Карл Поланьї

Карл Пауль Поланьї (нім. Karl Paul Polanyi), Карой Поланьї (угор. Polányi Károly, 25 жовтня 1886, Відень — 23 квітня 1964, Пікерінг, Онтаріо) — економіст, антрополог, соціолог і політичний філософ єврейського походження, один із основоположників ^[en]. Чоловік ^[en].

Карл Поланьї
Karl Polanyi, Polányi Károly
Народився	25 жовтня 1885(1885-10-25) Відень, Австро-Угорщина
Помер	23 квітня 1964(1964-04-23) (78 років) Пікерінг, Канада
Поховання	Керепеші
Країна	Угорщина
Національність	єврей
Діяльність	економіст, антрополог, історик економіки, історик, журналіст, філософ, письменник, викладач університету, соціолог
Alma mater	Будапештський університет
Галузь	соціологія, економіка, антропологія
Заклад	Колумбійський університет
Брати, сестри	Майкл Поланьї ^d
У шлюбі з	Ілона Дучинська
Діти	^d
Карл Поланьї у Вікісховищі

Життєпис

Народився в світській єврейській родині, але його дід по материнській лінії — Андреас Вол — був рабином. Відмовившись від посади головного рабина Вільнюса він залишався релігійним істориком і просвітителем. Мати Поланьї — ^[en] — народилася в Російській імперії. Її після закінчення Віленської гімназії батько відправив до Відня, щоб віддалити від російських соціалістичних діячів і запобігти її арешту. Батько — Міхай Поллачек — народився в містечку Длха на Ораві (Словаччина) в багатій єврейській сім'ї вихідців з Ужгорода (Унгвар), який тоді, як і Словаччина, входив до складу Австро-Угорської імперії. Карл Поланьї народився, коли його батьки жили у Відні, а в 1904 році їхня сім'я, яка переїхала в Будапешт, змінила прізвище на угорський манер — Полани (Поланьї) замість Поллачек. Хоча батько Поланьї брав участь у спорудженні значної частини залізничної системи Угорщини, в 1899 році він практично збанкрутував. Молодший брат вченого — Майкл Поланьї — відомий хімік і філософ; племінник — Джона Чарлза Полані — лауреат Нобелівської премії з хімії; племінниця — ^[en] — відомий скульптор і дизайнер.

Навчався в Будапештському університеті, отримав ступінь доктора філософії в 1908 році і права в 1912 році. Незважаючи на буржуазне походження, активно брав участь в лівому молодіжному русі. Певний вплив на братів Майкла і Карла мав революціонер-народник Самуїл Клячко, з яким після від'їзду з Вільнюса Сесілія Поланьї зберегла близькі стосунки, вони дружили сім'ями. Вплив народників був однією з причин, чому Поланьї з недовірою ставився до соціал-демократів та більшовиків. Карл був ініціатором створення та першим президентом радикального студентського руху «Коло Галілея».

У цей час зустрічався з Дьордем Лукачем, Карлом Мангеймом, Оскаром Ясі, в недалекому майбутньому — видатними мислителями, філософами і соціологами. У 1910—1912 роках працював у свого дядька в юридичній фірмі, але розчарувався в покликанні юриста і зайнявся журналістикою, співпрацював у лівобуржуазному виданні «Вільна думка» (Szabadgondolat). У 1914 році був в числі засновників Угорської радикальної партії і став її секретарем.

Під час Першої світової війни з 1915 по 1917 роках служив офіцером кавалерії в австро-угорській армії на російському фронті. Взяв участь в буржуазно-демократичній «революції айстр», примикав до Угорської соціал-демократичної партії, підтримував уряд Міхая Карої. В період Угорської радянської республіки перебував у Відні, де залишився після встановлення в Угорщині правоавторитарного режиму Міклоша Горті. 1920 року в середовищі угорських емігрантів-революціонерів у Відні познайомився з Ілоною Дучинською, 1923 року в них народилася донька. У 1924—1933 роках працював редактором Der Oesterreichische Volkswirt, де, перебуваючи на християнсько-соціалістичних позиціях, виступав з критикою австрійської політекономічної школи.

Переворот Дольфуса в Австрії та встановлення в сусідній Німеччині нацистської диктатури змусили Поланьї емігрувати в 1933 до Англії. З 1937 року вів лекції в Лондонській асоціації робітничого руху, дещо пізніше викладав соціально-економічну історію на заочних відділеннях Оксфордського і Лондонського університетів. З 1940 року перебував у США. Викладав у Колумбійському університеті в 1947—1953 роках.

Через те, що дружині Поланьї, яка брала участь в комуністичному русі в Угорщині, був заборонений в'їзд в США, Поланьї жив у Канаді з 1950 року неподалік від кордону і їздив на роботу в Сполучені Штати. У жовтні 1963 року, за рік до смерті, Карл Поланьї здійснив візит в соціалістичну Угорщину, де виступив в Угорській академії наук з курсом лекцій з економічної соціології. Остання монографія Поланьї, «Дагомея і работоргівля» 1966 року була опублікована посмертно.

Праці

• Соціалістичний облік (1922);
• Велика трансформація (1944);
• Торгівля і ринки в ранніх імперіях (1957);
• Дагомея і работоргівля (1966).

Джерела та література

• Создание «Великой трансформации»: беседа с Кари Поланьи Левитт [ 28 квітня 2018 у Wayback Machine.] // Глобальный диалог. — 2017. — № 4. — С. 5—10.
• Стівен Кляйн. Соціалізм і свобода: ранні роботи Карла Поланьї [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Спільне. — 2020. — 13 лютого.

Примітки

1. . Архів оригіналу за 15 вересня 2018. Процитовано 15 вересня 2018.