozu Tak virazci zbirachiv kauchuku sho zustrichayetsya v lisovih rajonah Meksiki Gvatemali Gondurasa Boliviyi Braziliyi Kolumbiyi Panami Peru Ekvadoru SShA u 50 hvorih urazhayutsya vushni rakovini sho potim zavershuyetsya yih spotvorennyam Pri amazonskomu lejshmaniozi hvoroba proyavlyayetsya u viglyadi odinichnih abo nechislennih virazok na nizhnih kincivkah sho poyasnyuyetsya tim sho perenosnik litaye nizko nad zemleyu do 1 m Inodi rozvivayutsya difuzno infiltruyuchi lejshmaniomi z velikoyu zonoyu urazhennya chastishe na kistyah stopah bez shilnosti do virazok i utvorennya rubciv Yim pritamanni krupnishi rizko obmezheni vognisha sho utvoryuyutsya cherez zlittya blizko roztashovanih odna do odniyeyi papul Shkira na cih dilyankah rizko infiltrovana i u 3 10 raziv tovshe vid normalnoyi chervona lushitsya gladka abo zlegka gorbista Na zagalnomu infiltrati mozhut buti okremi neveliki virazki Prichina rozvitku difuznogo shkirnogo lejshmaniozu defekt klitinnogo imunitetu Pislya provedenogo likuvannya chasto rozvivayutsya recidivi sho vimagayut povtornogo likuvannya Jmovirno za nayavnosti imunodeficitu v 10 vipadkiv pislya perenesenogo antroponoznogo shkirnogo lejshmaniozu rozvivayetsya povilnij hronichnij tuberkuloyidnij abo lyupoyidnij lejshmanioz shkiri pri yakomu neveliki papuli zlivayutsya utvoryuyuchi veliku ta nerivnu poverhnyu Poverhnya papul zazvichaj gladka bliskucha inodi yiyi vkrivayut tonki luski Okremi papuli na poverhni mayut virazki po krayah yakih formuyutsya novi papuli a na misci virazok rubci Dlya papuli tuberkuloyidnogo lejshmaniozu yak dlya vovchakovoyi lyupomi harakternij simptom pechenogo yabluka Viyavlyayetsya pri natisnenni na papulu sklyanim shpatelem todi chervonist znikaye a zalishayetsya bure zabarvlennya sho nagaduye take u pechenogo yabluka Ale u bilshosti vipadkiv papuli ne pokrivayutsya virazkami isnuyut trivalo do 20 rokiv i bilsh rozsmoktuyutsya formuyuchi atrofichnij rubec Shkirno slizovij lejshmanioz harakterizuyetsya shozhimi z inshimi shkirnimi lejshmanioznimi urazhennyami ale priblizno u 80 hvorih cherez 1 2 roki pislya poyavi virazok na shkiri nastupaye generalizaciya infekciyi z rozvitkom destruktivnih zmin u slizovih obolonkah nosa glotki gortani mozhut urazhatisya ne tilki slizovi obolonki ale j hryashi Navit pislya zagoyennya shkirnih virazok urazhennya slizovih obolonok mozhut progresuvati suprovodzhuvatisya giperplaziyeyu navkolishnoyi tkanini rujnuvannyam nosovoyi peregorodki hryashiv gortani ta traheyi privoditi do spotvorennya oblichchya invalidizaciyi hvorogo Chasto sposterigayetsya urazhennya sudin i regionarnih limfovuzliv Pri tipovomu perebigu zagalnij stan zalishayetsya vidnosno zadovilnim Nelikovani vipadki majzhe zavzhdi zreshtoyu zakinchuyutsya letalno DiagnostikaPri shkirnomu ta shkirno slizovomu lejshmaniozi klinichni kriteriyi fakt perebuvannya na endemichnij teritoriyi harakterni specifichni urazhennyah shkiri i slizovih obolonok dinamika rozvitku vidsutnist bolyu garyachki intoksikaciyi virazhenih gematologichnih zrushen visceralnih urazhen Zagalno laboratorni doslidzhennya neinformativni Shkirnij test Montenegro rizko pozitivnij rezultat Dlya specifichnoyi diagnostiki material dlya mikroskopichnogo doslidzhennya slid brati z krayu urazhennya abo infiltratu Elementi tkanini i seroznu ridinu vikoristovuyut dlya prigotuvannya mazka farbuyuchi za Romanovskim Gimzoyu abo za Braun Hoppsom Otrimanij material slid kultivuvati na seredovishi NNN abo Shnajdera U deyakih vipadkah lejshmaniyi mozhut buti visiyani z krovi punktatu kistkovogo mozku za vidsutnosti visceralnogo urazhennya Yaksho lejshmaniyi znajti ne vdayetsya dopomizhnim metodom sluzhat serologichni reakciyi RZK RIF IFA RLA shkirnij test Montenegro cherez 3 misyaci vid pochatku hvorobi LikuvannyaV Ukrayini dlya likuvannya shkirnogo lejshmaniozu dozvolenij lishe amfotericin V Vin priznachayetsya za rozrahunkom 0 25 1 mg kg vagi tila preparat vvodyat povilno vnutrishnovenno v 5 rozchini glyukozi shodnya abo cherez den Kurs likuvannya trivaye do dosyagnennya kursovoyi dozi 20 mg kg U sviti za rekomendaciyami VOOZ pri shkirnomu lejshmaniozi vikoristovuyutsya preparati 5 valentnoyi surmi do klinichnogo i parazitologichnogo oduzhannya Kurs 12 20 dniv Vnutrishnovenne vvedennya provodyat povilno vprodovzh 5 10 hvilin krashe za dopomogoyu pompi Mozhlivo rozvedennya dobovoyi dozi v 50 100 ml 5 rozchina glyukozi abo dekstrozi dlya vnutrishnovennogo krapelnogo vvedennya Rozrahunok dobovoyi dozi v serednomu skladaye 20 mg kg z rozrahunku po surmi In yekciyi zdijsnyuyutsya shodnya kurs do 30 dniv Pri recidivi zahvoryuvannya kurs povtoryuyut cherez 14 dobovij interval ne menshe 30 dniv I lishe za vidsutnosti efektu zastosovuyutsya amfotericin V abo pentamidin Pri okremih variantah shkirnogo lejshmaniozu pevnu efektivnist pokazali flukonazol ketokonazol itrakonazol dapson sitamakvin alopurinol meglumin Zhoden metod likuvannya ne daye garantiyi povnogo oduzhannya viniknennya recidiviv mozhlive v rizni termini pislya zakinchennya likuvannya Lejshmaniyi nestijki do visokoyi ta nizkoyi temperaturi tozh pevnu efektivnist likuvannya paciyentu pri lejshmaniozu shkiri nadaye misceve progrivannya shkiri do 40 41 S u viglyadi garyachih vann uprodovzh bagatoh misyaciv Pri neuskladnenih poodinokih shkirnih urazhennyah provoditsya krioterapiya seansami po 15 20 sekund uprodovzh 1 2 tizhniv Hirurgichne likuvannya vognish v rozpali ne rekomenduyetsya odnak pislya specifichnogo likuvannya vinikaye inodi neobhidnist v provedenni koreguvalnogo hirurgichnogo vtruchannya kosmetichni plastichni operaciyi ProfilaktikaZagalna profilaktika polyagaye v rannomu viyavlenni izolyaciyi gospitalizaciyi ta likuvanni hvorih kontroli yakosti likuvannya zahisti lyudej vid napadu moskitiv i borotbi z nimi Zahist lyudej vid napadu moskitiv i borotba z nimi dosyagayetsya znishennyam misc yihnogo viplodu zastosuvannyam insekticidiv sitok tosho Provodyatsya zahodi likvidaciyi brodyachih sobak i kontrolyu zahvoryuvanosti sanaciya domashnih sobak ta inshih infikovanih tvarin z vikoristannyam serologichnih testiv Retelne ochishennya zhitlovih i virobnichih budivel ta dvoriv z podalshoyu dezinfekciyeyu 10 rozchinom hlornogo vapna zabezpechuye znishennya lichinok moskitiv Pri antroponoznomu tipi shkirnogo lejshmaniozu zdijsnyuyutsya veterinarni zahodi do pochatku epidemichnogo sezonu sobakam provodyat profilaktichni sheplennya zhivimi kulturami lejshmanij Pri zoonoznomu tipi shkirnogo lejshmaniozu provodyat deratizacijni zahodi napravleni na znishennya grizuniv sho ye dzherelom infekciyi Specifichna profilaktika rozroblena lishe vidnosno shkirnogo lejshmaniozu sprichinenogo L major v krayinah de buli giperendemichni oseredki serednoaziatski respubliki kolishnogo SRSR Iran Izrayil Profilaktika provoditsya zhivoyu vakcinoyu z utvorennyam odniyeyi virazki v misci vvedennya zagoyennya yakoyi nastupaye priblizno za rik Specifichna profilaktika dlya inshih shkirnih ta shkirno slizovih lejshmanioziv ne rozroblena PrimitkiNDF RT d Track Q21008030 WHO addressing leishmaniasis in high risk areas of the Syrian Arab Republic 23 July 2019 1 20 zhovtnya 2019 u Wayback Machine angl Reithinger R ta in 2007 Cutaneous leishmaniasis The Lancet Infectious Diseases 7 9 581 96 doi 10 1016 S1473 3099 07 70209 8 PMID 17714672 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte znachennya doi dovidka Yavne vikoristannya ta in u author dovidka Cherez trivalu prinalezhnist regioniv poshirennya ciyeyi formi shkirnogo lejshmaniozu do Rosijskoyi imperiyi nazva ciyeyi formi zakripilas rosijskoyu DzherelaInfekcijni hvorobi pidruchnik za red O A Golubovskoyi Kiyiv VSV Medicina 2 vidannya dopovnene i pereroblene 2018 688 S 12 s kolor vkl O A Golubovska M A Andrejchin A V Shkurba ta in ISBN 978 617 505 675 2 S 472 483 Infekcijni hvorobi enciklopedichnij dovidnik za red Kramarova S O Golubovskoyi O A K TOV Garmoniya 2018 592 s ISBN 978 966 2165 52 4 Kramarov S O Golubovska O A Shkurba A V ta in S 346 348 Craig G Stark Conjivaram Vidyashankar Leishmaniasis Updated Jul 17 2019 Medscape Drugs amp Diseases Infectious Diseases Chief Editor Pranatharthi Haran Chandrasekar 2 6 serpnya 2019 u Wayback Machine angl WHO Leishmaniasis 14 March 2019 Key facts 3 26 lipnya 2019 u Wayback Machine angl PosilannyaCenters for Disease Control and Prevention Parasites home leishmaniasis Resources for health professionals Available at 4 3 serpnya 2019 u Wayback Machine angl