Маньківський Олександр Федорович | |
---|---|
Народився | 15 (28) квітня 1868 Ольвіополь |
Помер | 20 січня 1946 (77 років) |
Країна | Російська імперія→ Болгарія |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Університет святого Володимира |
Галузь | медицина |
Заклад | Новоросійський університет Софійський університет |
Посада | завідувач кафедри гістології та ембріології |
Нагороди |
Манькі́вський Олекса́ндр Фе́дорович (15 (28) квітня 1868 — 20 січня 1946) — український і болгарський науковець у галузі гістології та ембріології, професор, завідувач кафедри Новоросійського і Софійського університетів.
Біографія
Народився 28 (15) квітня 1868 року в місті Ольвіополь Єлизаветградського повіту Херсонської губернії (нині — місто Первомайськ Миколаївської області).
Згодом родина переїхала до міста Бендери. З 1877 по 1881 роки навчався в повітовій школі. У 1883 році вступив до Першої кишинівської гімназії, яку закінчив у 1889 році зі срібною медаллю.
Після закінчення гімназії вступив на медичний факультет Київського імператорського університету Святого Володимира в Києві, по закінченні якого у 1894 році отримав диплом лікаря з відзнакою. Під час навчання протягом 4-х семестрів працював у лабораторії загальної патології під керівництвом професора В. В. Підвисоцького. Брав участь у боротьбі зі спалахами епідемії холери в Аккерманському (1892) та Бендерському (1893) повітах Бессарабії.
Після закінчення університету О. Ф. Маньківський обіймає посаду земського лікаря Бендерського повіту. У 1895 році В. Підвисоцький організовує журнал «Русский архив патологии, клинической медицины и бактериологии» й Маньківський бере активну участь у його створенні, а з 1897 року — співробітник і секретар часопису.
Тоді ж В. Підвисоцький звертається до міністра просвіти графа з проханням дозволити О. Маньківському зайняти посаду помічника прозектора на кафедрі загальної та експериментальної патології медичного факультету Університету святого Володимира. Після отримання згоди, він займається вивченням надниркових залоз, проводить мікроскопічні й фізіологічні дослідження острівців Лангерганса в підшлунковій залозі.
У 1900 році при Новоросійському університеті відкривається медичний факультет і О. Маньківський переїздить до Одеси, обійнявши посаду доцента кафедри гістології.
У 1902 році займає посаду екстраординарного (позаштатного) професора кафедри гістології та ембріології, а з 1904 року — ординарний професор цієї ж кафедри.
У 1905 році професор призначається деканом медичного факультету Новоросійського університету.
У 1907–1909 роках — секретар медичного факультету, у 1907–1910 роках — заступник проректора університету.
Влітку 1909 року направлений у закордонне відрядження до медичного факультету Каїрського університету. Того ж року узяв участь у Міжнародному з'їзді лікарів Австро-Угорщині в Будапешті.
З 1910 року О. Ф. Маньківський — професор, член Товариства сприяння академічному життю Імператорського Новоросійського університету, член Товариства російських лікарів, має чин статського радника (V клас Табелю про ранги Російської імперії).
Після Лютневої революції 1917 року наукову діяльність О. Маньківського спіткали величезні труднощі, через звинувачення у причетності до царської охоронки студенти байкотували лекції професора. А після Жовтневого перевороту 1917 року посади ректора і проректора були ліквідовані, наукова рада бездіяла, більшість професорів, серед яких і О. Маньківський, відмовилась співпрацювати з більшовиками й залишила університет.
У 1919 році О. Ф. Маньківський назавжди залишив Одесу й виїхав до Болгарії. Він отримує пропозицію створити і очолити кафедру гістології та ембріології Софійського університету. Згодом кафедра відокремилась у Болгарський інститут гістології та ембріології, у якому пропрацював до 1929 року.
У зв'язку з бомбардуваннями Софії під час Другої світової війни, О. Ф. Маньківський з родиною переїхав до села , де й помер 20 січня 1946 року.
Нагороди
- Орден Святої Анни 2-го ступеня (01.01.1904);
- Орден Святого Олександра III ступеня (Болгарія).
Посилання
- (рос.)
- (рос.)
Це незавершена стаття про лікаря, який займається наукою. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Mankivskij portret Batko Posada Diti Druzhina Cholovik Mati Mankivskij Oleksandr FedorovichNarodivsya15 28 kvitnya 1868 1868 04 28 OlviopolPomer20 sichnya 1946 1946 01 20 77 rokiv KrayinaRosijska imperiya BolgariyaDiyalnistnaukovecAlma materUniversitet svyatogo VolodimiraGaluzmedicinaZakladNovorosijskij universitet Sofijskij universitetPosadazaviduvach kafedri gistologiyi ta embriologiyiNagorodiOrden Svyatoyi Anni 2 stupenya Manki vskij Oleksa ndr Fe dorovich 15 28 kvitnya 1868 18680428 20 sichnya 1946 ukrayinskij i bolgarskij naukovec u galuzi gistologiyi ta embriologiyi profesor zaviduvach kafedri Novorosijskogo i Sofijskogo universitetiv BiografiyaNarodivsya 28 15 kvitnya 1868 18680415 roku v misti Olviopol Yelizavetgradskogo povitu Hersonskoyi guberniyi nini misto Pervomajsk Mikolayivskoyi oblasti Zgodom rodina pereyihala do mista Benderi Z 1877 po 1881 roki navchavsya v povitovij shkoli U 1883 roci vstupiv do Pershoyi kishinivskoyi gimnaziyi yaku zakinchiv u 1889 roci zi sribnoyu medallyu Pislya zakinchennya gimnaziyi vstupiv na medichnij fakultet Kiyivskogo imperatorskogo universitetu Svyatogo Volodimira v Kiyevi po zakinchenni yakogo u 1894 roci otrimav diplom likarya z vidznakoyu Pid chas navchannya protyagom 4 h semestriv pracyuvav u laboratoriyi zagalnoyi patologiyi pid kerivnictvom profesora V V Pidvisockogo Brav uchast u borotbi zi spalahami epidemiyi holeri v Akkermanskomu 1892 ta Benderskomu 1893 povitah Bessarabiyi Pislya zakinchennya universitetu O F Mankivskij obijmaye posadu zemskogo likarya Benderskogo povitu U 1895 roci V Pidvisockij organizovuye zhurnal Russkij arhiv patologii klinicheskoj mediciny i bakteriologii j Mankivskij bere aktivnu uchast u jogo stvorenni a z 1897 roku spivrobitnik i sekretar chasopisu Todi zh V Pidvisockij zvertayetsya do ministra prosviti grafa z prohannyam dozvoliti O Mankivskomu zajnyati posadu pomichnika prozektora na kafedri zagalnoyi ta eksperimentalnoyi patologiyi medichnogo fakultetu Universitetu svyatogo Volodimira Pislya otrimannya zgodi vin zajmayetsya vivchennyam nadnirkovih zaloz provodit mikroskopichni j fiziologichni doslidzhennya ostrivciv Langergansa v pidshlunkovij zalozi U 1900 roci pri Novorosijskomu universiteti vidkrivayetsya medichnij fakultet i O Mankivskij pereyizdit do Odesi obijnyavshi posadu docenta kafedri gistologiyi U 1902 roci zajmaye posadu ekstraordinarnogo pozashtatnogo profesora kafedri gistologiyi ta embriologiyi a z 1904 roku ordinarnij profesor ciyeyi zh kafedri U 1905 roci profesor priznachayetsya dekanom medichnogo fakultetu Novorosijskogo universitetu U 1907 1909 rokah sekretar medichnogo fakultetu u 1907 1910 rokah zastupnik prorektora universitetu Vlitku 1909 roku napravlenij u zakordonne vidryadzhennya do medichnogo fakultetu Kayirskogo universitetu Togo zh roku uzyav uchast u Mizhnarodnomu z yizdi likariv Avstro Ugorshini v Budapeshti Z 1910 roku O F Mankivskij profesor chlen Tovaristva spriyannya akademichnomu zhittyu Imperatorskogo Novorosijskogo universitetu chlen Tovaristva rosijskih likariv maye chin statskogo radnika V klas Tabelyu pro rangi Rosijskoyi imperiyi Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 roku naukovu diyalnist O Mankivskogo spitkali velichezni trudnoshi cherez zvinuvachennya u prichetnosti do carskoyi ohoronki studenti bajkotuvali lekciyi profesora A pislya Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku posadi rektora i prorektora buli likvidovani naukova rada bezdiyala bilshist profesoriv sered yakih i O Mankivskij vidmovilas spivpracyuvati z bilshovikami j zalishila universitet U 1919 roci O F Mankivskij nazavzhdi zalishiv Odesu j viyihav do Bolgariyi Vin otrimuye propoziciyu stvoriti i ocholiti kafedru gistologiyi ta embriologiyi Sofijskogo universitetu Zgodom kafedra vidokremilas u Bolgarskij institut gistologiyi ta embriologiyi u yakomu propracyuvav do 1929 roku U zv yazku z bombarduvannyami Sofiyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni O F Mankivskij z rodinoyu pereyihav do sela de j pomer 20 sichnya 1946 roku NagorodiOrden Svyatoyi Anni 2 go stupenya 01 01 1904 Orden Svyatogo Oleksandra III stupenya Bolgariya Posilannya ros ros Ce nezavershena stattya pro likarya yakij zajmayetsya naukoyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi