Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Aplocheilus panchax | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Aplocheilus panchax (Hamilton, 1822) | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Панхакс (Aplocheilus panchax) — тропічний прісноводний вид риб з родини аплохейлових (Aplocheilidae). Типовий вид роду Aplocheilus.
Пан Б'юкенен описав цю маленьку рибку, вперше знайдену в ставках Бенгалії, під назвою Esox panchax. Наукову назву вона отримала від своєї місцевої назви Pangchak.
Цей вид зустрічається в торгівлі акваріумними рибами, використовується для боротьби з комарами, а в М'янмі також для приготування рибної пасти. Завдяки своїй лаврицидній (їсть, знищує личинок) схильності панхакс ще з колоніальної доби ефективно використовується в Індії для біологічної боротьби з комарами. Розводять риб в природних водоймах, на рисових полях, а також у копанках, басейнах та інших штучних водоймах.
Таксономія
Вид має нечіткий таксономічний статус. Традиційно йому приписують дуже великий ареал, що включає майже всю Південну та Південно-Східну Азію. На цій території вже давно було засвідчено наявність різних популяцій, що помітно відрізняються між собою, переважно за забарвленням. В різний час деякі з них були описані як окремі види або підвиди, наприклад: A. p. dorsomarginatus, A. p. marginatus, A. p. siamensis, A. p. rubropunctatus. Серед них були й акваріумні популяції, зокрема A. p. lutescens і A. p. mattei. Всіх їх згодом було синонімізовано з A. panchax.
Можливо, у випадку Aplocheilus panchax йдеться не про окремий вид, а про існування комплексу видів. Молекулярний аналіз виявив існування в його складі трьох окремих клад (мітохондріальних ліній): західної в Індії та М'янмі, центральної в Індокитаї та східної на островах Ява, Балі, Калімантан і Сулавесі. Найбільш відмінною серед них є індійська клада. Вона розійшлася з двома іншими приблизно 3,5 млн років тому. 2018 року на основі морфологічних і молекулярних даних було встановлено, що Aplocheilus andamanicus з Андаманських островів та Aplocheilus armatus з Південно-Східної Азії є окремими дійсними видами. Таким чином, власне Aplocheilus panchax був обмежений популяціями з Індії та М'янми. Дані генетичного аналізу показали, що A. andamanicus утворює окрему кладу, відмінну від клади, що складається з A. panchax та A. armatus.
Опис
Максимальний відомий розмір Aplocheilus panchax — 9,0 см загальної довжини, звичайний — 5,0 см.
Форма тіла є типовою для представників роду. Це щукоподібні на вигляд риби, тіло витягнуте в довжину, сплощене згори, майже кругле в перетині в передній частині й сильно стиснуте з боків у задній. Висота тіла в 4,7-5,4 раза менша за стандартну довжину й у 5,8-6,8 раза — за загальну. Спина широка, профіль спини майже прямий, тоді як профіль черева має помітний правильний вигин. Спинний плавець розташований навпроти задньої частини анального. Анальний отвір знаходиться посередині тіла.
Кишківник і шлунок разом утворюють невелику трубку, ледь довшу за тіло.
Голова коротка, її довжина в 3,3-3,5 раза менша за стандартну (без хвостового плавця) й у 4,1-4,5 раза за загальну довжину, має напівовальну форму. Вона сплощена згори й випукла знизу. Морда видовжена, але не гостра на кінці. Рот широкий, кінцевий, спрямований угору, нижня щелепа трохи посунута вперед. Губи дуже тонкі. Зуби на щелепах ворсинчасті, розташовані смужками в кілька рядів; присутні зуби на вомері. Очі досить великі, їхній діаметр в 3,3-3,5 раза менший за довжину голови, в 1,1-1,2 раза за довжину морди й у 1,3-1,4 раза за міжорбітальну відстань.
Хвостовий плавець округлий, без вирізів, овальний за формою. Анальний плавець відносно довгий, має 15-17 променів, майже прямокутний, але трохи нахилений назад. Короткий спинний плавець розташований навпроти останніх променів анального, має 6-8 променів, сягає кореня хвостового плавця, закруглений на кінці. Черевні плавці маленькі, кожен має по 6 променів, серед яких немає подовжених; якщо плавці притиснути до тіла, їхні кінці виходять за анальний отвір і досягають переднього краю основи анального плавця. Грудні плавці по висоті розташовані посередині тіла, за довжиною трохи коротші за довжину голови, сягають середини грудних плавців, мають по 12-14 променів.
Луски досить великі, як на рибу такого розміру, шорсткі, міцно прилягають до тіла. 30-34 луски в поздовжньому ряді. Хребців 28-30.
Забарвлення різниться залежно від місця походження риб. Крім того, риби в певних межах адаптують своє забарвлення до різного оточення.
Основне забарвлення самця жовтувато-сіре, з блакитним лиском. Луски мають темну облямівку. Спинка темна, брудно-зеленого або оливкового кольору. Черевце, навпаки, світліше, сріблясто-білого, молочно-білого або жовтуватого кольору. На потилиці розташована характерна яскрава сріблясто-біла цятка. Тонка чорна горизонтальна лінія проходить нижньою губою й закінчується біля ока. На тілі та зябрових кришках часто присутні ряди дрібних червоних або жовтих крапочок.
Плавці бліді, жовтувато-сірі або зеленкувато-сірі, прозорі. В нижній частині спинного плавця розташована велика чорна пляма. Хвостовий плавець у самців має характерну подвійну облямівку: його край жовтий чи жовтогарячий, іноді блакитний або червоний й облямований чорним кантом. Анальний плавець жовтий або жовтогарячий біля основи й жовтогарячий або червонуватий з темними крапками в зовнішній частині. Грудні та черевні плавці безбарвні.
Самки мають схоже, але простіше й світліше забарвлення. Плавці, за виключенням спинного, в них безбарвні. Чорна пляма на спинному плавці та такому тлі виглядає виразніше, ніж у самців.
Загалом статеві відмінності в цього виду слабкі. Крім яскравішого забарвлення, самці трохи більші за самок.
Поширення
Aplocheilus panchax широко розповсюджений на території Південної Азії: Індія, Пакистан, Непал, Бангладеш, М'янма. В Індії зустрічається переважно на півночі, в штатах Ассам, Бігар, Гуджарат, Західний Бенгал, Магараштра, Мадх'я-Прадеш, Мегхалая, Одіша, Пенджаб, Уттар-Прадеш, Трипура. В Пакистані водиться на рівнинах нижнього Інду та в прилеглих горбистих районах.
В деяких областях вид був розселений для боротьби з комарами. Зокрема, з цією метою він був завезений на Лаккадівські острови з материкової Індії. Також повідомлялося про присутність Aplocheilus panchax на Шрі-Ланці та Сейшельських островах. Був інтродукований на острові Сулавесі в Індонезії.
В багатьох джерелах до ареалу поширення Aplocheilus panchax включені також Таїланд, Камбоджа, В'єтнам, Малайзія, Індонезія (ареал A. armatus) та Андаманські острови (ареал A. andamanicus).
Спосіб життя
Бентопелагічний вид риб. Водиться в прісних та солонуватих водоймах. Зазвичай зустрічається в низинних заболочених місцинах, на торфовищах, трапляється також у лиманах та на мангрових болотах. Параметри води: pH 6,0-8,0, твердість 5-12 °dH, температура 20-25 °C. Надає перевагу чистій воді, тримається в місцях зі щільною рослинністю, що складається як з рослин, що вкорінюються, так і з плавучих макрофітів.
Aplocheilus panchax не належить до числа сезонних коропозубих, не мігрує. Ці риби витривалі й енергійні, під час дощів та повеней дорослі особини й мальки запливають на свіжу «територію» над затопленою землею.
Панхакс живиться переважно комахами. Приносить користь людям у боротьбі з комарами, адже харчується їхніми личинками.
Розмноження
Aplocheilus panchax належить до числа яйцекладних коропозубих. Розмножується протягом усього року, але пік припадає на сезон мусонів, що триває з червня по серпень. У цей час південно-західні мусонні дощі затоплюють низинні землі та з'єднують численні калюжі й ставки.
Риби починають розмножуватись маючи розмір 8 см. Зрілість настає у віці 4-5 місяців. Нерестяться зазвичай на мілководді, на ділянках зі слабкою течією. Самці під час нересту бувають дуже активні й здатні залицятися до кількох самок одночасно. Під час шлюбних ігор самець переслідує самку, та періодично зупиняється біля листка рослини й нахиляє своє тіло. Самець зупиняється поруч, пара робить кілька вібрувальних рухів, під час яких самка відкладає ікринку, а самець негайно запліднює її. Але самець не завжди буває такий успішний. Іноді самка виявляє опір і неодноразово уникає самця, який після цього зазвичай відмовляється від погоні й переключається на іншу самку. Проте сильний самець може й надалі переслідувати самку та врешті здолати її. Часто він завойовує партнерку пестливими рухами морди та тіла. Нерест зазвичай відбувається на світанку, хоча часто триває й удень.
Ікринки досить великі, 1,6-1,8 мм в перетині, округлі, з високим вмістом жовтка. Вони відкладаються поодинці й за допомогою липких ниток прикріплюються до підводної рослинності. На ранніх стадіях розвитку ікринки прозорі, але згодом забарвлюються й мають брудно-коричневий колір, який ефективно приховує їх серед оточення.
В процесі розвитку ембріон харчується запасами жовтка. Личинки виводяться за 9-14 днів залежно від стану ікри, температури, аерації та інших фізико-хімічних параметрів води, за теплої погоди розвиток завершується швидше. Перед вилупленням ембріон стає надзвичайно активним, шалено звивається всередині ікринки, помахи добре розвинутих грудних плавців стають сильними й регулярними; врешті оболонка ікринки руйнується.
Личинки вилуплюються маючи розмір приблизно 4,4 мм. Спочатку вони довгі й прозорі. Голова велика, трохи приплюснена знизу, але сильно випукла зверху, зовсім не така, як у дорослих риб. Виділяються великі чорні очі. Черевце виступає й містить залишки жовткового мішка, що відрізняється матовим забарвленням. Зазвичай 1-2 хвилину після народження личинка не рухається, відпочиваючи на субстраті, тоді спритно виривається до поверхні й деякий час плаває туди-сюди. Втомившись, деякий час знову відпочиває, при цьому часто приймає майже вертикальну позицію головою донизу. Іноді, особливо в разі пізнього вилуплення, личинка починає плавати відразу після звільнення від оболонки ікринки.
Личинки панхаксів мають характерну пігментацію. У більшості вона чорнувата, але може змінюватися від червоно-коричневої до темно-коричневої. Забарвлення зосереджено переважно на голові, на тілі пігментні плями рідкісні й неправильної форми, а плавці майже зовсім безбарвні.
Приблизно на п'ятий день після вилуплення жовток повністю поглинається, довжина личинки становить приблизно 6,5 мм. Подальший ріст личинок значною мірою залежить від якості та кількості наявної їжі. Ті що отримують кращий раціон і мають вільний простір, ростуть швидше, ніж ті, що живуть у маленьких посудинах і забезпечені мізерним харчуванням. Зазвичай личинки спочатку харчуються діатомовими водоростями, інфузоріями та іншими мікроорганізмами. Новонароджені мальки блукають мілководдям над затопленими ділянками суходолу, що забезпечує їхнє широке розсіювання.
Метаморфоз займає приблизно три тижні. У 2,5 тижні личинка переходить до постлавральної (післяличинкової) стадії. До середини третього тижня (на 19-й день) її довжина збільшується приблизно до 12 мм. Це вже мальок, «молода доросла» риба, надалі він лише зростає. В цьому віці вже наявна характерна блискуча цятка на потилиці.
Мальок здатний споживати більшу здобич, серед якої личинки комарів та інших комах, остракодів тощо. Мальки аплохейлусів досить міцні, активно харчуються й ростуть доволі швидко, їм потрібно лише три-чотири місяці, щоб досягти зрілості.
Утримання в акваріумі
Панхакс належить до числа акваріумних риб. До Європи він уперше був завезений 1899 року, в Російській імперії з'явився 1903 року. Це не дуже барвиста риба, тому її рідко тримають в домашніх акваріумах.
У середині XX ст. селекціонери схрещували різні за походженням форми панхакса з метою отримання риб з кращим забарвленням. Слід зазначити, що під назвою панхакс в акваріумах тримають як індійські популяції (справжній Aplocheilus panchax), так і популяції з Південно-Східної Азії, які належать до іншого виду — Aplocheilus armatus. Акваріумісти не розрізняють їх.
Aplocheilus panchax — це риба середнього розміру, вона добре вживається з іншими видами риб аналогічного або більшого розміру, легко розмножується. Умови утримання та розведення нескладні. Потрібен акваріум розміром щонайменше 40 см завдовжки, з густою рослинністю, серед якої риби зможуть знайти собі схованку. Поверхня води частково має бути вкрита плавучими рослинами. Освітлення нормальне. Панхакси добре стрибають, тому акваріум має бути тісно накритий кришкою.
Оптимальною вважається температура води 21-23 °C, мінімальна — 15 °C. До складу води Aplocheilus panchax невибагливий.
Типова поверхнева риба. Коли панхаксів тримають разом із іншими рибами, вони зазвичай перебувають лише біля поверхні води, за видового утримання спускаються також у середні шари. Aplocheilus panchax має хижий характер. У спільному акваріумі його можна тримати лише з рибами такого самого або більшого розміру.
Потребує міцного живого корму (черв'яки, комахи, личинки комарів, мальки риб), але не відмовляються й від сухого, якщо його частинки будуть достатньо великими.
Для розведення потрібен акваріум місткістю щонайменше 15 л. Температура води 23-26 °C, твердість 4-8°, показник pH 6,5-7,0.
Риби відкладають ікру біля поверхні води на дрібнолисті рослини або коріння плавучих рослин. Як нерестовий субстрат використовують також жмуток синтетичних волокон тощо. Ікринки доволі великі й не дуже численні. Загалом самка відкладає від 60 до 150 ікринок, вони прилипають до субстрату.
Мальки вилуплюються за 12-14 днів і відразу їдять наупліуси артемій та циклопів. Ростуть доволі швидко. Визрівають панхакси у віці 5-6 місяців.
Джерела
- Purnesh Kumar Talwar and Arun G. Jhingran. Inland fishes of India and adjacent countries. Volume 2. A. A. Balkema, Rotterdam, 1992, pp. 752-753 (англ.)
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2023). Aplocheilus Aplocheilus panchax на FishBase. Версія за лютий 2023 року. (англ.)
- T. J. Job. On the breeding and development of Indian «mosquito-fish» of the genera Aplocheilus McClelland and Oryzias Jordan and Snyder. Records of the Zoological Survey of India. Volume 42, Issue 1, 1940, pp. 51-79 (англ.)
- Francis Hamilton. An account of the fishes found in the river Ganges and its branches. Edinburgh & London, 1822, pp. 211-212: Esox panchax (англ.)
- S. Jones and M. Kumaran. Fishes of the Laccadive Archipelago. Mathrubhumi Press, Cochin, India, 1980, p. 169 (англ.)
- М. Н. Ильин. Аквариумное рыбоводство. Москва: Издательство Московского университета, 1977, (рос.)
- А. С. Полонский. Содержание и разведение аквариумных рыб. Москва: Агропромиздат, 1991. (рос.)
- М. Бикуллов. Икромечущие карпозубые. «Рыбоводство и рыболовство», № 2, 1981 г., с. 28: Aplocheilus panchax (Hamilton-Buchanan, 1822) (рос.)
Примітки
- Samantha V. Beck, Gary R. Carvalho, Axel Barlow, Lukas Rüber, Heok Hui Tan, Estu Nugroho, Daisy Wowor, Siti Azizah Mohd Nor, Fabian Herder, Zainal A. Muchlisin, Mark de Bruyn. Plio-Pleistocene phylogeography of the Southeast Asian Blue Panchax killifish, Aplocheilus panchax PLoS ONE, July 25, 2017 (англ.)
- Unmesh Katwate, Pradeep Kumkar, Ralf Britz, Rajeev Raghavan & Neelesh Dahanukar. The identity of Aplocheilus andamanicus (Köhler, 1906) (Teleostei: Cyprinodontiformes), an endemic killifish from the Andaman Islands, with notes on Odontopsis armata van Hasselt. Zootaxa 4382 (1), 2018, pp. 159-174 (англ.)
- Chaudhry, S. & Chakrabarty, P. (2018) Aplocheilus panchax: інформація на сайті МСОП (версія 2022-2) (англ.) 23.03.2023
- Jones, S. and M. Kumaran. Fishes of the Laccadive Archipelago. Mathrubhumi Press, Cochin, India, 1980б p. 169
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2023). Aplocheilus Aplocheilus panchax на FishBase. Версія за лютий 2023 року.
- Friedrich Wilhelm Miesen, Fabian Droppelmann, Sebastian Hüllen, Renny Kurnia Hadiaty & Fabian Herder. An annotated checklist of the inland fishes of Sulawesi. Bonn zoological Bulletin 64 (2): 77–106. March 2016
- K. P. Bandjolu, E. Madiyono, M. Herjayanto, A. Gani, M. Nur, S. Laheng, M. T. Gundo. Checklist of endemic (Adrianichthyidae, Gobiidae, Zenarchopteridae) and introduced fish in Lake Poso, Sulawesi, Indonesia. IOP Conference Series: Earth and Environmental Science v. 869 (2021), art. 012060, pp. 1-10
- М. Н. Ильин. Аквариумное рыбоводство. Москва: Издательство Московского университета, 1977, (рос.)
Відео
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aplocheilus panchax Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Koropozubopodibni Cyprinodontiformes Pidryad Aplohejlovidni Aplocheiloidei Rodina Aplohejlovi Aplocheilidae Rid Aplohejlus Aplocheilus Vid Panhaks Binomialna nazva Aplocheilus panchax Hamilton 1822 Sinonimi Esox panchax Hamilton 1822 Haplochilus panchax Hamilton 1822 Panchax panchax Hamilton 1822 Aplocheilus chrysostigmus McClelland 1839 Panchax buchanani Valenciennes 1846 Aplocheilus buchanani Valenciennes 1846 Aplocheilus lutescens Kohler 1906 Aplocheilus mattei Kohler 1906 Aplocheilus marginatus Kohler 1907 Posilannya Vikishovishe Aplocheilus panchax Vikividi Aplocheilus panchax EOL 46566864 ITIS 165719 MSOP 166477 NCBI 52581 Panhaks Aplocheilus panchax tropichnij prisnovodnij vid rib z rodini aplohejlovih Aplocheilidae Tipovij vid rodu Aplocheilus Pan B yukenen opisav cyu malenku ribku vpershe znajdenu v stavkah Bengaliyi pid nazvoyu Esox panchax Naukovu nazvu vona otrimala vid svoyeyi miscevoyi nazvi Pangchak Cej vid zustrichayetsya v torgivli akvariumnimi ribami vikoristovuyetsya dlya borotbi z komarami a v M yanmi takozh dlya prigotuvannya ribnoyi pasti Zavdyaki svoyij lavricidnij yist znishuye lichinok shilnosti panhaks she z kolonialnoyi dobi efektivno vikoristovuyetsya v Indiyi dlya biologichnoyi borotbi z komarami Rozvodyat rib v prirodnih vodojmah na risovih polyah a takozh u kopankah basejnah ta inshih shtuchnih vodojmah TaksonomiyaVid maye nechitkij taksonomichnij status Tradicijno jomu pripisuyut duzhe velikij areal sho vklyuchaye majzhe vsyu Pivdennu ta Pivdenno Shidnu Aziyu Na cij teritoriyi vzhe davno bulo zasvidcheno nayavnist riznih populyacij sho pomitno vidriznyayutsya mizh soboyu perevazhno za zabarvlennyam V riznij chas deyaki z nih buli opisani yak okremi vidi abo pidvidi napriklad A p dorsomarginatus A p marginatus A p siamensis A p rubropunctatus Sered nih buli j akvariumni populyaciyi zokrema A p lutescens i A p mattei Vsih yih zgodom bulo sinonimizovano z A panchax Mozhlivo u vipadku Aplocheilus panchax jdetsya ne pro okremij vid a pro isnuvannya kompleksu vidiv Molekulyarnij analiz viyaviv isnuvannya v jogo skladi troh okremih klad mitohondrialnih linij zahidnoyi v Indiyi ta M yanmi centralnoyi v Indokitayi ta shidnoyi na ostrovah Yava Bali Kalimantan i Sulavesi Najbilsh vidminnoyu sered nih ye indijska klada Vona rozijshlasya z dvoma inshimi priblizno 3 5 mln rokiv tomu 2018 roku na osnovi morfologichnih i molekulyarnih danih bulo vstanovleno sho Aplocheilus andamanicus z Andamanskih ostroviv ta Aplocheilus armatus z Pivdenno Shidnoyi Aziyi ye okremimi dijsnimi vidami Takim chinom vlasne Aplocheilus panchax buv obmezhenij populyaciyami z Indiyi ta M yanmi Dani genetichnogo analizu pokazali sho A andamanicus utvoryuye okremu kladu vidminnu vid kladi sho skladayetsya z A panchax ta A armatus OpisMaksimalnij vidomij rozmir Aplocheilus panchax 9 0 sm zagalnoyi dovzhini zvichajnij 5 0 sm Forma tila ye tipovoyu dlya predstavnikiv rodu Ce shukopodibni na viglyad ribi tilo vityagnute v dovzhinu sploshene zgori majzhe krugle v peretini v perednij chastini j silno stisnute z bokiv u zadnij Visota tila v 4 7 5 4 raza mensha za standartnu dovzhinu j u 5 8 6 8 raza za zagalnu Spina shiroka profil spini majzhe pryamij todi yak profil chereva maye pomitnij pravilnij vigin Spinnij plavec roztashovanij navproti zadnoyi chastini analnogo Analnij otvir znahoditsya poseredini tila Kishkivnik i shlunok razom utvoryuyut neveliku trubku led dovshu za tilo Golova korotka yiyi dovzhina v 3 3 3 5 raza mensha za standartnu bez hvostovogo plavcya j u 4 1 4 5 raza za zagalnu dovzhinu maye napivovalnu formu Vona sploshena zgori j vipukla znizu Morda vidovzhena ale ne gostra na kinci Rot shirokij kincevij spryamovanij ugoru nizhnya shelepa trohi posunuta vpered Gubi duzhe tonki Zubi na shelepah vorsinchasti roztashovani smuzhkami v kilka ryadiv prisutni zubi na vomeri Ochi dosit veliki yihnij diametr v 3 3 3 5 raza menshij za dovzhinu golovi v 1 1 1 2 raza za dovzhinu mordi j u 1 3 1 4 raza za mizhorbitalnu vidstan Hvostovij plavec okruglij bez viriziv ovalnij za formoyu Analnij plavec vidnosno dovgij maye 15 17 promeniv majzhe pryamokutnij ale trohi nahilenij nazad Korotkij spinnij plavec roztashovanij navproti ostannih promeniv analnogo maye 6 8 promeniv syagaye korenya hvostovogo plavcya zakruglenij na kinci Cherevni plavci malenki kozhen maye po 6 promeniv sered yakih nemaye podovzhenih yaksho plavci pritisnuti do tila yihni kinci vihodyat za analnij otvir i dosyagayut perednogo krayu osnovi analnogo plavcya Grudni plavci po visoti roztashovani poseredini tila za dovzhinoyu trohi korotshi za dovzhinu golovi syagayut seredini grudnih plavciv mayut po 12 14 promeniv Luski dosit veliki yak na ribu takogo rozmiru shorstki micno prilyagayut do tila 30 34 luski v pozdovzhnomu ryadi Hrebciv 28 30 Zabarvlennya riznitsya zalezhno vid miscya pohodzhennya rib Krim togo ribi v pevnih mezhah adaptuyut svoye zabarvlennya do riznogo otochennya Osnovne zabarvlennya samcya zhovtuvato sire z blakitnim liskom Luski mayut temnu oblyamivku Spinka temna brudno zelenogo abo olivkovogo koloru Cherevce navpaki svitlishe sriblyasto bilogo molochno bilogo abo zhovtuvatogo koloru Na potilici roztashovana harakterna yaskrava sriblyasto bila cyatka Tonka chorna gorizontalna liniya prohodit nizhnoyu guboyu j zakinchuyetsya bilya oka Na tili ta zyabrovih krishkah chasto prisutni ryadi dribnih chervonih abo zhovtih krapochok Plavci blidi zhovtuvato siri abo zelenkuvato siri prozori V nizhnij chastini spinnogo plavcya roztashovana velika chorna plyama Hvostovij plavec u samciv maye harakternu podvijnu oblyamivku jogo kraj zhovtij chi zhovtogaryachij inodi blakitnij abo chervonij j oblyamovanij chornim kantom Analnij plavec zhovtij abo zhovtogaryachij bilya osnovi j zhovtogaryachij abo chervonuvatij z temnimi krapkami v zovnishnij chastini Grudni ta cherevni plavci bezbarvni Samki mayut shozhe ale prostishe j svitlishe zabarvlennya Plavci za viklyuchennyam spinnogo v nih bezbarvni Chorna plyama na spinnomu plavci ta takomu tli viglyadaye viraznishe nizh u samciv Zagalom statevi vidminnosti v cogo vidu slabki Krim yaskravishogo zabarvlennya samci trohi bilshi za samok PoshirennyaAplocheilus panchax shiroko rozpovsyudzhenij na teritoriyi Pivdennoyi Aziyi Indiya Pakistan Nepal Bangladesh M yanma V Indiyi zustrichayetsya perevazhno na pivnochi v shtatah Assam Bigar Gudzharat Zahidnij Bengal Magarashtra Madh ya Pradesh Meghalaya Odisha Pendzhab Uttar Pradesh Tripura V Pakistani voditsya na rivninah nizhnogo Indu ta v prileglih gorbistih rajonah V deyakih oblastyah vid buv rozselenij dlya borotbi z komarami Zokrema z ciyeyu metoyu vin buv zavezenij na Lakkadivski ostrovi z materikovoyi Indiyi Takozh povidomlyalosya pro prisutnist Aplocheilus panchax na Shri Lanci ta Sejshelskih ostrovah Buv introdukovanij na ostrovi Sulavesi v Indoneziyi V bagatoh dzherelah do arealu poshirennya Aplocheilus panchax vklyucheni takozh Tayiland Kambodzha V yetnam Malajziya Indoneziya areal A armatus ta Andamanski ostrovi areal A andamanicus Sposib zhittyaBentopelagichnij vid rib Voditsya v prisnih ta solonuvatih vodojmah Zazvichaj zustrichayetsya v nizinnih zabolochenih miscinah na torfovishah traplyayetsya takozh u limanah ta na mangrovih bolotah Parametri vodi pH 6 0 8 0 tverdist 5 12 dH temperatura 20 25 C Nadaye perevagu chistij vodi trimayetsya v miscyah zi shilnoyu roslinnistyu sho skladayetsya yak z roslin sho vkorinyuyutsya tak i z plavuchih makrofitiv Aplocheilus panchax ne nalezhit do chisla sezonnih koropozubih ne migruye Ci ribi vitrivali j energijni pid chas doshiv ta povenej dorosli osobini j malki zaplivayut na svizhu teritoriyu nad zatoplenoyu zemleyu Panhaks zhivitsya perevazhno komahami Prinosit korist lyudyam u borotbi z komarami adzhe harchuyetsya yihnimi lichinkami RozmnozhennyaAplocheilus panchax nalezhit do chisla yajcekladnih koropozubih Rozmnozhuyetsya protyagom usogo roku ale pik pripadaye na sezon musoniv sho trivaye z chervnya po serpen U cej chas pivdenno zahidni musonni doshi zatoplyuyut nizinni zemli ta z yednuyut chislenni kalyuzhi j stavki Ribi pochinayut rozmnozhuvatis mayuchi rozmir 8 sm Zrilist nastaye u vici 4 5 misyaciv Nerestyatsya zazvichaj na milkovoddi na dilyankah zi slabkoyu techiyeyu Samci pid chas nerestu buvayut duzhe aktivni j zdatni zalicyatisya do kilkoh samok odnochasno Pid chas shlyubnih igor samec peresliduye samku ta periodichno zupinyayetsya bilya listka roslini j nahilyaye svoye tilo Samec zupinyayetsya poruch para robit kilka vibruvalnih ruhiv pid chas yakih samka vidkladaye ikrinku a samec negajno zaplidnyuye yiyi Ale samec ne zavzhdi buvaye takij uspishnij Inodi samka viyavlyaye opir i neodnorazovo unikaye samcya yakij pislya cogo zazvichaj vidmovlyayetsya vid pogoni j pereklyuchayetsya na inshu samku Prote silnij samec mozhe j nadali peresliduvati samku ta vreshti zdolati yiyi Chasto vin zavojovuye partnerku pestlivimi ruhami mordi ta tila Nerest zazvichaj vidbuvayetsya na svitanku hocha chasto trivaye j uden Ikrinki dosit veliki 1 6 1 8 mm v peretini okrugli z visokim vmistom zhovtka Voni vidkladayutsya poodinci j za dopomogoyu lipkih nitok prikriplyuyutsya do pidvodnoyi roslinnosti Na rannih stadiyah rozvitku ikrinki prozori ale zgodom zabarvlyuyutsya j mayut brudno korichnevij kolir yakij efektivno prihovuye yih sered otochennya V procesi rozvitku embrion harchuyetsya zapasami zhovtka Lichinki vivodyatsya za 9 14 dniv zalezhno vid stanu ikri temperaturi aeraciyi ta inshih fiziko himichnih parametriv vodi za teployi pogodi rozvitok zavershuyetsya shvidshe Pered viluplennyam embrion staye nadzvichajno aktivnim shaleno zvivayetsya vseredini ikrinki pomahi dobre rozvinutih grudnih plavciv stayut silnimi j regulyarnimi vreshti obolonka ikrinki rujnuyetsya Lichinki viluplyuyutsya mayuchi rozmir priblizno 4 4 mm Spochatku voni dovgi j prozori Golova velika trohi priplyusnena znizu ale silno vipukla zverhu zovsim ne taka yak u doroslih rib Vidilyayutsya veliki chorni ochi Cherevce vistupaye j mistit zalishki zhovtkovogo mishka sho vidriznyayetsya matovim zabarvlennyam Zazvichaj 1 2 hvilinu pislya narodzhennya lichinka ne ruhayetsya vidpochivayuchi na substrati todi spritno virivayetsya do poverhni j deyakij chas plavaye tudi syudi Vtomivshis deyakij chas znovu vidpochivaye pri comu chasto prijmaye majzhe vertikalnu poziciyu golovoyu donizu Inodi osoblivo v razi piznogo viluplennya lichinka pochinaye plavati vidrazu pislya zvilnennya vid obolonki ikrinki Lichinki panhaksiv mayut harakternu pigmentaciyu U bilshosti vona chornuvata ale mozhe zminyuvatisya vid chervono korichnevoyi do temno korichnevoyi Zabarvlennya zoseredzheno perevazhno na golovi na tili pigmentni plyami ridkisni j nepravilnoyi formi a plavci majzhe zovsim bezbarvni Priblizno na p yatij den pislya viluplennya zhovtok povnistyu poglinayetsya dovzhina lichinki stanovit priblizno 6 5 mm Podalshij rist lichinok znachnoyu miroyu zalezhit vid yakosti ta kilkosti nayavnoyi yizhi Ti sho otrimuyut krashij racion i mayut vilnij prostir rostut shvidshe nizh ti sho zhivut u malenkih posudinah i zabezpecheni mizernim harchuvannyam Zazvichaj lichinki spochatku harchuyutsya diatomovimi vodorostyami infuzoriyami ta inshimi mikroorganizmami Novonarodzheni malki blukayut milkovoddyam nad zatoplenimi dilyankami suhodolu sho zabezpechuye yihnye shiroke rozsiyuvannya Metamorfoz zajmaye priblizno tri tizhni U 2 5 tizhni lichinka perehodit do postlavralnoyi pislyalichinkovoyi stadiyi Do seredini tretogo tizhnya na 19 j den yiyi dovzhina zbilshuyetsya priblizno do 12 mm Ce vzhe malok moloda dorosla riba nadali vin lishe zrostaye V comu vici vzhe nayavna harakterna bliskucha cyatka na potilici Malok zdatnij spozhivati bilshu zdobich sered yakoyi lichinki komariv ta inshih komah ostrakodiv tosho Malki aplohejlusiv dosit micni aktivno harchuyutsya j rostut dovoli shvidko yim potribno lishe tri chotiri misyaci shob dosyagti zrilosti Utrimannya v akvariumiPanhaks nalezhit do chisla akvariumnih rib Do Yevropi vin upershe buv zavezenij 1899 roku v Rosijskij imperiyi z yavivsya 1903 roku Ce ne duzhe barvista riba tomu yiyi ridko trimayut v domashnih akvariumah U seredini XX st selekcioneri shreshuvali rizni za pohodzhennyam formi panhaksa z metoyu otrimannya rib z krashim zabarvlennyam Slid zaznachiti sho pid nazvoyu panhaks v akvariumah trimayut yak indijski populyaciyi spravzhnij Aplocheilus panchax tak i populyaciyi z Pivdenno Shidnoyi Aziyi yaki nalezhat do inshogo vidu Aplocheilus armatus Akvariumisti ne rozriznyayut yih Aplocheilus panchax ce riba serednogo rozmiru vona dobre vzhivayetsya z inshimi vidami rib analogichnogo abo bilshogo rozmiru legko rozmnozhuyetsya Umovi utrimannya ta rozvedennya neskladni Potriben akvarium rozmirom shonajmenshe 40 sm zavdovzhki z gustoyu roslinnistyu sered yakoyi ribi zmozhut znajti sobi shovanku Poverhnya vodi chastkovo maye buti vkrita plavuchimi roslinami Osvitlennya normalne Panhaksi dobre stribayut tomu akvarium maye buti tisno nakritij krishkoyu Optimalnoyu vvazhayetsya temperatura vodi 21 23 C minimalna 15 C Do skladu vodi Aplocheilus panchax nevibaglivij Tipova poverhneva riba Koli panhaksiv trimayut razom iz inshimi ribami voni zazvichaj perebuvayut lishe bilya poverhni vodi za vidovogo utrimannya spuskayutsya takozh u seredni shari Aplocheilus panchax maye hizhij harakter U spilnomu akvariumi jogo mozhna trimati lishe z ribami takogo samogo abo bilshogo rozmiru Potrebuye micnogo zhivogo kormu cherv yaki komahi lichinki komariv malki rib ale ne vidmovlyayutsya j vid suhogo yaksho jogo chastinki budut dostatno velikimi Dlya rozvedennya potriben akvarium mistkistyu shonajmenshe 15 l Temperatura vodi 23 26 C tverdist 4 8 pokaznik pH 6 5 7 0 Ribi vidkladayut ikru bilya poverhni vodi na dribnolisti roslini abo korinnya plavuchih roslin Yak nerestovij substrat vikoristovuyut takozh zhmutok sintetichnih volokon tosho Ikrinki dovoli veliki j ne duzhe chislenni Zagalom samka vidkladaye vid 60 do 150 ikrinok voni prilipayut do substratu Malki viluplyuyutsya za 12 14 dniv i vidrazu yidyat naupliusi artemij ta ciklopiv Rostut dovoli shvidko Vizrivayut panhaksi u vici 5 6 misyaciv DzherelaPurnesh Kumar Talwar and Arun G Jhingran Inland fishes of India and adjacent countries Volume 2 A A Balkema Rotterdam 1992 pp 752 753 angl Froese R Pauly D eds 2023 Aplocheilus Aplocheilus panchax na FishBase Versiya za lyutij 2023 roku angl T J Job On the breeding and development of Indian mosquito fish of the genera Aplocheilus McClelland and Oryzias Jordan and Snyder Records of the Zoological Survey of India Volume 42 Issue 1 1940 pp 51 79 angl Francis Hamilton An account of the fishes found in the river Ganges and its branches Edinburgh amp London 1822 pp 211 212 Esox panchax angl S Jones and M Kumaran Fishes of the Laccadive Archipelago Mathrubhumi Press Cochin India 1980 p 169 angl M N Ilin Akvariumnoe rybovodstvo Moskva Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 1977 ros A S Polonskij Soderzhanie i razvedenie akvariumnyh ryb Moskva Agropromizdat 1991 ISBN 5 10 000860 1 ros M Bikullov Ikromechushie karpozubye Rybovodstvo i rybolovstvo 2 1981 g s 28 Aplocheilus panchax Hamilton Buchanan 1822 ros PrimitkiSamantha V Beck Gary R Carvalho Axel Barlow Lukas Ruber Heok Hui Tan Estu Nugroho Daisy Wowor Siti Azizah Mohd Nor Fabian Herder Zainal A Muchlisin Mark de Bruyn Plio Pleistocene phylogeography of the Southeast Asian Blue Panchax killifish Aplocheilus panchax PLoS ONE July 25 2017 angl Unmesh Katwate Pradeep Kumkar Ralf Britz Rajeev Raghavan amp Neelesh Dahanukar The identity of Aplocheilus andamanicus Kohler 1906 Teleostei Cyprinodontiformes an endemic killifish from the Andaman Islands with notes on Odontopsis armata van Hasselt Zootaxa 4382 1 2018 pp 159 174 angl Chaudhry S amp Chakrabarty P 2018 Aplocheilus panchax informaciya na sajti MSOP versiya 2022 2 angl 23 03 2023 Jones S and M Kumaran Fishes of the Laccadive Archipelago Mathrubhumi Press Cochin India 1980b p 169 Froese R Pauly D eds 2023 Aplocheilus Aplocheilus panchax na FishBase Versiya za lyutij 2023 roku Friedrich Wilhelm Miesen Fabian Droppelmann Sebastian Hullen Renny Kurnia Hadiaty amp Fabian Herder An annotated checklist of the inland fishes of Sulawesi Bonn zoological Bulletin 64 2 77 106 March 2016 K P Bandjolu E Madiyono M Herjayanto A Gani M Nur S Laheng M T Gundo Checklist of endemic Adrianichthyidae Gobiidae Zenarchopteridae and introduced fish in Lake Poso Sulawesi Indonesia IOP Conference Series Earth and Environmental Science v 869 2021 art 012060 pp 1 10 M N Ilin Akvariumnoe rybovodstvo Moskva Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 1977 ros Video Aplocheilus panchax Blue Panchax na YouTube by KillieOrCory 20100512015900 1 na YouTube by iya1978