Aplocheilus armatus | ||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Aplocheilus armatus (van Hasselt, 1823) | ||||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Aplocheilus armatus — дрібний тропічний вид коропозубих риб з родини аплохейлових (Aplocheilidae).
Таксономічний статус та історія
Статус цього виду суперечливий, до 2018 року його назва розглядалася як синонім Aplocheilus panchax. Проте відзначалося, що через великий ареал A. panchax може розпадатись на кілька підвидів. Зокрема зверталася увага на значні відмінності в забарвленні та будові тіла між зразками з Індії та Таїланду.
Аналіз мітохондріальних маркерів зразків Aplocheilus panchax з різних регіонів поширення виявив існування трьох окремих клад, пов'язаних з конкретними географічними регіонами: західну (Індія, М'янма), центральну (Таїланд, Камбоджа, В'єтнам, Малайський півострів, Суматра) та східну (Ява, Калімантан, Сулавесі). Несподіваним виявилась філогенетична спорідненість зразків з Ачеха (північна Суматра) зі східною кладою, а не з центральною, як підказує географічна близькість. Екземпляри з районів на північ від перешийка Кра виявилися більш тісно пов'язаними з індійськими лініями. Наступні генетичні дослідження показали, що популяції з Південно-Східної Азії насправді належать окремому виду, відмінному від A. panchax з Індії. Для цього «нового» виду було відновлено назву A. armatus, яка ще 1823 року (як Odontopsis armata) була застосована до виду риб, виявленого на острові Ява, але через нечіткість оригінального опису згодом була визнана синонімом A. panchax.
За даними молекулярних досліджень предки A. armatus розійшлися з базальною лінією A. panchax в добу пліоцену (близько 3,5 млн років тому). Кордон між ними пролягав у районі перешийку Кра. Другий великий розкол (між індійською та крабійською лініями) стався близько 2,2 млн років тому. Основні ж події дивергенції A. panchax/A. armatus розпочалися в добу раннього плейстоцену (бл. 2 млн років тому) й продовжувались протягом цієї доби. Приблизно 1,2 млн років тому утворилися дві додаткові великі клади: центральна та східна. Далі відбувалося повільне розповсюдження A. armatus на південь та схід. Швидка й масштабна експансія спостерігалася з початком останнього льодовикового періоду, коли рівень моря впав приблизно на 130 метрів. Цей процес розпочався близько 120 тис. років тому й досяг свого максимуму 19-26 тис. років тому. В цей період виникають популяції A. armatus у В'єтнамі, центральній та південно-східній Суматрі, південному Калімантані, східній Яві, Балі, Сулавесі. Колонізація Яви відбулась приблизно 170 тис. років тому, а приблизно 27 тис. років тому вид досяг острова Сулавесі, в цей період були колонізовані й острови Натуна в Південнокитайському морі. Таким чином, поєднання подій вікарності та розповсюдження, пов'язаних із коливаннями рівня моря, сприяло поточному розповсюдженню A. armatus у Південно-Східній Азії.
Опис
Розмір цієї маленької рибки не перевищує 6,5 см. Форма є характерною для аплохейлусів. Тіло струнке, видовжене, сплощене згори, спереду майже кругле в перетині, ззаду сильно стиснуте з боків. Лінія спини майже пряма, лінія черева вигнута. Висота тіла в 6-6,35 рази менша за загальну довжину, товщина трохи менша за висоту. Голова зверху плоска, її довжина в 4,5-4,84 рази менша за довжину тіла. Рот верхній, дуже широкий, на щелепах досить міцні зуби. Діаметр ока в 3-3,26 рази менший за довжину голови.
Спинний плавець короткий, закруглений, розташований у задній частині тіла, посаджений над другою третиною анального плавця. Він має 8-9 променів, при цьому 5-й і 6-й промені найдовші, становлять ¾ довжини голови. Анальний плавець значно ширший за спинний, становить приблизно 20 % довжини тіла, також закруглений на кінці, має 16-17 променів, задні промені найдовші. Задні краї спинного та анального плавців сягають початку хвостового. Хвостовий плавець овальної форми, видовжений, становить 23-27 % загальної довжини, його основа вкрита лусками. Черевні плавці загострені, мають по 6 променів, подовжених у нитку променів немає. В самців плавці трохи більші, ніж у самок. 31-32 луски в поздовжньому ряді, 8½-9 рядів лусок у поперечному напрямку (перед черевними плавцями).
Основне забарвлення самця зазвичай сіро-оливкове, спинка темна, черевце жовтувате. Луски на тілі та зяброві кришки вилискують зелено-блакитними кольорами, які, залежно від кута падіння світла, можуть мати червонуватий або фіолетовий відтінок. Кожна лусочка має темно-коричневий край. Уздовж тіла проходить 5-6 рядів червоних крапочок. Нижня частина голови золотавого кольору. Зіниця ока оточена золотавим кільцем, ірис зверху чорний, нижче переходить у червоно-чорний колір. Нижня губа чорна.
Спинний плавець блакитний, жовтий або жовтогарячий, з чорною плямою біля основи. Анальний плавець біля основи жовтуватий з червоними цятками, далі жовте забарвлення стає насиченішим і переходить в яскраво-оранжеву, навіть червонувату облямівку. Хвостовий плавець може бути жовтим або зеленкуватим, з численними червоними цятками, зазвичай організованими у вигнуті поперечні смуги; зовні має вузьку чорнувату облямівку. Черевні плавці лимонно-жовті, грудні — майже безбарвні.
Самки за забарвленням схожі із самцями, але всі кольори в них тьмяніші. Основне забарвлення сіро-зеленувате або оливкове з численними, залежно від кута падіння світла, золотавими або трав'яно-зеленими, а ближче до черева зеленувато-білими, блискучими цяточками. Кожна лусочка має темну облямівку, так що спина, боки та черево здаються вкритими сіткою. Слабкі ряди червоних крапок ледве помітні або й повністю відсутні. Зяброві кришки золотавого, часто із зеленкуватим відтінком кольору, підборіддя ніжно-жовте, горло блакитне, передня частина черева ніжно-рожева. Спинний плавець жовтуватий, біля основи з добре помітною округлою чорною плямою, оточеною білою зоною. Анальний плавець жовтуватий біля основи, колір посилюється назовні до золотаво-жовтої облямівки. Серединою плавця проходить ряд слабких чорнуватих цяток. Хвостовий плавець блідо-жовтий, з тонкими поперечними вигнутими дугою смужками, без темного краю. Черевні плавці жовтуваті, грудні безбарвні.
Поширення
Вид зустрічається на більшій частині Південно-Східної Азії. Поширений у прісних водоймах М'янми, Малайзії, Сінгапуру, Індонезії, Таїланду, Камбоджі та В'єтнаму. Вважається, що A. armatus природним шляхом перетнув лінію Воллеса й оселився на Сулавесі. Ніколи не зустрічається далеко від моря.
Спосіб життя
Aplocheilus armatus — дуже адаптивний вид, він може пристосовуватись до різноманітних середовищ існування: від лісових струмків до дренажних каналів, канав, ізольованих ставків та солонуватих мангрових боліт. У Сінгапурі мешкає навіть у двох невеличких термальних джерелах, а в Таїланді іноді трапляється в гірських струмках.
Зустрічається в неглибоких водоймах з густою рослинністю. Тримається переважно біля поверхні води. Незважаючи на свій невеликий розмір, ця риба людям добре помітна завдяки блискучій плямі на маківці.
Значення для людини
Aplocheilus armatus приносить користь людям тим, що знищує личинок комарів, які, як уважають, є їхньою головною й улюбленою їжею. Цих риб навіть спеціально розселяють у місцевостях, де населення страждає від комарів.
Aplocheilus armatus вже давно тримають в акваріумах, але там ці риби відомі під назвами Aplocheilus panchax, Aplocheilus panchax siamensis, Aplocheilus panchax rubropunctatus або Aplocheilus panchax dorsomarginatus, і зазвичай їх не відокремлюють від справжнього Aplocheilus panchax. Більше того, селекціонери схрещують різні популяції аплохейлусів, щоб отримати риб з кращим забарвленням.
Утримання та розведення не складні. Аплохейлуси надають перевагу добре освітленим акваріумам з густою рослинністю, серед якої можуть знайти собі схованку. Люблять сонце та тепло. Потребують міцного живого корму, але на відмовляються й від сухого, якщо його частинки будуть достатньо великими. Як і всі аплохейлуси, Aplocheilus armatus є поверхневою рибою, але в спільному акваріумі може довго триматися в гущавині рослин або навіть біля дна, чатуючи на мальків гупі. Після полювання повертається до поверхні води. Аплохейлуси чудово стрибають, тому акваріум тісно накривають склом або кришкою.
Ікру відкладають на рослини, що плавають на поверхні води, приблизно по 10 штук на день. Ікринки доволі великі. Мальки вилуплюються за 12-14 днів і відразу беруть найдрібніший корм; ростуть швидко.
В Таїланді місцеві жителі полюбляють спостерігати бої дрібних рибок. До числа таких бійців належить й Aplocheilus armatus. Б'ються тільки самці. Дійство далеко не таке жваве, ніж у боях бійцівської рибки (Betta splendens), тому цим видом цікавляться лише хлопчаки. Вони ловлять рибок у природних водоймах, а тоді тримають їх у прямокутних банках, які використовують для утримання звичайної бійцівської рибки. За 2 дні перебування в полоні аплохейлуси починають битися. Кажуть, що їхні бійцівські якості збільшуються при тривалому утриманні в неволі. Бійці стають головою до хвоста суперника, штовхають один одного, притискаються боками, вигинають хвости, намагаються вкусити. Поєдинок триває близько 10 хвилин, риби швидко втомлюються.
Джерела
- Hermann Meinken. Aplocheilus panchax rubropunctatus subspec. nov., eine hübsche indische Cyprinodontiden-Neoheit (Pisces: Cypridontidae). Die Aquarien- und Terrarienzeitschrift (DATZ), Band 17, № 5 (1964), S. 140-143 (нім.)
- Hugh M. Smith. The freshwater fishes of Siam, or Thailand. Smithsonian Institution. United States National Museum, Bulletin 188 (1945), pp. 422-424: Aplocheilus panchax (Hamilton) (англ.)
- Pieter Bleeker. Bijdrage tot de kennis der Ichthyologische fauna van Midden- en Oost- Java, met beschrijving van eenige nieuwe species. Verhandelingen van het Bataviaasch Genootschap van Kunsten en Wetenschappen. Bataviaasch Genootschap van Kunsten en Wetenschappen, 1850, p. 22: Panchax melanotoplerus Blkr. (лат.)
- M. le B.on Cuvier, M. A. Valenciennes. Histoire naturelle des poissons. Tome dix-huitième. Paris, P. Bertrand, Strasbourg, V. Levrault, 1846, p. 384: Le Pancha de Kuhl (фр.)
- Hans Frey. Das Aquarium von A bis Z. Radebeul: Neumann Verlag, 1969, S. 68-69: Aplocheilus panchax dorsomarginatus (Klausewitz) (нім.)
- М. Бикуллов. Икромечущие карпозубые. «Рыбоводство и рыболовство», № 2, 1981 г., с. 28: Aplocheilus panchax (Hamilton-Buchanan, 1822) (рос.)
- Whitespot — Aplocheilus armatus. Ecology Asia (англ.)
Примітки
- Samantha V. Beck, Gary R. Carvalho, Axel Barlow, Lukas Rüber, Heok Hui Tan, Estu Nugroho, Daisy Wowor, Siti Azizah Mohd Nor, Fabian Herder, Zainal A. Muchlisin, Mark de Bruyn. Plio-Pleistocene phylogeography of the Southeast Asian Blue Panchax killifish, Aplocheilus panchax PLoS ONE, July 25, 2017 (англ.)
- Unmesh Katwate, Pradeep Kumkar, Ralf Britz, Rajeev Raghavan & Neelesh Dahanukar. The identity of Aplocheilus andamanicus (Köhler, 1906) (Teleostei: Cyprinodontiformes), an endemic killifish from the Andaman Islands, with notes on Odontopsis armata van Hasselt. Zootaxa 4382 (1), 2018, pp. 159-174 (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Aplocheilus armatusBiologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Koropozubopodibni Cyprinodontiformes Pidryad Aplohejlovidni Aplocheiloidei Rodina Aplohejlovi Aplocheilidae Rid Aplohejlus Aplocheilus Vid Aplocheilus armatusBinomialna nazvaAplocheilus armatus van Hasselt 1823 SinonimiOdontopsis armata van Hasselt 1823 Panchax kuhlii Valenciennes 1846 Panchax melanotopterus Bleeker 1849 Haplochilus Panchax rubropunctatus Steindachner 1867 Aplocheilus panchax dorsomarginatus Klausewitz 1957 Aplocheilus panchax rubropunctatus Meinken 1964 Aplocheilus panchax siamensis Scheel 1968PosilannyaVikishovishe Aplocheilus armatusVikividi Aplocheilus armatusNCBI 2917260 Aplocheilus armatus dribnij tropichnij vid koropozubih rib z rodini aplohejlovih Aplocheilidae Taksonomichnij status ta istoriyaStatus cogo vidu superechlivij do 2018 roku jogo nazva rozglyadalasya yak sinonim Aplocheilus panchax Prote vidznachalosya sho cherez velikij areal A panchax mozhe rozpadatis na kilka pidvidiv Zokrema zvertalasya uvaga na znachni vidminnosti v zabarvlenni ta budovi tila mizh zrazkami z Indiyi ta Tayilandu Analiz mitohondrialnih markeriv zrazkiv Aplocheilus panchax z riznih regioniv poshirennya viyaviv isnuvannya troh okremih klad pov yazanih z konkretnimi geografichnimi regionami zahidnu Indiya M yanma centralnu Tayiland Kambodzha V yetnam Malajskij pivostriv Sumatra ta shidnu Yava Kalimantan Sulavesi Nespodivanim viyavilas filogenetichna sporidnenist zrazkiv z Acheha pivnichna Sumatra zi shidnoyu kladoyu a ne z centralnoyu yak pidkazuye geografichna blizkist Ekzemplyari z rajoniv na pivnich vid pereshijka Kra viyavilisya bilsh tisno pov yazanimi z indijskimi liniyami Nastupni genetichni doslidzhennya pokazali sho populyaciyi z Pivdenno Shidnoyi Aziyi naspravdi nalezhat okremomu vidu vidminnomu vid A panchax z Indiyi Dlya cogo novogo vidu bulo vidnovleno nazvu A armatus yaka she 1823 roku yak Odontopsis armata bula zastosovana do vidu rib viyavlenogo na ostrovi Yava ale cherez nechitkist originalnogo opisu zgodom bula viznana sinonimom A panchax Za danimi molekulyarnih doslidzhen predki A armatus rozijshlisya z bazalnoyu liniyeyu A panchax v dobu pliocenu blizko 3 5 mln rokiv tomu Kordon mizh nimi prolyagav u rajoni pereshijku Kra Drugij velikij rozkol mizh indijskoyu ta krabijskoyu liniyami stavsya blizko 2 2 mln rokiv tomu Osnovni zh podiyi divergenciyi A panchax A armatus rozpochalisya v dobu rannogo plejstocenu bl 2 mln rokiv tomu j prodovzhuvalis protyagom ciyeyi dobi Priblizno 1 2 mln rokiv tomu utvorilisya dvi dodatkovi veliki kladi centralna ta shidna Dali vidbuvalosya povilne rozpovsyudzhennya A armatus na pivden ta shid Shvidka j masshtabna ekspansiya sposterigalasya z pochatkom ostannogo lodovikovogo periodu koli riven morya vpav priblizno na 130 metriv Cej proces rozpochavsya blizko 120 tis rokiv tomu j dosyag svogo maksimumu 19 26 tis rokiv tomu V cej period vinikayut populyaciyi A armatus u V yetnami centralnij ta pivdenno shidnij Sumatri pivdennomu Kalimantani shidnij Yavi Bali Sulavesi Kolonizaciya Yavi vidbulas priblizno 170 tis rokiv tomu a priblizno 27 tis rokiv tomu vid dosyag ostrova Sulavesi v cej period buli kolonizovani j ostrovi Natuna v Pivdennokitajskomu mori Takim chinom poyednannya podij vikarnosti ta rozpovsyudzhennya pov yazanih iz kolivannyami rivnya morya spriyalo potochnomu rozpovsyudzhennyu A armatus u Pivdenno Shidnij Aziyi OpisRozmir ciyeyi malenkoyi ribki ne perevishuye 6 5 sm Forma ye harakternoyu dlya aplohejlusiv Tilo strunke vidovzhene sploshene zgori speredu majzhe krugle v peretini zzadu silno stisnute z bokiv Liniya spini majzhe pryama liniya chereva vignuta Visota tila v 6 6 35 razi mensha za zagalnu dovzhinu tovshina trohi mensha za visotu Golova zverhu ploska yiyi dovzhina v 4 5 4 84 razi mensha za dovzhinu tila Rot verhnij duzhe shirokij na shelepah dosit micni zubi Diametr oka v 3 3 26 razi menshij za dovzhinu golovi Spinnij plavec korotkij zakruglenij roztashovanij u zadnij chastini tila posadzhenij nad drugoyu tretinoyu analnogo plavcya Vin maye 8 9 promeniv pri comu 5 j i 6 j promeni najdovshi stanovlyat dovzhini golovi Analnij plavec znachno shirshij za spinnij stanovit priblizno 20 dovzhini tila takozh zakruglenij na kinci maye 16 17 promeniv zadni promeni najdovshi Zadni krayi spinnogo ta analnogo plavciv syagayut pochatku hvostovogo Hvostovij plavec ovalnoyi formi vidovzhenij stanovit 23 27 zagalnoyi dovzhini jogo osnova vkrita luskami Cherevni plavci zagostreni mayut po 6 promeniv podovzhenih u nitku promeniv nemaye V samciv plavci trohi bilshi nizh u samok 31 32 luski v pozdovzhnomu ryadi 8 9 ryadiv lusok u poperechnomu napryamku pered cherevnimi plavcyami Osnovne zabarvlennya samcya zazvichaj siro olivkove spinka temna cherevce zhovtuvate Luski na tili ta zyabrovi krishki viliskuyut zeleno blakitnimi kolorami yaki zalezhno vid kuta padinnya svitla mozhut mati chervonuvatij abo fioletovij vidtinok Kozhna lusochka maye temno korichnevij kraj Uzdovzh tila prohodit 5 6 ryadiv chervonih krapochok Nizhnya chastina golovi zolotavogo koloru Zinicya oka otochena zolotavim kilcem iris zverhu chornij nizhche perehodit u chervono chornij kolir Nizhnya guba chorna Spinnij plavec blakitnij zhovtij abo zhovtogaryachij z chornoyu plyamoyu bilya osnovi Analnij plavec bilya osnovi zhovtuvatij z chervonimi cyatkami dali zhovte zabarvlennya staye nasichenishim i perehodit v yaskravo oranzhevu navit chervonuvatu oblyamivku Hvostovij plavec mozhe buti zhovtim abo zelenkuvatim z chislennimi chervonimi cyatkami zazvichaj organizovanimi u vignuti poperechni smugi zovni maye vuzku chornuvatu oblyamivku Cherevni plavci limonno zhovti grudni majzhe bezbarvni Samki za zabarvlennyam shozhi iz samcyami ale vsi kolori v nih tmyanishi Osnovne zabarvlennya siro zelenuvate abo olivkove z chislennimi zalezhno vid kuta padinnya svitla zolotavimi abo trav yano zelenimi a blizhche do chereva zelenuvato bilimi bliskuchimi cyatochkami Kozhna lusochka maye temnu oblyamivku tak sho spina boki ta cherevo zdayutsya vkritimi sitkoyu Slabki ryadi chervonih krapok ledve pomitni abo j povnistyu vidsutni Zyabrovi krishki zolotavogo chasto iz zelenkuvatim vidtinkom koloru pidboriddya nizhno zhovte gorlo blakitne perednya chastina chereva nizhno rozheva Spinnij plavec zhovtuvatij bilya osnovi z dobre pomitnoyu okrugloyu chornoyu plyamoyu otochenoyu biloyu zonoyu Analnij plavec zhovtuvatij bilya osnovi kolir posilyuyetsya nazovni do zolotavo zhovtoyi oblyamivki Seredinoyu plavcya prohodit ryad slabkih chornuvatih cyatok Hvostovij plavec blido zhovtij z tonkimi poperechnimi vignutimi dugoyu smuzhkami bez temnogo krayu Cherevni plavci zhovtuvati grudni bezbarvni PoshirennyaVid zustrichayetsya na bilshij chastini Pivdenno Shidnoyi Aziyi Poshirenij u prisnih vodojmah M yanmi Malajziyi Singapuru Indoneziyi Tayilandu Kambodzhi ta V yetnamu Vvazhayetsya sho A armatus prirodnim shlyahom peretnuv liniyu Vollesa j oselivsya na Sulavesi Nikoli ne zustrichayetsya daleko vid morya Sposib zhittyaAplocheilus armatus duzhe adaptivnij vid vin mozhe pristosovuvatis do riznomanitnih seredovish isnuvannya vid lisovih strumkiv do drenazhnih kanaliv kanav izolovanih stavkiv ta solonuvatih mangrovih bolit U Singapuri meshkaye navit u dvoh nevelichkih termalnih dzherelah a v Tayilandi inodi traplyayetsya v girskih strumkah Zustrichayetsya v neglibokih vodojmah z gustoyu roslinnistyu Trimayetsya perevazhno bilya poverhni vodi Nezvazhayuchi na svij nevelikij rozmir cya riba lyudyam dobre pomitna zavdyaki bliskuchij plyami na makivci Znachennya dlya lyudiniAplocheilus armatus prinosit korist lyudyam tim sho znishuye lichinok komariv yaki yak uvazhayut ye yihnoyu golovnoyu j ulyublenoyu yizheyu Cih rib navit specialno rozselyayut u miscevostyah de naselennya strazhdaye vid komariv Aplocheilus armatus vzhe davno trimayut v akvariumah ale tam ci ribi vidomi pid nazvami Aplocheilus panchax Aplocheilus panchax siamensis Aplocheilus panchax rubropunctatus abo Aplocheilus panchax dorsomarginatus i zazvichaj yih ne vidokremlyuyut vid spravzhnogo Aplocheilus panchax Bilshe togo selekcioneri shreshuyut rizni populyaciyi aplohejlusiv shob otrimati rib z krashim zabarvlennyam Utrimannya ta rozvedennya ne skladni Aplohejlusi nadayut perevagu dobre osvitlenim akvariumam z gustoyu roslinnistyu sered yakoyi mozhut znajti sobi shovanku Lyublyat sonce ta teplo Potrebuyut micnogo zhivogo kormu ale na vidmovlyayutsya j vid suhogo yaksho jogo chastinki budut dostatno velikimi Yak i vsi aplohejlusi Aplocheilus armatus ye poverhnevoyu riboyu ale v spilnomu akvariumi mozhe dovgo trimatisya v gushavini roslin abo navit bilya dna chatuyuchi na malkiv gupi Pislya polyuvannya povertayetsya do poverhni vodi Aplohejlusi chudovo stribayut tomu akvarium tisno nakrivayut sklom abo krishkoyu Ikru vidkladayut na roslini sho plavayut na poverhni vodi priblizno po 10 shtuk na den Ikrinki dovoli veliki Malki viluplyuyutsya za 12 14 dniv i vidrazu berut najdribnishij korm rostut shvidko V Tayilandi miscevi zhiteli polyublyayut sposterigati boyi dribnih ribok Do chisla takih bijciv nalezhit j Aplocheilus armatus B yutsya tilki samci Dijstvo daleko ne take zhvave nizh u boyah bijcivskoyi ribki Betta splendens tomu cim vidom cikavlyatsya lishe hlopchaki Voni lovlyat ribok u prirodnih vodojmah a todi trimayut yih u pryamokutnih bankah yaki vikoristovuyut dlya utrimannya zvichajnoyi bijcivskoyi ribki Za 2 dni perebuvannya v poloni aplohejlusi pochinayut bitisya Kazhut sho yihni bijcivski yakosti zbilshuyutsya pri trivalomu utrimanni v nevoli Bijci stayut golovoyu do hvosta supernika shtovhayut odin odnogo pritiskayutsya bokami viginayut hvosti namagayutsya vkusiti Poyedinok trivaye blizko 10 hvilin ribi shvidko vtomlyuyutsya DzherelaHermann Meinken Aplocheilus panchax rubropunctatus subspec nov eine hubsche indische Cyprinodontiden Neoheit Pisces Cypridontidae Die Aquarien und Terrarienzeitschrift DATZ Band 17 5 1964 S 140 143 nim Hugh M Smith The freshwater fishes of Siam or Thailand Smithsonian Institution United States National Museum Bulletin 188 1945 pp 422 424 Aplocheilus panchax Hamilton angl Pieter Bleeker Bijdrage tot de kennis der Ichthyologische fauna van Midden en Oost Java met beschrijving van eenige nieuwe species Verhandelingen van het Bataviaasch Genootschap van Kunsten en Wetenschappen Bataviaasch Genootschap van Kunsten en Wetenschappen 1850 p 22 Panchax melanotoplerus Blkr lat M le B on Cuvier M A Valenciennes Histoire naturelle des poissons Tome dix huitieme Paris P Bertrand Strasbourg V Levrault 1846 p 384 Le Pancha de Kuhl fr Hans Frey Das Aquarium von A bis Z Radebeul Neumann Verlag 1969 S 68 69 Aplocheilus panchax dorsomarginatus Klausewitz nim M Bikullov Ikromechushie karpozubye Rybovodstvo i rybolovstvo 2 1981 g s 28 Aplocheilus panchax Hamilton Buchanan 1822 ros Whitespot Aplocheilus armatus Ecology Asia angl PrimitkiSamantha V Beck Gary R Carvalho Axel Barlow Lukas Ruber Heok Hui Tan Estu Nugroho Daisy Wowor Siti Azizah Mohd Nor Fabian Herder Zainal A Muchlisin Mark de Bruyn Plio Pleistocene phylogeography of the Southeast Asian Blue Panchax killifish Aplocheilus panchax PLoS ONE July 25 2017 angl Unmesh Katwate Pradeep Kumkar Ralf Britz Rajeev Raghavan amp Neelesh Dahanukar The identity of Aplocheilus andamanicus Kohler 1906 Teleostei Cyprinodontiformes an endemic killifish from the Andaman Islands with notes on Odontopsis armata van Hasselt Zootaxa 4382 1 2018 pp 159 174 angl