Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бере́за (колишня: Береза-Картузька; біл. Бяро́за або біл. Бяро́за-Карту́ская) — місто в Білорусі, на річці Ясельді, притоці Прип'яті: адміністративний центр Березівського району Берестейської області.
| Транслітерація назви | Biaroza | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Основні дані | |||||
| 52°33′ пн. ш. 24°58′ сх. д. / 52.550° пн. ш. 24.967° сх. д.Координати: 52°33′ пн. ш. 24°58′ сх. д. / 52.550° пн. ш. 24.967° сх. д. | |||||
| Країна |  Білорусь | ||||
| Область | Берестейська область | ||||
| Район | Березівський район | ||||
| Перша згадка | 1477 | ||||
| Населення | 29 408 осіб (2016) | ||||
| Площа | 43,3 км² | ||||
| Часовий пояс | час у Білорусі | ||||
| Поштовий індекс | 225210 | ||||
| Телефонний код | +375-1643 | ||||
| Висота | 150 м[2] | ||||
| Водний об'єкт | р. Ясельда, притока Прип'яті | ||||
| Транспорт, відстані | |||||
| Найближча залізнична станція | |||||
| До Мінська | |||||
| - фізична | 230 км | ||||
  Береза | |||||
  Береза Береза (Берестейська область) | |||||
 Береза у Вікісховищі | |||||
Географія
Клімат
Клімат у населеному пункті вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена). Опадів 610 мм на рік. Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм. Найбільша кількість опадів випадає в липні — близько 79 мм. Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 50 мм. Пересічна температура січня — -5,3 °C, липня — 18,0 °C. Річна амплітуда температур становить 23,3 °C.
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,3 | −0,9 | 4,0 | 12,3 | 19,0 | 22,2 | 23,5 | 22,8 | 18,0 | 11,7 | 4,7 | 0,0 | 11,2 |
| Середня температура, °C | −5,3 | −4,1 | 0,2 | 7,3 | 13,4 | 16,6 | 18,0 | 17,2 | 13,0 | 7,7 | 2,2 | −2,5 | 7,0 |
| Середній мінімум, °C | −8,3 | −7,3 | −3,5 | 2,4 | 7,8 | 11,1 | 12,5 | 11,7 | 8,1 | 3,8 | −0,2 | −5 | 2,8 |
| Норма опадів, мм | 39 | 29 | 33 | 42 | 57 | 77 | 79 | 64 | 56 | 45 | 44 | 45 | 610 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Історія
Перша згадка про село Береза сходить до 1477, коли власник села Ян Гамшей заснував тут костел Святої Трійці. Наприкінці XV століття Береза стає торговим містом, отримавши міську хартію і право на проведення щотижневої ярмарки.
У період з 1538 до 1600 року — великий центр кальвінізму.
В 1617 Береза стає власністю канцлера Великого князівства Литовського Лева Івановича Сапіги з родини литовських магнатів Сапіг, який в першу чергу засновує тут новий католицький костел (колишній після того, як більше півстоліття знаходився в руках кальвіністів, остаточно зубожів). Сапіга також дозволив місцевим євреям відкрити школу і синагогу. У цей час у місті вже існувала і греко-католицька церква.
Після його смерті в 1633 Береза за заповітом переходить до його старшого сина Яна Станіслава Сапіги (†1635) — маршалка Великого князівства Литовського, а потім — до його молодшого брата, Казимира Лева Сапіги.
Казимир Лев Сапіга успадкував від свого батька не тільки здатності до державних справ і видатний розум, але й глибоку побожність. За своє життя він заснував чимало костьолів і монастирів, одним з яких став картезіанський монастир у Березі.
Костьол було урочисто закладено в 1648. Будівництву перешкодили нещастя, що звалилися на Річ Посполиту в тому ж році — початок козацької війни і смерть польського короля Владислава IV. Лише 3 січня 1650 в Варшаві був підписаний акт заснування монастиря, який Сапіги передали в користування чернечому ордену картезіанців, що переселилися сюди з італійського містечка Тревізо (італ. Treviso). За цей благородний жест Сапіг Папа Олександр VII надав Леву Сапізі титул князя, а монастир згодом розбудувався: став найбільшим у Польсько-литовському королівстві.
У зв'язку з появою монастиря місто отримало свою другу назву — Береза-Картуська (пол. Bereza Kartuska). Монастир сприяв розвитку місцевої торгівлі і ремесел. Поступово розширяючись, монастир став одним з найбільших у всій Речі Посполитої.
В 1706 монастир зазнав облоги, після чого був узятий штурмом, підпалений та розграбований військами шведського короля Карла XII. Двома роками пізніше шведські війська ще раз розграбували місто, що призвело до практично повного його спустошення. Збиток був нанесений місту також російськими військами під командуванням Олександра Суворова в 1772, під час розподілу Речі Посполитої.
Після третього поділу Речі Посполитої місто разом з монастирем перейшло до Російської імперії. Під час придушення польського повстання 1831 місто було зайняте російськими військами. Російська влада закрила монастир, і в 1866 році, після чергового повстання, монастирський комплекс був частково зруйнований, а цеглу використали для будівництва «червоних казарм» і православної церкви в Березі. Костьол, який перебував на території монастиря, був зруйнований в 1868.
Місто увійшло у смугу осілості і було заселено євреями, що були переселені з інших районів Російської імперії. На початку 30-х років XX століття вони становили 53 % населення міста. В 1871 недалеко від міста була прокладена залізниця Варшава — Москва, що з'єднала місто з сусідніми великими містами. В 1878 в місті було сім вулиць і близько 200 будинків. Населення міста та околиць становило близько 5000 чоловік. У місті діяли католицький костел і православна церква, кілька єврейських синагог.
В 1917 місто було захоплено Німеччиною, а по закінченні Першої світової війни протягом декількох років переходило з рук в руки: спочатку увійшло до Білоруської Народної Республіки, якій недовго судилося існувати, 19 січня 1919 було узяте Червоною Армією, але вже 14 лютого 1919 захоплене поляками. У ході радянсько-польської війни місто двічі ставало ареною боїв. Після закінчення війни воно, як і вся Західна Білорусь, відійшло до Польщі.
З червня 1934 по 17 вересня 1939 будинки колишніх російських казарм були використані для розміщення табору для супротивників правлячого режиму Береза-Картузька. Як стверджують польські джерела, створення табору було викликано ростом «тероризму» на початку 1930-х і вбивством міністра внутрішніх справ Броніслава Перацкого. Саме правомірність цього табору, як і його юридична база, відкрито ставились під сумнів усіма політичними силами, які виступали проти режиму «санації». У таборі було ув'язнено активних учасників як і революційного руху в Польщі, так і націоналістичного та революційного рухів у Західній Україні та Західній Білорусі, таких, як-от, відомий український письменник Олександр Гаврилюк, перу якого належить видатна щодо свого ідейно-художнього значення книга «Береза Картузька».
У таборі дозволялося тримати людей до трьох місяців без суду, винятково за адміністративним рішенням поліції або глави воєводства. Табір мав дротові загородження під високою напругою. Арештанти носили повстяний одяг із круглим повстяним капелюшком, на ногах — дерев'яні черевики. У невеликі камери з цементною підлогою набивали по 40 осіб. Щоб ув'язнені не сідали, підлогу постійно поливали водою. Долею в'язнів була виснажлива робота і постійні побої.
Незважаючи на протести, табір продовжував існувати, ставши з часом місцем інтернування і представників інших політичних партій. Очолював його інспектор поліції Ян Греффнер з Познані. Згідно з польськими джерелами, у таборі утримувалося до 800 осіб. У радянських джерелах табір називався «концентраційним», а його існування вважалося свідченням «фашистської» сутності режиму. За радянськими даними, до початку 1938 року число ув'язнених перевищувало тут 7 тисяч.
1 квітня 1939 а. межі міста розширені за рахунок передачі села Новосілки з ґміни Сєлєц.
За польськими даними, з початком війни проти гітлерівської Німеччини табір був закритий, всі ув'язнені звільнені, а в таборі утримувалися німецькі військовополонені, а також диверсанти і шпигуни — дванадцять із них були піддані військово-польовому суду і розстріляні.
У вересні 1939 місто разом з усім Поліссям було приєднано до СРСР і включене до БРСР, а в червні 1941 — окуповане німецькими військами.
Під час війни в місті було створене гетто для євреїв, яких звозили сюди з сусідніх районів. Більше 8 тисяч євреїв загинули тут у ході масових розправ і померли від голоду.
Після війни місто остаточно увійшло до складу СРСР, а рештки польського населення було виселено на польську територію. На теренах Березівщини діяло ОУН що належало до Кобринського надрайону "Лан" — провідник Арсен Клиновий («Шах»).
Населення
За переписом населення Білорусі 2009 року чисельність населення міста становила 29 357 осіб.
Національність
Розподіл населення за рідною національністю за даними перепису 2009 року:
| Національність | Осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| білоруси | 25909 | 88,25 % |
| росіяни | 2183 | 7,44 % |
| українці | 652 | 2,22 % |
| поляки | 262 | 0,89 % |
| національність не вказана | 180 | 0,61 % |
| вірмени | 28 | 0,10 % |
| татари | 27 | 0,09 % |
| дві та більше національності | 13 | 0,04 % |
| молдовани | 11 | 0,04 % |
| німці | 11 | 0,04 % |
| євреї | 10 | 0,03 % |
| литовці | 9 | 0,03 % |
| національність не повідомлена | 8 | 0,03 % |
| чуваші | 7 | 0,02 % |
| мордва | 7 | 0,02 % |
| азербайджанці | 6 | 0,02 % |
| грузини | 5 | 0,02 % |
| узбеки | 5 | 0,02 % |
| цигани | 2 | 0,01 % |
| туркмени | 2 | 0,01 % |
| осетини | 2 | 0,01 % |
| удмурти | 2 | 0,01 % |
| лезгини | 2 | 0,01 % |
| комі | 2 | 0,01 % |
| латиші | 1 | 0,00 % |
| таджики | 1 | 0,00 % |
| греки | 1 | 0,00 % |
| марійці | 1 | 0,00 % |
| естонці | 1 | 0,00 % |
| карели | 1 | 0,00 % |
| комі-перм'яки | 1 | 0,00 % |
| румуни | 1 | 0,00 % |
| угорці | 1 | 0,00 % |
| даргинці | 1 | 0,00 % |
| кабардинці | 1 | 0,00 % |
| ханти | 1 | 0,00 % |
| Разом | 29357 | 100 % |
Примітки
- Численность населения на 1 января 2016 г. и среднегодовая численность населения за 2015 год по Республике Беларусь в разрезе областей, районов, городов, поселков городского типа. [ 29 травня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- GeoNames — 2005.
- Biaroza climate: Average Temperature, weather by month, Biaroza weather averages. Climate-Data.org. оригіналу за 1 березня 2020. Процитовано 17 січня 2020. (англ.)
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 24 marca 1939 r. o zmianie granic miasta Berezy Kartuskiej w powiecie prużańskim, województwie poleskim. Dz.U. 1939 nr 27 poz. 178 [ 8 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Belarus. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 2 жовтня 2019. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
- Ethnic composition of Belarus 2009. pop-stat.mashke.org. оригіналу за 14 січня 2016. Процитовано 23 січня 2020. (англ.)
Видатні особи
- Кадя Молодовськи (1894—1975) — американська поетеса і письменниця мовою їдиш
Джерела
- (рос.)
- Берёза-news [ 21 жовтня 2007 у Wayback Machine.] — неофициальный сайт новостей (рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Bereza Kartuska // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 140. (пол.).— S. 140—141. (пол.)
 | Це незавершена стаття з географії Білорусі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bere za kolishnya Bereza Kartuzka bil Byaro za abo bil Byaro za Kartu skaya misto v Bilorusi na richci Yaseldi pritoci Prip yati administrativnij centr Berezivskogo rajonu Berestejskoyi oblasti misto Bereza bil ByarozaTransliteraciya nazvi Biaroza Gerb Berezi Prapor Berezi Osnovni dani52 33 pn sh 24 58 sh d 52 550 pn sh 24 967 sh d 52 550 24 967 Koordinati 52 33 pn sh 24 58 sh d 52 550 pn sh 24 967 sh d 52 550 24 967Krayina BilorusOblast Berestejska oblastRajon Berezivskij rajonPersha zgadka 1477Naselennya 29 408 osib 2016 Plosha 43 3 km Chasovij poyas chas u BilorusiPoshtovij indeks 225210Telefonnij kod 375 1643Visota 150 m 2 Vodnij ob yekt r Yaselda pritoka Prip yati Transport vidstaniNajblizhcha zaliznichna stanciya Do Minska fizichna 230 km Bereza BerezaBereza Berestejska oblast Bereza u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Bereza GeografiyaKlimat Klimat u naselenomu punkti vologij kontinentalnij Dfb za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Opadiv 610 mm na rik Najmensha kilkist opadiv sposterigayetsya v lyutomu j syagaye u serednomu 29 mm Najbilsha kilkist opadiv vipadaye v lipni blizko 79 mm Riznicya v opadah mizh suhimi ta vologimi misyacyami stanovit 50 mm Peresichna temperatura sichnya 5 3 C lipnya 18 0 C Richna amplituda temperatur stanovit 23 3 C Klimat Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Serednij maksimum C 2 3 0 9 4 0 12 3 19 0 22 2 23 5 22 8 18 0 11 7 4 7 0 0 11 2 Serednya temperatura C 5 3 4 1 0 2 7 3 13 4 16 6 18 0 17 2 13 0 7 7 2 2 2 5 7 0 Serednij minimum C 8 3 7 3 3 5 2 4 7 8 11 1 12 5 11 7 8 1 3 8 0 2 5 2 8 Norma opadiv mm 39 29 33 42 57 77 79 64 56 45 44 45 610 Dzherelo Climate Data org angl IstoriyaPersha zgadka pro selo Bereza shodit do 1477 koli vlasnik sela Yan Gamshej zasnuvav tut kostel Svyatoyi Trijci Naprikinci XV stolittya Bereza staye torgovim mistom otrimavshi misku hartiyu i pravo na provedennya shotizhnevoyi yarmarki U period z 1538 do 1600 roku velikij centr kalvinizmu V 1617 Bereza staye vlasnistyu kanclera Velikogo knyazivstva Litovskogo Leva Ivanovicha Sapigi z rodini litovskih magnativ Sapig yakij v pershu chergu zasnovuye tut novij katolickij kostel kolishnij pislya togo yak bilshe pivstolittya znahodivsya v rukah kalvinistiv ostatochno zubozhiv Sapiga takozh dozvoliv miscevim yevreyam vidkriti shkolu i sinagogu U cej chas u misti vzhe isnuvala i greko katolicka cerkva Pislya jogo smerti v 1633 Bereza za zapovitom perehodit do jogo starshogo sina Yana Stanislava Sapigi 1635 marshalka Velikogo knyazivstva Litovskogo a potim do jogo molodshogo brata Kazimira Leva Sapigi Kazimir Lev Sapiga uspadkuvav vid svogo batka ne tilki zdatnosti do derzhavnih sprav i vidatnij rozum ale j gliboku pobozhnist Za svoye zhittya vin zasnuvav chimalo kostoliv i monastiriv odnim z yakih stav kartezianskij monastir u Berezi Kostol bulo urochisto zakladeno v 1648 Budivnictvu pereshkodili neshastya sho zvalilisya na Rich Pospolitu v tomu zh roci pochatok kozackoyi vijni i smert polskogo korolya Vladislava IV Lishe 3 sichnya 1650 v Varshavi buv pidpisanij akt zasnuvannya monastirya yakij Sapigi peredali v koristuvannya chernechomu ordenu kartezianciv sho pereselilisya syudi z italijskogo mistechka Trevizo ital Treviso Za cej blagorodnij zhest Sapig Papa Oleksandr VII nadav Levu Sapizi titul knyazya a monastir zgodom rozbuduvavsya stav najbilshim u Polsko litovskomu korolivstvi U zv yazku z poyavoyu monastirya misto otrimalo svoyu drugu nazvu Bereza Kartuska pol Bereza Kartuska Monastir spriyav rozvitku miscevoyi torgivli i remesel Postupovo rozshiryayuchis monastir stav odnim z najbilshih u vsij Rechi Pospolitoyi Kartezianskij monastir malyunok Napoleon Orda V 1706 monastir zaznav oblogi pislya chogo buv uzyatij shturmom pidpalenij ta rozgrabovanij vijskami shvedskogo korolya Karla XII Dvoma rokami piznishe shvedski vijska she raz rozgrabuvali misto sho prizvelo do praktichno povnogo jogo spustoshennya Zbitok buv nanesenij mistu takozh rosijskimi vijskami pid komanduvannyam Oleksandra Suvorova v 1772 pid chas rozpodilu Rechi Pospolitoyi Pislya tretogo podilu Rechi Pospolitoyi misto razom z monastirem perejshlo do Rosijskoyi imperiyi Pid chas pridushennya polskogo povstannya 1831 misto bulo zajnyate rosijskimi vijskami Rosijska vlada zakrila monastir i v 1866 roci pislya chergovogo povstannya monastirskij kompleks buv chastkovo zrujnovanij a ceglu vikoristali dlya budivnictva chervonih kazarm i pravoslavnoyi cerkvi v Berezi Kostol yakij perebuvav na teritoriyi monastirya buv zrujnovanij v 1868 Misto uvijshlo u smugu osilosti i bulo zaseleno yevreyami sho buli pereseleni z inshih rajoniv Rosijskoyi imperiyi Na pochatku 30 h rokiv XX stolittya voni stanovili 53 naselennya mista V 1871 nedaleko vid mista bula prokladena zaliznicya Varshava Moskva sho z yednala misto z susidnimi velikimi mistami V 1878 v misti bulo sim vulic i blizko 200 budinkiv Naselennya mista ta okolic stanovilo blizko 5000 cholovik U misti diyali katolickij kostel i pravoslavna cerkva kilka yevrejskih sinagog V 1917 misto bulo zahopleno Nimechchinoyu a po zakinchenni Pershoyi svitovoyi vijni protyagom dekilkoh rokiv perehodilo z ruk v ruki spochatku uvijshlo do Biloruskoyi Narodnoyi Respubliki yakij nedovgo sudilosya isnuvati 19 sichnya 1919 bulo uzyate Chervonoyu Armiyeyu ale vzhe 14 lyutogo 1919 zahoplene polyakami U hodi radyansko polskoyi vijni misto dvichi stavalo arenoyu boyiv Pislya zakinchennya vijni vono yak i vsya Zahidna Bilorus vidijshlo do Polshi Z chervnya 1934 po 17 veresnya 1939 budinki kolishnih rosijskih kazarm buli vikoristani dlya rozmishennya taboru dlya suprotivnikiv pravlyachogo rezhimu Bereza Kartuzka Yak stverdzhuyut polski dzherela stvorennya taboru bulo viklikano rostom terorizmu na pochatku 1930 h i vbivstvom ministra vnutrishnih sprav Bronislava Perackogo Same pravomirnist cogo taboru yak i jogo yuridichna baza vidkrito stavilis pid sumniv usima politichnimi silami yaki vistupali proti rezhimu sanaciyi U tabori bulo uv yazneno aktivnih uchasnikiv yak i revolyucijnogo ruhu v Polshi tak i nacionalistichnogo ta revolyucijnogo ruhiv u Zahidnij Ukrayini ta Zahidnij Bilorusi takih yak ot vidomij ukrayinskij pismennik Oleksandr Gavrilyuk peru yakogo nalezhit vidatna shodo svogo idejno hudozhnogo znachennya kniga Bereza Kartuzka U tabori dozvolyalosya trimati lyudej do troh misyaciv bez sudu vinyatkovo za administrativnim rishennyam policiyi abo glavi voyevodstva Tabir mav drotovi zagorodzhennya pid visokoyu naprugoyu Areshtanti nosili povstyanij odyag iz kruglim povstyanim kapelyushkom na nogah derev yani chereviki U neveliki kameri z cementnoyu pidlogoyu nabivali po 40 osib Shob uv yazneni ne sidali pidlogu postijno polivali vodoyu Doleyu v yazniv bula visnazhliva robota i postijni poboyi Nezvazhayuchi na protesti tabir prodovzhuvav isnuvati stavshi z chasom miscem internuvannya i predstavnikiv inshih politichnih partij Ocholyuvav jogo inspektor policiyi Yan Greffner z Poznani Zgidno z polskimi dzherelami u tabori utrimuvalosya do 800 osib U radyanskih dzherelah tabir nazivavsya koncentracijnim a jogo isnuvannya vvazhalosya svidchennyam fashistskoyi sutnosti rezhimu Za radyanskimi danimi do pochatku 1938 roku chislo uv yaznenih perevishuvalo tut 7 tisyach 1 kvitnya 1939 a mezhi mista rozshireni za rahunok peredachi sela Novosilki z gmini Syelyec Za polskimi danimi z pochatkom vijni proti gitlerivskoyi Nimechchini tabir buv zakritij vsi uv yazneni zvilneni a v tabori utrimuvalisya nimecki vijskovopoloneni a takozh diversanti i shpiguni dvanadcyat iz nih buli piddani vijskovo polovomu sudu i rozstrilyani U veresni 1939 misto razom z usim Polissyam bulo priyednano do SRSR i vklyuchene do BRSR a v chervni 1941 okupovane nimeckimi vijskami Pid chas vijni v misti bulo stvorene getto dlya yevreyiv yakih zvozili syudi z susidnih rajoniv Bilshe 8 tisyach yevreyiv zaginuli tut u hodi masovih rozprav i pomerli vid golodu Pislya vijni misto ostatochno uvijshlo do skladu SRSR a reshtki polskogo naselennya bulo viseleno na polsku teritoriyu Na terenah Berezivshini diyalo OUN sho nalezhalo do Kobrinskogo nadrajonu Lan providnik Arsen Klinovij Shah NaselennyaZa perepisom naselennya Bilorusi 2009 roku chiselnist naselennya mista stanovila 29 357 osib Nacionalnist Rozpodil naselennya za ridnoyu nacionalnistyu za danimi perepisu 2009 roku Nacionalnist Osib Vidsotok bilorusi 25909 88 25 rosiyani 2183 7 44 ukrayinci 652 2 22 polyaki 262 0 89 nacionalnist ne vkazana 180 0 61 virmeni 28 0 10 tatari 27 0 09 dvi ta bilshe nacionalnosti 13 0 04 moldovani 11 0 04 nimci 11 0 04 yevreyi 10 0 03 litovci 9 0 03 nacionalnist ne povidomlena 8 0 03 chuvashi 7 0 02 mordva 7 0 02 azerbajdzhanci 6 0 02 gruzini 5 0 02 uzbeki 5 0 02 cigani 2 0 01 turkmeni 2 0 01 osetini 2 0 01 udmurti 2 0 01 lezgini 2 0 01 komi 2 0 01 latishi 1 0 00 tadzhiki 1 0 00 greki 1 0 00 marijci 1 0 00 estonci 1 0 00 kareli 1 0 00 komi perm yaki 1 0 00 rumuni 1 0 00 ugorci 1 0 00 darginci 1 0 00 kabardinci 1 0 00 hanti 1 0 00 Razom 29357 100 PrimitkiChislennost naseleniya na 1 yanvarya 2016 g i srednegodovaya chislennost naseleniya za 2015 god po Respublike Belarus v razreze oblastej rajonov gorodov poselkov gorodskogo tipa 29 travnya 2016 u Wayback Machine ros GeoNames 2005 d Track Q830106 Biaroza climate Average Temperature weather by month Biaroza weather averages Climate Data org originalu za 1 bereznya 2020 Procitovano 17 sichnya 2020 angl Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 24 marca 1939 r o zmianie granic miasta Berezy Kartuskiej w powiecie pruzanskim wojewodztwie poleskim Dz U 1939 nr 27 poz 178 8 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Belarus pop stat mashke org originalu za 2 zhovtnya 2019 Procitovano 23 sichnya 2020 angl Ethnic composition of Belarus 2009 pop stat mashke org originalu za 14 sichnya 2016 Procitovano 23 sichnya 2020 angl Vidatni osobiKadya Molodovski 1894 1975 amerikanska poetesa i pismennicya movoyu yidishDzherela ros Beryoza news 21 zhovtnya 2007 u Wayback Machine neoficialnyj sajt novostej ros Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Bereza Kartuska Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 140 pol S 140 141 pol Ce nezavershena stattya z geografiyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi