Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Джованні Аррігі (17 липня 1937 — 18 червня 2009) — соціолог та економіст, був професором соціології в Університеті Джонса Гопкінса. Його наукові праці перекладені 15 мовами.
| Джованні Аррігі | |
|---|---|
 | |
| Народився | 17 липня 1937 Мілан, Італія |
| Помер | 18 червня 2009 (71 рік) Балтимор, Меріленд |
| Країна |  Італія |
| Діяльність | економіст, соціолог, викладач університету |
| Alma mater | Університет Луїджі Бокконі |
| Галузь | соціологія, економіка, політична наука |
| Заклад | Університет Джонса Гопкінса Бінгемтонський університет |
| Вчене звання | професор |
| Відомий завдяки: | соціальна історія політична економія |
 Джованні Аррігі у Вікісховищі | |
Життєпис
Дж. Аррігі народився в Італії у 1937 році. Вищу освіту в галузі економіки він отримав у 1960 році в Університеті Луїджі Бокконі. Свою кар'єру він розпочав, викладаючи в . Впродовж цього періоду він розробив аргументи щодо того, яким чином трудові ресурси та трудовий супротив вплинули на розвиток колоніалізму та національно-визвольних рухів. Тоді він і познайомився із Іммануїлом Валлерстайном, з яким пізніше спільно працював у деяких проектах. Після повернення до Італії у 1969 році Дж. Аррігі разом із іншими колегами створює «Групу Грамші» у 1971. У 1979 Дж. Аррігі приєднується до І. Валлерстайна та Теренсе Гопкінса для досліджень економіки, історичних систем та цивілізацій при в . Саме в цей час Центр Фернана Броделя стає відомим як головний центр досліджень у рамках світ-системного аналізу, що збирає науковців з усього світу.
Його головною роботою вважається трилогія щодо витоків та трансформації глобального капіталізму, яку він почав у 1994 книжкою, що реінтерпретувала еволюцію капіталізму, Довге двацяте століття. Гроші, влада та витоки нашого часу. Ця робота вважається класикою світ-системного аналізу та перекладена не менше ніж на 10 мов. Джованні закінчив друге видання Довгого двадцятого століття у 2009. У 1999 він разом із «Хаос та управління у модерній світ-системі», а в 2007 опублікував працю «Адам Сміт у Пекіні: родовід двадцять першого століття», в якій порівнював західний та східноазійський економічний розвиток та показував підйом Китаю як світової економічної сили.
Хоча Дж. Аррігі в багатьох аспектах був інтелектуально близьким до І. Валлерстайна, але для нього важливішими були нещодавні зміни у економічній силі на користь Східної Азії. Також він підкреслював те, що на нього вплинули такі мислителі як Адам Сміт, Макс Вебер, Карл Маркс, Антоніо Ґрамші, Карл Поланьї та Джозеф Шумпетер.
Дж. Аррігі помер в себе вдома у Балтіморі 18 червня 2009 року об 11 ранку. Йому діагностували рак ще у липні 2008. Цей час він пережив разом із дружиною та партнером у дослідженнях, професором Беверлі Сілвер, та своїм сином Андреа Аррігі.
Основні ідеї
У своєму теоретизуванні Джованні Аррігі звертається до питання витоків капіталізму. Оскільки на Аррігі здійснив значний вплив Фернан Бродель, то на відміну від інших теоретиків світ-системного аналізу він вважає, що системі національних держав, що склалася у XVI-му та XVII-му століттях, передувала система міст-держав, і саме там варто шукати витоки капіталізму. Формування капіталізму саме у містах-державах є особливою рисою європейського капіталізму.
Окрім цього Дж. Аррігі, займаючись Східною Азією, на її прикладі описує процеси занепаду домінуючих світ-систем та появи нових глобальних гегемонів. Ці соціальні трансформації відбуваються через історичні кризи глобального перенакопичення капіталу. Коли матеріальна експансія продуктивних сил з суспільств економічного центру планети в суспільства економічної периферії вже досягає межі, починається фінансова експансія. Логіка цього процесу полягає у тому, що із загостренням конкуренції інвестування в матеріальну економіку стають невиправдано ризикованими, і, відповідно, володарі капіталу переводять його у грошову ліквідність, що створює їм необхідні обєми ресурсів для фінансової експансії в інші регіони планети. Дж. Аррігі вважає, що попит на фінансовий капітал в період фінансової експансії створюється через конкуренцію держав за мобільний капітал. Тому, коли фінансисти з одного суспільства здійснюється фінансову експансією, це призводить до занепаду держави підданими якої вони є та підйому іншої держави — в яку вони інвестують. Прикладом такого переходу капіталу можна вважати історичний приклад переходу накопиченого надлишку коштів від Венеції до Нідерландів, від Нідерландів до Британії, а звідти — до США.
Майбутнє сучасного капіталізму
Науковець описує підйом економік Японії та інших суспільств Східної Азії у ІІ-й половині ХХ-го ст. Він вважає, що «економічного дива» у них не було. Натомість успіх «чотирьох тигрів» Дж. Аррігі пояснював тим, що їм вдалося створити та індустріалізувати колонії, але не цей фактор став визначальним, а той, що індустріалізація цих суспільств була поєднана із ростом у ієрархії доданої вартості та надлишкового капіталу світової світ-економіки. Дж. Аррігі вважав, що наразі сучасне глобальне суспільство перебуває у стані кризи фінансового перенакопичення, і ця ситуація на думку Дж. Аррігі може мати такі наслідки:
- Центр існуючої капіталістичної світ-системі центр переміститься зі США у Східну Азію;
- сама світ-система колапсує і на її місці утвориться нова світ-система.
Публікації, доступні російською мовою
- , Территория будущего, 2007 г.
- Адам Смит в Пекине. Что получил в наследство XXI век. Институт общественного проектирования, 2009 г.
- Динамика кризиса гегемонии // Свободная мысль — XXI. — 2005. — № 1.
- Утрата гегемонии I // Прогнозис. — 2005. — № 2 .
- Утрата гегемонии II // Прогнозис. — 2005. — № 3 .
- Неравенство в доходах на мировом рынке и будущее социализма [ 23 січня 2013 у Wayback Machine.] // «Скепсис». — 2008. — № 5.
- Глобализация и историческая макросоциология // Прогнозис. — 2008. — № 2 .
- Глобальное правление и гегемония в современной миросистеме // Прогнозис. — 2008. — № 3 .
- 1989-й как продолжение 1968-го [ 30 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (в соавторстве с и Т. Хопкинсом) // Неприкосновенный запас. — 2008. — № 4(60).
- Извилистые пути капитала — беседа Джованни Арриги и Дэвида Харви [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.] // Giovanni Arrighi and David Harvey. The Winding Paths of Capital. New Left Review. 56. March — April 2009. P. 61 — 94.
Примітки
- Долгий двадцатый век. Деньги, власть и истоки нашего времени [ 6 лютого 2017 у Wayback Machine.], Территория будущего, 2007 г.
- Извилистые пути капитала — беседа Джованни Арриги и Дэвида Харви [ 26 січня 2012 у Wayback Machine.] // Giovanni Arrighi and David Harvey. The Winding Paths of Capital. New Left Review. 56. March — April 2009. P. 61 — 94.
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhovanni Arrigi 17 lipnya 1937 18 chervnya 2009 sociolog ta ekonomist buv profesorom sociologiyi v Universiteti Dzhonsa Gopkinsa Jogo naukovi praci perekladeni 15 movami Dzhovanni ArrigiDzhovanni Arrigi chitaye lekciyu na fakulteti gumanitarnih nauk v Universiteti Rodsa Grehemstaun PAR 18 kvitnya 2007 Dzhovanni Arrigi chitaye lekciyu na fakulteti gumanitarnih nauk v Universiteti Rodsa Grehemstaun PAR 18 kvitnya 2007 Narodivsya17 lipnya 1937 1937 07 17 Milan ItaliyaPomer18 chervnya 2009 2009 06 18 71 rik Baltimor MerilendKrayina ItaliyaDiyalnistekonomist sociolog vikladach universitetuAlma materUniversitet Luyidzhi BokkoniGaluzsociologiya ekonomika politichna naukaZakladUniversitet Dzhonsa Gopkinsa Bingemtonskij universitetVchene zvannyaprofesorVidomij zavdyaki socialna istoriya politichna ekonomiya Dzhovanni Arrigi u VikishovishiZhittyepisDzh Arrigi narodivsya v Italiyi u 1937 roci Vishu osvitu v galuzi ekonomiki vin otrimav u 1960 roci v Universiteti Luyidzhi Bokkoni Svoyu kar yeru vin rozpochav vikladayuchi v Vprodovzh cogo periodu vin rozrobiv argumenti shodo togo yakim chinom trudovi resursi ta trudovij suprotiv vplinuli na rozvitok kolonializmu ta nacionalno vizvolnih ruhiv Todi vin i poznajomivsya iz Immanuyilom Vallerstajnom z yakim piznishe spilno pracyuvav u deyakih proektah Pislya povernennya do Italiyi u 1969 roci Dzh Arrigi razom iz inshimi kolegami stvoryuye Grupu Gramshi u 1971 U 1979 Dzh Arrigi priyednuyetsya do I Vallerstajna ta Terense Gopkinsa dlya doslidzhen ekonomiki istorichnih sistem ta civilizacij pri v Same v cej chas Centr Fernana Brodelya staye vidomim yak golovnij centr doslidzhen u ramkah svit sistemnogo analizu sho zbiraye naukovciv z usogo svitu Jogo golovnoyu robotoyu vvazhayetsya trilogiya shodo vitokiv ta transformaciyi globalnogo kapitalizmu yaku vin pochav u 1994 knizhkoyu sho reinterpretuvala evolyuciyu kapitalizmu Dovge dvacyate stolittya Groshi vlada ta vitoki nashogo chasu Cya robota vvazhayetsya klasikoyu svit sistemnogo analizu ta perekladena ne menshe nizh na 10 mov Dzhovanni zakinchiv druge vidannya Dovgogo dvadcyatogo stolittya u 2009 U 1999 vin razom iz Haos ta upravlinnya u modernij svit sistemi a v 2007 opublikuvav pracyu Adam Smit u Pekini rodovid dvadcyat pershogo stolittya v yakij porivnyuvav zahidnij ta shidnoazijskij ekonomichnij rozvitok ta pokazuvav pidjom Kitayu yak svitovoyi ekonomichnoyi sili Hocha Dzh Arrigi v bagatoh aspektah buv intelektualno blizkim do I Vallerstajna ale dlya nogo vazhlivishimi buli neshodavni zmini u ekonomichnij sili na korist Shidnoyi Aziyi Takozh vin pidkreslyuvav te sho na nogo vplinuli taki misliteli yak Adam Smit Maks Veber Karl Marks Antonio Gramshi Karl Polanyi ta Dzhozef Shumpeter Dzh Arrigi pomer v sebe vdoma u Baltimori 18 chervnya 2009 roku ob 11 ranku Jomu diagnostuvali rak she u lipni 2008 Cej chas vin perezhiv razom iz druzhinoyu ta partnerom u doslidzhennyah profesorom Beverli Silver ta svoyim sinom Andrea Arrigi Osnovni ideyiU svoyemu teoretizuvanni Dzhovanni Arrigi zvertayetsya do pitannya vitokiv kapitalizmu Oskilki na Arrigi zdijsniv znachnij vpliv Fernan Brodel to na vidminu vid inshih teoretikiv svit sistemnogo analizu vin vvazhaye sho sistemi nacionalnih derzhav sho sklalasya u XVI mu ta XVII mu stolittyah pereduvala sistema mist derzhav i same tam varto shukati vitoki kapitalizmu Formuvannya kapitalizmu same u mistah derzhavah ye osoblivoyu risoyu yevropejskogo kapitalizmu Okrim cogo Dzh Arrigi zajmayuchis Shidnoyu Aziyeyu na yiyi prikladi opisuye procesi zanepadu dominuyuchih svit sistem ta poyavi novih globalnih gegemoniv Ci socialni transformaciyi vidbuvayutsya cherez istorichni krizi globalnogo perenakopichennya kapitalu Koli materialna ekspansiya produktivnih sil z suspilstv ekonomichnogo centru planeti v suspilstva ekonomichnoyi periferiyi vzhe dosyagaye mezhi pochinayetsya finansova ekspansiya Logika cogo procesu polyagaye u tomu sho iz zagostrennyam konkurenciyi investuvannya v materialnu ekonomiku stayut nevipravdano rizikovanimi i vidpovidno volodari kapitalu perevodyat jogo u groshovu likvidnist sho stvoryuye yim neobhidni obyemi resursiv dlya finansovoyi ekspansiyi v inshi regioni planeti Dzh Arrigi vvazhaye sho popit na finansovij kapital v period finansovoyi ekspansiyi stvoryuyetsya cherez konkurenciyu derzhav za mobilnij kapital Tomu koli finansisti z odnogo suspilstva zdijsnyuyetsya finansovu ekspansiyeyu ce prizvodit do zanepadu derzhavi piddanimi yakoyi voni ye ta pidjomu inshoyi derzhavi v yaku voni investuyut Prikladom takogo perehodu kapitalu mozhna vvazhati istorichnij priklad perehodu nakopichenogo nadlishku koshtiv vid Veneciyi do Niderlandiv vid Niderlandiv do Britaniyi a zvidti do SShA Majbutnye suchasnogo kapitalizmuNaukovec opisuye pidjom ekonomik Yaponiyi ta inshih suspilstv Shidnoyi Aziyi u II j polovini HH go st Vin vvazhaye sho ekonomichnogo diva u nih ne bulo Natomist uspih chotiroh tigriv Dzh Arrigi poyasnyuvav tim sho yim vdalosya stvoriti ta industrializuvati koloniyi ale ne cej faktor stav viznachalnim a toj sho industrializaciya cih suspilstv bula poyednana iz rostom u iyerarhiyi dodanoyi vartosti ta nadlishkovogo kapitalu svitovoyi svit ekonomiki Dzh Arrigi vvazhav sho narazi suchasne globalne suspilstvo perebuvaye u stani krizi finansovogo perenakopichennya i cya situaciya na dumku Dzh Arrigi mozhe mati taki naslidki Centr isnuyuchoyi kapitalistichnoyi svit sistemi centr peremistitsya zi SShA u Shidnu Aziyu sama svit sistema kolapsuye i na yiyi misci utvoritsya nova svit sistema Publikaciyi dostupni rosijskoyu movoyu Territoriya budushego 2007 g ISBN 5 91129 019 7 Adam Smit v Pekine Chto poluchil v nasledstvo XXI vek Institut obshestvennogo proektirovaniya 2009 g ISBN 978 5 903464 05 0 Dinamika krizisa gegemonii Svobodnaya mysl XXI 2005 1 Utrata gegemonii I Prognozis 2005 2 Utrata gegemonii II Prognozis 2005 3 Neravenstvo v dohodah na mirovom rynke i budushee socializma 23 sichnya 2013 u Wayback Machine Skepsis 2008 5 Globalizaciya i istoricheskaya makrosociologiya Prognozis 2008 2 Globalnoe pravlenie i gegemoniya v sovremennoj mirosisteme Prognozis 2008 3 1989 j kak prodolzhenie 1968 go 30 zhovtnya 2013 u Wayback Machine v soavtorstve s i T Hopkinsom Neprikosnovennyj zapas 2008 4 60 Izvilistye puti kapitala beseda Dzhovanni Arrigi i Devida Harvi 26 sichnya 2012 u Wayback Machine Giovanni Arrighi and David Harvey The Winding Paths of Capital New Left Review 56 March April 2009 P 61 94 PrimitkiDolgij dvadcatyj vek Dengi vlast i istoki nashego vremeni 6 lyutogo 2017 u Wayback Machine Territoriya budushego 2007 g ISBN 5 91129 019 7 Izvilistye puti kapitala beseda Dzhovanni Arrigi i Devida Harvi 26 sichnya 2012 u Wayback Machine Giovanni Arrighi and David Harvey The Winding Paths of Capital New Left Review 56 March April 2009 P 61 94 Div takozhSvit sistemnij pidhid Samir Amin Immanuyil Vallerstajn Andre Gunder Frank