Наїм Фрашері | ||||
---|---|---|---|---|
Naim Frashëri | ||||
Наїм Фрашері | ||||
Псевдонім | D. Keto | |||
Народився | 25 травня 1846 d, Яніна, Османська імперія | |||
Помер | 20 жовтня 1900 (54 роки) ·хвороба | |||
Поховання | d | |||
Країна | Османська імперія | |||
Діяльність | поет прозаїк | |||
Alma mater | d і d | |||
Мова творів | грецька, албанська, перська і турецька | |||
Жанр | лірика | |||
Конфесія | іслам | |||
Родичі | d і Алі Самі Єн | |||
Брати, сестри | Абдюль Фрашері і Самі Фрашері | |||
Автограф | ||||
| ||||
Наїм Фрашері у Вікісховищі | ||||
Наїм Фрашері (алб. Naim Frashëri; *25 травня 1846 — †20 жовтня 1900, Кадікьой) — албанський поет і прозаїк. Видатний діяч «Албанського національного Відродження» (алб. Rilindja Kombëtare) XIX століття. Визнаний національним поетом Албанії.
Біографія
Наїм Фрашері народився в селі Фрашері на півдні Албанії. Вже в дитинстві складав вірші. У 1865 році разом з сім'єю переїхав до Яніну, де вступив в грецьку гімназію, викладання в якій ґрунтувалося на ідеях французького Просвітництва, і де навчився писати вірші по-перському (вперше вони були опубліковані в 1885 році в Стамбулі в збірнику «Мрії»). Крім того в гімназії поет вивчав ще й грецьку, французьку та італійську мови.
Після повернення на Батьківщину разом з братом Абдюлем Фрашері він брав участь у боротьбі Прізренської ліги, національної албанської організації, спочатку створеної за підтримки турецького уряду, але після вступила з ним у збройний конфлікт. Боротьба організації закінчилася арештом її призвідників. У 1882 році Наїм Фрашері залишив країну і вирушив до Туреччини, де отримав посаду члена цензурної комісії при міністерстві освіти Османської імперії. При цьому він не переставав брати активну участь у житті албанського народу, сприяв виданню багатьох албанських книг, але свої власні публікації підписував не повним ім'ям, а використовуючи лише ініціали. Наїм Фрашері є автором патріотичної поеми грецькою мовою — «Істинне бажання албанців», брав участь у створенні національних шкіл в Албанії, йому належать перші албанські абетки, книги для читання та підручники. Переклав Іліаду Гомера, також перекладав байки Лафонтена, писав статті по дидактиці та ісламської практиці. Найвідоміші поеми Наїма Фрашері («Історія Скандербега» і «Кербела») були видані в 1898 році.
Основи творчості
У загальній складності Наїм Фрашері написав двадцять дві великі роботи на турецькій, грецькій, перській та албанській мовах. На його ранні патріотичні вірші помітний вплив зробила перська література, а також французька. Однак весь його творчий шлях був пронизаний ідеями суфійського пантеїзму, який стверджував божественну суть у всьому, що існує в світі, яскравим підтвердженням тому можуть служити його вірша «Сопілка» і «Свічадо», в яких автор наділяє описувані предмети якоїсь божественною сутністю.
Посилання
- Фрашері Наїм // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 695. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Primitki Nayim FrasheriNaim FrasheriNayim FrasheriPsevdonimD KetoNarodivsya25 travnya 1846 1846 05 25 d Yanina Osmanska imperiyaPomer20 zhovtnya 1900 1900 10 20 54 roki hvorobaPohovannyadKrayina Osmanska imperiyaDiyalnistpoet prozayikAlma materd i dMova tvorivgrecka albanska perska i tureckaZhanrlirikaKonfesiyaislamRodichid i Ali Sami YenBrati sestriAbdyul Frasheri i Sami FrasheriAvtograf Nayim Frasheri u Vikishovishi Nayim Frasheri alb Naim Frasheri 25 travnya 1846 18460525 20 zhovtnya 1900 Kadikoj albanskij poet i prozayik Vidatnij diyach Albanskogo nacionalnogo Vidrodzhennya alb Rilindja Kombetare XIX stolittya Viznanij nacionalnim poetom Albaniyi BiografiyaNayim Frasheri narodivsya v seli Frasheri na pivdni Albaniyi Vzhe v ditinstvi skladav virshi U 1865 roci razom z sim yeyu pereyihav do Yaninu de vstupiv v grecku gimnaziyu vikladannya v yakij gruntuvalosya na ideyah francuzkogo Prosvitnictva i de navchivsya pisati virshi po perskomu vpershe voni buli opublikovani v 1885 roci v Stambuli v zbirniku Mriyi Krim togo v gimnaziyi poet vivchav she j grecku francuzku ta italijsku movi Pislya povernennya na Batkivshinu razom z bratom Abdyulem Frasheri vin brav uchast u borotbi Prizrenskoyi ligi nacionalnoyi albanskoyi organizaciyi spochatku stvorenoyi za pidtrimki tureckogo uryadu ale pislya vstupila z nim u zbrojnij konflikt Borotba organizaciyi zakinchilasya areshtom yiyi prizvidnikiv U 1882 roci Nayim Frasheri zalishiv krayinu i virushiv do Turechchini de otrimav posadu chlena cenzurnoyi komisiyi pri ministerstvi osviti Osmanskoyi imperiyi Pri comu vin ne perestavav brati aktivnu uchast u zhitti albanskogo narodu spriyav vidannyu bagatoh albanskih knig ale svoyi vlasni publikaciyi pidpisuvav ne povnim im yam a vikoristovuyuchi lishe iniciali Nayim Frasheri ye avtorom patriotichnoyi poemi greckoyu movoyu Istinne bazhannya albanciv brav uchast u stvorenni nacionalnih shkil v Albaniyi jomu nalezhat pershi albanski abetki knigi dlya chitannya ta pidruchniki Pereklav Iliadu Gomera takozh perekladav bajki Lafontena pisav statti po didaktici ta islamskoyi praktici Najvidomishi poemi Nayima Frasheri Istoriya Skanderbega i Kerbela buli vidani v 1898 roci Osnovi tvorchostiU zagalnij skladnosti Nayim Frasheri napisav dvadcyat dvi veliki roboti na tureckij greckij perskij ta albanskij movah Na jogo ranni patriotichni virshi pomitnij vpliv zrobila perska literatura a takozh francuzka Odnak ves jogo tvorchij shlyah buv pronizanij ideyami sufijskogo panteyizmu yakij stverdzhuvav bozhestvennu sut u vsomu sho isnuye v sviti yaskravim pidtverdzhennyam tomu mozhut sluzhiti jogo virsha Sopilka i Svichado v yakih avtor nadilyaye opisuvani predmeti yakoyis bozhestvennoyu sutnistyu PosilannyaFrasheri Nayim Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 695 ISBN 966 692 744 6