Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Частина інформації в цій статті застаріла Ви можете допомогти оновивши її Можливо сторінка обговорення містить зауваженн

Бучацька державна гімназія

Бучацька державна гімназія
Частина інформації в цій статті застаріла. Ви можете допомогти, оновивши її. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (квітень 2018)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Бучацька гімназія.

Бучацька гімназія — державний навчальний заклад у місті Бучачі часів Австро-Угорщини та Польської Республіки.

Бучацька гімназія
image
Тип державна
Країна image Україна, image Австрійська імперія і image Австро-Угорщина
Розташування Бучач
49°03′40″ пн. ш. 25°23′52″ сх. д. / 49.06111° пн. ш. 25.39778° сх. д. / 49.06111; 25.39778
Засновано 1892
Закрито 1939
Адреса Тернопільська область, м. Бучач, вул. Шкільна, 4

Відомості

image
Володимир Гнатюк
image
Знімок близько 1909 року
image
image
Круглі ніші для погрудь Словацького, Міцкевича, Красінського
image
гімназія
image
image
image

У листі Міністерства освіти Австро-Угорщини від 18 січня 1892 року йшлось про рішення відкрити 1 вересня 1893 року в Бучачі гімназію.

Щоправда, рішенням сейму її було відкрито у Коломиї, «невдахою» став також Чортків.

Спочатку мала бути утраквістичною (двомовною) — з викладанням українською та польською мовами. Але через тиск поляків, недбальство тодішніх очільників галицьких українців, національну несвідомість оо. василіян, які віддали Бучацьку цісарсько-королівську школу «K. K. Kreishauptschule», рішення міської ради з юдейською більшістю, яка хотіла, щоб їх діти ставали «поляками мойзешовеґо визнання», постала як державна гімназія. За одними відомостями, гімназистів навчали польською мовою. За іншими — також німецькою.

З навчального року 1893/94 діяла як нижча державна гімназія.

Діяла в новозбудованому приміщенні (за даними бучачанина-емігранта Івана Бобика, споруджена у 1897—1898 роках, нині на фасаді помітні два числа, одне з яких — 1898). Будівництву та заснуванню гімназії, зокрема, сприяв дідич Золотого Потоку Влодзімєж Іполіт Ґнєвош. На другому поверсі була каплиця (т. зв. авлея), в якій відправлялись богослужіння суто для учнів.

7 січня 1899 року намісник Леон Пінінський відправив телеграму повітовому старості, в якій висловив побажання, щоб урочисте відкриття та освячення гімназії відбулось за його участи 10 січня. Серед гостей урочистостей були: греко- і римо-католицький парохи Теляковський і Громницький, посол до Державної ради від повіту барон Мар'ян Блажовський, повітовий віце-маршалок д-р Едвард Кшижановський, Ян Болоз Антоневич, шамбеляни Еміль Потоцький, Францішек Городиський, Артур Заремба-Целецький, керівник християнської гміни Антоній Левицький, бурмістр Беріш Штерн.

У 1899 році посвятили та урочисто відкрили пам'ятну дошку Янові Оберцу (1834—1899, ц.-к. капітан крайової оборони), який записав для потреб гімназії свій маєток бл. 50000 золотих ринських.

Свого часу на фасаді будівлі були погруддя трьох польських поетів, яких поляки вважають провісниками: Юліуша Словацького, Адама Міцкевича, Зиґмунта Красінського.

Багато українців не хотіли віддавати сюди дітей навчатись через полонізацію.

Згідно приписів, учні повинні були мати однострій:

  • темної синьої барви штани (дозволялись чорні),
  • темно-червону блюзу (піджак) зі стоячим ковніром, на якому з обох сторін були нашиті паски (для 4-х перших (нижчих) класів посріблені, для вищих позолочені); кількість залежала від класу (від 1 до 4)
  • тверду стоячу шапку кольору блюзи з дашком, над яким посередині знаходилась позолочена чи посрібнена буква G (в українських гімназіях буква Ґ була кириличною).

В останні роки польської окупації, як і тодішній Бучацький ліцей, була коедукаційною — тобто разом навчались хлопці, дівчата.

За спогадами колишнього учня Ярослава Сороки, у 1939 році плата за навчання складала 210 злотих.

Будівля, проєкт, архітектори

У 1895 році гміна розпочала будувати нове приміщення, взявши позику 70000 золотих ринських та отримавши субвенцію 20000. План будинку затвердило Міністерство освіти. Однак цих коштів вистачило тільки на будівництво «коробки». За розрахунками керівника будівництва — ціс.-кор. ад'юнкта будівництва Адама Топольницького — треба було ще 60000 золотих ринських. Ці кошти гміна не могла позичити, тому на початку 1896 року будівництво призупинилось. Тому гміна вирішила продати незавершену будівлю державі, яка й виділила кошти на закінчення робіт, які тривали до кінця 1898 року.

15 грудня 1899 року обидва парохи Бучача, яким допомагали катехити двох обрядів, посвятили гімназійну каплицю.

За даними польських дослідників, авторами проєкту були львівські архітектори Іполіт Слівінський і Тадеуш Мостовський, за даними українських джерел — архітектори Топольницький та Джованні Батіста Феррарі.

Після першої світової польський уряд віддав 6 кімнат для користування повітовому староству.

Зазнала пошкоджень під час німецько-радянської війни. Була відновлена (але не у відповідності з первинним виглядом) на початку 1950-х років.

Відомі люди

Викладачі

Учні

Директори

Примітки

  1. Лукань Р. ЧСВВ. Причинки до історії Бучацьких шкіл… — С. 766.
  2. . Архів оригіналу за 19 квітня 2015. Процитовано 19 квітня 2015.
  3. Коцик Р. Бучач при кінці XIX-го і з початком XX-го століття // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 175—176.
  4. Sprawozdanie, 1900 [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 5.
  5. Бобик І. Бучач і його міщанство // Бучач і Бучаччина… — С. 453.
  6. Фото фасаду пам'ятки архітектури місцевого значення в Бучачі на вул. Шкільній, 4: будинок колишньої гімназії
  7. Lasocki Z., Kieniewicz S. Gniewosz Włodzimierz Hipolit (1838—1909) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Kraków — Warszawa: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1959. — T. VIII/2. — Zeszyt 37. — S. 149. (пол.)
  8. У джерелі — першому.
  9. Гузар М. Державна гімназія в Бучачі… — С. 188.
  10. Sprawozdanie, 1900 [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 6.
  11. Там само. — С. 7.
  12. Там само. — С. 21.
  13. Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu — S. 22.
  14. . Архів оригіналу за 12 жовтня 2014. Процитовано 13 січня 2015.
  15. Д-р Гузар М. Державна гімназія в Бучачі… — С. 189.
  16. Синенька О. За рідний край, за нарід свій. — Тернопіль: Воля, 2003. — С. 65. — .
  17. Sprawozdanie, 1900 [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 5—6.
  18. Там само. — С. 12.
  19. Бучач. Фотопутівник / Козак М. (автор тексту), Бубній П. (літредактор). — Тернопіль: ВАТ «Збруч», 2010. — С. 16.
  20. Sprawozdanie, 1928/29 [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 15.
  21. повішений на церковній брамі в селі Зубрець → Proboszcz znad rzeki Strypy [ 14 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. — 6:25—6:28.
  22. Д-р Мельник Петро. Бучацька гімназія в 20-х і 30-х роках XX-го столілля // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 214.
  23. командант куреню УГА → див.: Уніят В. Мідюн Корнило // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — 788 с. — .
  24. Zmarł nestor polskich astronomów — prof. Antoni Opolski [ 10 листопада 2014 у Wayback Machine.] (пол.)
  25. Мельничук Б., Головин Б. Шпитковський Іван-Юліян Владиславович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 649. — .
  26. Мазурак Я. Бережанщина літературна. Біографічний довідник. — Бережани—Тернопіль: Вектор, 2014. — С. 170. — (Бережанська енциклопедія в іменах. Кн. 1).
  27. Мазурак Я. Бережанщина літературна… — С. 174.
  28. 1890 [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 42.
  29. 1891 [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 70.
  30. 1892 [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 45.
  31. 1893 [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 41.
  32. 1894 [ 15 вересня 2016 у Wayback Machine.]. — S. 43.
  33. Sprawozdanie Dyrekcyi C. K. Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1932 [ 5 серпня 2016 у Wayback Machine.]. — S. I. (пол.)
  34. Залеський Осип. Наше шкільництво, від сивої давнини по 1939 рік / Бучач і Бучаччина… — С. 828.

Джерела

  • Гимназія в Бучачи. Дѣло 01.01.1890 https://zbruc.eu/node/31149 [ 15 березня 2018 у Wayback Machine.]
  • Д-р Гузар М. Державна гімназія в Бучачі перед першою світовою війною // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 188—196.
  • Лукань Р. ЧСВВ. Причинки до історії Бучацьких шкіл // Записки Чину Святого Василія Великого. — Т. IV. — Вип. 3—4. — С. 759—772.
  • Пасічник П. Учнів Бучацької гімназії забирали з-за шкільної парти… і вивозили у Сибір // Бучаччина: історія сучасності «Береги свободи слова». — Тернопіль : ВАТ «ТВПК „Збруч”», 2008. — С. 182—183. — .
  • Стоцький Я. Бучацький монастир отців Василіян: на службі Богові й Україні. До 300-ліття заснування. — Жовква : Місіонар, 2011. — 216 с. + 24 с. вкл. — .
  • Czyż A. S., Gutowski B. Cmentarz miejski w Buczaczu. — Warszawa : drukarnia «Franczak» (Bydgoszcz), 2009. — zeszyt 3. — 254 s., 118 il. — (Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju. Seria C.). — . (пол.)
  • Spis nauczycieli… [ 23 жовтня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów — Warszawa, 1924. — 619 s. (пол.)
  • Sprawozdanie… za rok szkolny 1920/21 [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]. — 16 s. (пол.)

Посилання

  • Стара світлина з погруддями польських поетів [ 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  • Стара світлина, 1909 рік [ 12 жовтня 2014 у Wayback Machine.]

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Chastina informaciyi v cij statti zastarila Vi mozhete dopomogti onovivshi yiyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin kviten 2018 U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Buchacka gimnaziya Buchacka gimnaziya derzhavnij navchalnij zaklad u misti Buchachi chasiv Avstro Ugorshini ta Polskoyi Respubliki Zobrazhennya pidpis Buchacka gimnaziyaTip derzhavnaKrayina Ukrayina Avstrijska imperiya i Avstro UgorshinaRoztashuvannya Buchach49 03 40 pn sh 25 23 52 sh d 49 06111 pn sh 25 39778 sh d 49 06111 25 39778Zasnovano 1892Zakrito 1939Adresa Ternopilska oblast m Buchach vul Shkilna 4VidomostiVolodimir Gnatyuk Znimok blizko 1909 roku Krugli nishi dlya pogrud Slovackogo Mickevicha Krasinskogo gimnaziya U listi Ministerstva osviti Avstro Ugorshini vid 18 sichnya 1892 roku jshlos pro rishennya vidkriti 1 veresnya 1893 roku v Buchachi gimnaziyu Shopravda rishennyam sejmu yiyi bulo vidkrito u Kolomiyi nevdahoyu stav takozh Chortkiv Spochatku mala buti utrakvistichnoyu dvomovnoyu z vikladannyam ukrayinskoyu ta polskoyu movami Ale cherez tisk polyakiv nedbalstvo todishnih ochilnikiv galickih ukrayinciv nacionalnu nesvidomist oo vasiliyan yaki viddali Buchacku cisarsko korolivsku shkolu K K Kreishauptschule rishennya miskoyi radi z yudejskoyu bilshistyu yaka hotila shob yih diti stavali polyakami mojzeshovego viznannya postala yak derzhavna gimnaziya Za odnimi vidomostyami gimnazistiv navchali polskoyu movoyu Za inshimi takozh nimeckoyu Z navchalnogo roku 1893 94 diyala yak nizhcha derzhavna gimnaziya Diyala v novozbudovanomu primishenni za danimi buchachanina emigranta Ivana Bobika sporudzhena u 1897 1898 rokah nini na fasadi pomitni dva chisla odne z yakih 1898 Budivnictvu ta zasnuvannyu gimnaziyi zokrema spriyav didich Zolotogo Potoku Vlodzimyezh Ipolit Gnyevosh Na drugomu poversi bula kaplicya t zv avleya v yakij vidpravlyalis bogosluzhinnya suto dlya uchniv 7 sichnya 1899 roku namisnik Leon Pininskij vidpraviv telegramu povitovomu starosti v yakij visloviv pobazhannya shob urochiste vidkrittya ta osvyachennya gimnaziyi vidbulos za jogo uchasti 10 sichnya Sered gostej urochistostej buli greko i rimo katolickij parohi Telyakovskij i Gromnickij posol do Derzhavnoyi radi vid povitu baron Mar yan Blazhovskij povitovij vice marshalok d r Edvard Kshizhanovskij Yan Boloz Antonevich shambelyani Emil Potockij Francishek Gorodiskij Artur Zaremba Celeckij kerivnik hristiyanskoyi gmini Antonij Levickij burmistr Berish Shtern U 1899 roci posvyatili ta urochisto vidkrili pam yatnu doshku Yanovi Obercu 1834 1899 c k kapitan krajovoyi oboroni yakij zapisav dlya potreb gimnaziyi svij mayetok bl 50000 zolotih rinskih Svogo chasu na fasadi budivli buli pogruddya troh polskih poetiv yakih polyaki vvazhayut provisnikami Yuliusha Slovackogo Adama Mickevicha Zigmunta Krasinskogo Bagato ukrayinciv ne hotili viddavati syudi ditej navchatis cherez polonizaciyu Zgidno pripisiv uchni povinni buli mati odnostrij temnoyi sinoyi barvi shtani dozvolyalis chorni temno chervonu blyuzu pidzhak zi stoyachim kovnirom na yakomu z oboh storin buli nashiti paski dlya 4 h pershih nizhchih klasiv posribleni dlya vishih pozolocheni kilkist zalezhala vid klasu vid 1 do 4 tverdu stoyachu shapku koloru blyuzi z dashkom nad yakim poseredini znahodilas pozolochena chi posribnena bukva G v ukrayinskih gimnaziyah bukva G bula kirilichnoyu V ostanni roki polskoyi okupaciyi yak i todishnij Buchackij licej bula koedukacijnoyu tobto razom navchalis hlopci divchata Za spogadami kolishnogo uchnya Yaroslava Soroki u 1939 roci plata za navchannya skladala 210 zlotih Budivlya proyekt arhitektoriU 1895 roci gmina rozpochala buduvati nove primishennya vzyavshi poziku 70000 zolotih rinskih ta otrimavshi subvenciyu 20000 Plan budinku zatverdilo Ministerstvo osviti Odnak cih koshtiv vistachilo tilki na budivnictvo korobki Za rozrahunkami kerivnika budivnictva cis kor ad yunkta budivnictva Adama Topolnickogo treba bulo she 60000 zolotih rinskih Ci koshti gmina ne mogla pozichiti tomu na pochatku 1896 roku budivnictvo prizupinilos Tomu gmina virishila prodati nezavershenu budivlyu derzhavi yaka j vidilila koshti na zakinchennya robit yaki trivali do kincya 1898 roku 15 grudnya 1899 roku obidva parohi Buchacha yakim dopomagali katehiti dvoh obryadiv posvyatili gimnazijnu kaplicyu Za danimi polskih doslidnikiv avtorami proyektu buli lvivski arhitektori Ipolit Slivinskij i Tadeush Mostovskij za danimi ukrayinskih dzherel arhitektori Topolnickij ta Dzhovanni Batista Ferrari Pislya pershoyi svitovoyi polskij uryad viddav 6 kimnat dlya koristuvannya povitovomu starostvu Zaznala poshkodzhen pid chas nimecko radyanskoyi vijni Bula vidnovlena ale ne u vidpovidnosti z pervinnim viglyadom na pochatku 1950 h rokiv Vidomi lyudiVikladachi Volodimir Maslyak Vasil Vinar Nikifor Danish Lushpinskij Platon Leontijovich katehit o A Dobryanskij Osip Zaleskij o Ivan Tereshkun Lyudvik Mlinek Uchni Balyuk Ivan Baranovskij Yevgen Baranovskij Roman Bodnaruk Ivan Vizental Simon Gavrilishin Bogdan Volodimir Guzar Mihajlo Gembarovich Mechislav Daniliv Teodor Tadej Dzhidzhora Ivan Kizimovich Mariya Kisilevskij Bogdan Kizyuk Kornilo Kogut Osip Korol Antin Kosarchin Yaroslav Vasil Kucher Volodimir Lasovskij Volodimir Logush Omelyan Luciv Volodimir Luckij Ostap Maslyak Stepan Midyun Kornilo Nazaruk Osip Nestajko Yuliyan Nimchuk Ivan Noskovskij Zenon Noskovskij Roman Opolskij Antoni Popel Ivan Ringelblyum Emanuel Svistel Franc Skruten Josafat Ivan Fedoronchuk Vasil Shkambara Osip Mihajlo Shpitkovskij Ivan Yuliyan Yavorskij Oleksa Direktori F Zih polskij shovinist pered cim pracyuvav u Drogobickij derzhavnij gimnaziyi imeni Franca Josifa I buv chlenom miskoyi radi v Drogobichi v 1893 1894 rokah Tadeush Poznyak zokrema u 1932 1933 rokah Yan Shajter polyak z Sileziyi buv u ostanni roki pered II yu svitovoyuPrimitkiLukan R ChSVV Prichinki do istoriyi Buchackih shkil S 766 Arhiv originalu za 19 kvitnya 2015 Procitovano 19 kvitnya 2015 Kocik R Buchach pri kinci XIX go i z pochatkom XX go stolittya Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 175 176 Sprawozdanie 1900 5 serpnya 2016 u Wayback Machine S 5 Bobik I Buchach i jogo mishanstvo Buchach i Buchachchina S 453 Foto fasadu pam yatki arhitekturi miscevogo znachennya v Buchachi na vul Shkilnij 4 budinok kolishnoyi gimnaziyi Lasocki Z Kieniewicz S Gniewosz Wlodzimierz Hipolit 1838 1909 Polski Slownik Biograficzny Wroclaw Krakow Warszawa Zaklad Narodowy Imienia Ossolinskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk 1959 T VIII 2 Zeszyt 37 S 149 pol U dzhereli pershomu Guzar M Derzhavna gimnaziya v Buchachi S 188 Sprawozdanie 1900 5 serpnya 2016 u Wayback Machine S 6 Tam samo S 7 Tam samo S 21 Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu S 22 Arhiv originalu za 12 zhovtnya 2014 Procitovano 13 sichnya 2015 D r Guzar M Derzhavna gimnaziya v Buchachi S 189 Sinenka O Za ridnij kraj za narid svij Ternopil Volya 2003 S 65 ISBN 966 528 174 7 Sprawozdanie 1900 5 serpnya 2016 u Wayback Machine S 5 6 Tam samo S 12 Buchach Fotoputivnik Kozak M avtor tekstu Bubnij P litredaktor Ternopil VAT Zbruch 2010 S 16 Sprawozdanie 1928 29 5 serpnya 2016 u Wayback Machine S 15 povishenij na cerkovnij brami v seli Zubrec Proboszcz znad rzeki Strypy 14 zhovtnya 2016 u Wayback Machine 6 25 6 28 D r Melnik Petro Buchacka gimnaziya v 20 h i 30 h rokah XX go stolillya Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 214 komandant kurenyu UGA div Uniyat V Midyun Kornilo Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2010 T 4 A Ya dodatkovij 788 s ISBN 978 966 528 318 8 Zmarl nestor polskich astronomow prof Antoni Opolski 10 listopada 2014 u Wayback Machine pol Melnichuk B Golovin B Shpitkovskij Ivan Yuliyan Vladislavovich Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2008 T 3 P Ya S 649 ISBN 978 966 528 279 2 Mazurak Ya Berezhanshina literaturna Biografichnij dovidnik Berezhani Ternopil Vektor 2014 S 170 Berezhanska enciklopediya v imenah Kn 1 Mazurak Ya Berezhanshina literaturna S 174 1890 15 veresnya 2016 u Wayback Machine S 42 1891 15 veresnya 2016 u Wayback Machine S 70 1892 15 veresnya 2016 u Wayback Machine S 45 1893 15 veresnya 2016 u Wayback Machine S 41 1894 15 veresnya 2016 u Wayback Machine S 43 Sprawozdanie Dyrekcyi C K Gimnazyum w Buczaczu za rok szkolny 1932 5 serpnya 2016 u Wayback Machine S I pol Zaleskij Osip Nashe shkilnictvo vid sivoyi davnini po 1939 rik Buchach i Buchachchina S 828 DzherelaGimnaziya v Buchachi Dѣlo 01 01 1890 https zbruc eu node 31149 15 bereznya 2018 u Wayback Machine D r Guzar M Derzhavna gimnaziya v Buchachi pered pershoyu svitovoyu vijnoyu Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 188 196 Lukan R ChSVV Prichinki do istoriyi Buchackih shkil Zapiski Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo T IV Vip 3 4 S 759 772 Pasichnik P Uchniv Buchackoyi gimnaziyi zabirali z za shkilnoyi parti i vivozili u Sibir Buchachchina istoriya suchasnosti Beregi svobodi slova Ternopil VAT TVPK Zbruch 2008 S 182 183 ISBN 978 966 528 289 1 Stockij Ya Buchackij monastir otciv Vasiliyan na sluzhbi Bogovi j Ukrayini Do 300 littya zasnuvannya Zhovkva Misionar 2011 216 s 24 s vkl ISBN 978 966 658 239 6 Czyz A S Gutowski B Cmentarz miejski w Buczaczu Warszawa drukarnia Franczak Bydgoszcz 2009 zeszyt 3 254 s 118 il Zabytki kultury polskiej poza granicami kraju Seria C ISBN 978 83 60976 45 6 pol Spis nauczycieli 23 zhovtnya 2015 u Wayback Machine Lwow Warszawa 1924 619 s pol Sprawozdanie za rok szkolny 1920 21 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine 16 s pol PosilannyaStara svitlina z pogruddyami polskih poetiv 12 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Stara svitlina 1909 rik 12 zhovtnya 2014 u Wayback Machine

Дата публікації:
Топ