Старомі щина село в Україні у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області Розташоване

Старомі́щина — село в Україні, у Підволочиській селищній громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на сході району. Біля села пролягає автошлях Т 2010 Збараж — Підволочиськ.

село Староміщина

Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Громада	Підволочиська селищна громада
Облікова картка	Староміщина
Основні дані
Засноване	1463
Населення	827
Територія	2.250 км²
Густота населення	367.56 осіб/км²
Поштовий індекс	47834
Телефонний код	+380 3543
Географічні дані
Географічні координати	49°32′51″ пн. ш. 26°09′28″ сх. д. / 49.54750° пн. ш. 26.15778° сх. д. / 49.54750; 26.15778Координати: 49°32′51″ пн. ш. 26°09′28″ сх. д. / 49.54750° пн. ш. 26.15778° сх. д. / 49.54750; 26.15778
Водойми	Збруч
Відстань до районного центру	3 км
Найближча залізнична станція	Підволочиськ
Відстань до залізничної станції	3 км


Місцева влада
Адреса ради	47800, Тернопільська обл, Тернопільський р-н, смт Підволочиськ, вул. Шептицького А., буд 4
Карта
Староміщина
Староміщина
Мапа

Староміщина у Вікісховищі

Колишній центр сільради. Від вересня 2015 року ввійшло до складу Підволочиської селищної громади.

Населення — 829 осіб (2007).

Історія

Перша писемна згадка — 1463 р.

В ХІ-му томі Географічного словника Королівства Польського (Варшава, 1890) подані такі відомості про Староміщину:

Староміщина (пол. Staromiejszczyzna) — село Скалатського повіту, 21 км на північний схід від повітового суду в Скалаті, 3 км на північний схід від залізничної і телеграфної станцій в Підволочиськах. На південь лежать Підволочиська, на захід Підволочиська і Супранівка, на схід Волочиська (в Старокостянтинівському повіті Волинської губернії). Вздовж кордону з півночі на південь пливе Збруч. З північного заходу долучається до Збруча мала притока, яка пливе на південь і схід. Власність більша тут і в Підволочиськах має орної ріллі 1086, лук і городів 202, пасовиськ 14 моргів; власність менша орної ріллі — 1511, лук і городів — 75, пасовиськ — 41 морг. У 1880 році було в селі 177 домів, 1012 мешканців у гміні (895 греко-католиків, 73 римо-католики, 44 мойсеєвого визнання; 977 русинів і 24 поляки). Парафія римо-католицька в Токах, греко-католицька на місці, деканат Скалатський. До парафії належать: Підволочиська, Заднишівка, Мислова і Дорофіївка. У селі є церква під покровом св. Миколая і школа етатова 1-класна. Став 5100 кроків у довжину і 1150 кроків у ширину, непокритий очеретом.

1883 р. за ініціативою пароха Староміщини о. Стефана Коблянського була відкрита перша на теренах Скалатського і Збаразького повітів читальня «Просвіти». На відкритті читальні був присутній голова Тернопільської філії Товариства «Просвіта» Олександр Барвінський, який в часі урочистості виголосив дві доповіді: «Про збагачення народу самодопомогою у товариствах» та «Про життя і значення Т. Шевченка».

У селі діяли також товариства «Січ», «Луг», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз українок», «Відродження», кооператива.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», увійшло до складу Підволочиської селищної громади.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Підволочиського району, село увійшло до складу новоствореного Тернопільського району.

Релігія

У селі є мурована церква св. Миколая збудована стараннями тодішнього пароха о. Якова Шидловського. Храм належить до Підволочиського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ. До Другої світової війни церква була матірньою для філіальних (дочірніх) храмів у Дорофіївці (1843—1918), Підволочиську (до 1918), (до 1911) та Мислові (до 1911). Для духовної обслуги вірних парохи с. Староміщини завжди мали помічників — сотрудників.

За часів Незалежної України парохами села були: о. Зиновій Гончарик, о. Олег Пастушин, знову о. Зиновій Гончарик, о. Андрій Тих та о. Юрій Каспрій. Зі Староміщина четверо жителів стали священиками Української Греко-Католицької Церкви, а саме: 1. о. д-р, митрофорний протоієрей Олег Каськів — захистив докторат із церковного права в Папському Східному Інституті в м.Римі; 2. о. Володимир Турин — трагічно загинув в автокатастрофі; 3. о. Ярослав Кондера — священик м. Жмеринка Вінницької області; 4. о. Єронім (Олег) Грім ЧСВВ. У 2008 до сестер Василіянок Провінції св. Архангела Михаїла в Осієку (Хорватія) вступила Мирослава Мостепанюк тепер сестра Теодозія ЧСВВ.

Пам'ятки

Церква святого Миколая (збудована в 1889 році);
Богослужбова Каплиця Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ (збудована у 2001 році на кошти о. д-ра, професора, митрофорного протоієрея Олега Каськіва);
Фігура Божої Матері в центрі села біля Церкви, збудована за кошти громади с. Староміщина.
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967, скульптор Я. Мотика);
встановлено пам'ятні хрести на честь скасування панщини (відновлено 1993);
Хрести Тверезості (1876, відновлені 1994);
зроблено символічні могили УСС (1990), на місці загибелі 2-х вояків УПА (2005).

Церква Святого Миколая, 1889
Каплиця Покрови Пресвятої Богородиці, 2001
Хрест у центрі села. Напис: «Сіє крестноє знаменіє сооружила громада Староміщини Р. Б. 1880»
Пам'ятник воїнам-односельцям, скульптор Ярослав Мотика, 1967

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., дитячий садок, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельні заклади.

Відомі люди

Народилися

Юрій Богуславець — воював у лавах Українських Січових Стрільців,
Іван Богуславець — булавний УПА (псевдо «Співак»), син Юрія Богуславця,
Олег Каськів — митрофорний протоієрей, доктор Східного Канонічного Права, ректор Івано-Франківської духовної семінарії,
Тимофій Рибак — доктор технічних наук, професор,
Олег Покотило — доктор біологічних наук, професор,
Павло Назар — доктор медичних наук, професор,
Андрій Федорович — кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник,
Наталія Куліш (Ткач) — кандидат філософських наук,
Ярослав Мотика — скульптор, Лауреат Державної премії України ім. Т. Шевченка (1972),
мати канадської англомовної письменниці та поетеси українського походження Дженіс Кулик-Кіфер,
Каміла Евальд (англ. Camille Ewald) — Каміла Гнатівна Іващук (10.03.1905—5.06.2001) — цивільна дружина американського тренера з боксу Каса Д'Амато і названа матір боксера Майка Тайсона,
Ярослав Бойко (1976—2022) — солдат 44 ОАБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни,
Сергій Якимчук (1988—2023) — солдат 80 ОДШБр Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Перебували

церковні діячі

Кир Софрон Мудрий, ЧСВВ — єпископ УГКЦ, доктор, професор, ректор Івано-Франківської Богословської Академії,
Кир Михаїл Гринчишин, ЧНІ — єпископ УГКЦ, доктор, апостольський екзарх для українців Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії,
Кир Володимир Війтишин — митрополит Івано-Франківської Митрополії УГКЦ, доктор,
Кир Василь Семенюк — митрополит Тернопільсько-Зборівської Митрополії УГКЦ.

культурно-освітні та громадські діячі

громадський діяч Анатоль Вахнянин
письменник та громадський діяч Іван Франко
український історик, педагог, громадсько-політичний діяч Олександр Барвінський

Примітки

Любомира Бойцун. Родина Барвінських // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — ч. 63 за 2010 р. (дата доступу 18 грудня 2015).
. kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.
Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 19 грудня 2015.
Janice Kulyk Keefer. Canadian Writers, Athabasca University (en-CA) . Процитовано 10 серпня 2018.
Daily Mail Obits June 2001. tracingyourrootsgcny.com. Процитовано 2019-02-07 [CAMILLE EWALD].

Джерела

Д. Блажейовський. Історичний шематизм Львівської архієпархії (1832—1944) / Адміністрація і парохії: англійською мовою // Львів. — Київ: КМ Академія, 2004. — Том 1. — 1003 С. — (англ.)
Бігус М., Уніят В. Староміщина // Тернопільський енциклопедичний словник: у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль: Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 336. — .

Посилання

Староміщина у сестринських Вікіпроєктах
	Портал
	Теми у Вікіджерелах^?
	Староміщина у Вікісховищі^?

Булавний УПА «Співак» // Vox populi (дата доступу 19 грудня 2015).
Життєписи Слуг Божих (Отець Йосиф Грицай) // Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ (дата доступу 18 грудня 2015).
Любомира Бойцун. Родина Барвінських // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — ч. 63 за 2010 р. (дата доступу 18 грудня 2015).
Л. Сівкова. Село обабіч Чорного шляху // Гомін волі. — за 12 квітня 2013 р. (дата доступу 18 грудня 2015).
// Терен — Тернопільські експрес-новини (дата доступу 19 грудня 2015).
Староміщина // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 260. (пол.)

[1] Любомира Бойцун. Родина Барвінських // Незалежний культурологічний часопис «Ї». — ч. 63 за 2010 р. (дата доступу 18 грудня 2015).

[2] . kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 9 жовтня 2021.

[3] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[4] . Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 19 грудня 2015.

[5] Janice Kulyk Keefer. Canadian Writers, Athabasca University (en-CA) . Процитовано 10 серпня 2018.

[6] Daily Mail Obits June 2001. tracingyourrootsgcny.com. Процитовано 2019-02-07 [CAMILLE EWALD].