Олекса́ндр Олекса́ндрович Богомо́лець (12 (24) травня 1881, Київ, Київська губернія, Російська імперія — 19 липня 1946, Київ) — український радянський учений-патофізіолог. Основоположник української школи патологічної фізіології, ендокринології і геронтології, організатор української науки. Засновник перших в Росії і Україні науково-дослідних закладів медичного профілю. Герой Соціалістичної Праці (1944).
Дійсний член (з 1929) і президент (з 1930) УАН (з 1936 — АН УРСР), академік (з 1932) і віце-президент (з 1942) Академії наук СРСР, академік Академії наук Білоруської РСР (з 1939), почесний академік Академії наук Грузинської РСР (з 1944), дійсний член Академії медичних наук СРСР (з 1944). Депутат Верховної Ради СРСР 1-го та 2-го скликань. Депутат і заступник голови (в 1944—1946 роках) Верховної Ради УРСР 1-го скликання.
Очолював створені ним Інститут експериментальної біології та патології та Інститут клінічної фізіології АН УРСР. Опрацював ефективну методику впливу на сполучну тканину за допомогою винайденої ним антиретикулярної цитотоксичної сироватки, відомої у цілому світі як стимулятор функцій сполучної тканини. Автор численних праць з ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету та алергії, раку, старіння організму тощо.
Ранні роки
Олександр Олександрович Богомолець був другою дитиною в сім'ї лікарів і революціонерів — земського лікаря Олександра Михайловича Богомольця (1850—1935) і його дружини Софії Миколаївни Богомолець (1856—1892) з дому Присецьких гербу «Новина». Старший брат — Микола — помер у дитинстві.
Олександр Богомолець-молодший народився в Лук'янівській в'язниці Києва, де під слідством перебувала його мати в справі радикальної народницької організації лівого спрямування «Південно-російський робітничий союз». Невдовзі після пологів сина забрали від матері і віддали на виховання до маєтку Климове свого дідуся — Миколи Максимовича Присецького. Софія отримала вирок — десять років каторги в Забайкаллі. Малий Сашко зміг побачити матір тільки через десять років, коли Олександру Михайловичу Богомольцю нарешті дозволили побачення з Софією. На той момент вона була вже безнадійно хвора на сухоти.
Після повернення із Забайкалля деякий час живе з батьком у Ніжині. Протягом року навчався у чоловічій гімназії при Історико-філологічному інституті князя Безбородька (раніше — Гімназія вищих наук, зараз — Ніжинський державний університет ім. Гоголя). До цього початкову освіту отримував удома. За успіхи в навчанні Саша Богомолець був нагороджений похвальним листом і книгою І. Тургенєва «Записки мисливця». З дитинства Сашко захоплювався читанням.
У 1895 році батько і син Богомольці переїхали до Кишинева, де жили у рідного брата Олександра Михайловича — Михайла Михайловича Богомольця. Олександр продовжив навчання в Кишинівській гімназії, але на передостанньому році його відрахували з офіційним формулюванням «за небезпечний напрямок думок». З великими зусиллями його влаштували до 1-ї Київської чоловічої гімназії, яку юнак закінчив із золотою медаллю.
Репутацію «неблагонадійного» він підтвердив і в Київському університеті Святого Володимира, куди поступив 1900 року. Навчався спочатку на юридичному, збираючись стати адвокатом-криміналістом, а потім на медичному факультеті. Там Олександр брав участь у русі за права студентів. Не вбачаючи можливості продовжувати навчання в Києві і, очевидно, не бажаючи підставляти під удар батька, за яким зберігався поліційний нагляд, Олександр Богомолець перевівся на медичний факультет Новоросійського університету в Одесу.
Першу наукову роботу опублікував на другому курсі університету — «До питання про будову і мікрофізіологію бруннерових залоз» (1902 рік). На кінець навчання Олександра Богомольця в Одеському університеті в його послужному списку нараховувалося п'ять наукових робіт.
Під час навчання, а також після закінчення університету (1907 рік) працював на кафедрі загальної патології під керівництвом передових вчених того часу В. В. Підвисоцького, О. Ф. Маньківського, Л. О. Тарасевича, і В. В. Вороніна.
У 1909 році під керівництвом професора Володимира Вороніна захистив у Імператорській військово-медичній академії (Петербург) докторську дисертацію «До питання про мікроскопічну будову і фізіологічне значення надниркових залоз у здоровому і хворому організмі». Одним з опонентів на захисті був відомий російський фізіолог академік І. П. Павлов, який дав високу оцінку роботі молодого ученого. Олександр Олександрович Богомолець став наймолодшим у Російській імперії доктором медицини — на момент захисту йому було 28 років.
Того ж року Олександр Богомолець був обраний приват-доцентом кафедри загальної патології медичного факультету Новоросійського університету (нині – Одеський національний університет імені І. І. Мечникова)(Одеса).
Невдовзі після захисту він одружився з Ольгою Георгіївною Тихоцькою (1891—1956 роки) гербу «Наленч». У подружжя народився син Олег (1911—1991 роки).
1911 року був відряджений на стажування в Париж на кафедру фізіології в Сорбонні для отримання професорського звання. Після повернення (того ж року) призначений екстраординарним професором кафедри загальної патології і бактеріології медичного факультету Саратовського університету.
«Саратовський» період
У Саратові Олександр Богомолець та його учні та послідовники заклали основи нової галузі в медичній науці — патологічній фізіології, створивши відповідну кафедру. Олександр Богомолець сам набрав штат і закупив за власні кошти наукові прилади (частину обладнання привіз із Франції).
На момент відкриття нового навчального року кафедра, очолювана доктором Богомольцем, була вже повноцінною дослідницькою структурою. Олександр Богомолець також розпочав викладацьку діяльність. Його лекції завоювали популярність серед студентства.
Олександр Богомолець організував також кафедри мікробіології і загальної патології в агрономічному та ветеринарному інститутах Саратова.
У 1917 році доктор Богомолець очолив саратовські Вищі жіночі медичні курси.
Жовтневий переворот 1917 року Олександр Богомолець сприйняв позитивно — як і багато з представників ліберальної інтелігенції, серед яких самодержавство було непопулярним. У доктора Богомольця, крім того, був і свій рахунок до царизму — смерть матері.
Під час громадянської війни Олександр Богомолець сам запропонував представникам нової влади комплекс протиепідемічних заходів (Саратову і всій губернії тоді загрожували холера і епідемічний висипний тиф). Був старшим епідеміологом Саратовського губернського відділу охорони здоров'я, членом комісії з боротьби з тифом та консультантом-епідеміологом санітарного відділу Червоної Армії.
У жовтні 1918 року, продовжуючи завідувати кафедрою в Саратовському університеті, професор Богомолець створив свою першу науково-дослідну установу — Державний інститут мікробіології та епідеміології Південного Сходу Росії («Мікроб»). Це був також перший у Росії медичний науково-дослідний заклад. Інститут «Мікроб» успадкував розробки проти чуми, холери, сибірки, які проводили в Петербурзі, в так званому Чумному форті — все обладнання і препарати звідти були перевезені в Саратов.
1923 року організував у Саратові першу в СРСР протималярійну лабораторію.
У Саратові розпочав роботу над першим у світі підручником з патофізіології. В основу підручника ліг курс лекцій для студентів університету. Робота над цим підручником тривала до кінця життя доктора Богомольця. З «Короткого курсу патологічної фізіології», опублікованого 1921 року, підручник у підсумку розрісся до п'ятитомника. За цю роботу Олександру Богомольцю була присуджена Сталінська премія (1941 рік).
У 1934 році одна з редакцій посібника вийшла українською мовою.
У Саратові Олександр Богомолець зробив також свій найважливіший винахід, створив імунну цитотоксичну антиретикулярну сироватку, яка прискорювала загоєння ран і активізувала імунну систему людини. «Сироватку Богомольця» успішно застосовували для лікування інфекційних ускладнень ран і переломів. Під час радянсько-німецької війни 1941—1945 років її особливо потребували радянські польові та евакуаційні госпіталі.
«Московський» період
1925 року доктор Олександр Богомолець був призначений завідувачем кафедри патологічної фізіології 2-го Московського університету. У Москві він створив відділення експериментальної патології в Інституті з вивчення вищої нервової діяльності при Комуністичній академії.
У 1926 році Олександр Богомолець узяв участь у створенні першого в світі Інституту гематології та переливання крові (нині — Гематологічний науковий центр Росздраву), який він очолив у 1928 році після смерті його першого директора — Олександра Олександровича Богданова. Там під його керівництвом була розроблена унікальна методика консервування донорської крові, яку й досі застосовують практично без змін. Тоді ж Олександр Богомолець та його учні встановили універсальний донорський характер першої групи крові.[] Цим інститутом Богомолець продовжував керувати до 1931 року, вже будучи президентом Академії наук УРСР.
У Москві Олександр Богомолець створив також онкологічну лабораторію при Московському міськздороввідділі і взяв активну участь у створенні Інституту функціональної діагностики й експериментальної терапії.
У цей період написав праці «Вступ до вчення про конституції та діатези» (два видання, 1928 рік), «Криза ендокринології» (1927 рік), «Загадка смерті» (1927 рік), «Про вегетативні центри обміну» (1928 рік), «Набряк. Нарис патогенезу» (1928 рік), «Артеріальна гіпертонія. Нарис патогенезу» (1929 рік). У Москві Олександр Богомолець значно переробив і розширив підручник «Патологічна фізіологія» (3-є видання, 1929 рік).
Президент Академії Наук УРСР
У 1930 році Олександра Богомольця обрали президентом Всеукраїнської академії наук. Переїхавши з групою учнів до Києва, створив Інститут експериментальної біології та патології Наркомату охорони здоров'я УРСР та Інститут клінічної фізіології АН УРСР. Під будівництво останнього виділили 2,661 га землі в центрі Києва. Після смерті вченого обидва інститути об'єднали в Інститут фізіології АН УРСР (1953).
Новообраний президент АН УРСР провів повну перебудову її структури: на базі розрізнених кафедр і лабораторій створили цілі науково-дослідні установи (інститути). До роботи в них були залучені молоді перспективні вчені. Структура АН України, яку заклав Олександр Богомолець, у загальних рисах зберігається й досі.
У Києві Олександр Богомолець заснував «Медичний журнал АН УРСР». Організовував щорічні широкі наукові конференції з найактуальніших проблем медицини, брав участь у редагуванні багатьох наукових збірників.
У 1941 році, за кілька місяців до початку Німецько-радянська війна, Олександр Богомолець створив Київський диспансер боротьби з передчасною старістю. На його базі пізніше був утворений Інститут геронтології.
За два роки до створення диспансеру академік випустив брошуру «Подовження життя», в якій науково обґрунтував можливість і реальність тривання людського життя протягом 100 і більше років. Деякі ідеї, викладені в ній, Олександр Богомолець почав розробляти ще в Саратові.
У підсумку Олександр Богомолець перетворив Київ на один із найпрестижніших наукових центрів СРСР.
Олександр Богомолець очолював Академію наук УРСР в нелегкі роки сталінських репресій. Порятунком від НКВС йому були зобов'язані відомий український демограф Михайло Птуха, основоположник української економічної географії Костянтин Воблий, математик Микола Крилов, фізик-ядерник Олександр Лейпунський, який створив перший в СРСР ядерний реактор на швидких нейтронах[].
Олександр Богомолець також зміг, хоча й не надовго, відстрочити арешт видатного українського історика і сходознавця Агатангела Кримського.
Після війни академіку вдалося добитися звільнення з тюрми чоловіка своєї двоюрідної сестри, актриси Наталії Михайлівни Богомолець-Лазурської (1880—1958 роки), — відомого літературознавця Володимира Лазурського, який дружив з послом Італії під час німецько-румунської окупації Одеси.
Громадянський подвиг академіка Олександра Богомольця стає зрозумілим ще й тому, що він і сам був на волосок від загибелі. Причиною тому була його «неблагополучна» щодо походження рідня. Двоюрідний брат президента АН УРСР, Вадим Михайлович Богомолець (1878—1936 роки), був генерал-хорунжим Української Держави при гетьмані Павлі Скоропадському.
З початком радянсько-німецької війни Академію наук УРСР евакуювали до Уфи. Там О. Богомолець провів широку реорганізацію української науки для потреб воєнного часу. Разом з академіком Миколою Бурденком створив Академію медичних наук СРСР.
Навесні 1944 року Олександр Богомолець повернувся до Києва, де очолив роботи з відновлення Академії наук УРСР.
Олександр Богомолець захоплювався музикою та полюванням. «Батько казав, що після науки він найбільше любить музику і живу природу. — згадував син Олександра Богомольця Олег. — Особливо він цінував Петра Чайковського. Шоста фортепіанна симфонія була пов'язана у нього зі спогадами про матір. Коли будинок занурювався у сон, батько сідав за роботу і трудився до ночі. І весь цей час у нього в кабінеті тихо-тихо звучала музика. Такий режим він підтримував довго».
Останні роки життя
У середині жовтня 1943 року в Олександра Богомольця стався розрив плеври і спонтанний пневмоторакс на тлі давнього туберкульозу, яким він заразився ще в дитинстві від матері на каторзі. Ситуація ускладнювалася тим, що Олександр Олександрович, незважаючи на туберкульоз, багато курив.
Повторний пневмоторакс трапився в липні 1946 року на дачі. Спроби друзів і колег зупинити хворобу виявилися безуспішними. 17 липня 1946 академік Олександр Богомолець продиктував останні розпорядження синові, Олегу Олександровичу, а 19 липня о 22 годині 15 хвилин його не стало.
Похований академік в парку, посадженому ним і його учнями, біля будинку, де він жив. До місця поховання академіка везли вулицями ще не відновленого після бомбардувань Києва з військовими почестями — на артилерійському лафеті.
Засновані Олександром Богомольцем Інститут експериментальної біології і патології та Інститут клінічної фізіології опинилися під загрозою знищення. Ситуацію врятував парторг Інституту експериментальної біології і патології, який виявився порядною людиною і зміг переконати українське партійне начальство в абсурдності звинувачень. Однак засновані академіком Богомольцем інститути всі ці роки не працювали. Відновили вони свою роботу лише після смерті Сталіна.
Родина
У Олександра Олександровича і Ольги Георгіївни Богомольців був єдиний син — Олег Олександрович Богомолець (1911–1991) — український патофізіолог, член-кореспондент Академії Наук УРСР, заслужений діяч науки і техніки УРСР.
Двоюрідний брат — Богомолець Вадим Михайлович (1878–1936 роки) — військовий діяч УНР, військово-морський дипломат, представник УНР у Румунії.
Донька Олега Олександровича, Катерина Олегівна (1939–2013 роки) — професор кафедри патологічної анатомії Національного медичного університету ім. Богомольця. Працювала анестезіологом в Інституті туберкульозу і грудної хірургії під керівництвом академіка Миколи Амосова.
Її сестра, Олександра Олегівна (нар. 1958) — дитячий лікар-реаніматолог, нині на пенсії. Завідує квартирою-музеєм Олександра Олександровича Богомольця.
Донька Катерини Олегівни — Ольга Вадимівна Богомолець (нар. 1966) — українська співачка, лікар, громадський діяч, заслужений лікар України, доктор медицини, професор Київського національного медичного університету ім. Богомольця; засновниця історико-культурного комплексу «Замок Радомисль» з єдиним у Європі Музеєм української домашньої ікони.
Науковий внесок
Праці академіка Богомольця сприяли розвиткові практично всіх галузей патологічної фізіології. Вони стосувалися питань ендокринології, порушення обміну речовин, імунітету й алергії, раку, патології кровообігу (зокрема гіпертонії), патогенезу шоку, механізму дії переливання крові, старіння організму тощо.
Основною ідеєю багатьох праць Олександра Богомольця є висунуте ним положення про те, що виникнення, перебіг і кінець захворювання залежать не тільки від причини, яка викликала хворобу, а й від здатності організму до опору, тобто від його реактивності. Остання, на думку академіка, зумовлюється станом нервової системи і сполучної тканини.
Олександр Олександрович Богомолець створив учення про фізіологічну систему сполучної тканини, до якої включав різноманітні сполучнотканинні клітини та міжклітинні утворення. Він вважав, що така система виконує в організмі кілька функцій: захисну (фагоцитоз і утворення антитіл), пластичну (загоювання ран, виразок, зростання переломів кісток тощо) і трофічну (участь в обміні речовин).
Велике значення мали праці академіка Богомольця, присвячені переливанню крові. У них доведено, що переливати кров доцільно не лише за її нестачі, а й з метою підвищення реактивності організму[].
Найважливішим напрямком творчих пошуків вченого стало вчення про сполучну тканину, її морфогенез, клітинні компоненти та безклітинні структури, їх участь і роль у фізіологічних і патологічних процесах в організмі як цілому. Він встановив, що сполучна тканина утворює в організмі своєрідну систему зі складними функціональними проявами, а її гістологічні елементи надзвичайно різноманітні. Ця так звана неоформлена тканина населена різними активними клітинними елементами. Богомолець запропонував нову оригінальну концепцію сполучної тканини як фізіологічної системи, що відіграє важливу роль у життєдіяльності організму. Як зазначає Ігор Шаров у своїй книжці «100 видатних імен України», створивши свою концепцію і показавши значення її реактивних можливостей при деяких патологічних процесах, учений писав: «Фізіологічна система сполучної тканини, яка в своєму стані відбиває стан інших фізіологічних систем, є тією ареною, на якій розігруються патологічні процеси. Зі сказаного зрозуміло, що немає і не може бути захворювання організму, в розвитку і перебігу якого фізіологічна система сполучної тканини не брала б особливо діяльної участі. Ось чому можливість тримати реактивність фізіологічної системи сполучної тканини, її пластичні, трофічні і захисні функції на належній висоті є одним із найістотніших завдань патогенетичної терапії». Запропонована Богомольцем антиретикулярна сироватка вплинула не лише на збудників інфекції та їх токсини, а й на реактивність фізіологічної системи сполучної тканини, від стану якої значною мірою залежить знищення мікробів та їх токсинів при будь-якій інфекції. Показання до застосування антиретикулярної цитотоксичної сироватки визначалися не причиною захворювання, а станом реактивності фізіологічної системи сполучної тканини організму. Вчення Богомольця про фізіологічну систему сполучної тканини сприяло виникненню ряду нових наук, наприклад, алергології, а також різноманітних модифікацій вчення про імунітет, яким зараз надається важливого значення. Це вчення надало цілісності і багатьом іншим науковим досягненням О.О. Богомольця, як-от його розробкам проблем довголіття організму.
В останні роки життя Олександр Богомолець багато уваги приділяв питанням старіння організму. Як і Ілля Мечников, вважав, що людина за своєю природою може жити 125—150 років; старіння, що наступає у 60—70 років, — передчасне і зумовлене несприятливими умовами життя та захворюваннями.
Нагороди
- Заслужений діяч науки УРСР (1943 рік)
- Лауреат Сталінської премії (1941 рік)
- Герой Соціалістичної Праці (1944 рік)
- Нагороджений двома орденами Леніна, іншими орденами та медалями.
Вшанування пам'яті
1953 року Академія наук УРСР заснувала Премію імені О.О. Богомольця, яку вручає Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України за видатні досягнення в галузі технічної фізіології та патофізіології.
Вулиця Академіка Богомольця у різних містах України.
Вулиця Академіка Богомольця у Києві.
У 2015 році у Броварах вулицю Боженка перейменували на вулицю Академіка Богомольця.
На честь вченого названий дендрологічний парк, розташований на вулиці Академіка Богомольця, 2, що у Печерському районі міста Києва. Парк був закладений у 1930-х роках за ініціативою і безпосереднього керівництва академіка Олександра Богомольця.
Праці
- Основи патологічної фізіології, т. 1—5. За ред. О. О. Богомольця. К., 1941
- Продовження життя. К., 1940
- Избранные труды, т. 1—3. К., 1956—58.
Див. також
Примітки
- Богомолец Александр Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Who Named It?
- . Архів оригіналу за 4 жовтня 2013. Процитовано 11 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 28 липня 2011. Процитовано 11 червня 2011.
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 5 серпня 2011.
- І. Шаров. 100 видатних імен України [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.]. К., 2004
- Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Социалистического Труда академику Богомольцу Александру Александровичу, президенту Украинской Академии наук» от 4 января 1944 года [ 7 грудня 2021 у Wayback Machine.] // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик : газета. — 1944. — 13 января (№ 2 (262)). — С. 1
- Рішення від 25.12.2015 № 52-04-07 «Про перейменування вулиць та провулків м. Бровари» [1] [ 2016-01-25 у Wayback Machine.], [2] [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.]. Броварська міська рада. 28.12.2015
Джерела
- Богомолец А. А. Основные направления моих работ. — АП, 1947, № 3.
- Богомолец А. А. Продление жизни. — Киев, АН УССР, 1940
- Виленский Ю. «Неизвестный Богомолец». — «Зеркало недели», № 14\1999 г. (рос.)
- Кавецкий Р. Е. Послесловие // Богомолец А. А. Избранные труды, т. 3. — К., 1958 (рос.)
- Кот С. Кучерук О. «Національний пантеон». «Зовнішні справи», № 9, 2007 р. — С. 50-52
- Мартич Ю. Олександр Богомолець. — К., 1951
- Нічик В. М. Філософські основи наукових праць О. О. Богомольця. — К., 1958
- Сиротинин И. Н. Академик Александр Александрович Богомолец. — К., 1957 (рос.)
- Хурса В. Славетні у гоголівському краї. — Полтава, 2009
- Ігор Шаров. 100 видатних імен України. – К.: АртЕк, 2004. [ 1 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Посилання
- Богомолец Александр Александрович [ 25 серпня 2017 у Wayback Machine.] Сайт РАН (рос.)
- Українська-інтернет енциклопедія[недоступне посилання з лютого 2019]
- Юрій Рудницький. Небезпечні родичі академіка Олександра Богомольця // Історична правда, 5.08.2011 [ 2 березня 2014 у Wayback Machine.]
- Продовження життя [ 8 вересня 2021 у Wayback Machine.] / акад. О. О. Богомолець; Академія наук УРСР. — Київ: Вид-во Академії наук УРСР, 1940. — 120 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
naukovij stupin vchene zvannya Bogomolec Oleksandr OleksandrovichOleksandr Bogomolec Oleksandr BogomolecNarodivsya 12 24 travnya 1881 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 1 Pomer 19 lipnya 1946 1946 07 19 1 2 65 rokiv Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Dendropark imeni O O BogomolcyaKrayina SRSRDiyalnist likar vikladach universitetu pismennik dokumentalist politik patologoanatom likar imunologAlma mater Novorosijskij universitet v OdesiGaluz patofiziologiyaZaklad Institut eksperimentalnoyi biologiyi ta patologiyi Institut klinichnoyi fiziologiyi AN URSRPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Vchene zvannya Spisok akademikiv AN SRSR i profesor d Naukovij stupin doktor medichnih naukVchiteli Pidvisockij Volodimir ValerianovichVidomi uchni d Kaveckij Rostislav Yevgenovich dAspiranti doktoranti d Kaveckij Rostislav Yevgenovich dChlenstvo NAN Ukrayini Rosijska akademiya nauk Akademiya nauk SRSRVidomij zavdyaki Prezident Akademiyi nauk URSRBatko Bogomolec Oleksandr MihajlovichMati Bogomolec Sofiya MikolayivnaU shlyubi z Bogomolec Olga GeorgiyivnaDiti Bogomolec Oleg OleksandrovichNagorodi Bogomolec Oleksandr Oleksandrovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Bogomolec Oleksa ndr Oleksa ndrovich Bogomo lec 12 24 travnya 1881 Kiyiv Kiyivska guberniya Rosijska imperiya 19 lipnya 1946 1946 07 19 Kiyiv ukrayinskij radyanskij uchenij patofiziolog Osnovopolozhnik ukrayinskoyi shkoli patologichnoyi fiziologiyi endokrinologiyi i gerontologiyi organizator ukrayinskoyi nauki Zasnovnik pershih v Rosiyi i Ukrayini naukovo doslidnih zakladiv medichnogo profilyu Geroj Socialistichnoyi Praci 1944 Dijsnij chlen z 1929 i prezident z 1930 UAN z 1936 AN URSR akademik z 1932 i vice prezident z 1942 Akademiyi nauk SRSR akademik Akademiyi nauk Biloruskoyi RSR z 1939 pochesnij akademik Akademiyi nauk Gruzinskoyi RSR z 1944 dijsnij chlen Akademiyi medichnih nauk SRSR z 1944 Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go ta 2 go sklikan Deputat i zastupnik golovi v 1944 1946 rokah Verhovnoyi Radi URSR 1 go sklikannya Ocholyuvav stvoreni nim Institut eksperimentalnoyi biologiyi ta patologiyi ta Institut klinichnoyi fiziologiyi AN URSR Opracyuvav efektivnu metodiku vplivu na spoluchnu tkaninu za dopomogoyu vinajdenoyi nim antiretikulyarnoyi citotoksichnoyi sirovatki vidomoyi u cilomu sviti yak stimulyator funkcij spoluchnoyi tkanini Avtor chislennih prac z endokrinologiyi porushennya obminu rechovin imunitetu ta alergiyi raku starinnya organizmu tosho Ranni rokiOleksandr Oleksandrovich Bogomolec buv drugoyu ditinoyu v sim yi likariv i revolyucioneriv zemskogo likarya Oleksandra Mihajlovicha Bogomolcya 1850 1935 i jogo druzhini Sofiyi Mikolayivni Bogomolec 1856 1892 z domu Priseckih gerbu Novina Starshij brat Mikola pomer u ditinstvi Sashko Bogomolec iz batkom pered podorozhzhyu do Sibiru na pobachennya z matir yu Kiyiv 1890 1891 rr Oleksandr Bogomolec molodshij narodivsya v Luk yanivskij v yaznici Kiyeva de pid slidstvom perebuvala jogo mati v spravi radikalnoyi narodnickoyi organizaciyi livogo spryamuvannya Pivdenno rosijskij robitnichij soyuz Nevdovzi pislya pologiv sina zabrali vid materi i viddali na vihovannya do mayetku Klimove svogo didusya Mikoli Maksimovicha Priseckogo Sofiya otrimala virok desyat rokiv katorgi v Zabajkalli Malij Sashko zmig pobachiti matir tilki cherez desyat rokiv koli Oleksandru Mihajlovichu Bogomolcyu nareshti dozvolili pobachennya z Sofiyeyu Na toj moment vona bula vzhe beznadijno hvora na suhoti Pislya povernennya iz Zabajkallya deyakij chas zhive z batkom u Nizhini Protyagom roku navchavsya u cholovichij gimnaziyi pri Istoriko filologichnomu instituti knyazya Bezborodka ranishe Gimnaziya vishih nauk zaraz Nizhinskij derzhavnij universitet im Gogolya Do cogo pochatkovu osvitu otrimuvav udoma Za uspihi v navchanni Sasha Bogomolec buv nagorodzhenij pohvalnim listom i knigoyu I Turgenyeva Zapiski mislivcya Z ditinstva Sashko zahoplyuvavsya chitannyam U 1895 roci batko i sin Bogomolci pereyihali do Kishineva de zhili u ridnogo brata Oleksandra Mihajlovicha Mihajla Mihajlovicha Bogomolcya Oleksandr prodovzhiv navchannya v Kishinivskij gimnaziyi ale na peredostannomu roci jogo vidrahuvali z oficijnim formulyuvannyam za nebezpechnij napryamok dumok Z velikimi zusillyami jogo vlashtuvali do 1 yi Kiyivskoyi cholovichoyi gimnaziyi yaku yunak zakinchiv iz zolotoyu medallyu Reputaciyu neblagonadijnogo vin pidtverdiv i v Kiyivskomu universiteti Svyatogo Volodimira kudi postupiv 1900 roku Navchavsya spochatku na yuridichnomu zbirayuchis stati advokatom kriminalistom a potim na medichnomu fakulteti Tam Oleksandr brav uchast u rusi za prava studentiv Ne vbachayuchi mozhlivosti prodovzhuvati navchannya v Kiyevi i ochevidno ne bazhayuchi pidstavlyati pid udar batka za yakim zberigavsya policijnij naglyad Oleksandr Bogomolec perevivsya na medichnij fakultet Novorosijskogo universitetu v Odesu Pershu naukovu robotu opublikuvav na drugomu kursi universitetu Do pitannya pro budovu i mikrofiziologiyu brunnerovih zaloz 1902 rik Na kinec navchannya Oleksandra Bogomolcya v Odeskomu universiteti v jogo posluzhnomu spisku narahovuvalosya p yat naukovih robit O Bogomolec pislya zakinchennya Odeskogo Novorosijskogo universitetu 1907 rik Pid chas navchannya a takozh pislya zakinchennya universitetu 1907 rik pracyuvav na kafedri zagalnoyi patologiyi pid kerivnictvom peredovih vchenih togo chasu V V Pidvisockogo O F Mankivskogo L O Tarasevicha i V V Voronina U 1909 roci pid kerivnictvom profesora Volodimira Voronina zahistiv u Imperatorskij vijskovo medichnij akademiyi Peterburg doktorsku disertaciyu Do pitannya pro mikroskopichnu budovu i fiziologichne znachennya nadnirkovih zaloz u zdorovomu i hvoromu organizmi Odnim z oponentiv na zahisti buv vidomij rosijskij fiziolog akademik I P Pavlov yakij dav visoku ocinku roboti molodogo uchenogo Oleksandr Oleksandrovich Bogomolec stav najmolodshim u Rosijskij imperiyi doktorom medicini na moment zahistu jomu bulo 28 rokiv Togo zh roku Oleksandr Bogomolec buv obranij privat docentom kafedri zagalnoyi patologiyi medichnogo fakultetu Novorosijskogo universitetu nini Odeskij nacionalnij universitet imeni I I Mechnikova Odesa Nevdovzi pislya zahistu vin odruzhivsya z Olgoyu Georgiyivnoyu Tihockoyu 1891 1956 roki gerbu Nalench U podruzhzhya narodivsya sin Oleg 1911 1991 roki 1911 roku buv vidryadzhenij na stazhuvannya v Parizh na kafedru fiziologiyi v Sorbonni dlya otrimannya profesorskogo zvannya Pislya povernennya togo zh roku priznachenij ekstraordinarnim profesorom kafedri zagalnoyi patologiyi i bakteriologiyi medichnogo fakultetu Saratovskogo universitetu Saratovskij periodU Saratovi Oleksandr Bogomolec ta jogo uchni ta poslidovniki zaklali osnovi novoyi galuzi v medichnij nauci patologichnij fiziologiyi stvorivshi vidpovidnu kafedru Oleksandr Bogomolec sam nabrav shtat i zakupiv za vlasni koshti naukovi priladi chastinu obladnannya priviz iz Franciyi Na moment vidkrittya novogo navchalnogo roku kafedra ocholyuvana doktorom Bogomolcem bula vzhe povnocinnoyu doslidnickoyu strukturoyu Oleksandr Bogomolec takozh rozpochav vikladacku diyalnist Jogo lekciyi zavoyuvali populyarnist sered studentstva Oleksandr Bogomolec organizuvav takozh kafedri mikrobiologiyi i zagalnoyi patologiyi v agronomichnomu ta veterinarnomu institutah Saratova U 1917 roci doktor Bogomolec ocholiv saratovski Vishi zhinochi medichni kursi Zhovtnevij perevorot 1917 roku Oleksandr Bogomolec sprijnyav pozitivno yak i bagato z predstavnikiv liberalnoyi inteligenciyi sered yakih samoderzhavstvo bulo nepopulyarnim U doktora Bogomolcya krim togo buv i svij rahunok do carizmu smert materi Pid chas gromadyanskoyi vijni Oleksandr Bogomolec sam zaproponuvav predstavnikam novoyi vladi kompleks protiepidemichnih zahodiv Saratovu i vsij guberniyi todi zagrozhuvali holera i epidemichnij visipnij tif Buv starshim epidemiologom Saratovskogo gubernskogo viddilu ohoroni zdorov ya chlenom komisiyi z borotbi z tifom ta konsultantom epidemiologom sanitarnogo viddilu Chervonoyi Armiyi U zhovtni 1918 roku prodovzhuyuchi zaviduvati kafedroyu v Saratovskomu universiteti profesor Bogomolec stvoriv svoyu pershu naukovo doslidnu ustanovu Derzhavnij institut mikrobiologiyi ta epidemiologiyi Pivdennogo Shodu Rosiyi Mikrob Ce buv takozh pershij u Rosiyi medichnij naukovo doslidnij zaklad Institut Mikrob uspadkuvav rozrobki proti chumi holeri sibirki yaki provodili v Peterburzi v tak zvanomu Chumnomu forti vse obladnannya i preparati zvidti buli perevezeni v Saratov 1923 roku organizuvav u Saratovi pershu v SRSR protimalyarijnu laboratoriyu U Saratovi rozpochav robotu nad pershim u sviti pidruchnikom z patofiziologiyi V osnovu pidruchnika lig kurs lekcij dlya studentiv universitetu Robota nad cim pidruchnikom trivala do kincya zhittya doktora Bogomolcya Z Korotkogo kursu patologichnoyi fiziologiyi opublikovanogo 1921 roku pidruchnik u pidsumku rozrissya do p yatitomnika Za cyu robotu Oleksandru Bogomolcyu bula prisudzhena Stalinska premiya 1941 rik U 1934 roci odna z redakcij posibnika vijshla ukrayinskoyu movoyu U Saratovi Oleksandr Bogomolec zrobiv takozh svij najvazhlivishij vinahid stvoriv imunnu citotoksichnu antiretikulyarnu sirovatku yaka priskoryuvala zagoyennya ran i aktivizuvala imunnu sistemu lyudini Sirovatku Bogomolcya uspishno zastosovuvali dlya likuvannya infekcijnih uskladnen ran i perelomiv Pid chas radyansko nimeckoyi vijni 1941 1945 rokiv yiyi osoblivo potrebuvali radyanski polovi ta evakuacijni gospitali Moskovskij period1925 roku doktor Oleksandr Bogomolec buv priznachenij zaviduvachem kafedri patologichnoyi fiziologiyi 2 go Moskovskogo universitetu U Moskvi vin stvoriv viddilennya eksperimentalnoyi patologiyi v Instituti z vivchennya vishoyi nervovoyi diyalnosti pri Komunistichnij akademiyi U 1926 roci Oleksandr Bogomolec uzyav uchast u stvorenni pershogo v sviti Institutu gematologiyi ta perelivannya krovi nini Gematologichnij naukovij centr Roszdravu yakij vin ocholiv u 1928 roci pislya smerti jogo pershogo direktora Oleksandra Oleksandrovicha Bogdanova Tam pid jogo kerivnictvom bula rozroblena unikalna metodika konservuvannya donorskoyi krovi yaku j dosi zastosovuyut praktichno bez zmin Todi zh Oleksandr Bogomolec ta jogo uchni vstanovili universalnij donorskij harakter pershoyi grupi krovi dzherelo Cim institutom Bogomolec prodovzhuvav keruvati do 1931 roku vzhe buduchi prezidentom Akademiyi nauk URSR U Moskvi Oleksandr Bogomolec stvoriv takozh onkologichnu laboratoriyu pri Moskovskomu miskzdorovviddili i vzyav aktivnu uchast u stvorenni Institutu funkcionalnoyi diagnostiki j eksperimentalnoyi terapiyi U cej period napisav praci Vstup do vchennya pro konstituciyi ta diatezi dva vidannya 1928 rik Kriza endokrinologiyi 1927 rik Zagadka smerti 1927 rik Pro vegetativni centri obminu 1928 rik Nabryak Naris patogenezu 1928 rik Arterialna gipertoniya Naris patogenezu 1929 rik U Moskvi Oleksandr Bogomolec znachno pererobiv i rozshiriv pidruchnik Patologichna fiziologiya 3 ye vidannya 1929 rik Prezident Akademiyi Nauk URSRUkrayinska redakciya pidruchniku Oleksandra Bogomolcya z patofiziologiyi Nacionalnij muzej istoriyi medicini Kiyiv U 1930 roci Oleksandra Bogomolcya obrali prezidentom Vseukrayinskoyi akademiyi nauk Pereyihavshi z grupoyu uchniv do Kiyeva stvoriv Institut eksperimentalnoyi biologiyi ta patologiyi Narkomatu ohoroni zdorov ya URSR ta Institut klinichnoyi fiziologiyi AN URSR Pid budivnictvo ostannogo vidilili 2 661 ga zemli v centri Kiyeva Pislya smerti vchenogo obidva instituti ob yednali v Institut fiziologiyi AN URSR 1953 Novoobranij prezident AN URSR proviv povnu perebudovu yiyi strukturi na bazi rozriznenih kafedr i laboratorij stvorili cili naukovo doslidni ustanovi instituti Do roboti v nih buli zalucheni molodi perspektivni vcheni Struktura AN Ukrayini yaku zaklav Oleksandr Bogomolec u zagalnih risah zberigayetsya j dosi U Kiyevi Oleksandr Bogomolec zasnuvav Medichnij zhurnal AN URSR Organizovuvav shorichni shiroki naukovi konferenciyi z najaktualnishih problem medicini brav uchast u redaguvanni bagatoh naukovih zbirnikiv U 1941 roci za kilka misyaciv do pochatku Nimecko radyanska vijna Oleksandr Bogomolec stvoriv Kiyivskij dispanser borotbi z peredchasnoyu staristyu Na jogo bazi piznishe buv utvorenij Institut gerontologiyi Za dva roki do stvorennya dispanseru akademik vipustiv broshuru Podovzhennya zhittya v yakij naukovo obgruntuvav mozhlivist i realnist trivannya lyudskogo zhittya protyagom 100 i bilshe rokiv Deyaki ideyi vikladeni v nij Oleksandr Bogomolec pochav rozroblyati she v Saratovi U pidsumku Oleksandr Bogomolec peretvoriv Kiyiv na odin iz najprestizhnishih naukovih centriv SRSR Oleksandr Bogomolec ocholyuvav Akademiyu nauk URSR v nelegki roki stalinskih represij Poryatunkom vid NKVS jomu buli zobov yazani vidomij ukrayinskij demograf Mihajlo Ptuha osnovopolozhnik ukrayinskoyi ekonomichnoyi geografiyi Kostyantin Voblij matematik Mikola Krilov fizik yadernik Oleksandr Lejpunskij yakij stvoriv pershij v SRSR yadernij reaktor na shvidkih nejtronah dzherelo Oleksandr Bogomolec takozh zmig hocha j ne nadovgo vidstrochiti aresht vidatnogo ukrayinskogo istorika i shodoznavcya Agatangela Krimskogo Pislya vijni akademiku vdalosya dobitisya zvilnennya z tyurmi cholovika svoyeyi dvoyuridnoyi sestri aktrisi Nataliyi Mihajlivni Bogomolec Lazurskoyi 1880 1958 roki vidomogo literaturoznavcya Volodimira Lazurskogo yakij druzhiv z poslom Italiyi pid chas nimecko rumunskoyi okupaciyi Odesi Gromadyanskij podvig akademika Oleksandra Bogomolcya staye zrozumilim she j tomu sho vin i sam buv na volosok vid zagibeli Prichinoyu tomu bula jogo neblagopoluchna shodo pohodzhennya ridnya Dvoyuridnij brat prezidenta AN URSR Vadim Mihajlovich Bogomolec 1878 1936 roki buv general horunzhim Ukrayinskoyi Derzhavi pri getmani Pavli Skoropadskomu Z pochatkom radyansko nimeckoyi vijni Akademiyu nauk URSR evakuyuvali do Ufi Tam O Bogomolec proviv shiroku reorganizaciyu ukrayinskoyi nauki dlya potreb voyennogo chasu Razom z akademikom Mikoloyu Burdenkom stvoriv Akademiyu medichnih nauk SRSR Navesni 1944 roku Oleksandr Bogomolec povernuvsya do Kiyeva de ocholiv roboti z vidnovlennya Akademiyi nauk URSR Oleksandr Bogomolec zahoplyuvavsya muzikoyu ta polyuvannyam Batko kazav sho pislya nauki vin najbilshe lyubit muziku i zhivu prirodu zgaduvav sin Oleksandra Bogomolcya Oleg Osoblivo vin cinuvav Petra Chajkovskogo Shosta fortepianna simfoniya bula pov yazana u nogo zi spogadami pro matir Koli budinok zanuryuvavsya u son batko sidav za robotu i trudivsya do nochi I ves cej chas u nogo v kabineti tiho tiho zvuchala muzika Takij rezhim vin pidtrimuvav dovgo Mogila Oleksandra BogomolcyaOstanni roki zhittyaU seredini zhovtnya 1943 roku v Oleksandra Bogomolcya stavsya rozriv plevri i spontannij pnevmotoraks na tli davnogo tuberkulozu yakim vin zarazivsya she v ditinstvi vid materi na katorzi Situaciya uskladnyuvalasya tim sho Oleksandr Oleksandrovich nezvazhayuchi na tuberkuloz bagato kuriv Povtornij pnevmotoraks trapivsya v lipni 1946 roku na dachi Sprobi druziv i koleg zupiniti hvorobu viyavilisya bezuspishnimi 17 lipnya 1946 akademik Oleksandr Bogomolec prodiktuvav ostanni rozporyadzhennya sinovi Olegu Oleksandrovichu a 19 lipnya o 22 godini 15 hvilin jogo ne stalo Pohovanij akademik v parku posadzhenomu nim i jogo uchnyami bilya budinku de vin zhiv Do miscya pohovannya akademika vezli vulicyami she ne vidnovlenogo pislya bombarduvan Kiyeva z vijskovimi pochestyami na artilerijskomu lafeti Memorialni doshki na budinku de zhiv i pracyuvav akademik O O Bogomolec v Kiyevi Zasnovani Oleksandrom Bogomolcem Institut eksperimentalnoyi biologiyi i patologiyi ta Institut klinichnoyi fiziologiyi opinilisya pid zagrozoyu znishennya Situaciyu vryatuvav partorg Institutu eksperimentalnoyi biologiyi i patologiyi yakij viyavivsya poryadnoyu lyudinoyu i zmig perekonati ukrayinske partijne nachalstvo v absurdnosti zvinuvachen Odnak zasnovani akademikom Bogomolcem instituti vsi ci roki ne pracyuvali Vidnovili voni svoyu robotu lishe pislya smerti Stalina RodinaU Oleksandra Oleksandrovicha i Olgi Georgiyivni Bogomolciv buv yedinij sin Oleg Oleksandrovich Bogomolec 1911 1991 ukrayinskij patofiziolog chlen korespondent Akademiyi Nauk URSR zasluzhenij diyach nauki i tehniki URSR Dvoyuridnij brat Bogomolec Vadim Mihajlovich 1878 1936 roki vijskovij diyach UNR vijskovo morskij diplomat predstavnik UNR u Rumuniyi Donka Olega Oleksandrovicha Katerina Olegivna 1939 2013 roki profesor kafedri patologichnoyi anatomiyi Nacionalnogo medichnogo universitetu im Bogomolcya Pracyuvala anesteziologom v Instituti tuberkulozu i grudnoyi hirurgiyi pid kerivnictvom akademika Mikoli Amosova Yiyi sestra Oleksandra Olegivna nar 1958 dityachij likar reanimatolog nini na pensiyi Zaviduye kvartiroyu muzeyem Oleksandra Oleksandrovicha Bogomolcya Donka Katerini Olegivni Olga Vadimivna Bogomolec nar 1966 ukrayinska spivachka likar gromadskij diyach zasluzhenij likar Ukrayini doktor medicini profesor Kiyivskogo nacionalnogo medichnogo universitetu im Bogomolcya zasnovnicya istoriko kulturnogo kompleksu Zamok Radomisl z yedinim u Yevropi Muzeyem ukrayinskoyi domashnoyi ikoni Naukovij vnesokMemorialna doshka O O Bogomolcyu na fasadi budivli institutu fiziologiyi NANU v Kiyevi Praci akademika Bogomolcya spriyali rozvitkovi praktichno vsih galuzej patologichnoyi fiziologiyi Voni stosuvalisya pitan endokrinologiyi porushennya obminu rechovin imunitetu j alergiyi raku patologiyi krovoobigu zokrema gipertoniyi patogenezu shoku mehanizmu diyi perelivannya krovi starinnya organizmu tosho Osnovnoyu ideyeyu bagatoh prac Oleksandra Bogomolcya ye visunute nim polozhennya pro te sho viniknennya perebig i kinec zahvoryuvannya zalezhat ne tilki vid prichini yaka viklikala hvorobu a j vid zdatnosti organizmu do oporu tobto vid jogo reaktivnosti Ostannya na dumku akademika zumovlyuyetsya stanom nervovoyi sistemi i spoluchnoyi tkanini Oleksandr Oleksandrovich Bogomolec stvoriv uchennya pro fiziologichnu sistemu spoluchnoyi tkanini do yakoyi vklyuchav riznomanitni spoluchnotkaninni klitini ta mizhklitinni utvorennya Vin vvazhav sho taka sistema vikonuye v organizmi kilka funkcij zahisnu fagocitoz i utvorennya antitil plastichnu zagoyuvannya ran virazok zrostannya perelomiv kistok tosho i trofichnu uchast v obmini rechovin Velike znachennya mali praci akademika Bogomolcya prisvyacheni perelivannyu krovi U nih dovedeno sho perelivati krov docilno ne lishe za yiyi nestachi a j z metoyu pidvishennya reaktivnosti organizmu dzherelo Najvazhlivishim napryamkom tvorchih poshukiv vchenogo stalo vchennya pro spoluchnu tkaninu yiyi morfogenez klitinni komponenti ta bezklitinni strukturi yih uchast i rol u fiziologichnih i patologichnih procesah v organizmi yak cilomu Vin vstanoviv sho spoluchna tkanina utvoryuye v organizmi svoyeridnu sistemu zi skladnimi funkcionalnimi proyavami a yiyi gistologichni elementi nadzvichajno riznomanitni Cya tak zvana neoformlena tkanina naselena riznimi aktivnimi klitinnimi elementami Bogomolec zaproponuvav novu originalnu koncepciyu spoluchnoyi tkanini yak fiziologichnoyi sistemi sho vidigraye vazhlivu rol u zhittyediyalnosti organizmu Yak zaznachaye Igor Sharov u svoyij knizhci 100 vidatnih imen Ukrayini stvorivshi svoyu koncepciyu i pokazavshi znachennya yiyi reaktivnih mozhlivostej pri deyakih patologichnih procesah uchenij pisav Fiziologichna sistema spoluchnoyi tkanini yaka v svoyemu stani vidbivaye stan inshih fiziologichnih sistem ye tiyeyu arenoyu na yakij rozigruyutsya patologichni procesi Zi skazanogo zrozumilo sho nemaye i ne mozhe buti zahvoryuvannya organizmu v rozvitku i perebigu yakogo fiziologichna sistema spoluchnoyi tkanini ne brala b osoblivo diyalnoyi uchasti Os chomu mozhlivist trimati reaktivnist fiziologichnoyi sistemi spoluchnoyi tkanini yiyi plastichni trofichni i zahisni funkciyi na nalezhnij visoti ye odnim iz najistotnishih zavdan patogenetichnoyi terapiyi Zaproponovana Bogomolcem antiretikulyarna sirovatka vplinula ne lishe na zbudnikiv infekciyi ta yih toksini a j na reaktivnist fiziologichnoyi sistemi spoluchnoyi tkanini vid stanu yakoyi znachnoyu miroyu zalezhit znishennya mikrobiv ta yih toksiniv pri bud yakij infekciyi Pokazannya do zastosuvannya antiretikulyarnoyi citotoksichnoyi sirovatki viznachalisya ne prichinoyu zahvoryuvannya a stanom reaktivnosti fiziologichnoyi sistemi spoluchnoyi tkanini organizmu Vchennya Bogomolcya pro fiziologichnu sistemu spoluchnoyi tkanini spriyalo viniknennyu ryadu novih nauk napriklad alergologiyi a takozh riznomanitnih modifikacij vchennya pro imunitet yakim zaraz nadayetsya vazhlivogo znachennya Ce vchennya nadalo cilisnosti i bagatom inshim naukovim dosyagnennyam O O Bogomolcya yak ot jogo rozrobkam problem dovgolittya organizmu V ostanni roki zhittya Oleksandr Bogomolec bagato uvagi pridilyav pitannyam starinnya organizmu Yak i Illya Mechnikov vvazhav sho lyudina za svoyeyu prirodoyu mozhe zhiti 125 150 rokiv starinnya sho nastupaye u 60 70 rokiv peredchasne i zumovlene nespriyatlivimi umovami zhittya ta zahvoryuvannyami NagorodiZasluzhenij diyach nauki URSR 1943 rik Laureat Stalinskoyi premiyi 1941 rik Geroj Socialistichnoyi Praci 1944 rik Nagorodzhenij dvoma ordenami Lenina inshimi ordenami ta medalyami Vshanuvannya pam yatiO O Bogomolec na poshtovij marci Poshti SRSR 1953 roku Akademiya nauk URSR zasnuvala Premiyu imeni O O Bogomolcya yaku vruchaye Viddilennya biohimiyi fiziologiyi i molekulyarnoyi biologiyi NAN Ukrayini za vidatni dosyagnennya v galuzi tehnichnoyi fiziologiyi ta patofiziologiyi Vulicya Akademika Bogomolcya u riznih mistah Ukrayini Vulicya Akademika Bogomolcya u Kiyevi Vulicya Bogomolcya u Lvovi U 2015 roci u Brovarah vulicyu Bozhenka perejmenuvali na vulicyu Akademika Bogomolcya Na chest vchenogo nazvanij dendrologichnij park roztashovanij na vulici Akademika Bogomolcya 2 sho u Pecherskomu rajoni mista Kiyeva Park buv zakladenij u 1930 h rokah za iniciativoyu i bezposerednogo kerivnictva akademika Oleksandra Bogomolcya PraciOsnovi patologichnoyi fiziologiyi t 1 5 Za red O O Bogomolcya K 1941 Prodovzhennya zhittya K 1940 Izbrannye trudy t 1 3 K 1956 58 Div takozhPremiya NAN Ukrayini imeni O O Bogomolcya Bogomolci Bogomolec Oleg Oleksandrovich Mikola Fedorovich Bogomolec Pjotr Tadeush Bogomolec Andzhej BogomolecPrimitkiBogomolec Aleksandr Aleksandrovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Who Named It d Track Q66683 Arhiv originalu za 4 zhovtnya 2013 Procitovano 11 chervnya 2011 Arhiv originalu za 28 lipnya 2011 Procitovano 11 chervnya 2011 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2012 Procitovano 5 serpnya 2011 I Sharov 100 vidatnih imen Ukrayini 1 serpnya 2017 u Wayback Machine K 2004 Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii zvaniya Geroya Socialisticheskogo Truda akademiku Bogomolcu Aleksandru Aleksandrovichu prezidentu Ukrainskoj Akademii nauk ot 4 yanvarya 1944 goda 7 grudnya 2021 u Wayback Machine Vedomosti Verhovnogo Soveta Soyuza Sovetskih Socialisticheskih Respublik gazeta 1944 13 yanvarya 2 262 S 1 Rishennya vid 25 12 2015 52 04 07 Pro perejmenuvannya vulic ta provulkiv m Brovari 1 2016 01 25 u Wayback Machine 2 27 sichnya 2016 u Wayback Machine Brovarska miska rada 28 12 2015DzherelaBogomolec A A Osnovnye napravleniya moih rabot AP 1947 3 Bogomolec A A Prodlenie zhizni Kiev AN USSR 1940 Vilenskij Yu Neizvestnyj Bogomolec Zerkalo nedeli 14 1999 g ros Kaveckij R E Posleslovie Bogomolec A A Izbrannye trudy t 3 K 1958 ros Kot S Kucheruk O Nacionalnij panteon Zovnishni spravi 9 2007 r S 50 52 Martich Yu Oleksandr Bogomolec K 1951 Nichik V M Filosofski osnovi naukovih prac O O Bogomolcya K 1958 Sirotinin I N Akademik Aleksandr Aleksandrovich Bogomolec K 1957 ros Hursa V Slavetni u gogolivskomu krayi Poltava 2009 Igor Sharov 100 vidatnih imen Ukrayini K ArtEk 2004 1 serpnya 2017 u Wayback Machine ISBN 966 505 218 7PosilannyaBogomolec Aleksandr Aleksandrovich 25 serpnya 2017 u Wayback Machine Sajt RAN ros Ukrayinska internet enciklopediya nedostupne posilannya z lyutogo 2019 Yurij Rudnickij Nebezpechni rodichi akademika Oleksandra Bogomolcya Istorichna pravda 5 08 2011 2 bereznya 2014 u Wayback Machine Prodovzhennya zhittya 8 veresnya 2021 u Wayback Machine akad O O Bogomolec Akademiya nauk URSR Kiyiv Vid vo Akademiyi nauk URSR 1940 120 s