Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

box width Норберт Еліаснім Norbert EliasЗахідна філософіяМеморіальна дошка у ВроцлавіНародження 22 червня 1897 1897 06 2

Норберт Еліас

Норберт Еліас

Норберт Еліас
нім. Norbert Elias
Західна філософія
image
Меморіальна дошка у Вроцлаві
Народження 22 червня 1897(1897-06-22)
Бреслау
Смерть 1 серпня 1990(1990-08-01) (93 роки)
Амстердам
Поховання d
Громадянство (підданство) image Велика Британія
image Німеччина
Знання мов
  • німецька[1][2], англійська[2] і нідерландська
    • Ім'я при народженні Норберт Еліас
    Діяльність
  • письменник, соціолог, викладач університету, музикознавець, поет
    • Викладав Рурський університет, Лондонська школа економіки та політичних наук, Білефельдський університет і d
    Член d
    Науковий ступінь докторський ступінь[3]
    Основні інтереси історична соціологія, філософія культури, філософія мистецтва, культурна антропологія, соціальна психологія
    Значні ідеї теорія цивілізації, інтеграційний підхід в соціології та філософії культури
    Вплинув Мішель Фуко, Кліфорд Гірц,
    Alma mater Гайдельберзький університет Рупрехта-Карла, Вроцлавський університет і Фрайбурзький університет
    Зазнав впливу
  • Макс Вебер
    • Вчителі Карл Маннгайм
    Визначний твір
  • d
    • Історичний період Філософія XX століття
    Нагороди
    image image image

    d (1977)

    d

    image Норберт Еліас у Вікісховищі
    image

    Норберт Еліас (нім. Norbert Elias, 22 червня 1897, Бреслау — 1 серпня 1990, Амстердам) — німецький і британський соціолог та філософ, один з чільних представників історичної соціології, філософії культури та культурної антропології. Засновник теорії цивілізації (нім. Zivilisationstheorie) та інтеграційного підходу в соціології та філософії культури.

    Ранні роки

    Норберт Еліас народився 22 червня 1897 року в Бреслау, місті, яке входило тоді до складу Німеччини (Вроцлав). Він був єдиною дитиною Германа та Софії Еліас. Батько Норберта Еліаса був успішним комерсантом і дуже цікавився питаннями психоаналізу. Початкову освіту Еліас отримав удома.

    У 1903 році, оминувши початкову школу, юнак вступив до класичної гуманітарної гімназії рідного міста, котру закінчив в 1915 році. Ще в гімназії Еліас збирався продовжити свою освіту на філософському факультеті університету Бреслау, однак планам завадила Перша світова війна. Він пішов добровольцем на фронт і два роки служив зв'язківцем, потім отримав можливість дослужити в як військовий санітар в рідному місті.

    Демобілізувавшись, Еліас зміг здійснити свою мрію та вступити до університету Бреслау. Спроби навчатися відразу на двох факультетах (медичному і філософському) довелося припинити — часу вистачало лише на одне, і він обрав філософію. Щоб розширити свої знання, два літні семестри провів в інших університетах: у 1919 він відвідував Гайдельберзький університет, а в 1920 —Фрайбурзький університет. Добробут родини Еліаса був підірваний в 1920-х роках війною та інфляцією, це змусило його закинути науку та працювати два роки керівником відділу на фабриці, щоб заробити собі на подальше навчання. З закінченням кризи він знову отримав можливість продовжити академічну кар'єру. Свій філософський докторський диплом «Ідея та індивідуум» він захистив 1924 року у Бреславському університеті під керівництвом відомого неокантіанця професора Ріхарда Хьонігсвальда. В тому ж році він продовжив студіювання соціології (докторантура) в Гайдельберзі у Альфреда Вебера (брата Макса Вебера).

    Кар'єра

    З 1930 по 1933 роки Еліас працював асистентом професора Мангайма у Франкфуртському інституті соціальних досліджень. З приходом нацистів до влади він, разом з іншими вченими єврейського походження, емігрував з Німеччини. У 1935 році він виїхав до Лондона. Десять років Еліас шукав постійне місце роботи. Пропрацювавши близько року у Лондонській школі економічних і політичних наук разом з Мангаймом, він переїхав до Кембриджа, де підробляв читанням лекцій як позаштатний співробітник.

    Тільки в 1954 році, у віці 57 років, Еліас отримав посаду доцента в новому університеті в Лестері. Пропрацювавши в цьому університеті до 1962 року, вчений зрозумів, що його ідеї не знаходять жодного відгуку. Ситуацію ускладнювало те, що за весь час його роботи у Великій Британії жодну з його книг не було перекладено на англійську — не тільки через нерозуміння значення його ідей, а й через загальний занепад уваги соціологів до історії. Мабуть, усвідомлення неможливості ввійти в наукове співтовариство послужило поштовхом до того, що наступні два роки він пропрацював професором соціології в Африці, в столиці Гани.

    У 1960-ті роки доля Еліаса починає поліпшуватися, оскільки його головні праці, написані ще в 1930-ті, стали поступово набувати популярності у Німеччині та Голландії. Протягом наступних років і до кінця життя Еліас працював позаштатним професором ряду університетів Німеччини, а згодом і університету Амстердама, продовжуючи писати численні наукові праці. Після виходу на пенсію в 1975 році він проживав в основному в Амстердамі та в Білефельді. У 1970-ті роки його праці завоювали, нарешті, високе визнання в громадських та наукових колах. У 1977 році йому присудили дуже престижну премію імені Теодора Адорно.

    У 1983 році соціолог став ініціатором створення фонду імені Норберта Еліаса, який займався проведенням конференцій, покликаних поширювати ідеї свого творця, а також давати можливість молодому поколінню вчених висловлювати свої ідеї і теорії, полемізуючи з метром соціології. Саме цей фонд став спадкоємцем соціолога, продовжуючи популяризувати його ідеї і після смерті.

    Помер Норберт Еліас 1 серпня 1990 року в Амстердамі.

    Наукова діяльність

    Еліаса вважають найвидатнішим представником історичної соціології середини 20 століття.

    Придворне суспільство

    З 1930 року Еліас три роки поспіль працював над темою, присвяченою соціології придворного суспільства нового часу. Проте в 1933 році, коли закінчився термін асистування, захиститися йому не вдалося, адже, як відомо, у нацистській Німеччині вченому єврейського походження захистити дисертацію було практично неможливо. Тож дисертаційна робота пролежала кілька десятиліть у шухляді й була опублікована під назвою «Придворне суспільство» лише в 1969 році. У ній Еліас проводить детальний аналіз культури», поведінки і мислення аристократії.

    Головна теза Норберта полягає в тому, що ускладнення соціальної взаємозалежності, подовження ланцюжків взаємозв'язків на макрорівні викликає формування дедалі більшого контролю над афектами, трансформації зовнішнього примусу в самопримушування.

    Процес цивілізації

    Коли в 1935 році Еліас їде в Лондон, він отримує грант від Єврейського комітету у справах біженців і протягом трьох років займається чистою наукою. Результатом його роботи стає двотомна монографія «Про процес цивілізації», розпочата ще в Парижі. У новій роботі Еліас далі розвиває свої ідеї, висловлені в «Придворному суспівльстві». Вона публікується в 1939 році, але залишилася непоміченою в науковому світі; слава приходить до цієї книги та до її автора лише після перевидання наукової праці в 1969 році та наступному перекладі на інші мови.

    Підзаголовок книги «Соціогенетичні та психогенетичні дослідження» вказує на її діахронний характер. Еліас робить спробу дослідити розвиток західного суспільства в часових рамках від феодалізму до індустріалього суспільства 19. століття. В процесі розвитку соціально-економічної диференціації суспільства та дедалі більшої взаємозалежності окремих його членів, неприборкана агресивність людини поступово приборкується, «цивілізована» людина дедалі більше засвоює звичку до притлумлення власних афектів та потягів.

    Еліас звертав основну увагу на розвиток побутової культури. Аналіз різних порадників, що описували добрі манери, приводить Еліаса до висновку, що спершу норма існує на рівні окремого прошарку суспільства, але згодом інтернізується й поширюється на інші соціальні прошарки. Дискутуючи з історичною соціологією, він сприйняв ідею неподільності розвитку суспільства і розвитку особистості, але відкинув концепцію визначального впливу економічного «базису». Еліас вважав, що культурна «надбудова» має власну логіку розвитку, і саме вона стала головним об'єктом його досліджень.

    Еліас запровадив поняття фігурації.

    На ранніх стадіях розвитку, вказував Еліас, люди могли проіснувати, будучи незалежними від інших людей. Проте поділ праці й конкуренція поступово призвели до того, що виникла і почала заглиблюватися диференціація, відмінність між людьми. Тепер, щоб вижити, людина вже не могла покладатися тільки сама на себе, вона стала залежною від навколишніх людей. Так відбувалося поступове подовження «ланцюжків взаємозалежності» або, інакше кажучи, розширення кола спілкування і залежності від інших людей. Це, у свою чергу, спричинило істотну зміну в соціальній структурі суспільства.

    При абсолютистських монархіях нового часу концентрація влади в руках однієї людини, короля, призводить до того, що люди з його оточення змушені суворіше себе контролювати, стежити за проявом своїх емоцій. З іншого боку, при королівському дворі триває подовження «ланцюжка взаємозалежності», що теж впливає на необхідність стримувати свої почуття і підвищує увагу до інших людей. Якщо до формування королівського двору люди були стурбовані в основному тим, як уникнути насильства і загрози смерті, то тепер з'являється можливість звернути увагу на небезпеки, які раніше були менш значними.

    Еліас бачив головну особливість Заходу в культі самоконтролю, але знаходив його витоки не в протестантській етиці (як то робив Макс Вебер), а в придворному аристократизмі.

    Суспільство індивідів

    У праці «Суспільство індивідів» (1987) Еліас підсумовує свою теорію: Розвиток структури особистості, так само, як і розвиток всього суспільства, відбувається в складній мережі взаємозалежностей та владних стосунків. Людина «є процесом».

    Вплив на суспільні науки

    Концепція Еліаса стала продовженням ідей видатних німецьких соціологів початку 20 століття Макса Вебера, Вернера Зомбарта, Макса Шелера. Вона багато в чому перегукується з працями французьких істориків школи «Анналів» і стала провісником робіт Мішеля Фуко, Кліфорда Гірца (концепція «Щільного опису») та .

    Завдяки Еліасу почалося вивчення історичної ролі аристократії, що раніше вважалася суто паразитарною соціальною силою, а також змін найпростіших норм поведінки, пов'язаних з природними життєвими процесами. У 70-80-ті роки роботи Норберта Еліаса мали значний вплив на розробку таких проблем історичної антропології, як історія тілесних практик (жестів, манер поведінки) та історія повсякденності (давши імпульс розвиткові однойменного наукового напрямку в Німеччині (нім. Alltagsgeschichte)).

    Рецепція теорії цивілізації була особливо інтенсивною в англо-саксонському світі й сприяла, зокрема, подоланню статичності структуралізму.

    Критика прихильників і супротивників

    З 1980-х років на основі ідей Еліаса почала складатися школа його послідовників — фігураційна соціологічна школа. Безперечною заслугою Норберта є те, що він звертає увагу не стільки на «високу» культуру, скільки на найпростіші форми поведінки, пов'язані з виконанням тілесних функцій, простежує збільшення дистанції по відношенню до тіл інших людей та до власного тіла.

    Критики Еліаса закидали йому надмірний євроцентризм та телеологічний схематизм. Так швейцарський антрополог Г. П. Дюрр відкидав запропоновану Еліасом концепцію поступового зростання контролю над власними афектами у західної людини, вказуючи на нові й досі існуючі старі руйнівні тенденції в західному суспільстві. Дюрр опублікував чотиритомну працю, під загальним заголовком «Міф про процес цивілізації», в якій розкритикував низку положень концепції Еліаса.

    Уразливими для критики виявляються і деякі інші тези Еліаса. Наприклад, теза про перетворення зовнішнього примусу в самопримушування. Навіть послідовники Еліаса звертають увагу на те, що з трьох психоаналітичних інстанцій («воно», «я» і «над-я»), він зберігає «воно» і «над-я», але практично не говорить про «я», що виявляється якимось епіфеноменом соціальної взаємодії.

    У відповідь на критику Еліас та його послідовники з часом модифікували свої тези, наголошуючи на тому, що процес цивілізації є нелінійним і незавершеним.

    Часто критика концепції Еліаса обмежувалася аналізом лише ключових понять і не брала до уваги багатовекторність та міждисциплінарність його підходу.

    Особисте життя

    Все своє життя вчений присвятив науці. Він навіть жартував, що так і не одружився саме тому, що жодна жінка не могла залишитися байдужою до того, що науку він любив більше всього іншого у своєму житті.

    Бібліографія

    Загальна

    • Список публікацій в Каталозі Британської бібліотеки(англ.)
    • (нім.)
    • Hyper Elias World Catalogue — Багатомовний каталог [ 12 грудня 2005 у Wayback Machine.]

    Окремі видання

    • Über den Prozeß der Zivilisation, 2 Bde., Basel 1939
    • Die höfische Gesellschaft (1969), Suhrkamp, Frankfurt am Main 2002, (Gesammelte Schriften Bd. 2)
    • Was ist Soziologie? Juventa, München (1970; mehrere Auflagen)
    • Über die Einsamkeit der Sterbenden, Suhrkamp, Frankfurt am Main 2002 (Gesammelte Schriften Bd. 6)
    • Engagement und Distanzierung (1983) Suhrkamp, Frankfurt am Main 2003, (Gesammelte Schriften Bd. 8)
    • Über die Zeit (1984) (orig. «An essay on time») Suhrkamp, Frankfurt am Main 2004, (Gesammelte Schriften Bd. 9)
    • Die Gesellschaft der Individuen, [1987] Suhrkamp, Frankfurt am Main 2001 (Gesammelte Schriften Bd. 10)
    • Studien über die Deutschen. Machtkämpfe und Habitusentwicklung im 19. und 20. Jahrhundert, 1989,
    • mit John L. Scotson: Etablierte und Außenseiter, dt. 1990,
    • Symboltheorie, Suhrkamp, Frankfurt am Main 2001, (Gesammelte Schriften Bd. 13)
    • mit Eric Dunning: Sport im Zivilisationsprozeß. LIT-Verlag. Münster 1982. (Reihe: Sport: Kultur, Veränderung. Bd. 8),
    • mit Eric Dunning: Sport und Spannung im Prozeß der Zivilisation, (orig. «Quest for excitement»), Suhrkamp, Frankfurt am Main 2003, (Gesammelte Schriften Bd. 7)
    • Gedichte und Sprüche, bearb. von Sandra Goetz, Suhrkamp, Frankfurt am Main 2004, (Gesammelte Schriften Bd. 18)
    • The Genesis of the Naval Profession, University College Dublin Press, Dublin 2007,
    • Kitschstil und Kitschzeitalter. Mit einem Nachwort von Hermann Korte. LIT-Verlag. Münster 2003. (Reihe: Kleine Bibliothek),

    Українські переклади

    • Норберт Еліас. Процес цивілізації. Соціогенетичні і психогенетичні дослідження. — Київ: «Перун», 2003
    • Норберт Еліас. Про німців. (ориг.назва: Штудії про німців. Боротьба за владу та генеза габітусу в 19.-20. столітті). — переклад з німецької О. Кислюка. — К.: «Юніверс», 2010. — 432 c.

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    2. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    3. Deutsche Nationalbibliothek Record #11852982X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
      d:Track:Q27302d:Track:Q36578

    Посилання

    • Біографія на сайті «50 класиків соціології» [ 28 квітня 2008 у Wayback Machine.] (нім.)
    • Фундація Норберта Еліаса [ 28 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    box width Norbert Eliasnim Norbert EliasZahidna filosofiyaMemorialna doshka u VroclaviNarodzhennya 22 chervnya 1897 1897 06 22 BreslauSmert 1 serpnya 1990 1990 08 01 93 roki AmsterdamPohovannya dGromadyanstvo piddanstvo Velika Britaniya NimechchinaZnannya mov nimecka 1 2 anglijska 2 i niderlandskaIm ya pri narodzhenni Norbert EliasDiyalnist pismennik sociolog vikladach universitetu muzikoznavec poetVikladav Rurskij universitet Londonska shkola ekonomiki ta politichnih nauk Bilefeldskij universitet i dChlen dNaukovij stupin doktorskij stupin 3 Osnovni interesi istorichna sociologiya filosofiya kulturi filosofiya mistectva kulturna antropologiya socialna psihologiyaZnachni ideyi teoriya civilizaciyi integracijnij pidhid v sociologiyi ta filosofiyi kulturiVplinuv Mishel Fuko Kliford Girc Alma mater Gajdelberzkij universitet Ruprehta Karla Vroclavskij universitet i Frajburzkij universitetZaznav vplivu Maks VeberVchiteli Karl ManngajmViznachnij tvir dIstorichnij period Filosofiya XX stolittyaNagorodi d 1977 d Norbert Elias u Vikishovishi Norbert Elias nim Norbert Elias 22 chervnya 1897 Breslau 1 serpnya 1990 Amsterdam nimeckij i britanskij sociolog ta filosof odin z chilnih predstavnikiv istorichnoyi sociologiyi filosofiyi kulturi ta kulturnoyi antropologiyi Zasnovnik teoriyi civilizaciyi nim Zivilisationstheorie ta integracijnogo pidhodu v sociologiyi ta filosofiyi kulturi Ranni rokiNorbert Elias narodivsya 22 chervnya 1897 roku v Breslau misti yake vhodilo todi do skladu Nimechchini Vroclav Vin buv yedinoyu ditinoyu Germana ta Sofiyi Elias Batko Norberta Eliasa buv uspishnim komersantom i duzhe cikavivsya pitannyami psihoanalizu Pochatkovu osvitu Elias otrimav udoma U 1903 roci ominuvshi pochatkovu shkolu yunak vstupiv do klasichnoyi gumanitarnoyi gimnaziyi ridnogo mista kotru zakinchiv v 1915 roci She v gimnaziyi Elias zbiravsya prodovzhiti svoyu osvitu na filosofskomu fakulteti universitetu Breslau odnak planam zavadila Persha svitova vijna Vin pishov dobrovolcem na front i dva roki sluzhiv zv yazkivcem potim otrimav mozhlivist dosluzhiti v yak vijskovij sanitar v ridnomu misti Demobilizuvavshis Elias zmig zdijsniti svoyu mriyu ta vstupiti do universitetu Breslau Sprobi navchatisya vidrazu na dvoh fakultetah medichnomu i filosofskomu dovelosya pripiniti chasu vistachalo lishe na odne i vin obrav filosofiyu Shob rozshiriti svoyi znannya dva litni semestri proviv v inshih universitetah u 1919 vin vidviduvav Gajdelberzkij universitet a v 1920 Frajburzkij universitet Dobrobut rodini Eliasa buv pidirvanij v 1920 h rokah vijnoyu ta inflyaciyeyu ce zmusilo jogo zakinuti nauku ta pracyuvati dva roki kerivnikom viddilu na fabrici shob zarobiti sobi na podalshe navchannya Z zakinchennyam krizi vin znovu otrimav mozhlivist prodovzhiti akademichnu kar yeru Svij filosofskij doktorskij diplom Ideya ta individuum vin zahistiv 1924 roku u Breslavskomu universiteti pid kerivnictvom vidomogo neokantiancya profesora Riharda Honigsvalda V tomu zh roci vin prodovzhiv studiyuvannya sociologiyi doktorantura v Gajdelberzi u Alfreda Vebera brata Maksa Vebera Kar yeraZ 1930 po 1933 roki Elias pracyuvav asistentom profesora Mangajma u Frankfurtskomu instituti socialnih doslidzhen Z prihodom nacistiv do vladi vin razom z inshimi vchenimi yevrejskogo pohodzhennya emigruvav z Nimechchini U 1935 roci vin viyihav do Londona Desyat rokiv Elias shukav postijne misce roboti Propracyuvavshi blizko roku u Londonskij shkoli ekonomichnih i politichnih nauk razom z Mangajmom vin pereyihav do Kembridzha de pidroblyav chitannyam lekcij yak pozashtatnij spivrobitnik Tilki v 1954 roci u vici 57 rokiv Elias otrimav posadu docenta v novomu universiteti v Lesteri Propracyuvavshi v comu universiteti do 1962 roku vchenij zrozumiv sho jogo ideyi ne znahodyat zhodnogo vidguku Situaciyu uskladnyuvalo te sho za ves chas jogo roboti u Velikij Britaniyi zhodnu z jogo knig ne bulo perekladeno na anglijsku ne tilki cherez nerozuminnya znachennya jogo idej a j cherez zagalnij zanepad uvagi sociologiv do istoriyi Mabut usvidomlennya nemozhlivosti vvijti v naukove spivtovaristvo posluzhilo poshtovhom do togo sho nastupni dva roki vin propracyuvav profesorom sociologiyi v Africi v stolici Gani U 1960 ti roki dolya Eliasa pochinaye polipshuvatisya oskilki jogo golovni praci napisani she v 1930 ti stali postupovo nabuvati populyarnosti u Nimechchini ta Gollandiyi Protyagom nastupnih rokiv i do kincya zhittya Elias pracyuvav pozashtatnim profesorom ryadu universitetiv Nimechchini a zgodom i universitetu Amsterdama prodovzhuyuchi pisati chislenni naukovi praci Pislya vihodu na pensiyu v 1975 roci vin prozhivav v osnovnomu v Amsterdami ta v Bilefeldi U 1970 ti roki jogo praci zavoyuvali nareshti visoke viznannya v gromadskih ta naukovih kolah U 1977 roci jomu prisudili duzhe prestizhnu premiyu imeni Teodora Adorno U 1983 roci sociolog stav iniciatorom stvorennya fondu imeni Norberta Eliasa yakij zajmavsya provedennyam konferencij poklikanih poshiryuvati ideyi svogo tvorcya a takozh davati mozhlivist molodomu pokolinnyu vchenih vislovlyuvati svoyi ideyi i teoriyi polemizuyuchi z metrom sociologiyi Same cej fond stav spadkoyemcem sociologa prodovzhuyuchi populyarizuvati jogo ideyi i pislya smerti Pomer Norbert Elias 1 serpnya 1990 roku v Amsterdami Naukova diyalnistEliasa vvazhayut najvidatnishim predstavnikom istorichnoyi sociologiyi seredini 20 stolittya Pridvorne suspilstvo Z 1930 roku Elias tri roki pospil pracyuvav nad temoyu prisvyachenoyu sociologiyi pridvornogo suspilstva novogo chasu Prote v 1933 roci koli zakinchivsya termin asistuvannya zahistitisya jomu ne vdalosya adzhe yak vidomo u nacistskij Nimechchini vchenomu yevrejskogo pohodzhennya zahistiti disertaciyu bulo praktichno nemozhlivo Tozh disertacijna robota prolezhala kilka desyatilit u shuhlyadi j bula opublikovana pid nazvoyu Pridvorne suspilstvo lishe v 1969 roci U nij Elias provodit detalnij analiz kulturi povedinki i mislennya aristokratiyi Golovna teza Norberta polyagaye v tomu sho uskladnennya socialnoyi vzayemozalezhnosti podovzhennya lancyuzhkiv vzayemozv yazkiv na makrorivni viklikaye formuvannya dedali bilshogo kontrolyu nad afektami transformaciyi zovnishnogo primusu v samoprimushuvannya Proces civilizaciyi Koli v 1935 roci Elias yide v London vin otrimuye grant vid Yevrejskogo komitetu u spravah bizhenciv i protyagom troh rokiv zajmayetsya chistoyu naukoyu Rezultatom jogo roboti staye dvotomna monografiya Pro proces civilizaciyi rozpochata she v Parizhi U novij roboti Elias dali rozvivaye svoyi ideyi vislovleni v Pridvornomu suspivlstvi Vona publikuyetsya v 1939 roci ale zalishilasya nepomichenoyu v naukovomu sviti slava prihodit do ciyeyi knigi ta do yiyi avtora lishe pislya perevidannya naukovoyi praci v 1969 roci ta nastupnomu perekladi na inshi movi Pidzagolovok knigi Sociogenetichni ta psihogenetichni doslidzhennya vkazuye na yiyi diahronnij harakter Elias robit sprobu dosliditi rozvitok zahidnogo suspilstva v chasovih ramkah vid feodalizmu do industrialogo suspilstva 19 stolittya V procesi rozvitku socialno ekonomichnoyi diferenciaciyi suspilstva ta dedali bilshoyi vzayemozalezhnosti okremih jogo chleniv nepriborkana agresivnist lyudini postupovo priborkuyetsya civilizovana lyudina dedali bilshe zasvoyuye zvichku do pritlumlennya vlasnih afektiv ta potyagiv Elias zvertav osnovnu uvagu na rozvitok pobutovoyi kulturi Analiz riznih poradnikiv sho opisuvali dobri maneri privodit Eliasa do visnovku sho spershu norma isnuye na rivni okremogo prosharku suspilstva ale zgodom internizuyetsya j poshiryuyetsya na inshi socialni prosharki Diskutuyuchi z istorichnoyu sociologiyeyu vin sprijnyav ideyu nepodilnosti rozvitku suspilstva i rozvitku osobistosti ale vidkinuv koncepciyu viznachalnogo vplivu ekonomichnogo bazisu Elias vvazhav sho kulturna nadbudova maye vlasnu logiku rozvitku i same vona stala golovnim ob yektom jogo doslidzhen Elias zaprovadiv ponyattya figuraciyi Na rannih stadiyah rozvitku vkazuvav Elias lyudi mogli proisnuvati buduchi nezalezhnimi vid inshih lyudej Prote podil praci j konkurenciya postupovo prizveli do togo sho vinikla i pochala zagliblyuvatisya diferenciaciya vidminnist mizh lyudmi Teper shob vizhiti lyudina vzhe ne mogla pokladatisya tilki sama na sebe vona stala zalezhnoyu vid navkolishnih lyudej Tak vidbuvalosya postupove podovzhennya lancyuzhkiv vzayemozalezhnosti abo inakshe kazhuchi rozshirennya kola spilkuvannya i zalezhnosti vid inshih lyudej Ce u svoyu chergu sprichinilo istotnu zminu v socialnij strukturi suspilstva Pri absolyutistskih monarhiyah novogo chasu koncentraciya vladi v rukah odniyeyi lyudini korolya prizvodit do togo sho lyudi z jogo otochennya zmusheni suvorishe sebe kontrolyuvati stezhiti za proyavom svoyih emocij Z inshogo boku pri korolivskomu dvori trivaye podovzhennya lancyuzhka vzayemozalezhnosti sho tezh vplivaye na neobhidnist strimuvati svoyi pochuttya i pidvishuye uvagu do inshih lyudej Yaksho do formuvannya korolivskogo dvoru lyudi buli sturbovani v osnovnomu tim yak uniknuti nasilstva i zagrozi smerti to teper z yavlyayetsya mozhlivist zvernuti uvagu na nebezpeki yaki ranishe buli mensh znachnimi Elias bachiv golovnu osoblivist Zahodu v kulti samokontrolyu ale znahodiv jogo vitoki ne v protestantskij etici yak to robiv Maks Veber a v pridvornomu aristokratizmi Suspilstvo individiv U praci Suspilstvo individiv 1987 Elias pidsumovuye svoyu teoriyu Rozvitok strukturi osobistosti tak samo yak i rozvitok vsogo suspilstva vidbuvayetsya v skladnij merezhi vzayemozalezhnostej ta vladnih stosunkiv Lyudina ye procesom Vpliv na suspilni naukiKoncepciya Eliasa stala prodovzhennyam idej vidatnih nimeckih sociologiv pochatku 20 stolittya Maksa Vebera Vernera Zombarta Maksa Shelera Vona bagato v chomu peregukuyetsya z pracyami francuzkih istorikiv shkoli Annaliv i stala provisnikom robit Mishelya Fuko Kliforda Girca koncepciya Shilnogo opisu ta Zavdyaki Eliasu pochalosya vivchennya istorichnoyi roli aristokratiyi sho ranishe vvazhalasya suto parazitarnoyu socialnoyu siloyu a takozh zmin najprostishih norm povedinki pov yazanih z prirodnimi zhittyevimi procesami U 70 80 ti roki roboti Norberta Eliasa mali znachnij vpliv na rozrobku takih problem istorichnoyi antropologiyi yak istoriya tilesnih praktik zhestiv maner povedinki ta istoriya povsyakdennosti davshi impuls rozvitkovi odnojmennogo naukovogo napryamku v Nimechchini nim Alltagsgeschichte Recepciya teoriyi civilizaciyi bula osoblivo intensivnoyu v anglo saksonskomu sviti j spriyala zokrema podolannyu statichnosti strukturalizmu Kritika prihilnikiv i suprotivnikivZ 1980 h rokiv na osnovi idej Eliasa pochala skladatisya shkola jogo poslidovnikiv figuracijna sociologichna shkola Bezperechnoyu zaslugoyu Norberta ye te sho vin zvertaye uvagu ne stilki na visoku kulturu skilki na najprostishi formi povedinki pov yazani z vikonannyam tilesnih funkcij prostezhuye zbilshennya distanciyi po vidnoshennyu do til inshih lyudej ta do vlasnogo tila Kritiki Eliasa zakidali jomu nadmirnij yevrocentrizm ta teleologichnij shematizm Tak shvejcarskij antropolog G P Dyurr vidkidav zaproponovanu Eliasom koncepciyu postupovogo zrostannya kontrolyu nad vlasnimi afektami u zahidnoyi lyudini vkazuyuchi na novi j dosi isnuyuchi stari rujnivni tendenciyi v zahidnomu suspilstvi Dyurr opublikuvav chotiritomnu pracyu pid zagalnim zagolovkom Mif pro proces civilizaciyi v yakij rozkritikuvav nizku polozhen koncepciyi Eliasa Urazlivimi dlya kritiki viyavlyayutsya i deyaki inshi tezi Eliasa Napriklad teza pro peretvorennya zovnishnogo primusu v samoprimushuvannya Navit poslidovniki Eliasa zvertayut uvagu na te sho z troh psihoanalitichnih instancij vono ya i nad ya vin zberigaye vono i nad ya ale praktichno ne govorit pro ya sho viyavlyayetsya yakimos epifenomenom socialnoyi vzayemodiyi U vidpovid na kritiku Elias ta jogo poslidovniki z chasom modifikuvali svoyi tezi nagoloshuyuchi na tomu sho proces civilizaciyi ye nelinijnim i nezavershenim Chasto kritika koncepciyi Eliasa obmezhuvalasya analizom lishe klyuchovih ponyat i ne brala do uvagi bagatovektornist ta mizhdisciplinarnist jogo pidhodu Osobiste zhittyaVse svoye zhittya vchenij prisvyativ nauci Vin navit zhartuvav sho tak i ne odruzhivsya same tomu sho zhodna zhinka ne mogla zalishitisya bajduzhoyu do togo sho nauku vin lyubiv bilshe vsogo inshogo u svoyemu zhitti BibliografiyaZagalna Spisok publikacij v Katalozi Britanskoyi biblioteki angl nim Hyper Elias World Catalogue Bagatomovnij katalog 12 grudnya 2005 u Wayback Machine Okremi vidannya Uber den Prozess der Zivilisation 2 Bde Basel 1939 Die hofische Gesellschaft 1969 Suhrkamp Frankfurt am Main 2002 ISBN 3 518 58329 8 Gesammelte Schriften Bd 2 Was ist Soziologie Juventa Munchen 1970 mehrere Auflagen Uber die Einsamkeit der Sterbenden Suhrkamp Frankfurt am Main 2002 ISBN 3 518 58351 4 Gesammelte Schriften Bd 6 Engagement und Distanzierung 1983 Suhrkamp Frankfurt am Main 2003 ISBN 3 518 58381 6 Gesammelte Schriften Bd 8 Uber die Zeit 1984 orig An essay on time Suhrkamp Frankfurt am Main 2004 ISBN 3 518 58421 9 Gesammelte Schriften Bd 9 Die Gesellschaft der Individuen 1987 Suhrkamp Frankfurt am Main 2001 ISBN 3 518 58314 X Gesammelte Schriften Bd 10 Studien uber die Deutschen Machtkampfe und Habitusentwicklung im 19 und 20 Jahrhundert 1989 ISBN 3 518 57998 3 mit John L Scotson Etablierte und Aussenseiter dt 1990 ISBN 3 518 58318 2 Symboltheorie Suhrkamp Frankfurt am Main 2001 ISBN 3 518 58309 3 Gesammelte Schriften Bd 13 mit Eric Dunning Sport im Zivilisationsprozess LIT Verlag Munster 1982 Reihe Sport Kultur Veranderung Bd 8 ISBN 3 88660 100 5 mit Eric Dunning Sport und Spannung im Prozess der Zivilisation orig Quest for excitement Suhrkamp Frankfurt am Main 2003 ISBN 3 518 58363 8 Gesammelte Schriften Bd 7 Gedichte und Spruche bearb von Sandra Goetz Suhrkamp Frankfurt am Main 2004 ISBN 3 518 58386 7 Gesammelte Schriften Bd 18 The Genesis of the Naval Profession University College Dublin Press Dublin 2007 ISBN 978 1 904558 80 4 Kitschstil und Kitschzeitalter Mit einem Nachwort von Hermann Korte LIT Verlag Munster 2003 Reihe Kleine Bibliothek ISBN 3 8258 6854 0 Ukrayinski perekladi Norbert Elias Proces civilizaciyi Sociogenetichni i psihogenetichni doslidzhennya Kiyiv Perun 2003 Norbert Elias Pro nimciv orig nazva Shtudiyi pro nimciv Borotba za vladu ta geneza gabitusu v 19 20 stolitti pereklad z nimeckoyi O Kislyuka K Yunivers 2010 432 c ISBN 9789668118139PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 Deutsche Nationalbibliothek Record 11852982X Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578PosilannyaBiografiya na sajti 50 klasikiv sociologiyi 28 kvitnya 2008 u Wayback Machine nim Fundaciya Norberta Eliasa 28 zhovtnya 2010 u Wayback Machine angl

    Дата публікації:
    Топ