Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Аплохейлус | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 (Aplocheilus armatus) | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Aplocheilus chrysostigmus McClelland, 1839 | ||||||||||||||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||||||||||||||
| Див. текст | ||||||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Аплохейлус (Aplocheilus) — азійський рід яйцекладних коропозубоподібних з родини аплохейлових (Aplocheilidae). Народна назва: «азійські щучки».
(Джон Макклелланд) спочатку 1838 року визначив лише сам таксон Aplocheilus, а наступного 1839 року додав до нього види. Це стало причиною того, що в літературі часто зустрічається назва роду з невірно зазначеною датою опису — Aplocheilus McClelland, 1839.
Назва Aplocheilus походить від грецьких слів απλος («простий») і χειλος («губа»).
За будовою тіла та способом життя аплохейлуси схожі з представниками африканського роду .
Склад
Рід Аплохейлус включає такі види:
- (Aplocheilus andamanicus) (Köhler, 1906) — (андаманський аплохейлус); максимальна стандартна (без хвостового плавця) довжина 7,5 см; Андаманські острови (Індія);
- (Aplocheilus armatus) (van Hasselt, 1823) — максимальний розмір 6,5 см; М'янма, Малайзія, Сінгапур, Індонезія, Таїланд, Камбоджа, В'єтнам;
- (Aplocheilus blockii) Arnold, 1911 — (аплохейлус Блока) або зелений панхакс; максимальний розмір 6,0 см загальної довжини; західне та східне узбережжя Індії;
- (Aplocheilus dayi) Steindachner, 1892 — (аплохейлус Дея); максимальна загальна довжина — 10 см; Шрі-Ланка;
- (Aplocheilus kirchmayeri) Berkenkamp & Etzel, 1986 — (аплохейлус Кірхмаєра); максимальний розмір 5,0 см загальної довжини;
- (Aplocheilus lineatus) (Valenciennes, 1846) — (лінеатус); максимальний розмір 10 см; західна та південно-східна Індія;
- Aplocheilus panchax (Hamilton, 1822) — панхакс; максимальний розмір 9,0 см загальної довжини; Індія, Пакистан, Непал, Бангладеш, М'янма;
- (Aplocheilus parvus) (Sundara Raj, 1916) — карликовий панхакс; максимальний розмір 6,3 см загальної довжини; південна Індія (Тамілнад), Шрі-Ланка;
- (Aplocheilus werneri) Meinken, 1966 — аплохейлус Вернера; максимальний розмір 9,0 см загальної довжини; Шрі-Ланка.
Види Aplocheilus andamanicus та Aplocheilus armatus довгий час розглядалися як локальні популяції Aplocheilus panchax відповідно з Андаманських островів та з Південно-Східної Азії. Проте генетичні дослідження показали, що вони є окремими видами. При цьому виявилось, що A. andamanicus утворює окрему кладу, дочірню до клади, що складається з A. panchax та A. armatus.
Поширення
Представники роду Aplocheilus — це єдині аплохейловидні, що мешкають в Азії. Більшість видів обмежується територією Індії та Шрі-Ланки, й лише один вид поширився далі на схід, до Таїланду та острова Ява.
Опис
Аплохейлуси — це дрібні риби зі щукоподібною будовою. Тіло витягнуте в довжину, сплощене згори, майже кругле в перетині в передній частині й сильно стиснуте з боків у задній. Черево округле. Хвостове стебло вище й коротше, ніж в африканських родів (Aphyosemion), або (Nothobranchius). 27 хребців. Луски циклоїдні, помірного розміру, 25-31 в бічному ряді. Бічна лінія відсутня.
Верхня поверхня голови широка й плоска. Морда довга й загострена, рот кінцевий, широкий, спрямований вгору. Губи тонкі. На щелепах один ряд дрібних ворсинчастих зубів. Верхня щелепа висовується. 12 зябрових тичинок на передньому плечі першої зябрової дуги, 6 зябрових променів. Кишечник і шлунок разом утворюють невелику трубку, ледь довшу за тіло.
Короткий спинний плавець розташований у задній третині тіла, сидить навпроти задньої частини довгого анального плавця. У спинному плавці 2 твердих і 6 м'яких променів, в анальному 12-13 м'яких променів. Хвостовий плавець округлий, має 14 основних променів і по 5 додаткових зверху й знизу. Його центральна частина часто буває подовжена у вигляді тупого короткого виступу; коли риби стоять, він постійно рухається. Черевні плавці дуже маленькі, мають по 6 променів. В грудних плавцях по 14 променів.
Самці більші за самок, часто зі збільшеними плавцями.
Забарвлення риб у багатьох випадках складається з кількох темних поперечних смуг на тілі. Є смужки на горлі. Плавці прозорі. Самки всіх видів мають характерну круглу чорну цятку в передній частині основи спинного плавця. Край хвостового плавця часто буває затемненим. На потилиці присутня блискуча цятка.
Спосіб життя
Водяться аплохейлуси в прісних, іноді солонуватих водоймах. Зустрічаються в ставках та озерах серед вологого тропічного лісу, а також на рисових полях та болотах.
Це виразно поверхневі риби. Переважно стоять нерухомо під поверхнею води, частіше в схованці серед плавучих рослин, і чатують на свою здобич. Харчуються головним чином комахами, але можуть хапати й дрібних рибок. Підбирають комах, що падають на поверхню води, а комах, що пролітають над водою, ловлять у стрибку. Існує думка, що блискуча цятка на потилиці аплохейлусів приваблює комах.
Яйцекладні, запліднення зовнішнє. Нерестяться біля поверхні води на рослини. Декілька днів поспіль самка відкладає лише по 10-20 великих круглих ікринок. Сезонних видів серед аплохейлусів немає, ікра розвивається безперервно, мальки вилуплюються за 10-14 днів. Вони швидко ростуть, особливо у великих видів.
Утримання в акваріумі
Серед аплохейлусів є цілий ряд цікавих і популярних акваріумних риб, наприклад, панхакс — A. panchax і лінеатус — A. lineatus. Більшість видів добре приживається в неволі. Вони вміють пристосовуватись до нового середовища, й тому не висувають особливих вимог до якості води. Аплохейлусів тримають у воді середньої твердості зі слабко лужною реакцією. Загальна твердість для більшості видів може досягати й 20 °dGH, але карбонатна не повинна перевищувати 7 °dKH, інакше сильно зростає смертність серед ембріонів під час їхнього розвитку всередині ікринки.
Всі види надають перевагу добре освітленим акваріумам з густою рослинністю, серед якої можуть знайти собі схованку. Люблять сонце та тепло.
Ці риби добре стрибають і здатні протиснутись в найменшу шпаринку, тому акваріум тісно накривають склом.
Аплохейлуси потребують міцного живого корму, але з апетитом хапають і сухий, якщо його частинки будуть достатньо великими.
Розведення порівняно легке. Мальків вигодовують наупліусами циклопів та (артемій). Співвідношення самців та самок у потомстві зазвичай буває нормальним (1:1).
Джерела
- Reinhold Bech. Eierlegende Zahnkarpfen. Neumann Verlag Leipzig-Radebeul, 1984, S. 58 (нім.)
- Purnesh Kumar Talwar and Arun G. Jhingran. Inland Fishes of India and Adjacent Countries. Volume 2, A.A. Balkema, Rotterdam, 1992, pp. 749-750: Genus Aplocheilus McClelland (англ.)
- Lynne R. Parenti. A phylogenetic and biogeographic analysis of cyprinodontiform fishes (Teleostei, Atherinomorpha). Bulletin of the American Museum of Natural History, Volume 168, Article 4, Pages 335—557, New York, 1981, pp. 471-473: Genus Aplocheilus McClelland, 1839 (англ.)
- Hans Frey. Das Aquarium von A bis Z. Radebeul: Neumann Verlag, 1969, S. 68 (нім.)
- John McClelland. Indian Cyprinidae. Asiatic Researches, vol. 19, part 2, Calcutta, 1839, pp. 301-302: Sub-Cen Aplocheilus (англ.)
- K. C. Jayaram. The freshwater fishes of India, Pakistan, Bangladesh, Burma and Sri Lanka --A Handbook. Zoological Survey of India, Calcutta, 1981, pp. 294-295 (англ.)
- І. І. Шереметьєв. Акваріумні риби. Київ: «Радянська школа», 1989, с. 54 (укр.)
Примітки
- John McClelland. Indian Cyprinidae. Asiatic Researches, vol. 19, part 2, Calcutta, 1839, pp. 301-302: Sub-Cen Aplocheilus (англ.)
- Species in the genus Aplocheilus in CAS — Catalog of Fishes. California Academy of Sciences. Updated 5 Jul 2022 (англ.)
- Asien / Aplocheilus (9 Arten). Killifische Info (англ.)
- Katwate, Unmesh, Kumkar, Pradeep, Britz, Ralf, Raghavan, Rajeev & Dahanukar, Neelesh. The identity of Aplocheilus andamanicus (Köhler, 1906) (Teleostei: Cyprinodontiformes), an endemic Killifish from the Andaman Islands, with notes on Odontopsis armata van Hasselt. Zootaxa vol. 4382, no. 1 (2018), pp. 159-174 (англ.)
- Stanislav Frank. Akvaristika. Praha: Práce, 1984. s. 150 (чеськ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет