Історична соціологія — галузь соціології, що зосереджує увагу на тому, як суспільства розвиваються в історії. Вона розглядає, як соціальні структури, які зазвичай сприймаються як природні, формуються внаслідок складних і тривалих соціальних процесів. До головних питань, які досліджує сучасна історична соціологія належать: виникнення капіталізму, революції та суспільні рухи, причини виникнення, існування та занепаду імперій, природа держав та процеси державотворення, соціальна нерівність та гендер.
Виникнення та розвиток
За твердженням Річарда Лахмана, соціологія з самого початку створювалася як історична дисципліна, предметом якої були соціальні трансформації, але поступово соціологи все більше почали зосереджуватися на сучасному суспільстві, аналізувати окремі аспекти статичного зрізу суспільства та намагатися пояснити індивідуальну поведінку. Відповідно, сучасна історична соціологія є «способом у рамках соціології зберегти вірність фундаментальному проекту дисципліни „батьків-засновників“ (Маркса, Вебера, Дюркгайма)».
В 1920-х — 1950 роках історична орієнтація в соціології майже зникає. Окремі дослідники, творчість яких можна віднести до цього напрямку (як Карл Поланьї і його фундаментальне дослідження «Велика трансформація»), в цей період стояли осторонь загального розвитку соціології. Навіть праця Норберта Еліаса «Про процес цивілізації» (1939), яка пізніше була визнана класичною, в роки своєї появи на світ залишилася майже не поміченою. З середини 1960-х років почалось відродження та стрімкий розвиток цього напряму в США, що Ренделл Коллінз згодом назвав початком «золотого віку макроісторичної соціології». Однією з перших вагомих праць у цей період стала книжка Барінгтона Мура «Соціальні джерела диктатури і демократії» (1966), яка започаткувала серію творів, що стали класичними. Завдяки працям Мура, Коллінза, а також [ru], Сеймура Мартіна Ліпсета, Чарльза Тіллі, Теди Скокпол, [ru] та ін., історична соціологія стала впливовим напрямом досліджень. «Візитною карткою» історичної соціології в цей період стало широке застосування порівняльного методу. Праці представників цієї «другої хвилі» в історичній соціології значною мірою були реакцією на недоліки теорії модернізації, яка надто спрощувала розвиток людських суспільств, вони намагалися запровадити більш науковий підхід і акцентували увагу на змінах у соціальній структурі. До цієї ж «хвилі» належить виникнення школи світ-системного аналізу, на чолі з Іммануїлом Валлерстайном та Джованні Аррігі.
В 1990-х роках з'явилася «третя хвиля» в історичній соціології. Її представники (Річард Лахман, , Елізабет Клеменс, Браян Ділл та ін.) критикували попередників за недостатню історичність їхніх праць і зосереджуються у своїх дослідженнях на динаміці, мінливості, суб'єктності історичних акторів та довготривалих непередбачуваних наслідках їхніх дій. Окрім того, вони приділяли значно більше уваги культурі, ніж представники двох попередніх «хвиль», і наголошували на її важливості. Ця «хвиля» значною мірою була реакцією на успіхи гендерних студій, постколоніальної та інших теорій, і посилювалася крахом режимів «реального соціалізму». Одним із головних прихильників «культурного повороту» в історичній соціології в 1990-х роках був Вільям Сьюелл (молодший), але вже в 2000 році він заявив, що надмірна концентрація уваги на культурі та агентності призводить до забуття основних об'єктивних умов капіталізму, якраз тоді, коли він розширив сферу свого впливу і влади у світі, і закликав повернутися до досліджень об'єктивних структур.
В сучасних американських університетах історична соціологія займає своєрідне місце — нею займається незначна кількість дослідників, але на праці з неї припадає непропорційно велика частка премій за найкращу наукову книжку чи статтю, які присуджуються Американською соціологічною асоціацією.
Джерела та література
- Мартинов А. Ю. Історична соціологія [ 15 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2005. — Т. 3 : Е — Й. — С. 572. — .
- Лахман Ричард. Что такое историческая социология? / пер. с англ. М.В. Дондуковского; под науч. ред. А.А. Смирнова. — М. : Изд. дом «Дело» РАНХиГС, 2016. — С. 240. — . (рос.)
- Коллинз Рэндалл. Макроистория: Очерки социологии большой длительности / Пер. с англ. — М.: УРСС; ЛЕНАНД, 2015. — 504 с.
- "Symposium on Remaking Modernity: Politics, History, and Sociology, " International Journal of Comparative Sociology, 47(6), 2006. (англ.)
- Charles Tilly. As Sociology Meets History. New York: Academic Press, 1981. 237 pp. (англ.)
Див. також
Примітки
- Лахман, 2016, с. 34, 37.
- Лахман, 2016, с. 16, 17.
- Станислав Гавриленко. Социальный мир как исторический порядок контингентности (Рец. на кн.: Лахман Р. Что такое историческая социология? М., 2016) [ 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- Масловский М. В. Парадигмы современной исторической социологии [ 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Рэндалл Коллинз. Золотой век макроисторической социологии [ 1 грудня 2018 у Wayback Machine.] // Время мира, вып 1, 1998, с 72-89.
- Кром М. М. Сравнительно-историческая социология // Кром М. М. Введение в историческую компаративистику. — СПб, 2015. — C. 94.
- Кром М. М. Сравнение в истории и исторической социологии: ̣̣общность метода и различие дисциплинарных подходов // «Стены и мосты» — II: междисциплинарные и полидисциплинарные исследования в истории: материалы Международнойнаучной конференции, Москва, Российский государственный гуманитарный университет, 13–14 июня 2013 г. [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] — М.: Академический Проект, 2014. — с. 30
- Лахман, 2016, с. 182.
- Георгий Дерлугьян. Буржуазных революций не бывает! // Ричард Лахман. Капиталисты поневоле: конфликт элит и экономические преобразования в Европе раннего Нового времени / пер. с англ. А. Лазарева. — М. : «Территория будущего», 2010. — с.9.
- Савельева И. Историческая социология и социальная история в XXI веке: мосты и переправы // «Стены и мосты»: междисциплинарные подходы в исторических исследованиях: материалы Международной научной конференции, Москва, РГГУ, 13—14 июня 2012г. [ 15 грудня 2017 у Wayback Machine.] — М.:Совпадение, 2012. — с.118-126.
- Американская историческая социология об изменчивости и специфичности прошлого [ 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] // ПостНаука. — 17.12.2014.
- Лахман, 2016, с. 181-183.
- Татьяна Татарчевская О новом историческом повороте в социологии [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Социологическое обозрение. — 2012, Т 11, № 1. — С. 75-83.
- Вивек Чиббер. Спасение класса от культурного поворота [ 26 лютого 2018 у Wayback Machine.] // Спільне. — 8.01.2018
- Лахман, 2016, с. 9.
Посилання
- An introduction to comparative-historical sociology [ 3 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Istorichna sociologiya galuz sociologiyi sho zoseredzhuye uvagu na tomu yak suspilstva rozvivayutsya v istoriyi Vona rozglyadaye yak socialni strukturi yaki zazvichaj sprijmayutsya yak prirodni formuyutsya vnaslidok skladnih i trivalih socialnih procesiv Do golovnih pitan yaki doslidzhuye suchasna istorichna sociologiya nalezhat viniknennya kapitalizmu revolyuciyi ta suspilni ruhi prichini viniknennya isnuvannya ta zanepadu imperij priroda derzhav ta procesi derzhavotvorennya socialna nerivnist ta gender Viniknennya ta rozvitokZa tverdzhennyam Richarda Lahmana sociologiya z samogo pochatku stvoryuvalasya yak istorichna disciplina predmetom yakoyi buli socialni transformaciyi ale postupovo sociologi vse bilshe pochali zoseredzhuvatisya na suchasnomu suspilstvi analizuvati okremi aspekti statichnogo zrizu suspilstva ta namagatisya poyasniti individualnu povedinku Vidpovidno suchasna istorichna sociologiya ye sposobom u ramkah sociologiyi zberegti virnist fundamentalnomu proektu disciplini batkiv zasnovnikiv Marksa Vebera Dyurkgajma V 1920 h 1950 rokah istorichna oriyentaciya v sociologiyi majzhe znikaye Okremi doslidniki tvorchist yakih mozhna vidnesti do cogo napryamku yak Karl Polanyi i jogo fundamentalne doslidzhennya Velika transformaciya v cej period stoyali ostoron zagalnogo rozvitku sociologiyi Navit pracya Norberta Eliasa Pro proces civilizaciyi 1939 yaka piznishe bula viznana klasichnoyu v roki svoyeyi poyavi na svit zalishilasya majzhe ne pomichenoyu Z seredini 1960 h rokiv pochalos vidrodzhennya ta strimkij rozvitok cogo napryamu v SShA sho Rendell Kollinz zgodom nazvav pochatkom zolotogo viku makroistorichnoyi sociologiyi Odniyeyu z pershih vagomih prac u cej period stala knizhka Baringtona Mura Socialni dzherela diktaturi i demokratiyi 1966 yaka zapochatkuvala seriyu tvoriv sho stali klasichnimi Zavdyaki pracyam Mura Kollinza a takozh ru Sejmura Martina Lipseta Charlza Tilli Tedi Skokpol ru ta in istorichna sociologiya stala vplivovim napryamom doslidzhen Vizitnoyu kartkoyu istorichnoyi sociologiyi v cej period stalo shiroke zastosuvannya porivnyalnogo metodu Praci predstavnikiv ciyeyi drugoyi hvili v istorichnij sociologiyi znachnoyu miroyu buli reakciyeyu na nedoliki teoriyi modernizaciyi yaka nadto sproshuvala rozvitok lyudskih suspilstv voni namagalisya zaprovaditi bilsh naukovij pidhid i akcentuvali uvagu na zminah u socialnij strukturi Do ciyeyi zh hvili nalezhit viniknennya shkoli svit sistemnogo analizu na choli z Immanuyilom Vallerstajnom ta Dzhovanni Arrigi V 1990 h rokah z yavilasya tretya hvilya v istorichnij sociologiyi Yiyi predstavniki Richard Lahman Elizabet Klemens Brayan Dill ta in kritikuvali poperednikiv za nedostatnyu istorichnist yihnih prac i zoseredzhuyutsya u svoyih doslidzhennyah na dinamici minlivosti sub yektnosti istorichnih aktoriv ta dovgotrivalih neperedbachuvanih naslidkah yihnih dij Okrim togo voni pridilyali znachno bilshe uvagi kulturi nizh predstavniki dvoh poperednih hvil i nagoloshuvali na yiyi vazhlivosti Cya hvilya znachnoyu miroyu bula reakciyeyu na uspihi gendernih studij postkolonialnoyi ta inshih teorij i posilyuvalasya krahom rezhimiv realnogo socializmu Odnim iz golovnih prihilnikiv kulturnogo povorotu v istorichnij sociologiyi v 1990 h rokah buv Vilyam Syuell molodshij ale vzhe v 2000 roci vin zayaviv sho nadmirna koncentraciya uvagi na kulturi ta agentnosti prizvodit do zabuttya osnovnih ob yektivnih umov kapitalizmu yakraz todi koli vin rozshiriv sferu svogo vplivu i vladi u sviti i zaklikav povernutisya do doslidzhen ob yektivnih struktur V suchasnih amerikanskih universitetah istorichna sociologiya zajmaye svoyeridne misce neyu zajmayetsya neznachna kilkist doslidnikiv ale na praci z neyi pripadaye neproporcijno velika chastka premij za najkrashu naukovu knizhku chi stattyu yaki prisudzhuyutsya Amerikanskoyu sociologichnoyu asociaciyeyu Dzherela ta literaturaMartinov A Yu Istorichna sociologiya 15 serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2005 T 3 E J S 572 ISBN 966 00 0610 1 Lahman Richard Chto takoe istoricheskaya sociologiya per s angl M V Dondukovskogo pod nauch red A A Smirnova M Izd dom Delo RANHiGS 2016 S 240 ISBN 978 5 7749 0978 0 ros Kollinz Rendall Makroistoriya Ocherki sociologii bolshoj dlitelnosti Per s angl M URSS LENAND 2015 504 s Symposium on Remaking Modernity Politics History and Sociology International Journal of Comparative Sociology 47 6 2006 angl Charles Tilly As Sociology Meets History New York Academic Press 1981 237 pp angl Div takozhKliodinamika Socialna istoriya Marksistska sociologiya Teoriya mizhnarodnih vidnosinPrimitkiLahman 2016 s 34 37 Lahman 2016 s 16 17 Stanislav Gavrilenko Socialnyj mir kak istoricheskij poryadok kontingentnosti Rec na kn Lahman R Chto takoe istoricheskaya sociologiya M 2016 8 veresnya 2017 u Wayback Machine Maslovskij M V Paradigmy sovremennoj istoricheskoj sociologii 15 lyutogo 2017 u Wayback Machine Rendall Kollinz Zolotoj vek makroistoricheskoj sociologii 1 grudnya 2018 u Wayback Machine Vremya mira vyp 1 1998 s 72 89 Krom M M Sravnitelno istoricheskaya sociologiya Krom M M Vvedenie v istoricheskuyu komparativistiku SPb 2015 C 94 Krom M M Sravnenie v istorii i istoricheskoj sociologii obshnost metoda i razlichie disciplinarnyh podhodov Steny i mosty II mezhdisciplinarnye i polidisciplinarnye issledovaniya v istorii materialy Mezhdunarodnojnauchnoj konferencii Moskva Rossijskij gosudarstvennyj gumanitarnyj universitet 13 14 iyunya 2013 g 6 veresnya 2017 u Wayback Machine M Akademicheskij Proekt 2014 s 30 Lahman 2016 s 182 Georgij Derlugyan Burzhuaznyh revolyucij ne byvaet Richard Lahman Kapitalisty ponevole konflikt elit i ekonomicheskie preobrazovaniya v Evrope rannego Novogo vremeni per s angl A Lazareva M Territoriya budushego 2010 s 9 Saveleva I Istoricheskaya sociologiya i socialnaya istoriya v XXI veke mosty i perepravy Steny i mosty mezhdisciplinarnye podhody v istoricheskih issledovaniyah materialy Mezhdunarodnoj nauchnoj konferencii Moskva RGGU 13 14 iyunya 2012g 15 grudnya 2017 u Wayback Machine M Sovpadenie 2012 s 118 126 Amerikanskaya istoricheskaya sociologiya ob izmenchivosti i specifichnosti proshlogo 6 veresnya 2017 u Wayback Machine PostNauka 17 12 2014 Lahman 2016 s 181 183 Tatyana Tatarchevskaya O novom istoricheskom povorote v sociologii 26 lyutogo 2018 u Wayback Machine Sociologicheskoe obozrenie 2012 T 11 1 S 75 83 Vivek Chibber Spasenie klassa ot kulturnogo povorota 26 lyutogo 2018 u Wayback Machine Spilne 8 01 2018 Lahman 2016 s 9 PosilannyaAn introduction to comparative historical sociology 3 sichnya 2019 u Wayback Machine