Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іспанське завоювання ацтеків — військова компанія іспанських конкістадорів на чолі із Ернаном Кортесом, що тривала з 1519 до 1521 року. Її результатом було повалення Ацтекської імперії та знищення її столиці Теночтітлана. З цього момент починається колоніальний період в історії Мексики.
| Іспанське завоювання ацтеків | |
| Місце розташування | Ацтецький потрійний союз |
|---|---|
| Час/дата початку | 1 лютого 1519[1] |
| Час/дата закінчення | 13 серпня 1521[1] |
 Іспанське завоювання ацтеків у Вікісховищі | |
Початок походу
У 1519 році іспанський губернатор острова Куби Дієго Веласкес де Куельяр доручив ідальго Ернану Кортесу розвідати і завоювати на материку індіанські території, за чутками, багаті золотом.
Кортес був освіченим за своїм часом офіцером. Він отримав у своє розпорядження 11 кораблів з експедиційним загоном у 508 іспанських солдатів, з них 16 кавалеристів, 109 матросів, 200 кубинських індіанців. Кортес мав 10 важких і 5 легких польових гармат і 13 мушкетів. Офіційною метою експедиції було оголошено спасіння душ поган-індійців.
Наказ про виступ загону губернатор скасував, але Кортес самовільно вирушив у дорогу самостійно. Каравели експедиції Кортеса потрапили в сильну бурю. Кораблі розкидало в різні боки, деякі були серйозно пошкоджені. Поступово вони все ж досягли збірного пункту — острова Косумель неподалік від Юкатана. Під час перебування на острові до іспанців приєднався їхній співвітчизник Херонімо де Агіляр, що потрапив у полон до мая після аварії корабля. Агіляр за ці роки навчився добре розмовляти мовою індіанців мая. Він також добре знав їхні вірування і звичаї. Долучившись до експедиції Кортеса, він сильно їй допоміг знанням мови тубільців.
У березні 1519 Кортес формально проголосив землі, на які прибув, власністю іспанської корони. Він зробив зупинку на Тринідаді для того, щоб найняти додаткових рекрутів і придбати коней. Після цього він вирушив до Табаско, де здобув перемогу в битві з індіанцями. Від переможених він отримав 20 дівчат, серед яких була Малінче, жінка, що відіграла значну роль у завоюванні Мексики. Малінче знала не тільки мову мая, але й мову ацтеків науатль, і завдяки цьому стала перекладачкою й радницею. Вона говорила на мая Агіляру, а той перекладав іспанською Кортесу. Від Малінче Кортес довідався про багату імперію ацтеків.
21 квітня 1519 висадився на тому місці, де пізніше був побудований Веракрус. Кортес наказав спалити кораблі, виключивши тим самим можливість відступу.
Перший похід на Теночтітлан
У Веракрусі Кортес зустрів племена, що платили данину правителю ацтеків Монтесумі II, і попросив їхнього сприяння в організації зустрічі з ацтеком. Монтесума відмомовлявся, але Кортес наполягав. Залишивши у Веракрусі сотню людей, в середині серпня 1519 Кортес вирушив на Теночтітлан. У нього було 600 вояків, 15 вершників, 15 гармат і сотні індіанських носіїв.
Шлях до Теночтітлана лежав через місто-державу Тлашкалу. Володарі останньої спочатку вороже пставилися до іспанців — було спрямовано загін отомі, проте він зазнав поразки. Після цього тлатоке Тлашкали — Машіскацін, Шікотенкатль Старший, Тлауешолоцін і Сітлальпопока — вирішили укласти мир з Кортесом й пропустити іспанців через свої землі. Але проти цього виступив Шікотенкатль Молодший, який несподівано атакував конкістадорів, оточив їх і зумів навіть вбити одного коня. Іспанці опинилися в дуже складному становищі, і лише загибель 8 військовиків, синів старих тлатоке, змусила індіанців відійти. Зрештою було укладено мир, Кортес отримав підтримку загону 2 тис. тлашкальтеків. Водночас було вбито Хікотенкатля Молодшого. Після цього до іспанців приєдналося плем'я тотонаків.
Загін Кортеса вдерся в межі імперії ацтеків наприкінці літа, коли племена індіанців були зайняті збиранням врожаю і тому уникали збройної боротьби, що відволікає робочу силу. Цей момент, безумовно, впливав на політику великого тлатоані Монтесуми II, для якого були характерні вагання, нерішучість і прагнення домовитися з завойовниками.
Монтесума через свого небожа Какаму та Куітлауака, тлатоані Істапалати, запропонував Кортесу дружбу, послав йому багаті золоті подарунки і одночасно заявив про можливі небезпеки для іспанців, якщо вони продовжать похід на Теночтітлан. Втім проти колонізаторів були послані незначні сили, до того ж морально нестійкі. Поряд з усіма несприятливими для індіанських воїнів обставинами в них вселяв забобонний страх невеликий загін іспанських кавалеристів, оскільки індіанці ніколи не бачили коней. Моральний вплив чинила на індіанських воїнів і вогнепальна зброя іспанців. При цьому значна частка вірила, що Кортес — це білий бог Кетцалькоатль, що повернувся, як було передбачено в міфах.
Кортес швидко рухався до Теночтітлану, вражаючи індіанців зухвалою сміливістю. Внаслідок технічної (мушкети, гармати, коні, лати) і організаційної (система командування і військова дисципліна) переваги загарбників, а також слабкості протиборчих їм сил ацтеків і нерішучості їх командування, загони, вислані Монтесумою II проти наступаючого ворога, зазнали поразки.
Захоплення Монтесуми
8 листопада 1519 року загін Кортеса вступив до Теночтітлану. Ацтеки не чинили опору. Монтесума II вітав іспанців, надав їм приміщення для розквартирування, продовольство і розваги. Загарбники виявилися у ворожому оточенні багаторазово переважаючих сил ацтеків, які не виходили зі своїх будинків. Ринок закрився. Розуміючи небезпеку свого становища, Кортес вирішив обезголовити ацтеків.
Він захопив Монтесуму в той момент, коли вождь індіанців необережно наблизився до іспанців без достатньо сильною охорони. Монтесума виявився заручником, що внесло сум'яття в ряди ацтеків, оскільки їх вождь був вищим воєначальником і вважався божеством. Кортес змусив свого заручника звернутися з умовлянням до народу на користь загарбників. У їхніх руках опинилися три величезні купи золота, переплавленого з прикрас; лише деякі вироби, що відрізнялися особливою красою, не були переплавлені.
Проте частина ацтеків вирішила чинити спротив загарбникам. Куаупопока атакував у Веракрусі гарнізон на чолі з Хуаном де Ескаланте, залишений там Кортесом. У ході запеклого бою було вбито кілька іспанців і безліч їх союзників з тотонаків. Загинув і сам Ескаланте після підпалу селища Наутль.
Тим часом, губернатор Куби Веласкес послав до Мексики нову експедицію на чолі з Панфіліо де Нарваесом. Новий загін, який налічував 1100 вояків та 72 гармати, висадився на узбережжі Мексики в квітні 1520 року із завданням виступити проти Кортеса. Кортес залишив загін із 200 іспанців на чолі із Педро де Альварадо у Теночтітлані, а з рештою пішов назустріч Нарваесу. Незважаючи на менші сили, йому вдалося отримати перемогу й переконати залишки загону Нарваеса приєднатися до нього.
За відсутності Кортеса той проявив свою жорстокість, без видимих причин перебивши безліч знатних ацтеків, які зібралися для релігійної церемонії. Цим же більше викликав ненависть до іспанців. Обурені індіанці повстали і загнали загарбників під палац Ашаякатля. Для захисту від списів, стріл, каменів, які ацтеки метали з дахів будинків, іспанці при своєму відступі застосували рухливе укриття, споруджене з дощок і легких плетених щитів.
Ніч скорботи
Кортес швидко повернувся в Теночтітлан і запропонував укласти перемир'я, сподіваючись використати становище Монтесуми як заручника, але 1 липня розлючений натовп забив Монтесуму камінням. Кортес вирішив утікати в Тлашкалу. Іспанцям пощастило вислизнути в ніч, яка отримала назву Скорботною, залишивши ар'єргард на смерть і втративши більшу частину награбованого багатства й артилерію.
Загін Кортеса крім людських втрат втратив більшість коней (залишилося 26 поранених коней). Майже всі воїни були поранені. Індіанські союзники іспанців, побачивши такий розгром, поховалися у своїх оселях, і з тривогою і страхом чекали подальшого розгортання подій. Жерці ацтеків з радістю передчували перемогу і взяття нових жертв.
Другий похід на Теночтітлан
Кортес вирішив відступити на територію своїх союзників — тлашкальців. Армія Тескоко, головних союзників ацтеків, намагалося перепинити шлях отступавшим іспанцям. 2 липня 1520 року відбулася битва при Отумбі. Битва, маленького загону поранених іспанців, з цією величезною армією відбулася і завдяки неймовірній мужності і вмілим діям двох десятків вершників, очолюваних Кортесом, закінчилася перемогою іспанців. Кортес в цьому бою прорвався крізь ряди ацтекських воїнів і вбив ацтекського головнокомандувача — Сіуака.
Отримавши перемогу в битві при Отумба, де вперше в Америці була використана кіннота, військо Кортеса добралося до Тлашкали, де вони були з почестями зустрінуті місцевими жителями (незважаючи на спроби ацтеків укласти антиіспанську угоду з тлашкальтеками). Їхні втрати загалом склали 870 вояків.
В цій час у Теночтітлані було відновлено Головний храм, повернуті на колишні місця статуї богів. Але тут спалахнула епідемія віспи. Почавшись у Теотлеко і дійшовши до Панкетцаліцтлі, тривала 60 днів, призвівши до численних смертей. Помер також великий тлатоані Куітлауак (обраного замість Монтесуми II). Після смерті Куітлауака імператором було обрано небожа Монтесуми, Куаутемока, тлатоке Тлателолько.
Іспанці відпочивали і набиралися сил 22 дні. З Куби прибуло підкріплення, і Кортес взявся виправляти становище. У січні 1521 Кортес розкрив змову проти себе й повісив її керівника Вільяфану. На початку 1521 року він зібрав нову армію в яку ввійшли 600 іспанців, 25000 тлашкаланців. На озброєнні армії близько 30 коней та 16 бронзових гармат. В цей час на бік Кортеса переходить місто-держава Тескоко.
З метою зміцнення свого становища в країні Кортес провів два походи проти індіанських племен: один похід на схід до моря, інший — в південному і західному напрямках. Підкоривши собі індіанські племена східній частині Мексики, іспанці почали підготовку другого походу на Теночтітлан. В результаті були підкорені Отумба, Мішкік, Чалько, Уешоцінко, Куаукечолан, Шальтокан, Тенайюка, Куаутітлан, Ацкапотцалько, Тлакопан, Оаштепек, Єкапиштла, Куаунауак і Сочимілько.
Кортес врахував досвід військових дій на озері Тескоко, в ході яких ацтеки широко користувалися своєю озерною флотилією, що складалася з великої кількості пиріг. Тепер він вирішив побудувати флотилію з маленьких галер, озброївши їх гарматами. Індіанці-носильники доставили з узбережжя корабельне спорядження, що залишився від спалених кораблів. Для будівлі галер були використані місцеві матеріали, а як робоча сила — індіанці.
28 квітня 1521 року загін іспанських колонізаторів і великі сили їхніх союзників-індіанців виступили в похід на Теночтітлан. Маленькі галери, розібрані на частини, спорядження і озброєння для них індіанці перенесли на руках через гори. Галери були зібрані на березі озера Тескоко і спущені на воду. Незабаром галерної флотилії іспанців вдалося очистити озеро від пиріг ацтеків і завершити оточення міста. Під прикриттям судів флотилії колонізатори та їхні союзники трьома колонами трьома греблями рушили до Теночтітлану.
Облога Теночтітлана
Підступивши до Теночтітлану і взявши його в облогу, іспанці розпочали війну на винищення. Вони підпорядкували собі міста союзників ацтеків і відрізали столицю від постачання. Лише в червні після боїв з перемінним успіхом Кортес зміг взятися за штурм.
Обложене місто протрималось понад 70 днів до 13 серпня 1521 року. У цей день іспанцям Гонсало де Сандовалю і його зброєносцю Гарсія Ольгуїну вдалося перехопити невелику флотилію, що відчалила від одного з міських кварталів. В одному з каное виявився правитель ацтеків Куаутемок. «Він поклав руку на мій кинджал, просячи, щоб я вбив його», — писав Кортес. Але ватажку конкістадорів полонений правитель був потрібен як заручник. Іспанці дозволили беззбройним виснаженим ацтекам покинути зруйноване місто, домігшись від їхнього правителя відомостей про місцезнаходження захованих скарбів ацтеків. Завойовникам дісталося золото, оцінене в суму близько 130 тисяч іспанських золотих дукатів, але здобич здалася їм занадто скромною, і вони піддали бранця тортурам. Іспанці сподівалися вивідати у Куаутемока, де приховані інші коштовності, але не змогли домогтися більшого.
Вцілілі будівлі захопленого Теночтітлана були зруйновані, поховавши під собою тіла полеглих захисників. Після падіння, місто було знищене.
Підсумки
На руїнах індіанської столиці згодом було засноване місто Мехіко. Ватажок конкістадорів повідомив імператору Карлу V про довгоочікувану перемогу. У своєму посланні він вказав, що в боях і в результаті голоду і епідемій загинуло 70 тисяч індіанців, більше половини населення міста. За твердженням завойовників, втрати їх союзників наближалися до 10 тисяч. У війні проти іспанців загинуло понад 300 000 ацтеків.
Втім підкорення ацтеків не означало захоплення території усієї сучасної Мексики. Спротив підкорення інданських держав тривало до 1530 року. У 1541—1542 роках вибухнуло потужне повстання чичимеків.
Сьогодення
Нині в центрі Мехіко (Теночтітлану) стоїть пам'ятник останньому тлатоані Куаутемоку.
Див. також
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Іспанське завоювання ацтеків |
- Hugh Thomas: Die Eroberung Mexikos. Cortés und Montezuma. Fischer, Frankfurt am Main 1998, .
- History of the Conquest of Mexico, with a Preliminary View of Ancient Mexican Civilization, and the Life of the Conqueror, Hernando Cortes By William H. Prescott
- Lockhart, James. We People Here: Nahuatl Accounts of the Conquest of Mexico, Berkeley and Los Angeles: University of California Press 1991.
- https://en.wikipedia.org/w/index.php?title=Spanish_conquest_of_the_Aztec_Empire&oldid=1066577577
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanske zavoyuvannya actekiv vijskova kompaniya ispanskih konkistadoriv na choli iz Ernanom Kortesom sho trivala z 1519 do 1521 roku Yiyi rezultatom bulo povalennya Actekskoyi imperiyi ta znishennya yiyi stolici Tenochtitlana Z cogo moment pochinayetsya kolonialnij period v istoriyi Meksiki Ispanske zavoyuvannya actekiv Misce roztashuvannyaActeckij potrijnij soyuz Chas data pochatku1 lyutogo 1519 1 Chas data zakinchennya13 serpnya 1521 1 Ispanske zavoyuvannya actekiv u Vikishovishi Ispanske zavoyuvannya actekivPochatok pohoduU 1519 roci ispanskij gubernator ostrova Kubi Diyego Velaskes de Kuelyar doruchiv idalgo Ernanu Kortesu rozvidati i zavoyuvati na materiku indianski teritoriyi za chutkami bagati zolotom Kortes buv osvichenim za svoyim chasom oficerom Vin otrimav u svoye rozporyadzhennya 11 korabliv z ekspedicijnim zagonom u 508 ispanskih soldativ z nih 16 kavaleristiv 109 matrosiv 200 kubinskih indianciv Kortes mav 10 vazhkih i 5 legkih polovih garmat i 13 mushketiv Oficijnoyu metoyu ekspediciyi bulo ogolosheno spasinnya dush pogan indijciv Nakaz pro vistup zagonu gubernator skasuvav ale Kortes samovilno virushiv u dorogu samostijno Karaveli ekspediciyi Kortesa potrapili v silnu buryu Korabli rozkidalo v rizni boki deyaki buli serjozno poshkodzheni Postupovo voni vse zh dosyagli zbirnogo punktu ostrova Kosumel nepodalik vid Yukatana Pid chas perebuvannya na ostrovi do ispanciv priyednavsya yihnij spivvitchiznik Heronimo de Agilyar sho potrapiv u polon do maya pislya avariyi korablya Agilyar za ci roki navchivsya dobre rozmovlyati movoyu indianciv maya Vin takozh dobre znav yihni viruvannya i zvichayi Doluchivshis do ekspediciyi Kortesa vin silno yij dopomig znannyam movi tubilciv U berezni 1519 Kortes formalno progolosiv zemli na yaki pribuv vlasnistyu ispanskoyi koroni Vin zrobiv zupinku na Trinidadi dlya togo shob najnyati dodatkovih rekrutiv i pridbati konej Pislya cogo vin virushiv do Tabasko de zdobuv peremogu v bitvi z indiancyami Vid peremozhenih vin otrimav 20 divchat sered yakih bula Malinche zhinka sho vidigrala znachnu rol u zavoyuvanni Meksiki Malinche znala ne tilki movu maya ale j movu actekiv nauatl i zavdyaki comu stala perekladachkoyu j radniceyu Vona govorila na maya Agilyaru a toj perekladav ispanskoyu Kortesu Vid Malinche Kortes dovidavsya pro bagatu imperiyu actekiv 21 kvitnya 1519 visadivsya na tomu misci de piznishe buv pobudovanij Verakrus Kortes nakazav spaliti korabli viklyuchivshi tim samim mozhlivist vidstupu Pershij pohid na TenochtitlanU Verakrusi Kortes zustriv plemena sho platili daninu pravitelyu actekiv Montesumi II i poprosiv yihnogo spriyannya v organizaciyi zustrichi z actekom Montesuma vidmomovlyavsya ale Kortes napolyagav Zalishivshi u Verakrusi sotnyu lyudej v seredini serpnya 1519 Kortes virushiv na Tenochtitlan U nogo bulo 600 voyakiv 15 vershnikiv 15 garmat i sotni indianskih nosiyiv Shlyah do Tenochtitlana lezhav cherez misto derzhavu Tlashkalu Volodari ostannoyi spochatku vorozhe pstavilisya do ispanciv bulo spryamovano zagin otomi prote vin zaznav porazki Pislya cogo tlatoke Tlashkali Mashiskacin Shikotenkatl Starshij Tlauesholocin i Sitlalpopoka virishili uklasti mir z Kortesom j propustiti ispanciv cherez svoyi zemli Ale proti cogo vistupiv Shikotenkatl Molodshij yakij nespodivano atakuvav konkistadoriv otochiv yih i zumiv navit vbiti odnogo konya Ispanci opinilisya v duzhe skladnomu stanovishi i lishe zagibel 8 vijskovikiv siniv starih tlatoke zmusila indianciv vidijti Zreshtoyu bulo ukladeno mir Kortes otrimav pidtrimku zagonu 2 tis tlashkaltekiv Vodnochas bulo vbito Hikotenkatlya Molodshogo Pislya cogo do ispanciv priyednalosya plem ya totonakiv Zagin Kortesa vdersya v mezhi imperiyi actekiv naprikinci lita koli plemena indianciv buli zajnyati zbirannyam vrozhayu i tomu unikali zbrojnoyi borotbi sho vidvolikaye robochu silu Cej moment bezumovno vplivav na politiku velikogo tlatoani Montesumi II dlya yakogo buli harakterni vagannya nerishuchist i pragnennya domovitisya z zavojovnikami Montesuma cherez svogo nebozha Kakamu ta Kuitlauaka tlatoani Istapalati zaproponuvav Kortesu druzhbu poslav jomu bagati zoloti podarunki i odnochasno zayaviv pro mozhlivi nebezpeki dlya ispanciv yaksho voni prodovzhat pohid na Tenochtitlan Vtim proti kolonizatoriv buli poslani neznachni sili do togo zh moralno nestijki Poryad z usima nespriyatlivimi dlya indianskih voyiniv obstavinami v nih vselyav zabobonnij strah nevelikij zagin ispanskih kavaleristiv oskilki indianci nikoli ne bachili konej Moralnij vpliv chinila na indianskih voyiniv i vognepalna zbroya ispanciv Pri comu znachna chastka virila sho Kortes ce bilij bog Ketcalkoatl sho povernuvsya yak bulo peredbacheno v mifah Kortes shvidko ruhavsya do Tenochtitlanu vrazhayuchi indianciv zuhvaloyu smilivistyu Vnaslidok tehnichnoyi mushketi garmati koni lati i organizacijnoyi sistema komanduvannya i vijskova disciplina perevagi zagarbnikiv a takozh slabkosti protiborchih yim sil actekiv i nerishuchosti yih komanduvannya zagoni vislani Montesumoyu II proti nastupayuchogo voroga zaznali porazki Zahoplennya Montesumi8 listopada 1519 roku zagin Kortesa vstupiv do Tenochtitlanu Acteki ne chinili oporu Montesuma II vitav ispanciv nadav yim primishennya dlya rozkvartiruvannya prodovolstvo i rozvagi Zagarbniki viyavilisya u vorozhomu otochenni bagatorazovo perevazhayuchih sil actekiv yaki ne vihodili zi svoyih budinkiv Rinok zakrivsya Rozumiyuchi nebezpeku svogo stanovisha Kortes virishiv obezgoloviti actekiv Vin zahopiv Montesumu v toj moment koli vozhd indianciv neoberezhno nablizivsya do ispanciv bez dostatno silnoyu ohoroni Montesuma viyavivsya zaruchnikom sho vneslo sum yattya v ryadi actekiv oskilki yih vozhd buv vishim voyenachalnikom i vvazhavsya bozhestvom Kortes zmusiv svogo zaruchnika zvernutisya z umovlyannyam do narodu na korist zagarbnikiv U yihnih rukah opinilisya tri velichezni kupi zolota pereplavlenogo z prikras lishe deyaki virobi sho vidriznyalisya osoblivoyu krasoyu ne buli pereplavleni Prote chastina actekiv virishila chiniti sprotiv zagarbnikam Kuaupopoka atakuvav u Verakrusi garnizon na choli z Huanom de Eskalante zalishenij tam Kortesom U hodi zapeklogo boyu bulo vbito kilka ispanciv i bezlich yih soyuznikiv z totonakiv Zaginuv i sam Eskalante pislya pidpalu selisha Nautl Tim chasom gubernator Kubi Velaskes poslav do Meksiki novu ekspediciyu na choli z Panfilio de Narvaesom Novij zagin yakij nalichuvav 1100 voyakiv ta 72 garmati visadivsya na uzberezhzhi Meksiki v kvitni 1520 roku iz zavdannyam vistupiti proti Kortesa Kortes zalishiv zagin iz 200 ispanciv na choli iz Pedro de Alvarado u Tenochtitlani a z reshtoyu pishov nazustrich Narvaesu Nezvazhayuchi na menshi sili jomu vdalosya otrimati peremogu j perekonati zalishki zagonu Narvaesa priyednatisya do nogo Za vidsutnosti Kortesa toj proyaviv svoyu zhorstokist bez vidimih prichin perebivshi bezlich znatnih actekiv yaki zibralisya dlya religijnoyi ceremoniyi Cim zhe bilshe viklikav nenavist do ispanciv Obureni indianci povstali i zagnali zagarbnikiv pid palac Ashayakatlya Dlya zahistu vid spisiv stril kameniv yaki acteki metali z dahiv budinkiv ispanci pri svoyemu vidstupi zastosuvali ruhlive ukrittya sporudzhene z doshok i legkih pletenih shitiv Nich skorbotiDokladnishe Nich skorboti Kortes shvidko povernuvsya v Tenochtitlan i zaproponuvav uklasti peremir ya spodivayuchis vikoristati stanovishe Montesumi yak zaruchnika ale 1 lipnya rozlyuchenij natovp zabiv Montesumu kaminnyam Kortes virishiv utikati v Tlashkalu Ispancyam poshastilo visliznuti v nich yaka otrimala nazvu Skorbotnoyu zalishivshi ar yergard na smert i vtrativshi bilshu chastinu nagrabovanogo bagatstva j artileriyu Zagin Kortesa krim lyudskih vtrat vtrativ bilshist konej zalishilosya 26 poranenih konej Majzhe vsi voyini buli poraneni Indianski soyuzniki ispanciv pobachivshi takij rozgrom pohovalisya u svoyih oselyah i z trivogoyu i strahom chekali podalshogo rozgortannya podij Zherci actekiv z radistyu peredchuvali peremogu i vzyattya novih zhertv Drugij pohid na TenochtitlanKortes virishiv vidstupiti na teritoriyu svoyih soyuznikiv tlashkalciv Armiya Teskoko golovnih soyuznikiv actekiv namagalosya perepiniti shlyah otstupavshim ispancyam 2 lipnya 1520 roku vidbulasya bitva pri Otumbi Bitva malenkogo zagonu poranenih ispanciv z ciyeyu velicheznoyu armiyeyu vidbulasya i zavdyaki nejmovirnij muzhnosti i vmilim diyam dvoh desyatkiv vershnikiv ocholyuvanih Kortesom zakinchilasya peremogoyu ispanciv Kortes v comu boyu prorvavsya kriz ryadi actekskih voyiniv i vbiv actekskogo golovnokomanduvacha Siuaka Otrimavshi peremogu v bitvi pri Otumba de vpershe v Americi bula vikoristana kinnota vijsko Kortesa dobralosya do Tlashkali de voni buli z pochestyami zustrinuti miscevimi zhitelyami nezvazhayuchi na sprobi actekiv uklasti antiispansku ugodu z tlashkaltekami Yihni vtrati zagalom sklali 870 voyakiv V cij chas u Tenochtitlani bulo vidnovleno Golovnij hram povernuti na kolishni miscya statuyi bogiv Ale tut spalahnula epidemiya vispi Pochavshis u Teotleko i dijshovshi do Panketcalictli trivala 60 dniv prizvivshi do chislennih smertej Pomer takozh velikij tlatoani Kuitlauak obranogo zamist Montesumi II Pislya smerti Kuitlauaka imperatorom bulo obrano nebozha Montesumi Kuautemoka tlatoke Tlatelolko Ispanci vidpochivali i nabiralisya sil 22 dni Z Kubi pribulo pidkriplennya i Kortes vzyavsya vipravlyati stanovishe U sichni 1521 Kortes rozkriv zmovu proti sebe j povisiv yiyi kerivnika Vilyafanu Na pochatku 1521 roku vin zibrav novu armiyu v yaku vvijshli 600 ispanciv 25000 tlashkalanciv Na ozbroyenni armiyi blizko 30 konej ta 16 bronzovih garmat V cej chas na bik Kortesa perehodit misto derzhava Teskoko Z metoyu zmicnennya svogo stanovisha v krayini Kortes proviv dva pohodi proti indianskih plemen odin pohid na shid do morya inshij v pivdennomu i zahidnomu napryamkah Pidkorivshi sobi indianski plemena shidnij chastini Meksiki ispanci pochali pidgotovku drugogo pohodu na Tenochtitlan V rezultati buli pidkoreni Otumba Mishkik Chalko Ueshocinko Kuaukecholan Shaltokan Tenajyuka Kuautitlan Ackapotcalko Tlakopan Oashtepek Yekapishtla Kuaunauak i Sochimilko Kortes vrahuvav dosvid vijskovih dij na ozeri Teskoko v hodi yakih acteki shiroko koristuvalisya svoyeyu ozernoyu flotiliyeyu sho skladalasya z velikoyi kilkosti pirig Teper vin virishiv pobuduvati flotiliyu z malenkih galer ozbroyivshi yih garmatami Indianci nosilniki dostavili z uzberezhzhya korabelne sporyadzhennya sho zalishivsya vid spalenih korabliv Dlya budivli galer buli vikoristani miscevi materiali a yak robocha sila indianci 28 kvitnya 1521 roku zagin ispanskih kolonizatoriv i veliki sili yihnih soyuznikiv indianciv vistupili v pohid na Tenochtitlan Malenki galeri rozibrani na chastini sporyadzhennya i ozbroyennya dlya nih indianci perenesli na rukah cherez gori Galeri buli zibrani na berezi ozera Teskoko i spusheni na vodu Nezabarom galernoyi flotiliyi ispanciv vdalosya ochistiti ozero vid pirig actekiv i zavershiti otochennya mista Pid prikrittyam sudiv flotiliyi kolonizatori ta yihni soyuzniki troma kolonami troma greblyami rushili do Tenochtitlanu Obloga TenochtitlanaDokladnishe Obloga Tenochtitlana Pidstupivshi do Tenochtitlanu i vzyavshi jogo v oblogu ispanci rozpochali vijnu na vinishennya Voni pidporyadkuvali sobi mista soyuznikiv actekiv i vidrizali stolicyu vid postachannya Lishe v chervni pislya boyiv z pereminnim uspihom Kortes zmig vzyatisya za shturm Oblozhene misto protrimalos ponad 70 dniv do 13 serpnya 1521 roku U cej den ispancyam Gonsalo de Sandovalyu i jogo zbroyenoscyu Garsiya Olguyinu vdalosya perehopiti neveliku flotiliyu sho vidchalila vid odnogo z miskih kvartaliv V odnomu z kanoe viyavivsya pravitel actekiv Kuautemok Vin poklav ruku na mij kindzhal prosyachi shob ya vbiv jogo pisav Kortes Ale vatazhku konkistadoriv polonenij pravitel buv potriben yak zaruchnik Ispanci dozvolili bezzbrojnim visnazhenim actekam pokinuti zrujnovane misto domigshis vid yihnogo pravitelya vidomostej pro misceznahodzhennya zahovanih skarbiv actekiv Zavojovnikam distalosya zoloto ocinene v sumu blizko 130 tisyach ispanskih zolotih dukativ ale zdobich zdalasya yim zanadto skromnoyu i voni piddali brancya torturam Ispanci spodivalisya vividati u Kuautemoka de prihovani inshi koshtovnosti ale ne zmogli domogtisya bilshogo Vcilili budivli zahoplenogo Tenochtitlana buli zrujnovani pohovavshi pid soboyu tila poleglih zahisnikiv Pislya padinnya misto bulo znishene PidsumkiNa ruyinah indianskoyi stolici zgodom bulo zasnovane misto Mehiko Vatazhok konkistadoriv povidomiv imperatoru Karlu V pro dovgoochikuvanu peremogu U svoyemu poslanni vin vkazav sho v boyah i v rezultati golodu i epidemij zaginulo 70 tisyach indianciv bilshe polovini naselennya mista Za tverdzhennyam zavojovnikiv vtrati yih soyuznikiv nablizhalisya do 10 tisyach U vijni proti ispanciv zaginulo ponad 300 000 actekiv Vtim pidkorennya actekiv ne oznachalo zahoplennya teritoriyi usiyeyi suchasnoyi Meksiki Sprotiv pidkorennya indanskih derzhav trivalo do 1530 roku U 1541 1542 rokah vibuhnulo potuzhne povstannya chichimekiv SogodennyaNini v centri Mehiko Tenochtitlanu stoyit pam yatnik ostannomu tlatoani Kuautemoku Div takozhZavoyuvannya j girnicha kolonizaciya imperiyi actekivDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Ispanske zavoyuvannya actekiv Hugh Thomas Die Eroberung Mexikos Cortes und Montezuma Fischer Frankfurt am Main 1998 ISBN 3 10 078003 5 History of the Conquest of Mexico with a Preliminary View of Ancient Mexican Civilization and the Life of the Conqueror Hernando Cortes By William H Prescott Lockhart James We People Here Nahuatl Accounts of the Conquest of Mexico Berkeley and Los Angeles University of California Press 1991 https en wikipedia org w index php title Spanish conquest of the Aztec Empire amp oldid 1066577577