Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ю хни село в Україні у Миронівській міській громаді Обухівського району Київської області До 2020 року село Юхни було ад

Юхни

Юхни

Ю́хни — село в Україні, у Миронівській міській громаді Обухівського району Київської області. До 2020 року село Юхни було адміністративним центром Юхнівської сільської ради, нині — центр Юхнівського старостинського округу. Населення становить 579 осіб.

село Юхни
Країна image Україна
Область Київська
Район Обухівський
Рада Миронівська міська громада
Код КАТОТТГ UA32120090390084978
Основні дані
Засноване 1600
Населення 579
Площа 4,63 км²
Густота населення 158,32 осіб/км²
Поштовий індекс 08843
Телефонний код +380 4574
Географічні дані
Географічні координати 49°36′42″ пн. ш. 30°53′24″ сх. д. / 49.61167° пн. ш. 30.89000° сх. д. / 49.61167; 30.89000Координати: 49°36′42″ пн. ш. 30°53′24″ сх. д. / 49.61167° пн. ш. 30.89000° сх. д. / 49.61167; 30.89000
Середня висота
над рівнем моря 		183 м
Водойми р. Бутеня
Відстань до
обласного центру 		113 км
Відстань до
районного центру 		70 км
Найближча залізнична станція Карапиші
Відстань до
залізничної станції 		9 км
Місцева влада
Адреса ради 08801, Київська обл., Обухівський р-н, м. Миронівка, вул. Соборності, 48
Карта
image
image
Юхни
image
image
Юхни
Мапа

image Юхни у Вікісховищі

Назва

Існує легенда, яка повідає нам про двох братів Юхима та Якима. Посварилися брати і розійшлися. Місце, де оселився Яким, назвали Яхнами, а там, де осів Юхим — Юхнами.

Географія

Село розташоване у схилах глибокої балки, по дну якої тече річка Безіменна, що є початком річка Мокра Бутеня — правої притоки річка Росава. Межує на півночі з селом Карапиші, на півдні з селом Шупики, а на сході з Владиславкою. Відстань до обласного центру становить 113 км, до райцентру становить 70 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Карапиші становить 9 км.

Урочища

  • Верблюжі гори
  • Коліївщина
  • Лисяче провалля
  • Озерища
  • Попів лісок
  • Пудові яри
  • Чобіток
  • Шелихайлиха

Хутори

  • Баші (до 1958 року — самостійне село). 7 березня 1946 року перейменоване на село Березівка. 10 травня 1958 року села Юхни та Березівка Юхнівської сільської ради «зрослись» і відтоді вважаються одним населеним пунктом — селом Юхни.
  • Діброва
  • Ковалівщина

Яри

  • Могилка

В Юхнах налічується 16 вулиць, у тому числі й один провулок.

Вулиці

Берегова, Богуславська, Гагаріна Юрія, Лермонтова Михайла, Лісова, Миру, Мічуріна Івана, Набережна, Першотравнева, Польова, Приймака Івана, Пушкіна Олександра, Садова, Степова, Центральна.

Провулки

Тракторний.

Населення

Мова

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року в селі мешкало 733 особи:

Мовний склад населення с. Юхни
Мова Число ос. Відсоток
українська 723 98,64
російська 10 1,36

Історія

Доба Київської Русі

Перші згадки про село Юхни датуються XI століттям.

За часів панської Польщі

У 70-х роках XVIII століття село було дароване у спадкове володіння Кіндрату Шелесту. Після люстрації 1765 року — це було дуже маленьке село всього на 10 дворів, що приносило прибутків на загальну суму 140 злотих на рік. Зовсім іншим з'являється це село в люстрації 1789 року: кількість дворів збільшилася до 87, а річний прибуток зріс до 2820 злотих 22 гроші — тобто населення збільшилося у дев'ять разів, а річний прибуток — більше ніж у двадцятеро разів.

Такі блискучі результати, що були досягнуті за відносно невеликий період часу (не більше 15-ти років), показує на надзвичайні здібності Шелеста у веденні господарської діяльності. Люстрація заключає і певні вказівки на ті кошти, які були використані для досягнення поставленої мети: по-перше, один з підданих, а саме Іско (Йосип) Коваленко, який був названий «засновником поселення» — отже заселення проводилося звичайним способом, за допомогою слободи; по-друге, деякі поселенці користувалися особливо пільговими умовами: з 87 господарств — 27 сплачували невеликий регулярний фіксований оброк, розміром в 4 злотих та не несли ніяких повинностей; пільги ці по своїй суті мали тимчасовий характер: принаймні засновник поселення Коваленко ніс усі повинності, не виключаючи і різних робіт.

Існує легенда про місце його смерті та поховання. В одному документі 1792 року, надрукованому у «Архиве Юго-Западной России» зустрічається випадкова згадка про могилу якогось полковника Шелеста, — саме розташування земельної ділянки визначено наступними словами (мовою оригіналу): «…prosto Buteni, na gruntach Tunickich, koło szlachu Pustowoytowskiego, gdzie krźyź Szelesta pulkownika był lezącego». Надто імовірно, що «полковник», про якого тут згадується, і є тим самим колишнім сотником Кіндратом Шелестом, тим більше, що місцевість, де похований цей полковник, знаходиться поблизу володінь Кіндрата Шелеста: с. Туники знаходиться на відстані 2-3 км від с. Юхни. Сам же спосіб поховання — не на цвинтарі, а на великій дорозі наштовхує нас на припущення про насильницьку смерть…

Існує ще легенда, що саме козацький урядник Шелест приніс частку мощей Святого Священномученика Макарія до юхнівської церкви Різдва Пресвятої Богородиці, біля якої по смерті й був похований.

Наприкінці XVIII століття власником Богуславського староства стає король Речі Посполитої князь Станіслав Август Понятовський, а після його смерті староство, у тому числі Юхни та сусіднє село Баші, переходять у власність графа Ксаверія Браницького.

У середині ХІХ століття власником цих земель був онук Ксаверія Браницького — Костянтин. Частина степової ділянки поблизу села належала Анзиру Полиновському, а фільварок був у власності Марії Байковської. У 1879 році Костянтин Браницький продає свої маєтки в межах Богуславщини царському уряду, у тому числі і Юхни з Башами.

Під владою Царської Росії

У XIX столітті села Юхни та Баші належали до Пустовійтівської волості, Канівського повіту, Київської губернії.

У 1860 році при церкві Святої Покрови, була відкрита церковнопарафіяльна школа, яка функціонувала до 1907 року.

У церкві Святої Покрови, котра знаходилася біля будівлі теперішньої початкової школи у 1895—1898 роках служив псаломником Гдишинський Полікарп Петрович, випускник Богуславського духовного училища (1889) і Київської духовної семінарії (1895), котрий був однокласником і приятелем Олександра Кошиця. Олександр Антонович часто згадує його у своїх спогадах, зокрема як хориста з гарним тенором. На початку XX століття юхнівська церква Святої Покрови та церкви ще 13 навколишніх сіл належали до VII благочинного округа Канівського повіту Київської єпархії, де благочинним священиком був парох церкви Введенія Пресвятої Богородиці с. Вахутинці отець Миколай Маєвський.

У серпні 1876 року в селі відбувся з'їзд мирових посередників, на якому стояло питання про церковні землі у навколишніх селах.

На початку XX століття земство виділило кошти на будівництво нової кам'яної школи. На той час це була велика простора школа. Відкрите нове приміщення у 1907 році.

Радянська влада в селі

Радянську владу в Юхнах встановлено у січні 1918 року. Революційна рада, яку очолював Карапищенко І. Н., містилася у дерев'яному одноповерховому будинку.

У 1920 році створюються сільські ради в Юхнах і Башах, які у 1923 року увійшли до новоствореного Миронівського району.

На початку 1920-х років почали виникати товариства спільної обробки землі (ТСОЗ) та невеликі сільськогосподарські артілі. На початку 1930-х років почалася суцільна колективізація та розкуркулення.

Після 1925 році в Юхнівській школі було відкрито курси лікнепу. У 1933 році в Юхнах було відкрито нову школу.

У 1932 році в Юхнах було створено колгосп «Жовтень», а у Башах — колгосп імені К. Ворошилова.

Під час Голодомору 1932—1933 років, від штучного голоду з 2800 мешканців Юхнів померло 865 осіб. Встановлено прізвища лише 32 жертв, з них 17 — діти.

Під час Великого терору 1937—1938 років, коли сталінські репресії були різко посилені й доведені до максимуму своєї інтенсивності, було репресовано 10 мешканців села, із таборів повернулося лише двоє юхнівців Також під час Великого терору постраждали уродженці Юхнів, що тоді працювали на різних підприємствах Радянської Росії, зокрема у Цілиноградській області Казахстану. Так, Кокот Сидір Васильович, 1908 року на момент арешту працював бригадиром на одному з підприємств. Він був заарештований наприкінці березня 1946 року, а 24 червня того ж року був засуджений Акмолинським обласним судом за статтею 58-10 КК РРФСР — «антирадянська пропаганда і агітація», що передбачала 10 років ВТТ. Реабілітований у 1992 році.

З початком німецько-радянської війни, близько двохсот односельців пішли на фронт. Оборонні бої за села Юхни та Баші вели 227-ма стрілецька дивізія під командуванням полковника Макарчука (резерв Південно-Західного фронту) та 14-та кавалерійська дивізія 158-го кавалерійського полку. Село було окуповане Вермахтом 22 липня 1941 року.

У грудні 1941 року кадровий військовий, політрук Червоної армії Іван Кузьмович Приймак, уродженець Юхнів, створив підпільну групу «Комітет № 8», яка налічувала 10 осіб. Згодом чисельність групи становила понад 60 осіб та переросла у партизанський загін № 8, до якого входили мешканці сіл: Юхни, П'ятихатка, Салів хутір. Комісаром загону був О. Ломака. Підпільники діяли на території Миронівського та Богуславського районів. У червні 1943 року підпільна група «Комітет № 8» об'єдналася з партизанами с. Григорівка одне велике партизанське з'єднання імені Чапаєва, яке очолив Приймак. Серед інших у загоні були: льотчик — Герой Радянського Союзу Лавриненков (підібраний 16 вересня 1943 року разом із капітаном Корюхіним), голова військового трибуналу Київського гарнізону, юрист першого класу В. О. Іванесов, Герой Радянського Союзу Роберт Клейн; командир 3-го загону, письменник Касим Кайсенов.

З 1942 року на примусові роботи до Німеччини з Юхнів було вивезено понад 100 односельців, переважно молодих хлопців та дівчат.

2 лютого 1944 року Юхни та Баші були звільнені з-під німецької окупації батальйонами 54-го укріпрайону під командуванням генерал-майора Михайла Титовича Карначова. В боях при обороні та звільненні села загинуло близько 25 вояків Червоної армії, які поховані у братській могилі, неподалік сільської школи. На могилі встановлено пам'ятний знак з викарбуваними на ньому іменами полеглих вояків. З війни не повернулося 126 односельців. Під час німецької окупації було розстріляно 14 місцевих мешканців.

Після війни зруйновані Юхни було відроджено у найкоротші терміни. В обох приміщеннях школи був зроблений ремонт. Навчально-виховний процес відновився. Директором школи на той час був Іван Амросійович Довженко. У школі навчалося 350 учнів. Стара (молодша) школа працювала в одну зміну, а нова — в три зміни. В третій зміні навчались учні, яким було за 20 років.

У 1950 році в результаті укрупнення колгоспу в Юхнах, колгоспи імені К. Ворошилова (с. Березівка) та «Жовтень» (с. Юхни) було об'єднано в один колгосп, який отримав назву імені В. Молотова, а головою новоствореного колгоспу став М. І. Носков. Колгоспна контора та сільська рада знаходилися в Юхнах, а село Березівка було підпорядковано Юхнівській сільській раді.

Вже у 1957 році колгосп імені В. Молотова перейменовано на «Перше Травня», а головою колгоспу став Д. Л. Приходько. За його керівництва було створено міцну матеріально-технічну базу господарства та відбудовано, у значній мірі, соціальну сферу села, а саме побудовано фельдшерсько-акушерський пункт, дитячий садок, Будинок культури. У селі також діяли початкова школа, бібліотека та магазини.

Рішенням виконавчого комітету Київської обласної ради народних депутатів від 10 травня 1958 року № 347 «Про уточнення обліку населених пунктів Київської області», відповідно до якого з метою уточнення обліку населених пунктів і впорядкування в адміністративно-територіальному поділі Київської області ухвалено затвердити подання виконкомів районних рад депутатів трудящих про зміни, що сталися в складі населених пунктів області, а саме населені пункти с. Юхни та с. Березівка (до перейменування 1946 року — с. Баші) Юхнівської сільської ради, що зрослись між собою надалі вважалися за один населений пункт — с. Юхни. 30 грудня 1962 року був виданий Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про укрупнення сільських районів Української РСР», згідно якого с. Баші остаточно стає частиною Юхнів, а Юхни відповідно підпорядковуються однойменній сільській раді.

На початку 1970-х років за колгоспом «Перше Травня» з центральною колгоспною конторою в Юхнах було закріплено 2032 га сільськогосподарських угідь, у тому числі 1947 га орних земель. Виробничим напрямом колгоспу було рільництво, м'ясо-молочне тваринництво та бджільництво.

У 1975 році колгосп «Перше Травня» приєднався до колгоспу імені В. Чапаєва (с. Владиславка), в результаті укрупнення останнього, але у 1988 році від'єднується і стає самостійним господарством, яке перейменовують на КСП «Перше Травня». Напрям господарювання — вирощування зернових культур та м'ясо-молочне тваринництво.

За визначні трудові досягнення 25 колгоспників було нагороджено орденами та медалями.

У незалежній Україні

У 1996 році відбулося розпаювання земель колгоспу. Правонаступником КСП «Перше Травня» стало новостворене СП АЗАТ «Юхни», головою правління якого обрано В. М. Вашківа. За господарством закріплено 1659 га сільгоспугідь, ріллі — 600 га. Напрямки діяльності — рільництво, м'ясо-молочне тваринництво, бджільництво. Нині в АЗАТ «Юхни» налічується 480 акціонерів, з них працюючих — 172. В селі також працює 3 фермерських господарства.

У 2010 році було переобрано голову АЗАТ «Юхни». Новим головою товариства став Володимир Григорович Карапищенко.

17 листопада 2007 року у приміщенні Національного академічного театру опери і балету України імені Т. Г. Шевченка у Києві пройшло урочисте засідання працівників агропромислового комплексу Київської області, на якому було відзначено Почесними грамотами Київської обласної державної адміністрації працівників агропромислового комплексу області та вручено іменні годинники. Серед них і механізатор тракторної бригади АЗАТ «Юхни» — Бевза Іван Григорович.

Станом, на листопад 2018 року АЗАТ «Юхни» припинило своє існування, натомість в селі зареєстровані сільськогосподарський виробничий кооператив «Юхни» та селянське (фермерське) господарство «Баші», що займаються вирощуванням зернових культур (крім рису), бобових культур та насіння олійних культур (керівником обох підприємств є Карапищенко В. Г.).

З 1992 року в селі ведеться активне будівництво молодими забудовниками, в чому надають їм допомогу місцеве господарство та сільська рада, яку понад 25 років очолював Василь Валентинович Пустовіт. Від 2010 року його справи продовжила П'ятенко Валентина Петрівна. Юхнівська сільська рада неодноразово була переможцем серед сільських рад району.

Указом Президента України від 5 березня 2010 року місцевим мешканкам Іваненко Т. М., Пененко Р. І., Старинець М. Д. та Швидкій Н. П. присвоєно почесне звання «Мати-героїня».

Рішенням Юхнівської сільської ради від 28 січня 2015 року № 23-7-VII та у відповідності до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в селі відбулося перейменування декількох вулиць. Зокрема, вул. Комсомольську на Берегову, вул. Леніна на Центральну, вул. Піонерську на Миру, вул. Чапаєва на Лісову.

8 жовтня 2015 року на території Юхнівського НВК відбулося урочисте відкриття дитячого майданчику відпочинку з каруселями, гіркою, пісочницями для дітей. Майданчик був придбаний та встановлений за підтримки місцевого фермера Карапищенка В. Г.

Нині в селі діє три селянських (фермерських) господарства — Харченка Б. І., «Баші» та Старинця І. М.

Освіта

У селі працює одна школа — юхнівська загальноосвітня школа I—II ступенів, яка поділяється на молодший та старший корпуса. У молодшому корпусі (колись — церковнопарафіяльна школа) діти навчаються з 1 по 4 клас, а в старшому корпусі — з 5 по 9 клас.

Для найменших мешканців села працює дитячий садок «Берізка». Всі культурні заходи проходять в сільському Будинку культури, де щодня працює бібліотека.

Історія розвитку шкільництва в Юхнах

image
Молодший корпус юхнівської загальноосвітньої школи I—II ступенів (1907)

У 1860 році в Юхнах при церкві Святої Покрови відкрили трикласну церковно-приходську школу. Це був дерев'яний, одноповерховий будинок, оббитий гонтом. Першим викладачем (вчителем) був Олексій Газдієвскій. Священик церкви Святої Покрови був помічником учителя. У трьох класах навчалося 25 дітей, яким викладали Закон Божий, російську мову, арифметику, геометрію, історію держави Російської, чистописання. Значну допомогу школі надавала сільська громада. Була в селі і бібліотека з досить багатими зборами літератури. Будівля школи простояло трохи більше 40 років і в підсумку прийшло в непридатність: прогнили підлоги, дах протікав тощо. Село потребувало нової школи. І на початку XX століття земство виділило кошти на будівництво нової кам'яної школи. Відкрито нове приміщення в 1907 році і це була велика, простора школа.

Після 1917 році до школи почали ходити діти з ближніх сіл Башів та Шупиків. В Юхнах був пан Чмирь, до якого ходили жителі для того, щоб отримати початкові ази грамотності. Навчав Чмирь безкоштовно. Наприкінці 1920-х роках, коли з села був вигнаний священик, а його будиночок, який розташовувався неподалік від школи, передали в користування народній освіті. Від середини 1920-х років директором школи був І. Лисков.

Після 1925 року в юхнівській школі було відкрито курси лікнепу. Тут навчалися мешканці села, які раніше не навчались, вдень ходили на роботу, а вечорами приходили на заняття. Для них в лікнепі давали ази читання, рахування і письма. Писали гусячим пір'ям, а замість чорнила використовували відстояну рідину з плодів бузини. Діти вчилися з великим бажанням, але в школу ходили переважно діти заможних, багатих селян, у яких було в що одягнутися і взутися. Було й так, що батьківські чоботи і материнський светр малі діти одягали по черзі, тому в школу ходили не кожен день. У селі все більше ставало людей, які мали початкову освіту. Старші селяни, навіть хвалилися, що закінчили у той, страшний час лише кілька класів-коридорів.

За страшні роки голодомору ряди учнів значно порідшали. Голодна смерть своєю «чорною косою» знищувала цілі сім'ї. Від голоду пухли і діти, і дорослі. По селу не бігали ні коти, ні собаки, навіть білки, миші, горобці, жуки, жаби, щурі та все, що бігало, літало, повзало було з'їдено. Багато дітей померло у той час. У селі не було хати, з якої не винесли б небіжчика. Кожен думав про те, як протриматися і вижити у ці важкі роки та дожити до кращих часів.

Ця чорна сторінка в історії українського народу була перевернута і село почало відроджуватися. Класи в школі були переповнені і іноді кількість учнів досягало сорока. Навчання проходило у дві зміни: перша зміна (з ранку й до обіду) — початкові класи, а друга (по обіді) — старші класи. Було багато дітей-переростків, які були різного віку, проживали в різних соціальних умовах, але навчалися в одному класі.

Докладніше: Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
image
Старший корпус юхнівської загальноосвітньої школи I—II ступенів (1935)

У зв'язку з тим, що збільшилася кількість учнів у юхнівської школі, то в селі виникла ідея будівництва другого корпусу школи. Будівництво нової школи почалося у 1934 році, а 1935 року в Юхнах було відкрито нове, більш просторе приміщення школи. У ній почали вчитися учні 4—7-х класів. Очолив школу Григорій Олеоленко, уродженець сусіднього с. Шупики. Трохи пізніше, силами вчителів, учнів та батьків недалеко від школи була побудована невелика глиняна майстерня на дві просторі кімнати (у 1985 році майстерню розібрали).

З початком Німецько-радянської війни, майже всі вчителі пішли на фронт. Вони були в різних військових частинах, але мужньо билися з ворогом. На захист своєї Батьківщини стали і випускники школи. Найвідоміший з них — Приймак Іван Кузьмович, який очолив велику партизанське з'єднання імені В. І. Чапаєва. Село було окуповано 22 липня 1941 року. З перших днів окупації занять в школі не проводилося. Окупанти зробили з приміщення школи церкву і господарську частину — стайню. 2 лютого 1944 року село було звільнене радянською армією. Після звільнення села в обох приміщеннях школи був зроблений ремонт і у відремонтованих приміщеннях відновився навчально-виховний процес. Директором школи був призначений Довженко Іван Амросович. У школі навчалося 350 учнів. Стара (початкова) школа працювала в одну зміну, а нова — у три зміни. У третій зміні вчилися старші учні, яким війна не дала можливості довчитися.

На різних етапах життя школу очолювали досвідчені керівники, кваліфіковані педагоги, які внесли значний внесок в удосконалення навчального процесу та зміцнення навчально-матеріальної бази. У шкільній майстерні, під керівництвом вчителів — теслярів, виготовляли парти, лавки, табуретки. Від руки малювали карти з історії та географії, виготовляли плакати з російської та української мови та літератури, математики. У повоєнний час керівники юхнівської школи досить часто змінювалися. Директорами школи були: Ірченко І. М., Яблунівський І. Г., Кватира М. М., Согина А. Н. У 1960—1970-х роках школу очолював колишній завуч, ветеран німецько-радянської війни, уродженець Юхнів — Карапищенко Іван Іванович. До складу педагогічного колективу школи постійно входило 13—15 вчителів. Так як більшість сімей в селі були багатодітними, то класи були переповнені і навчалося в них по 40—45 учнів. Від 1978 року по теперішній час Юхнівську загальноосвітню школу I—III ступенів очолює Яковенко В. І.

Кадровий потенціал школи дає можливість в цілому успішно вирішувати освітні завдання школи. Учні школи є активними учасниками усіх районних заходів.

Охорона здоров'я

У селі діє власний фельдшерсько-акушерський пункт, відкритий ще на початку 1960-х років. 30 жовтня 2016 року відбулося урочисте відкриття відремонтованого ФАПу. Ремонтні роботи тривали три місяці. Відкрилися нові кабінети, які з часом будуть поступово наповнені необхідною медичною апаратурою та усіма необхідними медпрепаратами. Відтепер селянам тут, на місці, будуть надаватися якісні медичні послуги, без виїзду до миронівської центральної районної лікарні.

Пам'ятки, визначні місця

Культові споруди

Пам'ятки монументального мистецтва

Меморіали, пам'ятники

  • Меморіал радянським воїнам та місцевим мешканцям, які загинули та були розстріляні під час німецько-радянської війни 1941—1945 років. Меморіал відкрито у 1981 році. Імена загиблих занесені до «Книги Пам'яті» та викарбувані на граніті.
  • Пам'ятник на братській могилі вояків Червоної Армії, які загинули під час оборонних боїв у липні 1941 року.

Пам'ятні знаки

  • Пам'ятний знак на могилі Невідомого солдата.
  • Пам'ятний знак-хрест місцевим мешканцям — жертвам Голодомору 1932—1933 років, встановлений у 1998 році на місцевому цвинтарі.

Меморіальні (пропам'ятні) таблиці

  • Меморіальна таблиця Приймаку Іванові Кузьмовичу — командиру партизанського з'єднання імені В. І. Чапаєва, котрий навчався у місцевій школі у 1923—1930 роках, встановлено на фасаді Юхнівської початкової школи.

Археологічні пам'ятки

Кургани-насипи

  • Кургани або Козацькі могили. За часів СРСР ці кургани охоронялися законом й на кожному з них була таблиця, на якій писалося: «Українська РСР. Пам'ятка археології. Кургани. Охороняється державою. Пошкодження карається законом». Їх було три у різних куточках великих колгоспних ланів, що належали юхнівському колгоспу «Перше Травня». Один знаходився при ґрунтовій дорозі з Юхнів до Карапишів, другий — при дорозі районного значення з Юхнів до Миронівки, третій — при дорозі з Юхнів до Шупиків. На даний час зберігся лише один курган, а два інших було розорано.

Відомі люди

Галерея

  • image
    Каплиця на честь Святої Матрони Московської (2012)
  • image
    Козацькі могили-кургани
  • image
    Меморіал радянським воїнам та місцевим мешканцям,
    які загинули під час німецько-радянської війни 1941—1945 років

Примітки

  1. Офіційний сайт Миронівської міської ТГ. myronivka-mrada.gov.ua. Миронівська міська громада. оригіналу за 1 липня 2023. Процитовано 24 липня 2022.
  2. Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 16 жовтня 2021.
  3. Прогноз погоди в селі Юхни. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 16 жовтня 2021.
  4. Відстані від села Юхни. della.com.ua. оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 24 липня 2022.
  5. . rada.info. Архів оригіналу за 20 листопада 2022. Процитовано 24 липня 2022.
  6. Адміністративно-територіальний поділ Київщини, 2012, с. 55.
  7. Адміністративно-територіальний поділ Київщини, 2012, с. 77—78.
  8. Миронівська міська громада, Обухівський район, Київська область: с. Юхни. socialdata.org.ua. оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 3 липня 2023.
  9. Кіевскіе Єпархіальныя Вѣдомости. — Кіевъ: Кіевская духовная консисторія: 13 марта 1905. - № 11. — С. 8.
  10. Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Київська область, 2008.
  11. Реабілітовані історією. Київська область… — С. 124—152, С. 558—594.
  12. Кокот Сидор Васильевич (1908). ru.openlist.wiki (рос.). Открытый список. оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 24 липня 2022.
  13. Літвінов І. С., Чернець Н. В. Невідомі імена воїнів 227 стрілецької дивізії // Конотопський краєзнавчий збірник. Вип. 1 / Уклад: Н. О. Леміш, В. Б. Звагельський; Ред.кол: Н. В. Барбара, В. О. Борошнєв, О. М. Волкова та ін. — Суми-Конотоп : Сумський державний університет, 2013. — С. 212—217.
  14. Блувштейн О. А. (28 жовтня 1967). Партизанський та підпільний рух на Канівщині. kaniv.net. оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 24 липня 2022.
  15. Відомості Верховної Ради УРСР. — 1963. — С. 32, 39.
  16. Розпорядження Київської ОДА № 1266 від 13.11.2007 року «Про відзначення у Київській області Дня працівників сільського господарств». koda.gov.ua. Київська обласна державна адміністрація. 13 листопада 2007. оригіналу за 31 травня 2014. Процитовано 24 липня 2022.
  17. СГВК «Юхни». edr.dominus.kiev.ua. 23 липня 2020. оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 24 липня 2022.
  18. Указ Президента України від 5 березня 2010 року за № 296/2010 «Про присвоєння почесного звання „Мати-героїня“». rada.gov.ua. Верховна Рада України. 5 березня 2010. оригіналу за 22 квітня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
  19. . miroraj.gov.ua. Миронівська РДА. 28 січня 2015. Архів оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 24 липня 2022.
  20. Відкриття дитячого майданчика в с. Юхни. myronivskyi-rvo.edukit.kiev.ua. Сектор освіти та районний методичний кабінет Миронівської районної державної адміністрації. 8 жовтня 2015. оригіналу за 25 листопада 2018. Процитовано 24 липня 2022.
  21. Фермерські господарства в Миронівському районі. tripoli.land. оригіналу за 27 березня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
  22. У селі Юхни урочисто відкрили ФАП після ремонту. mironovka.in.ua. Громада Миронівщини. 30 жовтня 2016. оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 24 липня 2022.
  23. . cdiak.archives.gov.ua. ЦДІАК. Архів оригіналу за 24 липня 2019. Процитовано 24 лютого 2022.
  24. Миронівське благочиння Білоцерківської єпархії УПЦ (МП). bilatserkva.church.ua. Процитовано 24 лютого 2022. {{}}: |archive-date= вимагає |archive-url= ()Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
  25. . bc-eparchy.org.ua. Архів оригіналу за 23 листопада 2017. Процитовано 24 лютого 2022.

Джерела

  • Житие Святого Преподобномученника Макария Каневского, архимандрита Пинского, Овручского, Переяславского и Черкасского чудотворца / Н. Почтовый. — Канев : Украинская Православная церковь, 2008. — 32 с. (рос.)
  • Юхни // Історія міст і сіл Української РСР: в 26 т. Київська область / Ред. кол. тома: Рудич Ф. М. (гол. редкол.), Бакуменко П. І., Бачинський П. П., Борщ Ю. Ф., Гуслистий К. Г., Кононенко В. І., Корольов Б. І. (заст. гол. редкол.), Майстренко А. А. (відп. секр. редкол.), Макаренко Г. К., Марченко М. I., Панін Я. Г., Петренко М. 3., Пшеничний Г. С., Саженюк С. Н., Сергієнко Г. Я., Слабєєв I. С., Тихолаз Г. А., Шевченко Ф. П., Шморгун П. М. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 463.
  • Каневский уезд // Сказания о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки обо всех деревнях, селах, местечках и огородах, в пределах губернии находящихся / Собрал Л. Похилевич. — Біла Церква : видавець О. В. Пшонківський, 2005. — С. 425—477. — ISBN 966-8545-15-Х. (рос.)
  • Киевская область // Украинская Советская Социалистическая республика: энциклопедический справочник / А. Кудрицкий. — Киев : Главная редакция УСЭ, 1987. — С. 445—447. (рос.)
  • Памятная книжка Киевской епархии: историко-статистические сведения об учреждениях духовного ведомства киевской епархии, статистические описи церквей епархии и общие статистические сведения по всем сторонам епархиальной церковно-религиозной жизни / Нов А., Антонов В. — Киев : Типография Т. Т. Корчак-Новицкого, Михайловская ул., собственный дом, 1882. — 408 с. (рос.)
  • Список населённых мест Киевской губернии. — Киевского губернского статистического комитета. — Киев : Ивановой, аренд. А. Л. Поповым, Спасская 10, 1900. — 1900 с. (рос.)
  • Киевские епархиальные ведомости. — Киев: 13 марта 1905. — № 11. — С. 7—8. (рос.)
  • Село Юхнов / Киевские епархиальные ведомости. — Киев: 1769. — С. 596—597. (рос.)
  • 33-й: голод: Народна Книга-Меморіал / Коваленко Л., Маняк В. — Київ : Радянський письменник, 1991. — 584 с. — .
  • Миронівський район // Реабілітовані історією. Київська область. Книга 2. — Київ : Основа, 2007. — Т. 2. — С. 558—594. — .
  • Чернецький Є. Браницькі. — Біла Церква : видавець О. В. Пшонківський, 2011. — 736 с.
  • Юхни // Міста і села України. Київщина: історико-краєзнавчі нариси / Болгов В., Присяжнюк А. — Київ : Український видавничий консорціум, 2011. — Т. 2. — С. 118—120. — .
  • Адміністративно-територіальний поділ Київщини. 1918–2010 роки: Довідник / Авт.-упорядн. Корінний М. М. — Біла Церква : видавець Пшонківський О. В, 2012. — 304 с. — .
  • Національна Книга пам'яті жертв Голодомору 1932–1933 pp. в Україні. Київська область / Упорядн. Гай А. І.; Гол. ред. кол. Ульянченко В. І.; Ред. кол.: Бутник В. Г., Гай А. І. (кер. ред.-вид. групи), Даниленко В. П., Єрема P. M. (заст. гол. ред. кол.), Захарченко П. П., Кондрук В. П., Романчишин В. Г., Український інститут національної пам'яті; Київська обласна державна адміністрація. — Біла Церква : Буква, 2008. — 1376 с. — .
  • Др. Петро Мірчук. Колїівщина. Гайдамацьке повстання 1768 р / Наукове товариство ім. Т. Шевченка. — Нью Йорк : з друкарні Української Видавничої Спілки в Лондоні, 1973. — 318 с. — (Бібліотека українознавства. — Ч. 41)
  • Małysiak H. Biblioteka Branickich i Tarnowskich w Suchej / H. Małysiak. — Bielsko-Biała: Beskidzka Oficyna Wydawnicza BTSK, 1986. — 110 s. (пол.)
  • Ruszczyc M. Dzieje rodu i fortuny Branickich / M. Ruszczyc. — Warszawa: Delikon, 1991. — 430 s. — . (пол.)
  • Juchny // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 618. (пол.)
  • Juchny // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 28. (пол.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юхни


Посилання

image Зовнішні відеофайли
image c. Юхни, Миронівський р-н, Київська обл.
image Юхни — мальовниче село
з позитивними веселими та ініціативними жителями
image Село Юхни (2015 рік)
image Юхни. Обжинки-1994
  • Юлія Кириченко. . mironovka.com.ua. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 24 липня 2022.
  • . imsu-kyiv.com. Інформаційно-пізнавальний портал «Київська область у складі УРСР». Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 24 липня 2022.
  • . miroraj.gov.ua. Миронівська районна державна адміністрація та Миронівська районна рада. Архів оригіналу за 18 жовтня 2016. Процитовано 24 липня 2022.
  • . miroraj.gov.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2022.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yu hni selo v Ukrayini u Mironivskij miskij gromadi Obuhivskogo rajonu Kiyivskoyi oblasti Do 2020 roku selo Yuhni bulo administrativnim centrom Yuhnivskoyi silskoyi radi nini centr Yuhnivskogo starostinskogo okrugu Naselennya stanovit 579 osib selo Yuhni Krayina Ukrayina Oblast Kiyivska Rajon Obuhivskij Rada Mironivska miska gromada Kod KATOTTG UA32120090390084978 Osnovni dani Zasnovane 1600 Naselennya 579 Plosha 4 63 km Gustota naselennya 158 32 osib km Poshtovij indeks 08843 Telefonnij kod 380 4574 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 36 42 pn sh 30 53 24 sh d 49 61167 pn sh 30 89000 sh d 49 61167 30 89000 Koordinati 49 36 42 pn sh 30 53 24 sh d 49 61167 pn sh 30 89000 sh d 49 61167 30 89000 Serednya visota nad rivnem morya 183 m Vodojmi r Butenya Vidstan do oblasnogo centru 113 km Vidstan do rajonnogo centru 70 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Karapishi Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 9 km Misceva vlada Adresa radi 08801 Kiyivska obl Obuhivskij r n m Mironivka vul Sobornosti 48 Karta Yuhni Yuhni Mapa Yuhni u VikishovishiNazvaIsnuye legenda yaka povidaye nam pro dvoh brativ Yuhima ta Yakima Posvarilisya brati i rozijshlisya Misce de oselivsya Yakim nazvali Yahnami a tam de osiv Yuhim Yuhnami GeografiyaSelo roztashovane u shilah glibokoyi balki po dnu yakoyi teche richka Bezimenna sho ye pochatkom richka Mokra Butenya pravoyi pritoki richka Rosava Mezhuye na pivnochi z selom Karapishi na pivdni z selom Shupiki a na shodi z Vladislavkoyu Vidstan do oblasnogo centru stanovit 113 km do rajcentru stanovit 70 km sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Karapishi stanovit 9 km Urochisha Verblyuzhi gori Koliyivshina Lisyache provallya Ozerisha Popiv lisok Pudovi yari Chobitok Shelihajliha Hutori Bashi do 1958 roku samostijne selo 7 bereznya 1946 roku perejmenovane na selo Berezivka 10 travnya 1958 roku sela Yuhni ta Berezivka Yuhnivskoyi silskoyi radi zroslis i vidtodi vvazhayutsya odnim naselenim punktom selom Yuhni Dibrova Kovalivshina Yari Mogilka V Yuhnah nalichuyetsya 16 vulic u tomu chisli j odin provulok Vulici Beregova Boguslavska Gagarina Yuriya Lermontova Mihajla Lisova Miru Michurina Ivana Naberezhna Pershotravneva Polova Prijmaka Ivana Pushkina Oleksandra Sadova Stepova Centralna Provulki Traktornij NaselennyaMova Za danimi vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku v seli meshkalo 733 osobi Movnij sklad naselennya s Yuhni Mova Chislo os Vidsotok ukrayinska 723 98 64 rosijska 10 1 36IstoriyaDoba Kiyivskoyi Rusi Pershi zgadki pro selo Yuhni datuyutsya XI stolittyam Za chasiv panskoyi Polshi U 70 h rokah XVIII stolittya selo bulo darovane u spadkove volodinnya Kindratu Shelestu Pislya lyustraciyi 1765 roku ce bulo duzhe malenke selo vsogo na 10 dvoriv sho prinosilo pributkiv na zagalnu sumu 140 zlotih na rik Zovsim inshim z yavlyayetsya ce selo v lyustraciyi 1789 roku kilkist dvoriv zbilshilasya do 87 a richnij pributok zris do 2820 zlotih 22 groshi tobto naselennya zbilshilosya u dev yat raziv a richnij pributok bilshe nizh u dvadcyatero raziv Taki bliskuchi rezultati sho buli dosyagnuti za vidnosno nevelikij period chasu ne bilshe 15 ti rokiv pokazuye na nadzvichajni zdibnosti Shelesta u vedenni gospodarskoyi diyalnosti Lyustraciya zaklyuchaye i pevni vkazivki na ti koshti yaki buli vikoristani dlya dosyagnennya postavlenoyi meti po pershe odin z piddanih a same Isko Josip Kovalenko yakij buv nazvanij zasnovnikom poselennya otzhe zaselennya provodilosya zvichajnim sposobom za dopomogoyu slobodi po druge deyaki poselenci koristuvalisya osoblivo pilgovimi umovami z 87 gospodarstv 27 splachuvali nevelikij regulyarnij fiksovanij obrok rozmirom v 4 zlotih ta ne nesli niyakih povinnostej pilgi ci po svoyij suti mali timchasovij harakter prinajmni zasnovnik poselennya Kovalenko nis usi povinnosti ne viklyuchayuchi i riznih robit Isnuye legenda pro misce jogo smerti ta pohovannya V odnomu dokumenti 1792 roku nadrukovanomu u Arhive Yugo Zapadnoj Rossii zustrichayetsya vipadkova zgadka pro mogilu yakogos polkovnika Shelesta same roztashuvannya zemelnoyi dilyanki viznacheno nastupnimi slovami movoyu originalu prosto Buteni na gruntach Tunickich kolo szlachu Pustowoytowskiego gdzie krzyz Szelesta pulkownika byl lezacego Nadto imovirno sho polkovnik pro yakogo tut zgaduyetsya i ye tim samim kolishnim sotnikom Kindratom Shelestom tim bilshe sho miscevist de pohovanij cej polkovnik znahoditsya poblizu volodin Kindrata Shelesta s Tuniki znahoditsya na vidstani 2 3 km vid s Yuhni Sam zhe sposib pohovannya ne na cvintari a na velikij dorozi nashtovhuye nas na pripushennya pro nasilnicku smert Isnuye she legenda sho same kozackij uryadnik Shelest prinis chastku moshej Svyatogo Svyashennomuchenika Makariya do yuhnivskoyi cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici bilya yakoyi po smerti j buv pohovanij Naprikinci XVIII stolittya vlasnikom Boguslavskogo starostva staye korol Rechi Pospolitoyi knyaz Stanislav Avgust Ponyatovskij a pislya jogo smerti starostvo u tomu chisli Yuhni ta susidnye selo Bashi perehodyat u vlasnist grafa Ksaveriya Branickogo U seredini HIH stolittya vlasnikom cih zemel buv onuk Ksaveriya Branickogo Kostyantin Chastina stepovoyi dilyanki poblizu sela nalezhala Anziru Polinovskomu a filvarok buv u vlasnosti Mariyi Bajkovskoyi U 1879 roci Kostyantin Branickij prodaye svoyi mayetki v mezhah Boguslavshini carskomu uryadu u tomu chisli i Yuhni z Bashami Pid vladoyu Carskoyi Rosiyi U XIX stolitti sela Yuhni ta Bashi nalezhali do Pustovijtivskoyi volosti Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi U 1860 roci pri cerkvi Svyatoyi Pokrovi bula vidkrita cerkovnoparafiyalna shkola yaka funkcionuvala do 1907 roku U cerkvi Svyatoyi Pokrovi kotra znahodilasya bilya budivli teperishnoyi pochatkovoyi shkoli u 1895 1898 rokah sluzhiv psalomnikom Gdishinskij Polikarp Petrovich vipusknik Boguslavskogo duhovnogo uchilisha 1889 i Kiyivskoyi duhovnoyi seminariyi 1895 kotrij buv odnoklasnikom i priyatelem Oleksandra Koshicya Oleksandr Antonovich chasto zgaduye jogo u svoyih spogadah zokrema yak horista z garnim tenorom Na pochatku XX stolittya yuhnivska cerkva Svyatoyi Pokrovi ta cerkvi she 13 navkolishnih sil nalezhali do VII blagochinnogo okruga Kanivskogo povitu Kiyivskoyi yeparhiyi de blagochinnim svyashenikom buv paroh cerkvi Vvedeniya Presvyatoyi Bogorodici s Vahutinci otec Mikolaj Mayevskij U serpni 1876 roku v seli vidbuvsya z yizd mirovih poserednikiv na yakomu stoyalo pitannya pro cerkovni zemli u navkolishnih selah Na pochatku XX stolittya zemstvo vidililo koshti na budivnictvo novoyi kam yanoyi shkoli Na toj chas ce bula velika prostora shkola Vidkrite nove primishennya u 1907 roci Radyanska vlada v seli Radyansku vladu v Yuhnah vstanovleno u sichni 1918 roku Revolyucijna rada yaku ocholyuvav Karapishenko I N mistilasya u derev yanomu odnopoverhovomu budinku U 1920 roci stvoryuyutsya silski radi v Yuhnah i Bashah yaki u 1923 roku uvijshli do novostvorenogo Mironivskogo rajonu Na pochatku 1920 h rokiv pochali vinikati tovaristva spilnoyi obrobki zemli TSOZ ta neveliki silskogospodarski artili Na pochatku 1930 h rokiv pochalasya sucilna kolektivizaciya ta rozkurkulennya Pislya 1925 roci v Yuhnivskij shkoli bulo vidkrito kursi liknepu U 1933 roci v Yuhnah bulo vidkrito novu shkolu U 1932 roci v Yuhnah bulo stvoreno kolgosp Zhovten a u Bashah kolgosp imeni K Voroshilova Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv vid shtuchnogo golodu z 2800 meshkanciv Yuhniv pomerlo 865 osib Vstanovleno prizvisha lishe 32 zhertv z nih 17 diti Pid chas Velikogo teroru 1937 1938 rokiv koli stalinski represiyi buli rizko posileni j dovedeni do maksimumu svoyeyi intensivnosti bulo represovano 10 meshkanciv sela iz taboriv povernulosya lishe dvoye yuhnivciv Takozh pid chas Velikogo teroru postrazhdali urodzhenci Yuhniv sho todi pracyuvali na riznih pidpriyemstvah Radyanskoyi Rosiyi zokrema u Cilinogradskij oblasti Kazahstanu Tak Kokot Sidir Vasilovich 1908 roku na moment areshtu pracyuvav brigadirom na odnomu z pidpriyemstv Vin buv zaareshtovanij naprikinci bereznya 1946 roku a 24 chervnya togo zh roku buv zasudzhenij Akmolinskim oblasnim sudom za statteyu 58 10 KK RRFSR antiradyanska propaganda i agitaciya sho peredbachala 10 rokiv VTT Reabilitovanij u 1992 roci Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni blizko dvohsot odnoselciv pishli na front Oboronni boyi za sela Yuhni ta Bashi veli 227 ma strilecka diviziya pid komanduvannyam polkovnika Makarchuka rezerv Pivdenno Zahidnogo frontu ta 14 ta kavalerijska diviziya 158 go kavalerijskogo polku Selo bulo okupovane Vermahtom 22 lipnya 1941 roku U grudni 1941 roku kadrovij vijskovij politruk Chervonoyi armiyi Ivan Kuzmovich Prijmak urodzhenec Yuhniv stvoriv pidpilnu grupu Komitet 8 yaka nalichuvala 10 osib Zgodom chiselnist grupi stanovila ponad 60 osib ta pererosla u partizanskij zagin 8 do yakogo vhodili meshkanci sil Yuhni P yatihatka Saliv hutir Komisarom zagonu buv O Lomaka Pidpilniki diyali na teritoriyi Mironivskogo ta Boguslavskogo rajoniv U chervni 1943 roku pidpilna grupa Komitet 8 ob yednalasya z partizanami s Grigorivka odne velike partizanske z yednannya imeni Chapayeva yake ocholiv Prijmak Sered inshih u zagoni buli lotchik Geroj Radyanskogo Soyuzu Lavrinenkov pidibranij 16 veresnya 1943 roku razom iz kapitanom Koryuhinim golova vijskovogo tribunalu Kiyivskogo garnizonu yurist pershogo klasu V O Ivanesov Geroj Radyanskogo Soyuzu Robert Klejn komandir 3 go zagonu pismennik Kasim Kajsenov Z 1942 roku na primusovi roboti do Nimechchini z Yuhniv bulo vivezeno ponad 100 odnoselciv perevazhno molodih hlopciv ta divchat 2 lyutogo 1944 roku Yuhni ta Bashi buli zvilneni z pid nimeckoyi okupaciyi bataljonami 54 go ukriprajonu pid komanduvannyam general majora Mihajla Titovicha Karnachova V boyah pri oboroni ta zvilnenni sela zaginulo blizko 25 voyakiv Chervonoyi armiyi yaki pohovani u bratskij mogili nepodalik silskoyi shkoli Na mogili vstanovleno pam yatnij znak z vikarbuvanimi na nomu imenami poleglih voyakiv Z vijni ne povernulosya 126 odnoselciv Pid chas nimeckoyi okupaciyi bulo rozstrilyano 14 miscevih meshkanciv Pislya vijni zrujnovani Yuhni bulo vidrodzheno u najkorotshi termini V oboh primishennyah shkoli buv zroblenij remont Navchalno vihovnij proces vidnovivsya Direktorom shkoli na toj chas buv Ivan Amrosijovich Dovzhenko U shkoli navchalosya 350 uchniv Stara molodsha shkola pracyuvala v odnu zminu a nova v tri zmini V tretij zmini navchalis uchni yakim bulo za 20 rokiv U 1950 roci v rezultati ukrupnennya kolgospu v Yuhnah kolgospi imeni K Voroshilova s Berezivka ta Zhovten s Yuhni bulo ob yednano v odin kolgosp yakij otrimav nazvu imeni V Molotova a golovoyu novostvorenogo kolgospu stav M I Noskov Kolgospna kontora ta silska rada znahodilisya v Yuhnah a selo Berezivka bulo pidporyadkovano Yuhnivskij silskij radi Vzhe u 1957 roci kolgosp imeni V Molotova perejmenovano na Pershe Travnya a golovoyu kolgospu stav D L Prihodko Za jogo kerivnictva bulo stvoreno micnu materialno tehnichnu bazu gospodarstva ta vidbudovano u znachnij miri socialnu sferu sela a same pobudovano feldshersko akusherskij punkt dityachij sadok Budinok kulturi U seli takozh diyali pochatkova shkola biblioteka ta magazini Rishennyam vikonavchogo komitetu Kiyivskoyi oblasnoyi radi narodnih deputativ vid 10 travnya 1958 roku 347 Pro utochnennya obliku naselenih punktiv Kiyivskoyi oblasti vidpovidno do yakogo z metoyu utochnennya obliku naselenih punktiv i vporyadkuvannya v administrativno teritorialnomu podili Kiyivskoyi oblasti uhvaleno zatverditi podannya vikonkomiv rajonnih rad deputativ trudyashih pro zmini sho stalisya v skladi naselenih punktiv oblasti a same naseleni punkti s Yuhni ta s Berezivka do perejmenuvannya 1946 roku s Bashi Yuhnivskoyi silskoyi radi sho zroslis mizh soboyu nadali vvazhalisya za odin naselenij punkt s Yuhni 30 grudnya 1962 roku buv vidanij Ukaz Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR Pro ukrupnennya silskih rajoniv Ukrayinskoyi RSR zgidno yakogo s Bashi ostatochno staye chastinoyu Yuhniv a Yuhni vidpovidno pidporyadkovuyutsya odnojmennij silskij radi Na pochatku 1970 h rokiv za kolgospom Pershe Travnya z centralnoyu kolgospnoyu kontoroyu v Yuhnah bulo zakripleno 2032 ga silskogospodarskih ugid u tomu chisli 1947 ga ornih zemel Virobnichim napryamom kolgospu bulo rilnictvo m yaso molochne tvarinnictvo ta bdzhilnictvo U 1975 roci kolgosp Pershe Travnya priyednavsya do kolgospu imeni V Chapayeva s Vladislavka v rezultati ukrupnennya ostannogo ale u 1988 roci vid yednuyetsya i staye samostijnim gospodarstvom yake perejmenovuyut na KSP Pershe Travnya Napryam gospodaryuvannya viroshuvannya zernovih kultur ta m yaso molochne tvarinnictvo Za viznachni trudovi dosyagnennya 25 kolgospnikiv bulo nagorodzheno ordenami ta medalyami U nezalezhnij Ukrayini U 1996 roci vidbulosya rozpayuvannya zemel kolgospu Pravonastupnikom KSP Pershe Travnya stalo novostvorene SP AZAT Yuhni golovoyu pravlinnya yakogo obrano V M Vashkiva Za gospodarstvom zakripleno 1659 ga silgospugid rilli 600 ga Napryamki diyalnosti rilnictvo m yaso molochne tvarinnictvo bdzhilnictvo Nini v AZAT Yuhni nalichuyetsya 480 akcioneriv z nih pracyuyuchih 172 V seli takozh pracyuye 3 fermerskih gospodarstva U 2010 roci bulo pereobrano golovu AZAT Yuhni Novim golovoyu tovaristva stav Volodimir Grigorovich Karapishenko 17 listopada 2007 roku u primishenni Nacionalnogo akademichnogo teatru operi i baletu Ukrayini imeni T G Shevchenka u Kiyevi projshlo urochiste zasidannya pracivnikiv agropromislovogo kompleksu Kiyivskoyi oblasti na yakomu bulo vidznacheno Pochesnimi gramotami Kiyivskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi pracivnikiv agropromislovogo kompleksu oblasti ta vrucheno imenni godinniki Sered nih i mehanizator traktornoyi brigadi AZAT Yuhni Bevza Ivan Grigorovich Stanom na listopad 2018 roku AZAT Yuhni pripinilo svoye isnuvannya natomist v seli zareyestrovani silskogospodarskij virobnichij kooperativ Yuhni ta selyanske fermerske gospodarstvo Bashi sho zajmayutsya viroshuvannyam zernovih kultur krim risu bobovih kultur ta nasinnya olijnih kultur kerivnikom oboh pidpriyemstv ye Karapishenko V G Z 1992 roku v seli vedetsya aktivne budivnictvo molodimi zabudovnikami v chomu nadayut yim dopomogu misceve gospodarstvo ta silska rada yaku ponad 25 rokiv ocholyuvav Vasil Valentinovich Pustovit Vid 2010 roku jogo spravi prodovzhila P yatenko Valentina Petrivna Yuhnivska silska rada neodnorazovo bula peremozhcem sered silskih rad rajonu Ukazom Prezidenta Ukrayini vid 5 bereznya 2010 roku miscevim meshkankam Ivanenko T M Penenko R I Starinec M D ta Shvidkij N P prisvoyeno pochesne zvannya Mati geroyinya Rishennyam Yuhnivskoyi silskoyi radi vid 28 sichnya 2015 roku 23 7 VII ta u vidpovidnosti do Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki v seli vidbulosya perejmenuvannya dekilkoh vulic Zokrema vul Komsomolsku na Beregovu vul Lenina na Centralnu vul Pionersku na Miru vul Chapayeva na Lisovu 8 zhovtnya 2015 roku na teritoriyi Yuhnivskogo NVK vidbulosya urochiste vidkrittya dityachogo majdanchiku vidpochinku z karuselyami girkoyu pisochnicyami dlya ditej Majdanchik buv pridbanij ta vstanovlenij za pidtrimki miscevogo fermera Karapishenka V G Nini v seli diye tri selyanskih fermerskih gospodarstva Harchenka B I Bashi ta Starincya I M OsvitaU seli pracyuye odna shkola yuhnivska zagalnoosvitnya shkola I II stupeniv yaka podilyayetsya na molodshij ta starshij korpusa U molodshomu korpusi kolis cerkovnoparafiyalna shkola diti navchayutsya z 1 po 4 klas a v starshomu korpusi z 5 po 9 klas Dlya najmenshih meshkanciv sela pracyuye dityachij sadok Berizka Vsi kulturni zahodi prohodyat v silskomu Budinku kulturi de shodnya pracyuye biblioteka Istoriya rozvitku shkilnictva v Yuhnah Molodshij korpus yuhnivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I II stupeniv 1907 U 1860 roci v Yuhnah pri cerkvi Svyatoyi Pokrovi vidkrili triklasnu cerkovno prihodsku shkolu Ce buv derev yanij odnopoverhovij budinok obbitij gontom Pershim vikladachem vchitelem buv Oleksij Gazdiyevskij Svyashenik cerkvi Svyatoyi Pokrovi buv pomichnikom uchitelya U troh klasah navchalosya 25 ditej yakim vikladali Zakon Bozhij rosijsku movu arifmetiku geometriyu istoriyu derzhavi Rosijskoyi chistopisannya Znachnu dopomogu shkoli nadavala silska gromada Bula v seli i biblioteka z dosit bagatimi zborami literaturi Budivlya shkoli prostoyalo trohi bilshe 40 rokiv i v pidsumku prijshlo v nepridatnist prognili pidlogi dah protikav tosho Selo potrebuvalo novoyi shkoli I na pochatku XX stolittya zemstvo vidililo koshti na budivnictvo novoyi kam yanoyi shkoli Vidkrito nove primishennya v 1907 roci i ce bula velika prostora shkola Pislya 1917 roci do shkoli pochali hoditi diti z blizhnih sil Bashiv ta Shupikiv V Yuhnah buv pan Chmir do yakogo hodili zhiteli dlya togo shob otrimati pochatkovi azi gramotnosti Navchav Chmir bezkoshtovno Naprikinci 1920 h rokah koli z sela buv vignanij svyashenik a jogo budinochok yakij roztashovuvavsya nepodalik vid shkoli peredali v koristuvannya narodnij osviti Vid seredini 1920 h rokiv direktorom shkoli buv I Liskov Pislya 1925 roku v yuhnivskij shkoli bulo vidkrito kursi liknepu Tut navchalisya meshkanci sela yaki ranishe ne navchalis vden hodili na robotu a vechorami prihodili na zanyattya Dlya nih v liknepi davali azi chitannya rahuvannya i pisma Pisali gusyachim pir yam a zamist chornila vikoristovuvali vidstoyanu ridinu z plodiv buzini Diti vchilisya z velikim bazhannyam ale v shkolu hodili perevazhno diti zamozhnih bagatih selyan u yakih bulo v sho odyagnutisya i vzutisya Bulo j tak sho batkivski choboti i materinskij svetr mali diti odyagali po cherzi tomu v shkolu hodili ne kozhen den U seli vse bilshe stavalo lyudej yaki mali pochatkovu osvitu Starshi selyani navit hvalilisya sho zakinchili u toj strashnij chas lishe kilka klasiv koridoriv Za strashni roki golodomoru ryadi uchniv znachno poridshali Golodna smert svoyeyu chornoyu kosoyu znishuvala cili sim yi Vid golodu puhli i diti i dorosli Po selu ne bigali ni koti ni sobaki navit bilki mishi gorobci zhuki zhabi shuri ta vse sho bigalo litalo povzalo bulo z yideno Bagato ditej pomerlo u toj chas U seli ne bulo hati z yakoyi ne vinesli b nebizhchika Kozhen dumav pro te yak protrimatisya i vizhiti u ci vazhki roki ta dozhiti do krashih chasiv Cya chorna storinka v istoriyi ukrayinskogo narodu bula perevernuta i selo pochalo vidrodzhuvatisya Klasi v shkoli buli perepovneni i inodi kilkist uchniv dosyagalo soroka Navchannya prohodilo u dvi zmini persha zmina z ranku j do obidu pochatkovi klasi a druga po obidi starshi klasi Bulo bagato ditej pererostkiv yaki buli riznogo viku prozhivali v riznih socialnih umovah ale navchalisya v odnomu klasi Dokladnishe Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Starshij korpus yuhnivskoyi zagalnoosvitnoyi shkoli I II stupeniv 1935 U zv yazku z tim sho zbilshilasya kilkist uchniv u yuhnivskoyi shkoli to v seli vinikla ideya budivnictva drugogo korpusu shkoli Budivnictvo novoyi shkoli pochalosya u 1934 roci a 1935 roku v Yuhnah bulo vidkrito nove bilsh prostore primishennya shkoli U nij pochali vchitisya uchni 4 7 h klasiv Ocholiv shkolu Grigorij Oleolenko urodzhenec susidnogo s Shupiki Trohi piznishe silami vchiteliv uchniv ta batkiv nedaleko vid shkoli bula pobudovana nevelika glinyana majsternya na dvi prostori kimnati u 1985 roci majsternyu rozibrali Z pochatkom Nimecko radyanskoyi vijni majzhe vsi vchiteli pishli na front Voni buli v riznih vijskovih chastinah ale muzhno bilisya z vorogom Na zahist svoyeyi Batkivshini stali i vipuskniki shkoli Najvidomishij z nih Prijmak Ivan Kuzmovich yakij ocholiv veliku partizanske z yednannya imeni V I Chapayeva Selo bulo okupovano 22 lipnya 1941 roku Z pershih dniv okupaciyi zanyat v shkoli ne provodilosya Okupanti zrobili z primishennya shkoli cerkvu i gospodarsku chastinu stajnyu 2 lyutogo 1944 roku selo bulo zvilnene radyanskoyu armiyeyu Pislya zvilnennya sela v oboh primishennyah shkoli buv zroblenij remont i u vidremontovanih primishennyah vidnovivsya navchalno vihovnij proces Direktorom shkoli buv priznachenij Dovzhenko Ivan Amrosovich U shkoli navchalosya 350 uchniv Stara pochatkova shkola pracyuvala v odnu zminu a nova u tri zmini U tretij zmini vchilisya starshi uchni yakim vijna ne dala mozhlivosti dovchitisya Na riznih etapah zhittya shkolu ocholyuvali dosvidcheni kerivniki kvalifikovani pedagogi yaki vnesli znachnij vnesok v udoskonalennya navchalnogo procesu ta zmicnennya navchalno materialnoyi bazi U shkilnij majsterni pid kerivnictvom vchiteliv teslyariv vigotovlyali parti lavki taburetki Vid ruki malyuvali karti z istoriyi ta geografiyi vigotovlyali plakati z rosijskoyi ta ukrayinskoyi movi ta literaturi matematiki U povoyennij chas kerivniki yuhnivskoyi shkoli dosit chasto zminyuvalisya Direktorami shkoli buli Irchenko I M Yablunivskij I G Kvatira M M Sogina A N U 1960 1970 h rokah shkolu ocholyuvav kolishnij zavuch veteran nimecko radyanskoyi vijni urodzhenec Yuhniv Karapishenko Ivan Ivanovich Do skladu pedagogichnogo kolektivu shkoli postijno vhodilo 13 15 vchiteliv Tak yak bilshist simej v seli buli bagatoditnimi to klasi buli perepovneni i navchalosya v nih po 40 45 uchniv Vid 1978 roku po teperishnij chas Yuhnivsku zagalnoosvitnyu shkolu I III stupeniv ocholyuye Yakovenko V I Kadrovij potencial shkoli daye mozhlivist v cilomu uspishno virishuvati osvitni zavdannya shkoli Uchni shkoli ye aktivnimi uchasnikami usih rajonnih zahodiv Ohorona zdorov yaU seli diye vlasnij feldshersko akusherskij punkt vidkritij she na pochatku 1960 h rokiv 30 zhovtnya 2016 roku vidbulosya urochiste vidkrittya vidremontovanogo FAPu Remontni roboti trivali tri misyaci Vidkrilisya novi kabineti yaki z chasom budut postupovo napovneni neobhidnoyu medichnoyu aparaturoyu ta usima neobhidnimi medpreparatami Vidteper selyanam tut na misci budut nadavatisya yakisni medichni poslugi bez viyizdu do mironivskoyi centralnoyi rajonnoyi likarni Pam yatki viznachni miscyaKultovi sporudi Cerkva Rizdva Bogorodici piznishe cerkva Svyatoyi Pokrovi isnuvala davno a persha zgadka datuyetsya XVIII stolittyam V cerkvi zberigalasya chastka moshej Svyatogo Svyashennomuchenika Makariya prinesenih z Kaneva kozackim uryadnikom Kindratom Shelestom Naprikinci 1930 h rokiv cerkva bula znishena Radyanskoyu vladoyu Kaplicya na chest Svyatoyi Matroni Moskovskoyi 2012 roztashovana na silskomu cvintari bilya shlyahu do sela Karapishi Nalezhit do Bilocerkivskoyi yeparhiyi Mironivskogo blagochinnya UPC MP Nastoyatel iyerej Vitalij Harchuk Kaplicya na chest Pokrova Presvyatoyi Bogorodici 2012 roztashovana na silskomu cvintari bilya shlyahu do sela Shupiki Pam yatki monumentalnogo mistectvaMemoriali pam yatniki Memorial radyanskim voyinam ta miscevim meshkancyam yaki zaginuli ta buli rozstrilyani pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokiv Memorial vidkrito u 1981 roci Imena zagiblih zaneseni do Knigi Pam yati ta vikarbuvani na graniti Pam yatnik na bratskij mogili voyakiv Chervonoyi Armiyi yaki zaginuli pid chas oboronnih boyiv u lipni 1941 roku Pam yatni znaki Pam yatnij znak na mogili Nevidomogo soldata Pam yatnij znak hrest miscevim meshkancyam zhertvam Golodomoru 1932 1933 rokiv vstanovlenij u 1998 roci na miscevomu cvintari Memorialni propam yatni tablici Memorialna tablicya Prijmaku Ivanovi Kuzmovichu komandiru partizanskogo z yednannya imeni V I Chapayeva kotrij navchavsya u miscevij shkoli u 1923 1930 rokah vstanovleno na fasadi Yuhnivskoyi pochatkovoyi shkoli Arheologichni pam yatkiKurgani nasipi Kurgani abo Kozacki mogili Za chasiv SRSR ci kurgani ohoronyalisya zakonom j na kozhnomu z nih bula tablicya na yakij pisalosya Ukrayinska RSR Pam yatka arheologiyi Kurgani Ohoronyayetsya derzhavoyu Poshkodzhennya karayetsya zakonom Yih bulo tri u riznih kutochkah velikih kolgospnih laniv sho nalezhali yuhnivskomu kolgospu Pershe Travnya Odin znahodivsya pri gruntovij dorozi z Yuhniv do Karapishiv drugij pri dorozi rajonnogo znachennya z Yuhniv do Mironivki tretij pri dorozi z Yuhniv do Shupikiv Na danij chas zberigsya lishe odin kurgan a dva inshih bulo rozorano Vidomi lyudiDidik Makar Kornijovich direktor mizhrajonnoyi kontrolno nasinnevoyi laboratoriyi Kaplya Mihajlo poet Prijmak Ivan Kuzmovich kerivnik partizanskogo z yednannya imeni V I Chapayeva pid chas nimecko radyanskoyi vijni Navchavsya u 1923 1930 rokah v Yuhnivskij shkoli na fasadi molodshogo korpusu yakoyi na jogo chest vstanovleno memorialnu tablicyu P yatenko Ivan Viktorovich vikladach Moskovskoyi silskogospodarskoyi akademiyi imeni K A Timiryazyeva GalereyaKaplicya na chest Svyatoyi Matroni Moskovskoyi 2012 Kozacki mogili kurgani Memorial radyanskim voyinam ta miscevim meshkancyam yaki zaginuli pid chas nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 rokivPrimitkiOficijnij sajt Mironivskoyi miskoyi TG myronivka mrada gov ua Mironivska miska gromada originalu za 1 lipnya 2023 Procitovano 24 lipnya 2022 Znajti poshtovij indeks ukrposhta ua Ukrposhta originalu za 4 zhovtnya 2021 Procitovano 16 zhovtnya 2021 Prognoz pogodi v seli Yuhni weather in ua Pogoda v Ukrayini originalu za 25 travnya 2022 Procitovano 16 zhovtnya 2021 Vidstani vid sela Yuhni della com ua originalu za 28 zhovtnya 2021 Procitovano 24 lipnya 2022 rada info Arhiv originalu za 20 listopada 2022 Procitovano 24 lipnya 2022 Administrativno teritorialnij podil Kiyivshini 2012 s 55 Administrativno teritorialnij podil Kiyivshini 2012 s 77 78 Mironivska miska gromada Obuhivskij rajon Kiyivska oblast s Yuhni socialdata org ua originalu za 7 kvitnya 2023 Procitovano 3 lipnya 2023 Kievskie Yeparhialnyya Vѣdomosti Kiev Kievskaya duhovnaya konsistoriya 13 marta 1905 11 S 8 Nacionalna Kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 pp v Ukrayini Kiyivska oblast 2008 Reabilitovani istoriyeyu Kiyivska oblast S 124 152 S 558 594 Kokot Sidor Vasilevich 1908 ru openlist wiki ros Otkrytyj spisok originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 24 lipnya 2022 Litvinov I S Chernec N V Nevidomi imena voyiniv 227 strileckoyi diviziyi Konotopskij krayeznavchij zbirnik Vip 1 Uklad N O Lemish V B Zvagelskij Red kol N V Barbara V O Boroshnyev O M Volkova ta in Sumi Konotop Sumskij derzhavnij universitet 2013 S 212 217 Bluvshtejn O A 28 zhovtnya 1967 Partizanskij ta pidpilnij ruh na Kanivshini kaniv net originalu za 22 chervnya 2018 Procitovano 24 lipnya 2022 Vidomosti Verhovnoyi Radi URSR 1963 S 32 39 Rozporyadzhennya Kiyivskoyi ODA 1266 vid 13 11 2007 roku Pro vidznachennya u Kiyivskij oblasti Dnya pracivnikiv silskogo gospodarstv koda gov ua Kiyivska oblasna derzhavna administraciya 13 listopada 2007 originalu za 31 travnya 2014 Procitovano 24 lipnya 2022 SGVK Yuhni edr dominus kiev ua 23 lipnya 2020 originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 24 lipnya 2022 Ukaz Prezidenta Ukrayini vid 5 bereznya 2010 roku za 296 2010 Pro prisvoyennya pochesnogo zvannya Mati geroyinya rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini 5 bereznya 2010 originalu za 22 kvitnya 2022 Procitovano 24 lipnya 2022 miroraj gov ua Mironivska RDA 28 sichnya 2015 Arhiv originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 24 lipnya 2022 Vidkrittya dityachogo majdanchika v s Yuhni myronivskyi rvo edukit kiev ua Sektor osviti ta rajonnij metodichnij kabinet Mironivskoyi rajonnoyi derzhavnoyi administraciyi 8 zhovtnya 2015 originalu za 25 listopada 2018 Procitovano 24 lipnya 2022 Fermerski gospodarstva v Mironivskomu rajoni tripoli land originalu za 27 bereznya 2022 Procitovano 24 lipnya 2022 U seli Yuhni urochisto vidkrili FAP pislya remontu mironovka in ua Gromada Mironivshini 30 zhovtnya 2016 originalu za 2 listopada 2016 Procitovano 24 lipnya 2022 cdiak archives gov ua CDIAK Arhiv originalu za 24 lipnya 2019 Procitovano 24 lyutogo 2022 Mironivske blagochinnya Bilocerkivskoyi yeparhiyi UPC MP bilatserkva church ua Procitovano 24 lyutogo 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a archive date vimagaye archive url dovidka Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya bc eparchy org ua Arhiv originalu za 23 listopada 2017 Procitovano 24 lyutogo 2022 DzherelaZhitie Svyatogo Prepodobnomuchennika Makariya Kanevskogo arhimandrita Pinskogo Ovruchskogo Pereyaslavskogo i Cherkasskogo chudotvorca N Pochtovyj Kanev Ukrainskaya Pravoslavnaya cerkov 2008 32 s ros Yuhni Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 t Kiyivska oblast Red kol toma Rudich F M gol redkol Bakumenko P I Bachinskij P P Borsh Yu F Guslistij K G Kononenko V I Korolov B I zast gol redkol Majstrenko A A vidp sekr redkol Makarenko G K Marchenko M I Panin Ya G Petrenko M 3 Pshenichnij G S Sazhenyuk S N Sergiyenko G Ya Slabyeyev I S Tiholaz G A Shevchenko F P Shmorgun P M AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 463 Kanevskij uezd Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki obo vseh derevnyah selah mestechkah i ogorodah v predelah gubernii nahodyashihsya Sobral L Pohilevich Bila Cerkva vidavec O V Pshonkivskij 2005 S 425 477 ISBN 966 8545 15 H ros Kievskaya oblast Ukrainskaya Sovetskaya Socialisticheskaya respublika enciklopedicheskij spravochnik A Kudrickij Kiev Glavnaya redakciya USE 1987 S 445 447 ros Pamyatnaya knizhka Kievskoj eparhii istoriko statisticheskie svedeniya ob uchrezhdeniyah duhovnogo vedomstva kievskoj eparhii statisticheskie opisi cerkvej eparhii i obshie statisticheskie svedeniya po vsem storonam eparhialnoj cerkovno religioznoj zhizni Nov A Antonov V Kiev Tipografiya T T Korchak Novickogo Mihajlovskaya ul sobstvennyj dom 1882 408 s ros Spisok naselyonnyh mest Kievskoj gubernii Kievskogo gubernskogo statisticheskogo komiteta Kiev Ivanovoj arend A L Popovym Spasskaya 10 1900 1900 s ros Kievskie eparhialnye vedomosti Kiev 13 marta 1905 11 S 7 8 ros Selo Yuhnov Kievskie eparhialnye vedomosti Kiev 1769 S 596 597 ros 33 j golod Narodna Kniga Memorial Kovalenko L Manyak V Kiyiv Radyanskij pismennik 1991 584 s ISBN 5 333 00875 2 Mironivskij rajon Reabilitovani istoriyeyu Kiyivska oblast Kniga 2 Kiyiv Osnova 2007 T 2 S 558 594 ISBN 966 699 170 5 Cherneckij Ye Branicki Bila Cerkva vidavec O V Pshonkivskij 2011 736 s Yuhni Mista i sela Ukrayini Kiyivshina istoriko krayeznavchi narisi Bolgov V Prisyazhnyuk A Kiyiv Ukrayinskij vidavnichij konsorcium 2011 T 2 S 118 120 ISBN 978 966 1641 31 9 Administrativno teritorialnij podil Kiyivshini 1918 2010 roki Dovidnik Avt uporyadn Korinnij M M Bila Cerkva vidavec Pshonkivskij O V 2012 304 s ISBN 978 617 604 012 5 Nacionalna Kniga pam yati zhertv Golodomoru 1932 1933 pp v Ukrayini Kiyivska oblast Uporyadn Gaj A I Gol red kol Ulyanchenko V I Red kol Butnik V G Gaj A I ker red vid grupi Danilenko V P Yerema P M zast gol red kol Zaharchenko P P Kondruk V P Romanchishin V G Ukrayinskij institut nacionalnoyi pam yati Kiyivska oblasna derzhavna administraciya Bila Cerkva Bukva 2008 1376 s ISBN 978 966 7195 95 3 Dr Petro Mirchuk Kolyiivshina Gajdamacke povstannya 1768 r Naukove tovaristvo im T Shevchenka Nyu Jork z drukarni Ukrayinskoyi Vidavnichoyi Spilki v Londoni 1973 318 s Biblioteka ukrayinoznavstva Ch 41 Malysiak H Biblioteka Branickich i Tarnowskich w Suchej H Malysiak Bielsko Biala Beskidzka Oficyna Wydawnicza BTSK 1986 110 s pol Ruszczyc M Dzieje rodu i fortuny Branickich M Ruszczyc Warszawa Delikon 1991 430 s ISBN 83 85143 16 5 pol Juchny Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1882 T III S 618 pol Juchny Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1902 T XV cz 2 S 28 pol Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu YuhniPosilannyaZovnishni videofajli c Yuhni Mironivskij r n Kiyivska obl Yuhni malovniche selo z pozitivnimi veselimi ta iniciativnimi zhitelyami Selo Yuhni 2015 rik Yuhni Obzhinki 1994 Yuliya Kirichenko mironovka com ua Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 24 lipnya 2022 imsu kyiv com Informacijno piznavalnij portal Kiyivska oblast u skladi URSR Arhiv originalu za 4 kvitnya 2022 Procitovano 24 lipnya 2022 miroraj gov ua Mironivska rajonna derzhavna administraciya ta Mironivska rajonna rada Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2016 Procitovano 24 lipnya 2022 miroraj gov ua Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 24 lyutogo 2022

Дата публікації:
Топ