Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чарльз Тіллі (англ. Charles Tilly; 20 травня 1929 — 29 квітня 2008) — американський соціолог, політолог та історик. Автор книг про політику і суспільство, зокрема, про суспільні рухи і формування національних держав в умовах раннього капіталізму. Він був професором історії, соціології та соціальних наук в Мічиганському університеті з 1969 по 1984 рік, перш ніж стати професором соціальних наук Джозефа Л. Баттенвізера в Колумбійському університеті.
| Чарльз Тіллі | |||
|---|---|---|---|
| Народився | 27 травня 1929[2][3][4] Ломбард, Дюпаж, Іллінойс, США | ||
| Помер | 29 квітня 2008[1][2][…] (78 років) Бронкс, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[5] | ||
| Країна |  США | ||
| Діяльність | історик, політолог, соціолог, викладач університету | ||
| Галузь | суспільні науки | ||
| Alma mater | Університет Оксфорда і Гарвардський університет | ||
| Науковий ступінь | докторський ступінь[6] | ||
| Науковий керівник | Джордж Гоманс і Баррингтон Мур | ||
| Знання мов | англійська[2] | ||
| Заклад | Гарвардський університет, Торонтський університет, Делаверський університет, Університет Мічигану, Нова школа, Колумбійський університет і d | ||
| Членство | Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук, Американське філософське товариство і AAAS | ||
| Брати, сестри | d | ||
| У шлюбі з | d | ||
| Нагороди | |||
Ці чотири види діяльності можуть набувати різних форм, і Тіллі була зацікавлена у дослідженні цієї діяльності через приціл організованого насильства, стверджуючи, що ця діяльність є аналогом захисних ракет, що проводяться організованими злочинними організаціями. Це включає хижацьку теорію державного будівництва. Змагальна політикаДив. також: Змагальна політика На противагу індивідуалістичному, диспозиційному аналізу суперечливої політики, робота Тіллі підкреслює, як динаміка соціального протесту пов'язана з їхнім політичним, соціальним та економічним контекстом. Там, де попередні дослідження колективного насильства аргументували їх нетиповий характер, Тіллі накопичив безліч доказів, щоб продемонструвати, що вони, як правило, виникають внаслідок організації політичних конфліктів, що не мають насильства. Робота Тіллі мав значний вплив на вивчення суспільних рухів. Як не дивно, Чарльз Тіллі спочатку не хотів боротися з громадськими рухами. «Я уникав писати про суспільні рухи близько двадцяти років, бо відчував, що цей термін став набряклим і неточним», — сказав він в інтерв'ю 2007 року. «Феномен громадського руху виглядав для мене як історично специфічна форма політики, паралельна виборчій кампанії та колективному вилученню їжі, а не універсальна категорія людських дій». Ідея розміщення народження суспільного руху в певний час і місце спала на думку Тіллі, коли він писав свою проривну роботу з трансформації британської популярної політики, Popular Contention у Великій Британії, 1758–1834. У процесі збору та аналізу 8088 спірних зборів, які лягли в основу книги, Тіллі зауважив, що одна важлива зміна в тому, як звичайні люди висувають колективні претензії до державних органів, виявилася винаходом того, що ми зараз називаємо громадський рух. "Я не міг не бачити, що у Великій Британії, принаймні, суспільні рухи не існували в середині 18 століття, але стали домінантною формою популярної політики до 1830-х років. Це почало мене писати про історію соціальних рухів, спочатку в Західній Європі, а потім нарешті у всьому світі ". Замість того, щоб визначити всі форми соціального протесту як суспільні рухи, Тіллі використовує більш вузьке визначення. Концептуально він стверджує, що суспільні рухи поділяють деякі елементи з іншими формами політичних суперечок, такими як перевороти, виборчі кампанії, страйки, революції та політика груп інтересів, але мають свої чіткі характеристики. Він стверджує, що суспільні рух розвинувся на Заході після 1750 р. І поширився по всьому світу завдяки колоніалізму, торгівлі та міграції. Місцеве населення частіше експериментує з громадським рухом з демократизацією, а в разі успіху частіше включає його у свої політичні змагання. Тіллі стверджує, що соуспільні рухи поєднують:
Тіллі розрізняє три види вимог, висунутих суспільними рухами:
Тіллі також стверджує, що між соціальними рухами та демократизацією існує складний взаємозв'язок. Демократизація сприяє формуванню соціальних рухів, але ні в якому разі не всі соціальні рухи виступають і не сприяють демократії. Розрізнення має вирішальне значення. Тіллі застерігав від ілюзії, що соціальні рухи самі сприяють демократії, аналітично відокремлюючи вимоги руху від наслідків руху. Продемократичний рух може призвести до антидемократичних наслідків, стверджував він; прикладом можуть бути ліберали або неоліберали, які в кінцевому рахунку сприяють роздрібненню демократичних коаліцій. І навпаки, антидемократичний рух може сприяти демократичним результатам, стимулюючи демократичні протидії з боку інших громадян або корисні контрзаходи з боку державних службовців; прикладом можуть бути невдалі антиіміграційні рухи. Однак демократизація завжди сприяє формуванню соціальних рухів, оскільки кожен з її елементів сприяє діяльності соціального руху. Формування демократизацією більш регулярних і категоричних відносин між урядами та суб'єктами робить подання заяв, заснованих на правах, здійсненним, видимим та привабливим. Розширення прав та обов'язків у рамках державної політики сприяє участі в кампаніях, виступах громадського руху та виставках WUNC. Зрівняння прав та обов'язків у рамках державної політики зміцнює коаліції між категоріями та затвердження нових ідентичностей. А посилення обов'язкових консультацій суб'єктів щодо державної політики відкриває перспективу рухів, що набувають певного слова у прийнятті урядових рішень. Підсумовуючи, соціальні рухи процвітають на захищених правах зборів, об'єднань та колективного голосу, що надаються демократією. Міська соціологіяУ 1960–1970-ті роки Тіллі вивчав міграцію до міст і була впливовим теоретиком міських явищ та трактуванням громад як соціальних мереж. У 1968 році Тіллі представив свою доповідь про європейське колективне насильство перед Комісією Ейзенхауера — органом, сформованим при адміністрації Джонсона для оцінки міських заворушень серед Руху за громадянські права. Звіт був включений у вип. 1 of Violence in America, збірка, під редакцією науковців співробітників комісії. Як повідомляється в його дослідженнях суперечливої політики в Європі XIX століття та нинішнього насильства в США, його інтерес до міст і громад став тісно пов'язаним з його захопленням вивченням як соціальних рухів, так і колективного насильства. Вшанування пам'ятіТіллі отримав кілька нагород, серед яких премія Common Wealth у соціології в 1982 році, премія Амальфі за соціологію та соціальні науки в 1994 році, нагорода Східного соціологічного товариства за визначну стипендію в 1996 році, премія Американської соціологічної асоціації за кар'єру видатних стипендій у 2005 році, Премія Міжнародної політологічної асоціації «Карл Дойч» у порівняльній політиці в 2006 році, премія пам'ятника «Фі Бета Каппа Сідні Хук» у 2006 році та премія Ради соціальних наук «Альберт О. Гіршман» у 2008 році. Він також отримав почесні доктори Роттердамського університету ім. Institut d'Etudes Politiques Паризького університету в 1993 р., Університет Торонто в 1995 р., Університет Страсбурга в 1996 р., Університет Женеви в 1999 р., Університет Криту в 2002 р., Університет Квебеку в Монреалі в 2004 р. та університет Мічигану в 2007 р. У 2001 році аспіранти соціології Колумбії визнали Тіллі професором року. Після його смерті Рада з соціальних наук провела конференцію 2008 року, спонсоровану разом з Колумбійським університетом та Інститутом соціальних та економічних досліджень та політики, на його честь: «Святкування життя та творчості Чарльза Тіллі». На цій конференції ДРСР оголосив Фонд Чарльза Тіллі та Луїзи Тіллі з історії суспільних наук. На конференції були виступи відомих соціологів, серед яких: Крейг Калхун, , , Іммануїл Валлерстайн, Вільям Сьюелл (молодший), Джек Голдстоун, , та . Спеціальний випуск історії суспільних наук за 2010 рік був присвячений (роботі) Чарльза Тіллі, як і спеціальний випуск «Американського соціолога» за 2010 рік. БібліографіяКнижки
Див. такожПримітки
Посилання
| |||
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Charlz Tilli angl Charles Tilly 20 travnya 1929 19290520 29 kvitnya 2008 amerikanskij sociolog politolog ta istorik Avtor knig pro politiku i suspilstvo zokrema pro suspilni ruhi i formuvannya nacionalnih derzhav v umovah rannogo kapitalizmu Vin buv profesorom istoriyi sociologiyi ta socialnih nauk v Michiganskomu universiteti z 1969 po 1984 rik persh nizh stati profesorom socialnih nauk Dzhozefa L Battenvizera v Kolumbijskomu universiteti Charlz TilliNarodivsya27 travnya 1929 1929 05 27 2 3 4 Lombard Dyupazh Illinojs SShAPomer29 kvitnya 2008 2008 04 29 1 2 78 rokiv Bronks Nyu Jork Nyu Jork SShA 5 Krayina SShADiyalnististorik politolog sociolog vikladach universitetuGaluzsuspilni naukiAlma materUniversitet Oksforda i Garvardskij universitetNaukovij stupindoktorskij stupin 6 Naukovij kerivnikDzhordzh Gomans i Barrington MurZnannya movanglijska 2 ZakladGarvardskij universitet Torontskij universitet Delaverskij universitet Universitet Michiganu Nova shkola Kolumbijskij universitet i dChlenstvoNacionalna akademiya nauk SShA Amerikanska akademiya mistectv i nauk Amerikanske filosofske tovaristvo i AAASBrati sestridU shlyubi zdNagorodiGrant Guggengajma d 2005 d 1995 d 1996 d 1999 d 2009 d 1983 d 2007 d 2005 d 1996 d 2006 Q126416258 29 chervnya 1995 Derzhavotvorennya Akt pro likvidaciyu vnutrishnih konkurentnih sil ta povstanciv iz vlasnoyi teritoriyi Zahist Akt usunennya potencijnih zagroz dlya yih naselennya Vidobutok Akt zabezpechennya zasobiv dlya zdijsnennya poperednih troh vidiv diyalnosti takih yak zbir podatkiv abo dohodiv ol Ci chotiri vidi diyalnosti mozhut nabuvati riznih form i Tilli bula zacikavlena u doslidzhenni ciyeyi diyalnosti cherez pricil organizovanogo nasilstva stverdzhuyuchi sho cya diyalnist ye analogom zahisnih raket sho provodyatsya organizovanimi zlochinnimi organizaciyami Ce vklyuchaye hizhacku teoriyu derzhavnogo budivnictva Zmagalna politika Div takozh Zmagalna politika Na protivagu individualistichnomu dispozicijnomu analizu superechlivoyi politiki robota Tilli pidkreslyuye yak dinamika socialnogo protestu pov yazana z yihnim politichnim socialnim ta ekonomichnim kontekstom Tam de poperedni doslidzhennya kolektivnogo nasilstva argumentuvali yih netipovij harakter Tilli nakopichiv bezlich dokaziv shob prodemonstruvati sho voni yak pravilo vinikayut vnaslidok organizaciyi politichnih konfliktiv sho ne mayut nasilstva Robota Tilli mav znachnij vpliv na vivchennya suspilnih ruhiv Yak ne divno Charlz Tilli spochatku ne hotiv borotisya z gromadskimi ruhami Ya unikav pisati pro suspilni ruhi blizko dvadcyati rokiv bo vidchuvav sho cej termin stav nabryaklim i netochnim skazav vin v interv yu 2007 roku Fenomen gromadskogo ruhu viglyadav dlya mene yak istorichno specifichna forma politiki paralelna viborchij kampaniyi ta kolektivnomu viluchennyu yizhi a ne universalna kategoriya lyudskih dij Ideya rozmishennya narodzhennya suspilnogo ruhu v pevnij chas i misce spala na dumku Tilli koli vin pisav svoyu prorivnu robotu z transformaciyi britanskoyi populyarnoyi politiki Popular Contention u Velikij Britaniyi 1758 1834 U procesi zboru ta analizu 8088 spirnih zboriv yaki lyagli v osnovu knigi Tilli zauvazhiv sho odna vazhliva zmina v tomu yak zvichajni lyudi visuvayut kolektivni pretenziyi do derzhavnih organiv viyavilasya vinahodom togo sho mi zaraz nazivayemo gromadskij ruh Ya ne mig ne bachiti sho u Velikij Britaniyi prinajmni suspilni ruhi ne isnuvali v seredini 18 stolittya ale stali dominantnoyu formoyu populyarnoyi politiki do 1830 h rokiv Ce pochalo mene pisati pro istoriyu socialnih ruhiv spochatku v Zahidnij Yevropi a potim nareshti u vsomu sviti Zamist togo shob viznachiti vsi formi socialnogo protestu yak suspilni ruhi Tilli vikoristovuye bilsh vuzke viznachennya Konceptualno vin stverdzhuye sho suspilni ruhi podilyayut deyaki elementi z inshimi formami politichnih superechok takimi yak perevoroti viborchi kampaniyi strajki revolyuciyi ta politika grup interesiv ale mayut svoyi chitki harakteristiki Vin stverdzhuye sho suspilni ruh rozvinuvsya na Zahodi pislya 1750 r I poshirivsya po vsomu svitu zavdyaki kolonializmu torgivli ta migraciyi Misceve naselennya chastishe eksperimentuye z gromadskim ruhom z demokratizaciyeyu a v razi uspihu chastishe vklyuchaye jogo u svoyi politichni zmagannya Tilli stverdzhuye sho souspilni ruhi poyednuyut Postijni organizovani gromadski zusillya spryamovani na kolektivni pretenziyi do cilovoyi auditoriyi nazvemo ce kampaniyeyu Zastosuvannya kombinacij sered nastupnih form politichnih dij stvorennya asociacij ta koalicij specialnogo priznachennya publichnih mitingiv urochistih hodiv chuvan mitingiv demonstracij zayav pro podannya peticij zayav do ta v publichnih ZMI ta pamfletuvannya nazvati variativnij ansambl vistav socialno ruhomim repertuarom Uzgodzhene publichne predstavlennya uchasnikami vartosti yednosti chiselnosti ta prihilnosti WUNC z boku sebe ta abo svoyih viborchih okrugiv nazivajte yih displeyami WUNC Kampaniya zavzhdi pov yazuye prinajmni tri storoni grupu zayavnikiv pevnij ob yekt i pretenzij ta gromadskist yakogos rodu Repertuari socialnih ruhiv ce specifichni dlya kontekstu standartni operacijni proceduri socialnih ruhiv taki yak publichni mitingi urochisti hodi chuvannya mitingi cilovi asociaciyi ta koaliciyi demonstraciyi akciyi klopotan ta pamfletuvannya Shodo displeyiv WUNC Tilli pishe Termin WUNC zvuchit divno ale vin predstavlyaye shos cilkom zvichne Viyavlennya gidnosti socialnih ruhiv mozhe vklyuchati tverezu povedinku ta prisutnist duhovenstva ta materiv z ditmi pro yednist signalizuyut vidpovidni baneri spiv ta spivi cifri translyuyutsya cherez pidpisi na peticiyah ta zapovnennya vulic a prihilnist reklamuyetsya za rahunok poganoyi pogodi pokaznih zhertv ta abo vidimoyi uchasti starih ta invalidiv WUNC maye znachennya oskilki vona peredaye najvazhlivishi politichni poslannya cilyam gromadskogo ruhu ta vidpovidnij gromadskosti Tilli rozriznyaye tri vidi vimog visunutih suspilnimi ruhami Pozovi pro osobistist zayavlyayut sho mi zayavniki yavlyayemo soboyu yedinu silu z yakoyu slid rahuvatisya Taki pretenziyi zazvichaj mistyat nazvu mi napriklad Cheroki Rizaki almaziv abo Gromadyani ob yednani proti H Postijni pretenziyi pidtverdzhuyut zv yazki ta shozhist z inshimi politichnimi sub yektami napriklad yak viklyucheni menshini ustaleni torgovci nalezhnim chinom stvoreni grupi gromadyan abo viddani prihilniki rezhimu Programni pretenziyi peredbachayut zayavlenu pidtrimku abo protidiyu faktichnim abo proponovanim diyam z boku ob yektiv ruhu Vidnosna yaskravist zayav pro osobistist status i programi suttyevo riznitsya mizh socialnimi ruhami sered zayavnikiv u mezhah ruhu ta mizh fazami ruhu Tilli viznachaye pohodzhennya repertuariv socialnogo ruhu v nacionalnomu rezhimi v yakomu voni diyut Viznachayuchi rezhimi yak stupin derzhavnoyi spromozhnosti ta demokratiyi v ramkah pevnoyi derzhavnoyi vladi Tilli stverdzhuye sho spirni repertuari formuyutsya rezhimami troma sposobami rezhimi kontrolyuyut repertuari sho pred yavlyayut pretenziyi viznachayuchi zoni vstanovlenogo terpimogo ta zaboronenogo repertuariv rezhimi stanovlyat potencijnih zayavnikiv ta potencijni ob yekti vimog i rezhimi stvoryuyut potoki pitan podij ta uryadovih dij navkolo yakih socialni ruhi pidnimayutsya i padayut Tilli takozh stverdzhuye sho mizh socialnimi ruhami ta demokratizaciyeyu isnuye skladnij vzayemozv yazok Demokratizaciya spriyaye formuvannyu socialnih ruhiv ale ni v yakomu razi ne vsi socialni ruhi vistupayut i ne spriyayut demokratiyi Rozriznennya maye virishalne znachennya Tilli zasterigav vid ilyuziyi sho socialni ruhi sami spriyayut demokratiyi analitichno vidokremlyuyuchi vimogi ruhu vid naslidkiv ruhu Prodemokratichnij ruh mozhe prizvesti do antidemokratichnih naslidkiv stverdzhuvav vin prikladom mozhut buti liberali abo neoliberali yaki v kincevomu rahunku spriyayut rozdribnennyu demokratichnih koalicij I navpaki antidemokratichnij ruh mozhe spriyati demokratichnim rezultatam stimulyuyuchi demokratichni protidiyi z boku inshih gromadyan abo korisni kontrzahodi z boku derzhavnih sluzhbovciv prikladom mozhut buti nevdali antiimigracijni ruhi Odnak demokratizaciya zavzhdi spriyaye formuvannyu socialnih ruhiv oskilki kozhen z yiyi elementiv spriyaye diyalnosti socialnogo ruhu Formuvannya demokratizaciyeyu bilsh regulyarnih i kategorichnih vidnosin mizh uryadami ta sub yektami robit podannya zayav zasnovanih na pravah zdijsnennim vidimim ta privablivim Rozshirennya prav ta obov yazkiv u ramkah derzhavnoyi politiki spriyaye uchasti v kampaniyah vistupah gromadskogo ruhu ta vistavkah WUNC Zrivnyannya prav ta obov yazkiv u ramkah derzhavnoyi politiki zmicnyuye koaliciyi mizh kategoriyami ta zatverdzhennya novih identichnostej A posilennya obov yazkovih konsultacij sub yektiv shodo derzhavnoyi politiki vidkrivaye perspektivu ruhiv sho nabuvayut pevnogo slova u prijnyatti uryadovih rishen Pidsumovuyuchi socialni ruhi procvitayut na zahishenih pravah zboriv ob yednan ta kolektivnogo golosu sho nadayutsya demokratiyeyu Miska sociologiya U 1960 1970 ti roki Tilli vivchav migraciyu do mist i bula vplivovim teoretikom miskih yavish ta traktuvannyam gromad yak socialnih merezh U 1968 roci Tilli predstaviv svoyu dopovid pro yevropejske kolektivne nasilstvo pered Komisiyeyu Ejzenhauera organom sformovanim pri administraciyi Dzhonsona dlya ocinki miskih zavorushen sered Ruhu za gromadyanski prava Zvit buv vklyuchenij u vip 1 of Violence in America zbirka pid redakciyeyu naukovciv spivrobitnikiv komisiyi Yak povidomlyayetsya v jogo doslidzhennyah superechlivoyi politiki v Yevropi XIX stolittya ta ninishnogo nasilstva v SShA jogo interes do mist i gromad stav tisno pov yazanim z jogo zahoplennyam vivchennyam yak socialnih ruhiv tak i kolektivnogo nasilstva section Vshanuvannya pam yatiTilli otrimav kilka nagorod sered yakih premiya Common Wealth u sociologiyi v 1982 roci premiya Amalfi za sociologiyu ta socialni nauki v 1994 roci nagoroda Shidnogo sociologichnogo tovaristva za viznachnu stipendiyu v 1996 roci premiya Amerikanskoyi sociologichnoyi asociaciyi za kar yeru vidatnih stipendij u 2005 roci Premiya Mizhnarodnoyi politologichnoyi asociaciyi Karl Dojch u porivnyalnij politici v 2006 roci premiya pam yatnika Fi Beta Kappa Sidni Huk u 2006 roci ta premiya Radi socialnih nauk Albert O Girshman u 2008 roci Vin takozh otrimav pochesni doktori Rotterdamskogo universitetu im Institut d Etudes Politiques Parizkogo universitetu v 1993 r Universitet Toronto v 1995 r Universitet Strasburga v 1996 r Universitet Zhenevi v 1999 r Universitet Kritu v 2002 r Universitet Kvebeku v Monreali v 2004 r ta universitet Michiganu v 2007 r U 2001 roci aspiranti sociologiyi Kolumbiyi viznali Tilli profesorom roku Pislya jogo smerti Rada z socialnih nauk provela konferenciyu 2008 roku sponsorovanu razom z Kolumbijskim universitetom ta Institutom socialnih ta ekonomichnih doslidzhen ta politiki na jogo chest Svyatkuvannya zhittya ta tvorchosti Charlza Tilli Na cij konferenciyi DRSR ogolosiv Fond Charlza Tilli ta Luyizi Tilli z istoriyi suspilnih nauk Na konferenciyi buli vistupi vidomih sociologiv sered yakih Krejg Kalhun Immanuyil Vallerstajn Vilyam Syuell molodshij Dzhek Goldstoun ta Specialnij vipusk istoriyi suspilnih nauk za 2010 rik buv prisvyachenij roboti Charlza Tilli yak i specialnij vipusk Amerikanskogo sociologa za 2010 rik Bibliografiya Knizhki The Vendee A Sociological Analysis of the Counter revolution of 1793 1964 From Mobilization to Revolution 1978 As Sociology Meets History 1981 Big Structures Large Processes Huge Comparisons 1984 The Contentious French 1986 Coercion Capital and European States AD 990 1990 1990 European Revolutions 1492 1992 1993 Cities and the Rise of States in Europe A D 1000 to 1800 1994 Popular Contention in Great Britain 1758 1834 1995 Roads from Past to Future 1997 Work Under Capitalism with Chris Tilly 1998 Durable Inequality 1998 Transforming Post Communist Political Economies 1998 Dynamics of Contention with Doug McAdam and Sidney Tarrow 2001 The Politics of Collective Violence 2003 Contention amp Democracy in Europe 1650 2000 2004 Social Movements 1768 2004 2004 From Contentions to Democracy 2005 Identities Boundaries and Social Ties 2005 Trust and Rule 2005 Why 2006 Oxford Handbook of Contextual Political Analysis 2006 Contentious Politics with Sidney Tarrow 2006 Regimes and Repertoires 2006 Democracy 2007 Credit and Blame 2008 Contentious Performances 2008 Div takozhRendell Kollinz Immanuyil Vallerstajn Richard LahmanPrimitkihttp www columbia edu cu news 08 04 tilly html Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Muzej Solomona Guggengajma 1937 d Track Q10498496d Track Q201469 The New York Times J Kahn Manhattan New York Times Company A G Sulzberger 1851 ISSN 0362 4331 1553 8095 1542 667X d Track Q9684d Track Q6284490d Track Q11299d Track Q24743245d Track Q2529982d Track Q54837 Deutsche Nationalbibliothek Record 121677117 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 unspecified title S 259 Martin Douglas 2 travnya 2008 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 query nytimes com angl Arhiv originalu za 5 sichnya 2018 Procitovano 16 sichnya 2021 amer Arhiv originalu za 7 travnya 2015 Procitovano 16 sichnya 2021 Martin Douglas 2 travnya 2008 The New York Times amer ISSN 0362 4331 Arhiv originalu za 26 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 web archive org 26 lipnya 2014 Arhiv originalu za 26 lipnya 2014 Procitovano 16 sichnya 2021 Derman Joshua 18 zhovtnya 2012 angl Cambridge University Press ISBN 978 1 139 57707 6 Arhiv originalu za 23 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 Pro ce jdetsya u jogo praci Veliki strukturi veliki sistemi velichezni porivnyannya lists ufl edu Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 news columbia edu Arhiv originalu za 16 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 Tilly Charles 1992 angl Oxford Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 16 sichnya 2021 Paul DiPerna 13 lipnya 2009 Arhiv originalu za 11 grudnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Tilly Charles Popular Contention in Great Britain 1758 1834 Place of publication not identified ISBN 978 1 317 25380 8 OCLC 929952287 Tilly Charles 2004 Social movements 1768 2004 Boulder Paradigm Publishers ISBN 978 1 59451 042 7 Tilly Charles 2006 Regimes and repertoires Chicago University of Chicago Press ISBN 978 0 226 80353 1 OCLC 593283199 lists ufl edu Arhiv originalu za 17 kvitnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Tilly Charles 1988 Misreading then Rereading Nineteenth Century Social Change Pp 332 58 in Social Structures A Network Approach edited by Barry Wellman and SD Berkowitz Cambridge Cambridge University Press Social Science Research Council angl Arhiv originalu za 22 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 networks h net org Arhiv originalu za 29 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 Tilly Fund for Social Science History Fellowships amp Grants Social archive is 25 lipnya 2014 Arhiv originalu za 25 lipnya 2014 Procitovano 20 sichnya 2021 Social Science History Volume 34 Number 3 Fall 2010 http ssh dukejournals org content 34 3 toc link springer com angl Arhiv originalu za 28 sichnya 2021 Procitovano 20 sichnya 2021 PosilannyaCharlz Tilli Vojna i stroitelstvo gosudarstva kak organizovannaya prestupnost 3 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Spilne 06 04 2016 Ce nezavershena stattya pro sociologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi