Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ко́бза — старовинний український народний лютне- або грушоподібної форми струнно-щипковий інструмент з хроматизованим строєм. Розповсюджений на сході Україні. В різних дослідженнях кобзу вважають попередником сучасної бандури (часто під словами «кобза» і «бандура» розуміють той самий інструмент).
 | |
| Класифікація | струнні музичні інструменти, струнні щипкові інструменти, хордофон |
|---|---|
| Класифікація Горнбостеля-Закса | 321.32-5 |
| Подібні інструменти | |
 Кобза у Вікісховищі | |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кобза |
Українську кобзу не слід плутати з кобозом, або волоською кобзою, яка має іншу конструкцію та походження. Кобоз зазвичай використовується для акомпанування скрипці та флейті.
На українській кобзі акорди, на відміну від бандури, набираються не на приструнках, а на грифі — притисканням пальцями лівої руки струни до грифа, як на лютні. Гра на приструнках застосовується переважно у переграх. Вокальна партія інструментом майже не дублюється, а орнаментально розцвічується на фоні набраної на так званих бунтах тремолюючої гармонічної педалі. За кобзою закріпилася традиція виконання переважно дум пізнішого «козацького» циклу, що пов'язано з хроматизованим строєм («додавання жалощів») і порівняно широкими техніко-виконавчими можливостями інструменту.
З-поміж чотирьох версій походження кобзи-бандури (еволюційної, термінологічної, «раптової зміни» та напливової) найвірогіднішою видається перша (розвитої лютні, що «обросла приструнками»). Інші версії (О. Фамінцин, М. Лисенко та ін.) сучасна етноорганологічна думка вважає малоймовірними й застарілими.
Горнбостель-Закс номер 321.32-5:
В історії
Вживання терміну «кобза», як народного щипкового інструменту, в Україні простежується за документами XIII століття.
Малопереконливими є іконографічні матеріали XVII–XIX ст. із чисельними зображеннями українця — козака Мамая зі струнним щипковим інструментом, що його можна прийняти за старовинну кобзу: народна картина-лубок має властивість багаторазово тиражувати один раз схоплене і сфантазоване художником без гарантії достовірності зображуваного об'єкта.
Кобза існувала в Україні ще в XV–XVI століттях, належала до типу лютневих інструментів (див. Мандора), що побутували на Заході. В літературних джерелах цей лютнеподібний інструмент звався бандурою «на латинський кшталт». Згодом лютноподібна кобза вийшла з ужитку, і на зміну їй прийшов більш удосконалений гібрид барокової лютні з кобзою, торбан, та старосвітська бандура. Органологічну відмінність цих інструментів досить важко зрозуміти.
Великого поширення кобза набула серед українського козацтва. На ній грали мандрівні кобзарі, які виконували народні пісні різних жанрів — історичні, ліричні, побутові, думи, псальми тощо. Частіше всього на кобзі грали професійні народні музиканти які народ називав кобзарями (сліпці), яких водили з дому в дім. Кобзарі грали та співали, в місцях де збирався народ — на базарах, біля церков, а також по хатах.
Ще у XV ст. існували придворні музиканти які грали на кобзах в королівському дворі Польщі, а у XVIII–XIX ст. — в російському імператорському дворі. Найвидатніші давні придворні кобзарі — Білоградський, Нижевич, Любисток, Розум (XVIII ст), В ХІХ ст кобзарі існували як мандрівні музиканти на Східній Україні. Найвідоміші з них А.Шут (XIX ст), О.Вересай (XIX ст) та ін.
Одне з найдавніших свідчень про існування кобзи в Україні знаходиться у польському запису 1584 року Папроцького: «Kozacy z wielkiej radosci… spiewajac, na kobzach grajac» (Bartosz Paprocki. Herby rycerstwa polskiego. Krakow, 1584, С.107).
Щоправда, звали такого кобзаря у XVII ст. — кобезник (kobeznik — Zimorowicz. Sielanki. C. 147.). У певних колах і понині вважають, що кобза у давні часи зникла з музичного побуту України, а її назва ототожнилася з іншим музичним інструментом — бандурою. Така теза народилася в XIX–ХХ ст.
Кобза Остапа Вересая
Незважаючи на детальний опис М. В. Лисенком у кількох розвідках бандури О. Вересая, плутанину у її класифікації викликало існування кількох коротеньких струн — «приструнків», яких за переконаннями дослідників на кобзі не повинно було б бути. А коментарі щодо способу гри «…лівою рукою граючий охоплює гриф, притискуючи великі струни… супровід мелодії відбувається головним чином на довгих струнах (на грифі), граючий по мірі потреби то понижує звук, подовжує чи скорочує струни, притискаючи їх до грифа на тій чи іншій висоті. Малих струн кобзар не притискує», вважалися «рудиментами зниклої кобзи».
1978 року викладач класу гітари київської консерваторії Я. Пухальський звернув увагу на недоречність тверджень існуючих бандурних стереотипів, i визнав, що: «…шість струн (на грифі) не належать до басових струн бандури і можуть виконувати повноцінну самостійну функцію… якщо зробити виконавський аналіз можливостей гри на грифі вересаєвого інструмента та існуючих шести приструнків, то порівняння буде не на користь останніх».
Чимало для відновлення Вересаївського інструменту в Україні зробили реконструктор та майстер М. Будник та виконавець В. Кушпет —(гру та спів) які, всупереч тому, що писав М. Лисенко, висунули тезу що інструмент, на якій грав кобзар О. Вересай, саме є кобзою. Вони пропонували прейменувати цю традиційну бандуру, де основна техніка покладалася на струни, які придавлювалися до грифа, на термін «Вересаївська кобза».
Практичний аналіз усіх творів записаних М. В. Лисенком довів, що за усіма характеристиками (конструкцією, строєм та способом гри) цей музичний інструмент — зразок лютнеподібної бандури, а Остап Вересай, таки, — останній кобзар (за словами О. Русова).
Ладкова кобза
Перші згадки про використання ладкової кобзи в Україні відносяться до спогадів В. Ємця у 20-х роках в Чернівцях, де автор мав нагоду зустріти ансамбль кобзарів. Хоча П. Конопленко-Запорожець вказує, що свою кобзу з ладами (всього 6) він придбав у 12 років, тобто, враховуючи вік автора, у 1902 році..
Кобза П. Конопленка-Запорожця
Канадський виконавець на ладковій кобзі Павло Конопленко-Запорожець придбав свою ладкову кобзу в Києві в 1902 році від бандуриста Данила Богдановича Потапенка..
Стрій акомпануючої кобзи П. Конопленка-Запорожця повторював середні струни торбана. Вісім струн на грифі — B1, D2, G2, B2, D3, G3, B3, D4 — і 4 приструнків — C4, Eb4(E4), G4, C4. Конопленко-Запорожець зазначає також, що приструнки використовуються «у вийняткових композиціях акомпаньяментом, а також і при закінченні твору».
Кобза Тараса Зінченка
Є свідчення про акомпануючу кобзу Тараса Зінченка, що, за Хоткевичем, не мала приструнків та мала лади.
Оркестрові кобзи
Київський домровий майстер зробив ладкову кобзу-бас для Київської капели бандуристів в 1936 р. Аналогічні інструменти використовувалися в інструментальній групі Українського народного хору ім. Г. Верьовки.
У 1970-ті відбулася спроба виготовлення «нової» ладкової кобзи. В майстерні Василя Зуляка комбінату Борщівськоо району Тернопільської області виготовляли сім'ю 5 струнних ладкових кобз, та пізніше 6-струнний інструмент домброво-гітарного взірця, який було введено в оркестри українських народних інструментів.
У 70-х рр. також у Оркестрі народних інструментів України зазвучали чотириструнні ладкові домри-кобзи, квінтового строю, що звуться оркестровими. Автор цих інструментів М. Прокопенко.
Докладніше: (Домра в Україні)
Акомпануючі кобзи
На початку 70-х рр. в руках окремих бардів Радянської України, що часом називали себе кобзарями, з'явилися шести-семиструнні інструменти, з гітарним строєм, які називають акомпануючими кобзами. Одними з авторів таких семи-, восьми- та дванадцятиструнних акомпануючих кобз стали М. Прокопенко та П. Приступов. Стрій таких інструментів був «торбаново-бандурковий» — відкритий акорд соль. Цікаво, що восьмиструнну кобзу, але з приструнками, подібного «торбаново-бандуркового» строю використовував П. Конопленко-Запорожець в Канаді. Але відомі і кобзи, здебільшого шестиструнні, що строїлись як іспанська гітара. Власне, вони є «візуально-українськими» гітарами з овальним корпусом.
Див. також
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Кобза |
Примітки
- Хай М. Кобза // Українська музична енциклопедія. — Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ, 2008. — Т. 2 (Е–К). — С. 440—442. — .
- Gregory F. Barz, Timothy J. Cooley (eds.) (1997), , Oxford University Press, New York, p. 187
- A koboz [ 11 Квітня 2021 у Wayback Machine.] // Moldvai csángó népzene és régi zene
- Кобза // Українська фольклористична енциклопедія [ 12 Грудня 2020 у Wayback Machine.] / Голов. ред. Г. Скрипник; НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського. — Київ: Вид. ІМФЕ, 2019. — С. 406—408. — .
- М. Євгеньєва Бандура, Кобза // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1: А — Й. — С. 75. — .
- Кушпет В. Старцівство: мандрівні старці-музиканти в Україні (XIX - поч. XX ст.). Київ:Темпора, 2007. С. 34
- Конопленко-Запорожець П. Кобза і бандура. Вінніпеґ, 1963. — С. 44-45
- Конопленко-Запорожець П. Кобза і бандура. Вінніпеґ, 1963. — С. 445
- Віолетта Дутчак. Піонер кобзарського мистецтва в Канаді (Кобзарська творчість Павла Конопленка-Запорожця) // Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. — Івано-Франківськ, 2003. — Вип. 5. — 196 с. С.105[1] [ 18 Червня 2020 у Wayback Machine.]
- Хоткевич Гнат. Музичні інструменти українського народу. Друга редакція / Г. М. Хоткевич ; упоряд., підг. тексту, покажч. О. О. Савчук ; післямови І. В. Мацієвського, В. Ю. Мішалова, М. Й. Хая. — Харків : Видавець Савчук О. О., 2012. — 512 с. — («Слобожанський світ». Випуск 4) — 200 прим. — . з джерела 27 вересня 2015
- . Архів оригіналу за 9 Листопада 2021. Процитовано 9 Листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 9 Листопада 2021. Процитовано 9 Листопада 2021.
- . Архів оригіналу за 9 Листопада 2021. Процитовано 9 Листопада 2021.
- її “родичі” й “сусіди” – кобза, торбан, бандура, гусла, ліра[недоступне посилання]
Література
- Гуменюк, А. — Українські народні музичні інструменти — К. 1968
- Ємець В. Кобза та кобзарі / В. Емець. — К. : Муз. Україна, 1993. — 111 c.
- Конопленко-Запорожець П. Кобза і бандура / П. Конопленко-Запорожець; худ. В. Кирилюк — Вінніпег (Канада): Накладом автора, 1963. — 168 с.
- Хоткевич, Г. — Музичні інструменти Українського народу — Х. 1930
- Черкаський, Л. М. — Українські народні музичні інструменти — К. Техніка, 2003
- Mizynec V. — Ukrainian Folk Instruments — Melbourne: Bayda books, 1984
Посилання
- Хай М. Кобза // Українська музична енциклопедія. — Київ: ІМФЕ ім. М. Т. Рильського НАНУ, 2008. — Т. 2 (Е — К). — С. 440—442. — .
- Кобза // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 3, кн. V : Літери К — Ком. — С. 661. — 1000 екз.
- Приступ Наталка Кобза для визволення. Кобзарі здатні і пробудити дух свободи, і заколисати його [ 5 Березня 2016 у Wayback Machine.] // «Україна Молода», № 058 за 31 березня 2009 року
- Музей кобзарства. НІЕЗ «Переяслав». Виступ на кобзі В. Г. Кушпета. «Про козака Нетягу» [ 21 Листопада 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kobza znachennya Ko bza starovinnij ukrayinskij narodnij lyutne abo grushopodibnoyi formi strunno shipkovij instrument z hromatizovanim stroyem Rozpovsyudzhenij na shodi Ukrayini V riznih doslidzhennyah kobzu vvazhayut poperednikom suchasnoyi banduri chasto pid slovami kobza i bandura rozumiyut toj samij instrument KobzaUkrayinski kobziUkrayinski kobziKlasifikaciya strunni muzichni instrumenti strunni shipkovi instrumenti hordofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa 321 32 5Podibni instrumenti lyutnya mandora bandura torban kobiz domra gitara ud Kobza u VikishovishiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kobza Ukrayinsku kobzu ne slid plutati z kobozom abo voloskoyu kobzoyu yaka maye inshu konstrukciyu ta pohodzhennya Koboz zazvichaj vikoristovuyetsya dlya akompanuvannya skripci ta flejti Na ukrayinskij kobzi akordi na vidminu vid banduri nabirayutsya ne na pristrunkah a na grifi pritiskannyam palcyami livoyi ruki struni do grifa yak na lyutni Gra na pristrunkah zastosovuyetsya perevazhno u peregrah Vokalna partiya instrumentom majzhe ne dublyuyetsya a ornamentalno rozcvichuyetsya na foni nabranoyi na tak zvanih buntah tremolyuyuchoyi garmonichnoyi pedali Za kobzoyu zakripilasya tradiciya vikonannya perevazhno dum piznishogo kozackogo ciklu sho pov yazano z hromatizovanim stroyem dodavannya zhaloshiv i porivnyano shirokimi tehniko vikonavchimi mozhlivostyami instrumentu Z pomizh chotiroh versij pohodzhennya kobzi banduri evolyucijnoyi terminologichnoyi raptovoyi zmini ta naplivovoyi najvirogidnishoyu vidayetsya persha rozvitoyi lyutni sho obrosla pristrunkami Inshi versiyi O Famincin M Lisenko ta in suchasna etnoorganologichna dumka vvazhaye malojmovirnimi j zastarilimi Gornbostel Zaks nomer 321 32 5 V istoriyiKozaki z kobzoyu 18 stolittya Voloska kobza abo koboz Vzhivannya terminu kobza yak narodnogo shipkovogo instrumentu v Ukrayini prostezhuyetsya za dokumentami XIII stolittya Maloperekonlivimi ye ikonografichni materiali XVII XIX st iz chiselnimi zobrazhennyami ukrayincya kozaka Mamaya zi strunnim shipkovim instrumentom sho jogo mozhna prijnyati za starovinnu kobzu narodna kartina lubok maye vlastivist bagatorazovo tirazhuvati odin raz shoplene i sfantazovane hudozhnikom bez garantiyi dostovirnosti zobrazhuvanogo ob yekta Dokladnishe Bandurka muzichnij instrument Kobza isnuvala v Ukrayini she v XV XVI stolittyah nalezhala do tipu lyutnevih instrumentiv div Mandora sho pobutuvali na Zahodi V literaturnih dzherelah cej lyutnepodibnij instrument zvavsya banduroyu na latinskij kshtalt Zgodom lyutnopodibna kobza vijshla z uzhitku i na zminu yij prijshov bilsh udoskonalenij gibrid barokovoyi lyutni z kobzoyu torban ta starosvitska bandura Organologichnu vidminnist cih instrumentiv dosit vazhko zrozumiti Velikogo poshirennya kobza nabula sered ukrayinskogo kozactva Na nij grali mandrivni kobzari yaki vikonuvali narodni pisni riznih zhanriv istorichni lirichni pobutovi dumi psalmi tosho Chastishe vsogo na kobzi grali profesijni narodni muzikanti yaki narod nazivav kobzaryami slipci yakih vodili z domu v dim Kobzari grali ta spivali v miscyah de zbiravsya narod na bazarah bilya cerkov a takozh po hatah She u XV st isnuvali pridvorni muzikanti yaki grali na kobzah v korolivskomu dvori Polshi a u XVIII XIX st v rosijskomu imperatorskomu dvori Najvidatnishi davni pridvorni kobzari Bilogradskij Nizhevich Lyubistok Rozum XVIII st V HIH st kobzari isnuvali yak mandrivni muzikanti na Shidnij Ukrayini Najvidomishi z nih A Shut XIX st O Veresaj XIX st ta in Odne z najdavnishih svidchen pro isnuvannya kobzi v Ukrayini znahoditsya u polskomu zapisu 1584 roku Paprockogo Kozacy z wielkiej radosci spiewajac na kobzach grajac Bartosz Paprocki Herby rycerstwa polskiego Krakow 1584 S 107 Shopravda zvali takogo kobzarya u XVII st kobeznik kobeznik Zimorowicz Sielanki C 147 U pevnih kolah i ponini vvazhayut sho kobza u davni chasi znikla z muzichnogo pobutu Ukrayini a yiyi nazva ototozhnilasya z inshim muzichnim instrumentom banduroyu Taka teza narodilasya v XIX HH st Kobza Ostapa Veresaya Veresayivska kobza roboti M Budnika 1994 r Dokladnishe Kobza Veresaya Nezvazhayuchi na detalnij opis M V Lisenkom u kilkoh rozvidkah banduri O Veresaya plutaninu u yiyi klasifikaciyi viklikalo isnuvannya kilkoh korotenkih strun pristrunkiv yakih za perekonannyami doslidnikiv na kobzi ne povinno bulo b buti A komentari shodo sposobu gri livoyu rukoyu grayuchij ohoplyuye grif pritiskuyuchi veliki struni suprovid melodiyi vidbuvayetsya golovnim chinom na dovgih strunah na grifi grayuchij po miri potrebi to ponizhuye zvuk podovzhuye chi skorochuye struni pritiskayuchi yih do grifa na tij chi inshij visoti Malih strun kobzar ne pritiskuye vvazhalisya rudimentami znikloyi kobzi 1978 roku vikladach klasu gitari kiyivskoyi konservatoriyi Ya Puhalskij zvernuv uvagu na nedorechnist tverdzhen isnuyuchih bandurnih stereotipiv i viznav sho shist strun na grifi ne nalezhat do basovih strun banduri i mozhut vikonuvati povnocinnu samostijnu funkciyu yaksho zrobiti vikonavskij analiz mozhlivostej gri na grifi veresayevogo instrumenta ta isnuyuchih shesti pristrunkiv to porivnyannya bude ne na korist ostannih Chimalo dlya vidnovlennya Veresayivskogo instrumentu v Ukrayini zrobili rekonstruktor ta majster M Budnik ta vikonavec V Kushpet gru ta spiv yaki vsuperech tomu sho pisav M Lisenko visunuli tezu sho instrument na yakij grav kobzar O Veresaj same ye kobzoyu Voni proponuvali prejmenuvati cyu tradicijnu banduru de osnovna tehnika pokladalasya na struni yaki pridavlyuvalisya do grifa na termin Veresayivska kobza Praktichnij analiz usih tvoriv zapisanih M V Lisenkom doviv sho za usima harakteristikami konstrukciyeyu stroyem ta sposobom gri cej muzichnij instrument zrazok lyutnepodibnoyi banduri a Ostap Veresaj taki ostannij kobzar za slovami O Rusova Ladkova kobza Ladkova kobza P Konoplenka Zaporozhcya Kanada Pershi zgadki pro vikoristannya ladkovoyi kobzi v Ukrayini vidnosyatsya do spogadiv V Yemcya u 20 h rokah v Chernivcyah de avtor mav nagodu zustriti ansambl kobzariv Hocha P Konoplenko Zaporozhec vkazuye sho svoyu kobzu z ladami vsogo 6 vin pridbav u 12 rokiv tobto vrahovuyuchi vik avtora u 1902 roci Kobza P Konoplenka Zaporozhcya Kanadskij vikonavec na ladkovij kobzi Pavlo Konoplenko Zaporozhec pridbav svoyu ladkovu kobzu v Kiyevi v 1902 roci vid bandurista Danila Bogdanovicha Potapenka Strij akompanuyuchoyi kobzi P Konoplenka Zaporozhcya povtoryuvav seredni struni torbana Visim strun na grifi B1 D2 G2 B2 D3 G3 B3 D4 i 4 pristrunkiv C4 Eb4 E4 G4 C4 Konoplenko Zaporozhec zaznachaye takozh sho pristrunki vikoristovuyutsya u vijnyatkovih kompoziciyah akompanyamentom a takozh i pri zakinchenni tvoru Dokladnishe Kobza Pavla Konoplenka Zaporozhcya Kobza Tarasa Zinchenka Kobza i bubon v ekspoziciyi Mirgorodskogo krayeznavchogo muzeyu Ye svidchennya pro akompanuyuchu kobzu Tarasa Zinchenka sho za Hotkevichem ne mala pristrunkiv ta mala ladi 171 Orkestrovi kobzi Kiyivskij domrovij majster zrobiv ladkovu kobzu bas dlya Kiyivskoyi kapeli banduristiv v 1936 r Analogichni instrumenti vikoristovuvalisya v instrumentalnij grupi Ukrayinskogo narodnogo horu im G Verovki U 1970 ti vidbulasya sproba vigotovlennya novoyi ladkovoyi kobzi V majsterni Vasilya Zulyaka kombinatu Borshivskoo rajonu Ternopilskoyi oblasti vigotovlyali sim yu 5 strunnih ladkovih kobz ta piznishe 6 strunnij instrument dombrovo gitarnogo vzircya yakij bulo vvedeno v orkestri ukrayinskih narodnih instrumentiv U 70 h rr takozh u Orkestri narodnih instrumentiv Ukrayini zazvuchali chotiristrunni ladkovi domri kobzi kvintovogo stroyu sho zvutsya orkestrovimi Avtor cih instrumentiv M Prokopenko Dokladnishe Domra v Ukrayini Akompanuyuchi kobzi Na pochatku 70 h rr v rukah okremih bardiv Radyanskoyi Ukrayini sho chasom nazivali sebe kobzaryami z yavilisya shesti semistrunni instrumenti z gitarnim stroyem yaki nazivayut akompanuyuchimi kobzami Odnimi z avtoriv takih semi vosmi ta dvanadcyatistrunnih akompanuyuchih kobz stali M Prokopenko ta P Pristupov Strij takih instrumentiv buv torbanovo bandurkovij vidkritij akord sol Cikavo sho vosmistrunnu kobzu ale z pristrunkami podibnogo torbanovo bandurkovogo stroyu vikoristovuvav P Konoplenko Zaporozhec v Kanadi Ale vidomi i kobzi zdebilshogo shestistrunni sho stroyilis yak ispanska gitara Vlasne voni ye vizualno ukrayinskimi gitarami z ovalnim korpusom Div takozhVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu KobzaKobiz Koboz abo voloska kobzaPrimitkiHaj M Kobza Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv IMFE im M T Rilskogo NANU 2008 T 2 E K S 440 442 ISBN 966 02 4099 6 Gregory F Barz Timothy J Cooley eds 1997 Oxford University Press New York p 187 A koboz 11 Kvitnya 2021 u Wayback Machine Moldvai csango nepzene es regi zene Kobza Ukrayinska folkloristichna enciklopediya 12 Grudnya 2020 u Wayback Machine Golov red G Skripnik NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo Kiyiv Vid IMFE 2019 S 406 408 ISBN 978 966 02 9033 4 M Yevgenyeva Bandura Kobza Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 75 ISBN 966 528 197 6 Kushpet V Starcivstvo mandrivni starci muzikanti v Ukrayini XIX poch XX st Kiyiv Tempora 2007 S 34 Konoplenko Zaporozhec P Kobza i bandura Vinnipeg 1963 S 44 45 Konoplenko Zaporozhec P Kobza i bandura Vinnipeg 1963 S 445 Violetta Dutchak Pioner kobzarskogo mistectva v Kanadi Kobzarska tvorchist Pavla Konoplenka Zaporozhcya Visnik Prikarpatskogo universitetu Mistectvoznavstvo Ivano Frankivsk 2003 Vip 5 196 s S 105 1 18 Chervnya 2020 u Wayback Machine Hotkevich Gnat Muzichni instrumenti ukrayinskogo narodu Druga redakciya G M Hotkevich uporyad pidg tekstu pokazhch O O Savchuk pislyamovi I V Maciyevskogo V Yu Mishalova M J Haya Harkiv Vidavec Savchuk O O 2012 512 s Slobozhanskij svit Vipusk 4 200 prim ISBN 978 966 2562 29 3 z dzherela 27 veresnya 2015 Arhiv originalu za 9 Listopada 2021 Procitovano 9 Listopada 2021 Arhiv originalu za 9 Listopada 2021 Procitovano 9 Listopada 2021 Arhiv originalu za 9 Listopada 2021 Procitovano 9 Listopada 2021 yiyi rodichi j susidi kobza torban bandura gusla lira nedostupne posilannya Literatura Gumenyuk A Ukrayinski narodni muzichni instrumenti K 1968 Yemec V Kobza ta kobzari V Emec K Muz Ukrayina 1993 111 c Konoplenko Zaporozhec P Kobza i bandura P Konoplenko Zaporozhec hud V Kirilyuk Vinnipeg Kanada Nakladom avtora 1963 168 s Hotkevich G Muzichni instrumenti Ukrayinskogo narodu H 1930 Cherkaskij L M Ukrayinski narodni muzichni instrumenti K Tehnika 2003 Mizynec V Ukrainian Folk Instruments Melbourne Bayda books 1984PosilannyaHaj M Kobza Ukrayinska muzichna enciklopediya Kiyiv IMFE im M T Rilskogo NANU 2008 T 2 E K S 440 442 ISBN 966 02 4099 6 Kobza Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1959 T 3 kn V Literi K Kom S 661 1000 ekz Pristup Natalka Kobza dlya vizvolennya Kobzari zdatni i probuditi duh svobodi i zakolisati jogo 5 Bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayina Moloda 058 za 31 bereznya 2009 roku Muzej kobzarstva NIEZ Pereyaslav Vistup na kobzi V G Kushpeta Pro kozaka Netyagu 21 Listopada 2020 u Wayback Machine