Грецькі вчені епохи Відродження — грецькі представники інтелектуальної еліти Візантії, які внаслідок падіння Константинополя емігрували до Італії та інших країн Європи й зробили великий внесок в розвиток ренесансної культури й гуманістичних ідей.
Передісторія
В останні два століття своєї історії Візантійська імперія стала маленькою та політично слабкою християнською державою. Проте Візантія і досі залишалася великою державою в духовній та культурній сферах. Першими візантійськими вченими в Західній Європі стали вихідці з грекомовної Південної Італії, після того як Візантійська імперія втратила контроль над своїми італійськими провінціями (Нижня Італія).
Занепад Візантійської імперії (1203–1453), турецьке нашестя й нарешті Падіння Константинополя стали причиною величезної хвилі еміграції на Захід, включаючи учених, яка тривала до XVI століття.
Грецькі історики по різному трактують роль «тих, що пішли»: Апостолос Папарігопулос, із зайвою суворістю, звинувачує їх у тому, що вони в епоху випробувань залишили свій народ у рабстві й у темряві. Фотіадіс пише що сотні грецьких вчених, які залишили протягом XV століття останні уламки Візантії та підконтрольні Венеції грецькі землі, «перестали бути частиною грецького просвітництва і своїми знаннями сприяли швидкому розвиткові італійського Відродження». Вживаючи сьогоднішній термін «витік мізків», сучасний грецький історик А. Е. Вакалопулос пише що «ці вчені пересадили на Захід насіння елліно-візантійської культури, яким загрожувала загибель».
Еміграція візантійських вчених розглядається багатьма дослідниками як ключ до відродження грецьких та римських досліджень, що характеризувало Гуманізм епохи Відродження. Серед емігрантів були гуманісти, поети, письменники, видавці, викладачі, музиканти, астрономи, архітектори, вчені природничих наук, художники, книжники, філософи, політики та богослови.
Грецьке Палеологова Відродження, перерване турками, вже було повернуло свої погляди до старовини. Багато візантійські вчені тієї епохи називали себе вже не ромеями, а знову еллінами. У них навчалися західні вчені, які «після катастрофи 1453 року» самі продовжили захоплення палеологових греків перед античним світом. За допомогою свого «оновленого еллінізму», в роки Палеологового Відродження, Візантія ще раз дала потужний імпульс інтелектуального розвитку на Захід.
Візантійські вчені принесли в Західну Європу значно більше й краще збережене знання своєї (грецької) цивілізації. Їхньою основною роллю в ренесансному гуманізмі було викладання давньогрецької мови своїм західним колегам в університетах або й приватно, а також розповсюдженням стародавніх текстів.
Попередниками вчених-емігрантів були південні італійці Варлаам Калабрійський та , чий вплив на перших ренесансних гуманістів є незаперечним.
Папа Григорій XIII заснував у Римі «Грецьку Папську Колегію» (лат. Collegio Pontifico Greco), для прийому молодих грецьких біженців в Італії, а також інших емігрантів, які сповідували грецький обряд (див. Візантійський обряд). Ці молоді люди повинні були вивчити священні науки, щоб пізніше поширити їх серед своїх співвітчизників та полегшити возз'єднання схизматичних церков. Будівництво Колегії почалося одночасно зі спорудженням Церкви Святого Афанасія, з'єднаних мостом через Дорогу греків (італ. Via dei Greci). У тому ж 1577 році прибули перші студенти, і до завершення будівництва Колегії були розміщені в різних будівлях.
Окрім південних італійців, які населяли колишні візантійські території півострова і які ще досі залишалися грецькомовними й пов'язаними з візантійською культурою, до 1500 році грецька громада Венеції налічувала 5 000 чоловік.
Венеція, яка першою підточила підстави і міць Константинополя, стала за допомогою вільного вибору грецьких емігрантів найбагатшою спадкоємицею Візантії. Бібліотека Віссаріона була перевезена сюди ще до його смерті, 1472 року, і для багатьох греків цей багатий візантійськими елементами місто стало самим стерпним місцем заслання Венеційці до того ж правили Критом та Далмацією, де також осіли тисячі грецьких біженців з Константинополя, Фессалонік та інших візантійських центрів.
Крит став відомий насамперед своєю школою іконопису (Критська школа), яка після 1453 року стала найважливішою в грецькому світі.
Внесок грецьких учених в італійський Ренесанс
Ідеї з давнього Риму набули популярності серед учених вже в XIV столітті й їх важливість для Відродження не заперечується. Але це був лише один з факторів. Так сучасний німецький дослідник Вальтер Бершін повторює тезу Траубе що «в літературі не було жодної прямої лінії, що з'єднує Відродження та Античний світ (і обходить Середньовіччя)» і що «жоден римський автор не був відкритий уперше». При цьому Бершін повторює відому фразу Брукера (D.J.R. Brucker), що «за латинською мовою постійно присутня шепіт грецької».
Західні вчені постійно стикалися в латинських текстах з цитатами, витягами та посиланнями грецькою мовою. Коли перші західні гуманісти «висловили свій щирий інтерес та ностальгію за грецькими джерелами, настав час, коли грецька граматика могла отримати широкий відгук, а Мануїл Хрисолор, який з 1397 року викладав грецьку в університеті Флоренції, написав навчальний посібник „Питання грецької мови“». Хрисолор, що прибув на Захід з проханням про допомогу в боротьбі з турками, як посол імператора Мануїла II, в епоху коли Захід «цікавився більше духом греків, ніж збереженням їхньої державності» ознаменував початок нової університетської грецької традиції, початок «відкриття» грецьких авторів та їхніх масових перекладів. Щн більше визнання у гуманістів здобув своїм «Граматичним вступом»
Тексти та ідеї, принесені з Візантії, мали величезний вплив на західний гуманізм, філософію та науку. Філософія не тільки Арістотеля, але й Платона, суттєво вплинула на Відродження й породила дебати про місце людини у Всесвіті, про безсмертя душі, про здатність людини вдосконалити себе за допомогою розвитку чеснот.
Розквіт філософії в XV столітті відродив вплив давньогрецької філософії та науки на Відродження. Відгомін цих змін зберігався століттями вже після Відродження й не тільки в роботах гуманістів, але й у сфері освіти та в духовних цінностях Європи й західного суспільства до сьогоднішніх днів.
Дещо меншим був прямий або опосередкований вплив грецьких вчених на екзегетику Нового Завіту. Проте, наприклад, Лоренцо Валла взявся виправляти латинську Вульгату, надихнувшись Віссаріоном та спираючись на грецькі тексти.
Деякі відомі грецькі учені епохи Відродження
- — Оксфорд, Нюрнберг.
- Мануїл Хрисолор — Флоренція, Павія, Рим, Венеція, Мілан.
- Пліфон — учитель Віссаріона Нікейського.
- Віссаріон Нікейський
- — Венеція, Флоренція, Рим.
- — перший декан університетів Феррари, Неаполя та Риму.
- Іван Аргіропул — університети Флоренції, Рима.
- — Мілан.
- — Рим.
- Костянтин Ласкаріс — .
- Димитрій Кідоніс
- Максим Грек — навчався в Італії до переїзду в Росію.
- — Падуя.
- Варлаам Калабрійський — у нього навчався грецької мови Франческо Петрарка.
- — Падуя.
- — Анкона та Флоренція.
- - Рим, бібліотекар бібліотеки Ватикану.
- — у нього навчався грецької Джованні Бокаччо.
- Максим Плануд — Рим, Венеція.
- - епископ у Калабрії.
- Ісидор (митрополит Київський)
- — Венеція
- — Паризький університет, його учнями були Еразм Ротердамський, Йоганн Рейхлін, Гійом Бюде та .
- — вчений і дипломат, родич Мануїла Христолора.
- — Модена, автор грецько-латинського словника.
- — Рим.
- Захарія Каллієргі — Рим.
- — Оксфорд, професор.
- — математик та астроном з Сицилії.
- — учений, письменник, медик та дипломат, радник при французькому дворі.
- — Венеція, математик, архітектор, філософ.
- — Венеція та Падуя, теоретична та практична медицина, професор.
- (бл. 1622–1687) — Венеція та Падуя, філософія, медицина, право
- — Венеція.
- — Флоренція, філософ, прихильник аристотелізму.
- — Париж, учитель та
- Ніколаос Софіанос — Рим, Венеція, географ, автор
- — Рим.
- — Венеція, вчений і поет.
- — Венеція.
- — Венеція.
- — Венеція.
- — Венеція, композитор.
- — Венеція, Падуя.
- (Nicolai Calliachius) (1645–1707).
Деякі відомі митці й друкарі грецького походження
- Ель Греко — художник з Криту, Італія, Іспанія.
- Марко Базаїті
- Антоніос Васілакіс — художник з острова Мілос, працював у Венеції з Паоло Веронезе.
- Михайло Дамаскін — Венеція, художник з Криту.
- Еммануїл Тзанес — Венеція, художник з Криту.
- — Італія, Баварія, співак і композитор.
- — Венеція, заснував першу грецьку друкарню.
- — Венеція, заснував Флангінську школу.
- (1467–1535) художник з Криту
- — Венеція, живописець.
- — Рим, Венеція.
Посилання
- Walter Berschin, Griechisch-Lateinisches Mittelalter, , p.379
- Απόστολος Ε. Βακαλόπουλος, Νέα Ελληνικη Ιστορία 1204–1985, Βάνιας Θεσσαλονίκη 2001, σελ.40
- [Δημήτρη Φωτιάδη, Ιστορία του 21, ΜΕΛΙΣΣΑ, 1971, τομ.A, σελ.144]
- [Απόστολος Ε. Βακαλόπουλος, Νέα Ελληνική Ιστορία 1204–1985, Εκδόσεις Βάνιας, Θεσσαλονίκη, σελ.37,41]
- . Архів оригіналу за 11 лютого 2020. Процитовано 24 липня 2012.
- . Архів оригіналу за 9 червня 2016. Процитовано 24 липня 2012.
- Walter Berschin, Griechisch-Lateinisches Mittelalter,,p.422
- Walter Berschin, Griechisch-Lateinisches Mittelalter,,p.380
- The Italian renaissance in its historical background, Denis Hay Cambridge University Press 1976
- De Meester, «Le Collège Pontifical Grec de Rome», Rome, 1910
- [Walter Berschin, Griechisch-Lateinisches Mittelalter,,p.417]
- Maria Constantoudaki-Kitromilides in From Byzantium to El Greco,p.51-2, Athens 1987, Byzantine Museum of Arts
- Walter Berschin, Griechisch-Lateinisches Mittelalter,,p.21
- Walter Berschin, Griechisch-Lateinisches Mittelalter,,p.15
- Walter Berschin, Griechisch-Lateinisches Mittelalter,,p.63
- Walter Berschin, Griechisch-Lateinisches Mittelalter,,p.414
- Walter Berschin, Griechisch-Lateinisches Mittelalter,,p.415
- Walter Berschin, Griechisch-Lateinisches Mittelalter,, p.64
- Constantinople and the West by Deno John Geanakopulos-Italian Renaissance and thought and the role of Byzantine emigres scholars in Florence, Rome and Venice: A reassessment University of Wiskonshin Press, 1989
- From Byzantium to Italy: Greek Studies in the Italian Renaissance. by N. G. Wilson The Sixteenth Century Journal, Vol. 25, No. 3 (Autumn, 1994), pp. 743–744
- Eight philosophers of the Italian Renaissance, Paul Oskar Kristeller, Stanford University Press,1964
- Constantinople and the West by Deno John Geanakopulos-Italian Renaissance and thought and the role of Byzantine emigres scholars in Florence, Rome and Венеція: A reassessment University of Wiskonshin Press, 1989
- Convegno internazionale nuove idee e nuova arte nell '700 italiano, Roma, 19-23 maggio 1975. Accademia nazionale dei Lincei. 1977. с. 429. OCLC 4666566.
- Boehm, Eric H. (1995). Historical abstracts: Modern history abstracts, 1450-1914, Volume 46, Issues 3-4. American Bibliographical Center of ABC-Clio. с. 755. OCLC 701679973.
- Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin. Institut für Griechisch-Römische Altertumskunde, Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin. Zentralinstitut für Alte Geschichte und Archäologie (1956). Berliner byzantinistische Arbeiten, Volume 40. Akademie-Verlag. с. 209—210.
John Cigala (народився в Нікосії в 1622 році)
- Feller, François-Xavier de (1782). Dictionnaire historique, Volume 2. Mathieu Rieger fils. с. 18. OCLC 310948713.
CALLIACHI, ( Nicolas ) grec de Candie, y naquit en 1645. Il profefla les belles
- . Архів оригіналу за 22 липня 2012. Процитовано 24 липня 2012.
Джерела
- Deno J. Geanakoplos, Byzantine East and Latin West: Two worlds of Christendom in Middle Ages and renaissance. The Academy Library Harper & Row Publishers, New York, 1966.
- Deno J. Geanakoplos, (1958) A Byzantine looks at the renaissance, Greek, Roman and Byzantine Studies 1 (2);pp:157-62.
- Jonathan Harris, Greek Émigrés in the West, 1400–1520, Camberley: Porphyrogenitus, 1995.
- Louise Ropes Loomis (1908) The Greek Renaissance in Italy The American Historical Review, 13 (2);pp:246-258.
- John Monfasani Byzantine Scholars in Renaissance Italy: Cardinal Bessarion and Other Émigrés: Selected Essays, Aldershot, Hampshire: Variorum, 1995.
- Steven Runciman, The fall of Constantinople, 1453. Cambridge University press, Cambridge 1965.
- Fotis Vassileiou & Barbara Saribalidou, Short Biographical Lexicon of Byzantine Academics Immigrants to Western Europe, 2007.
- Dimitri Tselos (1956) A Greco-Italian School of Illuminators and Fresco Painters: Its Relation to the Principal Reims
- Nigel G. Wilson. From Byzantium to Italy: Greek Studies in the Italian Renaissance. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1992.
Посилання
- Greece: Books and Writers. [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Jonathan Harris, 'Byzantines in Renaissance Italy'. [ 11 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Bilingual (Greek original/English) excerpts from Gennadios Scholarios' Epistle to Orators. [ 18 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Richard C. Jebb 'Christian Renaissance'. [ 16 липня 2012 у Wayback Machine.]
- Karl Krumbacher: 'The History of Byzantine Literature: from Justinian to the end of the Eastern Roman Empire (527–1453) '. [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Istituto Ellenico di Studi Byzantini and Postbyzantini di Venezia [ 15 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grecki vcheni epohi Vidrodzhennya grecki predstavniki intelektualnoyi eliti Vizantiyi yaki vnaslidok padinnya Konstantinopolya emigruvali do Italiyi ta inshih krayin Yevropi j zrobili velikij vnesok v rozvitok renesansnoyi kulturi j gumanistichnih idej Ivan ArgiropulPeredistoriyaV ostanni dva stolittya svoyeyi istoriyi Vizantijska imperiya stala malenkoyu ta politichno slabkoyu hristiyanskoyu derzhavoyu Prote Vizantiya i dosi zalishalasya velikoyu derzhavoyu v duhovnij ta kulturnij sferah Pershimi vizantijskimi vchenimi v Zahidnij Yevropi stali vihidci z grekomovnoyi Pivdennoyi Italiyi pislya togo yak Vizantijska imperiya vtratila kontrol nad svoyimi italijskimi provinciyami Nizhnya Italiya Zanepad Vizantijskoyi imperiyi 1203 1453 turecke nashestya j nareshti Padinnya Konstantinopolya stali prichinoyu velicheznoyi hvili emigraciyi na Zahid vklyuchayuchi uchenih yaka trivala do XVI stolittya Grecki istoriki po riznomu traktuyut rol tih sho pishli Apostolos Paparigopulos iz zajvoyu suvoristyu zvinuvachuye yih u tomu sho voni v epohu viprobuvan zalishili svij narod u rabstvi j u temryavi Fotiadis pishe sho sotni greckih vchenih yaki zalishili protyagom XV stolittya ostanni ulamki Vizantiyi ta pidkontrolni Veneciyi grecki zemli perestali buti chastinoyu greckogo prosvitnictva i svoyimi znannyami spriyali shvidkomu rozvitkovi italijskogo Vidrodzhennya Vzhivayuchi sogodnishnij termin vitik mizkiv suchasnij greckij istorik A E Vakalopulos pishe sho ci vcheni peresadili na Zahid nasinnya ellino vizantijskoyi kulturi yakim zagrozhuvala zagibel Emigraciya vizantijskih vchenih rozglyadayetsya bagatma doslidnikami yak klyuch do vidrodzhennya greckih ta rimskih doslidzhen sho harakterizuvalo Gumanizm epohi Vidrodzhennya Sered emigrantiv buli gumanisti poeti pismenniki vidavci vikladachi muzikanti astronomi arhitektori vcheni prirodnichih nauk hudozhniki knizhniki filosofi politiki ta bogoslovi Grecke Paleologova Vidrodzhennya perervane turkami vzhe bulo povernulo svoyi poglyadi do starovini Bagato vizantijski vcheni tiyeyi epohi nazivali sebe vzhe ne romeyami a znovu ellinami U nih navchalisya zahidni vcheni yaki pislya katastrofi 1453 roku sami prodovzhili zahoplennya paleologovih grekiv pered antichnim svitom Za dopomogoyu svogo onovlenogo ellinizmu v roki Paleologovogo Vidrodzhennya Vizantiya she raz dala potuzhnij impuls intelektualnogo rozvitku na Zahid Vizantijski vcheni prinesli v Zahidnu Yevropu znachno bilshe j krashe zberezhene znannya svoyeyi greckoyi civilizaciyi Yihnoyu osnovnoyu rollyu v renesansnomu gumanizmi bulo vikladannya davnogreckoyi movi svoyim zahidnim kolegam v universitetah abo j privatno a takozh rozpovsyudzhennyam starodavnih tekstiv Poperednikami vchenih emigrantiv buli pivdenni italijci Varlaam Kalabrijskij ta chij vpliv na pershih renesansnih gumanistiv ye nezaperechnim Papa Grigorij XIII zasnuvav u Rimi Grecku Papsku Kolegiyu lat Collegio Pontifico Greco dlya prijomu molodih greckih bizhenciv v Italiyi a takozh inshih emigrantiv yaki spoviduvali greckij obryad div Vizantijskij obryad Ci molodi lyudi povinni buli vivchiti svyashenni nauki shob piznishe poshiriti yih sered svoyih spivvitchiznikiv ta polegshiti vozz yednannya shizmatichnih cerkov Budivnictvo Kolegiyi pochalosya odnochasno zi sporudzhennyam Cerkvi Svyatogo Afanasiya z yednanih mostom cherez Dorogu grekiv ital Via dei Greci U tomu zh 1577 roci pribuli pershi studenti i do zavershennya budivnictva Kolegiyi buli rozmisheni v riznih budivlyah Okrim pivdennih italijciv yaki naselyali kolishni vizantijski teritoriyi pivostrova i yaki she dosi zalishalisya greckomovnimi j pov yazanimi z vizantijskoyu kulturoyu do 1500 roci grecka gromada Veneciyi nalichuvala 5 000 cholovik Veneciya yaka pershoyu pidtochila pidstavi i mic Konstantinopolya stala za dopomogoyu vilnogo viboru greckih emigrantiv najbagatshoyu spadkoyemiceyu Vizantiyi Biblioteka Vissariona bula perevezena syudi she do jogo smerti 1472 roku i dlya bagatoh grekiv cej bagatij vizantijskimi elementami misto stalo samim sterpnim miscem zaslannya Venecijci do togo zh pravili Kritom ta Dalmaciyeyu de takozh osili tisyachi greckih bizhenciv z Konstantinopolya Fessalonik ta inshih vizantijskih centriv Krit stav vidomij nasampered svoyeyu shkoloyu ikonopisu Kritska shkola yaka pislya 1453 roku stala najvazhlivishoyu v greckomu sviti Vnesok greckih uchenih v italijskij RenesansDiv takozh Italijske Vidrodzhennya Odin z manuskriptiv Georgiosa Gemistosa greckoyu napisanij na pochatku 15 go stolittya Vissarion Nikejskij Manuyil Hrisolor portret v Greckij Papskij Kolegiyi Rima Kostyantin Laskaris Ideyi z davnogo Rimu nabuli populyarnosti sered uchenih vzhe v XIV stolitti j yih vazhlivist dlya Vidrodzhennya ne zaperechuyetsya Ale ce buv lishe odin z faktoriv Tak suchasnij nimeckij doslidnik Valter Bershin povtoryuye tezu Traube sho v literaturi ne bulo zhodnoyi pryamoyi liniyi sho z yednuye Vidrodzhennya ta Antichnij svit i obhodit Serednovichchya i sho zhoden rimskij avtor ne buv vidkritij upershe Pri comu Bershin povtoryuye vidomu frazu Brukera D J R Brucker sho za latinskoyu movoyu postijno prisutnya shepit greckoyi Zahidni vcheni postijno stikalisya v latinskih tekstah z citatami vityagami ta posilannyami greckoyu movoyu Koli pershi zahidni gumanisti vislovili svij shirij interes ta nostalgiyu za greckimi dzherelami nastav chas koli grecka gramatika mogla otrimati shirokij vidguk a Manuyil Hrisolor yakij z 1397 roku vikladav grecku v universiteti Florenciyi napisav navchalnij posibnik Pitannya greckoyi movi Hrisolor sho pribuv na Zahid z prohannyam pro dopomogu v borotbi z turkami yak posol imperatora Manuyila II v epohu koli Zahid cikavivsya bilshe duhom grekiv nizh zberezhennyam yihnoyi derzhavnosti oznamenuvav pochatok novoyi universitetskoyi greckoyi tradiciyi pochatok vidkrittya greckih avtoriv ta yihnih masovih perekladiv Shn bilshe viznannya u gumanistiv zdobuv svoyim Gramatichnim vstupom Teksti ta ideyi prineseni z Vizantiyi mali velicheznij vpliv na zahidnij gumanizm filosofiyu ta nauku Filosofiya ne tilki Aristotelya ale j Platona suttyevo vplinula na Vidrodzhennya j porodila debati pro misce lyudini u Vsesviti pro bezsmertya dushi pro zdatnist lyudini vdoskonaliti sebe za dopomogoyu rozvitku chesnot Rozkvit filosofiyi v XV stolitti vidrodiv vpliv davnogreckoyi filosofiyi ta nauki na Vidrodzhennya Vidgomin cih zmin zberigavsya stolittyami vzhe pislya Vidrodzhennya j ne tilki v robotah gumanistiv ale j u sferi osviti ta v duhovnih cinnostyah Yevropi j zahidnogo suspilstva do sogodnishnih dniv Desho menshim buv pryamij abo oposeredkovanij vpliv greckih vchenih na ekzegetiku Novogo Zavitu Prote napriklad Lorenco Valla vzyavsya vipravlyati latinsku Vulgatu nadihnuvshis Vissarionom ta spirayuchis na grecki teksti Deyaki vidomi grecki ucheni epohi Vidrodzhennya Oksford Nyurnberg Manuyil Hrisolor Florenciya Paviya Rim Veneciya Milan Plifon uchitel Vissariona Nikejskogo Vissarion Nikejskij Veneciya Florenciya Rim pershij dekan universitetiv Ferrari Neapolya ta Rimu Ivan Argiropul universiteti Florenciyi Rima Milan Rim Kostyantin Laskaris Dimitrij Kidonis Maksim Grek navchavsya v Italiyi do pereyizdu v Rosiyu Paduya Varlaam Kalabrijskij u nogo navchavsya greckoyi movi Franchesko Petrarka Paduya Ankona ta Florenciya Rim bibliotekar biblioteki Vatikanu u nogo navchavsya greckoyi Dzhovanni Bokachcho Maksim Planud Rim Veneciya episkop u Kalabriyi Isidor mitropolit Kiyivskij Veneciya Parizkij universitet jogo uchnyami buli Erazm Roterdamskij Jogann Rejhlin Gijom Byude ta vchenij i diplomat rodich Manuyila Hristolora Modena avtor grecko latinskogo slovnika Rim Zahariya Kalliyergi Rim Oksford profesor matematik ta astronom z Siciliyi uchenij pismennik medik ta diplomat radnik pri francuzkomu dvori Veneciya matematik arhitektor filosof Veneciya ta Paduya teoretichna ta praktichna medicina profesor bl 1622 1687 Veneciya ta Paduya filosofiya medicina pravo Veneciya Florenciya filosof prihilnik aristotelizmu Parizh uchitel ta Nikolaos Sofianos Rim Veneciya geograf avtor Rim Veneciya vchenij i poet Veneciya Veneciya Veneciya Veneciya kompozitor Veneciya Paduya Nicolai Calliachius 1645 1707 Deyaki vidomi mitci j drukari greckogo pohodzhennyaDomenikos Teotokopulosa El Greko hudozhnik z Kritu Italiya Ispaniya Marko Bazayiti Antonios Vasilakis hudozhnik z ostrova Milos pracyuvav u Veneciyi z Paolo Veroneze Mihajlo Damaskin Veneciya hudozhnik z Kritu Emmanuyil Tzanes Veneciya hudozhnik z Kritu Italiya Bavariya spivak i kompozitor Veneciya zasnuvav pershu grecku drukarnyu Veneciya zasnuvav Flanginsku shkolu 1467 1535 hudozhnik z Kritu Veneciya zhivopisec Rim Veneciya PosilannyaWalter Berschin Griechisch Lateinisches Mittelalter ISBN 960 12 0695 5 p 379 Apostolos E Bakalopoylos Nea Ellhnikh Istoria 1204 1985 Banias 8essalonikh 2001 sel 40 Dhmhtrh Fwtiadh Istoria toy 21 MELISSA 1971 tom A sel 144 Apostolos E Bakalopoylos Nea Ellhnikh Istoria 1204 1985 Ekdoseis Banias 8essalonikh sel 37 41 Arhiv originalu za 11 lyutogo 2020 Procitovano 24 lipnya 2012 Arhiv originalu za 9 chervnya 2016 Procitovano 24 lipnya 2012 Walter Berschin Griechisch Lateinisches Mittelalter ISBN 960 12 0695 5 p 422 Walter Berschin Griechisch Lateinisches Mittelalter ISBN 960 12 0695 5 p 380 The Italian renaissance in its historical background Denis Hay Cambridge University Press 1976 De Meester Le College Pontifical Grec de Rome Rome 1910 Walter Berschin Griechisch Lateinisches Mittelalter ISBN 960 12 0695 5 p 417 Maria Constantoudaki Kitromilides in From Byzantium to El Greco p 51 2 Athens 1987 Byzantine Museum of Arts Walter Berschin Griechisch Lateinisches Mittelalter ISBN 960 12 0695 5 p 21 Walter Berschin Griechisch Lateinisches Mittelalter ISBN 960 12 0695 5 p 15 Walter Berschin Griechisch Lateinisches Mittelalter ISBN 960 12 0695 5 p 63 Walter Berschin Griechisch Lateinisches Mittelalter ISBN 960 12 0695 5 p 414 Walter Berschin Griechisch Lateinisches Mittelalter ISBN 960 12 0695 5 p 415 Walter Berschin Griechisch Lateinisches Mittelalter ISBN 960 12 0695 5 p 64 Constantinople and the West by Deno John Geanakopulos Italian Renaissance and thought and the role of Byzantine emigres scholars in Florence Rome and Venice A reassessment University of Wiskonshin Press 1989 From Byzantium to Italy Greek Studies in the Italian Renaissance by N G Wilson The Sixteenth Century Journal Vol 25 No 3 Autumn 1994 pp 743 744 Eight philosophers of the Italian Renaissance Paul Oskar Kristeller Stanford University Press 1964 Constantinople and the West by Deno John Geanakopulos Italian Renaissance and thought and the role of Byzantine emigres scholars in Florence Rome and Veneciya A reassessment University of Wiskonshin Press 1989 Convegno internazionale nuove idee e nuova arte nell 700 italiano Roma 19 23 maggio 1975 Accademia nazionale dei Lincei 1977 s 429 OCLC 4666566 Boehm Eric H 1995 Historical abstracts Modern history abstracts 1450 1914 Volume 46 Issues 3 4 American Bibliographical Center of ABC Clio s 755 OCLC 701679973 Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin Institut fur Griechisch Romische Altertumskunde Deutsche Akademie der Wissenschaften zu Berlin Zentralinstitut fur Alte Geschichte und Archaologie 1956 Berliner byzantinistische Arbeiten Volume 40 Akademie Verlag s 209 210 John Cigala narodivsya v Nikosiyi v 1622 roci Feller Francois Xavier de 1782 Dictionnaire historique Volume 2 Mathieu Rieger fils s 18 OCLC 310948713 CALLIACHI Nicolas grec de Candie y naquit en 1645 Il profefla les belles Arhiv originalu za 22 lipnya 2012 Procitovano 24 lipnya 2012 DzherelaDeno J Geanakoplos Byzantine East and Latin West Two worlds of Christendom in Middle Ages and renaissance The Academy Library Harper amp Row Publishers New York 1966 Deno J Geanakoplos 1958 A Byzantine looks at the renaissance Greek Roman and Byzantine Studies 1 2 pp 157 62 Jonathan Harris Greek Emigres in the West 1400 1520 Camberley Porphyrogenitus 1995 Louise Ropes Loomis 1908 The Greek Renaissance in Italy The American Historical Review 13 2 pp 246 258 John Monfasani Byzantine Scholars in Renaissance Italy Cardinal Bessarion and Other Emigres Selected Essays Aldershot Hampshire Variorum 1995 Steven Runciman The fall of Constantinople 1453 Cambridge University press Cambridge 1965 Fotis Vassileiou amp Barbara Saribalidou Short Biographical Lexicon of Byzantine Academics Immigrants to Western Europe 2007 Dimitri Tselos 1956 A Greco Italian School of Illuminators and Fresco Painters Its Relation to the Principal Reims Nigel G Wilson From Byzantium to Italy Greek Studies in the Italian Renaissance Baltimore Johns Hopkins University Press 1992 PosilannyaGreece Books and Writers 1 listopada 2020 u Wayback Machine Jonathan Harris Byzantines in Renaissance Italy 11 lyutogo 2020 u Wayback Machine Bilingual Greek original English excerpts from Gennadios Scholarios Epistle to Orators 18 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Richard C Jebb Christian Renaissance 16 lipnya 2012 u Wayback Machine Karl Krumbacher The History of Byzantine Literature from Justinian to the end of the Eastern Roman Empire 527 1453 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Istituto Ellenico di Studi Byzantini and Postbyzantini di Venezia 15 listopada 2017 u Wayback Machine