Сідней (англ. Sydney) — друге за розміром місто Австралії після Мельбурна, населення якого на 2021 рік становило 4 698 656 мешканців. Населення Сіднея багатонаціональне й космополітичне, мешканці називаються англ. Sydneysiders. Сідней є столицею штату Новий Південний Уельс. Місто було засноване в 1788 р. Артуром Філіпом, який прибув сюди на чолі Першого флоту, і було місцем заснування першого колоніального європейського поселення в Австралії.
Сідней Sydney | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Панорама міста | |||||
Основні дані | |||||
33°52′10″ пд. ш. 151°12′30″ сх. д. / 33.86944° пд. ш. 151.20833° сх. д.Координати: 33°52′10″ пд. ш. 151°12′30″ сх. д. / 33.86944° пд. ш. 151.20833° сх. д. | |||||
Країна | Австралія | ||||
Регіон | Новий Південний Уельс | ||||
Столиця для | Новий Південний Вельс і d | ||||
Засновано | 1788 | ||||
Статус міста | 1842 | ||||
Площа | 12144.6 км² | ||||
Населення | 4,698,656 | ||||
· густота | 399 осіб/км² | ||||
Висота НРМ | 6 м | ||||
Водойма | d | ||||
Клімат | вологий субтропічний (Cfa) | ||||
Назва мешканців | англ. Sydneysider[1], англ. Sydneysiders[1] і кит. 悉尼 人 | ||||
Міста-побратими | Сан-Франциско (1968)[2][3], Гаккярі, Наґоя (16 вересня 1980)[2], d[2], Ґуанчжоу[2], Флоренція (1993)[2][4], Портсмут[2], Мілан, Ісламабад, Ділі, Нью-Делі, Маніла, Мехіко, Сеул | ||||
Телефонний код | (61) 2 | ||||
Часовий пояс | |||||
GeoNames | 2147714 | ||||
OSM | r5750005 ·R | ||||
Поштові індекси | 2000 | ||||
Міська влада | |||||
Адреса | Level 2, Town Hall House, 456 Kent Street, Sydney | ||||
Вебсайт | www.cityofsydney.nsw.gov.au | ||||
Мапа | |||||
Сідней Сідней (Австралія) | |||||
| |||||
| |||||
Сідней у Вікісховищі |
Місто побудоване на пагорбах, які оточують Порт-Джексон, відоміший як Гавань Сіднея, де виділяються знаменита будівля Сіднейського оперного театру і міст Гарбор-Брідж. Внутрішні райони столичної агломерації оточені національними парками (серед яких національний парк Сіднейської гавані, Лейн-Коув), а прибережні райони мають багато заток, річок і пляжів, у тому числі знаменитий пляж Bondi Beach. У місті багато відомих парків і садів, у тому числі Гайд-парк і , Королівський ботанічний сад, Австралійський ботанічний сад Маунт-Аннан і Китайський сад дружби.
За результатами опитування, яке провів журнал Forbes серед фахівців у 2010 році, Сідней потрапив до дванадцятки найкрасивіших міст світу.
Сідней входить до першої десятки глобальних міст. У 2010 році в Сіднеї зайняв 7-е в Азії і 28 у світі за економічними інноваціями в рейтингу Innovation Cities Top 100 Index інноваційного агентства 2thinknow . Сідней також входить в число 10 найзручніших для життя міст у світі за рейтингом компаній , The Economist і і вважається однією з головних столиць моди у світі. Місто було місцем проведення великих міжнародних спортивних заходів, у тому числі в 1938 році Ігор Співдружності і Літніх Олімпійських ігор 2000 року. Основні транспортні ворота міста це, передусім, аеропорт Сіднея і порт Сіднея.
Історія
Сучасні дослідження, засновані на радіоізотопному аналізі, свідчать, що корінні жителі Австралії вперше прийшли в місцевість, на території якої зараз розташовується Сідней, приблизно 30 000 років тому. Аборигени, які заселили цю місцевість, належали до групи кадігал. До приходу сюди європейців їм належала територія, розташована на південь від затоки Порт-Джексон, де в наш час розташовуються центральні райони міста. Хоча точна кількість аборигенів, які проживали в цій місцевості до приходу європейців, назвати досить важко, вважається, що їх було 4000-8000 осіб.
У 1770 році Джеймс Кук під час своєї першої експедиції висадився на півострові Карнелл у затоці Ботані Бей. Він провів тут вісім днів, обстежуючи й наносячи на карту ці місця. По прибуттю в Англію завдяки саме його позитивним відгукам про цю місцевість було ухвалено рішення спрямувати сюди поселенців для того, аби заснувати нову колонію. Перший флот з 11 кораблів прибув сюди у січні 1788 року на чолі з капітаном Артуром Філіпом. При ретельнішому обстеженні берегів Ботані Бей це місце було визнано непридатним для заснування нової колонії. Капітан Філліп послав кілька партій на пошуки відповідного місця, і незабаром було виявлено затоку, яка отримала пізніше назву Порт-Джексон. У одній із бухт цієї затоки й було вирішено заснувати нове поселення. Спочатку передбачалося назвати нову колонію Альбіон, однак в останній момент Філліп вирішив назвати її на честь Лорда Сіднея, який був у той час секретарем Великої Британії у справах колоній.
За Першим флотом незабаром пішов Другий, а потім і Третій. За своєю суттю, вони нічим не відрізнялися від Першого, тому що основною метою цих експедицій було так само як і в першому випадку транспортування засуджених та ув'язнених з британських в'язниць до новоствореної колонії. Сідней тривалий час залишався основним місцем заслання ув'язнених з Великої Британії. Попри те, що починаючи з 1815 році, після закінчення наполеонівських війн, вільна імміграція почала набирати обертів, у 1820 році приблизно 40 % населення становили в'язні.
У 1789 році французький мореплавець Лаперуз відвідав Ботані Бей, і незабаром після цього серед аборигенів, які населяли місцевість, безпосередньо прилеглу до Сіднею, вибухнула найсильніша епідемія натуральної віспи, внаслідок якої тисячі аборигенів загинули.
У 1808 році і Сіднеї відбувся так званий . Він був викликаний спробою губернатора Нового Південного Уельсу Вільяма Блая, який прославився як один з основних учасників подій, пов'язаних з початком заколоту на кораблі «Баунті», перервати монополію офіцерів корпусу Нового Південного Уельсу на спиртне. Користуючись безмежною владою в колонії, офіцери перетворили жителів практично на рабів, використовуючи спиртне замість грошей при розрахунках за товари та послуги. Після довгих дебатів та переговорів протистояння перейшло у відкриту , яка призвела до арешту і зміщення з посади губернатора Блая. Цей заколот став єдиним прикладом успішного збройного захоплення влади в Австралії. Після прибуття до Сіднея нових військових контингентів корпус був розформований, офіцери, які брали участь у бунті, були покарані. Однак і губернатор Блай був зміщений зі своєї посади й замінений на ліберальнішого Лаклана Маккуорі.
Сідней розташований на південно-східному узбережжі Австралії. Свою назву перше поселення колоністів отримало при заснуванні на честь лорда Сіднея — тодішнього британського міністра колоній. Поселення будувалося на березі красивої круглої маленької бухти Сіднея (англ. Sydney cove), розташованої в середній частині протяжної — південного відгалуження затоки (гавані) Порт-Джексон, відокремленої вузькою протокою (~ 1км) від Тасманового моря. Надалі місто будувалось на південь від бухти Сідней-Гарбор (вона завдовжки до 20 км, завширшки 1–3 км і глибині до 50 м), а потім і навколо неї. Це стало причиною того, що Сідней часто називають «Місто біля бухти» (англ. The Harbour City).
З часом міські будівлі повністю охопили затоку Порт-Джексон, яка містить три бухти — Сідней-Гарбор, Середню бухту (англ. Middle Harbour) і Північну бухту (англ. North Harbour). Нині Сідней ще більше розрісся й охоплює розташовану на південь Ботанічну затоку Тасманового моря, на північному березі якої розташований Міжнародний аеропорт Сіднея.
Місто Сідней знамените своїм оперним театром, мостом Гарбор-Брідж і своїми пляжами. Житлові квартали великого Сіднея оточені національними парками. Берегова лінія (як зовнішня «морська», так і внутрішньоміська) украй порізана. Вона рясніє численними затоками, бухтами, островами і пляжами.
Відповідно до класифікації 1999 року місто належить до категорії міст бета-класу.
Сідней був місцем проведення численних міжнародних політичних та спортивних заходів, таких як , Олімпійські ігри 2000, . У вересні 2007 року в Сіднеї відбулася зустріч лідерів країн АТЕС, у липні 2008 року тут пройшов .
Сідней вважається одним із найбільш багатокультурних і багатонаціональних міст світу, оскільки місто є основним місцем проживання австралійських іммігрантів.
Відповідно до дослідження Мерсер, Сідней посідає перше місце в Австралії за вартістю життя та 15 місце у світі за цим показником.
Географія
Топографія
Міські райони Сіднея розташовуються в прибережній долині, яка обмежена зі сходу Тихим океаном, Блакитними горами із заходу, річкою Гоксбері на півночі та Королівським національним парком на півдні. Берегова лінія порізана численними затоками і бухтами, які утворилися в результаті того, що в міру потепління клімату наприкінці льодовикового періоду і підняття рівня Світового океану, вода затопила прибережні річкові долини та ущелини невисоких гір. Затока Порт-Джексон, яка містить у собі Сіднейську бухту Сідней-Харбор, являє собою саме таку ріа і є найбільшою природною бухтою у світі. На території житлових районів міста налічується приблизно 70 невеликих заток і пляжів, включаючи знаменитий Бонді-Біч. Площа житлових районів міста становила на 2001 1687 км ². Однак Бюро статистики Сіднея використовує у своїх підрахунках набагато більшу площу, включаючи Блакитні гори, Центральний берегової район і прилеглі до міста національні парки. Таким чином, загальна площа великого Сіднея становить 12 145 км ².
Географічно Сідней знаходиться між двома регіонами: рівниною Камберленд, відносно плоскою місцевістю на південь і захід від затоки та плато Горнсбі, розташованої на північ від міста. Найстаріші історичні райони міста розташовані на південному березі затоки Порт Джексон. Північне узбережжя почало розвиватися значно пізніше через свій більш гористий рельєф і відсутність простого доступу сюди на початковому періоді розвитку міста. Основне сполучення з північним берегом Сідней-Гарбор і віддаленими пунктами затоки Порт Джексон тоді велося (і зараз триває) поромами з центральної пристані, іменованої «Кругова Пристань» — Секьюле-Кі (англ. Circular Quay), розташованої на березі історичної Сіднейської бухти. Ситуація різко змінилася після 1932 року, коли було завершено будівництво мосту Гарбор-Брідж.
Клімат
Інформація в цьому розділі застаріла. (січень 2024) |
Сідней розташований у зоні субтропічного океанічного клімату з характерними для нього теплим літом і прохолодною зимою. Кількість опадів, які випадають у місті, розподіляється протягом року з перевагою в зимові місяці. У районах міста, безпосередньо прилеглих до океану, клімат є рівнішим, проте у західних районах міста, розташованих більш глибоко в континентальній Австралії, часто спостерігаються більш екстремальні сплески температур. Найтеплішим місяцем є січень зі середньою температурою повітря 16,6—25,8 °C і середньою кількістю днів з температурою повітря більше 30 °C — 14,6. Абсолютний рекорд температури був зафіксований 14 січня 1939 року, коли температура повітря становила 45,3 °C. Зимова температура рідко опускається нижче 5 °C у прибережних районах. Найхолоднішим місяцем є липень зі середньоденною температурою 8—16,2 °C. Рекордно низька температура була зафіксована в Сіднеї — 2,1 °C. Опади розподілені протягом року більш-менш рівномірно з деякою перевагою в перші місяці року, коли погоду в місті визначають східні вітри. Середньорічна кількість опадів у Сіднеї становить 1217 мм, середня кількість дощових днів у році — 138. Снігопад був зафіксований в центральній частині міста в останній раз в 1836 році. Однак, що випала в місті в 2008 році сніжна крупа, яка іноді помилково береться за сніг, змушує думати, що явище 1836 року могло носити той же характер і не було снігом.
Хоча Сідней не сильно схильний до впливу циклонів, Ель-Ніньйо відіграє велику роль у формуванні клімату міста. У залежності від фази це явище може стати, з одного боку, причиною посух і лісових пожеж, з іншого, провокує шторми та повені. Багато міських районів, які розташовані у безпосередній близькості від лісу і буша, наражаються на пряму небезпеку лісових пожеж. Особливо сильні пожежі поблизу міста спостерігалися у 1994 році, а також у 2001—2002 роках. Особливо пожежонебезпечними сезонами є весна і літо. У місті досить часто спостерігається сильний град і штормові вітри. Один з найсильніших градів випав на території міста у 1999 році. Він завдав значної шкоди центральним і східним районам Сіднея. Під час цього шторму окремі крижини, що падали з неба, досягали розмірів приблизно 9 сантиметрів у діаметрі. Це призвело до руйнувань, що оцінюється страховими компаніями приблизно у A$ 1,7 мільярдів.
Сідней схильний до повеней, які виникають внаслідок рясних дощів, що випадають в місті в основному узимку та навесні. Рясні опади у цей період, у свою чергу, викликані проходженням над територіями східної Австралії області низького тиску. Крім рясних опадів, погода у цей період характеризується сильними вітрами і частими штормами на морі. Найпотужніша повінь трапилася у Сіднеї 6 серпня 1986 року, коли на місто протягом 24 годин випало 327,6 мм опадів. Ця повінь призвела до паралічу транспорту у деяких частинах міста, а також завдало шкоди багатьом будівлям.
За даними Австралійського метеорологічного бюро період між 2002 і 2005 роками характеризувався найспекотнішими літніми місяцями з моменту початку спостережень у 1859 році. У 2004 році середній максимум денних температур становив 23,39 °C, 2005 році — 23,35 °C, 2002 році — 22,91 °C, 2003 році — 22,65 °C. У період між 1859 і 2004 роком середній денний максимум температур становив 21,6 °C. Починаючи з листопада 2003 року, в Сіднеї було лише два місяці, коли середня максимальна денна температура була нижче середньої за період: березень 2005 року (температура нижче середньої на 1 °C) і червень 2006 року (0,7 °C). Однак згідно з даними Бюро, літо 2007 — 2008 року було одним з найхолодніших за всю історію спостережень. Згідно з цими даними літо 2009 року було найхолоднішим за 11 років, а також самим дощовим за 6 років. Це було всього третє літо за всю історію, коли денна температура не піднімалася вище 31 °C.
Клімат Сіднея | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 45,8 | 42,1 | 39,8 | 33,9 | 30,0 | 26,9 | 25,9 | 31,3 | 34,6 | 38,2 | 41,8 | 42,2 | 45,8 |
Середній максимум, °C | 25,9 | 25,8 | 24,8 | 22,4 | 19,5 | 17,0 | 16,3 | 17,8 | 20,0 | 22,1 | 23,6 | 25,2 | 21,7 |
Середній мінімум, °C | 18,7 | 18,8 | 17,6 | 14,7 | 11,6 | 9,3 | 8,1 | 9,0 | 11,1 | 13,6 | 15,6 | 17,5 | 13,8 |
Абсолютний мінімум, °C | 10,6 | 9,6 | 9,3 | 7,0 | 4,4 | 2,1 | 2,2 | 2,7 | 4,9 | 5,7 | 7,7 | 9,1 | 2,1 |
Температура води, °C | 24 | 24 | 24 | 23 | 21 | 20 | 19 | 19 | 19 | 19 | 21 | 22 | 21 |
Норма опадів, мм | 101.6 | 117.6 | 129.2 | 128.6 | 119.9 | 131.9 | 97.4 | 80.7 | 68.3 | 76.9 | 83.9 | 77.6 | 1213.5 |
Джерело: |
Демографія
Інформація в цьому розділі застаріла. (січень 2024) |
Сідней є найгустонаселенішим містом Австралії, а також Океанії. У 2006 році, згідно з переписом населення, жителями Сіднея оголосили себе 4 119 190 чоловік, це близько однієї п'ятої (19,38 %) загальної чисельності населення Австралії. Сідней також має найбільшу частку (60,3 %) населення, яке народилося за кордоном, у порівнянні з усіма іншими основними міськими районами в Австралії.
Населення і його приріст
Сідней приріст населення за роками | ||
---|---|---|
1800 | 3,000 | |
1820 | 12,000 | |
1851 | 39,000 | |
1871 | 200,000 | (часи золотої лихоманки) |
1901 | 500,000 | |
1925 | 1,000,000 | |
1962 | 2,000,000 | |
2001 | 3,366,542 | |
2006 | 4,119,190 | |
2008 | 4,399,722 | |
2014 | 4,840,600 | |
2050 | 5,100,000 | (прогнозована перспектива) |
З 4 119 190 мешканців Сіднея лише 3 641 422 мешкає в саме в місті, решту в передмістях. 15,2 % жителів Сіднея мають щонайменше освітній ступінь бакалавра.
Вікова структура:
- 0-14 років: 19,2 %
- 15-64 років: 71,8 %
- 65 років і старші: 12 (оцінка 2009)
Середній вік:
- Разом: 34 роки
- Чоловіки: 32,6 року
- Жінки: 35,8 років (2009 рік)
Очікувана тривалість життя при народженні
- Загальна: 79,6 років
- Чоловіки: 77,5 років
- Жінки: 82.1 років
Етнічні особливості
За переписом населення 2006 р., містяни відносили себе до таких етнічних груп: австралійці (23,6 % усіх відповідей), англійці (19,7 %), ірландці (6,3 %), китайці (5,7 %), шотландці (4,7 %), італійці (3,4 %), ліванці (2,5 %) і греки (2,1 %)
Серед вихідців-іммігрантів з інших країн вирізняються жителі таких країн:
|
|
|
Мови міста
Більшість жителів міста є носіями англійської мови, але багато хто володіє і другою мовою. Найпоширенішими в місті є арабська мова (переважно ліванський діалект), китайська мова (в основному кантонський і мандаринський діалект) та грецька мова. Сідней сьомий у світі за величиною частки іноземців, іммігранти становлять 75 відсотків щорічного приросту населення Сіднея.
Релігія у місті
За переписом 2006 р., найпоширенішими релігійними групами були: католики (29,1 %), англіканці (17,9 %), православні (4,3 %), мусульмани (3,9 %), буддисти (3,7 %) і австралійської церкви об'єднання (3,4 %). Ще 1,7 відсотка були індуси і 0,9 відсотка були євреї, а 14,1 % заявили про непричетність до жодної релігійної групи, загалом, 64 % респондентів заявили себе приналежними до християнського віровчення.
Українці Сіднея
Сідней містить найбільше скупчення українців у Австралії — від 6 до 8 тисяч чоловік. Українці почали переселятися до околиць Сіднею, або у штат Новий Південний Уельс з кінця 1940-х років, переїжджаючи з таборів для переселенців. Деякі табори, як-от Чулора, існували й у самому Сіднеї. Українські емігранти розпорошилися по різних районах міста. Проте, у деяких, насамперед у Лідкомбі, скупчилися в більшому числі. Існували й існують малі українські скупчення в передмістях Бенкставн, Горнсбі, Кабраматта, Меррілендс, Рефрерн, Сейнт Меріс, Сефтон, Гомбуш та ін. У Сіднеї знаходиться великий цвинтар Руквуд (англ. Rookwood) з окремими секціями для українських православних і католиків (понад 2 000 могил). У передмісті Сіднея Ферфільді споруджено пам'ятник імігрантам (автори: брати Л. і Ю. Денисенки).
Національне й релігійне життя концентрується в Лідкомбі (англ. Lidcombe): українська католицька церква святого Андрія, три православні церкви, низка українських громадських і культурних товариств та шкіл, Український народний дім, кредитна спілка «Карпати», тижневик «Вільна думка» (видається з 1949 року).
Існує Українська Автокефальна Православна Церква в Діаспорі, Парафія св. Афанасія, Парафія Покрови Пресвятої Богородиці i Парафія св. Преображення.
Народились
Померли
- Борис Михайло — районовий провідник ОУН Ярославщини, тереновий провідник ЗЧ ОУН в Австралії.
Економіка
Сідней є економічною столицею Австралії, у місті розташовані штаб-квартири багатьох транснаціональних корпорацій, Австралійська фондова біржа.
Щільність населення Сіднея досить низька, що пов'язано з низкою історичних причин. По-перше, з самого початку Сідней був оточений великою кількістю нічийних земель, які заселяли новоприбулі мешканці міста. По-друге, швидкий розвиток громадського транспорту в Сіднеї зробив можливим поселення робітників на значній відстані від промислових районів.
Сідней стоїть на місці першої колонії європейців в Австралії. Головною архітектурною пам'яткою та найвідомішою спорудою Сіднея є Сіднейський оперний театр.
Транспорт
Основу громадського транспорту міста складає розвинена мережа ліній приміських потягів з численними підземними ділянками в центрі міста. Також у місті є класичний метрополітен, перша лінія якого відкрилася у 2019 році .
Культура
Музеї
Освіта
У Сіднеї діють шість державних університетів:
- Університет Сіднея,
- Університет Нового Південного Уельсу,
- Технологічний університет Сіднея,
- Університет Маккуорі,
- Університет Західного Сіднея,
- Австралійський католицький університет.
П'ять державних університетів з інших міст мають свої кампуси в Сіднеї, де вчаться як іноземні, так і місцеві студенти:
- Університет Нотр-Дам в Австралії,
- Університет Центрального Квінсленда,
- Університет Вікторії,
- Університет Вуллонгонга,
- Університет Ньюкасла.
Університет Чарльза Стерта і Університет Південного Хреста, які також є державними, мають у місті свої кампуси, де вчаться тільки іноземні студенти.
Міста-побратими
- Флоренція (італ. Firenze), Італія
- Сан-Франциско, Каліфорнія, США
Цікаві факти
- Сідней досить детально показаний з боку затоки в мультфільмі «У пошуках Немо».
- У Сіднеї знаходяться кілька найвпізнаваніших пам'яток Австралії, наприклад, Сіднейська опера та міст Харбор.
- На честь міста названо астероїд 15550 Сідней .
Відомі уродженці та жителі
- (1842—1909) — католицька свята, перша канонізована Католицькою церквою австралійка.
- Микола Свідерський (1892—1951) — член Української Центральної Ради.
- Артур Бенджамін (1893—1960) — австралійський композитор, педагог і піаніст.
- Джон Ферроу — американський кінорежисер і сценарист австралійського походження.
- Артур Бертрам Чендлер (1912—1984) — австралійський письменник-фантаст.
- Джоан Сазерленд (1926—2010) — австралійська оперна співачка.
- Род Тейлор (1930—2015) — австралійський і американський актор.
- Джон Говард (* 1939) — 25-й прем'єр-міністр Австралії (1996—2007).
- Брюс Бересфорд (1940) — австралійський кінорежисер, режисер, продюсер.
- Браян Браун (1947) — австралійський актор.
- (англ. Jennifer Rowe) (1948), також відома як Емілі Родда — популярна австралійська письменниця.
- (англ. Darlene Zschech) (1965) — автор християнських пісень, пастор.
- Г'ю Джекман (1968) — австралійський актор.
- Пета Вілсон (1970) — австралійська акторка і модель.
- Тоні Коллетт (1972) — австралійська акторка.
- Джоел Едгертон (1974) — австралійський актор, продюсер і сценарист.
- (1974—2006) — популярна австралійська актриса, співачка та радіоведуча.
- Мел Ріппон (1981) — австралійська ватерполістка, олімпійська медалістка.
- (англ. Lauren Hewett) (1981) — австралійська актриса.
- Фібі Тонкін (1989) — австралійська акторка та модель.
- Індіана Еванс (1990) — австралійська акторка та співачка.
Див. також
Джерела
- https://www.collinsdictionary.com/dictionary/english/sydneysider
- http://www.cityofsydney.nsw.gov.au/learn/about-sydney/sister-cities
- https://oewd.org/san-francisco-sister-cities
- https://www.comune.fi.it/pagina/firenze-internazionale/gemellaggi-e-patti-di-amicizia
- Melbourne overtakes Sydney as Australia's biggest city. BBC News (брит.). 17 квітня 2023. Процитовано 17 квітня 2023.
- readApril 17, David WuDigital Reporter2 min; 2023 - 1:35pm (17 квітня 2023). How Melbourne stole a proud title Sydney held for more than 100 years. skynews (англ.). Процитовано 17 квітня 2023.
- Designing for Diversity: the Multicultural City. 1995 Global Cultural Diversity Conference Proceedings, Sydney. Australian Government Department of Immigration and Citizenship. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 20 листопада 2009.
- History of Australia. Oz Experience. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 23 листопада 2008.
- World's Most Beautiful Cities / «Forbes», 22.01.2010
- The World According to GaWC 2010. Globalization and World Cities (GaWC) Study Group and Network. Loughborough University. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 15 вересня 2011.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 травня 2011. Процитовано 16 травня 2011.
- 2010 Global Cities Index
- Global Power City Index 2010 (PDF). Tokyo, Japan: Institute for Urban Strategies at The Mori Memorial Foundation. October, 2010. Процитовано 10 серпня 2011.
- Innovation Cities Top 100 Index. Innovation-cities.com. 1 вересня 2010. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 грудня 2010.
- Mercer's Quality of Living Survey 2008, www.mercer.com. Retrieved on 2 March 2009.
- The Economist's World's Most Livable Cities 2008, The Economist. Retrieved 2 March 2009.
- Monocle, Issue June 2009. Monocle.com. 11 червня 2009. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 26 липня 2010.
- Global University City Index 2006 (PDF). Royal Melbourne Institute of Technology. с. 8. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2013. Процитовано 16 листопада 2009.
- Geographical Names Register Extract: Sydney (Kingsford Smith) Airport. Geographical Names Register (GNR) of NSW. Geographical Names Board of New South Wales. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 28 вересня 2010.
- Beaverstock, J.V.; Smith, R.G.; Taylor, P.J. Research Bulletin 5: A Roster of World Cities. Globalization and World Cities. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 23 листопада 2008.
- Designing for Diversity: the Multicultural City. 1995 Global Cultural Diversity Conference Proceedings, Sydney. Australian Government Department of Immigration and Citizenship. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 23 листопада 2008.
- Cost of living — The world's most expensive cities. City Mayors. Архів оригіналу за 23 серпня 2011. Процитовано 23 листопада 2008.
- Climate statistics for Sydney (Observatory Hill). Бюро метеорології. Процитовано 07.02.2015.
- Sydney Climate Guide. World Climate Guide. Процитовано 07.02.2015.
- [1] [ 20 січня 2010 у Wayback Machine.] The City of Sydney Community Profile — Sydney Statistical Division. 2006
- . Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 12 травня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 березня 2012. Процитовано 22 січня 2010.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - [2]
- [3]
- [4][недоступне посилання]
- Retrieved 2008-02-28. 2006 Census of Population and Housing[недоступне посилання]
- https://www.sydneymetro.info/ Інформація про метрополітен
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Сідней // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Сідней. Відеороліки Сіднея
- Сідней. інформаційний портал (рос.)
- History and Heritage — Visit Sydney Australia (+ The History of Sydney: Victorian Era, The History of Sydney: The First Fleet, The History of Sydney: Early Cononial Sydney)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sidnej angl Sydney druge za rozmirom misto Avstraliyi pislya Melburna naselennya yakogo na 2021 rik stanovilo 4 698 656 meshkanciv Naselennya Sidneya bagatonacionalne j kosmopolitichne meshkanci nazivayutsya angl Sydneysiders Sidnej ye stoliceyu shtatu Novij Pivdennij Uels Misto bulo zasnovane v 1788 r Arturom Filipom yakij pribuv syudi na choli Pershogo flotu i bulo miscem zasnuvannya pershogo kolonialnogo yevropejskogo poselennya v Avstraliyi Sidnej Sydney Gerb SidneyaPanorama mistaPanorama mistaOsnovni dani33 52 10 pd sh 151 12 30 sh d 33 86944 pd sh 151 20833 sh d 33 86944 151 20833 Koordinati 33 52 10 pd sh 151 12 30 sh d 33 86944 pd sh 151 20833 sh d 33 86944 151 20833 Krayina AvstraliyaRegion Novij Pivdennij UelsStolicya dlya Novij Pivdennij Vels i dZasnovano 1788Status mista 1842Plosha 12144 6 km Naselennya 4 698 656 gustota 399 osib km Visota NRM 6 mVodojma dKlimat vologij subtropichnij Cfa Nazva meshkanciv angl Sydneysider 1 angl Sydneysiders 1 i kit 悉尼 人Mista pobratimi San Francisko 1968 2 3 Gakkyari Nagoya 16 veresnya 1980 2 d 2 Guanchzhou 2 Florenciya 1993 2 4 Portsmut 2 Milan Islamabad Dili Nyu Deli Manila Mehiko SeulTelefonnij kod 61 2Chasovij poyas UTC 10GeoNames 2147714OSM r5750005 RPoshtovi indeksi 2000 Miska vlada Adresa Level 2 Town Hall House 456 Kent Street SydneyVebsajt www cityofsydney nsw gov au Mapa SidnejSidnej Avstraliya Sidnej u Vikishovishi Misto pobudovane na pagorbah yaki otochuyut Port Dzhekson vidomishij yak Gavan Sidneya de vidilyayutsya znamenita budivlya Sidnejskogo opernogo teatru i mist Garbor Bridzh Vnutrishni rajoni stolichnoyi aglomeraciyi otocheni nacionalnimi parkami sered yakih nacionalnij park Sidnejskoyi gavani Lejn Kouv a priberezhni rajoni mayut bagato zatok richok i plyazhiv u tomu chisli znamenitij plyazh Bondi Beach U misti bagato vidomih parkiv i sadiv u tomu chisli Gajd park i Korolivskij botanichnij sad Avstralijskij botanichnij sad Maunt Annan i Kitajskij sad druzhbi Za rezultatami opituvannya yake proviv zhurnal Forbes sered fahivciv u 2010 roci Sidnej potrapiv do dvanadcyatki najkrasivishih mist svitu Sidnej vhodit do pershoyi desyatki globalnih mist U 2010 roci v Sidneyi zajnyav 7 e v Aziyi i 28 u sviti za ekonomichnimi innovaciyami v rejtingu Innovation Cities Top 100 Index innovacijnogo agentstva 2thinknow Sidnej takozh vhodit v chislo 10 najzruchnishih dlya zhittya mist u sviti za rejtingom kompanij The Economist i i vvazhayetsya odniyeyu z golovnih stolic modi u sviti Misto bulo miscem provedennya velikih mizhnarodnih sportivnih zahodiv u tomu chisli v 1938 roci Igor Spivdruzhnosti i Litnih Olimpijskih igor 2000 roku Osnovni transportni vorota mista ce peredusim aeroport Sidneya i port Sidneya IstoriyaSuchasni doslidzhennya zasnovani na radioizotopnomu analizi svidchat sho korinni zhiteli Avstraliyi vpershe prijshli v miscevist na teritoriyi yakoyi zaraz roztashovuyetsya Sidnej priblizno 30 000 rokiv tomu Aborigeni yaki zaselili cyu miscevist nalezhali do grupi kadigal Do prihodu syudi yevropejciv yim nalezhala teritoriya roztashovana na pivden vid zatoki Port Dzhekson de v nash chas roztashovuyutsya centralni rajoni mista Hocha tochna kilkist aborigeniv yaki prozhivali v cij miscevosti do prihodu yevropejciv nazvati dosit vazhko vvazhayetsya sho yih bulo 4000 8000 osib U 1770 roci Dzhejms Kuk pid chas svoyeyi pershoyi ekspediciyi visadivsya na pivostrovi Karnell u zatoci Botani Bej Vin proviv tut visim dniv obstezhuyuchi j nanosyachi na kartu ci miscya Po pributtyu v Angliyu zavdyaki same jogo pozitivnim vidgukam pro cyu miscevist bulo uhvaleno rishennya spryamuvati syudi poselenciv dlya togo abi zasnuvati novu koloniyu Pershij flot z 11 korabliv pribuv syudi u sichni 1788 roku na choli z kapitanom Arturom Filipom Pri retelnishomu obstezhenni beregiv Botani Bej ce misce bulo viznano nepridatnim dlya zasnuvannya novoyi koloniyi Kapitan Fillip poslav kilka partij na poshuki vidpovidnogo miscya i nezabarom bulo viyavleno zatoku yaka otrimala piznishe nazvu Port Dzhekson U odnij iz buht ciyeyi zatoki j bulo virisheno zasnuvati nove poselennya Spochatku peredbachalosya nazvati novu koloniyu Albion odnak v ostannij moment Fillip virishiv nazvati yiyi na chest Lorda Sidneya yakij buv u toj chas sekretarem Velikoyi Britaniyi u spravah kolonij Za Pershim flotom nezabarom pishov Drugij a potim i Tretij Za svoyeyu suttyu voni nichim ne vidriznyalisya vid Pershogo tomu sho osnovnoyu metoyu cih ekspedicij bulo tak samo yak i v pershomu vipadku transportuvannya zasudzhenih ta uv yaznenih z britanskih v yaznic do novostvorenoyi koloniyi Sidnej trivalij chas zalishavsya osnovnim miscem zaslannya uv yaznenih z Velikoyi Britaniyi Popri te sho pochinayuchi z 1815 roci pislya zakinchennya napoleonivskih vijn vilna immigraciya pochala nabirati obertiv u 1820 roci priblizno 40 naselennya stanovili v yazni U 1789 roci francuzkij moreplavec Laperuz vidvidav Botani Bej i nezabarom pislya cogo sered aborigeniv yaki naselyali miscevist bezposeredno prileglu do Sidneyu vibuhnula najsilnisha epidemiya naturalnoyi vispi vnaslidok yakoyi tisyachi aborigeniv zaginuli U 1808 roci i Sidneyi vidbuvsya tak zvanij Vin buv viklikanij sproboyu gubernatora Novogo Pivdennogo Uelsu Vilyama Blaya yakij proslavivsya yak odin z osnovnih uchasnikiv podij pov yazanih z pochatkom zakolotu na korabli Baunti perervati monopoliyu oficeriv korpusu Novogo Pivdennogo Uelsu na spirtne Koristuyuchis bezmezhnoyu vladoyu v koloniyi oficeri peretvorili zhiteliv praktichno na rabiv vikoristovuyuchi spirtne zamist groshej pri rozrahunkah za tovari ta poslugi Pislya dovgih debativ ta peregovoriv protistoyannya perejshlo u vidkritu yaka prizvela do areshtu i zmishennya z posadi gubernatora Blaya Cej zakolot stav yedinim prikladom uspishnogo zbrojnogo zahoplennya vladi v Avstraliyi Pislya pributtya do Sidneya novih vijskovih kontingentiv korpus buv rozformovanij oficeri yaki brali uchast u bunti buli pokarani Odnak i gubernator Blaj buv zmishenij zi svoyeyi posadi j zaminenij na liberalnishogo Laklana Makkuori Sidnej roztashovanij na pivdenno shidnomu uzberezhzhi Avstraliyi Svoyu nazvu pershe poselennya kolonistiv otrimalo pri zasnuvanni na chest lorda Sidneya todishnogo britanskogo ministra kolonij Poselennya buduvalosya na berezi krasivoyi krugloyi malenkoyi buhti Sidneya angl Sydney cove roztashovanoyi v serednij chastini protyazhnoyi pivdennogo vidgaluzhennya zatoki gavani Port Dzhekson vidokremlenoyi vuzkoyu protokoyu 1km vid Tasmanovogo morya Nadali misto buduvalos na pivden vid buhti Sidnej Garbor vona zavdovzhki do 20 km zavshirshki 1 3 km i glibini do 50 m a potim i navkolo neyi Ce stalo prichinoyu togo sho Sidnej chasto nazivayut Misto bilya buhti angl The Harbour City Z chasom miski budivli povnistyu ohopili zatoku Port Dzhekson yaka mistit tri buhti Sidnej Garbor Serednyu buhtu angl Middle Harbour i Pivnichnu buhtu angl North Harbour Nini Sidnej she bilshe rozrissya j ohoplyuye roztashovanu na pivden Botanichnu zatoku Tasmanovogo morya na pivnichnomu berezi yakoyi roztashovanij Mizhnarodnij aeroport Sidneya Misto Sidnej znamenite svoyim opernim teatrom mostom Garbor Bridzh i svoyimi plyazhami Zhitlovi kvartali velikogo Sidneya otocheni nacionalnimi parkami Beregova liniya yak zovnishnya morska tak i vnutrishnomiska ukraj porizana Vona ryasniye chislennimi zatokami buhtami ostrovami i plyazhami Vidpovidno do klasifikaciyi 1999 roku misto nalezhit do kategoriyi mist beta klasu Sidnej buv miscem provedennya chislennih mizhnarodnih politichnih ta sportivnih zahodiv takih yak Olimpijski igri 2000 U veresni 2007 roku v Sidneyi vidbulasya zustrich lideriv krayin ATES u lipni 2008 roku tut projshov Sidnej vvazhayetsya odnim iz najbilsh bagatokulturnih i bagatonacionalnih mist svitu oskilki misto ye osnovnim miscem prozhivannya avstralijskih immigrantiv Vidpovidno do doslidzhennya Merser Sidnej posidaye pershe misce v Avstraliyi za vartistyu zhittya ta 15 misce u sviti za cim pokaznikom GeografiyaTopografiya Sidnej z visoti ptashinogo polotu Miski rajoni Sidneya roztashovuyutsya v priberezhnij dolini yaka obmezhena zi shodu Tihim okeanom Blakitnimi gorami iz zahodu richkoyu Goksberi na pivnochi ta Korolivskim nacionalnim parkom na pivdni Beregova liniya porizana chislennimi zatokami i buhtami yaki utvorilisya v rezultati togo sho v miru poteplinnya klimatu naprikinci lodovikovogo periodu i pidnyattya rivnya Svitovogo okeanu voda zatopila priberezhni richkovi dolini ta ushelini nevisokih gir Zatoka Port Dzhekson yaka mistit u sobi Sidnejsku buhtu Sidnej Harbor yavlyaye soboyu same taku ria i ye najbilshoyu prirodnoyu buhtoyu u sviti Na teritoriyi zhitlovih rajoniv mista nalichuyetsya priblizno 70 nevelikih zatok i plyazhiv vklyuchayuchi znamenitij Bondi Bich Plosha zhitlovih rajoniv mista stanovila na 2001 1687 km Odnak Byuro statistiki Sidneya vikoristovuye u svoyih pidrahunkah nabagato bilshu ploshu vklyuchayuchi Blakitni gori Centralnij beregovoyi rajon i prilegli do mista nacionalni parki Takim chinom zagalna plosha velikogo Sidneya stanovit 12 145 km Geografichno Sidnej znahoditsya mizh dvoma regionami rivninoyu Kamberlend vidnosno ploskoyu miscevistyu na pivden i zahid vid zatoki ta plato Gornsbi roztashovanoyi na pivnich vid mista Najstarishi istorichni rajoni mista roztashovani na pivdennomu berezi zatoki Port Dzhekson Pivnichne uzberezhzhya pochalo rozvivatisya znachno piznishe cherez svij bilsh goristij relyef i vidsutnist prostogo dostupu syudi na pochatkovomu periodi rozvitku mista Osnovne spoluchennya z pivnichnim beregom Sidnej Garbor i viddalenimi punktami zatoki Port Dzhekson todi velosya i zaraz trivaye poromami z centralnoyi pristani imenovanoyi Krugova Pristan Sekyule Ki angl Circular Quay roztashovanoyi na berezi istorichnoyi Sidnejskoyi buhti Situaciya rizko zminilasya pislya 1932 roku koli bulo zaversheno budivnictvo mostu Garbor Bridzh Klimat Informaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2024 Plyazh u peredmisti Kronalla Sidnej roztashovanij u zoni subtropichnogo okeanichnogo klimatu z harakternimi dlya nogo teplim litom i proholodnoyu zimoyu Kilkist opadiv yaki vipadayut u misti rozpodilyayetsya protyagom roku z perevagoyu v zimovi misyaci U rajonah mista bezposeredno prileglih do okeanu klimat ye rivnishim prote u zahidnih rajonah mista roztashovanih bilsh gliboko v kontinentalnij Avstraliyi chasto sposterigayutsya bilsh ekstremalni spleski temperatur Najteplishim misyacem ye sichen zi serednoyu temperaturoyu povitrya 16 6 25 8 C i serednoyu kilkistyu dniv z temperaturoyu povitrya bilshe 30 C 14 6 Absolyutnij rekord temperaturi buv zafiksovanij 14 sichnya 1939 roku koli temperatura povitrya stanovila 45 3 C Zimova temperatura ridko opuskayetsya nizhche 5 C u priberezhnih rajonah Najholodnishim misyacem ye lipen zi serednodennoyu temperaturoyu 8 16 2 C Rekordno nizka temperatura bula zafiksovana v Sidneyi 2 1 C Opadi rozpodileni protyagom roku bilsh mensh rivnomirno z deyakoyu perevagoyu v pershi misyaci roku koli pogodu v misti viznachayut shidni vitri Serednorichna kilkist opadiv u Sidneyi stanovit 1217 mm serednya kilkist doshovih dniv u roci 138 Snigopad buv zafiksovanij v centralnij chastini mista v ostannij raz v 1836 roci Odnak sho vipala v misti v 2008 roci snizhna krupa yaka inodi pomilkovo beretsya za snig zmushuye dumati sho yavishe 1836 roku moglo nositi toj zhe harakter i ne bulo snigom Hocha Sidnej ne silno shilnij do vplivu cikloniv El Ninjo vidigraye veliku rol u formuvanni klimatu mista U zalezhnosti vid fazi ce yavishe mozhe stati z odnogo boku prichinoyu posuh i lisovih pozhezh z inshogo provokuye shtormi ta poveni Bagato miskih rajoniv yaki roztashovani u bezposerednij blizkosti vid lisu i busha narazhayutsya na pryamu nebezpeku lisovih pozhezh Osoblivo silni pozhezhi poblizu mista sposterigalisya u 1994 roci a takozh u 2001 2002 rokah Osoblivo pozhezhonebezpechnimi sezonami ye vesna i lito U misti dosit chasto sposterigayetsya silnij grad i shtormovi vitri Odin z najsilnishih gradiv vipav na teritoriyi mista u 1999 roci Vin zavdav znachnoyi shkodi centralnim i shidnim rajonam Sidneya Pid chas cogo shtormu okremi krizhini sho padali z neba dosyagali rozmiriv priblizno 9 santimetriv u diametri Ce prizvelo do rujnuvan sho ocinyuyetsya strahovimi kompaniyami priblizno u A 1 7 milyardiv Sidnej shilnij do povenej yaki vinikayut vnaslidok ryasnih doshiv sho vipadayut v misti v osnovnomu uzimku ta navesni Ryasni opadi u cej period u svoyu chergu viklikani prohodzhennyam nad teritoriyami shidnoyi Avstraliyi oblasti nizkogo tisku Krim ryasnih opadiv pogoda u cej period harakterizuyetsya silnimi vitrami i chastimi shtormami na mori Najpotuzhnisha povin trapilasya u Sidneyi 6 serpnya 1986 roku koli na misto protyagom 24 godin vipalo 327 6 mm opadiv Cya povin prizvela do paralichu transportu u deyakih chastinah mista a takozh zavdalo shkodi bagatom budivlyam Za danimi Avstralijskogo meteorologichnogo byuro period mizh 2002 i 2005 rokami harakterizuvavsya najspekotnishimi litnimi misyacyami z momentu pochatku sposterezhen u 1859 roci U 2004 roci serednij maksimum dennih temperatur stanoviv 23 39 C 2005 roci 23 35 C 2002 roci 22 91 C 2003 roci 22 65 C U period mizh 1859 i 2004 rokom serednij dennij maksimum temperatur stanoviv 21 6 C Pochinayuchi z listopada 2003 roku v Sidneyi bulo lishe dva misyaci koli serednya maksimalna denna temperatura bula nizhche serednoyi za period berezen 2005 roku temperatura nizhche serednoyi na 1 C i cherven 2006 roku 0 7 C Odnak zgidno z danimi Byuro lito 2007 2008 roku bulo odnim z najholodnishih za vsyu istoriyu sposterezhen Zgidno z cimi danimi lito 2009 roku bulo najholodnishim za 11 rokiv a takozh samim doshovim za 6 rokiv Ce bulo vsogo tretye lito za vsyu istoriyu koli denna temperatura ne pidnimalasya vishe 31 C Klimat Sidneya Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 45 8 42 1 39 8 33 9 30 0 26 9 25 9 31 3 34 6 38 2 41 8 42 2 45 8 Serednij maksimum C 25 9 25 8 24 8 22 4 19 5 17 0 16 3 17 8 20 0 22 1 23 6 25 2 21 7 Serednij minimum C 18 7 18 8 17 6 14 7 11 6 9 3 8 1 9 0 11 1 13 6 15 6 17 5 13 8 Absolyutnij minimum C 10 6 9 6 9 3 7 0 4 4 2 1 2 2 2 7 4 9 5 7 7 7 9 1 2 1 Temperatura vodi C 24 24 24 23 21 20 19 19 19 19 21 22 21 Norma opadiv mm 101 6 117 6 129 2 128 6 119 9 131 9 97 4 80 7 68 3 76 9 83 9 77 6 1213 5 Dzherelo DemografiyaInformaciya v comu rozdili zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin sichen 2024 Sidnej ye najgustonaselenishim mistom Avstraliyi a takozh Okeaniyi U 2006 roci zgidno z perepisom naselennya zhitelyami Sidneya ogolosili sebe 4 119 190 cholovik ce blizko odniyeyi p yatoyi 19 38 zagalnoyi chiselnosti naselennya Avstraliyi Sidnej takozh maye najbilshu chastku 60 3 naselennya yake narodilosya za kordonom u porivnyanni z usima inshimi osnovnimi miskimi rajonami v Avstraliyi Naselennya i jogo pririst Sidnej pririst naselennya za rokami 1800 3 000 1820 12 000 1851 39 000 1871 200 000 chasi zolotoyi lihomanki 1901 500 000 1925 1 000 000 1962 2 000 000 2001 3 366 542 2006 4 119 190 2008 4 399 722 2014 4 840 600 2050 5 100 000 prognozovana perspektiva Z 4 119 190 meshkanciv Sidneya lishe 3 641 422 meshkaye v same v misti reshtu v peredmistyah 15 2 zhiteliv Sidneya mayut shonajmenshe osvitnij stupin bakalavra Vikova struktura 0 14 rokiv 19 2 15 64 rokiv 71 8 65 rokiv i starshi 12 ocinka 2009 Serednij vik Razom 34 roki Choloviki 32 6 roku Zhinki 35 8 rokiv 2009 rik Ochikuvana trivalist zhittya pri narodzhenni Zagalna 79 6 rokiv Choloviki 77 5 rokiv Zhinki 82 1 rokiv Etnichni osoblivosti Pam yatnik Zhittya z chemodanu prisvyachenij migrantam do Avstraliyi Za perepisom naselennya 2006 r mistyani vidnosili sebe do takih etnichnih grup avstralijci 23 6 usih vidpovidej anglijci 19 7 irlandci 6 3 kitajci 5 7 shotlandci 4 7 italijci 3 4 livanci 2 5 i greki 2 1 Sered vihidciv immigrantiv z inshih krayin viriznyayutsya zhiteli takih krayin Velika Britaniya 175 166 Narodna Respublika Kitaj 109 142 Nova Zelandiya 81 064 V yetnam 62 144 Livan 54 502 Indiya 52 975 Filippini 52 087 Italiya 44 563 Gonkong 36 866 Pivdenna Koreya 32 124 Greciya 32 021 Serbiya 31 000 Irlandiya 29 013 PAR 28 427 Fidzhi 26 928 Horvatiya 25 874 Yaponiya 22 000 Malajziya 21 211 Indoneziya 20 562 Irak 20 216 Nimechchina 19 364 Shri Lanka 17 917 Ugorshina 17 000 SShA 16 900 Yegipet 16 238 Bosniya Gercegovina 15 000 Zimbabve 15 000 Samoa 13 991 Movi mista Bilshist zhiteliv mista ye nosiyami anglijskoyi movi ale bagato hto volodiye i drugoyu movoyu Najposhirenishimi v misti ye arabska mova perevazhno livanskij dialekt kitajska mova v osnovnomu kantonskij i mandarinskij dialekt ta grecka mova Sidnej somij u sviti za velichinoyu chastki inozemciv immigranti stanovlyat 75 vidsotkiv shorichnogo prirostu naselennya Sidneya Religiya u misti Za perepisom 2006 r najposhirenishimi religijnimi grupami buli katoliki 29 1 anglikanci 17 9 pravoslavni 4 3 musulmani 3 9 buddisti 3 7 i avstralijskoyi cerkvi ob yednannya 3 4 She 1 7 vidsotka buli indusi i 0 9 vidsotka buli yevreyi a 14 1 zayavili pro neprichetnist do zhodnoyi religijnoyi grupi zagalom 64 respondentiv zayavili sebe prinalezhnimi do hristiyanskogo virovchennya Ukrayinci Sidneya Ukrayinska katolicka cerkva v Lidkombi Sidnej mistit najbilshe skupchennya ukrayinciv u Avstraliyi vid 6 do 8 tisyach cholovik Ukrayinci pochali pereselyatisya do okolic Sidneyu abo u shtat Novij Pivdennij Uels z kincya 1940 h rokiv pereyizhdzhayuchi z taboriv dlya pereselenciv Deyaki tabori yak ot Chulora isnuvali j u samomu Sidneyi Ukrayinski emigranti rozporoshilisya po riznih rajonah mista Prote u deyakih nasampered u Lidkombi skupchilisya v bilshomu chisli Isnuvali j isnuyut mali ukrayinski skupchennya v peredmistyah Benkstavn Gornsbi Kabramatta Merrilends Refrern Sejnt Meris Sefton Gombush ta in U Sidneyi znahoditsya velikij cvintar Rukvud angl Rookwood z okremimi sekciyami dlya ukrayinskih pravoslavnih i katolikiv ponad 2 000 mogil U peredmisti Sidneya Ferfildi sporudzheno pam yatnik imigrantam avtori brati L i Yu Denisenki Dim Ukrayinskoyi Molodi v Lidkombi 2009 r Nacionalne j religijne zhittya koncentruyetsya v Lidkombi angl Lidcombe ukrayinska katolicka cerkva svyatogo Andriya tri pravoslavni cerkvi nizka ukrayinskih gromadskih i kulturnih tovaristv ta shkil Ukrayinskij narodnij dim kreditna spilka Karpati tizhnevik Vilna dumka vidayetsya z 1949 roku Isnuye Ukrayinska Avtokefalna Pravoslavna Cerkva v Diaspori Parafiya sv Afanasiya Parafiya Pokrovi Presvyatoyi Bogorodici i Parafiya sv Preobrazhennya Narodilis Pomerli Boris Mihajlo rajonovij providnik OUN Yaroslavshini terenovij providnik ZCh OUN v Avstraliyi EkonomikaCentr mista i Darling Garbor Sidnej ye ekonomichnoyu stoliceyu Avstraliyi u misti roztashovani shtab kvartiri bagatoh transnacionalnih korporacij Avstralijska fondova birzha Shilnist naselennya Sidneya dosit nizka sho pov yazano z nizkoyu istorichnih prichin Po pershe z samogo pochatku Sidnej buv otochenij velikoyu kilkistyu nichijnih zemel yaki zaselyali novopribuli meshkanci mista Po druge shvidkij rozvitok gromadskogo transportu v Sidneyi zrobiv mozhlivim poselennya robitnikiv na znachnij vidstani vid promislovih rajoniv Sidnej stoyit na misci pershoyi koloniyi yevropejciv v Avstraliyi Golovnoyu arhitekturnoyu pam yatkoyu ta najvidomishoyu sporudoyu Sidneya ye Sidnejskij opernij teatr TransportOsnovu gromadskogo transportu mista skladaye rozvinena merezha linij primiskih potyagiv z chislennimi pidzemnimi dilyankami v centri mista Takozh u misti ye klasichnij metropoliten persha liniya yakogo vidkrilasya u 2019 roci Div takozh London Kalkutta avtobusnij marshrut KulturaMuzeyi Avstralijskij muzej Avstralijskij nacionalnij morskij muzej Hudozhnya galereya Novogo Pivdennogo UelsuOsvitaU Sidneyi diyut shist derzhavnih universitetiv Universitet Sidneya Universitet Novogo Pivdennogo Uelsu Tehnologichnij universitet Sidneya Universitet Makkuori Universitet Zahidnogo Sidneya Avstralijskij katolickij universitet P yat derzhavnih universitetiv z inshih mist mayut svoyi kampusi v Sidneyi de vchatsya yak inozemni tak i miscevi studenti Universitet Notr Dam v Avstraliyi Universitet Centralnogo Kvinslenda Universitet Viktoriyi Universitet Vullongonga Universitet Nyukasla Universitet Charlza Sterta i Universitet Pivdennogo Hresta yaki takozh ye derzhavnimi mayut u misti svoyi kampusi de vchatsya tilki inozemni studenti Mista pobratimiFlorenciya ital Firenze Italiya San Francisko Kaliforniya SShACikavi faktiSidnej dosit detalno pokazanij z boku zatoki v multfilmi U poshukah Nemo U Sidneyi znahodyatsya kilka najvpiznavanishih pam yatok Avstraliyi napriklad Sidnejska opera ta mist Harbor Na chest mista nazvano asteroyid 15550 Sidnej Vidomi urodzhenci ta zhiteli 1842 1909 katolicka svyata persha kanonizovana Katolickoyu cerkvoyu avstralijka Mikola Sviderskij 1892 1951 chlen Ukrayinskoyi Centralnoyi Radi Artur Bendzhamin 1893 1960 avstralijskij kompozitor pedagog i pianist Dzhon Ferrou amerikanskij kinorezhiser i scenarist avstralijskogo pohodzhennya Artur Bertram Chendler 1912 1984 avstralijskij pismennik fantast Dzhoan Sazerlend 1926 2010 avstralijska operna spivachka Rod Tejlor 1930 2015 avstralijskij i amerikanskij aktor Dzhon Govard 1939 25 j prem yer ministr Avstraliyi 1996 2007 Bryus Beresford 1940 avstralijskij kinorezhiser rezhiser prodyuser Brayan Braun 1947 avstralijskij aktor angl Jennifer Rowe 1948 takozh vidoma yak Emili Rodda populyarna avstralijska pismennicya angl Darlene Zschech 1965 avtor hristiyanskih pisen pastor G yu Dzhekman 1968 avstralijskij aktor Peta Vilson 1970 avstralijska aktorka i model Toni Kollett 1972 avstralijska aktorka Dzhoel Edgerton 1974 avstralijskij aktor prodyuser i scenarist 1974 2006 populyarna avstralijska aktrisa spivachka ta radioveducha Mel Rippon 1981 avstralijska vaterpolistka olimpijska medalistka angl Lauren Hewett 1981 avstralijska aktrisa Fibi Tonkin 1989 avstralijska aktorka ta model Indiana Evans 1990 avstralijska aktorka ta spivachka Div takozhUkrayinska diaspora AvstraliyiDzherelahttps www collinsdictionary com dictionary english sydneysider http www cityofsydney nsw gov au learn about sydney sister cities https oewd org san francisco sister cities https www comune fi it pagina firenze internazionale gemellaggi e patti di amicizia Melbourne overtakes Sydney as Australia s biggest city BBC News brit 17 kvitnya 2023 Procitovano 17 kvitnya 2023 readApril 17 David WuDigital Reporter2 min 2023 1 35pm 17 kvitnya 2023 How Melbourne stole a proud title Sydney held for more than 100 years skynews angl Procitovano 17 kvitnya 2023 Designing for Diversity the Multicultural City 1995 Global Cultural Diversity Conference Proceedings Sydney Australian Government Department of Immigration and Citizenship Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 20 listopada 2009 History of Australia Oz Experience Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 23 listopada 2008 World s Most Beautiful Cities Forbes 22 01 2010 The World According to GaWC 2010 Globalization and World Cities GaWC Study Group and Network Loughborough University Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 15 veresnya 2011 PDF Arhiv originalu PDF za 16 travnya 2011 Procitovano 16 travnya 2011 2010 Global Cities Index Global Power City Index 2010 PDF Tokyo Japan Institute for Urban Strategies at The Mori Memorial Foundation October 2010 Procitovano 10 serpnya 2011 Innovation Cities Top 100 Index Innovation cities com 1 veresnya 2010 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 22 grudnya 2010 Mercer s Quality of Living Survey 2008 www mercer com Retrieved on 2 March 2009 The Economist s World s Most Livable Cities 2008 The Economist Retrieved 2 March 2009 Monocle Issue June 2009 Monocle com 11 chervnya 2009 Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 26 lipnya 2010 Global University City Index 2006 PDF Royal Melbourne Institute of Technology s 8 Arhiv originalu PDF za 23 chervnya 2013 Procitovano 16 listopada 2009 Geographical Names Register Extract Sydney Kingsford Smith Airport Geographical Names Register GNR of NSW Geographical Names Board of New South Wales Arhiv originalu za 23 chervnya 2013 Procitovano 28 veresnya 2010 Beaverstock J V Smith R G Taylor P J Research Bulletin 5 A Roster of World Cities Globalization and World Cities Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 23 listopada 2008 Designing for Diversity the Multicultural City 1995 Global Cultural Diversity Conference Proceedings Sydney Australian Government Department of Immigration and Citizenship Arhiv originalu za 25 serpnya 2011 Procitovano 23 listopada 2008 Cost of living The world s most expensive cities City Mayors Arhiv originalu za 23 serpnya 2011 Procitovano 23 listopada 2008 Climate statistics for Sydney Observatory Hill Byuro meteorologiyi Procitovano 07 02 2015 Sydney Climate Guide World Climate Guide Procitovano 07 02 2015 1 20 sichnya 2010 u Wayback Machine The City of Sydney Community Profile Sydney Statistical Division 2006 Arhiv originalu za 5 bereznya 2022 Procitovano 12 travnya 2020 Arhiv originalu za 25 bereznya 2012 Procitovano 22 sichnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 2 3 4 nedostupne posilannya Retrieved 2008 02 28 2006 Census of Population and Housing nedostupne posilannya https www sydneymetro info Informaciya pro metropoliten Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaSidnej u sestrinskih Vikiproyektah Sidnej u Vikimandrah Fajli u Vikishovishi Sidnej Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Sidnej Videoroliki Sidneya Sidnej informacijnij portal ros History and Heritage Visit Sydney Australia The History of Sydney Victorian Era The History of Sydney The First Fleet The History of Sydney Early Cononial Sydney