Едвіж Фенек

Едвіж Фенек (італ. Edwige Fenech, справжнє прізвище Сфенек (нар. 24 грудня 1948(19481224), Аннаба)) — італійська та французька кіноакторка, телеведуча, кіно- та телепродюсер, модель. Відома ролями в еротичних комедіях і фільмах жахів. Зірка італійських еротичних комедій і фільмів в жанрі джалло.

Едвіж Фенек
Едвіж Фенек у фільмі «Всі відтінки темряви» (1972)
Едвіж Фенек у фільмі «Всі відтінки темряви» (1972)
Ім'я при народженні	Едвіж Сфенек
Народилася	24 грудня 1948(1948-12-24) (75 років) Аннаба, Алжир
Громадянство	Франція^[3]^[4]^[5]  Італія
Діяльність	кінопродюсерка, телеведуча, кіноакторка, модель, еротична модель
Роки діяльності	1967-сьогодення
Діти	син: Едвін Фенек (нар. 1971)
IMDb	ID 0271763
Едвіж Фенек у Вікісховищі

Розальба Нері, та Едвіж Фенек у фільмі «Сенсація» (1969)

Біографія

Народилася 24 грудня 1948 року в місті Аннаба (на той час мало назву Бон) в Алжирі, який на той час був колонією Франції. Її батько був мальтійцем, а мати італійкою родом з міста Акате в провінції Рагуза на Сицилії. Після розлучення батьків Едвіж у віці десяти років переїхала з матір'ю у Ніццу. У Франції Едвіж відвідувала середню школу, потім вивчала танці і медицину У віці 15 років Едвіж виграла конкурс краси «Міс Лазурний Берег». У 1965 році 16-річна Едвіж отримала титул «Міс Франція» («Lady France»). Після цього почалася її нетривала кар'єра фотомоделі. Прийшовши в шоу-бізнес, дівчина змінила прізвище, прибравши букву «С», — після цього вона звалася просто «Фенек». Яскраву красуню не могли не помітити на вулиці кіноагенти, і у 19 років Едвіж дебютувала на екрані. Першим її фільмом стала комедія 1967 року режисера , який, вражений її красою, запропонував виконати невелику роль в його фільмі. Сюжет був примітивний і оповідав про своєрідний вітамін, що збуджував сексуальну функцію та буквально зводив з розуму робітниць борделю. Хоча Фенек і знялася всього в одній сцені, публіці було складно не помітити і не запам'ятати розкішну брюнетку. Після свого кінодебюту Фенек ще деякий час продовжувала працювати моделю, знімаючись серед іншого оголеною для журналу . У 1967 році Фенек взяла участь в конкурсі краси «Міс Франція», який проходив у травні під час Каннського кінофестивалю, на якому виграла. Таким чином Фенек отримала право брати участь в конкурсі краси «Міс Європа» як представниця своєї країни, який проходив в серпні того року, там вона посіла третє місце після і .

Після участі Фенек в конкурсі «Міс Європа», її помітив італійський кіноагент, який запросив її до Риму для зйомок у фільмі режисера «Самоа — королева джунглів», який вийшов у 1968 році, через що вона разом зі своєю матір'ю переїхала до Італії. Після наступного фільму, «Син Чорного Орла», теж Гвідо Малатести, Фенек у 1968—1971 роках працювала в Німеччині, де вона знялася в тринадцяти фільмах різних жанрів, часто з елементами еротики. Доволі відомою і прибутковою стала екранізація Гюстава Флобера «Мадам Боварі» 1969 року режисера Ганса Шотта-Шрьобінгера, де Фенек зіграла головну героїню. Картина була своєрідною історико-еротичною костюмною драмою. Потім вона знову повернулася до Італії, щоб знятися з акторами і у двох фільмах «Дон Франко і Дон Чіччо у рік суперечок» та «Сатириконище» (в якому вона зіграла імператрицю Поппею).

З кінця 1960-х и до середини 1970-х років Фенек почала зніматися у модних на той час фільмах жанру трилера («джалло»). Особливо тривалою у цьому жанрі у неї була співпраця з режисером , фільми якого, починаючи з картини «Дивний порок синьйори Ворд» 1970 року, зробили акторку «іконою» еротичного трилера. Фенек зіграла молоду жінку, яка повернулася з чоловіком-дипломатом в рідне місто. Цього ж часу там починається серія дивних вбивств, в яких вона починає підозрювати колишнього коханця. У фільмі багато сцен жорстокості і оголення. У США картину перевидали під назвою «Лезо різника». У трилері 1970 року «П'ять ляльок для серпневого місяця» режисера Маріо Бави Едвіж зіграла жертву маніяка. Потім, у 1972 році, вийшли одразу три фільми з Фенек у жанрі жахів та трилерів — («Що це за дивні краплі крові на тілі Дженніфер?»), «Всі відтінки темряви» і «Твоя проблема — замкнена кімната і єдиний ключ у мене», а у 1975 році — «Оголись для вбивці». В кримінальній комедії «Боже, ти справді хрещений батько!» 1973 року режисера вона знімалася разом з Жаном Рошфором.

З початку 1970-х років, починаючи, зокрема, з «декамеротичної» серії фільмі режисера , «Убальда, оголена і гаряча» (стрічка стала «культовим» фільмом італійського ) і «Джованнона «Великі Стегна» з честю збезчещена», протягом понад десяти років Едвіж Фенек була головною героїнею італійських еротичних комедій, серед яких були картини з сюжетами за певними місцями подій — школою, армією, лікарнею та поліцією (жанр «поліціоттеско»). Перші комедії з Фенек за певним місцем подій з'явилися у 1976 році, починаючи з картин «Лікарка з військового шпиталю» і «Поліцейська робить кар'єру» (де вона грала провокаційну жінку-поліцейську з акторами і ). Останній фільм цієї серії був знятий у 1981 році. Також у 1976 році акторка з'явилася у комедії «Кузина» режисера Лучо Фульчі. Італійські еротичні комедії з успіхом йшли в Італії, Іспанії, Західній Німеччини і Франції; вже до середини 1970-х років Едвіж Фенек вважалася «королевою» фільмів цього жанру.

Едвіж Фенек у фільмі «Сенсація» (1969)

Окрім комедій та трилерів, у 1970-ті роки Фенек також знімалася у фільмах інших жанрів, наприклад: у військовому фільмі «Велика битва», де вона зіграла роль другого плану (також у фільмі знімалися такі зірки як: Генрі Фонда, Джон Г'юстон, Стейсі Кіч, Орсон Веллс, Джуліано Джемма і Гельмут Бергер); у комедійній фантастиці режисера Стефано Ванціни «Доктор Джекілл і мила пані» 1979 року, за мотивами твору Роберта Стівенсона. Критика прийняла фільм досить прохолодно.

Успіх Едвіж Фенек серед чоловічої глядацької аудиторії, яка вважає її справжньою «секс-іконою», зумовлений її фігурою з «пишними» формами та спокусливо-провокаційною поведінкою на екрані, яку режисери якомога більше демонстрували у кожному фільмі. Вона кілька разів позувала оголеною для італійського видання журналу «Playboy». На початку 1980-х років Фенек знімалася в основному у комедіях і кримінальних фільмах. Однією з них стала кримінальна комедія «Ас» 1981 року, де головну роль виконав Адріано Челентано, який грав картяра, що вирушив грати у власну шлюбну ніч. Фенек зіграла роль Сільвії, дружини цього картяра. Останньою головною роллю на великому екрані для Едвіж стала Хелен Мартелл, подружка піаніста у «Привиді смерті» 1988 року. Після появи перших приватних телеканалів, з 1981 року акторка переважно працювала на телебаченні. Фенек брала участь у випусках таких телепередач, як: 1983 року (телешоу транслювалося на каналі Italia 1), 1984 року (акторка виступала разом з Франко Франкі і Чіччо Інграссою, передача також транслювалася на Italia 1 й отримала премію «Telegatto»), і у суботній вечірньо-естрадній трансляції телешоу 1985 року на Canale 5 (передача також отримала премію «Telegatto», акторка виступала у ній разом з акторами Ліно Банфі і Паоло Вілладжо).

У 1985 році Фенек дебютувала на театральній сцені, зігравши у драмі «D'amore si muore» з акторами , і . Потім вона була ведучою таких телепередач на каналі Rai 1, як: (1986), (1987—1988), (1988), «Palcoscenico Italia» (1988), (1989), «Un tesoro di capodanno» (31 грудня 1990 року, в об'єднаних мережах Rai). Участь у розважальній передачі «Domenica in» у 1989—90 роках під керівництвом остаточно затвердила Фенек на телебаченні як телеведучу. Вона була ведучою фестивалю Санремо 1991 року разом з , а потім представляла конкурс «Singoli» (1997), також на Rai 1.

Едвіж Фенек у фільмі «Твоя проблема — замкнена кімната і єдиний ключ у мене» (1972)

У 1990-х роках Едвіж Фенек остаточно перейшла на телебачення. Знімалася в серіалах і навіть стала продюсером — заснувала у 1992 році разом з сином Едвіном продюсерську кінокомпанію «Immagine E Cinema SRL». Першою її продюсерською роботою став телевізійний міні-серіал 1992 року. Серед фільмів, спродюсованих нею, став «Венеційський купець» 2004 року, режисера Майкла Редфорда. У 2007 році вона повернулася до акторської гри, з нею зв'язався американський режисер Квентін Тарантіно, який запронував їй зіграти епізодичну роль у фільмі жахів «Хостелі 2», сиквелу «Хостелу», режисером обидвох був Елай Рот. Тарантіно є шанувальником Едвіж: у своєму фільмі «Безславні виродки» він навіть назвав на честь акторки персонаж, якого грає Майк Маєрс, «Едом Фенеком». У 2012 році Фенек знялася в ролі Катерини II в телевізійному міні-серіалі , продюсером якого була вона. Акторка не лише спродюсувала фікшен , що транслювався на каналі Rai 1 з 2015 по 2018 рік, але й зіграла у ньому разом з і . Загалом, Фенек продюсувала 25 телесеріалів і мінісеріалів на італійському телебаченні.

Фільмографія

Едвіж Фенек у фільмі («Синьйора добре грає у Скопу?») (1974)

Акторка

Кіно

Рік	Назва українською мовою	Назва мовою оригіналу	Роль	Режисер
1967		Toutes folles de lui	Джина
1968	Самоа — королева джунглів	Samoa, regina della giungla	Самоа
1968	Син Чорного Орла	Il figlio di Aquila Nera	Наташа
1968	У фрау Господині також є граф	Frau Wirtin hat auch einen Grafen	Селін
1969	Satiricosissimo	Satiricosissimo	Поппея Сабіна
1969	Сенсація	Top Sensation	Улла
1969	Орел або решка	Testa o croce	Мануела
1969	Приїзд, кохана дівчина і робота	Komm, liebe Maid und mache	Фелічіта
1969	Мадам і її племінниця	Madame und ihre Nichte	Іветта
1969	У фрау Господині також є племінниця	Frau Wirtin hat auch eine Nichte	Розалія
1969	Всі кішки люблять поласувати	Alle Kätzchen naschen gern	Бланш
1969	Мадам Боварі	Die nackte Bovary	Емма Боварі
1969	Людина із золотим пензлем	Der Mann mit dem goldenen Pinsel	Гонг-Конг
1970	П'ять ляльок для серпневого місяця	5 bambole per la luna d'agosto	Марі Чейні	Маріо Бава
1970	Дон Франко і Дон Чіччо у рік суперечок	Don Franco e don Ciccio nell'anno della contestazione	Анна Белліндзоні
1970	Ле-Ман, найкоротший шлях до пекла	Le Mans — Scorciatoia per l'inferno	Кора
1970		Deserto di fuoco	Хуана
1970	Дивний порок синьйори Ворд	Lo strano vizio della signora Wardh	Джулі Ворд
1971	Теплі ночі Дона Жуана	Le calde notti di Don Giovanni	Аїша
1972	Всі відтінки темряви	Tutti i colori del buio	Джейн Харрісон
1972	(Що це за дивні краплі крові на тілі Дженніфер?)	Perché quelle strane gocce di sangue sul corpo di Jennifer?	Дженніфер
1972	Твоя проблема — замкнена кімната і єдиний ключ у мене	Il tuo vizio è una stanza chiusa e solo io ne ho la chiave	Флоріана
1972	Чудова Антонія, спочатку черниця, а після фурія	La bella Antonia, prima monica e poi dimonia	Антонія
1972	Коли жінку називали «Мадонною»	Quando le donne si chiamavano madonne	Джулія Варроне
1972	Убальда, оголена і гаряча	Quel gran pezzo dell'Ubalda tutta nuda e tutta calda	Убальда
1973	Святий Боже, ось і «Контрабандист»!	Fuori uno… sotto un altro, arriva il Passatore	Мора
1973	Джованнона «Великі Стегна» з честю збезчещена	Giovannona Coscialunga disonorata con onore	Джованнона Кошалунга
1973	Невтішна вдова дякує всім, хто втішить її	La vedova inconsolabile ringrazia quanti la consolarono	Катеріна Превості
1973	Боже, ти справді хрещений батько!	Dio, sei proprio un padreterno!	Орхідея
1973	Анна, це особливе задоволення	Anna, quel particolare piacere	Анна Ловізі
1974	Невинність і злочин	Innocenza e turbamento	Кармела Патерно
1974	(Синьйора добре грає у Скопу?)	La signora gioca bene a scopa?	Єва
1975	Дякую... бабусю	Grazie… nonna	Маріхуана Персікетті
1975	Учителька	L'insegnante	Джованна Пагаус
1975	Оголись для вбивці	Nude per l'assassino	фотограф Магда Кортіс
1975	Сімейний порок	Il vizio di famiglia	Сюзі
1975	Незаймана — дружина	La moglie vergine	Валентіна
1976	40 градусів під простирадлом	40 gradi all'ombra del lenzuolo	Емілія К'яппоні
1976	Поліцейська робить кар'єру	La poliziotta fa carriera	Джанна Амікуччі	Мікеле Массімо Тарантіні
1976	Лікарка з військового шпиталю	La dottoressa del distretto militare	лікар Єлена Дольйодзі
1976	Погані думки	Cattivi pensieri	Франческа Марані	Уго Тоньяцці
1976	Кузина	La pretora	Віола Орландо/Роза Орландо	Лучо Фульчі
1977	Діва, тілець та козеріг	La vergine, il toro e il capricorno	Джоя Феретті
1977	Таксистка	Taxi Girl	Марчелла	Мікеле Массімо Тарантіні
1977	Медсестра на військовому обході	La soldatessa alla visita militare	Єва Маріні
1978	Велика битва	Il grande attacco	Данієль
1978	Учителька в коледжі	L'insegnante va in collegio	Моніка Себастьяні
1978	Медсестра і великі маневри	La soldatessa alle grandi manovre	Єва Маріні
1978	Учителька додому	L'insegnante viene a casa	Луїза Де Домінікіс	Мікеле Массімо Тарантіні
1978	Кохані мої	Amori miei	Дебора	Стено
1979	Поліцейська у відділку моралі	La poliziotta della squadra del buon costume	Джанна Д'Аміко	Мікеле Массімо Тарантіні
1979	Доктор Джекілл і мила пані	Dottor Jekyll e gentile signora	Барбара Вімплі	Стено
1979	Гаряча картопля	La patata bollente	Марія	Стено
1979	Субота, неділя та п'ятниця	Sabato, domenica e venerdì	інженер Токімото	Серджо Мартіно
1980	Злодій	Il ladrone	Дебора	Паскуале Феста Кампаніле
1980	Я фотогенічний	Sono fotogenico	Чінція Панкальді	Діно Різі
1980	Дружина у відпустці... коханка в місті	La moglie in vacanza… l'amante in città	Джулія
1980	Цукор, мед та перчик	Zucchero, miele e peperoncino	Амалія Пассалаква
1980	Я і Катерина	Io e Caterina	Елізабетта	Альберто Сорді
1981	Пронира	Il ficcanaso	Сусанна
1981	Ас	Asso	Сільвія Бернарді	Кастеллано і Піполо
1981	Круасани з вершками	Cornetti alla crema	Маріана Трібальці
1981	Поліцейська у Нью-Йорку	La poliziotta a New York	Джанна Амікуччі/Пуппа	Мікеле Массімо Тарантіні
1982	Багаті, дуже багаті ... насправді в одних трусах	Ricchi, ricchissimi… praticamente in mutande	Франческа Дель Пра
1982	Фельдшер	Il paramedico	Ніна
1982	Замовкни, коли говориш!	Tais-toi quand tu parles!	Бела
1982	Розповісти, збудити, розкрутити	Sballato, gasato, completamente fuso	Патриція Реда	Стено
1984	Канікули в Америці	Vacanze in America	синьйора Де Романіс
1988	Привид смерті	Un delitto poco comune	Гелен Мартелл
2000		Il fratello minore	дружина директора
2007	Хостел 2	Hostel: Part II	вчителька мистецтва	Елай Рот

Телебачення

Едвіж Фенек у фільмі «Убальда, оголена і гаряча» (1972)

Рік	Назва українською мовою	Назва мовою оригіналу	Роль	Канал	Режисер
1978	Сьомий рік	Settimo anno	епізод	Rete 2
1987	У вирі гріха	Nel gorgo del peccato	Сільвана Сарп'єрі	Rai 1	?
1992	Мужність Анни	Il coraggio di Anna	Анна Карідзі	Canale 5	Джорджо Капітані
1993	Приватні злочини	Delitti privati	Ніколь Вентурі	Rai 1
1996	Жінка	Donna	Паола	Rai 1
2002	Сердечні причини	Le ragioni del cuore	епізод	Rai 1	, ,
2008	Спочатку добре!	Buona la prima!	епізод	Italia 1	?
2012	Капітанська дочка	La figlia del capitano	Катерина II	Rai 1
2015—2018	Прихід щастя	È arrivata la felicità	Анна	Rai 1	,

Продюсерка

Телебачення Рік Назва українською мовою Назва мовою оригіналу Канал 1992 Мужність Анни Il coraggio di Anna Canale 5 1993 Приватні злочини Delitti privati Rai 1 1997 Знак мавпи Il segno della scimmia ? 1999 Матері Le madri Rai 1 1999 Замовлення Commesse Rai 1 2000 Алеф Aleph ? 2001 Аттентатуні — Велика атака L'attentatuni — Il grande attentato Rai 2 2002 Сердечні причина Le ragioni del cuore Rai 1 2002 Замовлення Commesse Rai 1 2003 Ніч Пасквіно La notte di Pasquino Canale 5 2004 Заочне навчання Part time Rai 2 2004 Жити, щоб програти Vite a perdere Rai 2 2004 Вбий її La omicidi Rai 1 2005 Анджела Angela Rai 1 2005 Матільда Matilde Rai 1 2005 Луча Lucia Rai 1 2007 Зірка королів La stella dei re Rai 1 2008 У ніч кохання Per una notte d'amore Rai 1 2009 Відьмине кохання Un amore di strega Canale 5 2009 Секретарі шостого Le segretarie del sesto Rai 1 2009 Жовтневий вечір Una sera d'ottobre Rai 1 2012 Капітанська дочка La figlia del capitano Rai 1 2015—2018 Прийшло щастя È arrivata la felicità Rai 1

Кіно Рік Назва українською мовою Назва мовою оригіналу 1999 Ferdinando e Carolina 2000 Il fratello minore 2001 A mia sorella! 2003 Ore 11:14 — Destino fatale 2004 Венеційський купець Il mercante di Venezia 2005 Fragile — A Ghost Story 2006 Il regista di matrimoni 2010 Gorbaciof

Театр

• Вистава «D'amore si muore» , постановка (1985)

Телепрограми

Едвіж Фенек і у фільмі «Незаймана — дружина» (1975)

• (Italia 1, 1983)
• (Italia 1, 1984)
• (Italia 1, 1984)
• (Canale 5, 1985)
• (Rai 1, 1986)
• (Rai 1, 1987—1988)
• (Rai 1, 1988)
• (Rai 1, 1988)
• (Rai 1, 1989)
• Domenica in (Rai 1, 1989—1990)
• Un tesoro di capodanno (31 грудня 1990-1 січня 1991, телемережа Rai)
• (Rai 1, 1991)
• (Rai 1, 1997)

Дубляж

Едвіж Фенек майже завжди дублювали у її фільмах. Нижче приведено перелік італійських акторок, які дублювали Фенек у фільмах:

• : Поліцейська робить кар'єру; Лікарка з військового шпиталю; «Таксистка»; Медсестра на військовому обході; Медсестра і великі маневри; Поліцейська у відділку моралі; Доктор Джекілл і мила дама; Гаряча картопля; Розповісти, збудити, розкрутити; Оголись для вбивці; Діва, Телець і Козеріг; «Злодій»; Проноза; Привид смерті
• : «Син Чорного Орла»; «Дивний порок синьйори Ворд»; Всі відтінки темряви; Теплі ночі Дона Жуана; Чудова Антонія, спочатку черниця, а після фурія; Убальда, оголена і гаряча; «Що це за дивні краплі крові на тілі Дженніфер?»; «Джованнона „Великі Стегна“ з честю збезчещена»; Анна, це особливе задоволення; «Боже, ти справді хрещений батько!»; «Невинність і злочин»; Синьйора добре грає у скопу?; Невтішна вдова дякує всім, хто втішить її; Велика битва
• : Самоа — королева джунглів; Ле-Ман, найкоротший шлях до пекла; «Твоя проблема — замкнена кімната і єдиний ключ у мене»; Учителька додому
• : «Цукор, мед і перець»; «П'ять ляльок для серпневого місяця»; «Дружина у відпустці… коханка в місті»
• : «Круасани з вершками»; «Поліцейська у Нью-Йорку»; «Багаті, дуже багаті … насправді в одних трусах»
• : «Дякую… бабусю»; «Суддя»
• : «Сімейний порок»; «Учителька в коледжі»
• : «Незаймана — дружина»; «У вирі гріха»
• : «Я фотогенічний»; «Фельдшер»
• : «Дон Франко і Дон Чиччо у рік суперечок»
• : «Мадам Боварі»
• : «Всі кішки люблять поласувати»
• : «Учителька»
• : «40 градусів під простирадлом»
• : «Сенсація»
• : «Коли жінок називали „Мадоннами“»
• : «Кохані мої»
• : «Ас»

Бібліографія

• ^[es], Le dive nude — vol. 1 — il cinema di Gloria Guida e di Edwige Fenech, 2005, Profondo Rosso, Roma.
• Andrea Pergolari, Il sistema Fenech, Roma, Un mondo a parte, 2007.
• Stefano Loparco, Il corpo dei Settanta. Il corpo, l'immagine e la maschera di Edwige Fenech, Piombino, Il Foglio Letterario, 2009.

Родина та особисте життя

У Едвіж Фенек протягом 11 років були стосунки з режисером і продюсером , відомим в Італії продюсером фільмів «категорії Б». Він доводився братом режисерові . Можливо, якраз тому Едвіж так часто з'являлася у фільмах Серджо. Потім у акторки були стосунки з італійським аристократом та президентом Ferrari Лукою Кордеро ді Монтедземоло, які тривали 18 років. У деяких джерелах повідомляється, що Фенек стала третьою дружиною Монтедземоло.

У Едвіж є син на ім'я Едвін Фенек, 1971 року народження, його батьківство часто було предметом обговорень таблоїдів. Спочатку Фенек в інтерв'ю для тижневика Eva Express приписувала батьківство сина акторові Фабіо Тесті, з яким акторка мала інтимні стосунки протягом трьох років, кажучи, що їй хотілося завести дитину, коли відносини з Тесті вже були зіпсовані. Однак пізніше вона неодноразово заперечувала це батьківство, не бажаючи при цьому розкривати особистість батька.

Едвіж любить проводити час в колі сім'ї і слухати класичну музику. Випускає власну лінію одягу, улюблений дизайнер — .

Примітки

1. VIAF — [Dublin, Ohio]: OCLC, 2003.
   d:Track:Q54837d:Track:Q54919
2. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
   d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
3. https://cinedweller.com/celebrity/edwige-fenech/
4. https://www.notrecinema.com/communaute/stars/stars.php3?staridx=17573
5. https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb13938505s
6. Edwige Fenech sarà festeggiata per le sue origini ragusane [ 12 червня 2022 у Wayback Machine.] ilcentro.it Процитовано 6 червня 2021
7. Ricevimento di Edwige Fenech e dei premiati [ 14 вересня 2017 у Wayback Machine.] radiortm.it Процитовано 6 червня 2021
8. nocturno.it, ред. (2 marzo 2013). Intervista a Edwige Fenech. Процитовано 12 settembre 2014.
9. Lady Europa è la moglie di un industriale di Varallo, pubblicato su Stampa Sera del 21 agosto 1967, n° 196, pag. 5.
10. E nella 'gabbia' è stato rinchiuso un uomo oggetto [ 5 червня 2021 у Wayback Machine.] ricerca.repubblica.it Процитовано 5 червня 2021
11. trovacinema.repubblica.it Процитовано 5 червня 2021
12. Hostel 2, Eli Roth e la sua venerazione per Edwige Fenech [ 5 червня 2021 у Wayback Machine.] mymovies.it Процитовано 5 червня 2021
13. Edwige Fenech [ 6 червня 2021 у Wayback Machine.] lastampa.it Процитовано 6 червня 2021

Посилання

• Едвіж Фенек на сайті IMDb (англ.)
• Інтерв'ю Едвіж Фенек для Луїджі Кодзі 1970 року [ 20 травня 2015 у Wayback Machine.] lovelockandload.com
• Фотографії Едвіж Фенек [ 2 жовтня 2015 у Wayback Machine.] gialloshots.com
• Фан-клуб Едвіж Фенек [ 8 серпня 2015 у Wayback Machine.] edwigefenech.beepworld.it