Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Старосві́тська або наро́дна банду́ра — український народний інструмент з родини арф, гусел та псалтиріонів, на якому грали (грають) традиційний кобзарський репертуар.
 | |
| Інші назви | народня бандура, традиційна бандура |
|---|---|
| Класифікація | струнний щипковий музичний інструмент, Хордофон |
| Подібні інструменти | |
Конструкція
Старосвітські бандури бувають різної форми та величини. Їх роблено кустарним способом і вони відрізнялися одна від одної. Коряк (нижня дека) видовбували з суцільного шматка дерева, переважно з клена або верби. Деки були з різної породи ялини, й часто не мали рип. Інструмент мав приблизно 20 струн (від 17–23), з яких 4-6 — басові струни та 15–18 — приструнки. Стрій приструнків — діатонічний (мінор, мажор, або діатонічні лади) залежно від твору, який треба виконувати. Баси було настроєно до основних акордів звукоряду приструнків. Кілки дерев'яні.
До 1891 р. струни використовувано кишкові та на деяких інструментах баси поодиноких струн — мідні. В XX столітті на інструментах почали використовувати сталеві струни. В такій формі С.Б. залишилась незмінною продовж 20-х, 30-х років XX століття.
Початком уживання в Україні терміну «бандура» Г. Хоткевич назвав 1580 рік, де його згадано у зв'язку з Войташком, українським бандуристом і композитором, що працював при дворі Самійла Зборовського.
І. Зінків конкретизує етнічну і географічну атрибуцію хордофонів, які могли стати прототипами для виникнення старосвітської бандури, а саме: ліро- та лютнеподібні хордофони скіфо-сарматів і аланів; ліроподібні хордофони ґотів та англо-саксів; цитро- та лютнеподібні хордофони давніх слов'ян Східної і Центральної Європи; цитро- і лютнеподібні хордофони Західної і Східної Європи доби Середньовіччя, Відродження і Бароко.
Стрій та спосіб гри
Традиційні бандури мають діатонічний стрій — без півтонів — і настроюються відповідно до голосу свого господаря. Вироблений поколіннями спосіб гри — обома руками по всіх струнах, інструмент притиснуто до грудей і розвернуто струнами до слухача — забезпечує повний, кришталево прозорий супровід до співу.
Вміння грати на старосвітській бандура зберіг фактично тільки один чоловік — художник з Харкова Георгій Ткаченко. Він навчився грати ще 1916–1917рр, придивляючись до гри харківських кобзарів Петра Древченка, Степана Пасюги, Павла Гащенка, Івана Кучугури-Кучеренка та инших. Г. К. Ткаченкові вдалось оминути жорна репресій (у ті страшні часи він виїхав на навчання за межі України, до Москви), і таким чином зберегти традицію.
З часів відновлення Україною своєї Незалежності кобзарі та бандуристи реставрують старосвітську бандуру як іструмент та способи гри на ній.
Стрій бандури М. Кравченка
Бандура Михайла Кравченка мала 5 басів і 18 приструнків. Мала такий стрій: баси В1-В-f-F-B та підструнки c1-d1-es1-f1-g1-a-b-c2-d2 -es2-f2-g2-a2-b2-c3-d3-es3-f3.
Стрій бандури Т. Пархоменка
Бандура Т. Пархоменка мала 6 басів і 14 приструнків.
Стрій бандури А. Гемби
Бандура А. Гемби мала 5 басів і 18 приструнків.
Стрій бандури П. Братиці
Бандура П. Братиці мала 4 баси і 16 приструнків.
Стрій бандури зінківської школи Г. Ткаченка
Бандура Г. Ткаченка має 4 баси і 17 приструнків.
Г. Ткаченко вчився грати на поч. XX ст. у харківських кобзарів (т. зв. «зінківська школа»), перейняв їх репертуар і способи гри.
Стрій бандури Магадина
Інструмент мав 5 струн на грифі (бунтів) і 6 приструнків. Порфирій Мартинович вказує, що спосіб гри тут був подібний до вересаївського: притискалося тільки два найтонші бунти. З обляду на це, бандура Магадина, за сучасною класифікацією, радше є кобзою, ніж старосвітською бандурою. Стрій такого інструменту записаний не був.
Відомі майстри старосвітської бандури
Відомі майстри старосвітської бандури — Г. Недбайло, Арсентій Мова, Микола Будник, М. Товкайло, К. Черемський, Йосип Сніжний та В. Вецал.
Схожі інструменти
Панська бандура
Панська бандура — гібрид народної (старосвітської) бандури та торбана. Від старосвітської бандури був запозичений діатонічний звукоряд та спосіб гри, від торбана — додаткові басові струни, що кріпились на контргрифі. Окрім того, панську бандуру частіше робили довбаною (як С. Б.), а не клепаною (як торбан).
Хроматичні бандури
Старосвітська діатонічна бандура ідеально підходила під традиційний репертуар кобзарів та бандуристів. Але наприкінці XIX — початку XX століття ентузіасти намагаються розширити можливості інструменту за рахунок невластивого йому репертуару класичної музики і хроматизують інструмент повністю чи частково.
Академічна бандура «чернігівського» типу
Цей різновид хроматичної бандури був створений у радянські часи для гри, в першу чергу, творів радянських та російських композиторів. Внутрішню конструкцію має подібну до піаніно. Від 1954 року багато таких бандур виготовила Чернігівська фабрика музичних інструментів.
Хроматизація, збільшення кількості струн, докорінна зміна способу гри та інші «вдосконалення» класичного народного інструмента у радянський час спричинилися до майже повного витіснення традиційної бандури з народного побуту, а також до значної підміни понять. Тепер, коли хтось говорять слово «бандура» достеменно не зрозуміло, про що йдеться. Про традиційну (ще — старосвітську, народну) бандуру, чи бандуру академічну.
Академічна бандура «харківського» типу
Цей різновид бандури також можна вважати спадкоємцем хроматичної бандури, але конструкція інструмента дозволяє грати і в традиційний спосіб, і у «чернігівський».
Староствітська бандура наприкінці 1980-х — у 2010-х роках
Наприкінці 1980-х — поч.90-х всі, хто намагався відродити старовинну бандуру об’єдналися у творче об’єднання Кобзарський Цех. На кшталт старовинних об’єднань незрячих кобзарів. На сьогодні існують Харківський, Київський кобзарський і Львівський лірницький цехи. Сучасні кобзарі всіляко намагаються відродити старовинний інструмент, надати йому більшого поширення.
Підручники
- Кушпет В. Г. — «Самонавчитель гри на старосвітських музичних інструментах — Кобза О. Вересая, бандура Г. Ткаченка, торбан Ф. Відорта» (Київ 1997)
- Кушпет В. Г. Школа реконструкції виконавської традиції: ліра, кобза, торбан, бандура, спів (К. 2016)
- Хоткевич Г. «Підручник гри на бандурі» (Львів, 1909)
- Овчинніков В. П. — «Самонавчитель гри на бандурі» (Москва, 1914).
- Ткаченко, Г. К. Основи гри на народній бандурі // ж. «Бандура», #23-24, 1988
- Домонтович, М. Самонавчитель до гри на кобзі або бандурі — № 1 — 2, Одеса, 1913 — 1914
Примітки
- Валерій Федорович Мормель показує старосвітську бандуру Гната Гончаренка. Музей кобзарства НІЕЗ »Переяслав»
- Бандура в андеграунді: як в Україні роблять народні інструменти
- Ірина Зінків. Епічний інструментарій українців у працях Миколи Лисенка та рорзвиток його ідей у класичній органології першої третини XX століття. Вісник Львівського університету. Серія мист-во. 2015. Вип. 16. Ч. 1. С. 83-91
- Люба Кияновська, Надія Супрун-Яремко Дві рецензії на одну книгу: Ірина Зінків. Бандура як історичний феномен. Українська музика, 2013/4(10). С. 155
- Ірина Зінків. Бандура як історичний феномен: Монографія. Київ: ІМФЕ ім. М. Рильського НАН України 2013. С.66.
- Традиційні кобзарські музичні інструменти у збірці НМНАПУ
- Назар Божинський. Таємні грані бандури
- Хоткевич Гнат. Музичні інструменти українського народу. Друга редакція /Г. М. Хоткевич ; упоряд., підг. тексту, покажч. О. О. Савчук ; післямови І. В. Мацієвський, В. Ю. Мішалов, М. Й. Хай. — Харків : Видавець Олександр Савчук, 2018. — 512 с. ; 202 іл. — С.189
- Кушпет В. Г. — «Самонавчитель гри на старосвітських музичних інструментах — Кобза О. Вересая, бандура Г. Ткаченка, торбан Ф. Відорта» (Київ 1997)
- Бандурка, її “родичі” й “сусіди” – кобза, торбан, бандура, гусла, ліра
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Starosvi tska abo naro dna bandu ra ukrayinskij narodnij instrument z rodini arf gusel ta psaltirioniv na yakomu grali grayut tradicijnij kobzarskij repertuar Starosvitska banduraStarosvitska bandura Vasilya Vecala William Vetzal Toronto KanadaStarosvitska bandura Vasilya Vecala William Vetzal Toronto KanadaInshi nazvi narodnya bandura tradicijna banduraKlasifikaciya strunnij shipkovij muzichnij instrument HordofonPodibni instrumenti Arfa Gusla Panska bandura Torban Kobza Citra Starosvitska bandura roboti nevidomogo majstra XIX st Sumska obl NMNAPU MI 204 Foto Bogdana PoshivajlaKonstrukciyaStarosvitski banduri buvayut riznoyi formi ta velichini Yih robleno kustarnim sposobom i voni vidriznyalisya odna vid odnoyi Koryak nizhnya deka vidovbuvali z sucilnogo shmatka dereva perevazhno z klena abo verbi Deki buli z riznoyi porodi yalini j chasto ne mali rip Instrument mav priblizno 20 strun vid 17 23 z yakih 4 6 basovi struni ta 15 18 pristrunki Strij pristrunkiv diatonichnij minor mazhor abo diatonichni ladi zalezhno vid tvoru yakij treba vikonuvati Basi bulo nastroyeno do osnovnih akordiv zvukoryadu pristrunkiv Kilki derev yani Do 1891 r struni vikoristovuvano kishkovi ta na deyakih instrumentah basi poodinokih strun midni V XX stolitti na instrumentah pochali vikoristovuvati stalevi struni V takij formi S B zalishilas nezminnoyu prodovzh 20 h 30 h rokiv XX stolittya Pochatkom uzhivannya v Ukrayini terminu bandura G Hotkevich nazvav 1580 rik de jogo zgadano u zv yazku z Vojtashkom ukrayinskim banduristom i kompozitorom sho pracyuvav pri dvori Samijla Zborovskogo I Zinkiv konkretizuye etnichnu i geografichnu atribuciyu hordofoniv yaki mogli stati prototipami dlya viniknennya starosvitskoyi banduri a same liro ta lyutnepodibni hordofoni skifo sarmativ i alaniv liropodibni hordofoni gotiv ta anglo saksiv citro ta lyutnepodibni hordofoni davnih slov yan Shidnoyi i Centralnoyi Yevropi citro i lyutnepodibni hordofoni Zahidnoyi i Shidnoyi Yevropi dobi Serednovichchya Vidrodzhennya i Baroko Strij ta sposib griTradicijni banduri mayut diatonichnij strij bez pivtoniv i nastroyuyutsya vidpovidno do golosu svogo gospodarya Viroblenij pokolinnyami sposib gri oboma rukami po vsih strunah instrument pritisnuto do grudej i rozvernuto strunami do sluhacha zabezpechuye povnij krishtalevo prozorij suprovid do spivu Vminnya grati na starosvitskij bandura zberig faktichno tilki odin cholovik hudozhnik z Harkova Georgij Tkachenko Vin navchivsya grati she 1916 1917rr pridivlyayuchis do gri harkivskih kobzariv Petra Drevchenka Stepana Pasyugi Pavla Gashenka Ivana Kuchuguri Kucherenka ta inshih G K Tkachenkovi vdalos ominuti zhorna represij u ti strashni chasi vin viyihav na navchannya za mezhi Ukrayini do Moskvi i takim chinom zberegti tradiciyu Z chasiv vidnovlennya Ukrayinoyu svoyeyi Nezalezhnosti kobzari ta banduristi restavruyut starosvitsku banduru yak istrument ta sposobi gri na nij Strij banduri M Kravchenka Bandura Mihajla Kravchenka mala 5 basiv i 18 pristrunkiv Mala takij strij basi V1 V f F B ta pidstrunki c1 d1 es1 f1 g1 a b c2 d2 es2 f2 g2 a2 b2 c3 d3 es3 f3 Strij banduri T Parhomenka Bandura T Parhomenka mala 6 basiv i 14 pristrunkiv Strij banduri A Gembi Bandura A Gembi mala 5 basiv i 18 pristrunkiv Strij banduri P Bratici Bandura P Bratici mala 4 basi i 16 pristrunkiv Strij banduri zinkivskoyi shkoli G Tkachenka Bandura G Tkachenka maye 4 basi i 17 pristrunkiv G Tkachenko vchivsya grati na poch XX st u harkivskih kobzariv t zv zinkivska shkola perejnyav yih repertuar i sposobi gri Strij banduri Magadina Instrument mav 5 strun na grifi buntiv i 6 pristrunkiv Porfirij Martinovich vkazuye sho sposib gri tut buv podibnij do veresayivskogo pritiskalosya tilki dva najtonshi bunti Z oblyadu na ce bandura Magadina za suchasnoyu klasifikaciyeyu radshe ye kobzoyu nizh starosvitskoyu banduroyu Strij takogo instrumentu zapisanij ne buv Vidomi majstri starosvitskoyi banduriVidomi majstri starosvitskoyi banduri G Nedbajlo Arsentij Mova Mikola Budnik M Tovkajlo K Cheremskij Josip Snizhnij ta V Vecal Shozhi instrumentiPanska bandura Panska bandura gibrid narodnoyi starosvitskoyi banduri ta torbana Vid starosvitskoyi banduri buv zapozichenij diatonichnij zvukoryad ta sposib gri vid torbana dodatkovi basovi struni sho kripilis na kontrgrifi Okrim togo pansku banduru chastishe robili dovbanoyu yak S B a ne klepanoyu yak torban Dokladnishe Torban Dokladnishe Panska bandura Hromatichni banduri Starosvitska diatonichna bandura idealno pidhodila pid tradicijnij repertuar kobzariv ta banduristiv Ale naprikinci XIX pochatku XX stolittya entuziasti namagayutsya rozshiriti mozhlivosti instrumentu za rahunok nevlastivogo jomu repertuaru klasichnoyi muziki i hromatizuyut instrument povnistyu chi chastkovo Akademichna bandura chernigivskogo tipu Dokladnishe Bandura Cej riznovid hromatichnoyi banduri buv stvorenij u radyanski chasi dlya gri v pershu chergu tvoriv radyanskih ta rosijskih kompozitoriv Vnutrishnyu konstrukciyu maye podibnu do pianino Vid 1954 roku bagato takih bandur vigotovila Chernigivska fabrika muzichnih instrumentiv Hromatizaciya zbilshennya kilkosti strun dokorinna zmina sposobu gri ta inshi vdoskonalennya klasichnogo narodnogo instrumenta u radyanskij chas sprichinilisya do majzhe povnogo vitisnennya tradicijnoyi banduri z narodnogo pobutu a takozh do znachnoyi pidmini ponyat Teper koli htos govoryat slovo bandura dostemenno ne zrozumilo pro sho jdetsya Pro tradicijnu she starosvitsku narodnu banduru chi banduru akademichnu Akademichna bandura harkivskogo tipu Cej riznovid banduri takozh mozhna vvazhati spadkoyemcem hromatichnoyi banduri ale konstrukciya instrumenta dozvolyaye grati i v tradicijnij sposib i u chernigivskij Starostvitska bandura naprikinci 1980 h u 2010 h rokahNaprikinci 1980 h poch 90 h vsi hto namagavsya vidroditi starovinnu banduru ob yednalisya u tvorche ob yednannya Kobzarskij Ceh Na kshtalt starovinnih ob yednan nezryachih kobzariv Na sogodni isnuyut Harkivskij Kiyivskij kobzarskij i Lvivskij lirnickij cehi Suchasni kobzari vsilyako namagayutsya vidroditi starovinnij instrument nadati jomu bilshogo poshirennya PidruchnikiKushpet V G Samonavchitel gri na starosvitskih muzichnih instrumentah Kobza O Veresaya bandura G Tkachenka torban F Vidorta Kiyiv 1997 Kushpet V G Shkola rekonstrukciyi vikonavskoyi tradiciyi lira kobza torban bandura spiv K 2016 Hotkevich G Pidruchnik gri na banduri Lviv 1909 Ovchinnikov V P Samonavchitel gri na banduri Moskva 1914 Tkachenko G K Osnovi gri na narodnij banduri zh Bandura 23 24 1988 Domontovich M Samonavchitel do gri na kobzi abo banduri 1 2 Odesa 1913 1914 Dokladnishe PrimitkiValerij Fedorovich Mormel pokazuye starosvitsku banduru Gnata Goncharenka Muzej kobzarstva NIEZ Pereyaslav Bandura v andegraundi yak v Ukrayini roblyat narodni instrumenti Irina Zinkiv Epichnij instrumentarij ukrayinciv u pracyah Mikoli Lisenka ta rorzvitok jogo idej u klasichnij organologiyi pershoyi tretini XX stolittya Visnik Lvivskogo universitetu Seriya mist vo 2015 Vip 16 Ch 1 S 83 91 Lyuba Kiyanovska Nadiya Suprun Yaremko Dvi recenziyi na odnu knigu Irina Zinkiv Bandura yak istorichnij fenomen Ukrayinska muzika 2013 4 10 S 155 Irina Zinkiv Bandura yak istorichnij fenomen Monografiya Kiyiv IMFE im M Rilskogo NAN Ukrayini 2013 S 66 Tradicijni kobzarski muzichni instrumenti u zbirci NMNAPU Nazar Bozhinskij Tayemni grani banduri Hotkevich Gnat Muzichni instrumenti ukrayinskogo narodu Druga redakciya G M Hotkevich uporyad pidg tekstu pokazhch O O Savchuk pislyamovi I V Maciyevskij V Yu Mishalov M J Haj Harkiv Vidavec Oleksandr Savchuk 2018 512 s 202 il S 189 Kushpet V G Samonavchitel gri na starosvitskih muzichnih instrumentah Kobza O Veresaya bandura G Tkachenka torban F Vidorta Kiyiv 1997 Bandurka yiyi rodichi j susidi kobza torban bandura gusla lira