Трибухі́вці — село в Україні, у Трибухівській сільській громаді Чортківського району (до 2020 року в Бучацькому районі) Тернопільської області. Розміщене на річці Вільховець, на північному сході району.
село Трибухі́вці | |
---|---|
Вигляд на село | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Трибухівська сільська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060390010032955 |
Облікова картка | Трибухівці |
Основні дані | |
Перша згадка | 1578 |
Населення | 4 096 |
Територія | 7.900 км² |
Густота населення | 545.32 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48431 |
Телефонний код | +380 03544 |
Катойконіми | трибухівчани, трибухівчанин, трибухівчанка |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°02′28″ пн. ш. 25°27′36″ сх. д. / 49.04111° пн. ш. 25.46000° сх. д.Координати: 49°02′28″ пн. ш. 25°27′36″ сх. д. / 49.04111° пн. ш. 25.46000° сх. д. |
Водойми | р. Вільховець |
Найближча залізнична станція | Пишківці |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48431, Тернопільська обл., Чортківський р-н, с. Трибухівці, вул. Горішня,46 |
Сільський голова | Олег Іванович Максимович |
Карта | |
Трибухі́вці | |
Трибухі́вці | |
Мапа | |
Трибухівці у Вікісховищі |
Було центром Трибухівської сільської ради. Від вересня 2016 — центр Трибухівської сільської громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Трибухівської сільської громади.
У 1961—1992 рр. називалося Дружба. Біля Трибухівців є хутори Заниво та Поперечки, до села приєднано хутір Завадина; хутори Верховина, Довговина, Кут виведені з облікових даних у зв'язку з переселенням мешканців.
Місцевості села
Борщівка, Брухалівка (колишній хутір), Завадина (колишній хутір), Отинівка.
Історія
Перша письмова згадка описує село як власність Бучацьких гербу Абданк.
У 1611 році власником, чи посідачем, села став Станіслав Гольський, який набув маєтність від представника роду Бучацьких-Творовських гербу Пилява.
У 1672 році село згадується в щоденнику Ульріха фон Вердума.
У 1680 р. після демаркації польсько-турецького кордону Трибухівці залишилися у складі Речі Посполитої.
12 вересня 1702 р. дідичем був Стефан Александер Потоцький — фундатор монастиря оо. василіян у Бучачі
У 1810 році дідич села — Ігнацій Красицький(пом. 20 жовтня 1844; братанок примаса Королівства Польського і Великого князівства Литовського Ігнація Красіцького, проживав у Стратині), від якого перейшли в руки доньки Ружі — дружини Адама Орловського (вказаний власником у 1832 р.).
З кінця 1840-х до початку 1870-х дідичами були вірмени Захаріяш та Францішек Криштофовичі, в другій половині 1870-х — граф Теодор Лянцкоронський.
Найпізніше з 1886 року до початку другої світової війни дідичами були Корнель (пом. 1898), Францішек (1871—1935, портретист, батько Ядвіги Городиської), Корнель (1904—1940).
У селі діяли українські товариства «Просвіта», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар» та інші.
15 червня 1934 р. частину земель села площею 291,5499 га передали селу Слобідка Джуринська Чортківського повіту.
Перший колгосп створили у квітні 1940 року.
1941 року в селі поблизу цвинтаря біля центральної дороги насипали 6-кутну символічну могилу, обклали насип камінними цоколями висотою 80 см, поверхню — дерном. В середину помістили землю, политу кров'ю в'язнів Чортківської тюрми, на вершині встановили березовий хрест. Знизу поставили плиту, на якій викарбували 2 шаблі, тризуб, надпис: «Спіть, хлопці, спіть. Про кращу долю і волю України сніть.» Плиту червоні окупанти знищили 1944 року, насип розгорнули 1950-го.
Чимало хлопців воювали в лавах УПА. Під час однієї з облав, в якій, за спогадами Ганни Семирозум, брали участь ковпаквці, у січні 1945 відбулась перестрілка між упівцями та ними. Кілька ковпаківців вбили, зокрема, «їх старшого» — у відповідь «визволителі» підпалили хату, де виявили повстанців. Згоріла заживо худоба, все майно.
Бучацький аграрний коледж на початку ХХІ століття змінив «місце прописки» на село.
Релігія
1762 року в Пишківцях відкрито експозитуру греко-католицької парафії у Трибухівцях.
До Львівського псевдособору 1946 всі храми в селі належали вірним УГКЦ.
- Церква Преподобної Параскеви (1847 р., відбудована 1994 р., кам'яна; Церква на Отинівці, УГКЦ); добудована в 1990-х);
- Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці (XVI—XVII ст., дерев'яна, також відома як Церква на Борщівці, ПЦУ) — 26 грудня 2018 року перейшла до Помісної Православної Церкви від УПЦ МП;
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці (1926 р., мурована, відома як Церква на Завадині, ПЦУ);
- Церква Різдва Пресвятої Богородиці (2008 р., мурована, УГКЦ);
- Костел Неустанної Помочі Божої Матері (земельну ділянку, кошти надав Францішек Городиський, проект безкоштовно виконав Ян Тарчалович (з 1912 року — директор школи будівельних ремесел у місті Бучачі) 1903—1936;;
- 5 капличок.
Пам'ятки
Втрачені
- палац Городиських у неоготичному стилі (тепер на цьому місці — залишки господарських приміщень виробничої частини колишнього Бучацького радгоспу-технікуму — тепер Бучацький агроколедж Подільського ДАТУ), але в 1944 р. його було підірвано. В 1957 році рештки споруди повністю розібрали.
Пам'ятники
- пам'ятний хрест на честь скасування панщини 1848 року (відновлено 1991);
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1970, реконструйовано 1984);
- на могилі воїна ЧА В. Грамоти (1979).
- Пам'ятний знак (хрест) на честь скасування панщини
Щойновиявлена пам'ятка історії.
Робота самодіяльних майстрів, виготовлений із каменю.
Розміри: висота хреста — 1,35 м, постамент — 1х0,9х1, нижній блок постаменту — 1,6х2х2.
Соціальна сфера
Працюють ЗОШ 1-3 ступ., Будинок культури, бібліотека, ФАП, дільнична сімейна лікарня, аптека, дошкільний заклад, відділення зв'язку, фермерські господарства, 10 торгових закладів; у селі розташоване центральне приміщення Бучацького аграрного коледжу.
Населення
У 2007 році в Трибухівцях проживало 4232 особи.
Спорт
У радянські часи команда радгоспу «Дружба», створена з гравців бучацького «Колгоспника (Колоса)», неодноразово брала участь у всесоюзних змаганнях за кубок «Золотий колос», у яких тричі підряд (1969—1971) перемагала, завдяки чому навічно отримала головний приз, що нині перебуває в експозиції Бучацького районного краєзнавчого музею.
У часи відновлення Незалежності України сільський ФК «Трибухівці» кілька разів ставав чемпіоном та володарем Кубка Бучацького району з футболу. В сезоні 2017 року клуб бере участь у розіграші Першості Тернопільської області серед команд Першої ліги.
Відомі люди
Народилися
- - український композитор, педагог
- Іван Балюк - український поет, публіцист, громадський діяч
- Леся Балюк - українська поетеса, прозаїк
- Дмитро Бучинський - український літературознавець, перекладач
- - громадський діяч
- Ядвіґа Городиська — польська скульпторка, викладачка, донька дідича Трибухівців.
- Зваричевська Мирослава Василівна — українська філологиня, педагогиня, громадська діячка, дисидентка та політичний в'язень часів СРСР. Заслужений учитель України. Небога та похресниця відомого публіциста і дослідника, професора Українського Католицького Університету (Рим) Дмитра Бучинського.
- Корнило Кізюк - український військовик, командант Технічного куреня УГА
- Ігор Лисий - український підприємець, заступник міського голови Кам'янця-Подільського, останній директор перед анексією центру «Артек»
- - українська художниця, боєць АТО
- - український військовик, командант куреню УГА, інженер
- Михайло Нетриб'як - український архітектор
- Ігор Римар - український військовик, учасник російсько-української війни, військовослужбовець 80-ї окремої аеромобільної бригади, «кіборг»(1987-2015)
- — голова «Товариства бучачан» у Польщі
- (13.06.1971 - 08.08.2022) — український військовик, учасник російсько-української війни,
Поховані
Загинули в боях з червоними, убиті окупантами
- Багрій Григорій Семенович (1922—1946, у бою біля Цвітової, там похований),
- Борис Михайло Пилипович (1919—?, арештований 1941),
- Вахович Василь Григорович («Ясен», 1922—1945, у бою на Круковій горі),
- Велещук Микола Григорович (1922—1945, у бою на Круковій горі),
- Велещук Олекса (1920-?),
- Качур Степан Семенович (1922—1945, у бою на Круковій горі),
- Пискливець Іван Григорович («Чорний», 1922—1945, у бою на Круковій горі),
- Велещук Іван Пилипович (1921—1945, біля Григорова Монастириського району),
- Гуляк Михайло Миколайович («Ох», 1925—2.4.1949, Трибухівці),
- Гуляк Микола Миколайович (1906—1947, Чортківська тюрма),
- Гуляк Катерина (1947, при облаві в с. Джурині),
- Голик Максим Васильович («Гай», 1925—1945, вбитий Йосипом Рудиком),
- Гринів Михайло Степанович (1925—1945, с. Слобідка),
- Каліка Василь, Качур Костянтин Данилович («Залізняк», 1922—1945, сотник УПА, воював на Сокальшині 1942 року, там загинув),
- Качур Петро (1922-?),
- Курило Степан Михайлович (1923—1949, Бучацька тюрма),
- Леськів Левко Антонович (1922-?),
- Леськів Степан Антонович (1926-?, Ріпинці),
- Лучка Микола Семенович («Музика», 1924—1946, заарештований у криївці, Чортківська тюрма),
- Нагайовський Григорій, Настин Іван Йосипович (1922-?, під час допиту на проборстві, Цвітова),
- Невістюк Михайло федорович («Сулима», 1915—?, Жизномир),
- Невістюк Григорій Федорович («Вир», 1923—?, Цвітова),
- Невістюк Степан федорович («Тур»,1925—?, Устя-Зелене),
- Невістюк Семен (1914-?, Пишківці),
- Нетребяк Михайло Іванович («Рішучий», 1926—1946, Поляниця),
- Олексевич Михайло Михайлович (1922—?, Симінче),
- Остапів Степан («Міцний», 1912—1945, Слобідка),
- Потюк Ілля Григорович («Ісай», 1922—?, Новоставці),
- Потюк Михайло (1912—1944, Франківщина),
- Падлецький Михайло (1905—?, арешт 1941),
- Поселюжний Микита Степанович (1912—1947, Карпати),
- Пукало Григорій,
- Римар Максим (1896—1946, розстріл),
- Римар Іван Максимович (1922—1947, Полівці),
- Рачковський Григорій (1921—1945),
- Собко Павло Григорович (1925—1945, «Руцка», розстріл),
- Свестіль Йосип Михайлович (1924—1948, Симінче),
- Тимчишин Дмитро Васильович («Меч», 1922—1947(8), хутір Верховина, с. Пишківці),
- Тимчишин Григорій Андрійович (1922—1945, вул. Отинівка),
- Тимчишин Михайло, Зозуля Василь Степанович (1924—1944, Ягольницьке поле),
- Зозуля Павло Казимирович (1921—?),
- Цюп'як Федір Михайлович (1905, Пилява-1941, Малі Заліщики; член ОУН з 1939, підпільник, виготовляв зброю, був у групі «Довга»),
- Шпилька Микола Семенович (1924—1947).
- Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці XVI—XVIIст
- Церква Благовіщення Пресвятої Богородиці XVI—XVIIст
- Дзвіниця церкви Благовіщення Пресвятої Богородиці XVI—XVIIст
Примітки
- Паспорт Трибухівської громади https://trybuhivska-gromada.gov.ua/pasport-gromadi-14-19-30-27-03-2017/
- . Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 10 серпня 2017.
- . www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- [Про відновлення селу Дружба Бучацького району Тернопільської області колишнього найменування - село Трибухівці] : Постанова Президії Верховної Ради України “Про відновлення селу Дружба Бучацького району та селу Вересневе Чортківського району Тернопільської області колишніх найменувань” від 26.10.1992 № 2714-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1993. - Вип.: № 45. - Ст. 621.
- . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 13 липня 2015.
- станом на 21 березня 2013 р.
- Адам Бонецький. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1903. — Cz. 1. — t. 6. — S. 194. (пол.)
- Akta grodzkie i ziemskie [ 26 лютого 2019 у Wayback Machine.]… — Львів, 1935. — Т. 25. — S. 52. (пол.-лат.)
- Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 284.
- Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 283.
- За польським адмінподілом — Бучацького повіту Тернопільського воєводства.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów buczackiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 442 [ 12 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
- Страшків С. Трибухівці. Минуле і сьогодення… — С. 51.
- Страшків С. Трибухівці. Минуле і сьогодення… — С. 50.
- Андрусяк Н. Минуле Бучаччини // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 43.
- . Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
- Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 286.
- Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach… — S. 293.
- . Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 27 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 20 липня 2019. Процитовано 2 травня 2010.
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- Кубкові вершини «Колоса» // Нова доба. — № 34 (8656, 21 серп.). — С. 6; № 35 (8657, 28 серп.). — С. 6; № 36 (8658, 4 вер.). — С. 6.
- Результати матчів чемпіонату Тернопільської області [ 13 травня 2017 у Wayback Machine.] // Спорт Тернопільщини. — 2017. — 9 травня.
- Дем'янова І. Балюк Леся Василівна // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 29. — .
- Jadwiga Horodyska h. Korczak (ID: psb.8906.6) [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (пол.) (є світлини)
- Весна Х., Мельничук Б. Кізюк Корнило // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 75. — .
- . Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
- Сагаль О. Замість пензля — автомат // Нова тернопільська газета. — 2016. — № 42 (826) (9—15 листопада). — С. 1, 12.
- Уніят В. Мідюн Корнило // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — .
- Син, з яким разом служили, везе додому батька назавжди. Тернопільщина прощається з Ігорем Чумаком - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 1 вересня 2022.
- Страшків С. Трибухівці. Минуле і сьогодення… — С. ?.
Джерела
- Підшивка газети «Нова доба». — Бучач.
- Страшків С. «Трибухівці. Минуле і сьогодення» // Івано-Франківськ : Нова Зоря, 2004. — 120 с., іл.
- Уніят В., Цірук О, Шолохов Г., Ягодинська М. Трибухівці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 658—660. — .
- Уніят В., Яворський Г. Трибухівці // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 467. — .
- Biernat M. Kościół parafialny p.w. Matki Boskiej Nieustającej Pomocy w Trybuchowcach // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia «Skleniarz», 2010. — T. 18. — 368 s.; 508 il. — S. 283—293. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — . (пол.)
- Trybuchówce 2.) T., wś, pow. buczacki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 527. (пол.) — S. 527. (пол.)
Посилання
- Трибухівці [ 20 липня 2019 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.
- Трибухівці [ 15 січня 2021 у Wayback Machine.] // Пам'ятки України.
- Трибухівці [ 12 травня 2017 у Wayback Machine.] // Жнибороди — Бучаччина — Тернопілля.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tribuhi vci selo v Ukrayini u Tribuhivskij silskij gromadi Chortkivskogo rajonu do 2020 roku v Buchackomu rajoni Ternopilskoyi oblasti Rozmishene na richci Vilhovec na pivnichnomu shodi rajonu selo Tribuhi vciViglyad na seloViglyad na seloKrayina UkrayinaOblast Ternopilska oblastRajon Chortkivskij rajonGromada Tribuhivska silska gromadaKod KATOTTG UA61060390010032955Oblikova kartka Tribuhivci Osnovni daniPersha zgadka 1578Naselennya 4 096Teritoriya 7 900 km Gustota naselennya 545 32 osib km Poshtovij indeks 48431Telefonnij kod 380 03544Katojkonimi tribuhivchani tribuhivchanin tribuhivchankaGeografichni daniGeografichni koordinati 49 02 28 pn sh 25 27 36 sh d 49 04111 pn sh 25 46000 sh d 49 04111 25 46000 Koordinati 49 02 28 pn sh 25 27 36 sh d 49 04111 pn sh 25 46000 sh d 49 04111 25 46000Vodojmi r VilhovecNajblizhcha zaliznichna stanciya PishkivciMisceva vladaAdresa radi 48431 Ternopilska obl Chortkivskij r n s Tribuhivci vul Gorishnya 46Silskij golova Oleg Ivanovich MaksimovichKartaTribuhi vciTribuhi vciMapa Tribuhivci u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi geografichni ob yekti z nazvoyu Tribuhivci Bulo centrom Tribuhivskoyi silskoyi radi Vid veresnya 2016 centr Tribuhivskoyi silskoyi gromadi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 724 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ternopilskoyi oblasti uvijshlo do skladu Tribuhivskoyi silskoyi gromadi U 1961 1992 rr nazivalosya Druzhba Bilya Tribuhivciv ye hutori Zanivo ta Poperechki do sela priyednano hutir Zavadina hutori Verhovina Dovgovina Kut vivedeni z oblikovih danih u zv yazku z pereselennyam meshkanciv Miscevosti selaBorshivka Bruhalivka kolishnij hutir Zavadina kolishnij hutir Otinivka IstoriyaTribuhivci na mapi fon Miga XVIII st Persha pismova zgadka opisuye selo yak vlasnist Buchackih gerbu Abdank U 1611 roci vlasnikom chi posidachem sela stav Stanislav Golskij yakij nabuv mayetnist vid predstavnika rodu Buchackih Tvorovskih gerbu Pilyava U 1672 roci selo zgaduyetsya v shodenniku Ulriha fon Verduma U 1680 r pislya demarkaciyi polsko tureckogo kordonu Tribuhivci zalishilisya u skladi Rechi Pospolitoyi 12 veresnya 1702 r didichem buv Stefan Aleksander Potockij fundator monastirya oo vasiliyan u Buchachi U 1810 roci didich sela Ignacij Krasickij pom 20 zhovtnya 1844 bratanok primasa Korolivstva Polskogo i Velikogo knyazivstva Litovskogo Ignaciya Krasickogo prozhivav u Stratini vid yakogo perejshli v ruki donki Ruzhi druzhini Adama Orlovskogo vkazanij vlasnikom u 1832 r Z kincya 1840 h do pochatku 1870 h didichami buli virmeni Zahariyash ta Francishek Krishtofovichi v drugij polovini 1870 h graf Teodor Lyanckoronskij Najpiznishe z 1886 roku do pochatku drugoyi svitovoyi vijni didichami buli Kornel pom 1898 Francishek 1871 1935 portretist batko Yadvigi Gorodiskoyi Kornel 1904 1940 U seli diyali ukrayinski tovaristva Prosvita Lug Sokil Silskij gospodar ta inshi 15 chervnya 1934 r chastinu zemel sela plosheyu 291 5499 ga peredali selu Slobidka Dzhurinska Chortkivskogo povitu Pershij kolgosp stvorili u kvitni 1940 roku 1941 roku v seli poblizu cvintarya bilya centralnoyi dorogi nasipali 6 kutnu simvolichnu mogilu obklali nasip kaminnimi cokolyami visotoyu 80 sm poverhnyu dernom V seredinu pomistili zemlyu politu krov yu v yazniv Chortkivskoyi tyurmi na vershini vstanovili berezovij hrest Znizu postavili plitu na yakij vikarbuvali 2 shabli trizub nadpis Spit hlopci spit Pro krashu dolyu i volyu Ukrayini snit Plitu chervoni okupanti znishili 1944 roku nasip rozgornuli 1950 go Chimalo hlopciv voyuvali v lavah UPA Pid chas odniyeyi z oblav v yakij za spogadami Ganni Semirozum brali uchast kovpakvci u sichni 1945 vidbulas perestrilka mizh upivcyami ta nimi Kilka kovpakivciv vbili zokrema yih starshogo u vidpovid vizvoliteli pidpalili hatu de viyavili povstanciv Zgorila zazhivo hudoba vse majno Buchackij agrarnij koledzh na pochatku HHI stolittya zminiv misce propiski na selo Religiya Cerkva Prepodobnoyi Paraskevi 12 09 2010 1762 roku v Pishkivcyah vidkrito ekspozituru greko katolickoyi parafiyi u Tribuhivcyah Do Lvivskogo psevdosoboru 1946 vsi hrami v seli nalezhali virnim UGKC Cerkva Prepodobnoyi Paraskevi 1847 r vidbudovana 1994 r kam yana Cerkva na Otinivci UGKC dobudovana v 1990 h Cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici XVI XVII st derev yana takozh vidoma yak Cerkva na Borshivci PCU 26 grudnya 2018 roku perejshla do Pomisnoyi Pravoslavnoyi Cerkvi vid UPC MP Cerkva Uspinnya Presvyatoyi Bogorodici 1926 r murovana vidoma yak Cerkva na Zavadini PCU Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 2008 r murovana UGKC Kostel Neustannoyi Pomochi Bozhoyi Materi zemelnu dilyanku koshti nadav Francishek Gorodiskij proekt bezkoshtovno vikonav Yan Tarchalovich z 1912 roku direktor shkoli budivelnih remesel u misti Buchachi 1903 1936 5 kaplichok Pam yatkiVtracheni Kostel Neustannoyi Pomochi Bozhoyi Materi 1936 palac Gorodiskih u neogotichnomu stili teper na comu misci zalishki gospodarskih primishen virobnichoyi chastini kolishnogo Buchackogo radgospu tehnikumu teper Buchackij agrokoledzh Podilskogo DATU ale v 1944 r jogo bulo pidirvano V 1957 roci reshtki sporudi povnistyu rozibrali Pam yatniki pam yatnij hrest na chest skasuvannya panshini 1848 roku vidnovleno 1991 voyinam odnoselcyam poleglim u nimecko radyanskij vijni 1970 rekonstrujovano 1984 na mogili voyina ChA V Gramoti 1979 Pam yatnij znak hrest na chest skasuvannya panshini Shojnoviyavlena pam yatka istoriyi Robota samodiyalnih majstriv vigotovlenij iz kamenyu Rozmiri visota hresta 1 35 m postament 1h0 9h1 nizhnij blok postamentu 1 6h2h2 Socialna sferaPracyuyut ZOSh 1 3 stup Budinok kulturi biblioteka FAP dilnichna simejna likarnya apteka doshkilnij zaklad viddilennya zv yazku fermerski gospodarstva 10 torgovih zakladiv u seli roztashovane centralne primishennya Buchackogo agrarnogo koledzhu NaselennyaU 2007 roci v Tribuhivcyah prozhivalo 4232 osobi SportU radyanski chasi komanda radgospu Druzhba stvorena z gravciv buchackogo Kolgospnika Kolosa neodnorazovo brala uchast u vsesoyuznih zmagannyah za kubok Zolotij kolos u yakih trichi pidryad 1969 1971 peremagala zavdyaki chomu navichno otrimala golovnij priz sho nini perebuvaye v ekspoziciyi Buchackogo rajonnogo krayeznavchogo muzeyu U chasi vidnovlennya Nezalezhnosti Ukrayini silskij FK Tribuhivci kilka raziv stavav chempionom ta volodarem Kubka Buchackogo rajonu z futbolu V sezoni 2017 roku klub bere uchast u rozigrashi Pershosti Ternopilskoyi oblasti sered komand Pershoyi ligi Vidomi lyudi Narodilisya ukrayinskij kompozitor pedagog Ivan Balyuk ukrayinskij poet publicist gromadskij diyach Lesya Balyuk ukrayinska poetesa prozayik Dmitro Buchinskij ukrayinskij literaturoznavec perekladach gromadskij diyach Yadviga Gorodiska polska skulptorka vikladachka donka didicha Tribuhivciv Zvarichevska Miroslava Vasilivna ukrayinska filologinya pedagoginya gromadska diyachka disidentka ta politichnij v yazen chasiv SRSR Zasluzhenij uchitel Ukrayini Neboga ta pohresnicya vidomogo publicista i doslidnika profesora Ukrayinskogo Katolickogo Universitetu Rim Dmitra Buchinskogo Kornilo Kizyuk ukrayinskij vijskovik komandant Tehnichnogo kurenya UGA Igor Lisij ukrayinskij pidpriyemec zastupnik miskogo golovi Kam yancya Podilskogo ostannij direktor pered aneksiyeyu centru Artek ukrayinska hudozhnicya boyec ATO ukrayinskij vijskovik komandant kurenyu UGA inzhener Mihajlo Netrib yak ukrayinskij arhitektor Igor Rimar ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni vijskovosluzhbovec 80 yi okremoyi aeromobilnoyi brigadi kiborg 1987 2015 golova Tovaristva buchachan u Polshi 13 06 1971 08 08 2022 ukrayinskij vijskovik uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Pohovani Igor Rimar Olena Mokij Zaginuli v boyah z chervonimi ubiti okupantami Bagrij Grigorij Semenovich 1922 1946 u boyu bilya Cvitovoyi tam pohovanij Boris Mihajlo Pilipovich 1919 areshtovanij 1941 Vahovich Vasil Grigorovich Yasen 1922 1945 u boyu na Krukovij gori Veleshuk Mikola Grigorovich 1922 1945 u boyu na Krukovij gori Veleshuk Oleksa 1920 Kachur Stepan Semenovich 1922 1945 u boyu na Krukovij gori Pisklivec Ivan Grigorovich Chornij 1922 1945 u boyu na Krukovij gori Veleshuk Ivan Pilipovich 1921 1945 bilya Grigorova Monastiriskogo rajonu Gulyak Mihajlo Mikolajovich Oh 1925 2 4 1949 Tribuhivci Gulyak Mikola Mikolajovich 1906 1947 Chortkivska tyurma Gulyak Katerina 1947 pri oblavi v s Dzhurini Golik Maksim Vasilovich Gaj 1925 1945 vbitij Josipom Rudikom Griniv Mihajlo Stepanovich 1925 1945 s Slobidka Kalika Vasil Kachur Kostyantin Danilovich Zaliznyak 1922 1945 sotnik UPA voyuvav na Sokalshini 1942 roku tam zaginuv Kachur Petro 1922 Kurilo Stepan Mihajlovich 1923 1949 Buchacka tyurma Leskiv Levko Antonovich 1922 Leskiv Stepan Antonovich 1926 Ripinci Luchka Mikola Semenovich Muzika 1924 1946 zaareshtovanij u kriyivci Chortkivska tyurma Nagajovskij Grigorij Nastin Ivan Josipovich 1922 pid chas dopitu na proborstvi Cvitova Nevistyuk Mihajlo fedorovich Sulima 1915 Zhiznomir Nevistyuk Grigorij Fedorovich Vir 1923 Cvitova Nevistyuk Stepan fedorovich Tur 1925 Ustya Zelene Nevistyuk Semen 1914 Pishkivci Netrebyak Mihajlo Ivanovich Rishuchij 1926 1946 Polyanicya Oleksevich Mihajlo Mihajlovich 1922 Siminche Ostapiv Stepan Micnij 1912 1945 Slobidka Potyuk Illya Grigorovich Isaj 1922 Novostavci Potyuk Mihajlo 1912 1944 Frankivshina Padleckij Mihajlo 1905 aresht 1941 Poselyuzhnij Mikita Stepanovich 1912 1947 Karpati Pukalo Grigorij Rimar Maksim 1896 1946 rozstril Rimar Ivan Maksimovich 1922 1947 Polivci Rachkovskij Grigorij 1921 1945 Sobko Pavlo Grigorovich 1925 1945 Rucka rozstril Svestil Josip Mihajlovich 1924 1948 Siminche Timchishin Dmitro Vasilovich Mech 1922 1947 8 hutir Verhovina s Pishkivci Timchishin Grigorij Andrijovich 1922 1945 vul Otinivka Timchishin Mihajlo Zozulya Vasil Stepanovich 1924 1944 Yagolnicke pole Zozulya Pavlo Kazimirovich 1921 Cyup yak Fedir Mihajlovich 1905 Pilyava 1941 Mali Zalishiki chlen OUN z 1939 pidpilnik vigotovlyav zbroyu buv u grupi Dovga Shpilka Mikola Semenovich 1924 1947 Cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici XVI XVIIst Cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici XVI XVIIst Dzvinicya cerkvi Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici XVI XVIIstPrimitkiPasport Tribuhivskoyi gromadi https trybuhivska gromada gov ua pasport gromadi 14 19 30 27 03 2017 Arhiv originalu za 10 serpnya 2017 Procitovano 10 serpnya 2017 www kmu gov ua ua Arhiv originalu za 23 sichnya 2022 Procitovano 22 zhovtnya 2021 Pro vidnovlennya selu Druzhba Buchackogo rajonu Ternopilskoyi oblasti kolishnogo najmenuvannya selo Tribuhivci Postanova Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayini Pro vidnovlennya selu Druzhba Buchackogo rajonu ta selu Veresneve Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti kolishnih najmenuvan vid 26 10 1992 2714 XII Vidomosti Verhovnoyi Radi Ukrayini 1993 Vip 45 St 621 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 13 lipnya 2015 stanom na 21 bereznya 2013 r Adam Boneckij Herbarz polski wiadomosci historyczno genealogiczne o rodach szlacheckich Warszawa Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno Wydawnicze 1903 Cz 1 t 6 S 194 pol Akta grodzkie i ziemskie 26 lyutogo 2019 u Wayback Machine Lviv 1935 T 25 S 52 pol lat Biernat M Kosciol parafialny p w Matki Boskiej Nieustajacej Pomocy w Trybuchowcach S 284 Biernat M Kosciol parafialny p w Matki Boskiej Nieustajacej Pomocy w Trybuchowcach S 283 Za polskim adminpodilom Buchackogo povitu Ternopilskogo voyevodstva Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 r o zmianie granic powiatow buczackiego i czortkowskiego w wojewodztwie tarnopolskiem Dz U 1934 nr 48 poz 442 12 sichnya 2017 u Wayback Machine pol Strashkiv S Tribuhivci Minule i sogodennya S 51 Strashkiv S Tribuhivci Minule i sogodennya S 50 Andrusyak N Minule Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 43 Arhiv originalu za 27 grudnya 2018 Procitovano 29 grudnya 2018 Biernat M Kosciol parafialny p w Matki Boskiej Nieustajacej Pomocy w Trybuchowcach S 286 Biernat M Kosciol parafialny p w Matki Boskiej Nieustajacej Pomocy w Trybuchowcach S 293 Arhiv originalu za 8 bereznya 2018 Procitovano 27 lipnya 2015 Arhiv originalu za 20 lipnya 2019 Procitovano 2 travnya 2010 Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 27 sichnya 2010 roku 16 Kubkovi vershini Kolosa Nova doba 34 8656 21 serp S 6 35 8657 28 serp S 6 36 8658 4 ver S 6 Rezultati matchiv chempionatu Ternopilskoyi oblasti 13 travnya 2017 u Wayback Machine Sport Ternopilshini 2017 9 travnya Dem yanova I Balyuk Lesya Vasilivna Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij S 29 ISBN 978 966 528 318 8 Jadwiga Horodyska h Korczak ID psb 8906 6 24 veresnya 2015 u Wayback Machine pol ye svitlini Vesna H Melnichuk B Kizyuk Kornilo Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 75 ISBN 966 528 199 2 Arhiv originalu za 16 lyutogo 2016 Procitovano 12 lyutogo 2016 Sagal O Zamist penzlya avtomat Nova ternopilska gazeta 2016 42 826 9 15 listopada S 1 12 Uniyat V Midyun Kornilo Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij 788 s ISBN 978 966 528 318 8 Sin z yakim razom sluzhili veze dodomu batka nazavzhdi Ternopilshina proshayetsya z Igorem Chumakom 20 hvilin te 20minut ua ukr Procitovano 1 veresnya 2022 Strashkiv S Tribuhivci Minule i sogodennya S DzherelaPidshivka gazeti Nova doba Buchach Strashkiv S Tribuhivci Minule i sogodennya Ivano Frankivsk Nova Zorya 2004 120 s il Uniyat V Ciruk O Sholohov G Yagodinska M Tribuhivci Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 658 660 ISBN 978 966 457 246 7 Uniyat V Yavorskij G Tribuhivci Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 467 ISBN 978 966 528 279 2 Biernat M Kosciol parafialny p w Matki Boskiej Nieustajacej Pomocy w Trybuchowcach Koscioly i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa ruskiego Krakow Antykwa drukarnia Skleniarz 2010 T 18 368 s 508 il S 283 293 Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej Cz I ISBN 978 83 89273 79 6 pol Trybuchowce 2 T ws pow buczacki Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 527 pol S 527 pol PosilannyaPortal Ternopilshina Tribuhivci 20 lipnya 2019 u Wayback Machine Zamki ta hrami Ukrayini Tribuhivci 15 sichnya 2021 u Wayback Machine Pam yatki Ukrayini Tribuhivci 12 travnya 2017 u Wayback Machine Zhniborodi Buchachchina Ternopillya