Займище (Талалаївський район)

За́ймище — село в Чернігівській області України. За адміністративним поділом до липня 2020 року село входило до Талалаївського району, а після укрупнення районів входить до Прилуцького району. Входить до складу Талалаївської селищної громади. Розташоване на безіменній лівій притоці річки Лисогору, за 15 км від залізничної станції Талалаївки. Населення — 150 осіб, площа — 0,582 км².

село Займище
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Громада	Талалаївська селищна громада
Основні дані
Засноване	друга половина XVIII століття
Населення	150
Площа	0,582 км²
Густота населення	257,73 осіб/км²
Поштовий індекс	17231
Телефонний код	+380 4634
Географічні дані
Географічні координати	50°52′52″ пн. ш. 32°56′24″ сх. д. / 50.88111° пн. ш. 32.94000° сх. д. / 50.88111; 32.94000Координати: 50°52′52″ пн. ш. 32°56′24″ сх. д. / 50.88111° пн. ш. 32.94000° сх. д. / 50.88111; 32.94000
Середня висота над рівнем моря	155 м
Найближча залізнична станція	Талалаївка
Відстань до залізничної станції	15 км
Місцева влада
Адреса ради	17230, село Українське, вулиця Незалежності, 1
Карта
Займище
Займище
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Займище.

Історія

Село, як хутір, засноване у другій половині XVIII століття. Вперше згадується під 1781 роком. Хутір належав полковнику Андрію та підкоморію Григорію Горленкам і входив до Красноколядинської сотні Прилуцького полку.

У 1782—1796 роки хутір входив до Роменського повіту Чернігівського намісництва, з 1797 року до Прилуцького повіту Полтавської губернії.

1797 року на хуторі налічувалось (разом з хутором Миколаївським) 32 душі чоловічої статі податкового населення. У першій половині XIX століття хутір належав Горленкам (Петру Григоровичу — до 1825 року, Миколі Петровичу — до 1850 року).

Хутір є на мапі 1812 року.

1859 року — 16 дворів, 82 жителя, приписаних до парафії Покровськоїцеркви села Ярошівки. Хутір входив до Блотницької волості 1 -го стану. 1886 року — 1 двір козаків, 29 дворів селян-власників, 34 хати, 199 жителів.

1910 року — 47 господарств селян, 307 жителів, в тому числі 1 тесляр, 3 кравці, 2 шевці, 2 столяри, 36 ткачів, 3 поденники, 3 займалися інтелігентними та 4 іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством. Була 411 десятина придатної землі.

З приходом радянської влади, у 1923 року село відійшло до Конотопської округи УСРР.

В складі України

З 1991 року село у складі України. У 1996 році в селі було 88 дворів, мешкало 173 жителя.

До 2020 року було підпорядковане Українській сільській раді.

Відомі люди

В селі народилися:

• (нар. 1919) — поет, педагог, публіцист, перекладач.
• Горбань Іван Степанович (1928—2000) — український науковець, академік НАН України.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 20 грудня 2011. Процитовано 23 травня 2008.
2. Російська державна бібліотека. Відділ рукописів. Фонд М. Маркевича (файл 159), № 1121. Описание Черниговского наместничества.
3. . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
4. ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
5. (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021.
6. (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 5 грудня 2021.
7. Сайт Наукового товариства студентів та аспірантів

Література

• Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина : енциклопедичний довідник / за ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин : Аспект-Поліграф, 2007. — 560 с. — .