Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Албанське національне відродження (алб. Rilindja Kombëtare) — назва руху, який призвів до формування національної самосвідомості албанців, і зрештою, до створення сучасного албанського народу.
Албанія у складі Османської імперії
До кінця 1571 турки беруть під повний контроль всю територію сучасної Албанії. Гірська північ Албанії зберегла певну автономію. Влада там належала радам старійшин на чолі з байрактарами — Охоронцями Прапора. В Албанії поступово поширюється іслам.
У складі імперії Албанія володіла достатньою автономією. Землі, населені албанцями, у 1835 були розділені на єйялет Яніна і Румелія, на чолі яких ставилися чиновники зі Стамбула. Пізніше, у 1846 році, були створені пашалики в Монасіирі (до 1877) і Ускібе (до 1863 року). Після 1865 Стамбул повторно розділив албанські землі між вілайєтами Шкодер, Яніна (з 1867), Бітола (Монастір) і Косово (з 1877).
Через те, що більшість албанців були мусульманами, як і турки-османи, впродовж XIX століття в Албанії не було національного руху подібної грецькому, румунському, болгарському чи сербському. Зародження політичного албанського руху можна віднести до 1870-их років.
Після російсько-турецької війни 1877–1878 років, за планом Сан-Стефанського мирного договору землі населені албанцями повинні були бути розділені між Сербією, Чорногорією та Болгарією. Це вселило значну тривогу у багатьох албанців і сприяло албанському національному відродженню.
Навесні 1878 у Стамбулі, албанці, у тому числі Абдюль Фрашері і Абедін Діно створили Албанський Янінський комітет, який виступав за право албанців створити свою автономію у складі Оттоманської імперії. Абдюль написав проект Декларації про автономію Албанії, яка була прийнята під час роботи Прізренської ліги влітку того ж року.
Початок відродження
У кінці XIX століття албанські інтелектуали почали створювати єдину албанську літературну мову, і вимагати її використання у школах. У 1879 році у Стамбулі Самі Фрашері заснував Товариство албанської книги і листа, членами якого були як мусульмани, так і католики з православними. Наїм Фрашері, відомий албанський поет також приєднався до товариства, і писав та редагував книги і підручники албанською мовою.
Після повалення султана Абдул-Гаміда II у липні 1908 з'явилися албанські школи, виникли газети і політичні клуби, особливо на півдні країни. У листопаді 1908 у Монастірі (Бітолі) відбувся національний конгрес, що обговорив питання про національну автономію і єдиний албанський алфавіт на основі латиниці. Прагнучи розширити контроль над горянами, младотурками був прийнятий т.з. закон про банди (1909); заборонялося носіння зброї, вводилося покарання палицями та ін. Такий підхід обурив навіть албанських мусульман.
У порівнянні з іншими балканськими національними рухами де релігійна ідентичність відігравала велику роль, в албанському національному відродженні не було релігійної складової. Албанці були розділені між чотирма релігійними конгрегаціями (суніти, бекташі, православні і католики). Непомітна релігійність албанців породила відому фразу Пашко Васа Шкодрані, що «справжня релігія албанців — бути албанцями».
У 1909 році в Албанії спалахнуло повстання.
Повстання
У травні 1909 відбулася каральна експедиція турецьких військ проти албанців у Косові.
У квітні — серпні 1910 турецькими військами по-звірячому придушене Албанське повстання у Косові. Турецька влада оголосила всі албанські національні організації поза законом, закрила албанські школи та друковані видання.
Навесні 1911 албанські націоналісти підготували нове повстання, яке мало охопити всю країну. Програмою повстання стала вимога автономії (т.з. Червона книга). Але албанські національні організації на півночі Албанії були спровоковані на передчасний виступ урядом Чорногорії, яке розраховувало використовувати повстання у своїх інтересах. Тим часом у південній та центральній Албанії повстання почалося надто пізно. Використавши це, младотурецький уряд підкупом і погрозами схилив частину його керівників до угоди, пообіцявши незначні пільги для албанців (у шкільній освіті, у військовій службі, в оподаткуванні).
У березні 1912 року в Албанії спалахнуло нове повстання селян у північних гірських районах, яке поширилось потім на південну і центральну Албанію.
8 жовтня 1912 почалася Перша Балканська війна. Війська Чорногорії перетнули чорногорсько-турецький кордон в Албанії. У листопаді 1912 року у Бухаресті відбулася нарада албанських емігрантів, які ухвалили рішення про скликання Всеалбанського конгресу й обрання Тимчасового уряду Албанії. У цей же час сербські війська, розбивши турків у Македонії, вступили на територію Албанії та зайняли м. Ельбасан. Грецькі війська висадили десант у місті Вльора.
28 листопада 1912 частини сербського Ібарського загону зайняли Дуррес і за сприяння 1А — Тирану в Албанії. Цього ж дня під Вльорою Все албанським конгресом була проголошена декларація незалежності Албанії. Ключовою фігурою у прийнятті декларації був Ісмаїл Кемалі. Він сформував уряд незалежної Албанії 28 листопада 1912. Ісмаїл Кемаль очолював уряд Албанії з 1912 по 1914.
Посилання
- (2000). The Balkans: A Short History. Modern Library Chronicles. New York: Random House. ISBN .
- Schwandner-Sievers and Fischer (eds.), Albanian Identities: Myth and History, Indiana University Press (2002), .
- Skendi, Stavro (1967). The Albanian national awakening, 1878-1912. Princeton University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Albanske nacionalne vidrodzhennya alb Rilindja Kombetare nazva ruhu yakij prizviv do formuvannya nacionalnoyi samosvidomosti albanciv i zreshtoyu do stvorennya suchasnogo albanskogo narodu Istoriya AlbaniyiIllirijciDalmaciyaVijni SkanderbegaLezka ligaVenecijska AlbaniyaPrizrenska ligaTimchasovij uryad Albaniyi 1912 1914 Albanske nacionalne vidrodzhennya kin 19 poch 20 st Knyazivstvo AlbaniyaAlbanska respublika 1920 1928 Albanske KorolivstvoAlbaniya pid vladoyu ItaliyiAlbaniya pid vladoyu NimechchiniNarodna Socialistichna Respublika AlbaniyaPadinnya komunizmu v AlbaniyiZavorushennya 1997 rokuSuchasna AlbaniyaPortal Albaniya pereglyanutiredaguvatiAlbaniya u skladi Osmanskoyi imperiyiChotiri osmanskih vilajyeta Kosovo Shkoder Manastir i Yanina na teritoriyi yakih Prizrenska liga hotila utvoriti yedinij Albanskij vilajyet u 1878 roci Do kincya 1571 turki berut pid povnij kontrol vsyu teritoriyu suchasnoyi Albaniyi Girska pivnich Albaniyi zberegla pevnu avtonomiyu Vlada tam nalezhala radam starijshin na choli z bajraktarami Ohoroncyami Prapora V Albaniyi postupovo poshiryuyetsya islam U skladi imperiyi Albaniya volodila dostatnoyu avtonomiyeyu Zemli naseleni albancyami u 1835 buli rozdileni na yejyalet Yanina i Rumeliya na choli yakih stavilisya chinovniki zi Stambula Piznishe u 1846 roci buli stvoreni pashaliki v Monasiiri do 1877 i Uskibe do 1863 roku Pislya 1865 Stambul povtorno rozdiliv albanski zemli mizh vilajyetami Shkoder Yanina z 1867 Bitola Monastir i Kosovo z 1877 Cherez te sho bilshist albanciv buli musulmanami yak i turki osmani vprodovzh XIX stolittya v Albaniyi ne bulo nacionalnogo ruhu podibnoyi greckomu rumunskomu bolgarskomu chi serbskomu Zarodzhennya politichnogo albanskogo ruhu mozhna vidnesti do 1870 ih rokiv Pislya rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv za planom San Stefanskogo mirnogo dogovoru zemli naseleni albancyami povinni buli buti rozdileni mizh Serbiyeyu Chornogoriyeyu ta Bolgariyeyu Ce vselilo znachnu trivogu u bagatoh albanciv i spriyalo albanskomu nacionalnomu vidrodzhennyu Navesni 1878 u Stambuli albanci u tomu chisli Abdyul Frasheri i Abedin Dino stvorili Albanskij Yaninskij komitet yakij vistupav za pravo albanciv stvoriti svoyu avtonomiyu u skladi Ottomanskoyi imperiyi Abdyul napisav proekt Deklaraciyi pro avtonomiyu Albaniyi yaka bula prijnyata pid chas roboti Prizrenskoyi ligi vlitku togo zh roku Pochatok vidrodzhennyaU kinci XIX stolittya albanski intelektuali pochali stvoryuvati yedinu albansku literaturnu movu i vimagati yiyi vikoristannya u shkolah U 1879 roci u Stambuli Sami Frasheri zasnuvav Tovaristvo albanskoyi knigi i lista chlenami yakogo buli yak musulmani tak i katoliki z pravoslavnimi Nayim Frasheri vidomij albanskij poet takozh priyednavsya do tovaristva i pisav ta redaguvav knigi i pidruchniki albanskoyu movoyu Pislya povalennya sultana Abdul Gamida II u lipni 1908 z yavilisya albanski shkoli vinikli gazeti i politichni klubi osoblivo na pivdni krayini U listopadi 1908 u Monastiri Bitoli vidbuvsya nacionalnij kongres sho obgovoriv pitannya pro nacionalnu avtonomiyu i yedinij albanskij alfavit na osnovi latinici Pragnuchi rozshiriti kontrol nad goryanami mladoturkami buv prijnyatij t z zakon pro bandi 1909 zaboronyalosya nosinnya zbroyi vvodilosya pokarannya palicyami ta in Takij pidhid oburiv navit albanskih musulman U porivnyanni z inshimi balkanskimi nacionalnimi ruhami de religijna identichnist vidigravala veliku rol v albanskomu nacionalnomu vidrodzhenni ne bulo religijnoyi skladovoyi Albanci buli rozdileni mizh chotirma religijnimi kongregaciyami suniti bektashi pravoslavni i katoliki Nepomitna religijnist albanciv porodila vidomu frazu Pashko Vasa Shkodrani sho spravzhnya religiya albanciv buti albancyami U 1909 roci v Albaniyi spalahnulo povstannya PovstannyaU travni 1909 vidbulasya karalna ekspediciya tureckih vijsk proti albanciv u Kosovi U kvitni serpni 1910 tureckimi vijskami po zviryachomu pridushene Albanske povstannya u Kosovi Turecka vlada ogolosila vsi albanski nacionalni organizaciyi poza zakonom zakrila albanski shkoli ta drukovani vidannya Navesni 1911 albanski nacionalisti pidgotuvali nove povstannya yake malo ohopiti vsyu krayinu Programoyu povstannya stala vimoga avtonomiyi t z Chervona kniga Ale albanski nacionalni organizaciyi na pivnochi Albaniyi buli sprovokovani na peredchasnij vistup uryadom Chornogoriyi yake rozrahovuvalo vikoristovuvati povstannya u svoyih interesah Tim chasom u pivdennij ta centralnij Albaniyi povstannya pochalosya nadto pizno Vikoristavshi ce mladotureckij uryad pidkupom i pogrozami shiliv chastinu jogo kerivnikiv do ugodi poobicyavshi neznachni pilgi dlya albanciv u shkilnij osviti u vijskovij sluzhbi v opodatkuvanni U berezni 1912 roku v Albaniyi spalahnulo nove povstannya selyan u pivnichnih girskih rajonah yake poshirilos potim na pivdennu i centralnu Albaniyu 8 zhovtnya 1912 pochalasya Persha Balkanska vijna Vijska Chornogoriyi peretnuli chornogorsko tureckij kordon v Albaniyi U listopadi 1912 roku u Buharesti vidbulasya narada albanskih emigrantiv yaki uhvalili rishennya pro sklikannya Vsealbanskogo kongresu j obrannya Timchasovogo uryadu Albaniyi U cej zhe chas serbski vijska rozbivshi turkiv u Makedoniyi vstupili na teritoriyu Albaniyi ta zajnyali m Elbasan Grecki vijska visadili desant u misti Vlora 28 listopada 1912 chastini serbskogo Ibarskogo zagonu zajnyali Durres i za spriyannya 1A Tiranu v Albaniyi Cogo zh dnya pid Vloroyu Vse albanskim kongresom bula progoloshena deklaraciya nezalezhnosti Albaniyi Klyuchovoyu figuroyu u prijnyatti deklaraciyi buv Ismayil Kemali Vin sformuvav uryad nezalezhnoyi Albaniyi 28 listopada 1912 Ismayil Kemal ocholyuvav uryad Albaniyi z 1912 po 1914 Posilannya 2000 The Balkans A Short History Modern Library Chronicles New York Random House ISBN 0 679 64087 8 Schwandner Sievers and Fischer eds Albanian Identities Myth and History Indiana University Press 2002 ISBN 0 253 21570 6 Skendi Stavro 1967 The Albanian national awakening 1878 1912 Princeton University Press