Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пе́рша уго́рсько-га́лицька залізни́ця — перша транскарпатська повністю двоколійна залізниця через Лупківський перевал. З'єднувала Галичину з Угорщиною, а саме Будапешт з Перемишлем і Львовом. Загальна довжина залізниці — 266,3 км.
| Перша угорсько-галицька залізниця | |
 | |
| Країна |  Австро-Угорщина |
|---|---|
 Перша угорсько-галицька залізниця у Вікісховищі | |
Історія
20 травня 1869 р. з'явився перший проектний документ на побудову залізничної колії від Перемишля до Лупкова. 11 червня 1869 р. з'явився другий документ на відтинок від Лупкова до Угорщини. Власником другого документа виступало «Акціонерне товариство Першої угорсько-галицької залізниці». 11 серпня 1869 р. товариство отримало концесію на будівництво ділянки колії Перемишль — Хирів — Кросьценько — Лупків (тодішній угорський кордон).
Залізниця почала працювати 25 грудня 1872 р., хоча тунель у Лупкові завершили тільки 1874 р. Урочисте відкриття руху відбулося 31 травня 1874 року. Залізниця проходила по тодішніх теренах коронного краю Галичини і словацьких земель Транслейтанії. Найважливіші залізничні станції: Шаторальяуйхей (Угорщина), Гуменне (Словаччина), Лупків, Загуж (Польща), Хирів (Україна) i Перемишль (Польща). У Перемишлі залізниця з'єднувалася з уже існуючою від 1861 р. Галицькою залізницею імені Карла Людвіга, що дало змогу вперше безпосередньо поєднати залізницею Львів з Будапештом. Також з'єднувалася з Дністрянською залізницею. З 1884 р. відтинок Заґуж — Хирів став одночасно й ділянкою Галицької Трансверсальної залізниці.
Галицька частина дороги
| Відтинок | Довжина, км | Дата завершення | Схема | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Перемишль — Хирів | 33,19 | 13 травня 1872 |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Хирів — Кросьцєнко | 19,40 | 1 липня 1872 |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Кросьцєнко — Устрики-Долішні | 8,09 | 3 вересня 1872 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Устрики-Долішні — Команча | 70,26 | 12 листопада 1872 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Команча — Лупків | 13,75 | 18 грудня 1872 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Лупківський тунель | 0,416 | 30 травня 1874 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
XIX сторіччя
Зразу після відкриття Першої угорсько-галицької залізниці на ній працювало 11 локомотивів (4 з них MÁV II), 24 пасажирські вагони i 255 товарних вагонів. Через рік ця кількість подвоїлась: курсував 21 локомотив (16 з них KkStB 46), 50 пасажирських вагонів i 415 товарних. У 1886 р. ця кількість зросла ще більше. За перший рік експлуатації було перевезено 238 тисяч пасажирів. З 1874 р. до 1880 р. пасажиропотік дещо знизився і становив від 149 до 198 тисяч осіб. Перелом настав через чотири роки, коли цією залізницею було перевезено вже 298 тисяч осіб. 1887 р. пасажирів було вже 339 тисяч.
З 2 серпня 1892 р. залізниця перейшла у власність Австрійської державної залізниці.
XX сторіччя
Перша угорсько-галицька залізниця відіграла важливу стратегічну роль за часу Першої світової війни, зокрема при облозі фортеці Перемишль. Після 1918 р., коли в Карпатах з'явився кордон між новоутвореними незалежними державами Чехословаччиною і Польщею, залізниця відчутно втратила своє важливе значення. Згодом через нерентабельність другу колію було розібрано, так що тепер майже на всій трасі потяги їздять по одній колії.
Сучасний стан
Нині Перша угорсько-галицька залізниця розташована на території чотирьох країн — Угорщини, Словаччини, Польщі та України. Вона вже не функціонує як цілісна лінія, хоча робляться спроби використовувати її в туристичних цілях.
Український відтинок
Українська частина давньої угорсько-галицької залізниці — це понад 30 км одноколійної траси Нижанковичі — Хирів — Смільниця (польсько-український кордон), з широкою колією (1520 мм). Від Хирова до Смільниці колія комбінована — широка і вузька (1435 мм) для одночасного курсування українських і польських поїздів. За Радянського Союзу такий тип колії існував на усьому українському відтинку дороги, адже в 1960-х, 1970-х і 1980-х рр. тут курсував поїзд з Перемишля до Устрик-Долішніх. При цьому поїзд двічі перетинав польсько-український кордон: у Нижанковичах і в Смільниці. Нині українським відтинком дороги курсують пасажирські поїзди Самбір — Хирів — Нижанковичі та Самбір — Хирів — Старява.
Польський відтинок
Ділянка Заґуж — Лупкув є залізницею № 107, а ділянка Заґуж — Кросьцєнко є частиною залізниці № 108.
Цікаві факти
- Навесні 1849 р. російський імператор Микола I пообіцяв військову підтримку австрійському цісареві Францу Йосифу для придушення революції в Угорщині (див. «Весна народів»). Влітку того ж року частина царської армії, якою командував Іван Паскевич, пройшла до Угорщини майже тим же маршрутом, яким пізніше проклали Першу угорсько-галицьку залізницю: Перемишль — Нижанковичі — Добромиль — Хирів — Старява — Устрики-Долішні і через Лупківський перевал в Угорщину.
- Під час Першої світової війни в Хирові, що лежить на українському відтинку залізниці, побував Швейк — герой роману Ярослава Гашека «Пригоди бравого вояка Швейка». Це відображено у творі:
«Жандарми були мадяри і, незважаючи на Швейкові протести, відволокли його в етапне управління в Хирові, де зарахували до транспорту російських полонених, призначених працювати на ремонті залізничної колії в напрямку Перемишля… ».
Нижанковичі — Добромиль — Хирів — Старява
- Біля смт Нижанковичі залізниця піднімається вгору долиною річки Вігор. Далі вона йде долиною Вирви, притоки Вігору. Біля м. Добромиля переходить у долину однієї з приток Вирви і зиґзаґом підіймається до м. Хирова, на окраїні якого перетинає Головний європейський вододіл. Від Хирова до с. Старяви і далі до Польщі дорога піднімається долиною р. Стривігор.
Фотографії
-
![image]()
Міст через р. Вігор у Нижанковичах (опора моста збереглася з часів Австро-Угорщини) -
![image]()
Біля с. Нове Місто. У далині — гора Радич -
![image]()
Залізнична станція в Добромилі -
![image]()
Див. також
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перша угорсько-галицька залізниця |
Джерела
- Ю. Томін, Ю. Романишин, Р. Коритко, І. Паращак. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці. — Львів: ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. .
Примітки
- Ю.Томін, Ю.Романишин, Р.Коритко, І.Паращак. Перша колія: до 150-річчя Львівської залізниці.- Львів: ТзОВ «Західноукраїнський Консалтинговий Центр» (ЗУКЦ), 2011. — 496 с.; іл. — С. 49.
- Ю. Томін, Ю. Романишин, Р. Коритко, І. Паращак. Перша колія… С. 50.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pe rsha ugo rsko ga licka zalizni cya persha transkarpatska povnistyu dvokolijna zaliznicya cherez Lupkivskij pereval Z yednuvala Galichinu z Ugorshinoyu a same Budapesht z Peremishlem i Lvovom Zagalna dovzhina zaliznici 266 3 km Persha ugorsko galicka zaliznicya Krayina Avstro Ugorshina Persha ugorsko galicka zaliznicya u Vikishovishi Merezha zaliznic v Avstro Ugorshini 1900 r Ukrayinskij vidtinok Pershoyi ugorsko galickoyi zaliznici poznacheno chervonim punktirom Istoriya20 travnya 1869 r z yavivsya pershij proektnij dokument na pobudovu zaliznichnoyi koliyi vid Peremishlya do Lupkova 11 chervnya 1869 r z yavivsya drugij dokument na vidtinok vid Lupkova do Ugorshini Vlasnikom drugogo dokumenta vistupalo Akcionerne tovaristvo Pershoyi ugorsko galickoyi zaliznici 11 serpnya 1869 r tovaristvo otrimalo koncesiyu na budivnictvo dilyanki koliyi Peremishl Hiriv Kroscenko Lupkiv todishnij ugorskij kordon Zaliznicya pochala pracyuvati 25 grudnya 1872 r hocha tunel u Lupkovi zavershili tilki 1874 r Urochiste vidkrittya ruhu vidbulosya 31 travnya 1874 roku Zaliznicya prohodila po todishnih terenah koronnogo krayu Galichini i slovackih zemel Translejtaniyi Najvazhlivishi zaliznichni stanciyi Shatoralyaujhej Ugorshina Gumenne Slovachchina Lupkiv Zaguzh Polsha Hiriv Ukrayina i Peremishl Polsha U Peremishli zaliznicya z yednuvalasya z uzhe isnuyuchoyu vid 1861 r Galickoyu zalizniceyu imeni Karla Lyudviga sho dalo zmogu vpershe bezposeredno poyednati zalizniceyu Lviv z Budapeshtom Takozh z yednuvalasya z Dnistryanskoyu zalizniceyu Z 1884 r vidtinok Zaguzh Hiriv stav odnochasno j dilyankoyu Galickoyi Transversalnoyi zaliznici Galicka chastina dorogiVidtinok Dovzhina km Data zavershennya Shema Peremishl Hiriv 33 19 13 travnya 1872 prDilnicya Peremishl Hiriv Legenda Ryashiv Golovnij r Syan Lviv 0 Peremishl Golovnij vul Tomasha Zana 2 9 viaduk Bronislava Markevicha 4 6 Peremishl Pikulichi r 9 1 11 5 PKP Lvivska zaliznicya 12 9 Nizhankovichi r Vigor 16 Borshevichi 21 Nove Misto 23 Bonevichi 26 Dobromil r Virva 27 Rozheve 32 9 Hiriv Posada T 1418 Sambir T 1401 35 4 Hiriv Star yava Hiriv Kroscyenko 19 40 1 lipnya 1872 prDilnicya Hiriv Legenda Sambir Peremishl T 1401 101 1 Hiriv T 1401 104 8 Zarichchya 109 2 Star yava r 116 0 Lvivska zaliznicya PKP 3 4 Korostenko r Lodina r Strivigor 11 4 Ustriki Dolishni 19 4 Ustyanova 27 8 Vilshanicya 31 1 Ugerci 32 3 Ugerci Tunel 35 5 Yankivci 40 Zaluzhzhya r Syan r Oslava Yaslo 44 5 48 3 Ternava Dolishnya 52 5 Chashin 60 3 Morohiv 60 9 Mokre 63 7 Visochani 68 73 5 Reped 77 6 Komancha Kurort 78 7 86 Oslavicya 88 4 Novij Lupkiv 92 Lupkivskij tunel PKP ZSR Gumenne Kroscyenko Ustriki Dolishni 8 09 3 veresnya 1872 Ustriki Dolishni Komancha 70 26 12 listopada 1872 Komancha Lupkiv 13 75 18 grudnya 1872 Lupkivskij tunel 0 416 30 travnya 1874XIX storichchyaZrazu pislya vidkrittya Pershoyi ugorsko galickoyi zaliznici na nij pracyuvalo 11 lokomotiviv 4 z nih MAV II 24 pasazhirski vagoni i 255 tovarnih vagoniv Cherez rik cya kilkist podvoyilas kursuvav 21 lokomotiv 16 z nih KkStB 46 50 pasazhirskih vagoniv i 415 tovarnih U 1886 r cya kilkist zrosla she bilshe Za pershij rik ekspluataciyi bulo perevezeno 238 tisyach pasazhiriv Z 1874 r do 1880 r pasazhiropotik desho znizivsya i stanoviv vid 149 do 198 tisyach osib Perelom nastav cherez chotiri roki koli ciyeyu zalizniceyu bulo perevezeno vzhe 298 tisyach osib 1887 r pasazhiriv bulo vzhe 339 tisyach Z 2 serpnya 1892 r zaliznicya perejshla u vlasnist Avstrijskoyi derzhavnoyi zaliznici XX storichchyaPersha ugorsko galicka zaliznicya vidigrala vazhlivu strategichnu rol za chasu Pershoyi svitovoyi vijni zokrema pri oblozi forteci Peremishl Pislya 1918 r koli v Karpatah z yavivsya kordon mizh novoutvorenimi nezalezhnimi derzhavami Chehoslovachchinoyu i Polsheyu zaliznicya vidchutno vtratila svoye vazhlive znachennya Zgodom cherez nerentabelnist drugu koliyu bulo rozibrano tak sho teper majzhe na vsij trasi potyagi yizdyat po odnij koliyi Suchasnij stanNini Persha ugorsko galicka zaliznicya roztashovana na teritoriyi chotiroh krayin Ugorshini Slovachchini Polshi ta Ukrayini Vona vzhe ne funkcionuye yak cilisna liniya hocha roblyatsya sprobi vikoristovuvati yiyi v turistichnih cilyah Kombinovana koliya dlya odnochasnogo kursuvannya ukrayinskih i polskih poyizdiv bilya smt Nizhankovichiv Ukrayinskij vidtinok Ukrayinska chastina davnoyi ugorsko galickoyi zaliznici ce ponad 30 km odnokolijnoyi trasi Nizhankovichi Hiriv Smilnicya polsko ukrayinskij kordon z shirokoyu koliyeyu 1520 mm Vid Hirova do Smilnici koliya kombinovana shiroka i vuzka 1435 mm dlya odnochasnogo kursuvannya ukrayinskih i polskih poyizdiv Za Radyanskogo Soyuzu takij tip koliyi isnuvav na usomu ukrayinskomu vidtinku dorogi adzhe v 1960 h 1970 h i 1980 h rr tut kursuvav poyizd z Peremishlya do Ustrik Dolishnih Pri comu poyizd dvichi peretinav polsko ukrayinskij kordon u Nizhankovichah i v Smilnici Nini ukrayinskim vidtinkom dorogi kursuyut pasazhirski poyizdi Sambir Hiriv Nizhankovichi ta Sambir Hiriv Staryava Polskij vidtinok Dilyanka Zaguzh Lupkuv ye zalizniceyu 107 a dilyanka Zaguzh Kroscyenko ye chastinoyu zaliznici 108 Cikavi faktiNavesni 1849 r rosijskij imperator Mikola I poobicyav vijskovu pidtrimku avstrijskomu cisarevi Francu Josifu dlya pridushennya revolyuciyi v Ugorshini div Vesna narodiv Vlitku togo zh roku chastina carskoyi armiyi yakoyu komanduvav Ivan Paskevich projshla do Ugorshini majzhe tim zhe marshrutom yakim piznishe proklali Pershu ugorsko galicku zaliznicyu Peremishl Nizhankovichi Dobromil Hiriv Staryava Ustriki Dolishni i cherez Lupkivskij pereval v Ugorshinu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni v Hirovi sho lezhit na ukrayinskomu vidtinku zaliznici pobuvav Shvejk geroj romanu Yaroslava Gasheka Prigodi bravogo voyaka Shvejka Ce vidobrazheno u tvori Zhandarmi buli madyari i nezvazhayuchi na Shvejkovi protesti vidvolokli jogo v etapne upravlinnya v Hirovi de zarahuvali do transportu rosijskih polonenih priznachenih pracyuvati na remonti zaliznichnoyi koliyi v napryamku Peremishlya Nizhankovichi Dobromil Hiriv Staryava Bilya smt Nizhankovichi zaliznicya pidnimayetsya vgoru dolinoyu richki Vigor Dali vona jde dolinoyu Virvi pritoki Vigoru Bilya m Dobromilya perehodit u dolinu odniyeyi z pritok Virvi i zigzagom pidijmayetsya do m Hirova na okrayini yakogo peretinaye Golovnij yevropejskij vododil Vid Hirova do s Staryavi i dali do Polshi doroga pidnimayetsya dolinoyu r Strivigor FotografiyiMist cherez r Vigor u Nizhankovichah opora mosta zbereglasya z chasiv Avstro Ugorshini Bilya s Nove Misto U dalini gora Radich Zaliznichna stanciya v Dobromili Zaliznichna stanciya HirivDiv takozhDnistryanska zaliznicya Nizhankovichi stanciya Dobromil stanciya Hiriv stanciya Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Persha ugorsko galicka zaliznicyaDzherelaYu Tomin Yu Romanishin R Koritko I Parashak Persha koliya do 150 richchya Lvivskoyi zaliznici Lviv TzOV Zahidnoukrayinskij Konsaltingovij Centr ZUKC 2011 496 s il ISBN 978 617 655 000 6 PrimitkiYu Tomin Yu Romanishin R Koritko I Parashak Persha koliya do 150 richchya Lvivskoyi zaliznici Lviv TzOV Zahidnoukrayinskij Konsaltingovij Centr ZUKC 2011 496 s il S 49 ISBN 978 617 655 000 6 Yu Tomin Yu Romanishin R Koritko I Parashak Persha koliya S 50